Тихоненко Д.Г., Дегтярьов В.В. та ін. Практикум з грунтознавства

Подождите немного. Документ загружается.

нти г

сово-ак

лятивного (дернового) тип

ґр

нтотворенн

орноземи вил

ван

е зональні ґрунти Лісостепової зони. Залягають частіше в право-

бережном

і західном

Лісостеп

, в північній частині лівобережного

Лісостепу на високих лесових терасах на підвищених територіях се-

ед чо

ноземів типових і опідзолених, а також на лесових «ост

овах»

олісся. Сформувалися в автоморфних умовах під луковим різнотрав-

но-злаковим т

ав’яним пок

ивом або під освітленими па

ковими ліса-

ми і на периферії лісів. За морфологічними ознаками і властивостями

они займають п

оміжне положення між чо

ноземами опідзоленими

типовими. Характерними ознаками профілю є інтенсивна ак

ля-

ція гумусу, вимивання карбонатів за його межі і відсутність елювіаль-

но-ілювіальної диференціації профілю за вмістом, глини, г

, R

ідсутність кремнеземистої присипки, буруватість і оглиненість пере-

ідних горизонтів. Карбонати в лесових породах виділяються

формі

псевдоміцелію та прожилок з глибини 80—90 см і глибше

Пр

іль: Н+Н

+НР+Рh+Рk

орних ґрунтах вміст гумусу досягає 4,3%, який різко спадає з гли-

биною,

еакція се

едовища близька до нейт

альної

(рH

6,0—6,8

)

ВК на 93—98% насичений основами, решта приходиться на водень,

гідролітична кислотність становить — 2,0—4,0 мг-екв на 100 г ґрунту.

лабка кислотність т

т є позитивним фактором, оскільки зростає р

омість азоту й фосфору. Проте структура менш стійка, легко руйнуєть-

я при обробітк

. Хоча запаси прод

ктивної вологи в них досить високі.

Тому природна родючість вилугуваних чорноземів часто буває вищою,

ніж у типових. Їх бонітет, як правило, на кілька балів вищий, ніж у ти-

пових чорноземів

Чорноземи типов

е зональні ґр

нти Лісостеп

, розповсюджені на рівних слабкостіч-

них вододільних плато і високих лісових терасах. Сформувалися під

ковими степами на лесових породах. Це центральний підтип чор-

ноземів, що утворився в оптимальному гідротермальному режимі та

максимальної

ітомаси. Для п

ілю чо

ноземів типових ха

акте

ні

знаки черноземотворного процесу: інтенсивна акумуляція гумусу і по-

живних речовин у профілі, зерниста структура, неглибоке залягання

карбонатів (

верхньом

перехідном

горизонті

Нрk

або нижній частині

гумусового Н/

горизонту — модальні чорноземи), відсутність елю-

іально-ілювіального розподіл

колоїдів і переритість кротовинами.

Чорноземи типові

алягають у центральній і східній частинах Лісо-

теп

на рівних міжрічкових плато, схилах і на високих лесових терасах.

Ґрунтознавство часткове

342

удова профілю чернозема типового

— гумусовий горизонт грубизною 40—45 см, темно-сірий, орний

порох

вато-гр

дковатий, підорний-зернистий, з червороїнами, перехід

поступови

;

— верхній перехідний горизонт гр

бизною 35—45 см, тем-

но-сірий з буруватим відтінком, добре гумусований, крупнозерни-

тий, слабко ущільнений, карбонатний, псевдо міцелій, перехідний

по ступови

;

РН

— нижній перехідний горизонт грубизною 25—35 см, не-

рівномірно-гумусований, плямистий, бурувато-сірий, крупнозерни-

то-грудкуватий, слабко ущільнений, з кротовинами, псевдоміцелієм,

нижній частині може виділятися сіро-б

рий горизонт Рh

перехід

поступови

;

(

)к

— верхня частина ґр

нтотворної породи гр

уб

изною 40—

60 см, брудно-палева, нерівномірно гумусована (кротовинний лес),

з карбонатною пліснявою, перехід поступовий;

Рк

— материнська порода —

урувато-палевий лес

ранулометричний склад чорноземів типових різноманітний і зако-

номірно важчає з півночі на південь. Піщано-легкосуглинкові різновид-

ності чо

ноземів займають нижні лесові те

аси

ічок на опіщанених

есових породах. Кр

пнопил

вато-легкос

глинкові — пан

ють в основ-

ному на півночі Лісостепу на межі з Поліссям, а також на верхніх тера-

ах Дніпра.

На цих ґрунтах сформувалися глибокі і надглибокі слабогумусовані

й малогумусні чорноземи. Інколи трапляються і їх неглибокі види

рупнопилувато-середньосуглинкові чорноземи займають централь-

ну частину Лісостепу (межиріччя Псла-Сули, північні схили Волино-

одільської, Придніпровської височин і Передкарпатського плато).

илувато-середньосуглинкові пролягають у центральній частині Лісо-

теп

(корінні плато і давні тераси басейн

річок Ворскли і Псла, Во-

ино-Подільське плато, Передкарпаття). На цих породах сформувалися

глибокі й надглибокі малог

сні види. Важкос

глинкові й легкогли-

нисті займають південь Лісостепу (корінні плато). Тут сформувалися

ередньоглибокі й глибокі середньогумусні види з добре вираженою

грудочкувато-зернистою структурою та менш глибоким профілем

У міру наростання континентальності клімату із заходу на схід гру-

бизна профілю чорноземів типових зменшується, а вміст гумусу —

збільшується. В ґрунтах більш важкого гранулометричного складу утво-

рюється більш г

совані ґр

нти.

Уміст гумусу в чорноземах типових коливається в широких межах

•

піщані, с

піщані, піщано-легкос

глинкові — 2,5—3,0%,

•

легкоглинкові — 2

5—4

343

рунти гумусово-акумулятивного (дернового) типу ґрунтотворенн

•

середньосуглинкові — 3,5—5,0%,

•

важкосуглинкові — 4,5—5,7%,

•

глиністі — 5

5—6

У профілі вміст гумусу зменшується поступово з глибиною. У його

кладі переважають г

мати. Співвідношення Сг. к.: Cф. к. = 1,1—2,5,

то

то маємо гуматний тип гумусу

Ха

акте

ною

исою типових чо

ноземів є виділення ка

бонатів

з глибини 30—50 см у вигляді псевдоміцелію, прожилок.

ід гранулометричного складу та вмісту гумусу залежить ємність

катіонного обміну поглинання. У легкосуглинкових вона складає

15—25, середньосуглинкових — 25—35, важкосуглинкових — 35—

5 мг-екв/100 г ґр

нт

. С

ма обмінних катіонів збільш

ється від легко-

углинкових ґрунтів — 14—27 до 39—55 мг-екв/100 г ґрунту в глини-

тих. Співві

ношення катіонів Ca

: M

= 4—10: 1. Ст

пінь насичення

ВК кальцієм — 80—95%.

Реакція ґрунтового розчину нейтральна або близька до нейтральної

(

рН

KCl

— 5,8—7,0), у карбонатних відмінах — 7,2—7,4.

одно-фізичні властивості також залежать від гранулометричного

кладу, вмісту гумусу, насиченості основами. Піщані та легкосуглин-

кові чорноземи, де переважають інертні в агрономічному відношенні

пісок і пил, мають низьк

здатність до

творення водостійких агрегатів.

Тому при обробітку вони розпиляються і легко ущільнюються, утворю-

чи кр

пногр

дочк

вато-

риласт

стр

кт

у.

линисті, важко- і середньосуглинкові чорноземи мають добре ви-

ражену агрономічно цінну грудочкувато-зернисту структуру. В орному

шарі вона частково зруйнована обробітком, але водостійких зерни стих

агрегатів тут досить багато, що зумовлює сприятливі водно-фізич-

ні властивості ґрунтів. Структурні чорноземи мають пухке складення

(

щільність — 1,1—1,2 г/с

), високу пористість — 50—60% і сприятли-

е співвідношення капілярної і некапілярної пористості. Це забезпеч

исоку водопроникність і вологоємність, а тому можливість накопичу-

ати великі запаси прод

ктивної вологи, які досягаює 160 мм

метро-

ому шарі

абезпеченість елементами живлення також залежить від грануло-

метричного складу і вмісту гумусу. Так, якщо малогумусні види по-

мірно забезпечені азотом і фосфором, і добре — калієм, то середньогу-

мусні — добре азотом і калієм (250—400 мг/кг) і помірно — фосфором

(

45—60 мг/кг ґрунту), який у цих умовах зменшує свою рухомість зав-

дяки

творення водонерозчинних фосфатів кальцію

онітет чорноземів типових коливається від 60 (легкосуглинкові)

до 90 і вище балів (важкос

глинкові і глинисті)

Ґрунтознавство часткове

344

0. Характеристика чорноземів типових малогумусних [9]

ка

ни

Нк

Hр

либина відбору зразків, см

—1

—

80—9

—12

—1

—22

рН водни

6,8

7,9

8,0

8,3

Обмінно-

вібрані катіони,

мг-екв/100 г ґр

нт

Nа

0,33

ума 36

мність вби

ання, мг-екв/100

75 32

тупінь насиченості основами, %

ізичні та водно-

ізичні показники

либина відбору зразків, см

—1

—4

—

80—

—11

—14

—22

ільність, г/см

23 1

14 1

13 1

итома маса

г/см

55 2

Загальна пористість, %

51,80

56,

56,90

,30

54,

Максимальна гіг

оскопічніст

45 6

ологість зав’ядання

88 10

98 8

Найменша вологоємність

26,

23,91

22,69

20,94

20,00

іапазон активної вологи, мм 21

316

315

517

345

рунти гумусово-акумулятивного (дернового) типу ґрунтотворенн

ранулометрични

склад,

% фракцій на абсолют-

но с

езкар

онатн

наважк

1—0

20 0

0,2

5—

0,0

4,69

16,07

19,80

,63

29,31

28,

23,

05—0

63 39

01—0

005 7

15 6

0,00

5—

0,001

9,98

6,03

,27

5,0

4,9

5,41

001 24

ума <0,0

33 34

99 30

78 29

трати при обробці НСl

12,

16,64

,88

18,66

18,05

аловий хімічний скла

ґр

нт

, % оксидів

на прожар

наважк

43 74

34 3

43 3

58 8

11 8

19 3

39 7

65 6

43 1

64 1

09 1

99 1

95 2

08 2

13 2

63 11

93 11

38 11

48 11

нтознавство часткове

орноземи л

чн

Формуються на надзаплавних терасах лівобережної низовини і слаб-

кодренованих територіях приполісської частини Лісостеп

при заляган-

ні підґрунтових вод на глибині 5—7 м. Ці ґрунти поєднують у собі озна-

ки чорноземів і л

чних ґр

нтів

орноземи лучні зберігають будову автоморфних чорноземів, але

ід

ізняються від них такими особливостями

темнішим забарвленням гумусового горизонту;

глеєнням мате

инської по

оди

(

жаво-вох

исті плями, оливково-

из

ватого забарвлення, виділення мергелю на глибині 2—3 м);

ізико-хімічні і водно-

ізичні властивості сп

иятливі для біль-

шості рослин

рофіль: Н+Нрк+НРк+Рhк+Ркgl

посте

ігаються високо-, глибокоскипаючі та модальні

оди цих

ґрунтів

Лу

чно-чорноземн

ґр

нт

е напівгідроморфні ґрунти, що сформувалися за дерновим проце-

ом в

мовах капілярного зволоження підґр

нтовими водами, які заля-

гають на глибині 3—5 м у важких і 2—4 м у легких ґрунтах-породах.

алягають у депресіях на плато і надзаплавних терасах, днищах балок.

Мають акумулятивний профіль як у чорноземів, але на відміну від них

мають ознаки оглеєння

(

оливково-сизі та і

жаво-вох

исті плями

)

в ма-

еринській породі, видимі форми виділення карбонатів (прожилки, бі-

озірка) частіше відсутні, або виражені слабо, у деяких ґрунтах є карбо-

натний псев

омі

елій

иди

лучно-чорноземних ґрунтів: модальні, карбонатні, глибокоза-

кипаючі

засолені

солонцюваті

осолоділі

опідзолені та ін.

рубизна профілю 70—150 см і більше. Структура — грудкувато-зер-

ниста. Уміст гумусу 2,0—6,5%, реакція ґрунтового розчину нейтральна,

у складі обмінних катіонів панує С

у солонцевих видах — підвищена

кількі

ть і

нів Na

Лучно-чорноземні ґрунти мають високу природну

родючість

Пр

іль: H+Нрк+Phk+Pkgl

НТИ

ТЕП

ноземи звичайн

і ґрунти є зональними для північної частини степової зони. Вони

формувалися під різнотравно-ковилово-костричевою рослинністю на

плато і схилах вододілів, лесових те

асах на лесових по

одах і че

воно-

бу

рих глинах

•

нти г

сово-ак

лятивного (дернового) тип

ґр

нтотворенн

рофіль чорноземів звичайних нагад

є профіль чорноземів типових.

ле в умовах більш жорсткого гідро-термального режиму в цих ґрун-

тах гальмується процес гумусоутворення, профіль стає більш коротким

(

80—85 см і більше). Діагностичними ознаками цих ґрунтів є наявність

у нижній частині профілю (в горизонтах Рhк і Рк) виділення карбонатів

вигляді білозірки, в породі з глибини 4 м в північній частині підзони,

а південній частини з 2—2,5 м залягання гіпсу, а глибше — інших водо-

розчинних солей, розпорошеність стр

кт

ри в одном

шарі. Горизонти

з білозіркою ущільнені. У межах перехідних горизонтів також виді-

ляється ка

бонатний псевдоміцелій,

ідше п

ожилки. Скипання від HCl

починяється з нижньої частини гумусового горизонту (Нк), або з верх-

нього пе

ехідного

(

НРк

У зоні розповсюджені мало- і середньогумусні види чорноземі

а глибиною п

ілю виділяють такі

види

глибокі — грубизною

85—120 см; середньоглибокі або власне чорноземи звичайні — 80—

85 см

;

неглибокі — менше 75 см.

орноземи звичайні глибокі середньо- і малог

сні займають пів-

нічну, найбільш високу і вологу частину підзони, яка примикає до Лі-

остеп

. Залягають на Донецьком

кряжі і є перехідними до типових

орноземів. У профілі поряд із білозіркою вони мають карбонатну цвіль

у верхньому горизонті й шар кротовинного лесу, який збільшує загальну

грубизну профілю до 110—120 см.

удова профілю

/k — г

совий горизонт гр

бизною до 40 см, темно-сірий,

воло-

гому стані майже чорний, добре виражена зерниста структура, в орному

шарі — пил

вато-гр

дк

вато-брилистий, багато копролітів,

нижній

астині може закипати від HCl, перехід поступовий;

Рk

—

ерхній перехідний горизонт гр

бизною до 20—30 см, тем-

нувато-сірий з буруватим відтінком, зернисто-грудочкувато-горіхуватий,

багато копролітів, карбонатна цвіль, перехід поступовий;

Рhk

—

нижній перехідний горизонт до 80 (120) см, палево-сірий

з буруватим відтінком, крупногрудкувато-пилуватий, розсіяна білозірка,

карбонатна цвіль, кротовини, перехід пост

повий;

Рk—

материнська порода, частіше бурувато-палевий лес

півночі на південь

мір

збільшення с

хості клімат

, зменш

ється

грубизна ґрунтового профілю і вміст гумусу, ближче до поверхні знахо-

дяться ка

бонатні, гіпсові та засолені го

изонти.

На важких породах формуються середньогумусні види, а на лег-

ких (тераси річок) — малогумусні чорноземи, але ж з більш глибоким

профілем

орноземи звичайні глибокі розповсюджені в північному Степу

на Донецьком

кряжі, середньоглибокі — в Центральном

степ

Ґрунтознавство часткове

348

1. Характеристика чорноземів звичайних глибоких на лесах [9]

По

ка

ни

р/k

р/

либина відбор

зразків, см

—

—7

75—

5—

130

—

140

одни

35 7

ольовий

35 7

Обмінно-увібрані катіони,

мг-екв/100 г ґрунт

Са

48 5

0,90

0,81

0,84

10 2

мність поглинання, мг-екв/100 г ґрунт

пінь насиченості основами, %

ізичні та водно-фізичні показники

ільність, г/см

10 1

25 1

28 1

итома маса

г/см

60 2

Загальна по

истість, %

Максимальна гіг

оскопічність, %

00 8

75 8

Найменша вологоємність

32,10

31,15

29,00

28,

,90

,00

24,30

349

рунти гумусово-акумулятивного (дернового) типу ґрунтотворенн

ологість зав’ядання

12,06

12,00

11,84

12,20

12,06

11,

11,96

іапазон активної вологи, мм

22,04

22,98

21,4

20,9

20,11

19,

16,65

ерація при НВ, % 22

04 15

28 19

65 16

аловий хімічний склад ґр

нт

% оксидів на прожарену на-

ажк

1,80

0,40

4,60

12,80

80 1

лі

и 0

Загальна кількість гумусу, %

6,10

,65

4,07

4,04

2,30

аловий азот

28 0

20 0

Ґрунтознавство часткове

а неглибокі — на Приазовській височині на межі з чорноземами півден-

ними. Частіше трапляються мало- і середньогумусові чорноземи

орноземи звичайні мають гр

бизн

профілю 80—85 см, білозірка —

на глибині 110—120 см, а карбонати знаходяться на глибині 30—50 см.

ирокі вододіли займають легкоглинисті й важкос

глинкові різно-

идності. У напрямку до Дніпра вони переходять у пилувато-середньо-

углинкові, а в нижніх лесових терасах — піщано-легкосуглинкові і на-

іть супіщані

орноземи легкого гранулометричного складу мають гли

окогумусо-

аний профіль — 80—120 см, але вміст гумусу невеликий (1,0—3,0%).

орноземи важкого гранулометричного складу, осо

ливо на черво-

но-б

рих глинах на схилах балок, мають такі характерні риси

короткий профіль — 45—85 см і меншу грубизну горизонту H

(

30—40 см

)

;

рудкувато-горіхувату гострогранну структуру

;

підвищену щільність;

глибини 2,0—2,5 м часто трапляється гіпс;

амулюються після дощу, на поверхні утворюють кірку

Уміст гумусу змінюється з півночі (6,5%) на південь (4,0%) і з заходу

на схід, що пов’язано з наростанням ксеротермічності клімату. У такому

напрямк

змінюється і гр

бизна профілю і глибина залягання білозірки.

На півдні на глибині близько 3 м залягають сульфати кальцію й маг-

нію. У складі г

переважають г

мати (Сг. к.: Сф. к. = 1,5—3,0), тип

гумусу — гуматни

піввідношення кальцію й магнію у ҐВК 6:1, реакція середовища

нейтральна або близька до нейтральної (рН 6,8—7,6). Ємність катіонно-

го обміну складає 30—50 мг-екв/100 г ґрунту залежно від грануломет-

ричного складу.

ноземи звичайні мають сп

иятливі для більшості

ослин вод-

но-фізичні властивості: водотривк

зернист

стр

кт

, що пов’язано

з важким гранулометричним складом, високим умістом гумусу і наси-

еністю ГВК

Са

і M

;

хке складення (щільність 1,1—1,25 г/с

)

;

исоку водопроникливість, повітря- і вологоємність. Запас продуктив-

ної вологи —

—

мм.

исокі запаси загального й рухомого азоту пов’язані з активною ніт-

рифікацією. Ґрунти мають підвищену й високу забезпеченість фосфо-

ром (45—60 мг/кг) і калієм (300—400 мг/кг). Природна родючість цих

ґрунтів досить висока, але відчувається нестача вологи. Їх бонітет коли-

ається від 55 (неглибокі ґр

нти) до 86 балів (глибокі ґр

нти)

орноземи звичайні подані родами: модальними, міцелярно-карбо-

катними і солон

еватими.

•