Внукова Н.М., Кузьминчук Н.В. Соціальне страхування

Подождите немного. Документ загружается.

231

Приклад.

Науковий працівник 20 років працював на державній службі, а

потім перейшов на наукову посаду і працював на ній 2 роки, то

при призначенні пенсії як науковому працівнику буде зарахова-

ний весь період роботи на державній службі, а заробітна плата

буде врахована лише за час перебування на науковій посаді. Тоб-

то цей період становитиме 2 роки.

На пенсіонерів, яким вже призначена пенсія (до набрання

чинності цим Законом) також поширюється ст. 24 Закону. При

цьому вони повинні подати до районних органів Пенсійного фо-

нду заяву та документи про заробітну плату за будь-які 60 міся-

ців до 1 липня 2000 року і період після 2000 року, незважаючи на

те, що він є в системі персоніфікованого обліку, і за необхідності

документи про науковий стаж.

Працюючим пенсіонерам-науковцям звільнятися не треба.

Документи на перерахунок «наукових» пенсій подавати

обов’язково.

Науковець, який був звільнений з наукової роботи до 1 липня

2000 року і в матеріалах пенсійної справи обчислення заробітної

плати йому було проведене із зарплати за 5 років (60 календар-

них місяців), теж повинен подати заяву на перерахунок пенсії.

Тому що цей закон розширив коло осіб, які мають право на нау-

кову пенсію, змінив порядок обчислення наукового стажу. І якщо

людина продовжувала працювати після 1 липня 2000 року, то

до стажу входить робота після першого липня.

Якщо пенсія науковцю була призначена із заробітної плати за

24 місяці, то необхідно сформувати нові матеріали пенсійної

справи, тому що період для нарахування пенсії збільшений.

Працюючі пенсіонери, які отримують пенсії, за поданням їх-

ньої заяви, одержують перерахунок без умови звільнення. Проте

здійснюватиметься він з дня подачі заяви.

Для того, щоб перерахувати пенсію за раніше діючим законом,

через кожні 2 роки після призначення пенсії необхідною умовою є

праця за контрактом. Робота за строковим трудовим договором не

дає право на перерахунок пенсії. Особам, яким уже призначена пен-

сія, за поданням заяви, але вже без звільнення, перерахунок буде

здійснено. Особи, які вперше звертаються за призначенням пенсії,

повинні звільнитися з роботи. Це дає право на призначення пенсії.

Науковим працівникам пенсію призначають із заробітної

плати наукового працівника, а не із всього періоду трудової дія-

льності. Таким чином, до законодавчого врегулювання цього пи-

тання поки що проблема залишається нерозв’язаною.

232

Міністерство праці та соціальної політики України підготува-

ло законопроект про внесення змін до Закону України «Про нау-

кову і науково-технічну діяльність» щодо заміни 10 % (йдеться

про «науковий» стаж).

Приклад.

Науковець працював на науковій роботі три місяці при необ-

хідному стажі 20 років. Йому зарахуються прирівняні періоди,

що дають право на наукову пенсію, але 10 % заміна стосується

тільки наукового стажу і складає один місяць.

Статтею 24 Закону передбачено, що середня зарплата по галу-

зях економіки з урахуванням сільського господарства визнача-

ється Державним комітетом статистики за рік, який йому пере-

дує. За 2003 рік вона становить 462 грн 27 коп. (це не стосується

пенсій «трудових», які обраховуються із середньої зарплати від-

повідно до постанови Кабміну за минулий рік — 306 гривень

45 коп.).

Приклад.

Науковець мав зарплату в січні 2002 року 1000 грн, а середня

зарплата по країні становила 390 грн 7 коп., то коефіцієнт його

зарплати за січень становитиме: 1000 грн:

390,7 = 2,55951.

Таким чином, він визначатиметься за кожен місяць, за який на-

раховуватиметься виплата, плюсуватиметься, ділитиметься на кі-

лькість місяців і визначатиметься середній коефіцієнт зарплати.

Приміром, середня зарплата при коефіцієнті за січень становитиме:

462 грн 27 коп. · 2,55951 = 1183 грн 18 коп.

При «науковому» стажі 24 роки відсоток заробітку станови-

тиме 84. Помноживши середній коефіцієнт зарплати на 84 %,

можна визначити пенсію науковця. Між тим, слід враховувати,

що гонорари і кошти, зароблені від лекцій і консультацій, до се-

редньої зарплати не входять.

Навчання в аспірантурі зараховується до наукового стажу.

Для науковців державних бюджетних наукових установ,

організацій та вищих навчальних закладів ІІІ—ІV рівнів ак-

редитації виплати пенсій фінансуються за рахунок коштів дер-

жавного бюджету. А для наукових працівників інших державних

підприємств, установ, організацій та закладів — за рахунок кош-

тів державного бюджету у порядку, визначеному Кабміном

України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету їм

233

оплачується (з розрахунку на одну особу) 50 % різниці пенсії,

призначеної за цим Законом.

Для наукових працівників недержавних наукових установ,

організацій та вищих навчальних закладів ІІІ—ІV рівнів ак-

редитації — за рахунок коштів цих установ, організацій та за-

кладів. Відповідно до нового Закону Кабінет Міністрів 4 березня

2004 року видав постанову, де затверджено перелік посад, які і

дають право на обрахування «наукових» пенсій. Згідно із новим

Законом, до наукового стажу зараховується робота на державній

службі чи державна служба до стажу наукової роботи. Науко-

вцям до стажу зараховується також навчання в очній аспірантурі

й робота на виробних посадах в державних органах, партійних,

комсомольських, профспілкових організаціях, якщо перед цим і

після особа мала наукову посаду.

До непрацездатних членів сім’ї померлого наукового (науко-

во-педагогічного) працівника належать особи, зазначені у статті

36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне

страхування».

Для осіб, які працюють на посадах державних службовців, по-

передній стаж наукової роботи, набутий на державних підприєм-

ствах, у державних установах, організаціях, зараховується до

стажу державної служби, а для осіб, які працювали (працюють)

на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників, попе-

редній стаж державної служби зараховується до стажу наукової

роботи незалежно від наявності перерв у роботі;

9.4. Оцінка рівня пенсійного забезпечення

Співвідношення пенсійних витрат і ВВП є важливим показни-

ком людського розвитку. Для порівняння витрати на пенсії у різ-

них країнах світу подано у табл. 9.2.

Таблиця 9.2

ВИТРАТИ НА ПЕНСІЇ У ВІДСОТКАХ ДО ВВП

Країна Витрати на пенсії (% до ВВП)

Україна 8,3

Італія 11,5

Франція 10,2

Великобританія 10,0

Бельгія 8,6

Німеччина 7,6

Ірландія 5,0

234

Останнім часом цей показник в Україні дещо збільшується,

але в цілому він близький до європейських країн.

Приклад

У Харківській області різні види пенсій отримують 795,7 тис.

громадян. Зокрема 148 тис. інвалідів: 18,7 тис. інвалідів війни,

5 тис. інвалідів-чорнобильців, 16 тис. інвалідів дитинства. Кожен

рік на пенсію виходить близько 40 тис. громадян.

Розмір пенсії суб’єктам підприємницької діяльності, які

обрали спрощену систему оподаткування, визначається за но-

рмами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пен-

сійне страхування». Заробітна плата для обчислення розміру пен-

сії цій категорії осіб визначається із застосуванням формул, які

передбачені в статті 40 зазначеного закону, в залежності від того,

чи сплачувала особа єдиний податок чи страховий внесок у фік-

сованому розмірі.

При сплаті єдиного податку місячний розмір заробітку визна-

чатиметься як співвідношення суми сплаченого податку, яка

спрямовується до Пенсійного фонду (42 % від суми податку), до

розміру страхового внеску до Пенсійного фонду (32 %).

Приклад

При сплаті єдиного податку у розмірі 200 грн місячний розмір

заробітної плати підприємця — фізичної особи, який обрав

спрощену систему оподаткування, дорівнюватиме 262,5 грн

(200 × 42 % / 32 %). При сплаті страхового внеску у фіксованому

розмірі така заробітна плата визначається як співвідношення фік-

сованої суми страхового внеску (фіксований внесок буде затвер-

джуватись законом) до розміру страхового внеску до Пенсійного

фонду (32 %), та перемноженого на 100 %. При сплаті фіксовано-

го страхового внеску у розмірі 70 грн, розмір місячного заробітку

дорівнюватиме 218, 75 грн (70 / 32 % × 100 %).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від

25 серпня 2004 року № 1092, ці категорії осіб (п. 3.3) самостійно

обчислюють і сплачують страхові внески.

На рис. 9.1 подано рівень загальної кількості пенсіонерів та

кількість пільгових пенсіонерів.

Розподіл отримувачів пенсії за вислугу років за категоріями

осіб подано на рис. 9.2.

Важливим є питання щодо зарахування років навчання у ви-

щому навчальному закладі до страхового стажу. Періоди навчан-

235

ня до 1 січня 2004 року зараховуються до страхового стажу для

призначення пенсії на підставі документа про навчання у ВНЗ.

Рис. 9.1. Структура складу пенсіонерів з урахуванням пільговиків

Щодо періоду навчання після 1 січня 2004 року, то він зарахо-

вуватиметься до страхового стажу лише за умови сплати за цей

період страхових внесків. Сплата страхових внесків під час на-

вчання провадитиметься на підставі договору про добровільну

участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного

страхування, укладеного з органом Пенсійного фонду терміном

не менше, ніж на 1 рік. В договорі про добровільну участь є мож-

ливість передбачити сплату страхових внесків однією сумою за

минулі періоди навчання, але це стосується тільки періодів на-

вчання після 1 січня 2004 року.

Якщо особа працює за сумісництвом, то для обчислення пе-

нсії буде врахована заробітна плата з двох місць роботи, якщо з

цих заробітків сплачуються страхові внески до Пенсійного фон-

ду, але в межах максимальної величини заробітку, із якої нале-

жить сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду.

Кількість працюючого населення (у віці 18—60 років) —

21 млн чол.

Кількість платників пенсійних внесків — 16 млн чол.

Співвідношення платників внесків до пенсіонерів — 1,3:1.

Розмір пенсійних внесків: роботодавці сплачують до Пенсій-

ного фонду 32 % фонду оплати праці, працівники сплачують 1—

2—5 % від заробітної плати.

236

Для фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощений по-

рядок сплати податку буде встановлений окремий фіксований

пенсійний платіж.

100

120

ВСЬОГО, 100%

Цивільна авіація, 5,9%

Льотчики цивільної

авіації, 4,8%

Льотчики-випробувачі,

0,11%

Залізничний транспорт і

метрополітен, 7,72%

Водії вантажних

автомобілів, 0,16%

Геоекспедиції, 1,55%

Лісозаготівля, лісосплав,

1,9%

Механізатори в портах,

0,17%

Плавсклад, 3,18%

Освіта, охорона, здоровя,

78,11%

Соц. захист, 0,03%

Спортсмени, 0,25%

Артисти, 1,03%

Рис. 9.2. Розподіл за питомою вагою отримувачів пенсії

за вислугу років за категоріями осіб

Приклад

У Польщі середня пенсія становить приблизно 200 євро чи

45,9 % середньої зарплатні. В Угорщині середня пенсія менше

40 % середньої зарплатні і дорівнює 116,71 євро. Мінімальна ж

пенсія у Болгарії — 25, а максимальна — всього 50 євро

У табл. 9.3—9.4 наведено порівняння розміру загальних пен-

сійних витрат та рівнів мінімальної пенсії у порівнянні з серед-

ньою нетто-зарплатою у різних країнах.

Урядовий кур’єр. — 2004. — № 156. — С. 15.

237

Таблиця 9.3

ЗАГАЛЬНІ ПЕНСІЙНІ ВИТРАТИ ЯК ВІДСОТОК ВВП:

МІЖНАРОДНЕ ПОРІВНЯННЯ

Країна Як відсоток ВВП Країна Як відсоток ВВП

Кіпр 8 Австрія 14,5

Чеська Республіка 7,8 Бельгія 10

Естонія 6,9 Данія 10,5

Угорщина 6 Фінляндія 11,3

Латвія 9,8 Франція 12,1

Литва 5,3 Німеччина 11,8

Мальта 5,4 Греція 12,6

Польща 10,8 Ірландія 4,6

Словацька Р.7,9Італія 13,8

Словенія 13,2 Нідерланди 7,9

Болгарія 9,1 Португалія 9,8

Румунія 6,4 Іспанія 9,4

аїни, які недавно

приєдналися до ЄС

8 ЄС до 2004 р. 10,4

Україна 2003 р.9,2

Україна 2004 р. 11,4

Україна 2005 р. 15,3

Таблиця 9.4

РІВНІ МІНІМАЛЬНОЇ ПЕНСІЇ У ПОРІВНЯННІ

З СЕРЕДНЬОЮ НЕТТО-ЗАРПЛАТОЮ, У %

Країна Відсоток Країна Відсоток

Бельгія 30 Канада 14

Чеська Республіка 12 Ірландія 30

Франція 29 Японія 19

Угорщина 21 Корея 30

Люксембург 42 Нідерланди 34

Іспанія 33 Нова Зеландія 38

Швейцарія 19 Норвегія 18

Великобританія 15 США 19

Болгарія 16 Латвія 33

Україна 49 Польща 25

Звіт № 36671-UA. Створення фіскального простору для економічного зростання.

Огляд державних фінансів України. 14 вересня 2006 р. Підрозділ з питань подолання бі-

дності та економічного розвитку. Регіон Європи і Середньої Азії. Документ світового

банку. — 206 с.

238

Згідно з постановою Кабінету Міністрів № 865 від 31 травня

2000 р. «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів

заробітку для обчислення пенсії», у разі підвищення розміру за-

робітної плати працюючим державним службовцям, відповідно

до рішень Кабінету Міністрів (для службовців Національного ба-

нку України, відповідно до рішень його Правління) після на-

брання чинності Законом України від 16 січня 2003 р. № 432-ІУ

«Про внесення змін до Закону України «Про державну службу»,

заробітна плата для перерахунку пенсії особам, яким пенсія при-

значена з дня набрання чинності Закону «Про державну службу»,

визначається в такому порядку

пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжу-

ють працювати на посаді, з якої призначено пенсію, — на

підставі поданої довідки про заробітну плату на момент пере-

рахунку;

іншим пенсіонерам — на підставі документів, поданих на час

перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує пра-

цюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої при-

значено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на

перерахунок. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років врахову-

ються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України

(для службовців Національного банку України у розмірах, уста-

новлених його Правлінням) на момент виникнення права на пе-

рерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призна-

чення (перерахунку) пенсії;

надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови,

за почесне звання «заслужений», за роботу з таємними докумен-

тами залежно від ступеня таємності інформації, доплата за нау-

ковий ступінь кандидата або доктора наук враховуються в розмі-

рах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент

виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично

встановлені особі;

премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абза-

цу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно

визначених законодавством таких виплат за відповідною поса-

дою (посадами) у тому державному органі, звідки особа вийшла

на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Премія

до державних, професійних свят та ювілейних дат, виплачена у

Мастюгіна Г. Перерахунок пенсій держслужбовцям // Урядовий кур’єр. —

2007. — № 109. — С. 6.

239

місяці підвищення заробітної плати, враховується в розмірі 1/12

середнього розміру цієї премії (премій), визначеного за відповід-

ною посадою (посадами), з якої призначено (перераховано)

пенсію.

За бажанням осіб, під час перерахунку пенсій виплати, отри-

мані на час призначення (перерахунку) пенсії (крім посадових

окладів, надбавок за ранг, вислугу років), визначаються у поряд-

ку, передбаченому абзацами першим і другим пункту 1 та пунк-

том 2 цієї постанови.

У всіх випадках призначення (перерахунку) пенсій заробі-

ток для обчислення пенсії не може перевищувати сум заробіт-

ної плати, на які нараховується збір на обов’язкове державне

пенсійне страхування, на момент призначення (перерахунку)

пенсій.

9.5. Завдання Пенсійного

фонду України

Основними завданнями Пенсійного фонду України є:

1) забезпечення фінансування витрат на виплату пенсій відпо-

відно до законів України;

2) збір і акумуляція внесків, призначених для пенсійного за-

безпечення і виплати допомоги;

3) розширене відновлення засобів Пенсійного фонду України

на основі принципів самофінансування;

4) участь у фінансуванні програм соціальної підтримки пенсі-

онерів, інвалідів та інших категорій населення й у страхуванні

здоров’я пенсіонерів через страхові компанії;

5) організація міжнародного співробітництва у сфері пенсій-

ного забезпечення;

6) контроль за своєчасним надходженням страхових внесків у

даний фонд;

7) контроль за правильним використанням засобів фонду;

8) участь у підготовці пропозицій до державних програм соці-

ального розвитку;

9) участь у підготовці нормативних актів, спрямованих на

вдосконалення системи пенсійного забезпечення і порядку під-

вищення розміру пенсій у зв’язку зі зміною індексу споживчих

цін та ін.

240

9.6. Реформування системи пенсійного забезпечення

9.6.1. Досвід реформування пенсійної системи Польщі

Пенсійна система, що існує в Україні, на думку авторів, є не-

досконалою і не гарантує матеріального забезпечення у старості.

Використання польського досвіду може значно полегшити про-

ведення пенсійної реформи в Україні.

Більшість підходів у реалізації пенсійної реформи Польщі ба-

зується на трирівнівій структурі. Перший рівень — реформова-

ний на солідарній основі Пенсійний фонд. Функціонування на

першому рівні обов’язкової державної пенсійної системи має го-

ловним завданням забезпечити усіх осіб пенсійного вік гаранто-

ваним державою мінімальним рівнем доходу. Тобто цей рівень є

базою системи соціальної допомоги у старості. Водночас подібна

пенсійна система закладає основи для певної диференціації пен-

сій залежно від сплати громадянином протягом життя страхових

внесків. З розмірів цих внесків у державний Пенсійний фонд

створюються бюджетні джерела фінансування для виплати соці-

альних пенсій на принципах солідарності поколінь і пропорцій-

ного перерозподілу.

Другий рівень — це відкриття пенсійних фондів, які повинні

інвестувати грошові кошти, отримані у вигляді страхових внес-

ків, з метою їхньої капіталізації. На другому рівні повинна вико-

ристовуватися пенсійна система на основі обов’язкового додат-

кового пенсійного страхування, яке у більшості розвинутих країн

функціонує на принципах накопичення, тобто за схемою капіта-

лізації страхових внесків. На цьому рівні передбачається існу-

вання двох основних форм накопичення страхових внесків: осо-

бисті ощадні рахунки та персоніфіковані рахунки за місцем

роботи. Управління зазначеною пенсійною системою може забез-

печуватися як державними, так і приватними пенсійними устано-

вами.

На третьому рівні сукупної пенсійної системи створюються

структури, які ґрунтуватимуться на принципах добровільності

накопичення страхових внесків і забезпечуватимуть можливості

підвищення стандартів пенсійного забезпечення. Управління у

таких структурах здійснюватиметься приватними компаніями

пенсійного страхування за умов існування ефективних механіз-

мів державного контролю, запобігання їхній фінансовій нестабі-

льності й банкрутству. Третій рівень фактично виокремлює різ-