Ярошенко І.Ф. Безпека життєдіяльності в інженерних рішеннях

Подождите немного. Документ загружается.

101

2. Виконання робіт, передбачених в номенклатурних заходах

колективного договору та приписаних Державною інспекцією по

нагляду за станом охорони праці;

3. Відповідність машин, механізмів, обладнання та

технологічних процесів вимогам безпеки праці;

4. Дотримання правил техніки безпеки працюючими;

5. Забезпеченість працюючих ЗІЗ.

Визначення загального коефіцієнту охорони праці та розміру

премії за період, що аналізується (рік, півріччя, квартал)

визначається по наступній формулі:

% ,

...

ККККК

пЗІЗТППТБВЖТ

ОП

коефіцієнт витрат живої праці:

% ,1001

ВЖТ

ДРД

РД

де: Р – середньооблікова чисельність працюючих, чол.;

Д – кількість робочих днів, відпрацьованих одним працюючим;

РД – фонд робочого часу;

– кількість днів працездатності, втрачених від травматизму на

виробництві.

коефіцієнт дотримання правил техніки безпеки працюючим:

% ,100

ПТБ

де:

– кількість працюючих, які повністю дотримуються виконання правил

безпеки праці, чол.;

– середньооблікова кількість працюючих, чол.

коефіцієнт безпеки технологічних процесів:

% ,100

ТП

де: Т

– кількість технологічних процесів, які відповідають вимогам безпеки

праці;

– загальна кількість технологічних процесів.

коефіцієнт забезпечення працюючих спецодягом,

спецвзуттям, засобами індивідуального захисту:

% ,100

ЗІЗ

де: Н

– кількість працюючих, які повністю забезпечені ЗІЗ, чол.;

– загальна кількість працюючих, чол.

коефіцієнт виконання запланованих заходів по поліпшенню

умов та охороні праці:

% ,100

де: М

– фактична кількість виконаних запланованих у колективному

договорі заходів по охороні праці, шт.;

102

– загальна кількість запланованих у колективному договорі заходів по

поліпшенню умов та охорони праці на період, що аналізується, шт.

N – кількість показників, які піддавалися аналізу, шт.

Якщо за базовий коефіцієнт прийняти К

ОП

= 0,8, то премію

рекомендується нараховувати в наступних розмірах при:

 К

ОП

= 0,95–1,0 – премія збільшується до 25%;

 К

ОП

= 0,80–0,94 – премія збільшується до 10%;

 К

ОП

= 0,6–0,79 – премія зменшується до 10%;

 К

ОП

0,6 – премія зменшується до 25%, або не

виплачується.

Керівники виробничих підрозділів, де сталися нещасні

випадки без тяжких наслідків, пов’язані з виробництвом,

незалежно від величини К

ОП

, позбавляються премії до 25%.

Власник (керівник) підприємства і спеціаліст галузі, в якій стався

нещасний випадок, позбавляються премії до 10%, якщо випадок

стався з вини підприємства.

Керівники і спеціалісти виробничого підрозділу (бригади,

ферми, дільниці, тощо), де стався нещасний випадок з тяжким

наслідком, пов’язаний з виробництвом позбавляються премії

повністю, а власник підприємства і галузевий спеціаліст – до

50%.

При нещасному випадку, пов’язаному з виробництвом, з

летальним наслідком, керівник підприємства, галузеві

спеціалісти, керівники структурних підрозділів, де сталися

нещасні випадки, позбавляються премії повністю.

Вивчення досвіду сільськогосподарських підприємств по

стимулюванню охорони праці показує, що заохочення і

стягнення, пов’язані з охороною праці застосовуються лише на

підприємствах з високим, або порівняно високим рівнем

економічного розвитку. Важелі заохочень і стягнень, що

містяться в нормативних документах, ще не повністю

відповідають вимогам до посадових осіб і працюючих по

забезпеченню безпечних умов аграрної праці.

2.2.9. Державний нагляд, відомчий та громадський контроль

за охороною праці

Схема державного нагляду, відомчого, громадського та

регіонального контролю за охороною праці підприємств наведена

на рис. 2.2.5:

103

Органи державного нагляду за охороною праці є незалежними

від державних адміністрацій, господарських, громадських і

політичних організацій і діють відповідно до положень,

затверджених Кабінетом Міністрів України.

Триступеневий контроль на

виробництві

Державний нагляд

Генеральний прокурор

і підпорядковані йому

прокурори

Держнагляд-

охоронпраці

Державний комітет

України з ядерної та

радіаційної безпеки

Органи державного

пожежного нагляду

управління пожежної

охорони

МВС України

Органи та заклади

санітарно-

епідеміологічної

служби

МОЗ України

Відомчий контроль

Міністерство, комітет,

об`єднання та ін.

ПІДПРИЄМСТВО

Громадський

контроль

Трудові колективи

через обраних ними

уповноважених осіб

Професійні спілки

через свої виборні

органи і

представників

Регіональний

контроль

Місцеві державні

адміністрації та

Рада народних

депутатів через

посадових осіб, що

відповідають за

охорону праці

Рис. 2.2.5. Схема нагляду і контролю за охороною праці

Державні інспектори, або контролери органів державного

нагляду мають право:

 відвідувати у будь-який час підприємства, що

контролюються, перевіряти стан охорони праці, знайомитися

з документацією, отримувати інформацію та пояснення

власника з питань, що перевіряються, тощо;

 видавати керівникам підприємств, керівним посадовим

особам міністерств, комітетів, об`єднань підприємств, та ін.,

відповідальним за охорону праці працівникам приписи

(розпорядження), обов`язкові для виконання, про виявлені

порушення і недоліки в галузі охорони праці і про строки їх

усунення;

104

 призупиняти роботу підприємства, або об’єкта, де виявлені

небезпечні для життя і здоров`я працюючих порушення норм

і правил охорони праці;

 притягати до адміністративної відповідальності працівників,

винних у порушенні законодавчих та інших нормативних

актів про охорону праці;

 подавати позов в прокуратуру для притягнення до

кримінальної відповідальності винних в порушенні вимог

охорони праці, що призвело до матеріальних збитків, або

завдало шкоду працюючим;

 надсилати власникам, або відповідальним посадовим особам

подання про невідповідність окремих посадових осіб

займаній посаді, або про накладання на них стягнення за

порушення вимог охорони праці.

Громадський контроль здійснюється виборними

представниками (громадськими контролерами) професійних

спілок, які мають право безперешкодно перевіряти стан охорони

праці робочих місць, дільниць, цехів, відділів та інших

підрозділів. Доводити до відома власника про виявлені недоліки і

вносити пропозиції щодо усунення виявлених порушень.

Громадські представники (контролери) повинні пройти навчання

з питань охорони праці і трудового законодавства. Вони

звільняються на час навчання від своїх безпосередніх трудових

обов’язків із збереженням середньої заробітної плати, про що

записується в колективному договорі. Уповноважені профспілок і

діють відповідно до трудового положення, затвердженого

Держкомнаглядохоронпраці і погодженого з профспілками.

Представники профспілок, вибрані на загальних зборах

профспілок підприємства, мають право перевіряти стан охорони

праці свого підприємства, подавати власнику звіт про виявлені

порушення і вносити пропозиції щодо покращення умов праці,

щодо пожежної безпеки, соціального стану, та ін. Вимагати від

власника виконання прийнятих програм, планів, заходів з питань

безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають

міжгалузеві значення; здійснювати контроль за дотриманням

нормативних актів про охорону праці.

Відомчий контроль здійснюють вищі органи керівництва

(міністерства, комітети, тощо) через відповідні служби, що

контролюють виробничу діяльність підприємств. Відомчий

контроль діє, також, у межах самого підприємства у вигляді

105

адміністративно-громадського контролю, що може бути

рекомендований (але не обов`язковий) до впровадження.

Адміністративно-громадський (триступеневий) контроль за

охороною праці на виробництві здійснюється за такою схемою

(рис. 2.2.6).

1-й ступінь. Протягом кожної робочої зміни, або робочого

дня, контролюється хоча б 1 раз кожне робоче місце. Контроль

здійснює майстер, бригадир, начальник зміни, черговий інженер

та громадський інспектор з ОП, вибраний зборами трудового

колективу цеху, дільниці, тощо. Усі виявлені порушення

усуваються, а ті, що неможливо виправити силами

контролюючих, занотовуються в журнал 1-го ступеня контролю і

доповідаються головному галузевому спеціалісту.

2-й ступінь. Контроль кожного структурного підрозділу

здійснюється не рідше 1 разу на тиждень головним спеціалістом

підлеглої галузі і громадським інспектором трудового колективу,

або профспілки підприємства, чи структурного підрозділу.

Недоліки, або порушення вимог охорони праці, виявлені при 1-му

ступені контролю та 2-му ступені контролю, ліквідуються, а при

неможливості, записуються в журнал 2-го ступеня і

доповідаються вищому керівництву підприємства.

День охорони праці

Власник

підприємства

Інженер з ОП, головні

спеціалісти, голова профспілки

Головний

галузевий

спеціаліст

Громадський інспектор

трудового колективу або

профспілок

Керівник

підрозділу:

бригадир,

зав. майстернею,

фермою, тощо

Громадський інспектор з

охорони праці трудового

колективу

1 раз на тиждень

1 раз в місяць

Щозмінно

Рис. 2.2.6. Схема триступеневого (оперативного) контролю по

охороні праці в сільськогосподарському підприємстві

3-й ступінь. Не рідше 1 разу на місяць в обсязі кожного

робочого місця всього підприємства контроль здійснюється

керівництвом підприємства (власником, галузевими

106

спеціалістами) відділом охорони праці підприємства та головою

профспілки. До контролю залучаються громадські інспектори з

охорони праці підприємства, або структурного підрозділу

(уповноважені трудовими колективами підприємства, або

профспілки). Контролюючі знайомляться з записами журналів 1-

го і 2-го ступенів контролю за станом охорони праці, приймають

рішення щодо усунення недоліків і порушень, а виявлені

порушення, які неможливо оперативно усунути, заносять до

журналу 3-го ступеня контролю. Виявлені порушення

обговорюються на технічних радах підприємства, розробляються

заходи до їх усунення, що передбачають оперативні дії, або

включаються до поточних, чи довгострокових планів розвитку та

реконструкції підприємства, або записуються до колективного

договору.

Підприємство може запровадити також інший вид контролю.

Ефективність контролю залежить від відповідного

метрологічного забезпечення, що включає методи та засоби

(прилади) вимірювання параметрів шкідливих та небезпечних

факторів виробництва, визначення безпеки промислового

обладнання і технологічних процесів.

2.2.10. Відповідальність працівників за порушення

законодавства та нормативних актів про охорону праці

Виконувати вимоги з охорони праці зобов’язують працівників

Кодекс законів про працю (КЗпП) України (ст. 139, 159), Закон

України «Про охорону праці» (ст.14), правила внутрішнього

трудового розпорядку, що діють на підприємствах, в установах і

організаціях, норми колективних договорів, інші нормативні

документи і акти про працю. Відповідні умови можуть бути

внесені і до контрактів, які укладаються з працівниками.

Порушення нормативних актів про охорону праці, створення

перешкод для діяльності посадових осіб і органів державного

нагляду і громадського контролю передбачає покарання у вигляді

штрафів, дисциплінарної, адміністративної та кримінальної

відповідальності залежно від виду та наслідків порушення.

За порушення правил і норм охорони праці, а також за

невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного

нагляду на підприємство накладається штраф головою

Держнаглядоохоронпраці у розмірі 2% місячного фонду

заробітної плати; заступниками голови – до 1,5% місячного

107

фонду ЗП; начальником территориального управління – до 1%;

начальником інспекції – до 0,5% місячного фонду заробітної

плати.

Згідно з «Кодексом України про адміністративні

правопорушення», ст. 41 – «Порушення вимог законодавства про

працю та охорону праці», порушення вимог законодавства про

працю спричиняє накладання штрафу на службових осіб до

10 мінімальних заробітних плат. Порушення вимог законодавчих

та інших нормативних актів по охороні праці на працівника до

5 мінімальних заробітних плат, а на власників підприємства

незалежно від форм власності – до 10 мінімальних зарплат.

У відповідності до статті 49 Закону «Про охорону праці» за

порушення законодавчих і нормативних актів про охорону праці,

крім адміністративної (штрафи) передбачені також:

дисциплінарна, матеріальна і кримінальна відповідальність.

Дисциплінарна – полягає в тому, що винний працівник

вимушено несе невигідні для нього наслідки у зв’язку з

накладенням на нього дисциплінарного стягнення. КЗпП (ст. 147)

встановлено такі дисциплінарні стягнення: догана, звільнення з

роботи. Право накладати стягнення на працівників має орган,

який користується правом прийняття на роботу (обрання,

призначення на посаду, затвердження на посаді) цього

працівника. До працівників, що займають виборні посади, такий

захід дисциплінарного стягнення, як звільнення з роботи може

бути застосований тільки за рішенням органу, який їх обрав, і

лише з підстав, передбачених законодавством.

Профспілковий орган, який підписав колективний договір,

має право вимагати від власника або уповноваженого ним органу

розірвання трудового договору (контракту) з керівним

працівником або усунення його із займаної посади, якщо він

порушує законодавство про працю і не виконує зобов’язань за

колективним договором (ст. 45 КЗпП України

До того, як накласти дисциплінарне стягнення, власник, або

уповноважений ним орган, повинен зажадати від винного

працівника письмові пояснення. В тому випадку, коли працівник

відмовляється дати пояснення, про це повинен бути складений

акт за підписом службової особи і працівників підприємства, що

були свідками цієї відмови.

За кожне порушення трудових обов’язків може бути

застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

108

Адміністративна – настає за будь які посягнення на загальні

умови праці, крім випадків, коли такі порушення не тягнуть за

собою кримінальної відповідальності. Адміністративній

відповідальності підлягають особи, які досягли на момент

адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Адміністративна відповідальність може бути застосована у

вигляді накладання штрафу на працівників і зокрема, службових

осіб підприємств, організацій, установ, а також громадян –

власників підприємств чи уповноважених ними осіб.

Матеріальна – коли є наявність прямої дійсної шкоди, вина

працівника (у формі умислу або необережності), протиправні дії

(бездіяльність) працівника, а також наявність причинного зв’язку

між винними і протиправними діями (бездіяльністю) працівника

та завданою шкодою.

Законодавство передбачає порядок, способи і терміни

відшкодування матеріальних збитків:

 добровільного відшкодування шкоди шляхом передачі

рівноцінного майна, або поправити пошкоджене майно, при

згоді на це власника;

 відрахування із заробітної плати винного працівника за

розпорядженням власника, виданим не пізніше двох тижнів з

дня виявлення шкоди, з обов’язковим повідомленням про це

працівника, коли шкода не перевищує середнього місячного

заробітка працівника;

 шляхом подання власником позову до районного (міського)

суду протягом одного року з дня виявлення шкоди.

Кримінальна – настає за порушення вимог законодавства та

інших нормативних актів про охорону праці, якщо це порушення

створювало небезпеку для життя або здоров’я громадян.

Поняттям «порушення правил охорони праці» охоплюється

недотримання загальнодержавних, галузевих та локальних – для

даного підприємства правил, інструкцій, положень та інших

підзаконних актів, розроблених і прийнятих відповідно до Закону

«Про охорону праці» і КЗпП України.

Злочином є порушення правил безпеки робіт, якщо воно

заподіяло шкоду здоров’ю людей або завідомо могло спричинити

людські жертви чи інші тяжкі наслідки і карається позбавленням

волі на строк до трьох років або виправними роботами на строк

до восьми років. Те ж саме діяння, якщо воно спричинило

109

людські жертви або інші тяжкі наслідки, карається позбавленням

волі на строк до восьми років.

Ознаки злочину є як у діях, так і у бездіяльності, тобто у

невиконанні того, що слід робити на виконання відповідальних

правил або інструкцій. Варто також відмітити, що термін

«бездіяльність» кваліфікується як порушення правил охорони

праці.

110

РОЗДІЛ 3. ІНЖЕНЕРНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАДАЧІ І

ЇХ ПРАКТИЧНЕ ВИРІШЕННЯ

3.1 Прогнозування виробничого травматизму

Виробничий травматизм – явище, здебільшого, соціального і

економічного характеру. Задача поліпшення умов праці має

програмне державне значення. Успішне вирішення цієї проблеми

дозволяє зберегти здоров’я людини – головної продуктивної сили

суспільства, та її здібностей до праці, продовжити період

активної трудової діяльності, підвищити ефективність сукупної

праці, тощо. Тому передбачення небезпек травмування повинно

стати необхідною складовою частиною прогнозів техніко-

економічного розвитку народного господарства, прогнозу

надійності системи «людина–машина–навколишнє середовище».

Вивчення вітчизняної та закордонної літератури показало, що

на сьогодні існує більше 130 способів і методів прогнозування,

таких як: математичне моделювання; морфологічний аналіз;

евристичні методи; метод екстраполяції, та інші.

Метод екстраполяції – метод прогнозування, який найбільш

часто використовується в практиці і полягає в вивченні об’єкта,

який прогнозується в переносі закономірностей його зміни в

минулому, сьогоденні і в майбутньому.

Аналіз статистичної інформації про потерпілих при нещасних

випадках на виробництві згідно до «Положення про порядок

розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних

захворювань і аварій на виробництві» від 21.08.2001р. дозволяє

розглядати травматизм як складне і багатофакторне по своїй

природі явище, яке характеризується певними параметрами.

З метою встановлення тенденції розвитку явища (в даному

випадку – зміни рівня травматизму) проводиться аналітичне

вирівнювання рядів динаміки найбільш досконалим способом їх

обробки. Завдання такого вирівнювання полягає у знаходженні

математичної формули (апроксимуючої функції), яка б

відображувала загальну тенденцію ряду динаміки. Рівні ряду, у

цьому випадку, розглядаються як функція часу, а вирівнювання

ряду зводиться до визначення виду функції, її параметрів за

емпіричними даними, та розрахунку теоретичних рівнів за

знайденою формулою.