Вороненко Ю.В., Москаленко В.Ф. (ред.) Соціальна медицина та організація охорони здоров'я

Подождите немного. Документ загружается.

Щомісяця в ці журнали вноситься інформація з органів ЗАГСу про померлих,

на які видано "Лікарське свідоцтво про смерть" або "Фельдшерська довідка про

смерть" у закладах охорони здоров'я за межами даного району (міста) чи у

відомчих лікувально-профілактичних закладах.

Для померлих осіб, які за життя були віднесені до категорії постраждалих

від наслідків аварії на ЧАЕС, слід зробити відмітку про це на підставі відпо-

відного посвідчення.

Журнали обліку померлих у цілому по району чи місту на початку нового

за звітним року передаються в обласні центри медичної статистики для автома-

тизованої обробки та аналізу смертності. Бази обласних даних померлих

передаються до інформаційно-аналітичного центру медичної статистики МОЗ

України для створення аналогічної державної бази.

Реєстрація народження мертвої дитини повинна бути зроблена не пізніше

трьох діб з моменту

пологів.

У випадках смерті дитини в період 0-6 діб заповнюється "Медичне свідоцтво

про народження" дитини - форма № 103/0-95 і

"Лікарське

свідоцтво про

перинатальну смерть" - форма № 106-2/0-95. Останній документ заповню-

ється також у випадках народження мертвої дитини.

Всі лікувально-профілактичні заклади МОЗ України, які заповнюють "Лі-

карське свідоцтво про перинатальну смерть", ведуть журнал обліку перинаталь-

ної смертності (ф. № 153/0). Запис у журналі робиться паралельно з запов-

ненням вищевказаного свідоцтва.

Щомісячно проводиться корекція числа випадків перинатальної смерті за

записом у журналі ф. № 153/0 з числом випадків, зареєстрованих в органах

ЗАГСу.

Відповідальність за повідомлення в органи реєстрації актів громадянського

стану про народження мертвої дитини, про народження та смерть дитини, яка

померла на першому тижні життя, покладається:

• на головного лікаря (керівника) закладу охорони здоров'я, де знаходи-

лася мати під час пологів, де вмер новонароджений;

•

на заклад, лікарі якого надавали медичну допомогу при пологах вдома;

• на

керівника

судово-медичної експертизи - у випадку встановлення

факту смерті дитини поза лікарняним закладом ( на вулиці, вдома та ін.).

Відділи ЗАГСу, в свою чергу, передають інформацію про чисельність померлих

на даній території у відповідні органи статистики, які здійснюють розрахунок

загальних і спеціальних показників смертності.

Загальний показник смертності характеризує частоту випадків смерті за

рік на 1000 населення, що проживає на конкретній території. Його розрахову-

ють так:

„ „

. Число померлих за

рік•

1000

Загальний

показник смертності

с с

Середньорічна чисельність населення

118

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

Спеціальні показники смертності - це смертність за статтю (у чолові-

ків і жінок), за віком (в окремих вікових групах) і за причинами (від окремих

класів, груп і нозологічних форм захворювань).

Як свідчать дані таблиці 1 і малюнка 7, за період з 1955 по 1965 рр. в

Україні показники загальної смертності становили 7,5-7,6 %о і були найниж-

чими за весь повоєнний час.

Починаючи з

1965

по

1995

рік показник загальної смертності мав невпинну

тенденцію до зростання, а з 1995 року почав поступово, хоч і дуже повільно,

знижуватись.

У 1999 році порівняно з 1996-м загальний показник смертності зменшився

з 15,4 %о до 14,8 %о.

Найбільш високі рівні загальної смертності мають місце в Північно-східному

регіоні, далі - в Центральному та Південно-східному регіонах України.

По областях найвищі рівні смертності в останні роки реєструються в Черні-

гівській, Сумській, найнижчі - в Закарпатській області та в м. Києві (мал. 12).

19,0

17,4

20-

18-

16-

14-

12-

10-

14,8

11,2

9,9

^°

Мал.

12.

Територіальні відмінності рівня загальної смертності в Україні

(1999, %о).

Смертність серед сільського населення в 1,5 раза вища, ніж серед

міського. В 1999 році вона становила відповідно 18,7 %о і 13 %о, в той час як

стандартизовані за віком показники як для сільського, так і для міського

населення були однакові. Ці дані свідчать про те, що різниця в смертності

119

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

сільського та міського населення в значній мірі обумовлена різницею у віковій

структурі населення (серед сільського населення більше осіб старшого віку).

В Европі середній показник смертності - 10,5 %о (1995 рік). Найнижчий

рівень у Нідерландах - 8,6 %о.

Серед деяких зарубіжних країн смертність становить (1995 р.): в Китаї -

7%о, США — 9%о, країнах африканського континенту — 14%о.

До так званих "демографічно еталонних" країн, у тому числі й за показни-

ками загальної смертності, належать Японія (найнижчий рівень смертності в

світі протягом багатьох років - близько 5 %о), країни північної Європи та

країни Бенілюксу (Бельгія, Нідерланди, Люксембург).

В Україні показники загальної смертності як чоловіків, так і жінок вищі,

ніж у зазначених "демографічно еталонних" країнах.

Смертність населення в статево-віковому розрізі має досить стабільні

особливості, а саме смертність чоловіків у всіх вікових групах вища за смерт-

ність жінок. Ця особливість проявляється в усьому світі, але міра переважання

чоловічої смертності над жіночою в різних країнах різна.

Різниця особливо проявляється в працездатному віці. Якщо у

15-19-річних

чоловіків смертність перевищує жіночу в 1,5 раза, то в 40-49 років це переви-

щення вже становить 3,5 раза.

Структура загальної смертності серед населення України, з огляду на

окремі причини,

із

року в рік досить стабільна (мал.

13).

Перше місце займають

хвороби системи кровообігу (60,5 %), на другому місці — злоякісні ново-

утворення (13,5 %), на третьому — нещасні випадки, отруєння та травми

(9,7),

на четвертому — хвороби органів дихання (6,9). Разом вони станов-

лять від 85 до 95 % усіх випадків смерті.

В економічно розвинутих країнах, як і в нових незалежних державах, що

утворились на території колишнього СРСР, питома вага померлих від серцево-

судинних захворювань становить близько 50 %.

Підвищення рівнів смертності в Україні за останні роки відбулося, в

основному, за рахунок серцево-судинних хвороб, нещасних випадків, отруєнь

і травм, а також за рахунок інфекційних і паразитарних хвороб (табл. 2).

Таблиця 2

Рівень смертності від окремих причин у 1993 та 1999 рр. (на 100 тисяч населення)

Найменування класу хвороб

Хвороби органів кровообігу

Нещасні випадки, отруєння та травми

Інфекційні та паразитарні хвороби

Роки

1993

782,6

131,2

14,5

1999

899,5

142,7

24,0

Перевищення,%

16,0

8,0

42,0

У структурі смертності дитячого населення (0-14 років) перші місця

посідають нещасні випадки, травми та отруєння (22,5 %о у 1997 р.).

Серед цих причин більшу частину становлять випадки загибелі дітей в авто-

катастрофах. На другому місці в структурі

загальної

смертності дітей -

120

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

вроджені аномалії (15,7 %). Хвороби нервової системи та органів дихання

посідають третє та четверте місця (по 7,8 %).

Структура причин смертності за статтю дещо відрізняється (мал.

13).

Перше

місце як у чоловіків, так і у жінок посідають хвороби системи

кровообігу.

Серед чоловіків друге місце займають нещасні випадки, отруєння та травми, а

третє - злоякісні новоутворення. В жінок на другому місці — злоякісні

новоутворення, а третє займають нещасні випадки, отруєння та травми.

Обидві статі

Д Н

6,9 9,7

К - хвороби системи кровообігу

Д - хвороби органів дихання

Н - нещасні випадки, травми

З - злоякісні новоутворення

І -

інфекційні

захворювання

Ін.

інші

Жінки

Ін. 12,1

Ін. 10,0

11,1

Мал. 13. Структура причин смертності (%, 1999 р.).

Підвищення смертності в Україні за останні роки пов'язане не тільки

з постарінням. Воно відбулося також у значній мірі за рахунок населення

працездатного віку.

Структура та рівні смертності населення в працездатному віці мають

свої особливості. Перші два рангових місця займають хвороби системи крово-

обігу та нещасні випадки, отруєння та травми.

У динаміці рівень смертності населення працездатного віку за останнє

десятиріччя підвищився в основному за рахунок нещасних випадків, отруєнь

і травм, хвороб системи кровообігу і найбільше за рахунок інфекційних і

паразитарних хвороб - в першу чергу, туберкульозу, дифтерії,

СНІДу.

Більш різке зростання рівня смертності в працездатному віці спостеріга-

ється серед чоловіків, у яких перші два місця в структурі смертності посідають

121

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

хвороби системи кровообігу та нещасні випадки, отруєння та травми. Взагалі,

рівні смертності чоловіків працездатного віку від хвороб системи кровообігу

перевищують показники жінок в 3-4 рази, а від нещасних випадків, отруєнь і

травм - у 5-6 разів.

На основі рівнів смертності в статево-вікових групах розраховується ще

один статистичний показник, який розкриває причини формування смертності

в різних вікових групах. Це показник дожиття до запропонованих ВООЗ

вікових рубежів: до 1 року, до 15 років, до 45 років, до 65 років.

В Україні показники дожиття до основних життєвих рубежів мають

суттєву статеву різницю, яка збільшується з віком. Так, до 45 років доживає

93,8 % жінок і лише 83,1 % чоловіків, до 65 років відповідно 77 % і 46,7 %

(мал. 14).

100-

90-

80-

70-

60-

50-

40-

30-

20-

10-

98,4

989

97,5

98,2

93,8

83,1

77,0

46,7

чол

• До

ЖІН.

року

чол.

ИДо 15

ЖІН.

років

чол.

• До

жін.

45 років

чол.

жін.

•

До

років

Мал. 14. Показники дожиття населення України до основних вікових меж (%).

За останні роки в міжнародній практиці використовується ще один інтег-

раційний показник, що пов'язує смертність від окремих причин з потенційною

втратою років життя. Показник потенційно втрачених років життя за

період 0-65 років серед чоловіків майже в 3 рази вищий, ніж у жінок, які

помирають у значно старшому віці.

Смертність чоловіків в Україні можна визначати як надсмертність. Порів-

няно з розвинутими країнами зарубіжжя вона призводить до скорочення

їх

життя на 10-15 років.

122

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

Материнська смертність

Материнська смертність- це статистичне поняття, пов'язане зі смертю

жінки під час вагітності чи протягом 42 діб після її закінчення, незалежно

від тривалості та локалізації вагітності, від будь-якої причини, пов'язаної з

вагітністю чи обтяженою нею, чи з її веденням, але не від нещасного випадку

чи

інших

випадкових причин.

Пізня материнська смертність пов'язана зі смертю жінки від прямих або

непрямих акушерських причин, пізніше ніж через 42 доби, але раніше одного

року після закінчення

вагітності.

Смерть, що пов'язана з вагітністю, - це смерть жінки під час вагітності

чи в межах 42 діб після її закінчення, незалежно від причини смерті.

Випадки материнської смертності поділяють на 2 групи:

1. Безпосередньо пов'язані з акушерськими причинами - це випадки, які

є результатом акушерських ускладнень стану вагітної, а також втручань,

недогляду, помилок у лікуванні.

2. Опосередковано пов'язані з акушерськими причинами - випадки, які є

наслідком якоїсь хвороби, яка була в жінки раніше чи розвинулась під час

вагітності та яка не була викликана безпосередньо акушерськими причинами,

але була ускладнена фізіологічним впливом вагітності.

Смертність немовлят

Смертність немовлят - один із вікових показників смертності. Він

характеризує частоту смерті дітей на 1-му році життя.

Смертність немовлят виділяють із проблеми смертності внаслідок її

соціального значення.

Цей показник ВООЗ поряд із

іншими,

такими як частка внутрішнього

валового продукту (ВВП) у розрахунку на душу населення, загальні витрати

на охорону здоров'я від ВВП тощо, використовується для оцінки соціально-

економічного благополуччя країни.

В Україні рівень смертності немовлят визначається за методикою, рекомен-

дованою ВООЗ. Ця методика передбачає розрахунок рівня смертності окремо

для дітей, що померли у віці до 1 року з покоління поточного та попереднього

років, відносно до відповідного числа дітей, що народилися живими в

попередньому та поточному роках.

Формула розрахунку рівня смертності немовлят за рекомендаціями ВООЗ

така:

Рівень смертності =

немовлят

Число померлих у

віці

до

1 року з

покоління

поточного року

•

1000

Число дітей,

що

народилися живими в

поточному році

Число померлих у

віці

до

1 року з

покоління

минулого року •

1000

Число дітей,

що

народилися живими в

минулому році

123

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

Приклад. В області в 1999 році померло на першому році життя 240

дітей,

з них 160 дітей народилося в тому ж 1999 році, а 80 дітей - у минулому

1998 році. Народжених живими дітей у 1999 році було

17400,

а у

1998

році -

18450.

Показник смертності

немовлят за 1999 р.

160-

1000

17400

•1000

18450

= 9,2 %о + 4,3 %о

=13,5

%о

З метою постійного поточного контролю за рівнем смертності немовлят і

аналізу сезонних коливань розраховують показники смертності немовлят за

календарний місяць. Оскільки серед померлих дітей у поточному місяці можуть

померти діти з числа народжених живими за поточний місяць і 12 попередніх

місяців, то при розрахунку щомісячного показника береться середньомісячне

число народжених живими за 13 місяців.

Число дітей, які померли у віці до 1 року

іппп

за даний місяць

= Середньомісячне число новонароджених дітей за

останніх

місяців (число новонароджених за даний та 12 попередніх

календарних місяців :

13)

Окремо виділяють смертність у неонатальний, ранній неонатальний та

постнеонатальний періоди життя дитини.

Неонатальний період починається з народження дитини та закінчується

через 28 повних днів після народження.

Неонатальна смертність - смертність серед народжених живими протягом

перших 28 повних днів життя - визначається за формулою:

Показник

смертності за

календарний

місяць

Число дітей, що померли протягом перших 28

повних

днів

життя

Число народжених живими в поточному році

1000

Ранній неонатальний період охоплює перші сім днів або 168 годин життя.

Смертність у ранньому неонатальному періоді визначається так:

Число померлих протягом 7 днів (168 годин життя) • 1000

Число народжених живими в поточному році

Серед дітей, що помирають на першому місяці життя, 2/3 (60-70 %)

складають випадки смерті в ранньому неонатальному періоді, тобто в перші 7

днів

життя.

В свою чергу, питома вага неонатальної смертності в загальній смертності

немовлят у більшості країн становить 50-60 %, а в деяких досягає 70 %.

Період життя дитини після перших повних 28 днів називають постнео-

натальним (29

днів-12

місяців). Смертність у цьому періоді визначають за

формулою:

Число дітей, що померли у віці 29 днів-12 місяців • 1000

Число дітей, що народилися живими в

поточному році

Число дітей, що померли на першому

місяці

життя

124

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

Рівні та тенденції смертності немовлят у значній мірі визначаються пери-

натальною смертністю - це смертність дітей в перинатальному періоді.

Перинатальний період складається з:

1. антенатального - з 28 тижня вагітності до початку пологів;

2. інтранатального - період пологів;

3. постнатального - 7 повних днів життя новонародженого чи 168 годин

після народження.

Рівень перинатальної смертності визначається за формулою:

Число дітей, що народилися

мертвими

Число дітей, що померли протягом

перших семи

днів

• 1000

Число дітей, що народилися живими та мертвими

Таким чином, перші сім днів життя враховуються для розрахунку показників

смертності немовлят і перинатальної смертності.

У структурі смертності немовлят перше місце посідають стани, що виникли

в перинатальному періоді; на другому - вроджені вади

розвитку,

на тре-

тьому — хвороби органів дихання, на четвертому — нещасні випадки,

отруєння, травми (мал. 15).

(Ін.)

- стани, що виникли у

перинатальному періоді

ВВ - вроджені вади

Д - хвороби органів

дихання

Тр - нещасні випадки,

отруєння та травми

Ін.

інші

Мал. 15. Питома вага окремих причин смерті немовлят (1999, %).

Ризик смерті для немовлят найбільший у неонатальному періоді, при

цьому він піддається найважче контролю та зниженню, оскільки пов'язаний

з важкокерованими на сьогодні ендогенними чинниками.

Якщо смертність немовлят на першому місяці життя в переважній біль-

шості випадків спричиняється станами, що виникають у перинатальному періоді

125

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

(приблизно 2/3) і вродженими аномаліями (більш ніж на 1/4), то за межами

першого місяця серйозною загрозою життю немовлят є, перш за все, захворю-

вання органів дихання (20 % всіх випадків смерті в постнеонатальному періоді),

інфекційні та паразитарні хвороби (майже

%), травми в результаті нещасних

випадків (майже 10 %).

Велике практичне значення для оцінки регіональних особливостей смерт-

ності немовлят має визначення співвідношення між неонатальною та постнео-

натальною

смертністю у відсотках. Для цього досить визначити питому вагу

неонатальної смертності в загальній смертності немовлят. Цей показник, у

свою чергу, дає можливість визначити так званий тип смертності немовлят.

Розрізняють три типи смертності немовлят:

тип А - на першому місяці життя помирає 50 % і більше від загального

числа дітей, померлих на 1-му році;

тип В — на 1 місяці помирає від 30 до 49 % загального числа померлих

на 1-му році;

тип С - менше 30 % дітей помирає на першому місяці життя, решта - в

постнеонатальному періоді.

Якщо розглядати два крайніх типи А та С, то при типі А більша частина

дітей помирає на першому місяці життя від станів, що виникли в перинаталь-

ному періоді. Ці діти часто знаходяться в дуже важкому незворотному стані.

В той же час при типі С переважна частина дітей помирає в постнеонатальному

періоді. Провідними причинами

їх

смерті є хвороби органів дихання, травми

та

інфекційні

захворювання, які необхідно попереджувати та можна лікувати.

Ось чому більш сприятливим у порівнянні крайніх типів смертності є

тип

А,

ніж С. Наявність типу смертності С при навіть незначних рівнях смертності

немовлят свідчить про недоліки в організації лікувально-профілактичної допо-

моги дітям першого року

життя.

В Україні (1999 р.) на неонатальний період припадає 53,0 % випадків

смерті немовлят (у містах - 62,9 %, у селах - 38,5 %).

За світовими оцінками питома вага неонатальної смертності на рівні

70-80 % вважається ознакою високого ступеня соціального контролю над

смертністю немовлят. Нині такі показники зафіксовані в тих розвинутих країнах

світу, що мають найнижчі рівні смертності немовлят.

Рівень смертності немовлят з 1950 по 1999 рр. скоротився майже в 6 разів

(табл. 1).

За період з

1990

по 1999 рр. відмічається позитивна динаміка цього показ-

ника як серед сільського населення, так і серед міського населення (мал. 16).

Найнижчою за повоєнні роки смертність немовлят була в 1990, 1998,

1999 рр. - 12,8 %о.

Смертність хлопчиків першого року життя на 30 % вища, ніж дівчаток

цього ж віку.

126

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

12,8

12,5

13,1

12,5

14-г

12-

10-

1990 1999 1990 1999 1990 1999

Україна Міське Сільське

населення населення

Мал. 16. Смертність немовлят в Україні серед міського та сільського

населення (на 1000 народжених живими).

іо-

14-

12-

10-

о-

12.8

14,9

14,7

14,0

10,7

10,3

Зі

,*>*•

Мал.

17. Територіальні відмінності показника смертності немовлят

(на 1000 народжених живими).

127

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23