Військова медицина України 2011 Том. 11, №2

Подождите немного. Документ загружается.

КЛІНІКА ТА ЕКСПЕРИМЕНТ

ВІЙСЬКОВА МЕДИЦИНА УКРАЇНИ (2.2011, Том 11)

засобом якої є проведення активної

специфічної імунізації. В багатьох дослідженнях

свою ефективність довели ряд полівалентних

вакцин, такі як пневмококова полісахаридна

23-х валентна (pneumococcal polysaccharide

vaccine – PPV, Pneumo 23), 7-ми валентна

кон’югована (PCV-7, Prevenar), а також 8-ми

(Synflorix) та 16-ти валентні (Prevenar-13)

вакцини. Ефективність PCV-7 складає понад

97% у відношенні до інвазивної пневмококової

інфекції, викликаної серотипами збудника,

полісахариди яких входять до складу вакцини,

і понад 89% “ стосовно всіх серотипів [33, 34].

Знижує захворюваність також й вакцинація

населення проти грипу, у тому числі з метою

недопущення розвитку можливого

ускладнення у вигляді НП [35]. Достатньо

показовим є проведене у Польщі

фармакоекономіне порівняльне дослідження яке

показує, що вакцинація суттєво зменшує

загальні витрати: так для лікування одного

хворого на ГРЗ та грип в середньому

витрачається біля €25, а хворого на

амбулаторну НП - €48, в той час як собівартість

вакцини значно нижче [36]. В ряді досліджень

показана ефективність проведення курсів

антибактеріальної хіміопрофілактики НП [37].

Висновки

На сьогоднішній день проблема

діагностики, лікування та профілактики НП

зберігає свою актуальність. Шляхом вирішення

проблеми є запровадження розроблених

клінічних протоколів, у тому числі і у відомчих

лікувально-профілактичних закладах. Важливим

є застосування вакцинопрофілактики пневмонії,

особливо в організованих колективах.

Література

1. Чучалин А. Г., Синопальников А. И.,

Страчунский Л. С. и др. Внебольничная пневмония

у взрослых // Практические рекомендации по

диагностике, лечению и профилактике. – М.: Изд.

дом «М-Вести», 2010. – 106 с.

2. Фещенко Ю. И. Пневмония сегодня:

клинические варианты, этиология, и этиотропная

терапия [Текст]. / Ю. И. Фещенко // Лікування та

діагностика. – 2000. – № 2. – С. 18-24.

3. Российский статистический ежегодник –

2006. М: ИИЦ «Статистика России», 2007 – 785 с.

4. Фещенко Ю. І. Порівняльні дані про

розповсюдженість хвороб органів дихання і

медичну допомогу хворим на хвороби

пульмонологічного та алергологічного профілю в

Україні за 2008-2009 [Текст] / Під ред. Ю. І.

Фещенко. – Київ: [б. в.], 2010. – 48 с.

5. Наказ МОЗ України №128 від 19.03.2007 р.

„Про затвердження клінічних протоколів надання

медичної допомоги за спеціальністю “Пульмонологія”

[Текст] / К. : ТОВ «Велес» // 2007. – 148 с.

6. Niederman M.S., McCombs J.S., et al. The

cost of treating community-acquired pneumonia. Clin

Ther 1998; 20:820-37.

7. Гучев И. А., Мелехина Е. В. Современные

принципы ведения внебольничной пневмонии.

Взгляд североамериканских экспертов. / И. А.

Гучев // Лечащий врач. – 2008. – № 8. – C. 24-28.

8. Черняев А. Л., Лукашенко Е. П., Чикина

С. Ю. Внебольничная пневмония в стационаре:

анализ ведения больных [Текст] /А. Л. Черняев,

Е. П. Лукашенко // Пульмонология. – 2009. – № 1.

– C.44-50.

9. B. Muller, S. Harbarth, R. Bingisser, et all.

Diagnostic and prognostic accuracy of clinical and

laboratory parameters in community-acquired

pneumonia. BMC Infect Dis 2007; 7:10.

10. G. Donowitz, G. Mandell. Acute pneumoniae.

In: Principles and Practice of Infectious Diseases, 5th

edit. Philadelphia, US, 2000; 717–43.

11. E. C. Rosenow Studies in pneumonia and

pneumococcus infection. 1904. J Infect Dis 1904;

189:132-64.

12. B. Karnath, J. Luh. Diagnostic and prognostic

testing in pneumonia [Text]. Ann Intern Med 2003;

Vol. 139(11):955.

13. Руднов В. А., Фесенко А. А., Дрозд А. В.

Сравнительный анализ информационной

значимости шкал для оценки тяжести состояния

больных с внебольничной пневмонией [Текст] /

В.А. Руднов, А.А. Фесенко, А.В. Дрозд // Клин.

микробиол. антимикроб. химиотер. – 2007. – № 9.

– C. 330-336.

14. R. Theerthakarai, W. El-Halees, et al.

Nonvalue of the initial microbiological studies in the

management of nonsevere community-acquired

pneumonia. Chest 2001; 119:181-4.

15. Сухін Р. Є. Спектр збудників та їх

чутливість до антибактеріальних препаратів у

хворих на негоспітальну пневмонію з нетяжким

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

КЛІНІКА ТА ЕКСПЕРИМЕНТ

ВІЙСЬКОВА МЕДИЦИНА УКРАЇНИ (2.2011, Том 11)

перебігом [Текст] / Р. Є. Сухін // Український

хіміотерапевтичний журнал. – 2005. – № 1-2. – С. 45-50.

16. Рачина С. А., Козлов Р. С., Шаль Е. П., и

соавт. Структура бактериальных возбудителей

внебольничной пневмонии в многопрофильных

стаціонарах г. Смоленска. / С.А. Рачина и соавт. /

/ Пульмонология. – 2010. – № 2. – С. 21-25.

17. Иванчик Н. В., Козлов С.Н., Рачина С.А.

и соавт. Этиология фатальних внебольничных

пневмоній у взрослых / Н.В. Иванчик и соавт. //

Пульмонология. – 2008. – № 6. – С. 53-58.

18. Фещенко Ю. І., Дзюблик О. Я., Мостовий

Ю. М., Перцева Т. О., Шуба Н. М. та ін.

Негоспітальна пневмонія у дорослих: етіологія,

патогенез, класифікація, діагностика,

антибактеріальна терапія: Метод. рек. / Ю.І.

Фещенко, О.Я. Дзюблик та ін. – К., 2004. – 47 c.

19. Козлов Р. С., Сивая О. В. и др.

Антибиотикорезистентность Streptococcus

pneumoniae в России в 1999-2005 гг.: результаты

многоцентрового проспективного исследования

ПеГАС-І и ПеГАС-ІІ. / Р. С. Козлов, О. В. Сивая и

др.// Клин. микроб. антимикроб. химиотер. – 2006.

– № 8. – С. 33-47.

20. M. Fernandez, et al. Community acquired

pneumonia in a hospitalized community: etiological

study [Text]. Rev Med Chil 2003; 131(№ 5):498-504.

21. L.C. Jennings, et al. Incidence and

characteristics of viral community-acquired pneumonia

in adults [Text]. Thorax 2008; 63:42-48.

22. Дзюблик О. Я., Дзюблик І. В., Сухін Р. Є.,

Недлінська Н. М., Клягін В. Я., Ячник В. А., Бялик

О. Й., Гончаров К. А. Спектр вірусних збудників у

хворих на негоспітальну пневмонію. // О. Я.

Дзюблик, та ін. // Укр. пульмонологічний журнал.

– 2010. – № 1. С. 27–30.

23. Застосування швидких тестів у лабораторній

діагностиці інфекційних хвороб (Методичні

рекомендації), МОЗ України. – К., 2007. – 34 с.

24. Дзюблик І. В., Вороненко С. Г., Міроненко

А. П. Використання cito test influenza a+b у

вірусологічній практиці для діагностики грипу / І.

В. Дзюблик та ін. // Лабораторна діагностика. –

2007. – №3. – С. 39-41.

25. Гончаров К. А. Застосування препарату

лавомакс в комплексній терапії хворих на

негоспітальну пневмонію нетяжкого перебігу / К.

А. Гончаров // Укр. хіміотерапевтичний журнал. –

2010. – № 1-2. С. 61-64.

26. Гриппи М. А. Патофизиология легких, изд.

2-е испр. / М. А. Гриппи. – М.; Спб.: ЗАО

«Издательство БИНОМ», «Невский Диалект»,

1999. – 344 с.

27. Скрпинцев М. А. Патогенетические

аспекты формирования системного

воспалительного ответа у больных внебольничной

пневмонией [Текст] / М. А. Скрпинцев: Автореф.

дис. канд. мед. наук. – ГОУ ВПО КемГМА //

Кемерово, 2006. – 24 с.

28. Фещенко Ю. И., Дзюблик А. Я.

Рациональная антибиотикотерапия больных с

инфекциями нижних дыхательных путей [Текст] /

Ю. И. Фещенко // Укр. пульмонол. журн. – 2009. –

№ 4. – С. 5-8.

29. Дзюблик О. Я., Сімонов С.С., Мухін О.О.

та ін. Фармакоекономічний аналіз

антибактеріальної терапії хворих на негоспітальну

пневмонію [Текст] / О. Я. Дзюблик та ін. // Сімейна

мед. – 2005. – № 2. – С. 30-35.

30. Назаренко Г. И., А. Н. Антипин.

Антибактериальная терапия внебольничных

пневмоний (анализ литературы и собственных

данных, клиническая эффективность

рекомендаций) / Г. И. Назаренко // Пульмонология.

– 2004. – № 4. – С. 60-66.

31. W. Lim. Guidelines for the management of

community_acquired pneumonia in adults: update 2009

[Text]. Thorax 2009; 64: 1083-1155.

32. Мілевич B. М.. Современные принципы

диагностики и лечения негоспитальной терапии /

B.М. Мілевич // Внутрішня медицина. – 2007. – №

3 – С.70-76.

33. C. Cornu, D. Yzebe. Efficacy of

pneumococcal polysaccharide vaccine in

immunocompetent adults [Text]. Vaccine 2001;

19:4780-90.

34. J. Johnstone, D. Eurich, J. Minhas, T. Marrie.

Impact of the pneumococcal vaccine on long-term

morbidity and mortality of adults at high risk for

pneumonia. Clin Infect Dis. 2010; 51(1):15-22.

35. Рихтер В. В., Сабанин Ю. В., Бурцева Е.И.

и др. Комплексная вакцинопрофилактика гриппа и

внебольничных пневмоний у военнослужащих //

Режим доступу: http://medi.ru/doc/15b3206.htm.

36. K. Jahnz-Rуzyk. Health economic impact of

viral respiratory infections and pneumonia diseases on

the elderly population in Poland. Pol Merkur Lekarski.

2010; 29(169):37-40.

Науковий рецензент кандидат медичних наук, доцент Красюк О.А.

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

КЛІНІКА ТА ЕКСПЕРИМЕНТ

ВІЙСЬКОВА МЕДИЦИНА УКРАЇНИ (2.2011, Том 11)

УДК 616.12-008.331-06:616-008.9

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У ХВОРИХ ІЗ

МЕТАБОЛІЧНИМ СИНДРОМОМ

О.А. Красюк, кандидат медичних наук, доцент, полковник медичної служби, начальник

кафедри військової терапії Української військово-медичної академії

М.М. Коваль, кандидат медичних наук, доцент, підполковник медичної служби, заступник

начальника кафедри військової терапії Української військово-медичної академії

С.В. Луценко, капітан медичної служби, ад’юнкт кафедри військової терапії Української

військово-медичної академії

О.Ю. Собко, лікар відділення функціональної діагностики Головного військово-медичного

клінічного центру «ГВКГ»

Резюме. У статті представлені результати аналізу показників добового моніторування

артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію залежно від її стадії та наявності

супутнього метаболічного синдрому.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, добове моніторування артеріального тиску,

метаболічний синдром, офісний артеріальний тиск.

Вступ. Проблема артеріальної гіпертензії

(АГ) за своєю розповсюдженістю і соціальною

значимістю займає одне з перших місць в світі.

Захворюваність на АГ досягає 15-30% серед

дорослого населения. В Україні на АГ страждає

понад 11,8 млн. осіб і їх кількість щорічно

збільшується на 300-400 тис. [1]. При виборі

антигіпертензивної терапії слід враховувати

добові ритми артеріального тиску (АТ) та

особливості перебігу АГ, асоційованої з

метаболічним синдромом (МС) [2]. Оскільки

одним із компонентів МС є

інсулінорезистентність, тому, враховуючи

різноманітні впливи, які здійснює інсулін на

організм людини, можливо припустити

наявність особливостей патогенезу і клінічного

перебігу АГ, яка формується на тлі МС [3]. За

результатами Фремінгемського дослідження

визначено, що систолічний артеріальний тиск

(САТ) і діастолічний артеріальний тиск (ДАТ)

підвищувалися в середньому на 1 мм рт.ст. при

збільшенні маси тіла на 1кг [4]. В науковій

літературі існує недостатньо робіт, які

присвячені вивченню особливостей добового

моніторування артеріального тиску (ДМАТ) у

хворих на АГ в поєднанні з МС, крім того вони

носять суперечливий характер [5, 6, 7].

Мета дослідження – вивчити особливості

показників ДМАТ у хворих на АГ залежно від

її стадії і наявності супутнього МС.

Матеріали та методи дослідження. Було

обстежено 203 хворих з АГ І-ІІ стадії віком від

35 до 60 років (середній вік 46,9+11,6 років)

чоловічої статі, які звернулися за медичною

допомогою у лікувальні заклади Міністерства

оборони України.

Діагностику АГ, її стадію, ступінь

підвищення артеріального тиску проводили

згідно з рекомендаціями Української асоціації

кардіологів із профілактики та лікування

артеріальної гіпертензії, 2008 [8].

Всі хворі були розподілені на 2 групи :

перша (n=83) - хворі на АГ I стадії, друга (n=120)

– пацієнтів з АГ II стадії. В групах хворі були

розподілені на підгрупи в залежності від

наявності або відсутності метаболічного

синдрому, а також з урахуванням ступеня

підвищення артеріального тиску (табл. 1).

Діагностику МС проводили згідно

критеріїв IDF, 2005 [9]. В дослідження не

включали пацієнтів з АГ III стадії в тому числі,

які перенесли мозковий інсульт, інфаркт

міокарда, а також з кардіоміопатіями,

порушеннями ритму серця. Всім хворим

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

КЛІНІКА ТА ЕКСПЕРИМЕНТ

ВІЙСЬКОВА МЕДИЦИНА УКРАЇНИ (2.2011, Том 11)

Таблиця 1

Розподіл хворих по групам з урахуванням ступеня АГ

Хворі на АГ I стадії

n=83

Хворі на АГ II стадії

n=120

Ступінь АГ

без МС з МС без МС з МС

I cтупінь 50 10 15 1

II cтупінь - 23 30 50

III cтупінь - - 4 20

проводились клініко-лабораторні та

інструментальні дослідження. Визначали рівень

глюкози загального холестерину (ХС),

тригліцеридів. ХС ліпопротеїдів низької та

високої щільності. Для визначення наявності

ожиріння, його ступеня та розподілу жирової

тканини проводили антропометричні виміри:

зріст, маса тіла, окружність талії (ОТ),

окружність стегон (ОС). На підставі

антропометричних вимірів розраховували

індекс маси тіла (ІМТ) за формулою: ІМТ = маса

тіла (кг)/зріст (м

) та співвідношення ОТ до ОС

(ОТ/ОС).

Усі показники, які визначали у хворих на

АГ за наявності або відсутності МС,

порівнювали з даними контрольної групи (30

практично здорових осіб), співставних за віком

та статтю. ДМАТ здійснювали амбулаторно

системою моніторингу артеріального тиску та

електрокардіограми “Cardio Tens” (Угорщина).

Апарат давав змогу вимірювати

осцилометричним методом та зберігати в

пам’яті величини АТ та частоти серцевих

скорочень (ЧСС), а також реєструвати ЕКГ

впродовж доби з наступною комп’ютерною

обробкою та складанням підсумкових

протоколів у вигляді таблиць абсолютних

величин і графічного зображення добового

профілю АТ, ЕКГ, ЧСС, варіабельності

серцевого ритму. Для оцінки характеру

добового профілю АТ використовували 4 групи

параметрів: середні значення АТ, показники

“навантаження тиском” і варіабельності АТ,

характеристики добового ритму (за перепадом

АТ “день-ніч”) за 3 часові періоди: 24 години,

день і ніч.

Результати дослідження та їх

обговорення. При первинному огляді

пацієнтів реєстрували основні анамнестичні та

клінічні дані, а також результати досліджень, що

свідчили про наявність або відсутність критеріїв

МС (табл. 2).

Таблиця 2

Клініко-статистичні характеристики хворих з АГ

Хворі на АГ І стадії

(n=83)

Хворі на АГ ІІ стадії

(n=120)

Показник

без МС

(n=41)

з МС

(n=42)

без МС

(n=60)

з МС

(n=60)

Контрольна

група

(n=30)

Вік, роки 42,4+5,1 39,6+4,5 52,2+7,9 54,1+5,2 45,8±9,8

ІМТ, кг/м

24,7+2,1 29,8+2,3* 26,9+2,2 33,1+2,5* 25,3±4,8

ОТ/ОС 0,84+0,02

0,95+0,04*

0,85+0,03 0,96+0,04*

0,83±0,03

Тривалість АГ 3,5+1,2 3,8+1,6 6,7+1,6 6,9+2,4 0 (-)

Офісний САТ,мм рт ст.

142,5±1,7

147,8±2,1*

163,7 ± 3,9 172,5±2,2*

125,6±4,7

Офісний ДАТ, мм рт ст

82,5±1,8 86,4±1,9* 101,7 ± 1,4 105,5±2,1*

75,2±3,7

Примітки: *- вірогідність різниці показників між підгрупами хворих на АГ з МС та без МС (р<0,05); n – кількість

хворих.

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

КЛІНІКА ТА ЕКСПЕРИМЕНТ

ВІЙСЬКОВА МЕДИЦИНА УКРАЇНИ (2.2011, Том 11)

Аналізуючи дані, представлені в таблиці 2,

слід зауважити, що не було виявлено достовірних

відмінностей між групами хворих на АГ з МС та

без МС за такими показниками: вік, тривалість

АГ. Проте, як у хворих на АГ І стадії, так і у хворих

на АГ ІІ стадії при наявності МС були вірогідно

(p<0,05) вищими ІМТ - на 20,6% при АГ І стадії у

поєднанні з МС та на 23,1% у хворих на АГ ІІ

стадії з МС, співвідношення ОТ/ОС – на 13,1% в

першій групі хворих, та на – 12,9% - в другій, а

також середні офісні показники САТ та ДАТ

(p<0,05). Хворі першої і другої груп були співставні

за віком і не мали вірогідних відмінностей (p>0,1)

від аналогічного показника у контрольній групі.

ІМТ та співвідношення ОТ/ОС не мали вірогідних

відмінностей (p>0,1) від показників контрольної

групи у хворих на АГ І та ІІ стадії без супутнього

МС, та перевищували аналогічні показники за

його наявності незалежно від стадії АГ в

середньому на 16%.

Основні показники ДМАТ у хворих на АГ

І ст наведені в таблиці 3.

Таблиця 3

Основні показники ДМАТ у хворих з АГ І стадії за наявності та відсутності МС

Показник

Хворі на АГ

без МС

(n=41)

Хворі на АГ з

МС

(n=42)

Контрольна

група (n=30)

САТ середньодобовий, мм рт.ст. 142,8+2,3 149,4+2,4* 124,3±2,8

ДАТ середньодобовий, мм рт.ст. 83,1+1,8 87,4+1,9* 76,5±2,6

ПАТ, середньодобий, мм рт.ст. 58,8+1,1 61,9+1,2* 47,6±1,4

ЧСС, середньодобова 72,6±8,7 79,3±7,8 73,7±6,9

ВАР САТ доб, мм рт.ст. 14,2+0,8 17,7+1,9* 12,3±0,7

ВАР ДАТ доб, мм рт.ст. 10,9+0,7 14,1+1,3* 10,5±0,5

Індекс часу САТ доб, % 42,5+4,9 54,1+5,9* 10,6±2,3

Індекс часу ДАТ доб, % 37,3+5,1 47,1+3,2* 10,8±2,4

ДІ САТ,% 12,6±1,1 9,5±1,2* 11,6±1,1

ДІ ДАТ, % 13,9±1,4 12,1±0,8* 18,1±1,3

Примітки: *- вірогідність різниці показника між групами (р<0,05); n- кількість хворих.

Як видно з даних, наведених в таблиці 3,

у хворих на АГ І стадії при наявності МС нами

було виявлено: вірогідно вищі (p<0,05)

показники середньодобового САТ, ДАТ, ПАТ у

порівнянні з пацієнтами з АГ І стадії без МС;

варіабельності САТ та ДАТ протягом доби. У

хворих другої групи показники навантаження

САТ та ДАТ перевищували показники

контрольної групи переважно у нічні години У

29 хворих даної групи (70,7%) спостерігалася

відсутність достатнього зниження САТ та ДАТ

в нічний час. За рівнем добового індексу 32

хворих (78%) з АГ І стадії та МС були віднесені

до групи із недостатнім ступенем нічного

зниження АТ («нон-діпери»), 9 хворих (22%) –

до групи стійкого підвищення нічного АТ

(«найт-пікери»). Серед хворих на АГ І стадії без

МС хворих з типом добового профілю «нон-

діпери» було виявлено 7 осіб (16,7%), 31 хворий

(73,8%) - «діппери», 4 (9,5%) хворих – «овер-

діппери». Хворі з переважно нічною

гіпертензією («найт-пікери») у даній групі не

зустрічалися.

Аналіз результатів показників ДМАТ у

хворих на АГ ІІ стадії за наявності та

відсутності МС (табл. 4) у порівнюваних

групах виявив суттєві відмінності деяких

показників.

У хворих на АГ з МС достовірно вищими

були рівні САТ середньодобового на 6,2%

(р<0,05), ДАТ середньодобового – на 5,3%

(р<0,05). Також вірогідно більшими були

показники “навантаження міокарда тиском” ІЧ

САТ на 15%, ІЧ ДАТ – на 20,6% (р<0,05). В даній

групі хворих було виявлено вірогідне зниження

порівняно із пацієнтами з АГ ІІ стадії без МС

таких показників, як ДІ САТ на 37,03% (р<0,01),

ДІ ДАТ на 18,6% (р<0,05).

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

КЛІНІКА ТА ЕКСПЕРИМЕНТ

ВІЙСЬКОВА МЕДИЦИНА УКРАЇНИ (2.2011, Том 11)

Таблиця 4

Основні показники ДМАТ у хворих з АГ ІІ стадії за наявності та відсутності МС

Примітки *- вірогідність різниці показника між групами (р<0,05); n - кількість хворих.

Показник Хворі на АГ

без МС

(n=60)

Хворі на АГ з МС

(n=60)

Контрольна

група (n=30)

САТ середньодобий,

мм рт.ст.

165,2+3,7 175,4+3,4* 124,3±2,8

ДАТ середньодобий,

мм рт.ст.

99,6+1,6 104,7±2,1* 76,5±2,6

ПАТ, середньодобий,

мм рт.ст.

62,8±1,3 70,7±1,4* 47,6±1,4

ЧСС, середньодобова 78,4±6,2 81,6±5,9 73,7±6,9

ВАР САТ доб, мм рт.ст. 14,3+1,1 17,6+1,7* 12,3±0,7

ВАР ДАТ доб, мм рт.ст. 10,8+0,6 15,9+1,2* 10,5±0,5

Індекс часу САТ доб, % 59,9+4,7 68,9+3,3* 10,6±2,3

Індекс часу ДАТ доб, % 53,8+4,9 64,9+4,8* 10,8±2,4

ДІ САТ,% 13,5±1,2 8,5±1,1* 11,6±1,1

ДІ ДАТ, % 15,6±1,3 12,7±0,9* 18,1±1,3

У 49 осіб першої групи (81,6%)

спостерігалася відсутність достатнього

зниження САТ та ДАТ у нічні години у

порівнянні з 70,7% хворих на АГ І стадії з МС.

При аналізі добового профілю АТ встановлено,

що у 50 хворих (83,3%) на АГ ІІ стадії з МС був

тип «нон-діппери», а у 10 пацієнтів (16,7%) –

«найт-пікери». Інші типи добового профілю АТ

у хворих АГ ІІ стадії з МС – «діппери» та/або

«овер-діппери» не спостерігалися. У 17 хворих

(28,3%) з АГ ІІ стадії без МС спостерігався тип

«нон-діппер», у 4 пацієнтів (6,7%) – «овер-

діппери», 39 хворих (65%) мали тип «діппери».

Висновки

1.Встановлено, що у хворих із АГ I та II

стадії, асоційованою з МС, у порівнянні з АГ

без МС спостерігається більш несприятливий

перебіг АГ не тільки за рахунок метаболічних

порушень, а й патологічних змін добового

профілю АТ.

2.Виявлено, що у хворих з АГ I та II стадії,

асоційованою з МС, спостерігаються

патологічні зміни добового профілю АТ (типи

«нон-діпери та найт-пікери», підвищена

варіабельність АТ), які підвищують ризик

розвитку серцево-судинних ускладнень у

хворих з АГ та МС.

3.Виявлення несприятливого перебігу АГ

у хворих з МС за допомогою ДМАТ, дозволяє

своєчасно провести профілактику серцево-

судинних ускладнень і поліпшити прогноз

хворих на АГ з МС.

Література

1. Медико-соціальні аспекти хвороб системи

кровообігу. Аналітико-статистичний посібник. За

ред. В.М.Коваленка / В.М.Коваленко,

В.М.Корнацький.- К. 2009.- 147с.

2. Мамедов М.Н. Значимость

метаболического синдрома в клинической

практике: диагностические основы и пути

медикаментозной коррекции // Новости

медицины и фармации.-2007.-№10.-С.16-17.

3. Мамедов М.Н. Руководство по

диагностике и лечению метаболического

синдрома / Под ред. акад. РАМН Р.Г. Оганова.

- М.:Полиграф Холдинг, 2004. - 78 с.

4. Митченко Е.И. Преувеличение риска

метаболического синдрома в профилактике

острых кардиоваскулярных катастроф или

явная недооценка очевидного? // Здоров’я

України. - 2009. – № 14/1 - С. 26-28.

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

КЛІНІКА ТА ЕКСПЕРИМЕНТ

ВІЙСЬКОВА МЕДИЦИНА УКРАЇНИ (2.2011, Том 11)

5. Шарипова Г.Х. Особенности поражения

органов-мишеней у больных артериальной

гипертонией с наличием и в отсутствие

метаболического синдрома / Г.Х Шарипова,

М.А.Саидова, Т.В.Балахонова, В.Б.Мычка, И.Е.

Чазова//Терапевтический архив.-2009.-№6.-

С.67-73.

6. Корж А.Н. Клиническая эффективность

лосартана (лосакара) и его влияние на

суточный профиль артериального давления и

диастолическую функцию миокарда левого

желудочка у больных артериальной

гипертензией / А.Н.Корж, Г.И.Кочуев,

С.В.Краснокутский, М.Н.Кочуева // Новости

медицины и фармации.-2007.-№ 4(208).-

С.22-23.

7. Рековець О.Л. Метаболічні ефекти

телмісартану та фозиноприлу у хворих на м’яку

та помірну артеріальну гіпертензію з

метаболічним синдромом / О.Л.Рековець,

С.Ю.Савицький, Є.А.Павлюк, Ю.М.Сіренко //

Новости медицины и фармации.-2007.-№

216.- С.18-19.

8. Серцево-судинні захворювання.

Класифікація, стандарти діагностики та лікування

/ За ред. проф. В.М.Коваленко, проф. Т.І.Лутая,

проф. Ю.М.Сиренка.- Асоціація кардіологів

України.-2008.-Київ, ППВМБ.-128с.

9. Діагностика і лікування метаболічного

синдрому, цукрового діабету, пре діабету і

серцево-судинних захворювань. Методичні

рекомендації.-К.-2009.-40с.

Науковий рецензент кандидат медичних наук, доцент Скляр С.І.

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

ВІЙСЬКОВО-ПРОФІЛАКТИЧНА МЕДИЦИНА

ВІЙСЬКОВА МЕДИЦИНА УКРАЇНИ (2.2011, Том 11)

УДК 616.72-057.36-085+616.72-036.8:355.221.3

ЗНАЧЕННЯ АРТРОПАТІЙ ЯК ПРИЧИНИ ПРАЦЕВТРАТ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Г.О. Спаська, кандидат медичних наук, полковник медичної служби, заступник начальника

центрального госпіталю Військово-медичного управління Служби безпеки України

М.В. Кудренко, полковник медичної служби у відставці, начальник лікувально-

профілактичного відділу Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України

В.І. Рудь, полковник медичної служби у відставці, заступник начальника лікувально-

профілактичного відділу Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України

Резюме. Проаналізовано основні статистичні показники щодо артропатій серед

військовослужбовців Міністерства оборони (МО) України за 2001-2009 роки та встановлено

значні захворюваність і госпіталізацію, високий рівень працевтрат внаслідок цієї патології та

покращення виходів лікування таких хворих протягом останніх років.

Ключові слова: військовослужбовці, артропатії, захворюваність, госпіталізація,

працевтрати, звільняємість, питома вага.

Вступ. Захворювання суглобів розгля-

даються у всьому світі як одна з найбільш

розповсюджених патологій та як дуже значуща

медична та соціально-економічна проблема

сучасного суспільства, оскільки вони значно

знижують якість життя, призводять до значних

витрат на охорону здоров’я і негативно

впливають на соціальну економіку. У розви-

нених країнах світу, зокрема у США та деяких

країнах Європи, загальна захворюваність на цю

патологію протягом останніх років становила

близько 15%. В Україні за поширеністю вона

посідає четверте місце після хвороб системи

кровообігу, травлення та дихання. У 2009 році

в Україні було 3,9 міліонів хворих на ревматичні

хвороби [1].

В той же час дані сучасної літератури

свідчать про погане виявлення захворювань

суглобів на ранніх стадіях розвитку, що має

негативний вплив на їх перебіг, часто

призводить до втрати працездатності та

передчасної смертності таких хворих. Давно

вказується і на необхідність створення в Україні

державного реєстру хворих з захворюваннями

суглобів [1, 2, 7, 8, 9, 10, 11]. Вирішення цих

питань дозволить проводити адекватні

профілактичні та лікувально-реабілітаційні

заходи, сприятиме максимальному

збереженню працездатності таких хворих [1].

Мета роботи: визначити значення

артропатій як причини працевтрат у

військовослужбовців Збройних Сил (ЗС) України

на підставі вивчення даних статистичних звітів

МО України за 2001-2009 роки.

Матеріали та методи дослідження.

Вивчено щорічні статистичні звіти МО України

за 2001-2009 роки (Форма 3МЕД), що

складаються на підставі узагальнення даних з

усіх військово-медичних підрозділів ЗС України.

Проаналізовано показники питомої ваги

захворюваності, госпіталізації, працевтрат,

звільняємості внаслідок артропатій серед

аналогічних показників внаслідок усіх інших

хвороб у військовослужбовців ЗС України. Усі

показники вивчено в динаміці за 2001 - 2009

роки в залежності від контингенту хворих

(окремо у військовослужбовців строкової

служби та курсантів і офіцерів) та наведено в

промілі (‰). Для графічної демонстрації

отриманих даних використовувалася програма

Microsoft Word 2007.

Результати дослідження та їх обговорен-

ня. Як видно з рис. 1, питома вага захво-

рюваності на артропатії серед усіх інших хвороб

у ЗС України до 2008 року зростала, причому в

більшій мірі - серед офіцерів. В подальшому у 2009

році цей показник значно знизився серед усіх

контингентів хворих та досяг рівня 2006 року.

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

ВІЙСЬКОВО-ПРОФІЛАКТИЧНА МЕДИЦИНА

ВІЙСЬКОВА МЕДИЦИНА УКРАЇНИ (2.2011, Том 11)

Í Í

Рис. 1. Динаміка питомої ваги захворюваності на артропатії серед захворюваності на усі

інші хвороби у військовослужбовців ЗС України у 2001-2009 роках (‰).

8,1

7,1

6,4

5,1

4,8

12,8

18,2

13,4

7 7,3

8,1

11,3

14,3

20,2

11,5

2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009

Рік

‰

Військовослужбовці

строкової служби та

курсанти

Офіцери

Аналогічним чином до показника питомої

ваги захворюваності змінився і показник

питомої ваги госпіталізації внаслідок цієї

патології. Як видно з даних рис. 2, до 2008 року

відмічалося невпинне його зростання серед усіх

контингентів військовослужбовців ЗС України,

причому серед військовослужбовців строкової

служби та курсантів до 2006 року він був

переважно вищим, ніж серед офіцерів, у 2007

році – зрівнявся, а у 2008 році - став

максимальним за останні 9 років серед усіх

контингентів військовослужбовців. В

подальшому у 2009 році відбулося його

зниження приблизно до рівня 2006 року.

4,4

5,3

3,8

6,8

8,4

8,6

11,5

8,2

3,3

5,6

5,9

4,6

8,3

13,6

6,4

2001 2002 2003 200 4 2 005 20 06 2007 2008 2009

‰

Рік

Війсь ковослужбовці

строкової служби та

курсанти

Офіцери

Рис. 2. Динаміка питомої ваги госпіталізації з приводу артропатій серед госпіталізації з

приводу усіх інших хвороб у 2001-2009 роках у військовослужбовців ЗС України (‰).

У відповідності зі змінами захворюваності

та госпіталізації змінилися і працевтрати, про

що свідчать дані рис. 3. Серед офіцерів вони

невпинно зростали та досягли свого

максимального за останні 9 років рівня у 2008

році, а у 2009 році – знизилися приблизно до

рівня 2006 року. Серед військовослужбовців

строкової служби та курсантів картина була

схожою: відмічено зростання цього показника

до 2006 року, в подальшому у 2007 році він дещо

знизився, у 2008 році – суттєво зріс та досяг

свого максимального рівня за останні 9 років,

а у 2009 році – знову знизився, приблизно

досягнувши рівня 2007 року.

Цікаво, що при односпрямованих змінах

показників питомої ваги захворюваності,

госпіталізації та працевтрат внаслідок

артропатій серед усіх контингентів хворих

звільняємість з цієї ж причини змінювалася

дещо іншим чином. Так, її зростання

спостерігалося до 2005 – 2006 років з

подальшим стабільним зниженням

наступними роками. У 2008 році цей показник

досяг свого найнижчого за останні 9 років рівня

серед офіцерів, а у 2009 році - серед

військовослужбовців строкової служби та

курсантів, ймовірно, внаслідок покращення

виходів лікування таких хворих (рис. 4).

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

ВІЙСЬКОВО-ПРОФІЛАКТИЧНА МЕДИЦИНА

ВІЙСЬКОВА МЕДИЦИНА УКРАЇНИ (2.2011, Том 11)

Рис. 3. Динаміка питомої ваги працевтрат внаслідок артропатій серед працевтрат внаслідок

усіх інших хвороб у військовослужбовців ЗС України у 2001-2009 роках (‰).

55,6

72,1

58,7 56,2

81,8

126,6

98,7

160,6

97,8

63,4

84,1

70,5

90,3 83,7

106,5

171

226,5

109,1

100

150

200

250

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

‰

Рік

Військовослужбовці

строкової служби та

курсанти

Офіцери

0,3

0,5

0,6

0,4

0,7

0,6

0,5

0,4

0,1

0,2

0,3

0,4

0,6

0,75

0,6

0,1

0,2

0,1

0,2

0,3

0,4

0,5

0,6

0,7

0,8

2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009

‰

Рік

Військовослужбовці

строкової служби та

курсанти

Оф іцери

Рис. 4. Динаміка питомої ваги звільняємості внаслідок артропатій серед звільняємості

внаслідок усіх інших хвороб у військовослужбовців ЗС України у 2001-2009 роках (‰).

Висновки

Питома вага захворюваності, госпіталізації

та працевтрат внаслідок артропатій серед

військовослужбовців ЗС України постійно

зростає. Рівень звільняємості внаслідок

артропатій серед військовослужбовців ЗС

України має тенденцію до зменшення, що може

свідчити про покращення результатів лікування

таких хворих.

Література

1. Коваленко В.М. Організаційно-

методичні аспекти діагностики та попередження

ускладнень ревматичних хвороб з аутоімунними

та імунокомплексними механізмами розвитку /

В.М. Коваленко // Тези всеукраїнської науково-

практичної конференції асоціації ревматологів

України «Актуальні питання ревматології». Київ.

21-22 жовтня 2010 р. Тези наукових доповідей.

Український ревматологічний журнал. - 2010. - №3

(41). – С. 2-3.

2. Paul S. Kim. Реактивный артрит: обзор

литературы / S. Kim Paul, L. Klausmeier Thomas, P.

Orr. Donald // Therapia. Український медичний

вісник. - 2009. - №11 (41). - С. 38-44.

3. Джус М.Б. Клініко-імунологічні

особливості перебігу реактивного артриту / М.Б.

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)