Військова медицина України 2011 Том. 11, №2

Подождите немного. Документ загружается.

ВІЙСЬКОВО-ПРОФІЛАКТИЧНА МЕДИЦИНА

ВІЙСЬКОВА МЕДИЦИНА УКРАЇНИ (2.2011, Том 11)

безпеки на ЧАЕС і заявлено, що є потреба у

культурі ядерної безпеки на всіх діючих атомних

електростанціях [1].

В INSAG-7 [2], де проведено остаточний

аналіз причин аварії на ЧАЕС, сказано, що

„…аварія стала результатом низької культури

безпеки не тільки на Чорнобильській АЕС, але

й в усіх радянських проектних, експлуатуючих

і регулюючих організаціях атомної енергетики,

що існували на той час”.

Концепція культури безпеки отримала

подальший розвиток у INSAG-3 [3]. У цьому

документі „культура безпеки” разом з

„відповідальністю експлуатуючої організації” та

„нормативним регулюванням і незалежною

перевіркою” визнається одним з основних

(фундаментальних) принципів управління

безпекою ядерних технологій. Наголошується,

що „Усі особи та організації, причетні до ядерної

енергетики, керуються в своїх діях і

взаємовідносинах установленою культурою

безпеки”.

І уже в 1991 році INSAG опублікувала

окрему доповідь з культури безпеки під назвою

“Культура безпеки” [4]. Цей документ і досі є

найбільш повним викладенням концепції

культури безпеки, визначенням її суті та

характеристик і видимих проявів.

У подальшому були розроблені

керівництва з самостійної оцінки культури

безпеки в окремих організаціях і практичні

пропозиції з підвищення культури безпеки

спочатку на рівні технічної доповіді, а згодом -

у вигляді INSAG (INSAG-15). Притому у всіх

цих документах основна увага приділялась

культурі безпеки в області експлуатації ядерних

установок, залишаючи без уваги інші важливі

сфери, як наприклад, обслуговування ядерних

установок. Ця прогалина сьогодні уже

заповнена з виходом в кінці 2005 року

публікації МАГАТЕ - серії доповідей з безпеки

№ 42, де розглядаються складні питання

обслуговування АЕС (управління

обслуговуванням, управління людськими

ресурсами, оцінка стану АЕС, ділове оточення,

закупка обладнання(корупція), фізична ядерна

безпека), що можуть впливати на безпеку.

Культура безпеки, відповідно до INSAG-4

[4], це набір характеристик і особливостей

діяльності організацій і поведінки окремих осіб,

що встановлює безпеку АЕС як найвищий

пріоритет.

На сьогодні концепція культури безпеки

визнана МОП, ІКАО, ВООЗ та іншими

міжнародними організаціями, а також

великими компаніями (Дюпон, НАСА тощо).

Значні успіхи у впровадженні концепції культури

безпеки мають місце у вітчизняному ядерно-

енергетичному комплексі.

Будучи послідовною, МАГАТЕ включило

питання культури безпеки до базового

стандарту безпеки BSS-115 [5]. У підпункті

2.28 говориться: „З тим щоб стимулювати

критичний підхід і потяг до знань у сфері захисту

і безпеки та виключити заспокоєність,

прививається культура безпеки, що забезпечує:

a) прийняття політики і процедур, які

визначають захист і безпеку у якості вищого

пріоритету;

б) негайне виявлення і виправлення

проблем, що впливають на захист і безпеку, з

врахуванням значимості цих проблем;

в) чітке визначення обов’язків кожної

особи, у тому числі працівників вищої

управлінської ланки, у сфері забезпечення

захисту та безпеки і наявності у кожної особи

належної підготовки та кваліфікації;

г) чітке розмежування повноважень у

прийнятті рішень з питань захисту та безпеки;

д) прийняття організаційних заходів і

встановлення каналів зв’язку, які дозволяють

забезпечити обмін відповідною інформацією,

що стосується захисту і безпеки, на різних

рівнях в організації зареєстрованої особи або

ліцензіата і між такими рівнями”.

Разом з тим у національних нормативах з

радіаційної безпеки (НРБУ-97) про культуру

безпеки і не згадується.

У ОПБ АЕС 88/97 (Російська Федерація)

[6] культура безпеки знайшла відображення і

розглядається як кваліфікаційна і психологічна

підготовленість усіх осіб, при якій забезпечення

безпеки АЕС є пріоритетною метою і

внутрішньою потребою, що призводить до

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

ВІЙСЬКОВО-ПРОФІЛАКТИЧНА МЕДИЦИНА

ВІЙСЬКОВА МЕДИЦИНА УКРАЇНИ (2.2011, Том 11)

самоусвідомлення відповідальності і до

самоконтролю при виконанні усіх робіт, що

впливають на безпеку. Згадується про культуру

безпеки і у аналогічному національному

документі [7].

У 2005 році ВООЗ на Восьмому форумі з

питань майбутнього, присвяченому безпеці

пацієнтів [8], задекларувала своє прагнення

розвивати культуру безпеки у громадській

системі охорони здоров’я. Однак, у ОСПУ-

2005 знову ж про культуру безпеки немає ні

слова.

На міжнародній конференції з радіаційного

захисту в медичній практиці (Варна, Болгарія,

2010 р.) Президент міжнародної асоціації

радіаційного захисту (IRPA) Kenneth Kase

виступив з доповіддю „Культура радіаційного

захисту – IRPA ініціатива” [9].

У цій доповіді Kenneth Kase адаптував

термінологію і завдання культури ядерної

безпеки [4] під потреби радіаційної безпеки.

Культура радіаційної безпеки доповідачем

визначається як частина всієї культури безпеки,

що є поєднанням характеристик і

взаємовідношень в організаціях і між людьми

та найважливішим пріоритетом для

привернення уваги до радіаційних проблем

захисту, гарантування їх значущості.

Тобто культура безпеки стає

фундаментальним організаційним принципом

забезпечення радіаційної безпеки і перш за все

у медичній практиці.

У проекті нового базового стандарту

безпеки підготовленого МАГАТЕ на заміну BSS

– 115 [5] культурі безпеки приділяється вже

значно більше уваги. Крім визначення та

призначення культури безпеки у проекті цього

документа дається визначення культури

безпеки, вказується на розподіл обов’язків між

урядом, регулюючим органом і основними

сторонами щодо сприяння культурі безпеки.

Детально представлені шляхи сприяння

культурі безпеки.

Безумовно, що в удосконаленій

національній нормативній базі з радіаційної

безпеки, з урахуванням вимог нової редакції

BSS [5], культура безпеки повинна бути

представлена належним чином.

Є потреба і в окремому національному

нормативному документі щодо культури

безпеки. За основу цього документу можна

визначити „Керівництво із впровадження і

підтримання культури безпеки і про ект

інспекційних процедур з оцінки рівня культури

безпеки”, кінцевий варіант якого підготовлено

NRС у 2006 році [10].

Висновки

1. В останні роки культура безпеки стає

одним із фундаментальних організаційних

принципів забезпечення радіаційної безпеки у

різних галузях життєдіяльності країн світу і перш

за все у медичній практиці.

2. Питання культури радіаційної безпеки на

сьогодні включені в національні нормативні

документи з радіаційної безпеки багатьох країн

та міжнародних організацій.

3. Комплекс заходів, що визначають

культуру радіаційної безпеки на радіаційно

небезпечних об’єктах повинні знайти

відображення у законодавчих та нормативних

документах стосовно радіаційного захисту

населення України.

Література

1. Итоговый доклад о совещании по

рассмотрению причин и последствий аварии

в Чернобыле. Серия изданий по безопасности.

№ 75-INSAG-1. Международная

консультативная группа по ядерной

безопасности. - Вена. МАГАТЭ, 1988

2. Чернобыльская авария: дополнение

к INSAG-1. Серия изданий по

безопасности. № 75-INSAG-7. Доклад

Международной консультативной группы

по ядерной безопасност и. – Вен а:

МАГАТЭ, 1993

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

ВІЙСЬКОВО-ПРОФІЛАКТИЧНА МЕДИЦИНА

ВІЙСЬКОВА МЕДИЦИНА УКРАЇНИ (2.2011, Том 11)

3. Основные принципы безопасности

атомных электростанций. Серия изданий по

безопасности. № 75-INSAG-3. Международная

консультативная группа по ядерной

безопасности. – Вена: МАГАТЭ, 1989

4. Культура безопасности. Серия изданий

по безопасности. № 75-INSAG-4.

Международная консультативная группа по

ядерной безопасности. – Вена: МАГАТЭ, 1991

5. Международные основные нормы

безопасности для защиты от ионизирующих

излучений и безопасного обращения с

источниками излучения. Серия зданий

безопасности, № 115. - Вена, МАГАТЭ. – 1997.

– 87 с.

6. Общие положения обеспечения

безопасности атомных станций — (ОПБ-88/

97)(ПНАЭ Г-01-011-97). Режим доступу: http://

ru.wikisource.org

7. Загальні положення безпеки атомних

станцій (НП 306.2.141-2008). Режим доступу:

ht t p://zako n1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/

main.cgi?nreg=z0056-08.

8. Восьмой форум по вопросам будущего.

Управление безопасностью пациентов. - ВОЗ,

Эрпфендорф, Австрия (28-29 апреля 2005).

Режим доступу: http://www.euro.who.int/ru/what-

we-publish/abstracts/eighth-futures-forum-on-

governance-of-patient-safety.

9. Kenneth Kase . The Radiation Protection

Culture – IRPA Initiative. International Conference

on Radiation Protection in Medicine Varna, Bulgaria

1 – 3 September 2010. Режим доступу: http://

www.irpa.net/.

10. Режим доступу: http://www.nrc.gov/what-

we-do/regulatory/allegations/ scwe-frn-5-14-

96.pdf.http://www.nrc.gov/what-we-do/regulatory/

allegations/scwe-frn-5-14-96.pdf

Науковий рецензент доктор медичних наук, професор Левченко О.Є.

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

ВІЙСЬКОВА ФАРМАЦІЯ

ВІЙСЬКОВА МЕДИЦИНА УКРАЇНИ (2.2011, Том 11)

УДК 615.12/.15.007:614.25:658.115:658.3(031)

НАУКОВО-ПРАКТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ

ХАРАКТЕРИСТИКИ ДЛЯ НОВОВВЕДЕННЯ ПОСАДИ ПРОВІЗОРА-КОНСУЛЬТАНТА

СІМЕЙНОЇ ФАРМАЦІЇ (ПОВІДОМЛЕННЯ IІ)

М.С.Пономаренко, доктор фармацевтичних наук, професор, завідувач кафедри організації і

економіки фармації Національной медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

Г.В.Загорій, кандидат фармацевтичних наук, доцент кафедри організації і економіки фармації

Національной медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

А.А.Бабський, кандидат фармацевтичних наук, доцент кафедри організації і економіки

фармації Національной медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

О.П. Шматенко, кандидат фармацевтичних наук, доцент, полковник медичної служби,

начальник кафедри військової фармації Української військово-медичної академії

В.В.Трохимчук, кандидат фармацевтичних наук, старший викладач кафедри організації і

економіки фармації Національной медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

Р.Л. Притула, кандидат фармацевтичних наук, доцент, підполковник медичної служби,

старший викладач кафедри військової фармації Української військово-медичної академії

А.О. Дроздова, кандидат фармацевтичних наук, викладач кафедри фармацевтичної технології і

біофармації Національной медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

Ю.М. Григорук, викладач кафедри організації і економіки фармації Вінницького національного

медичного університету

М.В.Білоус, викладач кафедри організації і економіки фармації Запорізького державного

медичного університету

І.В.Клименко, здобувач кафедри організації і економіки фармації Національной медичної

академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

Резюме. Розроблені, узгоджені та затверджені на найвищому науковому рівні кваліфікаційні

характеристики провізора-консультанта сімейної фармації з емерджентних та нооетичних

позицій.

Ключові слова: класифікатор професій ДК 003:2010, провізор-консультант сімейної

фармації, промислова, практична фармація.

Вступ. Значні зміни в економіці, сфері

надання послуг за останні 20 років, які відбулися

й в інших галузях народного господарства, у

тому числі фармації, вимагали, перш за все,

функціональних змін у розстановці,

упорядкуванні, раціонального використанні та

підготовці кадрів й оптимізації, ефективної їх

діяльності у фармації [2-6]. Особливо такі

перетворення стосуються трансформацій,

ротації, злиття функцій для персоналу

промислової фармації, аптечної мережі,

системи реалізації, промоції лікарських засобів

у відповідності до вимог часу. Зі зміщенням

акцентів, на користь керованого самолікування,

фармацевтичної опіки, постало гостре питання

щодо введення нової посади, яка б активно

інтегрувала свої повноваження,

взаємопов’язані, спільні обов’язки загальної

медицини, фармації, сімейної, страхової

медицини й знайшла своє місце у покращенні

оперативного забезпечення ліками інвалідів,

дітей, тяжко хворих інших контингентів

населення України. Такі повноваження, на

нашу думку, можна було б покласти на

провізора-консультанта сімейної та страхової

фармації, розробивши на цю посаду

кваліфікаційні характеристики (КХ) та посадову

інструкцію. Однак, до цього часу на деякі

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

ВІЙСЬКОВА ФАРМАЦІЯ

ВІЙСЬКОВА МЕДИЦИНА УКРАЇНИ (2.2011, Том 11)

вищеозначені посади КХ не розроблені, деякі

розроблені, але не внесені до ДК 003:2010 [8-

16; 21-24]. Слід відмітити, що поза увагою

залишаються професії, посади спеціалістів

військової фармації, медицини, які мають

суттєві відмінні й функціональні особливості їх

діяльності, що в загальному контексті,

враховано у запропонованому нами КХ

провізора-консультанта.

Загальні підходи рекомендації та практичні

заходи щодо створення, доповнення, внесення

змін до Довідників кваліфікаційних

характеристик професій, посад, робіт

Державного класифікатора (ДК 003-95 та ДК

003:2010) перманентно проводиться

Державною установою, Науково-дослідним

інститутом соціально-трудових відносин

Міністерства праці та соціальної політики

України (ДУ НДІ соціально-трудових

відносин), Інститутом української мови НАН

України, Державним комітетом статистики

України та опікується (адмініструється)

Кабінетом Міністрів України за участі усіх

міністерств народно-господарчих галузей

держави [7; 8; 14; 15].

Кабінет Міністрів України своїм

розпорядженням від 19 січня 2011 року № 29-р

прямо вказує на необхідність перегляду,

розробки, створення й прискореного,

оперативного втілення у практику

кваліфікаційних характеристик професій

працівників, які мають надзвичайно важливий

вплив у вирішенні соціально-значущих,

економічних та інших проблем в Україні.

Наприкінці 2010 року Прем’єр-Міністр України

відмітив недоліки в організації забезпечення

ліками за місцем проживання (мешкання)

ветеранів війни, збройних сил, літніх людей та

населення України вцілому [16].

Кваліфікаційні характеристики провізора-

консультанта сімейної фармації, розроблені

нами, містять врегульовані умови, вимоги,

стандартні норми морально-етичної поведінки

та відповідальність персоналу який може

здійснювати консультативні, транспортні,

кур’єрські та фармацевтичні послуги

населенню України, на кшталт “Ліки на

замовлення” [1; 5-7; 13; 17-20; 24-29]. Цим і

обумовлюється актуальність нашого

дослідження. Наші розробки офіційно

надіслано, для подальшого розгляду та

заключної експертної оцінки, до Міністерства

охорони здоров’я України (лист до МОЗ

України від 29. 10 р. № 12/1-1919) й Головного

управління охорони здоров’я та медичного

забезпечення м. Києва (лист від 22.02.2011 р.

№ 12/66-343).

Метою даної роботи було вивчення

вищеозначеної проблеми, розробки

кваліфікаційної характеристики (КХ) провізора-

консультанта сімейної фармації, отримання

критичних зауважень рецензентів, експертів

науковців та фахівців промислової й практичної

фармації. Розпочати процедуру їх погодження

та затвердження на галузевому та державному

рівнях.

Результати дослідження та їх обговорен-

ня. Науково обґрунтована та розроблена нами

кваліфікаційна характеристика провізора-

консультанта сімейної фармації рецензована

провідними фахівцями фармації,

рекомендована Вченою радою медико-

профілактичного та фармацевтичного

факультету Національної медичної академії

післядипломної освіти імені П.Л.Шупика

(протокол № 10 від 22.12.2010 р.). та

затверджена Проблемною комісією “Фармація”

МОЗ України та НАМН України (протокол №

66 від 15.12.2020 р.).

Кваліфікаційна характеристика провізора-

консультанта сімейної фармації враховує

морально-етичні взаємостосунки усіх учасників

фармацевтичного ринку України у центрі уваги

яких є пацієнт. Щоб врахувати інтереси різних

угруповань населення, у тому числі військових

пенсіонерів, службовців, вчених (які

обслуговуються відомчими ЛПЗ та аптеками),

у розробці КХ провізора-консультанта

приймали участь вчені та практики від

промислової та практичної фармації,

комерційних фірм та іноземних представництв

(резидентів й нерезидентів), суб’єктів різних

форм власності і підпорядкування та вищих

навчальних закладів: Національної медичної

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

ВІЙСЬКОВА ФАРМАЦІЯ

ВІЙСЬКОВА МЕДИЦИНА УКРАЇНИ (2.2011, Том 11)

академії післядипломної освіти імені

П.Л.Шупика, Української військово-медичної

академії, Вінницького, Запорізького державних

медуніверситетів, АТ “Фармацевтичної фірми

“Дарниця” та ін.

Основною метою в діяльності провізора-

консультанта сімейної фармації є щире,

безкомпромісне дотримання принципів

морально-етичної (нооетичної) чистоти і

деонтології, безперебійне, безвідмовне та

якісне, оперативне й мобільне забезпечення

обслуговуючого населення регіону

(кластерного контингенту) ефективними,

якісними, безпечними й доступними за ціною

лікарськими засобами (фармацевтичними

послугами і долікарняною допомогою). Разом

з сімейним лікарем, своєчасно формувати,

доповнювати обов’язковий асортимент

«аптечної бурси» (аптечної сумки (кошика)

необхідними лікарськими засобами, згідно до

встановленого Переліку ЛЗ, затвердженого

Міністерством охорони здоров’я України.

Здійснювати з органами, закладами,

організаціями соціального напрямку, Червоного

Хреста, представниками релігійних конфесій та

безпосередній взаємозв’язок з мережею

спеціалізованих, соціальних, гуманітарних,

страхових аптек та відомчих аптек, ЛПЗ й аптек

сімейної фармації. Надавати консалтингові

(консультативні) послуги населенню регіону

(дільниці), лікарям, провізорам.

Основні завдання та обов’язки. Провізор-

консультант сімейної фармації керується

чинним законодавством України по охорону

здоров’я та нормативно-правовими актами, що

визначають діяльність органів управління

охорони здоров’я, організацію фармацевтичної

служби. Надає фармацевтичні, транспортні та

кур’єрські послуги на замовлення населення за

встановленими нормативно-правовими

актами, правилами та ціною за такі послуги.

Вивчає, аналізує, узагальнює дані моніторингу

лікарських засобів їх потребу, запит та наявність

в аптечній мережі. Проводить асортиментну

вибірку наявної та дефектурної (тимчасово

відсутньої) номенклатури лікарських засобів за

фармакотерапевтичними групами,

фармакоепідеміологічними та

фамакоекономічними показниками. Вивчає,

аналізує, систематизує препарати, зазначені у

стандартах (протоколах) лікування, що

найчастіше призначаються та застосовуються

для амбулаторного і стаціонарного лікування

хворих. Проводить моніторинг, вивчає та

аналізує кон’юктуру конкурентноздатних

вітчизняних лікарських препаратів,

парафармацевтичної, парамедичної продукції,

яку призначає сімейний лікар; їх цінову

рельєфність у порівнянні з імпортною

однойменною або аналогічною продукцією та

по відношенню до міжнародних довідкових цін,

рекомендованих Всесвітньою організацією

охорони здоров’я й цін на лікарські засоби в

країнах СНД та погоджує з сімейним лікарем

щодо доцільності їх призначення хворим;

проводить VEN-аналіз за АВС-групами

лікарських засобів; співпрацює з студентами

медичних та фармацевтичних коледжів,

факультетів, університетів, загальноосвітніми

школами, службою соціального захисту

населення України, Червоного хреста. Аналізує

інноваційні методи, прийоми, засоби

вітчизняної практики та світовий досвід з

сімейної та страхової фармації, медицини.

Втілює у повсякденне користування послуги:

«Інтенет-аптек», «Віртуальні аптеки», «Ліки

поштою», «Ліки на замовлення» таке інше. Несе

повну відповідальність за надання

фармацевтичних, транспортних та кур’єрських

послуг як за власні дії, так і задіяного персоналу

з надання таких або інших сервісних послуг

населенню.

Разом з сімейним лікарем, формує

змістовну частину відповідного інформаційно-

довідкового сайту з сімейної, страхової фармації.

Проводить накопичення банку даних

виробників лікарських засобів, реалізаторів,

суб’єктів, які надають консалтингові, актуарні

послуги та офіційні заклади імбурсації,

реімбурсації інші джерела розрахунків через які

здійснюється повернення витрат за отримані

пільгові лікарські засоби, у тому числі через

лікарняні каси, соціальні, соціально спрямовані

аптеки та аптеки з гуманітарної допомоги,

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

ВІЙСЬКОВА ФАРМАЦІЯ

ВІЙСЬКОВА МЕДИЦИНА УКРАЇНИ (2.2011, Том 11)

нецільової благодійної допомоги,

(меценатство, спонсорство) інші джерела

компенсації (відшкодування витрат за ліки) та,

разом з сімейним лікарем, активно співпрацює

з ними. Спільно з сімейним лікарем, визначає

стратегію і тактику лікування та одночасного

вибору й забезпечення лікарським засобом

пацієнта в умовах сімейної та страхової

медицини. Дотримується норм та правил

добросовісної конкуренції.

Організовує та приймає участь в науково-

практичних конференціях, симпозіумах,

нарадах, лікарських обговореннях щодо

мобільного та безперебійного й раціонального

забезпечення хворих лікарськими

препаратами. Вивчає, аналізує й узагальнює

результати моніторингу побічних, небажаних,

передбачених (непередбачених) дій лікарських

засобів, дезінфектантів, виробів медичного

призначення й інформує відповідні органи

фармацевтичного нагляду та безпосереднє

керівництво. Приймає участь у

фармакотерапевтичних комісіях закладів і

установ охорони здоров’я, вносить пропозиції

щодо медикаментозного покриття (прикриття)

формулярних переліків та стандартів

(протоколів) лікування хворих. Приймає участь

в VEN-аналізі та АВС-групах лікарських засобів,

за фармакотерапевтичними класами хвороб й

загальної товарної маси (номенклатури).

Дотримується морально-етичних,

нооетичних норм, стандартів, правил

поведінки та деонтології. Виконує вимоги

техніки безпеки, дезінфекційних заходів,

санітарно-епідеміологічного режиму, вимог

особистої гігієни, протимікробної обробки рук,

хімічного, протипожежного захисту,

внутрішнього трудового розпорядку

підприємства; не розголошує таємницю лікаря

– пацієнта й секретну та конфеденційну

інформацію підприємства (фірми).

Разом з сімейним лікарем, здійснює

динамічне спостереження за станом здоров’я

кожного члена сім’ї з проведенням необхідних

заходів оздоровлення за індивідуальним

планом. Складає медикаментозний анамнез

пацієнтів. Підвищує рівень комплаєнтності

(свідоме сприйняття та беззаперечне

виконання рекомендацій сімейного лікаря,

провізора щодо режиму і повноти вживання

ліків та небажаних наслідків самостійного

переривання курсу лікування). Інформує

сімейного лікаря у разі явних ознак щодо

реабілітації чи/або госпіталізації хворого. Надає,

в межах своєї компетентності, невідкладну

долікарську медичну допомогу й виконує

загальні види лікарських маніпуляцій.

Проводить профілактичну роботу по

виявленню ранніх та прихованих форм

захворювання і факторів ризику,

імунопрофілактику захворювань. Вивчає та

аналізує рівень і структуру захворювань за їх

нозологічними групами (МКХ-міжнародного

класифікатора хвороб).

Разом з сімейним лікарем, організовує

постійну й мобільну медико-соціальну і

побутову допомогу одиноким, людям похилого

віку, інвалідам та хронічно хворим; надає

консультативну допомогу сім’ям з питань:

планування сім’ї, етики, психології, соціальних

аспектів сімейного життя, виховання дітей,

підготовки їх до дитячих дошкільних,

санаторно-оздоровчих закладів, шкіл та

профорієнтації. Проводить активну роботу

щодо поширення знань серед населення,

пропаганди здорового способу життя,

запобігання захворювань, санітарно-

епідеміологічного захисту.

Здійснює керівництво підпорядкованого

йому персоналу. Планує, проводить та

контролює заходи щодо постійного

вдосконалення роботи з цього напрямку. Веде

відповідну документацію. Постійно підвищує

свій професійний рівень.

Провізор-консультант сімейної фармації

повинен знати: основи чинного законодавства

про охорону праці та нормативні документи,

що регламентують діяльність органів

управління та закладів охорони здоров’я,

фармацевтичного права; основи судової

фармації; права, обов’язки та відповідальність

провізора-консультанта сімейної фармації в

забезпеченні ефективної, безпечної й доступної

фармакотерапії; вимоги професійно-посадових

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

ВІЙСЬКОВА ФАРМАЦІЯ

ВІЙСЬКОВА МЕДИЦИНА УКРАЇНИ (2.2011, Том 11)

інструкцій; методи маркетингу та менеджменту

для визначення потреби в лікарських

препаратах для формування асортиментного

кошика лікарських засобів для сімейного лікаря,

лікувально-профілактичних закладів,

медикаментозного покриття за стандартами

(протоколами) необхідних (основних)

лікарських препаратів; основи та принципи

ціноутворення; методи моніторингу цін та

порівняльного структурно-статистичного

аналізу цін у співставленні з рекомендованими

цінами Всесвітньої організації охорони здоров’я,

країн СНД т.ін.; володіти знаннями щодо

імбурсаційних, реімбурсаційних, актуарних

взаємостосунків між суб’єктами-учасниками

системи сімейної, страхової медицини та

фармації; володіти необхідною інформацією

відповідно ситуації, яка склалася в регіоні

обслуговування населення в обсязі,

необхідному для виконання професійних задач;

основи медичних знань – пропедевтику та

фармакоепідемологію за різними формами

захворювань; методи сімейної реабілітації та

санітарно-профілактичного оздоровлення;

основи забезпечення лікарськими

препаратами; організаційно-психологічні

прийоми, засоби, форми створення

комплаєнтного середовища щодо призначення,

періодичності вживання препаратів на весь

курс лікування; вибір індивідуальної дози та

шляхів введення в організм; категорії

експериментальної та клінічної фармакології;

методи клінічної апробації лікарських

препаратів; лабораторну та функціональну

діагностику; можливість використання

лікарських засобів за своїми показаннями на тлі

суміжних захворювань; методи дослідження

фармакокінетики, фармакодинаміки та

біоеквівалентності лікарських препаратів;

принципи виготовлення та контролю якості

лікарських препаратів; принципи розробки

нових лікарських препаратів; сучасну

класифікацію хвороб; сучасні методи

профілактики, діагностики хворих; основні

вимоги до дезінфекції приміщень, обладнання,

медичного інструментарію, питання асептики,

антисептики; методи протиепідемічного захисту

населення; основи фармако-, дієто-, фізіо- та

курортотерапії; не медикаментозні методи

лікування та профілактики; методи визначення

тимчасової та стійкої непрацездатності; загальні

підходи щодо медичної, професійної, соціальної

та сімейної реабілітації; основи медичної і

фармацевтичної інформатики; порядок та

правила виписування рецептів й відпуску ліків,

оформлення іншої документації; сучасну

літературу за фахом та методи її узагальнення;

професійні вимоги до персоналу та умови

перманентної підготовки (перепідготовки),

удосконалення, атестації, ліцензування та

сертифікації фармацевтичних кадрів.

Кваліфікаційні вимоги провізора-

консультанта сімейної фармації. Повна вища

освіта (спеціаліст, бакалавр, магістр) за

напрямом спеціальності підготовки “Фармація”

спеціальністю “Клінічна фармація” чи/або за

фахом “Загальна фармація” (інтернатура, курси

спеціалізації). Підвищення кваліфікації (курси

удосконалення, стажування, передатестаційні

цикли, участь у тематичних науково-

практичних конференціях, семінарах,

декадниках, тощо). Наявність кількості балів,

відповідно до затвердженої МОЗ України

Шкали значень різних видів діяльності

провізорів у період між передатестаційними

циклами. Наявність сертифіката провізора-

спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.

Висновки

На основі застосованого науково-

методичного апарату розроблені, погоджені та

затверджені Проблемною комісією “Фармація”

МОЗ України та НАМН України кваліфікаційні

характеристики провізора-консультанта

сімейної фармації, що дозволить покращети

діяльність фармацевтичної промисловості

України в цілому.

Література

1. Бабський А.А. Нормативно-правові та

етичні засади промоції та реклами лікарських

засобів, парафармацевтичної продукції та виробів

медичного призначення / А.А.Бабський,

В.А.Сятиня, М.В.Білоус // Фармац. журн. – 2009. -

№ 2. – С. 3-10.

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

ВІЙСЬКОВА ФАРМАЦІЯ

ВІЙСЬКОВА МЕДИЦИНА УКРАЇНИ (2.2011, Том 11)

2. Белошапка В.А. Стратегическое

управление и маркетинг в практике

фармацевтических фирм / В.А.Белошапка,

Г.В.Загорий, В.А.Усенко. – Киев, 2001. – С. 368.

3. Белошапка В.А. Стратегическое

управление. Принципы и международная практика

/ В.А.Белошапка, Г.В.Загорий. – К.: Абсолют-В.

– 2001. – 351 с.

4. Галій Л.В. Наукове узагальнення

зарубіжного досвіду визначення компетентності /

Л.В.Галій // Фармац.журн. – 2009. – № 2. – С. 40-45.

5. Гриценко О.М. Концепція біотичного

виховання, професійної підготовки та безперервного

навчання провізорів та фармацевтів з питань етики

і деонтології / О.М.Гриценко, О.М.Тернова,

А.А.Бабський [та ін.] // Фармац. журн. – 2009. –

№ 5. – С. 54-61.

6. Громовик Б.П. Організація та економіка

фармації / Б.П.Громовик, С.І.Терещук, І.Л.Чухрай

// Вінниця, вид-во НОВА КНИГА, 2009. – 813 с.

7. Довідник кваліфікаційних характеристик

професій працівників: вип. 78 “Охорона здоров’я”/

М-во охорони здоров’я України; М-во праці та

соціал. політики України. – К., 2002. – 372 с.

8. Довідник кваліфікаційних характеристик

професій працівників. Розділ 1. Професій керівників,

професіоналів, спеціалістів та технічних

службовців, які є загальними для всіх видів

економічної діяльності / Уклад. Н.Павленко,

Ф.Федорченко, Ю.Рудяк. – 3-є вид., перероб. І доп.

– Х.: Фактор, 2004. – 360 с.

9. Довідник кваліфікаційних характеристик

професій працівників. Розділ 2. Професій керівників,

професіоналів, спеціалістів та технічних

службовців, які є загальними для всіх видів

економічної діяльності / Уклад. Н.Павленко,

Ф.Федорченко, Ю.Рудяк. – 3-є вид., перероб. І доп.

– Х.: Фактор, 2004. – 370 с.

10. Загорій В.А. Довідник кваліфікаційних

характеристик професій працівників / В.А.Загорій,

М.С.Пономаренко, Т.М.Краснянська [та ін.]. К.:

вид-во “Прінт Квік” . – 136 с.

11. Загорій В.А. Абетковий довідник

кваліфікаційних характеристик професій працівників

/ В.А.Загорій, М.С.Пономаренко, Т.М.Краснянська

[та ін.]. К.: вид-во “Прінт Квік” . – 137 с.

12. Зміни та доповнення до Класифікатора

професій ДК 003-95 / Уклад. С.Мельник, Є.Дубінін,

Ю.Оров [та ін.]: доп. № 5. – К.: вид-во “Соцінформ”.

– 2003. – 120 с.

13. Етична декларація поведінки фахівців у

сфері створення, виробництва, обігу, промоції та

реклами лікарських засобів (аптеки, ЛПЗ) /

Гриценко О.М., Пономаренко М.С., Бабський А.А.

[та ін.] –К.: “Прінт Квік”, 2007. – 12 с.

14. Класифікатор професій ДК 003-95:

Держстандарт України. – К.: вид-во “Соцінформ”.

– 2001. – 384 с.

15. Класифікатор професій ДК 003:2010:

Держ установа наук.-досл. ін.-т соціал. - труд.

відносин М-ва праці та соціал. політики України;

Ін-т укр. мови НАН України; Держкомстат.

України. – К.: вид-во “Соцінформ”. – 2010. – 745 с.

16. Концепція удосконалення оплати праці

працівників бюджетної сфери / Схвалено

розпорядженням Каьінету Міністрів України від 19

січня 2011 р. № 29-р // Праця і зарплата. – 2011. -

№ 6. – С. 2.

17. Краснянська Т.М. Наукове

обґрунтування організаційно-методичного

забезпечення ефективної діяльності персоналу

підприємств фармацевтичної галузі: дис. на

здобуття наук. ступеня канд. фар мац. наук: спец.

15.00.01 “Технологія ліків та організація

фармацевтичної справи” / Т.М.Краснянська. – К.,

2006. – С. 54-55.

18. Кузьмін О.Є. Менеджмент у фармації /

О.Є.Кузьмін, Б.П.Громовик, Г.Д.Гасюк [та ін.]. –

Вінниця “НОВА КНИГА”, 2009. – 439 с.

19. Пономаренко М.С. Збірник Положень

кваліфікаційних характеристик, посадових

інструкцій персоналу підприємств фармації

(інструктивно-методичні рекомендації) /

М.С.Пономаренко, В.М.Толочко, А.А.Бабський

[та ін.]. – Х.: вид-во НФУ. – 152 с.

20. О.Роман Поп OFMCap У пошуках обґрун-

тувань моральних засад в біоетиці / О.Роман Поп

OFMCap // Укр. мед. часопис. – 2008. - № 9. – С. 1

21. Тернова О.М. Біоетика в системі охорони

здоров’я і медичної освіти / О.М.Тернова, О.М.

Гриценко, А.А.Бабський // Матер. міжн. наук.-практ.

конф. 26-27 березня 2009. – Львів, 2009. – С. 507-509.

22. Толочко В.М. Посадові інструкції

працівників з оптової реалізації лікарських засобів

/ В.М.Толочко, Л.В.Галій, М.В.Зарічкова [та ін.].

– Х.: вид-во НФУ. – 59 с.

23. Управління трудовим потенціалом

фармацевтичних підприємств в умовах менеджменту

якості: монографія / О.В.Посилкіна, О.В.Доровський,

Ю.С.Братішко, М.І.Сидоренко; за ред. проф. О.В.

Посилкіної. – Х.: НФаУ, 2010. – 416 с.

24. Biesaga T. Podmiotowosc osobowa moralna

pacienta / T. Biesaga // Medycyna Praktyczna. – 2005.

- №10. - P. 22-25.

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

ВІЙСЬКОВА ФАРМАЦІЯ

ВІЙСЬКОВА МЕДИЦИНА УКРАЇНИ (2.2011, Том 11)

25. Hotub G. Personalizm, a inne propozyce

bioetyki / G. Hotub, T.Biesaga // Bioetyka

personalistyczna. WN PAT, Krakow. – 2006. - №10.

– P. 203-225.

26. Bugnon O./ Overcoming the barriers in

pharmaceutical care research: Reports 5

PCNE

Working Conference, Geneva, 21 – 24 February 2007.

– Geneva, 2007. – P. 18-19.

27. Good manufacturing practice for medicinal

products in the European Community. Annex 11.

Computerized Systems / Commission of the European

Communities, January, 1992.

28. Good manufacturing practices for

pharmaceutical products// WHO Expert Committee

on Specificarions for Pharmaceutical Preparations:

Thirty-second Report. - Geneva: World Health

Organization, 1992. – (WHO Technical Report Series,

№ 823). – P. 14-79.

29. Good manufacturing practices for

pharmaceutical products. Draft.//WHO Expert

Committee on Specificarions for Pharmaceutical

Preparations: Thirty-second Report. - Geneva: World

Health Organization, 1992.– (WHO Technical Report

Series, № 823).– P. 90-129.

Науковий рецензент доктор фармацевтичних наук, професор Оридорога В.О.

УДК 615.33

РОЗРОБКА МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ФАРМАКОЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПОСТРАЖДАЛИХ З ЧЕРЕПНО-

МОЗКОВОЮ ТРАВМОЮ

Р.Л. Притула, кандидат фармацевтичних наук, доцент, підполковник медичної служби,

старший викладач кафедри військової фармації Української військово-медичної академії

О.П. Шматенко, кандидат фармацевтичних наук. доцент, полковник медичної служби,

начальник кафедри військової фармації Української військово-медичної академії

Г.Б. Семенченко, старший викладач кафедри військової фармації Української військово-

медичної академії

Резюме. Розроблена методологія проведення фармакоекономічного аналізу лікарських

засобів, які використовуються на санаторно-курортному етапі лікування потерпілих з

черепно-мозковою травмою.

Ключові слова: реабілітація, фармакоекономічний аналіз, черепно-мозкова травма.

Вступ. Однією з основних причин

смертності і інвалідності, що приносить

серйозний економічний збиток, є черепно-

мозкова травма, яка складає 30-50% в

загальній структурі травматизму.

Реабілітація потерпілих з черепно-

мозковою травмою потребує значних витрат,

тому відсутність системних досліджень з

питань оптимізації номенклатури лікарських

засобів обумовила необхідність проведення

фармакоекономічних досліджень препаратів

для санаторно-курортного лікування

черепно-мозкової травми.

Метою нашого дослідження є розробка

методики фармакоекономічного аналізу

оптимальних клініко-економічних переліків

лікарських засобів для санаторно-курортного

лікування потерпілих з черепно-мозковою

травмою.

Матеріали та методи дослідження.

Вибір методу аналізу є важливим етапом

проведення будь-яких комплексних

досліджень, що направлений на визначення і

обґрунтування доцільності застосування

певних методик згідно з поставленими цілями.

Зважаючи на це, серед розмаїття методів

фармакоекономічного аналізу нами обрано

метод «мінімізації затрат», який дозволяє

порівнювати загальну вартість обраного методу

лікування, та метод «вартість-ефективність»,

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)