Внукова Н.М., Кузьминчук Н.В. Соціальне страхування

Подождите немного. Документ загружается.

241

номанітні індивідуальні й групові форми заощадження коштів на

забезпечення у старості, які можуть ґрунтуватися на галузевих,

регіональних та інших принципах.

На організаційну структуру пенсійної системи накладається

вікова структура пенсійних категорій, які поділяються за рівнями

і реалізують розподіл повноважень між соціальними групами ни-

нішніх і майбутніх пенсіонерів. У цьому контексті показовим є

досвід Польщі, де всі народжені після 1968 року автоматично

включаються у повну пенсійну систему, тобто їм надається право

вступити в основний пенсійний фонд (ZUS) і за вибором — в

один із пенсійних фондів другого рівня.

Майбутня пенсія цих категорій складатиметься із двох ви-

плат — Центрального пенсійного фонду (ZUS) і пенсійного фон-

ду другого рівня. Народженим з 1949 до 1968 років надана мож-

ливість вибору: залишитись у реформованому Центральному

фонді або вступити у пенсійний фонд другого рівня. За формаль-

ними межами нової системи залишилися особи, які народилися

до 1949 року, а також нинішні пенсіонери.

Необхідно зауважити, що зазначена пенсійна система не за-

лишає поза увагою останні дві категорії (народжених до 1949 ро-

ку і нинішніх пенсіонерів), оскільки за наявності розвинутого і

стабільного фінансового ринку для вказаних категорій існує мо-

жливість придбання через систему ануїтетів відповідних пенсій

(на певну суму і термін) у системі приватних пенсійних фондів і

фінансових посередників. Актуарні механізми фінансового за-

безпечення подібних пенсійних розрахунків базуються на експо-

ненційних і дисконтних методах фінансового аналізу.

Характерно, що зазначена загальна пенсійна система Польщі

спирається на розподільчі принципи пенсійної системи першого

рівня (І ступеня), тобто пенсійні виплати для пенсіонерів та інва-

лідів фінансуються за рахунок внесків працюючих, але способи

нарахування пенсій останніми роками суттєво змінились. Розмір

пенсії встановлюється шляхом ділення суми внесків, що накопи-

чені застрахованою особою на індивідуальному рахунку у ZUSi,

на середню тривалість перебування на пенсії.

Вигідно працювати довше, оскільки кожен рік, відпрацьова-

ний при досягненні пенсійного віку (60 років для жінок і 65 —

для чоловіків), сприяє підвищенню пенсії — до 10 % за кожний

рік. Страховий внесок обчислюється не з усього доходу, а лише з

певної суми, яка обмежує максимальний розмір пенсії та не може

перевищувати 250 % від бази нарахування й дорівнює середній

заробітній платі.

242

Даний принцип, на думку польських фахівців, є більш справе-

дливим і стимулює добровільне накопичення заощаджень у ме-

жах пенсійної системи третього рівня (III ступеня). Для пенсій-

них систем другого і третього рівнів (II і III ступенів) забезпе-

чуються фінансові можливості у разі досягнення пенсійного віку

для учасників фонду викупити довічні пенсії або отримати всю

накопичену суму.

У табл. 9.5 наведена структура інвестиційного портфеля пен-

сійного фонду Польщі.

Таблиця 9.5

ДИНАМІКА СТРУКТУРИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО

ПОРТФЕЛЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ ПОЛЬЩІ

Питома вага у структурі інвестиційного

портфеля по роках, %

Види інвестицій

2000 2001 2002

Іноземні облігації 0,00 0,00 0,24

Іноземні цінні папери 0,00 0,29 1,20

Муніципальні облігації 0,03 0,01 0,01

Корпоративні облігації 0,26 1,36 0,97

Депозити в вітчизняних банках 1,96 2,84 2,63

Ко

откост

окові казначейські

векселі

62,87 67,10 67,88

Цінні папе

и вітчизняних ТОВ

та права підписки на акції

34,89 28,32 27,08

Як видно з табл. 9.5, найбільшу питому вагу у структурі інвес-

тиційного портфеля пенсійного фонду Польщі займають коротко-

строкові казначейські векселі. Найменшу питому вагу мають іно-

земні облігації, іноземні цінні папери та муніципальні облігації.

Внаслідок впровадженої в Польщі реформи соціального стра-

хування в 1999 році почали свою діяльність відкриті пенсійні

фонди (OFE). Їх акціонерами є головним чином страхові компанії

та банки. Питома вага закордонного капіталу складає майже

80 %. На ринку найбільший вплив мають два відкритих пенсій-

них фонди, які контролює іноземний капітал: Commercial Union

BRH CU WBK (25,8 %) та Nationale Nederlanden Polska (19,3 %)

Польша твой экономический партнер. — Варшава: Институт конъюнктуры и цен

внешней торговли, 2003. — С. 69.

243

На кінець 2005 року відкриті пенсійні фонди вели 12,14 млн ра-

хунків, а сума внесків з відсотками, починаючи з 1999 року склала

67,78 млрдзл. Протягом 2005 року поступило 14,03 млрд зл.

Зазначені характеристики польської системи соціального за-

безпечення в основних рисах перетинаються з принципами рефо-

рми пенсійної системи в Україні, що створює підґрунтя для конс-

труктивного використання цього досвіду.

Існують проблеми у реалізації пенсійної реформи як у Поль-

щі, так і в інших країнах. При цьому важливу роль мають струк-

турні й фінансові аспекти модернізації пенсійної системи (струк-

тура багатоступеневої реформи, рівень радикальності впровад-

ження фінансової інфраструктури системи, структурні та фінан-

сові відхилення від проекту пенсійної реформи тощо). Але адек-

ватне врахування цього досвіду в Україні, гнучкі трансформацій-

ні підходи дадуть змогу уникнути більшості помилок або, як

мінімум, зменшити вплив негативних факторів на становлення

нових механізмів соціального забезпечення у нашій державі.

9.6.2. Пенсійна реформа в Україні

Головне завдання Пенсійної реформи — підвищення ефек-

тивності пенсійної системи на основі персоніфікації страхових

внесків і посилення залежності пенсії від виробничого стажу, ве-

личини заробітної плати, величини і тривалості виплати страхо-

вих внесків; підвищення мотивації праці, поліпшення контролю

за правильністю нарахування пенсій.

Для реалізації завдань реформування пенсійного забезпечення

Указом Президента України від 4 травня 1998 року передбачено

поетапне впровадження персоніфікованого обліку збору (внесків)

на обов’язкове державне пенсійне страхування шляхом відкриття

персональних рахунків у банківських установах на всіх застрахо-

ваних осіб і пенсіонерів, запровадження системи пенсійного

страхування, посилення контролю за сплатою збору (внесків).

Персоніфікований облік — організація (збір, обробка, збе-

реження передбачених законодавством про загальнообов’язкове

державне пенсійне страхування зведень) та ведення обліку відо-

мостей про застраховану особу, що використовуються в системі

загальнообов’язкового державного пенсійного страхування у від-

повідності до Закону.

Польша твой экономический партнер. — Варшава: Институт конъюнктуры и цен

внешней торговли, 2006. — С. 75.

244

У даний час відбувся перехід від однорівневої солідарної мо-

делі пенсійного забезпечення до змішаного трирівневої системи

пенсійного забезпечення, про що свідчить Закон України «Про

загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV

від 9 липня 2003 р.

Перший рівень — солідарна система загальнообов’язкового

державного пенсійного страхування, заснована на принципах

солідарної взаємодопомоги і відповідальності працюючих за вла-

сний стан пенсійного забезпечення, тобто держава ставить за

обов’язок працюючому населенню або його роботодавцям і де-

яким іншим категоріям фізичних і юридичних осіб виплачувати

регулярні пенсійні внески, що зараховуються в загальнодержав-

ний Пенсійний фонд і використовуються державою для виплати

пенсіонерам поточних пенсій, існуючих у країні. Виплати з тако-

го загальнодержавного Пенсійного фонду є головним джерелом

пенсійних доходів пенсіонерів на основі заробітної плати протя-

гом трудового періоду.

Другий рівень — накопичувальна система загальнообов’я-

зкового державного пенсійного страхування, що базується на

засадах накопичення коштів застрахованих осіб з фіксованим

розміром відрахувань із заробітної плати, що зараховуються в

накопичувальні пенсійні фонди, враховуються на персоніфікова-

них пенсійних рахунках працюючих і використовуються для ви-

плати пенсій після досягнення ними пенсійного віку.

Третій рівень — система недержавного пенсійного забезпе-

чення, що базується на засадах добровільної участі громадян,

роботодавців та їх об’єднань у формуванні пенсійних накопичень

з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах та в

порядку, передбаченому законодавством про недержавне пенсій-

не забезпечення. Розповсюдженим типом заощаджень третього

рівня системи пенсійного забезпечення є корпоративні (профе-

сійні) пенсійні фонди, що пропонуються роботодавцями для своїх

працівників, і особисті пенсійні заощадження у формах, устано-

влених законодавством країни.

У сучасний період опрацьовується пенсійна реформа щодо ко-

ефіцієнту заміщення середньої пенсії на рівні 45 відсотків, який

отримає Україна внаслідок чергових заходів пенсійного рефор-

мування, занадто високий і такий, що підриває економіку Украї-

ни, як стверджують вчені

. Адже коефіцієнт заміщення серед-

Шаповал М. Накопичувальній системі в Україні бути // Урядовий кур’єр від 31 сі-

чня 2008 р. — № 19. — С. 6.

245

ньої пенсії у таких державах як Угорщина — 70 %, Польща — 59,

Данія — 62, Швейцарія — 60, Нідерланди — 70, Уругвай —

63 відсотки. В ст. 62 Конвенції МОП № 102 рекомендується при

страховому стажі в 30 років забезпечувати коефіцієнт заміщення

пенсії не менше 40 відсотків. В Україні при середньому страхо-

вому стажі 36,6 років досягається 45 відсотків. 35,2 відсотковий

тариф сплати внесків до пенсійної системи. 40-50 відсотків еко-

номіки працює в тіні. Виведення економіки з тіні та відміна

спрощеної системи оподаткування зможе зменшити тариф внес-

ків до пенсійної системи до рівня 25 відсотків.

Як зазначає Д.Табачник

, у 2007 році мінімальний розмір пе-

нсії збільшиться на 49 гривень — з 366 у грудні 2006 року до

410,06 гривні у квітні 2007 року, а з жовтня 2007 р. досягне

415,11 гривні. Підвищення пенсій у зв’язку із зміною прожитко-

вого мінімуму стосується майже 11 млн пенсіонерів. За шість мі-

сяців 2007 року середній розмір пенсійних виплат збільшився

майже на 100 гривень: з 457 грн (січень 2007 року) до 556 грн

(з червня 2007 року) До кінця 2007 року пенсії підвищаться ще

двічі: у вересні та жовтні і загальне збільшення середнього роз-

міру пенсії за рік очікується більше як на 131 грн. Середній роз-

мір пенсії порівняно з 2003 роком зріс майже у 4 рази, коефіцієнт

заміщення заробітку становить 40 % і це тільки в умовах функці-

онування першого рівня пенсійної системи. Так, середній розмір

пенсії станом на 1 липня 2003 р. становив 145 гривень, станом на

1 липня 2007 р. — 556 гривень.

Запровадження накопичувальної системи здійснюється для

того, щоб захистити нині працююче покоління від демографічної

кризи, яку переживає Україна, та направити частину коштів, від-

ведених від солідарної пенсійної системи, на індивідуальні раху-

нки застрахованих осіб. Передбачається, що акумульовані кошти

будуть примножені шляхом інвестування їх у вітчизняну еконо-

міку. А якою б не була солідарна система, апріорі, дохідність на-

копичувальної системи для громадян повинна бути вищою, ніж

солідарної. Адже остання навантажена виплатою пенсій з втрати

годувальника та інвалідам від загального захворювання, випла-

тами пільгових пенсій, виплатами на поховання тощо. У накопи-

чувальній системі таких виплат не існує.

Передбачається поступове поглиблення диференціації розмі-

рів пенсій залежно від трудового внеску та страхового стажу ко-

Табачник Д. Пенсійні виплати: чергові кроки Уряду з розвитку пенсійної рефор-

ми // Урядовий кур’єр. — 2007. — № 136. — С. 4.

246

жної застрахованої особи, збільшення їх середнього розміру до

рівня межі малозабезпеченості, впровадження накопичувальних

персональних рахунків у системі обов’язкового пенсійного стра-

хування.

Перший етап пенсійної реформи в Україні успішно втілюєть-

ся в життя. Запроваджено пенсійне страхування, тобто замість

трудового стажу вводиться страховий стаж.

Після перерахунку пенсій за новим законом близько 4 мільйо-

нів пенсіонерів отримали диференційовані пенсії — їх розмір

збільшився за рахунок високого заробітку і тривалого трудового

стажу. Отже, зрівняльний підхід було відмінено. Мінімальний

розмір пенсії за віком — 481,3 грн з 01.04.2008 року.

Середній розмір пенсії станом на 01.04.2008 р. становить

928,81 грн.

В табл. 9.6 подано прогноз розвитку пенсійного забезпечення

за соціальними групами.

Таблиця 9.6

ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ

Пенсійне забезпечення по роках, млн грн:

Пенсійні групи

2000 2005 2010

Пенсіонери за віком, всього 8729,4 17232,1 30498,0

З них:

— ветерани війни 5640,7 8509,6 10118,4

— жертви репресій 113,5 297,2 663,6

— донори 30,8 118,8 319,3

— пенсіонери гірських р-нів 156,1 454,1 1078,2

—

пенсіоне

и, що пот

еб

ють

надбавки на дітей

172,1 356,8 663,7

—

малозабезпечені пенсіоне

и,

що потребують допомоги

1642,2 2755,4 3961,2

— одинокі інваліди, що потребу-

ють допомоги по догляду

306,9 636,4 1184,1

— пільговики, у тому числі: 2162,3 4778,8 9418,6

— список № 1 931,1 1821,4 3192,5

По інвалідності 1337,2 3061,2 6211,2

По втраті годувальника 518,7 1091,8 2060,2

За вислугу років 118,9 350,8 839,4

Соціальні 217,6 436,9 787,0

247

Як видно з табл. 9.6, пенсійні виплати за всіма групами будуть

значно зростати, тобто пенсійне забезпечення буде покращуватися.

До бюджету Пенсійного фонду з усіх джерел фінансування у

1 півріччі 2006 року надійшло 34 639,6 млн гривень

Власні надходження становили 24 954,4 млн грн, що стано-

вить 107,1 % планових показників. Всі регіональні управління

виконали встановлені планові завдання з наповнення бюджету

фонду.

Протягом року власні доходи мали тенденцію до зростання і

порівняно з відповідним періодом минулого року вони збільши-

лись на 6 235,4 млн грн, або на 33,3 %. Найбільше зростання від-

булося в місті Києві (142,4 %), Волинській (141,6 %), Тернопіль-

ській (139,1 %), Чернівецькій (139,9 %), Івано-Франківській

(136,0 %) та Чернігівській (136,0 %) областях.

З державного бюджету на фінансування пенсійних програм та

покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду для виплати пенсій

за цей період надійшло 9521,1 млн грн, що становить 27,5 % за-

гального обсягу надходжень.

У повному обсязі були профінансовані видатки на виплату

пенсій громадянам, які достроково вийшли на пенсію, що здійс-

нюються за рахунок коштів Фонду соціального страхування на

випадок безробіття та компенсаційні виплати, що проводяться за

рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків

на виробництві та професійних захворювань України.

За звітний період виплату пенсій, з урахуванням проведених

підвищень, забезпечено в повному обсязі по всіх регіонах. Зага-

льний обсяг видатків становив 35 615,5 млн грн, що на

4153,0 млн грн більше порівняно з відповідним періодом мину-

лого року.

Перерахунки розмірів пенсій, що здійснювались протягом ро-

ку у відповідності з прийнятими законодавчими та нормативно-

правовими актами, сприяли зростанню середнього розміру пен-

сійної виплати. Так, порівняно з початком року її розмір збіль-

шився на 8,6 % і станом на 1 липня 2006 року становив

441,81 гривні.

Протягом року зберігалась позитивна тенденція до зростання

чисельності пенсіонерів, які отримують виплати через банківські

установи. Так, порівняно з початком року вона зросла на 267 тис.

осіб і на сьогодні становить 3952,5 тис. осіб, що становить 29,8 %

загальної чисельності пенсіонерів.

Урядовий кур’єр. — 2006. — № 130. — С. 15.

248

Загальна сума виплат через поточні рахунки в банківських уста-

новах за січень-червень становила 10 943,4 млн грн, що на 2922,4

млн грн більше обсягів відповідного періоду минулого року

Як повідомив заступник голови правління ВАТ «Ощадбанк»,

установи банку здійснюють сьогодні виплату пенсії понад 2,2 млн

пенсіонерів (з них 1,6 млн пенсіонерів Пенсійного фонду), що ста-

новить понад 16 % від їх загальної кількості в Україні

У результаті постійної організаційної роботи із залучення пе-

нсіонерів на обслуговування з виплати пенсій, а також завдяки

розгалуженості мережі (майже 6,4 тис. установ, у т. ч. 2,9 тис.

сільських філій) за останні роки кількість пенсіонерів, які отри-

мують в Ощадбанку пенсію, збільшилась удвічі. Крім того, уста-

нови державного банку здійснюють обслуговування понад

550 тис. громадян з виплати їм грошової допомоги та різних со-

ціальних виплат.

З метою підвищення заінтересованості пенсіонерів у збере-

женні коштів на поточних рахунках, створення найбільш сприят-

ливих умов їх соціального захисту виплата пенсії за бажанням

клієнтів здійснюється з пенсійних або пенсійних строкових раху-

нків. На залишки коштів пенсійних строкових рахунків нарахо-

вується підвищений відсоток доходу в розмірі 11 % річних (із

щомісячною або щоквартальною виплатою). Тобто кошти, які за-

лишаються на рахунку пенсіонера, не просто зберігаються, а й

збільшуються.

Тривалість життя в працездатному віці для жінок (дані почат-

ку 2005 року) становить 35,7 року, а на 2015 рік передбачається

36,1 року. Щодо тривалості життя в пенсійному віці, то вона збі-

льшиться на 1,2 року. Якщо не змінити пенсійний вік жінки, то

можна очікувати, що тривалість її життя при досягненні 55-

річного віку в 2015 році становитиме 24,3 року. За оцінками фа-

хівців, середня пенсія жінки становитиме 52 % від середньої пен-

сії чоловіка. Якщо збільшити вік жінки при виході на пенсію на

6 місяців, можливо істотно поліпшити ситуацію на ринку праці, в

результаті чого зменшиться фінансовий тягар на працездатне на-

селення

Незважаючи на складну демографічну ситуацію, пенсій-

ний вік в Україні не змінено: 55 років для жінок і 60 років для

чоловіків.

Урядовий кур’єр. — 2006. — № 130. — С. 15.

Урядовий кур’єр. — 2006. — № 6. — С. 4.

Урядовий кур’єр. — 2005. — № 221. — С. 7.

249

Для порівняння: у Франції чоловіки і жінки виходять на пен-

сію у віці 60 років, у Австрії, Німеччині та Швеції — у 65 років, у

Великій Британії чоловіки виходять на пенсію в 65 років, а жін-

ки — в 60 (але з 2010 року поступове підвищення до 65 років), у

Данії — в 67 років, і тільки і Італії чоловіки виходять на пенсію у

65 років, а жінки — в 60 років.

Пенсійний вік для жінок в Казахстані та Киргизстані — 58 ро-

ків, а в Молдові — 57, в Чехії — 61, Польщі — 60

В країнах, наведених для порівняння, очікувана тривалість

життя при народженні у чоловіків довша від 13,2 до 16 років, а у

жінок відповідно від 6,1 до 9,7 року

Якщо пенсіонер продовжує працювати і відмовився від пенсії, то

її розмір буде збільшено за відповідною шкалою — від 3 % за один

рік відстрочки до 85,32 % за 10 років більш пізнього призначення

пенсії. Проте у новій системі, передбачена індексація пенсій за дво-

ма параметрами: відповідно до законодавства про індексацію гро-

шових доходів населення та з 1 березня 2005 року з урахуванням не

менше, ніж 20 % зростання середньої заробітної плати по країні.

Система пенсійного забезпечення Великої Британії вважається

однією з кращих у Європі. Пенсійна система включає три види

пенсій: базову державну, державну за вислугою років і недержа-

вну пенсію. Першу одержують усі без винятку британці, що до-

сягли пенсійного віку: жінки після 60 років, чоловіки після 65.

Розмір виплат не залежить ні від стажу роботи, ні від рівня ко-

лишньої зарплати. Така пенсія невелика і ледве перевищує про-

житковий мінімум. Зате пенсія за вислугу перебуває в прямій за-

лежності від розміру зарплати ветерана та його виробничого

стажу. За рейтингом тривалості життя зі збереженням гарного

здоров’я, Іспанія займає п’яте місце в світі після Японії, Австра-

лії, Франції і Швеції. Іспанці живуть без значного погіршення

здоров’я майже до 70, а іспанки — 75 років (середня тривалість

життя чоловіків — 73 роки, жінок — 81)

Чинним законодавством України передбачено розмір пенсії,

який має забезпечити отримання 50—60 % рівня заробітної пла-

ти, тобто досить високий коефіцієнт заміщення.

До основних проблем пенсійної системи України належать:

 висока питома вага пенсій, що призначаються на пільгових

умовах стосовно стажу та розміру;

Нова пенсійна система України. — К., 2005. — С. 3.

Шаповал М. Коли жінкам виходити на пенсію? // Урядовий кур’єр. — 2008. —

№ 36. — С. 6.

Урядовий кур’єр. — 2004. — № 210. — С. 15.

250

 фінансування пенсій за інвалідністю внаслідок загального

захворювання, забезпечення контролю за процесом їхнього при-

значення та перегляду;

 невирішеність питання щодо сплати внесків пенсійного

страхування особами, які оподатковуються в особливому поряд-

ку: суб’єктами малого підприємництва, платниками єдиного сіль-

ськогосподарського податку.

Програма здійснення пенсійної реформи в Україні передбачає

реалізацію таких основних заходів:

 визначення розміру пенсії на основі персоніфікованого об-

ліку внесків, виходячи із загального обсягу сплати внесків за весь

період страхування (на основі стажу та розміру заробітної плати);

 формування загальнообов’язкового державного накопичу-

вального сектора, який має доповнити розподільчу систему;

 встановлення норм правового регулювання діяльності не-

державних пенсійних фондів та інших форм недержавного пен-

сійного забезпечення.

При цьому передбачається, що максимальний розмір пенсії в

розподільчій системі не може перевищувати 40 % заробітної пла-

ти (зазначений розмір визначено як мінімальний, що має гаран-

тувати система пенсійного забезпечення Конвенцією МОП № 102

«Про мінімальні норми соціального забезпечення»). В розподіль-

чій системі не передбачено будь-якої гарантії щодо мінімального

розміру пенсії, він має забезпечуватися за рахунок бюджетних

коштів на основі програми соціальної допомоги малозабезпече-

ним громадянам.

Програма реформування має охопити приблизно 30 років.

На першому етапі реформи (він має тривати приблизно від 15 до

20 років після прийняття відповідного закону) пенсії мають при-

значатися на умовах, які наближаються до визначених чинним

законодавством про пенсійне забезпечення. Далі має бути здійс-

нено «м’який» (пов’язаний зі зміною поколінь, з формуванням

корпоративних пенсійних систем, недержавних пенсійних фондів

та державного накопичувального фонду) перехід до нового по-

рядку пенсійного забезпечення.

Остаточне формування програми пенсійної реформи в Україні

вимагає вирішення низки проблем, зокрема:

 більш чіткого визначення гарантій щодо мінімального роз-

міру пенсії, враховуючи соціальну функцію системи пенсійного

забезпечення;

 встановлення гарантій перегляду розміру пенсій у зв’язку зі

зростанням цін та заробітної плати;