Вороненко Ю.В., Москаленко В.Ф. (ред.) Соціальна медицина та організація охорони здоров'я

Подождите немного. Документ загружается.

1200

-і

1000 -

800 -

600 -

400 -

200 -

Дит. нас. Особи прац. Особи

віку

непрац.

віку

Мал. 23. Показники первинної захворюваності

серед окремих вікових груп за даними звертань

за медичною допомогою.

На ці три класи у струк-

турі первинної захворюванос-

ті населення припадає 57,4 %

(мал. 22).

Існують досить суттєві

відмінності як показників

поширеності, так і первинної

захворюваності за віком і

статтю (мал. 23).

За віком найбільш високі

рівні як поширеності, так і

первинної захворюваності ре-

єструються серед

дитячого

населення - близько 1000 ви-

падків, особливо у дітей

до

1 року - близько 2000 ви-

падків на 1000 населення.

Зі збільшенням віку пер-

винна захворюваність змен-

шується. Серед осіб працездат-

ного віку (жінки до 55 років, чоловіки до 60 років) вона становить 573 %о.

У населення непрацездатного віку (жінки старші 55 років, чоловіки старші

60 років) показники значно нижчі, ніж у працездатному - 394 %о.

Вказана тенденція пов'язана зі зменшенням звертань за медичною допомо-

гою, на що

істотно

впливає відсутність потреби в одержанні лікарняного

листа у більшої частини осіб пенсійного віку.

Показники захворюваності, що включають також і дані медичних оглядів

осіб непрацездатного віку, значно вищі, ніж в працездатному. Ця закономір-

ність підтверджує, що у старших вікових групах зменшується не сама захворю-

ваність, а лише число звертань за медичною допомогою.

Різниця між показниками поширеності та первинної захворюваності у

різних вікових групах не однакова. Це залежить від того, яку частку в них

становлять хронічні захворювання.

Якщо в дитячому віці відсоток первинної захворюваності в загальній поши-

реності становить близько 80 %, у населення працездатного віку 51 %, то в

осіб непрацездатного віку - лише 24 %.

Загальні тенденції рівнів первинної захворюваності серед чоловіків і жінок

майже однакові, а поширеність хвороб у жінок вища, ніж у чоловіків.

По окремих класах, групах та нозологічних формах мають місце суттєві

відмінності за статтю як за показниками поширеності, так і первинної захворю-

ваності (табл. 7).

148

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

Найбільш поширені захворювання у чоловіків та жінок

Таблиця 7

Показники

Поширеність

Первинна

захворюваність

Чоловіки

Хронічний бронхіт

Травми та отруєння

Виразкова хвороба шлунка

Психічні розлади

Хвороби периферичної нервової

системи

Туберкульоз

Стенокардія

Інфаркт міокарда

Бронхіальна астма

Жінки

Тиреотоксикоз

Діабет

Гіпертонічна хвороба

Холецистит

Хвороби сечостатевої системи

Мозковаскулярні хвороби

У чоловіків захворюваність на туберкульоз утричі перевищує аналогічні

показники у жінок, на інфаркт міокарда - вдвічі, на психічні розлади та

травми - в 1,8 раза, на бронхіальну астму - в 1,5 раза.

Рівні захворюваності міських та сільських мешканців також суттєво

відрізняються.

За даними звертань за медичною допомогою показники поширеності та

первинної захворюваності міського населення вищі, ніж сільського. Це обумов-

лено недостатніми рівнем, доступністю, об'ємом і якістю допомоги останнім.

Спеціальні вибіркові дослідження так званої повної або "вичерпної" захво-

рюваності, які враховували інформацію про звертання за медичною допомогою

за 3 роки та результати поглибленого медичного огляду населення, свідчать

про протилежне: показник у сільського населення вищий, ніж у міського.

Аналіз регіональних особливостей захворюваності в Україні показує, що

різниця між максимальними та мінімальними значенням відповідних показників

досить відчутна: за поширеністю хвороб - від

1728,6

на 1000 населення у Во-

линській до 1136,8 %о у Миколаївській областях (мал. 24), за первинною

захворюваністю - від 816 %о у Львівській до 523 %о - у Миколаївській

(мал. 25).

На розбіжності рівнів у окремих регіонах України суттєво впливають:

• статево-віковий склад населення;

• повнота реєстрації захворюваності;

• поєднання впливу різних факторів навколишнього середовища.

Тенденції показників поширеності та первинної захворюваності в динаміці

вказують на наявність певних змін (мал. 26)

За період 1988-1999 рр. загальний рівень первинної захворюваності

зменшився з 707 до 661 випадків на 1000 населення в основному за рахунок

зменшення частоти хвороб органів дихання.

Проте за більшістю інших класів хвороб мало місце зростання показників

первинної захворюваності - зокрема за хворобами крові та кровотворних

149

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

1800-

1600-

1400-

1200-

1000-

800-

600-

400-

200-

8 1701

1411

8 16

1207

,,о,

Г1

'«

И36

_«?

Мал.

24. Територіальна диференціація показників поширеності захворювань

серед населення України (на 1000 населення;

1999

р.).

900-

800-

700-

600-

500-

400-

300-

200-

100-

816

661

793 792

774

557 552

526 523

Мал. 25. Територіальна диференціація показників первинної захворюваності

населення України (на 1000 населення; 1999 р.).

150

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

органів (майже втричі), сечостатевої системи та системи кровообігу. Помітно

зросла серед усього населення частота вперше виявлених ендокринних і алер-

гічних захворювань.

Значно збільшились показники інфекційної захворюваності. Окремі хвороби

цього класу (туберкульоз, дифтерія,

СНІД)

мають сталу тенденцію до зростання

та набувають характеру епідемії.

Зростання рівня первинної захворюваності по багатьох класах хвороб

позначилося на показниках загальної захворюваності.

За період з 1988 по 1999 рр. поширеність усіх хвороб серед населення

України зросла на 12 % (мал. 26).

1400 -

1200 -

1000 -

800 -

600 -

400 -

200 -

0 -

1137

707

•-^.

1100

*——•

ям

634

1104

620

1203

673

_--•--—.

1187

*—чЩ~~—-

636

—•-—

1197

1242

605 631

1321

615 636

^ •-—

1411

^»

661

1988 1989 1990 1991 1992 1994 1995 1997 1998 1999

—Ф—

Первинна захворюваність

—ш—

Поширеність захворювань

Мал. 26. Динаміка рівнів поширеності та первинної захворюваності

населення України за 1988-1999 рр. (на 1ООО населення).

За період 1995-1999 рр. на 38 % зросла поширеність серцево-судинної

патології, хвороб крові - на 58 %, сечостатевої системи - на 24 %.

Особливо значно зросла поширеність хвороб крові та кровотворних органів,

системи кровообігу, вроджених аномалій, хвороб сечостатевої системи, ендо-

кринних хвороб, зокрема діабету (мал. 27).

Тенденції захворюваності з тимчасовою втратою працездатності

Зменшення захворюваності з тимчасовою втратою працездатності є знач-

ним резервом у покращанні здоров'я, підвищенні продуктивності праці та

добробуту народу.

151

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

350-1

300-

250-

200-

150-

100-

50-

127,3

316,8

1988 1999

Хвороби системи

кровообігу

1988 1999

Хвороби органів

травлення

1988 1999

Хвороби ендокринної

системи

Мал. 27. Рівні поширеності захворювань по окремих класах,

1988, 1998 рр. (на 1000 населення).

На

рівень

захворюваності з тимчасовою втратою працездатності впливають

різні чинники. Основними з них є:

• санітарно-гігієнічні умови праці;

• організація виробничих процесів;

• умови побуту;

• організація та якість медичного обслуговування;

• якість лікарської експертизи працездатності;

• склад працюючих за віком, професією, стажем роботи тощо

Разом з тим мають вплив і деякі додаткові чинники, а саме:

• законодавство в галузі соціального страхування;

• розмір оплати при тимчасовій непрацездатності;

• розмір середньомісячного заробітку;

• система оплати праці;

• ритмічність роботи підприємства;

• плинність робочих кадрів тощо.

152

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

Слід врахувати ще одну додаткову обставину.

З різних об'єктивних і суб'єктивних причин сам хворий, особливо при

відносно легкому перебігу хронічних захворювань, вирішує питання про те,

брати лікарняний листок чи ні. Ця обставина в умовах зростаючого безробіття,

простоїв або зменшення обсягів виробництва буде відігравати все більшу

роль, все більше впливатиме на рівень захворюваності з тимчасовою втратою

працездатності.

Рівень тимчасової непрацездатності в зв'язку з хворобами та іншими

причинами становить 50,6 випадків на 100 працюючих і 686,0 календарних

днів на 100 працюючих (1998 р.).

У переважній більшості як випадків, так і календарних днів причиною є

захворювання: 86,7 % загального числа випадків і 91 % - числа календарних

днів (мал. 28).

За числом випадків За числом календарних днів

9,0

Захворювання

• Інші причини

Мал. 28. Структура причин тимчасової непрацездатності (%).

Серед захворювань у цілому по всіх галузях найбільш високі рівні тимчасо-

вої непрацездатності реєструються для хвороб органів дихання (в основному

за рахунок гострих респіраторних інфекцій та грипу): 18,8 випадків та

153,4

днів

на 100 працюючих.

Наступні місця займають:

• за числом випадків - хвороби кістково-м'язової системи та сполучної

тканини;

* за числом календарних днів - травми та отруєння.

Рівні та структуру причин тимчасової непрацездатності доцільно вивчати

в різних галузях промисловості або на окремих підприємствах однієї галузі.

Це дає можливість виявити вплив на показники виробничих чинників.

Численні дослідження дозволили встановити, що, зокрема, у працівників

легкої промисловості (швейні, трикотажні, взуттєві, харчові підприємства тощо)

спостерігається відносно високий рівень захворювань органів дихання. Цьому

в значній мірі сприяють метеорологічні фактори, запиленість приміщень тощо.

В свою чергу, у працівників важкої промисловості (гірничорудної, вугіль-

ної, нафтової, металургійної) вищі рівні травматизму, хвороб периферичної

нервової системи.

153

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

Серед

інших

причин (крім захворювань), що становлять 13,3 % усіх

випадків і 9 % календарних днів (1998 р.) найчастіше реєструються випадки

та дні по догляду за хворим і в зв'язку з вагітністю та пологами.

Природно, що у промислово розвинутих та сільськогосподарських областях

мають місце значні відмінності показників: від 96,9 випадків і 1234,4 днів на

100 працюючих у Донецькій області до 23,3 випадків і 343,6 днів - у

Закарпатській області.

Показник середньої тривалості захворювань, як і показник числа календар-

них днів на 100 працюючих, відображає важкість і тривалість перебігу хвороби,

якість діагностики та лікування, організації лікарсько-трудової експертизи тощо.

Середня тривалість одного випадку тимчасової непрацездатності з при-

воду лише хвороб становить 14,4 днів

(1998

р.). Вона різна при різних захворю-

ваннях.

Найбільш висока середня тривалість реєструється при новоутвореннях

(38,9 днів), переважно злоякісних (55,1 днів);

інфекційних

та паразитарних

захворюваннях (36,6 днів), зокрема при туберкульозі - 93,5 днів.

Впродовж останніх років відбувається незначне скорочення показників:

числа календарних днів на 100 працюючих і середньої тривалості одного

випадку. В той же час частота випадків дещо зростає.

Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності є результатом дії

багатьох чинників: біологічних, соціальних, виробничих, психологічних, юри-

дичних і медичних. У зв'язку з цим зниження можливе лише при комплексній

взаємодії адміністрацій підприємств, громадських організацій та добре організо-

ваних лікувально-оздоровчих заходах.

Сучасний стан

здоров'я

населення України, який досить суттєво відтво-

рюють показники захворюваності, характеризується такими основними

тенденціями:

1. Зростає поширеність та первинна захворюваність за більшістю класів

хвороб.

2. Зростає частота переходу гострих захворювань у хронічні.

3. Домінуюче місце в структурі посідають хронічні неінфекційні захворю-

вання, передусім хвороби органів дихання, системи кровообігу, органів трав-

лення.

4. Підвищується частота вроджених вад і спадкових захворювань.

5. Значно збільшується інфекційна захворюваність, і в першу чергу тубер-

кульоз, кишкові

інфекції,

дифтерія, вірусний гепатит.

6. Зростає поширеність соціально обумовлених хвороб, насамперед

венеричних,

СНІДу,

туберкульозу.

7. Відбувається диференціація рівнів захворюваності в основних соціальних

групах, зокрема підвищення захворюваності серед малозабезпечених верств

населення.

154

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

Розглянуті вище тенденції відображають погіршення соціально-економічної

та екологічної ситуації в нашій країні, адже показники захворюваності -

найбільш чутливий індикатор змін, які відбуваються.

В наступних підрозділах підручника будуть детально розглянуті медико-

соціальні проблеми найважливіших неепідемічних та інфекційних захворювань.

Контрольні питання

1. Медико-соціальне значення захворюваності як показника здоров'я населення.

2. Методи вивчення захворюваності,

їх

порівняльна оцінка.

3. Фактори та умови, що впливають на повноту даних про захворюваність міського

та сільського населення.

4. Методика вивчення захворюваності за даними звертань у лікувально-профілак-

тичні заклади.

5. Види захворюваності,

їх

порівняльна оцінка.

6. Загальна захворюваність, джерела інформації. Правила заповнення облікових

документів. Показники, що характеризують захворюваність.

7. Основні тенденції, що характеризують динаміку та сучасний стан захворюваності

населення України.

8. Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності. Облікові документи,

показники. Особливості поглибленого вивчення цього виду захворюваності.

9. Основні тенденції показників захворюваності населення з тимчасовою втратою

працездатності.

4.5. Інвалідність

Методика вивчення.

Основні тенденції показників інвалідності населення України

Поняття

інвалідності

тісно пов'язано з критеріями працездатності.

На відміну від захворюваності з тимчасовою втратою працездатності інвалід-

ність характеризується стійкою (постійною або тривалою, не менш ніж на

один рік) втратою працездатності або

її

значним зниженням,

тобто*

повною

або частковою неможливістю продовжувати професійну діяльність за станом

здоров'я. Отже, наслідком

інвалідності

є неможливість або обмежена можли-

вість працювати в результаті порушення функцій організму.

Інвалідність як статистичне поняття - це сукупність показників, що

характеризують частоту стійкої втрати працездатності населення та склад

інвалідів

на даній території за віком, групами, причинами тощо, її прийнято

також називати захворюваністю зі стійкою втратою працездатності та

вивчати самостійно.

Інвалідність є одним з найважливіших показників здоров'я населення,

що має не тільки медичне, але й соціально-економічне значення.

Вона дуже тісно пов'язана із захворюваністю населення і по суті завжди

є її результатом. Це ж відноситься і до інвалідності дітей внаслідок анатомічних

дефектів і вроджених вад.

155

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

Людині, яка втратила працездатність на тривалий час, встановлюється

певна група інвалідності: І, II, III. Визначенням причин та групи

інвалідності

займаються медико-соціальні експертні комісії (МСЕК). Про 'організацію

їх

роботи, критерії підходу до визначення причин та груп інвалідності йдеться в

окремому підрозділі підручника.

Найбільш важливі показники

інвалідності

та методика

їх

розрахунку

наведені в таблиці .8.

Таблиця 8

Основні показники, що характеризують інвалідність

Назва показника

Загальна інвалідність (контингенти

інвалідів)

Структура контингентів інвалідів (роз-

раховується за віком, групою, видом

інвалідності, причиною виходу на ін-

валідність (діагнозом))

Первинна інвалідність або інва-

лідизація (частота первинного виходу

на інвалідність)

Структура первинної інвалідності (за

захворюваннями, віковими групами,

групами інвалідності тощо)

Змінення групи інвалідності при пере-

освідченні

Рух інвалідів протягом року

Методика розрахунку

Число осіб, які отримують

пенсії через інвалідність •

1000

(10 000)

Загальна чисельність населення

Число осіб, що мають інвалідність

(певної групи, виду, причини) • 100

Загальне число осіб,

які отримують пенсії через інвалідність

(загальне число інвалідів)

Загальне число осіб,

вперше визнаних інвалідами •

1000

(10 000)

Загальна чисельність населення

Число осіб, вперше визнаних інвалідами

(певної групи, виду, причини) • 100

Загальне число осіб,

вперше визнаних інвалідами

Число осіб, яким змінили групу

інвалідності при переосвідченні • 100

Загальне число інвалідів,

що пройшли переосвідчення за рік

Число інвалідів на початок року +

число вперше визнаних інвалідами -

число інвалідів, що вибули =

число інвалідів на кінець року

З наведених у таблиці 8 показників найбільш важливими є два:

• загальної інвалідності (контингентів

інвалідів);

• інвалідизації (первинної

інвалідності).

Детальну

інформацію

про склад осіб, що отримують пенсію через інвалід-

ність на даній території, можна отримати із щорічних звітів районних (міських)

відділів соціального забезпечення.

Дані про число осіб, вперше визнаних

інвалідами

через причини, одержу-

ють із щорічних звітів МСЕК.

При необхідності більш детальної

інформації

про осіб, що вперше визнані

інвалідами, характер захворюваності та види інвалідності, використовують

первинні документи:

156

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

• акт обстеження у МСЕК;

• статистичний талон до акту обстеження у МСЕК.

Основні тенденції показників інвалідності в Україні

Вивчення інвалідності є важливою медико-соціальною проблемою, особливо

в сучасних умовах, у зв'язку з триваючим процесом постаріння населення та

збільшенням числа осіб старшого віку з хронічними захворюваннями, які

призводять до інвалідності.

На стан цього показника, крім демографічних і екологічних чинників у

значній мірі впливають соціально-економічні умови життя та соціальна політика

держави щодо інвалідів.

За даними Українського Державного НДІ медико-соціальних проблем інва-

лідності в 1992-1993

рр.,

коли відбувалося розширення соціальних, економіч-

них і юридичних пільг, пенсій та допомоги

інвалідам,

рівень первинної інвалід-

ності істотно зріс, що призвело до "вибуху" інвалідності в 1993 році.

З 1994 року обсяги соціальної допомоги та заходи з соціального захисту

інвалідів

скоротилися. В зв'язку з цим зменшилось число звертань пенсіонерів

за віком для визначення інвалідності та відбулося зниження показників

інвалідизації дорослого населення в 1995-1998 роках. Ця тенденція характерна

для більшості областей України і по основних інвалідизуючих захворюваннях.

Загальна чисельність інвалідів, що знаходяться на обліку в органах соціаль-

ного захисту становить в Україні 2,4 млн. (1998 р.). Рівень первинної інвалід-

ності всіх категорій населення в динаміці з 1992 р. зменшився з 49,3 до

47,7 випадків на 10 тис. населення в 1998 р.

Первинна інвалідність усіх категорій населення на 77,8 % зумовлена

інвалідністю

від загального захворювання (36,4 випадки на 10 тис. населення),

на 9,8% - інвалідністю військовослужбовців (5,4 випадки на 10 тис. населен-

ня), на 8,1 % - інвалідністю з дитинства (3,8 випадків на 10 тис. населення),

на 4,3 % -

інвалідністю

від трудового каліцтва та професійних захворювань

(2,2 випадки на 10 тис. населення), на 3,6 % - інвалідністю внаслідок аварії

на ЧАЕС (1,7 випадків на 10 тис. населення).

Первинна інвалідність серед дорослих (старші 15 років) становить 60,2 ви-

падків, а серед працездатних (чоловіки до 60, жінки до 55 років) - 56,5 ви-

падків на 10 тис. населення.

На малюнку 29 представлені показники первинної інвалідності серед

дорослого та працездатного населення деяких областей України.

За інформацією Українського державного науково-дослідного інституту

медико-соціальних проблем інвалідності, вплив наслідків аварії на ЧАЕС є

найбільш суттєвим фактором, який зумовлює рівні

інвалідності

дорослого

населення в окремих областях України.

Найбільш високі показники первинної

інвалідності

зареєстровані в тих,

що найбільш постраждали від Чорнобильської аварії: Чернігівській, Волинській,

Рівненській, Житомирській, Київській областях.

157

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23