М. Д. ВИНОГРАДСЬКИЙ, С. В. БЕЛЯЄВА, А. М. ВИНОГРАДСЬКА, О. М. ШКАНОВА. Управління персоналом
230
Третя — оцінити працівника з точки зору можливостей про-
фесійного розвитку майбутньої кар’єри.
Четверта — прийняти про винагороду, просування чи звіль-
нення оцінює мого працівника.
Атестаційна співбесіда вимагає ретельної підготовки як спів-
робітника, так і керівника.
Багато фірм спеціально навчають своїх працівників, як тре-
ба проводити атестаційну співбесіду. Успіх співбесіди зале-
жить
від того, як до неї підготуються обидві сторони цього
процесу.
Дії керівника полягають у наступному:
• попередньо визначити дату і час співбесіди, повідомити про
це співробітника, надати йому можливість підготуватись до атес-
тації. Для проведення атестації виділити не менше однієї години
на одного працівника;
• виділити приміщення, яке б виключало
присутність третіх
осіб, телефонні дзвінки, шум та інші відволікаючи фактори;
• не допускати перенесення дати атестації, тому що це нега-
тивно відіб’ється на стані атестуємого співробітника;
• з самого початку співбесіди встановити контакт з працівни-
ком, який би забезпечив атмосферу доброзичливого діалогу за
рахунок тону привітання, перших запитань нейтрального харак
-
теру, уваги до відповідей працівника, невимушеної пози;
• пояснити працівнику, що метою співбесіди є покращення
результатів його роботи, а не покарання за недоліки у роботі;
• доброзичливий тон треба зберігати протягом бесіди, постій-
но показуючи співробітнику зацікавленість у його розвитку і го-
товність допомагати у будь-який час.
Після недовгої «
розминки» сторони переходять до наступного
етапу — власне атестації, з додержанням таких правил:
1. Атестацію слід починати з обговорення досягнень співробі-
тника, зосередитись на позитивних його результатах.
2. Обговорюючи недоліки, керівник повинен бути максима-
льно конкретним, використовувати тільки реальні факти, уни-
кати характеристики особистих якостей працівника, зосере-
джуватись тільки на посадових обов
’язках, передбачених у
посадовій інструкції конкретної посади і затверджених відпо-
відним чином.
3. Треба уникати критики заради критики і визначити конкре-
тні заходи щодо покращення роботи атестуємого.
4. Критикувати треба не працівника, а погано виконану ро-
боту.