Військова медицина України 2011 Том. 11, №2

Подождите немного. Документ загружается.

ВІЙСЬКОВО-ПРОФІЛАКТИЧНА МЕДИЦИНА

ВІЙСЬКОВА МЕДИЦИНА УКРАЇНИ (2.2011, Том 11)

Джус // Український ревматологічний журнал. –

2004. - №3(17). – С. 44-48.

4. Свинцицкий А.С. Реактивные артриты в

клинической практике / А.С. Свинцицкий, О.Г., Пузанова

// Врачебная практика. – 2002. - № 4. – С. 8-12.

5. Бітчук Д.Д. Сучасні досягнення у діагностиці

та лікуванні реактивних ієрсиніозних артритів / Д.Д.

Бітчук, М.О. Гуліда // Літопис травматології та

ортопедії. - 2002. - №3-4. - С. 105-108.

6. Синяченко О.В. Болезнь Рейтера / О.В.

Синяченко, Г.А. Игнатенко // - Донецк: Донеччина,

2002. – 246 с.

7. Локальна терапія при реактивних артритах

у дітей / І.З. Коренєва, В.М. Савво, Л.П. Кисельова,

Ю.В. Сороколат, С.О. Черкасов, Н.М. Зудіна //

Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2003. - №3.

- С. 64.

8. Бенца Т. Реактивные артриты (современное

состояние проблемы) / Т. Бенца // Ліки України. –

2005. - №7-8 (96-97). - С. 41-43.

9. Алексеева Е.И. Сравнительная оценка

эффективности комбинированной терапии

иммуномодуляторами и антибиотиком при

хроническом течении реактивного артрита,

ассоциированного с хламидийной инфекцией / Е.И.

Алексеева, Е.С. Жолобова, С.И. Валиева //

Вопросы современной педиатрии. - 2005. – Т.4, №6.

– С. 16-21.

10. Реактивні артрити хламідійної етіології:

етіологія, класифікація, діагностика та лікування /

О.О. Абрагамович, Л.І. Петрух, Р.К. Жураєв, О.І.

Винник – Жураєва // Методичні рекомендації. -

Львів, 2005. – 32 с.

11. Шаповалова В.В. Эффективность лечения

больных реактивным хламидийным артритом

(болезнью Рейтера) и реологические свойства

крови / В.В. Шаповалова // Вестник неотложной и

восстановительной медицины. – 2006. - Т. 7, №2. -

С. 222-225.

12. Структура кардиоревматологических

заболеваний у лиц призывного возраста по данным

городского ревматологического отделения г.

Одесса / Е.А. Якименко, Л.В. Закатова, Н.Н.

Антипова, С.И. Табинский, И.М. Долженкова, Л.И.

Загородняя, Ю.Р. Аскерова, В.В. Тбилели //

Матеріали ІV Національного конгресу

ревматологів України. Тези наукових доповідей. 18-

21 жовтня 2005р., м. Полтава. – С. 49.

13. Ревматичні хвороби та синдроми / А.С.

Свінцицький, О.Б. Яременко, О.Г. Пузанова, Н.І.

Хомченкова // Київ.: Книга плюс, 2006. – 680 с.

14. Реактивні артрити: сучасні погляди на

етіопатогенез, діагностику та ефективність

лікування флуренізидом / О.О. Абрагамович, Р.К.

Жураєв, О.Г. Луць та співавт. // Практична

медицина. – 2003. – Т. 9, №3. – С. 43-51.

Науковий рецензент кандидат медичних наук, доцент Красюк О.А.

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

ВІЙСЬКОВО-ПРОФІЛАКТИЧНА МЕДИЦИНА

ВІЙСЬКОВА МЕДИЦИНА УКРАЇНИ (2.2011, Том 11)

УДК 612.825.8:613.685

ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ЯКОСТІ

ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІЙСЬКОВИХ ЗВ’ЯЗКІВЦІВ

А.В. Швець, кандидат медичних наук, старший науковий співробітник, майор медичної

служби, начальник науково-дослідного відділу бойової патології Науково-дослідного інституту

проблем військової медицини ЗС України

Резюме. Серед військових зв’язківців на початковому етапі професійної діяльності

радіотелеграфіста виділено групу осіб 34,3%, які мають істотно гірші психофізіологічні

показники функціонування центральної нервової системи за зоровим та слуховим аналізаторами.

Запропоновано найбільш інформативний індикатор (функціональна рухливість нервових процесів

за слуховим аналізатором) для диференціації цих осіб. Встановлено, що підгрупу

військовослужбовців з гіршими показниками організації функціонування організму на

інформаційному та енергетичному рівнях можна віднести до групи «ризику». Розроблено

розв’язувальні правила, які дозволяють класифікувати досліджених військовослужбовців на групу

«ризику» та групу придатних до діяльності радіотелеграфіста.

Ключові слова: надійність професійної діяльності, нервово-емоційне напруження, зв’язківці.

Вступ. Сучасний етап розвитку Збройних

Сил України характеризується значними

перетвореннями в структурі, технічному та

кадровому забезпеченні, яке орієнтоване на

посилення професіоналізму, зростання вимог

до рівня підготовки та якості професійної

діяльності військових фахівців.

Експлуатація сучасної техніки та

впровадження новітніх технологій висунули

цілу низку нових проблем, пов’язаних з

надійністю роботи та комплексним

психофізіологічним забезпеченням діяльності.

Першою з них є суттєва відмінність між

спроектованою та експлуатаційною надійністю

системи «людина – техніка – середовище»;

другою – підвищення небезпеки нервово-

психічних захворювань, викликаних

«індустріальним стресом»; третьою проблемою

є зростання травматизму людей на

виробництві, транспорті та в побуті; четвертою

– висока плинність кадрів через невдоволеність

працівників своєю працею, відсутність

можливостей розвитку особистості

працівника, а також наявність «психологічного

бар’єру» щодо нових видів автоматизованої

діяльності.

Відомо, що деякі військові професії

пов’язані з високим темпом виконання робочих

операцій, які можуть стати причиною

виникнення операційної напруженості

людини. Зокрема, таку працю виконують

військові зв’язківці (радіотелеграфісти, радисти,

радіотелефоністи тощо). Наприклад, нормативи

радиста 1-го класу передбачають прийом і

передачу не менш 18 груп сигналів за хвилину,

причому кожна група складається з п’яти знаків

(букв або цифр), а кожний знак у середньому з

3-3,5 символів (крапок і тире). Таким чином,

за одну хвилину телеграфіст 1-го класу

повинен зробити не менш як 270 дій. Це

висуває високі вимоги до швидкості переробки

інформації та пропускної здатності із

сприйняття інформації радіотелеграфістами

[11]. Телефоніст під час забезпечення зв’язку у

деяких випадках повинен працювати

одночасно на 10 каналах. Сигналами для них

є світлові подразники лампочок комутатора з

постійно мінливою частотою, переговори з

абонентами та телефоністами на лінії тощо.

Така робота звичайно вимагає наявності

значної уваги, швидкої реакції, а також

належного рівня функціонування вищої

нервової діяльності [3].

Вивчення типологічних особливостей

спеціалістів, зайнятих у цих професійних сферах

показало, що найбільш успішно опановували

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

ВІЙСЬКОВО-ПРОФІЛАКТИЧНА МЕДИЦИНА

ВІЙСЬКОВА МЕДИЦИНА УКРАЇНИ (2.2011, Том 11)

професії зв’язківців особи з високою рухливістю

та силою нервових процесів [9]. Особи ж з

вираженою інертністю та низькою рухливістю

нервових процесів, на думку цих авторів, до

даних професій непридатні. Подібні результати

отримали підтвердження в роботі В.Г. Зархіна

[2], хоча у своїх висновках автор більш

обережний. Він відзначає, що швидкість

передачі повідомлень радіотелеграфістами

залежить від ступеня лабільності нервової

системи. Радіотелеграфісти з високим ступенем

лабільності нервових процесів, працюючи на

високій швидкості, допускають у процесі

радіопередачі меншу кількість помилок.

В дослідженнях Шпака Р.А. [10] виявлено

достовірне зниження таких показників уваги,

як середньої точності (на 34,6%), збільшення

розмаху коливань продуктивності (на 37,6%)

після місячного циклу професійної діяльності

військових радіотелеграфістів. Поряд з цим

суттєво погіршуються параметри слухової

пам’яті (на 17,1%), лабільності нервових

процесів (на 17,25%), а якість і продуктивність

праці знижувались відповідно на 28,6% і 26,0%.

Отримані дані свідчать про зниження рівня

надійності професійної діяльності та наявність

стану втоми [3]. Тому, вирішення завдань,

пов’язаних з психофізіологічним контролем та

прогнозуванням надійності військових

спеціалістів зв’язку, особливо на початкових

етапах трудової діяльності, зростають

відповідно до життєвих потреб практики

діяльності військ.

Отже, вивчення стану центральної

нервової системи за показниками

психофізіологічних функцій та функціонального

стану військових зв’язківців і на цій основі

розробка інформативних індикаторів якості їх

професійної діяльності є актуальним напрямом

досліджень у фізіології та гігієні військової праці,

що і стало метою роботи.

Матеріали та методи дослідження. У

якості об’єкта досліджень була обрана група

чоловіків операторів-радіотелеграфістів (70 осіб)

віком 18-22 років, які пройшли курс навчання

за фахом радіотелеграфіст. Даний курс

передбачав засвоєння радіотелеграфних знаків

по слуховому радіоприйому та передачі ключем

коду Морзе; нарощування швидкості прийому

на слух і передачі ключем; навчання

сприймання на слух і передачі ключем

службових радіокодів; загальні правила

радіозв’язку; навчання роботі на радіостанціях:

підготовка радіостанції до роботи,

настроювання на задану частоту, входження у

зв’язок у телефонному режимі, перехід на

запасну частоту і назад, робота в телеграфному

режимі, перехід з робочої частоти на запасну

та назад, обмін радіограмами; робота на

радіостанції в умовах перешкод; основи

шифрувальної справи тощо.

Дослідження стану центральної нервової

системи (ЦНС) цих осіб проводили з 8

по 13

годину. Психофізіологічні характеристики

реєстрували з допомогою спеціального

апаратно-програмного комплексу, що був

розроблений в Харківському національному

університеті радіоелектроніки [5, 6]. Методики

оцінки психофізіологічних функцій було

реалізовано з використанням захисних

непрозорих окулярів, у яких вмонтовані

різнокольорові світлодіоди для забезпечення

стандартного пред’явлення подразників та

підтримки належної контрастності фону та

стимулу. У випадку пред’явлення звукових

стимулів використовувались навушники.

Програмне забезпечення розроблене з

використанням Microsoft .NET Framework 3.5

мовою C#, що дозволяє при необхідності

трансформувати його в інші операційні системи

(наприклад, Linux тощо) і може

використовуватися на IBM-сумісних

комп’ютерах з операційними системами

Windows 2000/ХР/Vista/7.

Стан вищих відділів ЦНС визначали за

показниками функціональної рухливості

нервових процесів (ФРНП) при дії зорових та

слухових сигналів, а також латентних періодів

психомоторних реакцій: простих

(зоровомоторної на червоний подразник – ЛП

ПЗМР; слухомоторної на надпороговий

подразник з частотою 5000 Гц – ЛП ПСМР) та

складних (складної зоровомоторної на сигнали

червоного та зеленого кольору – ЛП СЗМР;

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

ВІЙСЬКОВО-ПРОФІЛАКТИЧНА МЕДИЦИНА

ВІЙСЬКОВА МЕДИЦИНА УКРАЇНИ (2.2011, Том 11)

складної слухомоторної на надпорогові сигнали

з частотою 1000 та 5000 Гц – ЛП ССМР). За

цими показниками була обчислена різниця між

про стою та складною психомоторними

реакціями, яка відображає швидкість

центральної переробки інформації (ЦПІ) [7].

Діагностування функціональної рухливості

нервових процесів (ФРНП) здійснено за

модифікованою методикою М.В. Макаренка [8],

реалізованою зі зворотним зв’язком. За

показник ФРНП приймалась гранично коротка

експозиція при пред’явленні 200 умовних

подразників (зорових: червоного, зеленого та

синього (гальмівний подразник) кольорів та

звукових сигналів з частотою 5000, 1000 та 400

Гц (гальмівний подразник), при якій

обстежуваний правильно диференціював

позитивні та гальмівні подразники.

Лабільність нервових процесів визначали

за показниками критичної частоти світлових

миготінь червоного (КЧСМ

чс

) та зеленого

(КЧСМ

зс

) кольорів. Рівнем прояву даної

властивості вважається максимальна частота,

при якій обстежуваний фіксує момент

зникнення або появи світлових миготінь [7, 8].

Вважається, чим більшу частоту подразнення

здатні відтворити ті чи інші нервові структури

при здійсненні свого реагування, тим вища

лабільність нервових процесів, яку виражають

в герцах (Гц). Для визначення ступеня втоми

за параметрами КЧСМ було розраховано

показник кольорової асиметрії (К

з/ч

) [4] за

формулою:

Важливу участь в адаптації людини до

мінливих факторів праці та середовища існування

відіграє нейрогуморальна регуляція системи

кровообігу, що забезпечується вегетативною

нервовою системою [1]. Вивчення стану

вегетативної нервової системи здійснювалось

згідно з «Міжнародним стандартом» аналізу

варіабельності ритму серця (Heart Rate Variability,

1996) [13] по другому стандартному відведенні

протягом 2-х хвилин за допомогою апаратно-

програмного комплексу «EasyHRV» до та після

тестування. В дослідженні враховувалися:

статистичні параметри (мода RR- інтервалів

(МоRR), середнє квадратичне відхилення RR-

інтервалів (SDNN), індекс напруженості (ІН),

амплітуда моди (АМ%); параметри спектрального

аналізу серцевого ритму: LF

norm

– спектральна

щільність потужності в низькочастотному діапазоні

0,04-0,15 Гц – відносний рівень активності

вазомоторного центру; HF

norm

– спектральна

щільність потужності у високочастотному діапазоні

0,15-0,4 Гц – відносний рівень активності

парасимпатичної ланки регуляції (дихальні хвилі);

співвідношення LF/HF.

Статистичний аналіз результатів

проводився за допомогою методів варіаційної

статистики, кореляційного, кластерного та

дискримінантного аналізів з використанням

пакета програм STATISTICA 8.0 [12].

Результати дослідження та їх

обговорення. В результаті проведених

досліджень були отримані показники

психофізіологічних якостей операторів, які

характеризують рівень функціонування ЦНС

(табл. 1). З таблиці видно, що багато з

досліджуваних характеристик за показниками

асиметрії та ексцесу є неоднорідними. Це може

свідчити про наявність серед досліджуваних

військовослужбовців осіб з різним рівнем

функціонування ЦНС як за показниками зорового,

так і за показниками слухового аналізаторів.

Тому наступним етапом дослідження стало

виділення серед досліджуваних окремих підгруп осіб.

Оскільки найбільш важливими для

професійної діяльності зв’язківців є швидкісні

параметри переробки інформації, такий поділ був

проведений за показниками ЦПІ та ФРНП для

обох аналізаторів з допомогою кластерного аналізу.

В результаті чого виділено дві гомогенні за

показниками асиметрії та ексцесу підгрупи осіб. До

першої підгрупи ввійшло 65,7% осіб з «кращими»

показниками, решта (друга підгрупа) 34,3% – з

«гіршими». Цікавим фактом є те, що до ІІ підгрупи

увійшло 87,6% осіб, тестування яких здійснювалось

після добового наряду. Психофізіологічні

характеристики функціонування ЦНС за слуховим

та зоровим аналізаторами сформованих підгруп

зв’язківців наведені в табл. 2.

çñ÷ñ

÷ñçñ

Ê×ÑÌ Ê×ÑÌ

Ê×ÑÌ -Ê×ÑÌ





÷ç

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

ВІЙСЬКОВО-ПРОФІЛАКТИЧНА МЕДИЦИНА

ВІЙСЬКОВА МЕДИЦИНА УКРАЇНИ (2.2011, Том 11)

Таблиця 1

Психофізіологічні характеристики зв’язківців за слуховим та зоровим аналізаторами

Показники M±m As±m Ex±m

КЧСМ

чс

, Гц 47,22±0,48 1,36±0,29

###

2,67±0,57

###

КЧСМ

зс

, Гц 49,00±0,45 1,29±0,29

###

3,17±0,57

###

3/Ч

, у.о. 0,02±0,001 -0,37±0,29 1,32±0,57

ЛП ПЗМР, мс 206,47±2,88 0,28±0,29 1,65±0,57

ЛП СЗМР, мс 356,80±7,72 0,19±0,29 -0,48±0,57

ЦПІз, мс 150,33±6,52 0,01±0,29 -0,65±0,57

ФРНПз, мс 236,34±5,96 0,30±0,29 -0,65±0,57

ЛП ПСМР, мс 187,24±4,58 1,69±0,29

###

5,24±0,57

###

ЛП ССМР, мс 343,57±9,00 1,24±0,29

###

4,53±0,57

###

ЦПІс, мс 156,33±7,75 1,10±0,29

###

3,22±0,57

###

ФРНПс, мс 284,47±9,00 0,24±0,29 -0,74±0,57

Примітка:

###

– достовірність відхилення даних від нормального розподілу за показниками асиметрії та ексцесу

відповідно з ймовірністю p < 0,01 та p < 0,001.

Таблиця 2

Психофізіологічні характеристики діяльності слухового та зорового аналізаторів

окремих підгруп зв’язківців

Примітка:

***

– достовірність різниці середніх значень за критерієм Стьюдента відповідно на рівні – p < 0,01 та p < 0,001.

Показники

Підгрупа 1

M±m

Підгрупа 2

M±m

КЧСМ

чс

, Гц 46,55±0,57 48,50±0,85

КЧСМ

зс

, Гц 49,22±0,61 48,59±0,59

3/Ч

, у.о. 0,028±0,004 0,002±0,007**

ЛП ПЗМР, мс 202,78±3,31 213,54±5,29

ЛП СЗМР, мс 330,67±8,35 406,88±9,71***

ЦПІз, мс 127,89±6,91 193,33±8,40***

ФРНПз, мс 224,09±6,75 259,83±10,16**

ЛП ПСМР, мс 181,04±4,88 194,96±6,60

ЛП ССМР, мс 318,74±8,20 378,67±12,32***

ЦПІс, мс 137,70±7,18 183,71±11,14**

ФРНПс, мс 244,93±7,70 360,25±10,31***

Звертає на себе увагу наявність достовірної

різниці багатьох психофізіологічних характеристик.

Так, для ІІ підгрупи осіб притаманні суттєво гірші

результати за такими параметрами діяльності ЦНС,

як ЛП СЗМР, ЦПІз, ФРНПз, ЛП ССМР, ЦПІс та

ФРНПс. Показник кольорової асиметрії свідчить

про наявність суттєвішого рівня втоми у осіб ІІ

підгрупи за рахунок зближення значень

показників КЧСМ

зс

та КЧСМ

чс

Слід відмітити і особливості взаємозв’язку

досліджуваних психофізіологічних

характеристик (рис. 1).

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

ВІЙСЬКОВО-ПРОФІЛАКТИЧНА МЕДИЦИНА

ВІЙСЬКОВА МЕДИЦИНА УКРАЇНИ (2.2011, Том 11)

0,0 0, 1 0, 2 0,3 0, 4 0, 5 0,6 0, 7 0 , 8 0,9

1-Pe ar so n r

ФРН П з

Ф РН П с

Л П П ЗМРс

ЦП І з

Л П С ЗМРз

ЦП І с

Л П С ЗМРс

Л П П ЗМРз

з/ч

КЧС М зc

К ЧС М чc

0, 0 0, 1 0, 2 0, 3 0, 4 0, 5 0, 6 0,7 0,8 0, 9

1- Pe arso n r

ФРН П с

ЦП І с

ЛП С C МР

Ф РН П з

ЛП П C МР

ЦП І з

ЛП С ЗМР

ЛП П ЗМР

з /ч

К ЧС М з c

КЧС М ч c

А Б

Рис. 1. Дендрограми структури взаємозв’язків досліджуваних психофізіологічних

характеристик першої (А) та другої (Б) підгруп

Якщо для першої підгрупи осіб

характерним є згрупованість показників

лабільності нервових процесів та решти

характеристик функціонування зорового і

слухового аналізаторів, то для другої

відмічається відокремлення функціональної

рухливості нервових процесів за слуховим

аналізатором. Можна констатувати, що

зазначена якість є найбільш інформативним

індикатором диференціації цих підгруп, що

підтверджується також наявністю суттєвої

різниці її рівня (p < 0,001) у осіб в досліджуваних

підгрупах.

Поряд зі змінами інформаційної складової

професійної діяльності військових зв’язківців

встановлені також особливості їх вегетативної

регуляції (енергетична складова). За

параметрами варіабельності серцевого ритму

досліджувані підгрупи відрізняються лише

зміною спектральних властивостей

кардіоритму після проведеного

психофізіологічного тестування (табл. 3).

Таблиця 3

Характеристики варіабельності серцевого ритму в окремих підгрупах зв’язківців

І підгрупа, M±m ІІ підгрупа, M±m

Показники

До

тестування

Після

тестування

До

тестування

Після

тестування

МоRR, мс 928,92±29,67

898,35±27,25

905,06±33,56

884,97±27,95

SDNN, мс 74,83±7,48 68,88±5,31 65,79±7,87 72,61±8,55

АМо, % 46,95±3,78 47,38±3,58 47,40±5,16 50,55±6,92

ІН, у.о. 77,82±11,54 98,76±16,32 97,46±20,43 123,58±18,64

norm

, мс

0,48±0,03 0,56±0,03* 0,49±0,03 0,61±0,03**

norm

, мс

0,52±0,03 0,44±0,03* 0,51±0,03 0,39±0,03**

LF/HF, у.о. 1,21±0,20 1,67±0,20 1,11±0,15 1,90±0,21**

Примітка:

– достовірність різниці середніх значень за критерієм Стьюдента відповідно на рівні – p < 0,05 та p < 0,01.

Так, для обох підгруп спостерігається зсув

спектральної щільності потужності у бік

низькочастотного діапазону, який є більш

виразнішим у осіб ІІ підгрупи (достовірно

збільшився показник вегетативного балансу LF/

HF). Величина загального адаптаційного

потенціалу, оцінювана за показником SDNN, є

дещо нижчою у представників ІІ підгрупи

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

ВІЙСЬКОВО-ПРОФІЛАКТИЧНА МЕДИЦИНА

ВІЙСЬКОВА МЕДИЦИНА УКРАЇНИ (2.2011, Том 11)

військовослужбовців, що свідчить про розвиток

напруженості вегетативної регуляції їх

організму.

Це підтверджується також наявністю

значно більшої кількості кореляційних зв’язків

між показниками варіабельності серцевого

ритму у військовослужбовців ІІ підгрупи з

психофізіологічними характеристиками

діяльності ЦНС. Так, у представників другої

підгрупи показники спектральних

властивостей кардіоритму після проведеного

психофізіологічного тестування достовірно

корелюють (p < 0,05) з такими

психофізіологічними характеристиками як ЛП

ПЗМР, ЛП СЗМР, ЦПІз, ФРНПз, ЛП ПСМР,

ССМР, ЦПІс, ФРНПс та К

з/ч

(рис. 2), в той час

як кількість зв’язків у осіб І підгрупи в 3 рази

менша.

Рис. 2. Зв’язок показників варіабельності серцевого ритму з психофізіологічними

характеристиками функціонування ЦНС

Для інтерпретації отриманих результатів

можна залучити з одного боку широко відомі

данні про «жорсткість» та «пластичність»

зв’язків між фізіологічними функціями

(Бехтерева Н.П., 1988), а з іншого про їх кількість

[14]. Друга підгрупа, де зв’язки між

характеристиками якості роботи достатньо

міцні, складається із людей з «жорсткими»

функціональними зв’язками.

Поведінка таких осіб достатньо

детермінована, але, з іншого боку така міцність

зв’язків психофізіологічних характеристик може

призвести до певних негативних наслідків,

пов’язаних з консерватизмом перебудов в їх

організмі, необхідних для забезпечення

діяльності. Цим можна пояснити наявність

більш низького рівня надійності їх діяльності,

пов’язаної з постійним пристосуванням до

змінюваного темпу пред’явлення тестових

завдань.

Подібна структура взаємозв’язків

досліджуваних характеристик у осіб І підгрупи,

але з більш низьким рівнем зв’язків між ними,

призводить до більш «гнучких» реакцій на

запроси постійно змінюваного середовища.

Про це свідчить вища якість виконання ними

тестових завдань. Таким чином, за

встановленими якісними та кількісними

-0,80

-0,60

-0,40

-0,20

0,00

0,20

0,40

0,60

0,80

LF/HF LFnorm HFnorm LF/HF LFnorm HFnorm

ІІ Підгрупа І Підгрупа

Коефіціент кореляції, R, у.о.

Кз/ч ЦПІ з ЛП ПСМР ЛП ССМР ЦПІ с ФРНПс

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

ВІЙСЬКОВО-ПРОФІЛАКТИЧНА МЕДИЦИНА

ВІЙСЬКОВА МЕДИЦИНА УКРАЇНИ (2.2011, Том 11)

особливостями осіб ІІ підгрупи їх можна

віднести до групи «ризику».

Виявлені особливості усіх досліджених

показників військовослужбовців дозволили

розробити заходи для прогнозування

надійності професійної діяльності. З

допомогою покрокового дискримінантного

аналізу (за методом виключення) були

обчислені розв’язувальні правила, що

дозволяють діагностувати належність до групи

«ризику».

Належність досліджуваної особи до «групи

ризику» обчислюється за наступними

формулами:

= -23,34 + 0,1*ФРНПс + 0,08*ЦПІз + 0,03* SDNN + 16,58*LF

norm

;

= -47,25 + 0,17*ФРНПс + 0,14*ЦПІз – 0,006* SDNN + 7,77*LF

norm

;

де ФРНПс – функціональна рухливість нервових процесів за слуховим аналізатором (в мс),

ЦПІз – швидкість центральної переробки інформації за зоровим аналізатором (в мс), SDNN –

середнє квадратичне відхилення RR- інтервалів (в мс), LF

norm

– нормована спектральна щільність

потужності в низькочастотному діапазоні (в мс

При У

<У

наявна належність до «групи

ризику» (p<0,001). В іншому випадку

професійна діяльність особи характеризується

як надійна.

Повертаючись до обговорюваних

результатів, необхідно підкреслити, що ці

дослідження проводились на

військовослужбовцях щойно закінчивших курс

навчання за спеціальністю радіотелеграфіст.

Серед них вдалося виділити осіб, які за

психофізіологічними характеристиками можуть

бути віднесені до групи «ризику», що дало змогу

побудувати розв’язувальні правила відбору осіб

з меншим ступенем надійності до діяльності

радіотелеграфіста. Для підтвердження

розроблених правил в майбутньому необхідно

подивитись реальну успішність їх діяльності в

умовах обраної спеціалізації.

Висновки

1. Серед досліджуваних військово-

службовців на початковому етапі професійної

діяльності радіотелеграфіста є група осіб 34,3%,

які мають істотно «гірші» психофізіологічні

показники функціонування центральної

нервової системи за зоровим та слуховим

аналізаторами (латентні періоди складних

слухо- та зоровомоторних реакцій, швидкості

центральної переробки інформації та

функціональної рухливості нервових процесів).

2. Виявлено неоднорідність структури

взаємозв’язків психофізіологічних функції у

військовослужбовців з різним рівнем

показників функціонування центральної

нервової системи, що дало змогу виділити

найбільш інформативний і дуже важливий для

професійної діяльності військового зв’язківця

індикатор диференціації цих підгруп –

функціональну рухливість нервових процесів за

слуховим аналізатором.

3. У обох підгрупах досліджуваних

радіотелеграфістів після психофізіологічного

тестування за показниками варіабельності

серцевого ритму спостерігається зсув

спектральної щільності потужності у бік

низькочастотного діапазону, який є виразнішим

у осіб з «гіршими» психофізіологічними

характеристиками.

4. Підгрупа військовослужбовців з

«гіршими» показниками організації

функціонування організму на інформаційному

та енергетичному рівнях за індексом кольорової

асиметрії характеризується істотно вищим

рівнем втоми, а також значною кількістю

достатньо міцних зв’язків психофізіологічних

характеристик, що може призвести до певних

негативних наслідків, пов’язаних з

консерватизмом перебудов в їх організмі,

необхідних для забезпечення надійної

діяльності, тобто цих осіб можна віднести до

групи «ризику».

5. Розроблені розв’язувальні правила

дозволяють класифікувати досліджених

військовослужбовців на групу «ризику» та групу

осіб придатних до діяльності радіотелеграфіста.

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

ВІЙСЬКОВО-ПРОФІЛАКТИЧНА МЕДИЦИНА

ВІЙСЬКОВА МЕДИЦИНА УКРАЇНИ (2.2011, Том 11)

Література

1. Баевский P.M., Берсенева А.П. Оценка

адаптационных возможностей организма и риска

развития заболеваний. - М., 1997.- 234 с.

2. Зархин В. Г. О релевантной оценке

лабильности нервной системы в процессе

формирования навыка радиотелеграфирования //

Новые исследования в психологии. – 1976. – Т.10,

№2. – С. 38-42.

3. Ильин Е.П. Дифференциальная

психофизиология. - СПб.: Питер, 2001. -464с.

4. Ким Су Ин, Башкин В.М., Павлова Л.П.

Способ оценки функционального состояния коры

головного мозга человека / Патент Рос. Федерации,

Донецк. НИИ гигиены труда и профзаболеваний,

RU2141244, SU1066533 A/6 A61 B3/06. – 20.11.99,

бюл. №32.

5. Кочина М.Л., Фирсов А.Г.

Информационная технология оценки временных и

частотных показателей организма человека //

Системи обробки інформації. – 2010. – Т.83, №2. –

С. 243-247.

6. Кочина М.Л., Фирсов А.Г.

Многофункциональный прибор для проведения

психофизиологических исследований // Прикл.

радиоэлектроника. – 2010. – Т.9, № 2. – С.260-265.

7. Макаренко М. В. Швидкість переробки

інформації – як критерій властивості функціональної

рухливості нервових процесів // Вісн. Нац. академії

оборони України. – 2009. – Т.10, №2. – С. 94-101.

8. Макаренко М.В. Основи професійного

відбору військових спеціалістів та методики

вивчення індивідуальних психофізіологічних

відмінностей між людьми. – К.: Ін-т фізіології імені

О. Богомольця НАН України; Наук.- дослід. центр

гуманітар. проблем Збройних Сил України, 2006. –

395 с.

9. Трошихин В. А., Молдавская С. И.,

Кольченко Н. В. Функциональная подвижность

нервных процессов и профессиональный отбор. –

Киев: Наукова думка, 1978. – 228 с.

10. Шпак Р.А. Динаміка рівня працездатності

та надійності професійної діяльності військових

радіотелеграфістів протягом доби // Вісник. Збірник

наукових статей Київського міжнародного

університету. Серія: Психологічні науки. Випуск 4.

– К.: КиМУ, 2004. – С.153-165.

11. Шпаченко Д. И. О некоторых показателях

обучаемости радиотелеграфистов // Вопросы

психологии. –1974. – № 4. – С. 154-155.

12. Lewicki P. STATISTICS Methods and

Applications. A comprehensive reference for science,

industry, and data mining / Pawel Lewicki and Thomas

Hill . – Tulsa OK, USA: StatSoft Inc., 2006. – 832 p.

– ISBN: 1-804233-59-7.

13. Task Force of the European, of Cardiology

and the North American Society of Pacing and

Electrophysiology. Heart Rate Variability. Standards

of Measurements, Physiological Interpretation, and

Clinical Use // Circulation.- 1996. - Vol.93. – P. 1043-

1065.

14. Завьялов А.В. Соотношение функций

организма, Москва, Медицина, 1990, 160 с.

Науковий рецензент доктор біологічних наук, професор Кальниш В.В.

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

ВІЙСЬКОВО-ПРОФІЛАКТИЧНА МЕДИЦИНА

ВІЙСЬКОВА МЕДИЦИНА УКРАЇНИ (2.2011, Том 11)

УДК 620.9

КУЛЬТУРА БЕЗПЕКИ ЯК НОВИЙ БАЗИСНИЙ ПРИНЦИП УПРАВЛІННЯ

РАДІАЦІЙНОЮ БЕЗПЕКОЮ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ДЖЕРЕЛ ІОНІЗУЮЧОГО

ВИПРОМІНЮВАННЯ У МЕДИЧНІЙ ПРАКТИЦІ

В.В. Вороненко, кандидат медичних наук, доцент, директор департаменту кадрової політики,

освіти і науки Міністерства охорони здоров’я України

Ю.М. Скалецький, доктор медичних наук, доцент, завідувач відділу екологічної та

техногенної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень

В.Ф.Торбін, доктор медичних наук, професор, професор кафедри військової токсикології,

радіології та медичного захисту Української військово-медичної академії

Резюме. В статті проаналізовано історію становлення концепції культури безпеки, досвід

і проблеми її впровадження в атомній енергетиці, а також обґрунтована необхідність

використання цієї концепції у медичній практиці.

Ключові слова: радіаційні технології, рентгенологічні і радіологічні дослідження, пацієнти,

персонал, культура безпеки.

Вступ. Радіаційні технології поширюються

і перш за все у сфері охорони здоров’я. Зростає

частота високодозових рентгенологічних і

радіологічних досліджень, а частота

використання радіоізотопних фармацевтичних

препаратів може подвоїтися до 2020 року, у

порівнянні з 2010 роком.

Оскільки медичне опромінення дає

основний внесок у колективну дозу населення

від техногенної радіації, міжнародна спільнота

проблемам мінімізації цього радіаційного

впливу приділяє значну увагу.

Однак, незважаючи на поліпшення

протирадіаційного захисту пацієнтів і

медичного персоналу, удосконалення системи

регулювання радіаційної безпеки, у цій сфері

продовжують мати місце випадки порушень

при використанні джерел іонізуючого

випромінювання аж до важких променевих

уражень.

Тому запровадження чи то організаційних,

чи то технічних інновацій спрямованих на

зменшення доз опромінення пацієнтів і

персоналу дає значну економію колективної

дози, зменшуючи радіаційні ризики. Такі

нововведення заслуговують на увагу і

оперативного впровадження у практичну

діяльність. Одним із останніх таких

нововведень є культура безпеки, як

фундаментальний організаційний принцип

забезпечення безпеки.

Мета дослідження. Відстежити стан

справ щодо питання культури радіаційної

безпеки у світі.

Матеріали та методи дослідження. У

роботі використано метод порівняльного

аналізу даних літератури. Матеріалом

дослідження обрано наукові джерела (3) та

нормативно правові акти державного та

міжнародного рівня (7) за період від 1988 року

і до тепер.

Результати дослідження та їх

обговорення. Загалом звернення до феномену

культури у вирішенні проблем у багатьох сферах

мало місце у минулому і спостерігається

сьогодні. Та це були в основному спроби

використання культурологічних цінностей у

якості сприятливого підґрунтя для

попередження чи вирішення проблем, у тому

числі і в сфері технологічної безпеки. Наслідком

цього була поява такої термінології як культура

виробництва, екологічна культура, технологічна

культура, культура праці тощо.

При аналізі причин аварії у Чорнобилі в

1986 році Міжнародною консультативною

групою з ядерної безпеки (International Nuclear

Safety Advisory Group, INSAG) серед інших

причин аварії було названо відсутність культури

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)