Тихоненко Д.Г., Дегтярьов В.В. та ін. Практикум з грунтознавства

Подождите немного. Документ загружается.

Галогенні ґр

нт

горизонт

, кр

пногр

дк

вато-горіх

ватий або брилистий, основна маса

безкарбонатна, скипають тільки карбонатні включення, перехід посту-

пови

й;

Pi(k) pl

—

нижній перехідний плантажований горизонт грубизною

15 — 25 см, бурувато-каштановий або з темно-брунатними та ясно-сі-

рими плямами, гр

дк

вато-горіх

вато-порох

ватий, п

хкий, карбонатні

плями, пе

ехід

ізкий;

(

)

—

ла

ког

сована лесова порода

олонці лучно-чорноземн

і напівгідроморфні ґрунти розповсюджені в Лісостепу і Степу на

лабодренованих рівнинах, на давніх річкових терасах і у понижених

елементах рельєфу з неглибоким заляганням підґрунтових вод (3—

6 м — на важких, 2—4 м — на легких породах). Б

дова профілю цих

ґрунтів подібна до солонців чорноземним, але на відміну від них має

знаки оглеєння в материнській породі

вигляді іржаво-вохристих плям

на фоні оливково-сизого кольору

ількість г

верхніх горизонтах ґр

нт

1—6%, з глибиною

його кількість поступово зменшується. Уміст обмінного натрію у ГВК

1,5—15,0 мг-екв/100 г ґрунту (до 30—40% від ємності поглинання). Ре-

акція середовища лужна (рН

KCl

7,0—9,0). Ці ґрунти засолені легкороз-

инними солями (сульфатами, хлоридами, а інколи і содою, як ґрунти

ереднього Придніпров’я)

а глибиною залягання солей ґрунти поділяють на такі

оди

со

н-

акові і солончак

ваті

рофіль солонця лучно-чорноземного мілкого солончакового

(

гр

бизною до 5 см)+HI

(

20—30 см

)

+PHik

(

30—50 см

)

+Pk

рофіль солонця лучно-чорноземного глибокого солончакуватого:

E (грубизною більше 15 см

)

+HI(s)+PH

ks+Pkgl

олонці л

чно-каштанов

і напівгідроморфні ґрунти помітні в зоні південного Степу на по-

нижених рівнинах з неглибоким заляганням підґр

нтових вод (3—6 м)

у комплексі з лучно-каштановими солонцюватими ґрунтами

Бу

дова профілю ідентична солонцям каштановим, але на відмін

ід останніх ці ґрунти мають більш темне забарвлення всього профілю,

них відсутні видимі форми карбонатів або вони виділяються у фор-

мі рідкої розмитої білозірки й мергелізованих плям, засолені з 30—

0 см, на глибині 60—120 см солі виділяються у вигляді рясних прожи-

лок, цяточок, плям, часто разом із карбонатами. На глибині 130—180 см

Ґрунтознавство часткове

392

материнська порода оглеєна (на оливково-сизому фоні — іржаво-вох-

исті плями, п

имазки

ількість обмінного кальцію коливається в межах 6—34 мг-екв

маг-

нію — 1,3—18 мг-екв/100 г ґрунту. Інколи кількість обмінного магнію

може досягати 50% від ємності поглинання ґр

нт

. Уміст обмінного на-

рію в ГВК коливається в межах 1—15 мг-екв/100 г ґрунту. кількість

гумусу у верхньому горизонті 1,5—3,5% з глибиною його вміст посту-

пово зменшується. Реакція середовища лужна (рН

вод.—

7—8, а в солонце-

—

ому горизонті збільшується до 9)

і ґрунти бувають: солончакові, солонцюваті; вторинно оглеєні, вто-

ринно лучно-каштанові, плантажовані

рофіль цілинного солонця л

чно-каштанового солончак

ватого

Е (або НЕ+Е)+НІ+Phi (або Phik)+Pks/gl

орних мілких і середніх солонцях л

чно-каштанових обидва верх-

ніх горизонти (

НЕ

НІ

) або три верхніх (

НЕ

НІ

) перемішані й пе-

етво

юються на го

изонт

орний (сірувато-каштановий, грудкува-

о-брилистий, щільний, злитий). Інколи під орним шаром залишається

астина (5 — 7 см) ілювійованого горизонту НІ.

У орних глибоких солонцях лучно-каштанових перемішані Н

і Е г

ризонти, рідше приорюється верхня частина ілювіального горизонт

НІ

олонці л

чно-каштанові вторинно оглеєн

алягають на рисових чеках. В орному, а інколи і у підорному шарах

посте

ігаються явні ознаки оглеєння.

рофіль: HEIgl (або HEgl)+HI(gl)+Phi(k)+Pks+Pkgl

олонці вторинно лучно-каштанові солончаков

Утворилися в рез

льтаті зрошення або підтоплення каштанових со-

онців, коли підґрунтові води піднялися до 3—5 м. Увесь профіль засо-

ени

легкорозчинними солями

олонці чорноземно-лучн

і гідроморфні ґрунти формуються у чорноземній зоні в заплавах

річок і різних пониженнях на плато, де близько до поверхні залягають

підґрунтові води (1—3 м). Оглеєння добре виражене в нижньому пере-

ідном

горизонті та в материнській породі. Частіше ґр

нти засолені

з поверхні сульфатами, хлоридами, інколи содою, вміст гумусу 2—4%.

складі обмінних катіонів

міст натрію коливається в межах від 0,5 до

15,0 мг-екв на 100 г ґрунту. Реакція ґрунтового розчину лужна

393

алогенн

ґрунт

а глибиною залягання солей ці ґрунти поділяють на солончакові та

олончакуваті

рофіль солонців чорноземно-л

чних солончакових

Es+HIs+Hpigls+Phkgls+Pkgl

Солонці каштаново-л

чн

і ґрунти формуються на плоских низинах узбережжя озера Сиваш,

при заляганні засолених підґрунтових вод на глибині 1—3 м. Частіше

постерігаються солончакові, рідше солончакуваті ґрунти. Максималь-

не накопичення солей з глибини 20—50 см. Засолення содове,

ідше

мішан

е.

удова профілю цих ґрунтів мало відрізняється від лучно-каштано-

их і каштанових солонців, але в них добре виражене оглеєння в нижнь-

му перехідному горизонті й у ґрунтотворній породі. Виділяють кіркові,

мілкі, середні та глибокі ґрунти

рофіль солонця каштаново-лучного солончакового

Es+HIs+Ph

kgls+Pkgl

олонці л

чно-болотн

алягають по периферії боліт, озер, із глибоким рівнем ґрунтових вод

мовах перезволоження, том

мають оторфований надсолонцевий го-

ризонт і оглеєний профіль

рофіль солонця лучно-болотного солончакового:

Ets+HIsgl+PhisGl+PsGl

олонцюват

ґрунти за гли

иною розташування солонцевого го-

ризонту поділяють на глибоко- і поверхнево-солонцюваті. Глибоко-со-

лонцюваті ґрунти мають типовий диференційований за елювіально-

лювіальним типом профіль (солонцевий горизонт

НІ

знаходиться під

надсолонц

вим

НЕ

горизонтом). Поверхнево солонцюваті ґрунти мають

з поверхні пептизований псевдоілювій за рах

нок випітного водного ре-

жиму або при наявності соди у верхніх горизонтах. Наприклад, лучний

поверхнево-солонцюватий ґрунт має профіль: HIkcs+Hpikcs+PHsglks

Pglkcs або Hikc

У глибоко-слабкосолонцюватих ґрунтах морфологічні ознаки ілювію

(

і) виражені у нижній частині перехідного горизонту, у середньосолон-

цюватих ґрунтах — ілювій (

) добре виражений у середній частині пе-

рехідного горизонт

, а

сильносолонцюватих ґр

нтах —

сі перехідні

горизонти мають сильні ознаки ілювію (

У поверхенево-слабкосолонцюватих ґр

нтах слабкі ознаки ілювію

(

) проявляються у верхній частині першого (верхнього) генетичного

Ґрунтознавство часткове

394

8. Загальна характеристика солонців України [6]

Ґрунт

оризон

См

Мул

ЧД

Гуму

рН

во

aMg

олонець чо

ноземний

на пліо

енових глина

—

3,2

2,9

14,8

12,3

—4

—

014

921

олонець чорноземно-лучний

гли

бо

кий

—

412

—

1,3

36,0

36,7

олоне

ь каштановий гли

окий

озо

ани

—1

963

530

—4

816

034

036

—

32,7

50,9

0,7

8,2

31,7

61,2

31,2

олонець лучний цілинни

—

120

—

333

816

5—

22,9

29,0

0,6

8,1

32,

49,8

12,6

олонець ок

льт

рюваний

36 років

рисовій сівозміні

—11 31

978

818

22—

036

871

426

—

32,4

48,3

10,0

1,1

36,6

61,6

36,1

2,3

римітка: м

л, фізична глина (ФГ), г

с — %; C

, M

— % від ЄКО; ЧД — чинник диспе

сності

а Н

Качин

ьким

395

алогенн

ґрунт

горизонту. У поверхенево-середньосолонцюватих ґрунтах до

ре вира-

жені ознаки ілювію

(

)

охоплюють весь ве

хній генетичний го

изонт.

поверхенево-сильносолонцюватих ґр

нтах — ознаки ілювію (

)

спо-

терігаються не тільки у верхньому, але й у перехідному горизонтах.

а глибиною залягання легкорозчинних солей, їх кількістю і якістю

олонці поділяють на

види

як засолені ґрунти

Лу

чно-чорноземн

солонцюват

ґр

нт

Розповсюджені на понижених елементах рельєфу, де капілярна кай-

ма засолених підґрунтових вод (3—5 м) досягає нижньої частини ґрун-

тового профілю і оглеює її. Ґр

нти сформ

валися за

частю с

місно-

го прояву дернового і солонцевого процесів ґрунтотворення. Профіль

ґр

нтів має елювіально-ілювіальн

диференціацію за вмістом г

мулу, півтораоксидів

удова профілю

Не

бо

НЕ

— верхній гумусово-елювіальний горизонт, має крем-

неземисту присипку, порохувато-грудкувату структуру, яка ділиться на

пластинки, перехід поступовий;

Нрі

бо

НІ

— перехідні ілювійовані горизонти ущільнені, горіху-

ато-призматичні, з колоідним глянцем на гранях стр

кт

рних окремо-

тей, перехід поступовий

;

Phk(

)

— нижній перехідний горизонт, інколи має слабкі ознаки

гл

єння

;

Рkgl

— мате

инська по

ода оглеєна і засолена

солончакових

видів

засолений (s) весь профіль, а у

со

ончакува-

тих

— засолення починається з пе

ехідних го

изонтів

рофіль лучно-чорноземних слабо- і середньосолонцюватих со-

лончакуватих ґрунтів:

(грубизною 35—45 см) +

Нрі

(

25—40 см

)

Phk(

ls)

(

20—40 см

)

+ Pk

рофіль лучно-чорноземного сильносолонцюватого солончакового

ґр

нт

(гр

бизною 25—35 см) +

(

20—30 см

)

+ Phk(

l)s

(

20—

0 см

)

+ Pkgl

Лу

чно-чорноземн

поверхнево-солонцюват

солончакові ґрунт

Розповсюджені в північній частині Придніпров’я у неглибоких по-

ниженнях на терасах з близьким рівнем залягання засолених содою

підґрунтових вод. На відміну від глибокосолонцюватих ґрунтів, у цих

ґр

нтах профіль не має чіткого розподіл

на елювіальний та ілювіаль-

ний горизонти. Ознаки солонцюватості максимально виражені у верхній

Ґрунтознавство часткове

396

астині профілю, що виражається в сильній диспергації ґрунтової маси,

пептизації колоїдів. Характерною особливістю цих ґрунтів є засолення

сього профілю, переважно содою

рофіль

(

)(

)

— г

совий осолонцьований горизонт гр

уб

изною 35—

5 см, у вологому стані майже чорний, у верхній частині (15—20 см)

злитий, щільний, порохувато-злитогрудкуватий або грудкувато-стовпча-

тий, інколи грудки поділяються у горизонтальному напрямку, є слаб-

ка к

емнеземиста п

исипка, засолений содою та іншими солями, часто

карбонатний, нижня частина горизонту слабкоущільнена, порохувато-

зерниста, перехід поступовий;

p(ei)kc

— верхній перехідний слабкоілювійований, гр

бизною

15—30 см, темно-сірий з буруватим відтінком, нерівномірно гумусова-

ний, порох

вато-гр

дк

ватий, може

бу

ти сла

ка кремениста присипка,

карбонатний, засолений, перехід поступовий

;

Phglkc

— нижній перехідний горизонт грубизною 30—60 см, нерів-

номірно гумусований, брудно-сірий з буруватим і оливково-жовтуватим

ідтінками, зернисто- або брилисто-грудкуватий, часті жовто-бурі залі-

зисті плями, кротовини, карбонатний засолений, перехід поступовий;

Pkgle

— материнська лесова порода, оглеєна (сірувато-палева з ір-

жавими плямами, залізо-мангановими і карбонатними конкреціями, час-

о мергелізованими

олоді

е гідроморфні або напівгідроморфні ґрунти, які розповсюджені

плямами у Лісостепу і Степу України й формуються у безстічних запа-

динах (подах, блюдцеподібних зниженнях) при спорадичному поверх-

невому перезволоженні за рахунок додаткового стоку атмосферних вод

з навколишніх схилів

спол

ченні з низхідними токами води. Солоді

мають різко диференційований профіль за елювіально-ілювіальним ти-

пом з наявністю карбонатів і легко розчинних солей в нижніх горизон-

ах, а, також з до

ре вираженими ознаками оглеєння, практично у усьо-

му профілі. Солоді формуються під гідрофільними деревними (верба,

сика, береза), лучними й лучно-болотними рослинними формаціями.

умусу вони мають від 1,0 до 10%. Реакція ґрунтового розчину: верхні

горизонти гумусово-елювіальний та елювіальний мають кислу реакцію

(

рН 3,5—6,0), а ілювіальний горизонт — нейтральну або лужну

а ст

пенем гідроморфності

ти

п солоді поділяють на

під

лу

но

степові

(підґрунтові води на глибині 6—7 м),

учні

(

1,5—3,0 м

)

та

лу

чно-болотні (1—5 м). Л

чно-степові солоді не галоморфні, а л

чні

а лучно-болотні часто солонцюваті й засолені.

алогенн

ґрунт

Роди

вичайні, безка

бонатні, солончакові; [13]

безкарбонатні, незасолені, несолонцюваті, солончакові, солонцю-

аті

(

за залишковими ознаками засолення і солонцюватості

)

;

[

]

иди:

за

ступенем

ог

еєння

(для лучних і типових солодей): глейові та

леюваті

;

а грубизною (см) осолоділих горизонті

(

Eh+E

)

: мілкі

(

менше 10

)

едні

(

10—20

)

, глибокі

(

більше 20

)

;

а грубизною (см) гумусованого горизонт

(для лучних солодей):

де

нинні

(

менше 5

)

, мілкоде

нові

(

5—10, Eh<E

)

, се

едньоде

нові

(

10—20, Eh>E), глибокодернові (більше 20, горизонт E

вигляді

плям

);

а вмістом г

)

малог

сні (менше 3), середньог

сні

(

3—6), високогумусні (більше 6);

а грубизною оторфованого горизонту (см

)

торфувато-глейові

(

5—10), торфово-глейові (10—20);

а ступенем засолення

(

для лучних і лучно-болотних солодей): со-

ончакові (солі у верхніх 30 см), солончакуваті (солі на глибині

30—80 см

)

Солоді л

чно-степов

Розповсюдженні у западинах на плоских вододілах і лесових терасах.

ідґрунтові води залягають на глибині 6—8 м.

удова профілю

Не

бо

Не(gl

)

— гумусовий елювійований горизонт грубизною 30—

0 см, темно-сірий, ледь білястий, добре гумусований, грудкувато-плит-

астий, з п

исипкою Si

можуть зустрічатися іржаві плями, перехід

пост

пови

;

Egl — гумусово-елювіальний оглеєний горизонт грубизною 20—

30 см, г

сований слабше попереднього, білясто-сірий за рах

нок ряс-

ної кремнеземистої присипки, пластинчастий, слабкоущільнений, іржаві

плями, пе

ехід ясний;

Еgl

—

елювіальний оглеєний (осолоділий) горизонт грубизною

20—30 см, білястий, майже повністю складається з амо

рф

ної Si

тон-

копластинчастий, іржаві плями та залізо-мангонових конкреції (резуль-

тат сезонної зміни окисно-відновного режиму), перехід ясний;

Ieh

l — ілювіальний оглеєний з ознаками осолодіння горизонт

лабкогумусований, оливково-бурий, злитий, грудкувато-горіхуватий, на

гранях стр

кт

рних агрегатів сіре колоїдне лак

вання і присипка Si

при розламуванні структурні окремості поділяються в горизонтальному

•

Ґрунтознавство часткове

398

напрямку, з глибиною ознаки осолодіння зменшуються, багато іржаво-

охристих плям, залізо-мангонових конкрецій, перехід поступовий;

l а

бо

l — оглеєна (метаморфізована) лесова материнська по-

рода залягає з глибини 1,5—2,0 м, частіше безкарбонатна, інколи карбо-

натна, карбонати знаходяться

вигляді міцелію, прожилок, конкрецій.

олоді лучні (дернові

)

Формуються в западинах на притерасних пониженнях лесових те-

рас. На відміну від солодей лучно-степових відрізняється меншою гру-

бизною профілю і більшим ступенем оглеєння за рахунок поверхневих

підґр

нтових вод, які залягають на глибині 1,5—3 м.

рофіль: HE(gl)+E(gl)+Iegl+PGl

Солоді л

чно-болотні

алягають у гли

оких купинястих, за

олочених западинах з трива-

им пове

хневим пе

езволоженням і постійним пе

езволоженням за

рахунок близько розташованих підґрунтових вод (1—1,5 м) під лучно-

болотною

ослинністю з домішками ве

би й чага

ників. Вони мають

менш

гр

бизн

профілю, ніж попередні ґр

нти. Зверх

мають отор-

фований задернований гумусово-елювіальний горизонт. Далі — гуму-

ово-елювіальний; елювіальний та ілювіальний. Увесь профіль сильно

гл

еє

ни

й.

Пр

іль

HEdt(gl

)

HEgl+EGl+IGl+PGl

Уміст гумусу в горизонті НЕ солодей коливається від 1,5 до 10,0%,

у горизонті Е зменшується до 0,1—0,8% і знову підвищується в ілювії

до 0,8—1,3%. У складі гумусових речовин домінують фульворечовини.

мність поглинання в осолоділому горизонті (Е) — 10—15, а в ілюві-

альном

— 30—40 мг-екв/100 г ґр

нт

. У складі обмінних катіонів па-

нують Са

а також присутні іони Н

і N

Реакція середовища

верхніх осолоділих горизонтах кисла (рН

3,5—6,5), а

нижніх ілю-

ійованих — нейтральна або слабколужна. Ґрунти мають слабку во-

допроникність, здатні утворювати кірку, яка утруднює аерацію. Після

гідро- і хімічної меліорації їх доцільно використовувати як сіножаті,

дже

ело ліка

ських і медоносних т

ав

399

алогенн

ґрунт

ндивідуально-дослідне завданн

Завдання 1.

казані викладачем моноліти ґрунтів галогенного ряду,

розділіть на генетичні горизонти. Опішить їх морфологічні ознаки

лабораторному зошиті. Замалюйте кольоровими олівцями профілі цих

ґрунтів, дайте їм назву

Завдання для самостійної ро

оти

Зав

ання 2.

підр

чниках і «Атласе почв Украинской ССР»

знайдіть опис подібних ґрунтів. Перепишіть у свій лабораторний зошит

агрономічну характеристику описаних ґрунтів. На основі цих характе-

ристик оцініть рівень родючості, назвіть шляхи її підвищення, сільсько-

господарського використання галогенних ґрунтів

Зав

ання 3.

«Робочому зошиті» дайте характеристику умов фор-

мування галогенних ґрунтів, їх класифікацію, будову профілів, розподіл

них речовин, основні агрономічні властивості, шляхи використання.

бладнання: Моноліти ґрунтів, сантиметрова стрічка, кольорові

лів

і.

Вирішити конкретні ситуації

1. Під час дослідження трьох профілів чорнозему південного лег-

корозчинні солі було знайдено на різних глибинах: у профілі № 1 —

з поверхні, у профілі № 2 — у верхньому перехідному горизонті, у про-

філі № 3 —

нижньом

перехідном

горизонті. Дайте назв

ґр

нтам

усіх розрізів.

2. Для визначення якості засолення л

чно-болотистого ґр

нт

ст

дент зробив водну витяжку. Як у ній визначити присутність хлоридів,

ульфатів, соди і гідрокарбонату натрію

3. У двох ґрунтових профілях студенти визначили глибину залягання

карбонатів за допомогою 10%-го розчину

l. У

оз

ізі № 1 закипання

ід кислоти було бурхливим, а розрізі № 2 — бульбашки С

виділя-

лись повільно, ґрунтова маса нібито вспучувалася. Який з ґрунтів містив

СО

а який

бу

в засолений содою

. Студент визначав якість і ступінь засолення лучного ґрунту

по льових

мовах. Б

ло встановлено, що верхній г

совий горизонт

ґрунту не засолений. Солі були виявлені з глибини 50 см (верхня межа

ерхнього перехідного горизонту). У результаті приливання розчи-

ну AgN

до водної витяжки з цього горизонту випав обільний білий

сад. П

и взаємодії з

енол-

талеїном на холоді витяжка залишилася

безбарвною, але після того, як її закип’ятили, з’явилося слабке рожеве

Ґрунтознавство часткове

400

за барвлення. Дайте назву ґрунту, враховуючи глибину, якість і ступінь

йо

со

ння

. Під час опис

двох розрізів, закладених

Полтавській області,

тудент визначив, що вони обидва мають диференційований профіль за

елювіально-ілювіальним типом. Відміна їх б

ла в том

, що

профілі

першого розрізу, закладеному в дубовому лісі, ілювіальний горизонт мав

ервоно-буре забарвлення, горіхувато-призматичну структуру, рН=6,5,

а у профілі другого розрізу ілювіальний горизонт мав темнувато-сіре

за

арвлення, стов

часту структуру, рН=8,9. Поверхня ґрунту, де

уло

закладено розріз № 2 була дуже щільна, з глибокими тріщинами, майже

без рослинного покриву. Дайте назву цим ґрунтам на рівні типу

6. На території однолісової тераси р. Уд и на фоні розореного поля

тудент побачив блюдцеподібне пониження, на поверхні якого скопи-

ася вода, росте болотно-л

чна рослинність. Викопавши в цьом

місці

розріз, студент побачив, що профіль ґрунту дуже нагадує профіль підзо-

у, бо під оглеєним гумусованим горизонтом з присипкою Si

чи

ти

елювіальний горизонт з рясною кремнеземистою присипкою і Fe-Mn

конкреціями. Нижче розташований щільний ілювіальний горизонт був

мармуроподібний, плямистий, оливковий, з іржаво-вохристими пляма-

ми і сірими затьоками колоїдів на гранях призматичних і горохуватих

агрегатів. Материнська порода — оглеєний засолений лесоподібний с

г-

инок. Допоможіть студенту дати назву цьому ґрунту

екомендована література

[

6, 7, 8, 9, 11, 13, 14

]