Васьківська С.В. Основи психологічного консультування

Подождите немного. Документ загружается.

С.В. Васьківська - Основи психологічного консультування 171

висоти нашої екзистенції дає нам дозвіл, внутрішнє право вивести на цей шлях іншу людину.

Інакше й бути не може...

Додатки

Додаток №1.

Етапи проблемного аналізу

(схема консультативного процесу)

1 етап. Аналіз змісту скарги клієнта:

1) аналіз локусу скарги (суб'єктного й об'єктного);

2) аналіз самодіагнозу клієнта і формулювання попереднього психологічного діагнозу;

3) аналіз психологічного запиту (при необхідності — уточнення і допомога у

формулюванні);

4) аналіз прихованого змісту і підтексту скарги клієнта.

2 етап. Аналіз психологічної ситуації:

1) визначення обставин, що могли мати істотне значення в розвитку психологічних

проблем клієнта;

2) визначення кола осіб, що потребують психологічної допомоги;

3) прогнозування можливого розвитку ситуації і небажаних психологічних наслідків.

3 етап. Аналіз психологічних проблем:

1) висування первинних гіпотез щодо змісту психологічних проблем клієнта;

2) ідентифікація психологічних проблем і труднощів клієнта (у тому числі й

неусвідомлених ним);

3) висування психологічних гіпотез шодо причин труднощів клієнта, механізмів їх

виникнення і розвитку;

4) висновок про необхідність додаткових даних анамнезу, поглиблення

психодіагностичного дослідження для перевірки психологічних гіпотез; здійснення

заходів щодо реалізації цих завдань;

5) перевірка зроблених припущень, відмова від помилкових психологічних гіпотез (на

підставі отриманих даних) та актуалізація нових припущень;

6) формулювання психологічного діагнозу;

7) формулювання психологічного висновку й інтерпретація його клієнтові;

8) висновки про наявність проблем клієнта, які виходять за межі компетентності

психолога-консультанта.

4 етап. Формулювання консультативного завдання:

1) формулювання разом із клієнтом попереднього варіанту консультативного завдання

(мети консультування);

2) аналіз сприятливості психологічного прогнозу;

3) оцінка реальних умов і можливостей розв'язання клієнтом консультативного

завдання;

4) переформулювання разом із клієнтом консультативного завдання таким чином, щоб

воно мало сприятливий прогноз і можливості для ефективного вирішення;

5) висновок про необхідність звернення за консультацією до інших фахівців

З кн.: Горностай П.П., Васьковская С.В. Теория и практика психологического

консультирования: Проблемний подход. - К.: Наук, думка, 1995.

С.В. Васьківська - Основи психологічного консультування 172

(дефектолога, психіатра, сексопатолога і т.д.).

5 етап. Розв'язання консультативного завдання:

1) спільне вироблення з клієнтом тактики корекційних дій;

2) вибір доцільних способів психологічної допомоги, необхідних для досягнення

поставленої мети;

3) підведення клієнта до самостійного рішення його психологічних проблем у процесі

спілкування з ним; психокорекційна робота;

4) аналіз результативності психологічної допомоги;

5) спостереження віддалених наслідків і збір даних катамнезу (здійснюється при

необхідності).

Приклад консультативної бесіди з елементами проблемного аналізу

Щоб на практиці простежити роботу психолога-консультанта на різних етапах

проблемного аналізу, познайомимося з коротким конспектом одного консультативного

прийому.

До психолога звернулася мама чотирнадцятилітньої школярки з приводу психологічних

проблем, що виникли в її дочки. Приводимо приблизний хід бесіди, нотатки психолога щодо

основних моментів розмови й аналіз структурних елементів проблемної ситуації.

Мама: ... Ніколи ще не переживала нічого подібного. Мені останнім часом здається, що я

втрачаю свою старшу дочку. (Дуже хвилюеться, на очах — сльози. Вгадується нервова

напруга. На обличчі - страждання).

Психолог: Я поділяю ваше хвилювання, але розкажіть докладніше, чим воно викликано.

М.: Не знаю, з чого почати... так важко зрозуміти, коли не розповісти усього... (невелика

пауза). Моя старша дочка хоче накласти на себе руки...

П.: Що, була спроба?

М.: Ні, поки що. Але я не драматизую. Стан у неї дуже важкий. Вона часто плаче ночами. А

недавно під час нашої розмови раптом запитала: „Мамо, а це дуже боляче, коли людина ріже

собі вени?"...

П.: Влаштовуйтеся зручніше і розкажіть все по-порядку.

М.: Справа в тому, що я все життя важко працювала. Посада в мене відповідальна, робочий

день ненормований, на домашні турботи, принаймні, раніше, не вистачало ні сил, ні часу.

Діти виросли ніби самі по собі. У мене дві дочки, з меншою поки ще все добре. Коли ми

жили зі свекрухою, турботи про побут і виховання дівчаток здебільшого лежали на ній. А я

крутилася між роботою і домом, як могла. Вдома мій чоловік нагадує скоріше гостя, ніж

господаря або батька сімейства.

Старша дочка, напевно, тому, що розпещувати її було нікому, дуже рано подорослішала.

Уже з 5 років навчилася читати, з головою поринула в книги. Тільки випадала вільна

хвилинка — читала. Як я тепер розумію, росла трохи відлюдкуватою. До того ж від природи

вона дуже повільна, «копуша». Через це ми не раз конфліктували. У мене зовсім інша натура

— швидка, імпульсивна. Усе, здається, було нормально, поки ми не переїхали до міста. До

цього ми жили в селі.

П.: Давно це відбулося?

М.: Років два назад. Чоловіку запропонували нову роботу, і ми переїхали сюди. З домашніми

справами я навчилася справлятися швидко — дуже допомагають дочки, особливо старша. До

мого приходу намагаються зробити всі домашні справи. Але все одно жити важко: усі

турботи про родину лежать на мені. Проблеми з'явилися звідти, звідки я їх не чекала. На

початку цього року Я наполягла на тому, щоб перевести старшу дочку в сильний

математичний клас. Я думала, що так буде краще для її майбутнього. За роботою і

приробітками не швидко її помітила, що дочка замкнулася в собі, часто виглядає сумною,

С.В. Васьківська - Основи психологічного консультування 173

заплаканою.

П.: Ви розмовляли з нею про це?

М.: Якщо чесно — ні. У нас якось не прийнято ділитися думками, та іі часу бракувало. (Далі

йдуть скарги на зайнятість).

М.: ... В принципі я й сама бачу її проблеми. Серед розумних міських дітей виглядає

безпомічною, неповороткою, недотепою. Вона, як кажуть, серед них — «необтесана

селючка»: чогось не знає, не розуміє, як вони. Я допомогти їй не можу. А вік цей знаєте

який? Вони її зовсім ізолювали, тому що вона має інші інтереси, не вміє спілкуватися з ними.

Але хіба я знала, що так буде?

П.: Буде що?

М.: Їй буде так важко в цьому класі. От недавно дочка прибігла додому повністю шокована.

На шкільному вечорі (не знаю, як це справді відбувалося) вона випадково підслухала чужу

розмову про себе. Ії ім'я згадувалося в образливому для неї тоні. Вона так розхвилювалася,

що жбурнула те, що тримала в руках, і розбила ненароком скляну вітрину. Вдома з цього

приводу плакала і кричала, що «не витримає такого життя».

1-й етап. Аналіз скарги клієнта.

Скарга обґрунтована: психологічні проблеми є і у матері, і в дочки. Мати може

отримати психологічну допомогу безпосередньо на консультації, дочка -опосередковано,

через доцільну поведінку матері.

Психологічні ключі: мова, поза, жести жінки сигналізують про яскраво виражену

тривогу, нервову напругу; мімічна маска страждання і жалості; комунікація конгруентна;

поведінка свідчить про переживання провини, каяття.

Об'єктний локус скарги: мати скаржиться на важку ситуацію, у яку потрапила її

дочка в новому для неї колективі.

Суб'єктний локус скарги: скаржиться на себе, тому що мало часу приділяла дочці,

прийняла «неправильне рішення».

Самодіагноз: я винна, не приділила дитині уваги, тому що завжди багато працювала і

працюю, адже більше піклуватися про родину нікому. Проблема: Хочу допомогти дитині,

але не знаю як.

Прихований локус скарги: якби не сімейна і людська пасивність мого чоловіка, мені

б не довелося стільки працювати, і тоді все, можливо, було б інакше.

Напрямок для додаткового анамнезу: чи траплялося раніш щось подібне з дівчинкою?

П.: Чи траплялося раніше щось подібне з вашою дочкою? Чи помічали за нею такі настрої,

чи були в минулому подібні розмови?

М.: Ні, боже збав. Однак я весь час боюся..., не знаю, що робити...

П.: Ваша дочка коли-небудь раніше пробувала заподіяти собі яку-небудь шкоду? Ну,

наприклад, після конфліктів з вами? рідними? друзями?

М.: Ні, не пам'ятаю. У поганому настрої вона буває, але щоб так — ніколи. Ось чому мене

так турбує її поведінка. Скажіть, можливо, настав час звернутися з приводу дочки до

відповідного фахівця? Я переживаю, щоб не сталося лиха. Я собі цього ніколи не прощу...

Психологічний запит явний: Наскільки серйозною є ситуація, чи варто показати дитину

медикові?

Психологічний запит прихований: це я (а хто?) винна в тому, щастилося? Напрямок

для додаткового анамнезу:

Які особливості характеру і поведінки має дочка?

Чи є контакт між матір'ю і дочкою? дочками? у дівчинки з батьком? у дівчинки з іншими

людьми?

С.В. Васьківська - Основи психологічного консультування 174

П.: ... Розкажіть докладніше про вашу дочку: її характер, інтереси, друзів.

З розповіді матері випливає: дочка до цих подій була спокійною і врівноваженою дівчинкою,

вчилася на «відмінно», дуже старанна і наполеглива в навчанні. Відповідально ставиться до

всіх доручень, дуже переживає, якщо щось не виходить або її плани ламаються.

Ображається, але зла не тримає. Тиха, скромна, не дуже говірка, друзів практично не має

(«живемо тут недовго»). Інтереси різноманітні, але за навчанням ніколи чимось займатися.

Спеціалізованих гуртків не відвідує, тому що в селі їх не було, а зараз уже пізно. Дружить в

основному з сестрою. Матері не подобається її інертність, загальмованість. Батько дочкам

часу не приділяє, інтересу спілкуватися з ними в нього нема.

2-й етап. Аналіз психологічної ситуації.

Як бачимо, ситуація тривожна, але не настільки драматична, як це здається матері. Потребу в

психологічній допомозі має не тільки старшокласниця, яка у зв'язку з адаптацією до нового

класного колективу переживає психологічні труднощі, але й родина в цілому.

Росте прірва між: батьками, що не можуть прийняти один одного такими, якими вони є;

через комунікативну некомпетентність між: батьками та дітьми зростає психологічна

дистанція, виникають бар'єри холодності та відчуження.

На тлі загального невдоволення відносинами з чоловіком, тривог через шкільні проблеми

дочки в матері розвивається тенденція до самозвинувачення, формується не дуже

конструктивна роль «загнаного коня», що везе важкий життєвий віз. Безпросвітність і

безрадісність переживань жінки, що сублімує власну незадоволеність у сімейній сфері,

позначається на вразливій старшій дочці, поглиблюючи дистимічність її переживань.

Несприятливий збіг обставин у шкільному житті, прихована хронічна внутрішня сімейна

деформація, що позбавила дитину необхідної підтримки і розуміння з боку близьких людей,

важкий період підліткової переорієнтації на однолітка при об'єктивному невмінні налагодити

з ним контакт створили описану психологічну ситуацію, що спровокувала виникнення

дистресу, різкого емоційного болю, суїцидних настроїв у психастенічної за характером

старшої дочки.

Попередній діагноз психологічних проблем дівчинки:

Труднощі підліткової ідентифікації з афективним синдромом, зумовлені характерологічними

особливостями, сімейною ситуацією і зміною звичних стосунків.

Висновки про прогноз: Надання психологічної допомоги в цій ситуації збільшує імовірність

її сприятливого розв'язання.

3-й етап. Аналіз психологічних проблем. Ідентифікація проблеми:

Ідентифікувати основну психологічну проблему легше, маючи під рукою карту проблем,

складену психологом за допомогою ключових слів у процесі бесіди з клієнтом.

(Картографування проблем — передача на папері основних ліній напруження психологічної

ситуації, незадоволених потреб, значень, думок і почуттів кожного її учасника, графічна

демонстрація психологічного зв'язку між: ними).

На карті проблеми, побудованої за матеріалами аналізованої ситуації (див.: рис№7), видно,

що питома вага психологічної напруги утримується в позиції «Моя тривога: старша дочка». З

неї вишиває тема провини. Мати вважає, що спровокувала ситуацію, наполігши на переході

дочки в новий клас. її мучать страхи за дочку, каяття, незнання того, як допомогти дитині.

Тему взаємин з молодшою дочкою можна виключити, тому що вона не істотна в цьому

контексті. Важливими на тлі всього сказаного є також проблема трудоголізму як невміння

гармонічно будувати своє життя, проблема взаємодії з чоловіком, що провокує клієнтку на

приховане роздратування.

В цій ситуації проблеми клієнтки варто вирішувати в тій послідовності, у якій вони для неї

значущі. Психологічний запит виник внаслідок поверхового контакту з дочкою при дефіциті

необхідної інформації та психологічної компетентності. Ситуація вселяє паніку на тлі

невротичних сімейних переживань, надмірної зайнятості, хронічної втоми.

С.В. Васьківська - Основи психологічного консультування 175

Психологічний діагноз проблем клієнтки:

Психологічна ситуація, яка склалася, є наслідком деформації сімейної системи, в якій такі

цінності, як теплота та щиросердність у стосунках поступово були витіснені на другий план.

Проблеми дочки як ідентифікованого клієнта в даній консультації є уособленням невміння

налагоджувати близькі стосунки з важливими для неї людьми.

Основна гіпотеза:

Аналіз психологічної інформації про проблеми дочки клієнтки дозволяє припустити, що

труднощі дочки пов'язані з ранньою гіперсоціалізацією (симптоми: «росла відлюдкуватою»,

«рано подорослішала»; як результат — відірваність від однолітків: «ізоляція»), адаптцією до

нового колективу (симптоми: «проблеми в школі», «селючка», «не вміє спілкуватися»),

бар'єрами в комунікації (симптоми: «замкнутість», «не можу з нею про це говорити»),

характерологічними особливостями і т.д.

Висновки про необхідність додаткової інформації:

Для формулювання психологічного завдання в умовах первинного прийому отриманої

інформації досить.

(Психологічне резюме можна здійснити шляхом спільного з клієнтом аналізу психологічної

карти проблеми, в якій психолог встиг дещо відмітити під час бесіди

Рис № 7. Психологічна карта проблеми. Інтерпретація психологічних проблем та

обговорення терапевтичного завдання:

П.: До цього моменту в нашій розмові ми з'ясовували обставини ситуації, що склалася у вас,

вашої старшої дочки, вашої родини. В основному ми визначили всі необхідні на сьогодні

деталі, і я б хотіла поділитися тим, якою мені бачиться ваша ситуація. Ваша проблема має

кілька аспектів, які внаслідок переживань останніх днів можуть сприйматися вами не дуже

чітко.

Основна проблема, безумовно, пов'язана з тим, що ви не знаєте, як допомогти дочці. Я не

помиляюся, коли так кажу?

М: Так, я дуже хочу їй допомогти.

зміст подальшої бесіди психолога з клієнткою не наводиться.

С.В. Васьківська - Основи психологічного консультування 176

П.: Отже, «Як допомогти дочці в ситуації, що склалася?» — над цим ми і будемо працювати

сьогодні. Однак мені очевидно, що ви відчуваєте з приводу того, що сталося, величезне

почуття провини. Пригадуєте свої слова: «мало приділяла їй уваги», «настояла на переводі в

іншу школу», «не знала, що буде так (погано)». А це почуття - не кращий помічник у такій

серйозній справі.

1 ще одне спостереження, що, можливо, стане приводом для наших наступних зустрічей:

ваш дискомфорт пов'язаний не тільки з проблемами дочки, за ним стоїть щось більш

глибоке, те, що заважає вам бачити життя в яскравих, світлих, оптимістичних тонах. Не

виключено, що це малоусвідомлене вами почуття деякою мірою визначило ситуацію вашої

дочки і впливатиме на ваше життя ще не один раз.

4-й етап. Формулювання психологічного завдання.

На цьому етапі дочка клієнтки, напевно, не має потреби в консультації психіатра або

невропатолога, хоча не зайвим було б більш детальне психологічне обстеження дівчини

(Така пропозиція обговорювалась з клієнткою). Однак його потрібно планувати трохи

пізніше, щоб чужий інтерес не став ще одною травмою для вразливої дівчини. У роботі з нею

потрібно виявити максимум такту й обережності. Можна знайти який-небудь непрямий

привід для співробітництва.

Обговорення всіх деталей ситуації, що склалася, стану дочки, тісне співробітництво з

психологом може допомогти матері виконати психотерапевтичну функцію стосовно дочки,

налагодити підтримуючий контакт і допомогти їй подолати психологічні труднощі.

Психологічний прогнозу цій ситуації сприятливий. Реально існують умови і можливості для

розв'язання консультативного завдання. Однак якийсь час необхідно тримати ситуацію під

контролем і при наявності ускладнень провести відповідну психологічну роботу.

5-й етап. Розв'язання терапевтичних завдань.

Психологічні завдання консультанта:

1. Допомогти матері проаналізувати поведінку та стан дочки. Вказати на труднощі, пов'язані

з кризою підлітковості, зміною обставин (перехід у новий клас), що важко переживаються

сензитивною психостенічною (доступно пояснити матері, що означають ці характерологічні

особливості) дівчиною. Дати рекомендації щодо підтримки й адаптації її в новому колективі,

подолання труднощів у налагодженні міжособистісних зв'язків з однокласниками. (На

запитання психолога, чи була розмова про повернення у клас, в якому дівчина училася

раніше, мати відповіла, що дочка має намір залишатися в новому класі).

2. Розповісти матері про деякі психологічні нюанси превенції суїцидальної поведінки

підлітків. Пояснити різницю між нормою і психічною хворобою.

3. Попрацювати з комплексом провини і неконструктивних страхів матері.

4. Проаналізувати разом з нею її відносини з дочкою, скоригувати помилки у вихованні

дитини з такими акцентуаціями характеру, зорієнтувати на конструктивне налагодження

тісного підтримуючого контакту.

5. Орієнтувати матір на вивільнення часу, який був би присвячений родині, духовній стороні

стосунків («Не життя для роботи, а робота для життя»), сформувати вміння зосереджуватися

на світлих сторонах життя хоча б для того, щоб не створювати песимістичних установок

дітям.

Запропонувавши допомогу в подоланні деструктогенності (відсутності у членів родини

здатності до взаємодоповнення, солідарності в рішенні життєвих проблем) сімейних

відносин клієнтки, попрацювати на наступних зустрічах з темами: індивідуальні міфи жінки

(наприклад, «домашня страдниця»), трудоголізм як втеча від розв'язання особистісних

проблем, витіснене невдоволення подружніми стосунками та ін., котрі, можливо, випливуть

при зміцненні психотерапевтичного контакту.

С.В. Васьківська - Основи психологічного консультування 177

Додаток №2.

Поняття про сенсорні репрезентативні системи

Навчитися працювати з репрезентативними системами досить складно. Це потребує

додаткових знань та тривалого тренування. Щоб почати ознайомлення з цією

багатоплановою темою, наведемо кілька опорних таблиць, що дають уявлення про зовнішні

прояви внутрішніх станів людини. В нейро-лінгвістичному програмуванні виділяють такі

групи зовнішних індикаторів

1. Сигнальні слова, або предикати, - це специфічні слова (дієслова, прикметники,

прислівники, іменники, утворені від дієслів), за допомогою яких ми уявляємо процеси, що

описують наш досвід. Звертаючи увагу на те, як людина добирає предикати, можна

дізнатися, як вона сприймає і організовує свій досвід. В таблиці наведено слова, типові для

людей з різними репрезентативними системами.

Візуальна РС Аудіальна РС Кінестетична РС

Бачити Слухати,

прислухатись

Відчуваю

Картина Чути Почуваю

Розглядати Говорити Схоплюю

3 моєї точки зору Звучати Знічений

Під цим кутом Звуки (високі..) Вільний

В такому ракурсі Шум- шумний Зручно

В фокусі\ центрі Голосно\тихо Гостре відчуття

Яскраво Мелодійно Придушений

Чітко\нечітко Дисгармонія Обмежений

Прихована сутність Тональність Комфортно

проблеми

Перспективи

Табл. № 4 . Зразки предикатів основних репрезентативних систем

2. Патерни руху очей однозначно вказують на канал сприйняття, який людина використовує

для доступу до інформації. В противагу предикатам, які здебільшого свідомо включаються

співбесідником у мовлення, схеми руху очей знаходяться за межами його свідомості. Коли

люди думають візуально, вони зазвичай дивляться вгору. Коли вони дивляться вбік або вліво

вниз - можливо, вони думають аудіально. Коли вони дивляться вправо вниз або їх тіло

постійно рухається, вони думають кінестетично. І хоча, людина, переключаючись з одного

способу мислення на інший, постійно переміщує очі туди-сюди, вона все одно має деякий

найбільш характерний для неї патерн, який можна встановити. Зі схеми видно, який канал

інформації актуалізується при тій чи іншій тенденції руху очей (Схема дійсна для праворукої

людини, для лівші - характерно дзеркальне відображення). Незалежно від того, є патерн руху

очей "типовим", частково типовим чи повністю зміненим, він все одно буде спостерігатися

завжди однаково для конкретної людини.

3. Фізіологічні індикатори - дихання, положення тіла, жести, напруження м'язів, колір

шкіри, тональність голосу, темп мовлення тощо. З таблиці № 6 можна скласти уявлення про

особливості в основних системах сприйняття.

Табл. № 6. Мінімальні ключі для визначення особливостей у провідних системах мислення.

Гриндер Д. Бэндлер Р. Из лягушек в принцы. - Воронеж: НПО „МОДЭК", 1993.

С.В. Васьківська - Основи психологічного консультування 178

КЛЮЧІ

ДОСТУПУ

РЕПРЕЗЕНТАТИВНІ СИСТЕМИ

Візуальна (В) Аудіальна (К) Кінестетична (К)

Зміни дихання Неглибоке дихання Рівне дихання грудьми або

діафрагмою, як правило з

глибоким видихом

Глибоке дихання низом

живота

Напруження

м'язів

Напруження в шиї,

плечах чи животі

Рівномірне напруження

м'язів, малопомітні

ритмічні рухи

Розслаблення м'язів,

розлита рухливість

Колір шкіри Блідий Середня між В і К Яскравий колір,

рум'янець

Тональність Високий тон,

напруження в

голосі

Чіткий резонуючий голос Низький, глибокий,

грудний голос

Темп Швидкий,

квапливий

Рівний, ритмічний Повільний, з паузами

Рис № 8. Послідовність руху очей, що відображає стратегію, яку використовує людина для

отримання і організації інформації.

Vс- візуальні конструкції: образи, яких раніше не бачив.

Vr - візуальні згадки: образи, що добуваються з пам'яті через візуальний канал, те, що бачив

раніше.

Розфокусований нерухомий погляд свідчить про візуальний доступ до інформації.

А - аудіальне сприйняття внутрішнього досвіду в словах і звуках. Відповідно Ас - вправо. Аг

- вліво.

К - кінестетичні відчуття (а також запахи і смак).

Аd - аудіальні звуки або слова (внутрішній діалог).

Додаток №3.

Основні параметри субмодальностей сенсорного сприймання

Основні параметри субмодальностей сенсорного сприймання, зміна яких веде до зміни

відчуттів (моделювання емоційних реакцій)

Табл. 7. Параметри субмодальностей сенсорного сприймання.

С.В. Васьківська - Основи психологічного консультування 179

Зорові Слухові Кін естетичні Нюхові

(картинки) (звуки) (відчуття) (запахи)

Колір Тон Температура Органічні

Форма Темп Тиск Неорганічні

Яскравість Гучність Вага

Контраст Тембр Текстура (гладенький \ Приємні\

Затемнення Висота ні) неприємні

Розмір Ритм Напруження Якість

Збільшення Тривалість Твердість\текучість\

Кут зору Інтенсивність газоподібність

Передній\задній план Гармонійність Рух Смакові

Чіткість\розпливчатість Часові Вібрація (смак)

Кут огляду прив'язки Прискорення Кислий

(вузько.широко) Розширення\стискання Гіркий

Об' ємність\плоскість Тертя Солодкий

Кра'Лрамка Однорідність Солоний

Фільм\стоп-кадр Структура тощо

Додаток №4.

Примітка до виконання практичних завдань

1. З метою скорочення розміщених в підручнику матеріалів настанови для виконання вправ

подаються лаконічно та схематично. Для повнішої інформації варто звернутися до тих

літературних джерел, в яких описані ці або подібні вправи. Посилання на джерело

наводиться в примітці до конкретної вправи.

2. Ціль і завдання вправи вказані в її назві. Потрібно лише до виділених слів додати:

„Сформувати навички.." чи „Потренуватися в ...".

3. Вимоги до обстановки. Приміщення повинно бути достатньо просторим для того, щоб всі

учасники групи могли сидіти в загальному колі, а при потребі розбитися на „пари" або

„трійки" і працювати по різних кутках, не заважаючи один одному.

Додаток №5.

Список тем або стимулів для початку консультативного діалогу

„Як ваші справи з друзями? Батьками? В навчанні? На роботі?";

„Можливо, вас щось тривожить, непокоїть ...";

„Що запам'яталося вам минулого тижня..,";

„Розкажіть, що вас тривожить або напружує останнім часом";

„Розкажіть про ситуації та людей, які вас напружують";

„Розкажіть ситуацію з життя, де йдеться про людину, з якою б ви хотіли змінити

(поліпшити) стосунки";

„Розкажіть про суперечливі почуття до когось або чогось у вашому житті";

„Щось або хтось, з ким зараз маю або мав у минулому конфлікт";

„Мої позитивні та негативні почуття до батьків або до інших близьких осіб";

„Суперечливе ставлення (амбівалентність) до: 1) своєї роботи; 2) домашньої спільноти; 3)

С.В. Васьківська - Основи психологічного консультування 180

наявної життєвої ситуації, тощо".

„Конфлікт у зв'язку з прийняттям рішенням щодо роботи, навчання, кардинальних життєвих

кроків або придбання якоїсь речі";

„Обговорити ситуацію, в якій клієнт був: недостатньо наполегливим; агресивним;

безпорадним; відчував самотність; страждав від інших почуттів" тощо.

Додаток №6.

Концептуально-ціннісні засади консультативної роботи автора

Зміст цього додатку, з одного боку, стоїть осторонь матеріалу, викладеного в посібнику. З

іншого - узагальнює все написане. Завдання наведених далі матеріалів - у тезовій формі

ознайомити з положеннями, які становлять основу поглядів автора на людину та її

функціонування в природі та соціумі. По суті, це концептуальна основа консультативного

підходу автора. Кожне з цих положень потребує докладного пояснення і практичного

осмислення, однак таке завдання в цьому контексті не стоїть. Зауважимо лише, що написане

логічно випливає з постулату про те, що душа людини, як і все у цьому Всесвіті, має енерго-

інформаційну природу.

Про психіку, несвідоме та свідомість:

Психіка - одна із стихій, проявлених у цьому Всесвіті.

На певному етапі розвитку величезна несвідома душа Природи (Абсолюту) поступово

зробила одну із своїх частин свідомою.

Психіка людини - єдність свідомого і несвідомого.

Несвідоме - це чудесний Всесвіт, що складається з невидимих енергій, сил, форм розуму,

окремих сутностей, які живуть в нас, забезпечуючи жагу до життя та виживання.

Свідомість - експеримент Абсолюту, спроба стимулювати власний розвиток.

Усе, що відбувається з людиною, - всього лише пригода свідомості, що подорожує на

могутньому енергоносії несвідомого

Свідомість - юне дитя несвідомого. Крізь неї, ніби через тендітну і тонку вуаль,

просвічуються його риси.

Активна свідомість і її носій - людська істота - форми реалізації задуму Абсолюту.

За допомогою людської істоти Абсолют уперше почав усвідомлювати себе. Тому

удосконалення усвідомлення - глобальна задача людства.

Свідомість не більше, ніж програма, втілена у енергетичній структурі людини, що керує нею

і організовує її функціонування.

Катастрофа сучасного світу зумовлена повним відривом розуму, що опікає свідомість, від

його несвідомого коріння

Сутність прояву:

Проявлене життя, доступне свідомості людини, - лише частина життя Всесвіту, в якому існує

прагнення до порядку й гармонії. У глибинах несвідомого, як частини цілого, існує таке ж

прагнення.

Намір Абсолюту завжди позитивний. Призначення людської істоти як частини Абсолюту

теж позитивне. Але почути в собі голос свого призначення людині буває дуже складно.

Усе, що відбувається в житті і Всесвіті, циклічне. Розвиток обов'язково проходить фази: 1)

творення (задум, ідея, виникнення, початок), 2) здійснення (виконання, переведення в

реальний план), 3) руйнації (розпад, ентропія, перехід у хаос).

Прояви життя стають можливими лише на основі поляризації єдиного, тобто дихотомії.

Як добро так і зло походять з одного джерела, яке саме по собі не знає ні добра, ні зла.

Тільки при розколі можна досягти знання, інакше світ був би недоступним для сприйняття.