Тихоненко Д.Г., Дегтярьов В.В. та ін. Практикум з грунтознавства
Подождите немного. Документ загружается.
311
Опідзолені і реградовані ґрунти Лісостеп
у
о
сновами — 70—80%, гідролітична кислотність — 2,4—3,5 мг-екв
/
100 г ґрунту, сума обмінних основ — 10—25 мг-екв/100 г залежно від
гран
у
лометричного склад
у
і вміст
у
г
у
м
у
с
у
.
П
орівняно зі світло-сірими ґрунтами у сірих кращий поживний ре-
жим, але ж знов
у
таки вміст як загальних, так і р
у
хомих форм азот
у
й калію невеликі. Це пов’язано як з незначною кількістю гумусу, так
і
з кислою реакцією, яка пригнічує процеси нітрифікації й азотфіксації.
З
агальний азот становить 0,1—0,15%, а доступний рослинам — 3,0—
4
,5 мг/100 г ґрунту
.
З
біднення гумусово-елювіального горизонту колоїдами зумовило
і
незначний вміст у них обмінного калію (5—10 мг/кг за Кірсановим),
фосфор
у
міститься 15—20 мг/1 кг.
Малосприятливі агрофізичні властивості цих ґрунтів, майже такі ж,
я
к і
у
світло-сірих опідзолених. ЗПВ
у
метровій товщі складає 80—
140 мм
.
Б
о
ніт
е
т 62
б
алів
.
Т
емно-с
і
р
і
оп
і
дзолен
і
ґр
у
нт
и
З
алягають невеликими ділянками серед сірих опідзолених ґрунтів
та чорноземів опідзолених. Сформувалися вони переважно в умовах
зріджених освітлених дубових лісів з добре розвинутим трав’янистим
покривом. Ознаки опідзолювання в цих ґрунтах у порівнянні із сірими
ґр
у
нтами виражені слабко, а процеси ак
у
м
у
ляції г
у
м
у
с
у
посилюються.
Тому темно-сірі ґрунти мають добрегумусовану верхню частину профі-
лю (горизонти
Не
,
Н
І
) і безг
у
м
у
сн
у
нижню частин
у.
З
а своїми ознаками і властивостями вони наближаються до чорно-
земів. ґрунти мають більш темне забарвлення і гумусовані значно глиб-
ше
(
до 50—70 см
).
Б
удова профілю ґрунту:
Но
(
Нл) — лісова підстилка у цілинних (лісових) ґрунтів грубизною
до 2—3 см
;
Н
Е а
бо
Не
—
г
у
м
у
сово-елювіальний гр
у
бизною 30 — 40 см, темно-
с
ірий, але з помітною «сивиною» від кремнезему Si
O
2
,
пухкий, неміц-
но-гр
у
дк
у
ватий зі слабкою пластинчастою стр
у
кт
у
рою, перехід добре
помітний
;
HІ
— гумусово-ілювіальний грубизною 20—30 см, темно-бурий,
ущільнений, з чіткою призматично-горіхуватою структурою, у верхній
ч
астині структурні агрегати можуть бути припудрені Si
O
2
,
на г
р
анях
с
труктурних окремостей колоїдне лакування, перехід поступовий;
І
— ілювіальний грубизною 40 см, безгумусовий, червоно-бурий
або м’ясо-червоний, щільний, горіх
у
вато-призматичний, грані стр
у
к-
турних агрегатів вкриті темно-бурими затіками органо-мінеральних
колоїдів (лак
у
вання, примазки), перехід пост
у
повий;
Ґрунтознавство часткове
312
87. Характеристика с
і
рих оп
і
дзолених ґрунт
і
в на лесах [9]
П
о
ка
з
ни
к
H
E
I
1
I
(
h
)
I
2
I
I
I
3
I
I
P
I
Pk
Pk
Г
либина відбору зразків, с
м
1
0
—2
0
30
—4
0
65—
75
9
5—105 12
5
—1
35
1
7
0—18
0
21
0
—22
0
pН водни
й
4,5
4,
8
4,
34
,4
4,5
?
?
Обмінно-увібрані катіони,
мг-екв/100 г ґрунт
у
С
а
+
+
14,97
13,98
10,84
13,41
19,6
5
«
«
М
а
++
4,
0
0
1
,
5
5
6
,
89 3
,
5
7
4,
91
«
«
N
а
+
0,
2
0
0
,
6
3
0,
8
0
0,
7
2
0
,
34
«
«
К
+
0,21
0,27
0,
5
7
0,
5
2
0,48
«
«
С
ум
а
19
,
98 16
,
43 19
,
1
0
18
,
2
2
16
,
38
«
«
H
+
3
,
5
2
2
,
2
3
3
,
3
4
2
,
99 2
,
4
7
«
«
С
т
у
пінь насиченості основами, %
85
88
85
86
87
«
«
Ф
ізичні та водно-фізичні показники
Г
либина відбору зразків, с
м
1
0
—2
0
30
—4
0
60—7
0
9
0—10
0
1
30
—14
0
170—18
0
21
0
—22
0
Щ
ільність, г/см
3
1,37
1,46
1,46
1,46
1,49
?
?
П
итома маса
,
г/с
м
3
2
,
6
6
2
,
7
2
2
,
7
0
2
,
7
2
2
,
71
«
«
З
агальна пористість, %
4
8
,
2
0
46
,
30
4
5
,
2
0
4
6
,
3
0
4
5
,
0
0
«
«
Вологість зав’ядання
,
%
6,10
8,80
11,
7
0
11,80
12,
5
0
«
«
Найменша вологоємність
,
%24
,
0
0
23
,
30 24
,
1
0
24
,
5
0
25
,
1
0
«
«
Д
іапазон активної вологи, мм 24
,
5
0
21
,
20 18
,
1
0
17
,
7
0
18
,
6
0
«
«
А
ерація за найменшої вологості, %
1
5
,60
12,30
10,
7
0
10,
5
0
7
,80
«
«
313
Опідзолені і реградовані ґрунти Лісостеп
у
Валовий хімічний склад ґр
у
нт
у
,
% оксидів на прожарен
у
наважк
у
Si
O
2
83
,
2
4
81
,
01 75
,
9
0
?
77
,
0
9
?
85
,
5
0
Fe
2
O
3
1,85
2,
5
5
4,00
«
3,80
«
1,80
Al
2
O
3
7,
4
2
9,
0
5
11
,
55
«
10
,
9
0
«
5,
9
2
C
a
O
0,
98 1
,
1
9
1
,
4
0
«
1
,
2
6
«
2
,
5
2
M
gO
0,
5
9
0,
5
6
0,84
«
0,97
«
0,40
N
a
2
O
0,
8
1
0
,
8
9
0,
78
«
0
,
84
«
0
,
48
S
i
O
2
:
R
2
O
3
14
,
7
0
12
,
90
9,
1
5
«
9
,
9
9
«
20
,
4
0
Валовий хімічний склад м
у
л
у
,
% оксидів на прожарен
у
наважк
у
S
i
O
2
53,89
5
3,13
5
5
,15
?
52,80
?
5
5
,31
Fe
2
O
3
7,
6
5
8
,
3
0
10
,
2
7
«
9
,
83
«
9,
15
Al
2
O
3
18
,
0
7
19
,
00 19
,
98
«
20
,
5
2
«
20
,
6
4
C
a
O
0,14
0,20
0,13
«
0,13
«
0,28
M
gO
1
,
8
2
1
,
78 1
,
7
3
«
1
,
73
«
1
,
4
6
Na
2
O
0,
1
6
0
,
16
0,
1
6
«
0
,
1
6
«
0
,
1
6
К
2
О
2,64
2,
7
0
2,
5
0
«
2,62
«
2,3
5
Si
O
2
:
R
2
O
3
4,
0
1
3
,
7
2
2
,
6
2
«
3
,
3
6
«
2
,
5
6
Ґрунтознавство часткове
314
88. Характеристика темно-сірих опідзолених ґр
у
нтів на лесах [9]
По
ка
з
ни
к
Не
Н
е
Н
І
І
Р
І
Рk
Г
либина відбору зразків, см
2
—
12
13
—
22
40
—
50
69
—7
9
110
—
120
130
—
140
р
Н водни
й
7
,0
6
,
87
,2
7,2
7
,0
7
,
8
рН сольови
й
6,3
6
,
3
5,
55
,
8
5,
8
?
Обмінно-увібрані катіони,
мг-екв/100 г ґрунт
у
Са
++
23,
55
18,96
20,42
1
7
,46
22,
7
7
«
М
а
++
6,
6
0
4,
8
0
3
,
4
0
6
,
6
0
3
,
00
«
N
а
+
0
,
18 0
,
1
6
0
,
2
2
0,
2
3
0
,
2
7
«
К
+
0,99
0,
7
7
0,
7
4
0,61
0,61
«
Су
ма 31
,
5
2
24
,
6
3
24
,
78 24
,
9
0
26
,
65
«
H
+
3
,
8
7
2
,
7
2
2
,
91 1
,
8
2
1
,
8
2
«
С
тупінь насиченості основами, %
89,00
91,00
90,
5
0
93,00
90,31
«
Фізичні та водно-фізичні показники
Щ
ільність, г/с
м
3
1
,
0
7
1
,
2
3
1
,
35 1
,
4
7
1
,
5
6
Не
ви
з
нач
е
н
о
П
итома маса
,
г/с
м
3
2
,
6
3
2
,
6
5
2
,
6
4
2
,
68 2
,
6
9
«
З
агальна по
р
истість, % 59
,
3
0
5
5
,
6
0
4
8
,
7
0
4
5
,
1
0
4
2
,
0
0
«
Максимальна гігроскопічність, %
9,
9
0
8
,
7
0
9,
73
9,
7
0
10
,
2
6
«
В
ологість зав’ядання
,
% 13
,
2
7
11
,
6
7
13
,
0
4
12
,
9
9
13
,
75
«
Найменша вологоємність
,
%28
,
83 25
,
5
3
23
,
49 23
,
3
2
20
,
95
«
315
О
підзолені і реградовані ґрунти Лісостеп
у
Г
ран
у
лометрични
й
склад,
% фракцій на абсолютно с
у
х
у
б
езкар
б
онатну наважк
у
1—0
,
25 1
,
41 1
,
4
0
0
,
63 3
,
2
4
1
,
5
2
0
,
8
2
0
,
25—0
,
0
5
10
,
0
7
8
,
3
0
8
,
1
6
2
,
2
2
1
,
33 2
,
0
2
0,0
5—
0,01
3
5
,46
38,44
34,89
31,80
34,49
29,87
0
,
01—0
,
00
5
11
,
6
3
9,
68 10
,
4
0
15
,
7
9
12
,
78 14
,
43
0
,
005—0
,
00
1
11
,
7
5
10
,
6
6
13
,
2
6
7,
2
0
11
,
4
5
7
,
01
<
0,001
29,68
31,
5
2
32,66
39,
7
5
38,43
4
5
,84
Су
ма <0,01 53
,
04
5
1
,
8
6
5
6
,
3
2
62
,
7
4
6
2
,
6
6
6
7
,
28
В
аловий хімічний скла
д
ґр
у
нт
у
, % оксидів
на прожар
е
н
у
наважк
у
Si
O
2
7
9
,
1
0
78
,
9
0
77
,
4
6
7
6
,
9
9
75
,
68 73
,
6
4
F
e
2
O
3
3
,
4
5
4,
3
0
4,
5
2
4,
78
4,
83
4,
71
Al
2
O
3
9,
91 11
,
8
0
11
,
75 11
,
7
1
11
,
7
0
11
,
56
C
a
O
1
,
3
4
1
,
4
0
1
,
1
7
1
,
0
2
1
,
18 8
,
58
Mg
O
1
,
0
7
0
,
9
0
1
,
15 1
,
5
6
1
,
3
6
1
,
95
N
a
2
O
0
,
98 0
,
8
0
0
,
9
2
0,
9
6
0
,
94 0
,
9
2
K
2
O
2
,
2
9
2
,
0
0
1
,
91 2
,
49 2
,
3
7
2
,
28
S
i
O
2
:
R
2
O
3
9,
6
0
9,
2
0
8
,
5
0
8
,
3
0
8
,
10 8
,
3
0
В
аловий хімічний склад мулу,
% оксидів на прожарену
наважк
у
S
i
O
2
55
,
9
0
5
5
,
3
0
5
6
,
4
0
55
,
3
0
5
6
,
4
0
5
7
,
8
0
F
e
2
O
3
9,
9
0
10
,
2
0
10
,
6
0
11
,
4
0
10
,
5
0
10
,
2
0
A
l
2
O
3
24
,
8
0
25
,
1
0
24
,
3
0
22
,
1
0
25
,
1
0
24
,
0
0
C
a
O
2,
5
0
2,40
2,10
2,10
2,30
1,
5
0
Mg
O
2
,
8
0
2
,
7
0
2
,
8
0
2
,
3
0
2
,
90 2
,
8
0
Na
2
O
0
,
2
0
0
,
2
0
0
,
2
0
0,
2
0
0
,
20 0
,
3
0
K
2
O
3,40
3,30
3,10
2,60
2,
7
0
2,80
S
i
O
2
:
R
2
O
3
3
,
3
0
3
,
3
0
3
,
1
0
3
,
2
0
3
,
00 3
,
2
0
Ґрунтознавство часткове
316
P
І
— перехідний ілювіальний залягає до глибини 120—150 см, світ-
л
іший за попе
р
едній, менш щільний, з меншим ви
р
азом затьоків ко-
л
оїдів, перехід пост
у
повий
;
Рk—
ґрунтотворна порода, як правило, лесова з карбонатним псев-
—
доміцелієм і прожилками.
Темно-сірі опідзолені ґрунти також характеризуються значним пере-
розподілом за профілем мулу і збагаченням фракціями пилу
.
Фізико-хімічні показники сприятливі для сільськогосподарських
культур. Уміст гумусу в цілинних лісових ґрунтах 5—8%, в орних
2,0—3,9 з поступовим зменшенням вниз за профілем. У складі гумусу
с
уттєво зростає група гумінових речовин, тому тип гумусу фульватно-
г
у
матни
й.
Ґ
рунти слабокислі (р
Н
KCl
5,3—6,4), проте величина гідролітич-
ної кислотності зростає до 2,1—4,0 мг-екв, насиченість основами —
80—90%. Сума обмінних основ дорівнює 11—34 мг-екв/100 г ґрунту.
З
глибиною кислотність зменшується й зростає насиченість основами.
З
більшення гумусованості і насиченості основами, слабкокисла реакція
с
ередовища зумовлює і вищий вміст у них елементів живлення. Загаль-
ний вміст азоту становить 0,15—0,30%, що легко гідролізуємог — 5—
6 мг/100 г ґрунту. Уміст обмінного калію — 5,5—10 мг/кг, фосфору
(
за Кірсановим) — 15—20 мг/кг ґр
у
нт
у.
Ц
і ґрунти мають більш сприятливі агрофізичні властивості. У них
зростає кількість водостійких агрегатів, том
у
вони менш запливають,
кірка менш щільна. Істотно зростає вологоємкість і кількість ЗПВ. Тем-
но-сірі опідзолені ґрунти мають високу природну родючість. Бонітет —
68
б
алів
.
Ч
орноземи опідзолен
і
В
основном
у
поширені на правобережжі, особливо західном
у
, і лі-
в
обережжі Лісостепу, на лесових терасах Дніпра і його притоків, осе-
редками — на півночі Степової зони і на лесових «островах» Полісся.
З
алягають на добре дренованих вододілах та їх схилах між темно-сіри-
ми ґрунтами і чорноземами типовими. Чорноземи, як і темно-сірі опід-
золені ґрунти, пройшли дві стадії розвитку: підзолисту і степову. У про-
ф
ілі помітні ознаки пе
р
еміщення колоїдів, як свідчення того, що вони
зазнали впливу підзолистого процесу. Отже, ці ґрунти мають ознаки як
ч
орноземів, так і опідзолених ґрунтів
.
Бу
дова профілю
:
Не
гумусовий слабоелювійований грубизною 35—45 см, темно-сі-
рий з кремнеземистою присипкою Si
O
2
,
яка надає біл
у
ватого відтінк
у
(
сивина), структура — зернисто-грудкувата, перехід поступовий;
31
7
Опідзолені і реградовані ґрунти Лісостеп
у
Н
Р
і
— верхній перехідний слабкоілювійований грубизною 30—40 см,
і
темно-бурий, ущільнений, грудочкувато-горіхуватий, інколи струк турні
агрегати прип
у
дрені R
2
O
3
,
перехід пост
у
повий
;
РНі
— нижній перехідний слабоілювійований грубизною 35—45 см,
темно-б
у
рий, язики натічного г
у
м
у
с
у
, горіх
у
вато-призматичний, перехо-
дить у породу по лінії залягання карбонатів
.
Р
k
— з глибини 120 см і більше? частіше карбонатний лес.
k
Ц
і ґрунти мають 3,5—5,0% гумусу (супіщані до 2%, глинисті — до
6%), Сгк: Сфк = 1,2—1,5, слабокислу реакцію середовища (рН
K
C
l
= 5
,
6—
6,5), ступінь насиченності основами — 75—90%, у ґрунтовому вбир-
ному комплексі присутній водень 2,0—3,5 мг — екв/100 г ґрунту. ЗПВ
с
тановить 90—140 мм
у
метровій товщі. Чорноземи опідзолені містять
більше азоту і більше фосфору, ніж темно-сірі опідзолені ґрунти.
Ї
х по-
тенціальна родючість має досить високий рівень. Бонітет складає при-
б
лизно 72
б
али.
Ч
асто опідзолені ґрунти на лесах підстилаються на глибині 1—2 м ін-
шими породами. При підстилані лесів
ч
ервоно-бурими глинами
г
оризонт
І опідзолених ґрунтів непомітно переходить у глину. При підстиланні
л
ес
ів
піс
к
ами
будова профілів опідзолених ґрунтів відрізняється від та-
ких самих ґрунтів на лесах слабким перерозподілом колоїдів у профілі,
ч
асто безкарбонатністю породи, наявністю псевдофібр в
І
горизонті
й підвищеною сухістю. При формуванні опідзолених ґрунтів на лесах, що
пі
д
стилаються
безкарбонатними щільними породами
(гранітами, слан-
цями тощо), профіль ґрунтів має меншу грубизну і гумусованість, вилу-
гуваний від карбонатів, містить уламки щільної породи, в сухому стані
ґрунти дуже щільні. У випадку підстилання лесів
щ
ільними карбонат
-
н
ими по
р
о
д
ами
у ґрунтів слабше виражені ознаки опідзолювання, вони
менш кислі, більше гумусовані й насиченні основами. На денудованих
в
ододілах, де леси змитті, опідзолені ґрунти формуються на червоно-бурих
глинах
.
Іх профіль коротший, щільніший, ніж на лесах. Такий ґр
у
нт трі-
щинуватий, поверхня замулюється, утворюється щільна кірка. На еродо-
в
аних правих корінних берегах річок ґр
у
нтотворення опідзолених ґр
у
нтів
в
ідбувається н
а
п
ісках і супіска
х
.
Ї
х профіль більш глибокий, безкарбонат-
ний, ілювій псевдофібровий або шаруватий. Ґрунт слабкогумусований.
О
підзолені еродовані та намиті ґрунт
и
Еродовані ґрунти в Лісостепу займають площу 10—30% усіх зе-
мель, а в деяких місцях (високе Придністров’я, Придніпров’я, басейн
С
іверського Дінця) — 30—50%, навіть 60—70%
.
За ст
у
пенем змитості сірі опідзолені еродовані ґр
у
нти діляться на
підрозряди: слабо-, середньо-, сильнозмиті і намиті
Ґрунтознавство часткове
318
89. Ха
р
акте
р
истика чо
р
ноземів опідзолених на лесах [9
]
П
о
ка
з
ни
к
Н
е
пН
е
H
pI
PhI
P(
h
)
I
Pk
Pk
Г
либина відбору зразків, с
м
0
—
10
30
—
40
50
—
60
80
—
90
100
—
110
130
—
140
190
—
200
р
Н водни
й
7,0
7,1
7
,
1
7,2
7
,5
8
,0
8
,2
Обмінно-
у
вібрані катіони,
мг-екв/100 г ґрунт
у
С
а
++
22
,
8
5
21
,
2
5
16
,
9
7
13
,
7
1
16
,
3
2
?
?
М
g
++
1,68
4,43
3,88
4,91
3,34
«
«
N
а
+
0,
3
1
0
,
2
6
0
,
2
6
0
,
2
6
0
,
10
«
«
К
+
0,
4
1
0
,
3
5
0
,
51 0
,
5
1
0
,
51
«
«
С
ума 22
,
2
5
26
,
29 21
,
6
2
19
,
39 20
,
2
7
«
«
H
+
3
,
28 2
,
8
6
1
,
7
2
1
,
0
6
?
«
«
С
тупінь насиченості основами, %
88
90
93
9
5
«
«
«
Фізичні та водно-
ф
ізичні показники
Щ
ільність, г/см
3
1
,
1
9
1
,
2
6
1
,
35 1
,
3
7
?
1
,
39
?
П
итома маса
,
г/с
м
3
2
,
6
2
2
,
6
5
2
,
6
9
2
,
69
«
2
,
69
«
З
агальна пористість, % 54
,
6
0
5
2
,
5
0
4
9
,
8
0
4
9
,
1
0
«
4
8
,
3
0
«
Максимальна гіг
р
оскопічність, % 8
,
5
0
8
,
7
0
8
,
60 8
,
3
0
«
7
,
5
0
«
Вологість зав’ядання
,
%11
,
5
0
11
,
8
0
11
,
7
0
11
,
6
0
«
10
,
0
0
«
Найменша вологоємність
,
%31
,
5
0
27
,
3
0
25
,
7
0
25
,
0
0
«
25
,
4
0
«
Д
іапазон активної вологи, мм
23,80
19,60
18,90
18,30
«
21,
5
0
«
А
е
р
ація п
р
и НВ, % 17
,
6
0
18
,
1
0
15
,
0
0
14
,
8
0
«
12
,
9
0
«
319
Опідзолені і реградовані ґрунти Лісостеп
у
Г
ранулометрични
й
склад,
% фракцій на абсолютно суху
б
езкар
б
онатну наважк
у
1—0
,
2
5
0,
0
6
0
,
0
3
0
,
03 0
,
0
5
0
,
03 0
,
0
4
0
,
04
0,2
5—
0,0
5
4,29
3,90
5,
7
1
7
,65
6,9
5
5,49
2,83
0
,
05—0
,
01 53
,
3
5
5
3
,
0
4
5
3
,
81
5
2
,
4
2
5
3
,
2
2
5
0
,
1
2
4
1
,
63
0,
01—0
,
005 8
,
8
2
8
,
5
0
8
,
24 8
,
9
4
8
,
35 7
,
43 7
,
35
0,00
5—
0,001
8,25
9,02
7
,37
6,
5
2
8,27
5,64
7
,3
5
<0
,
001 25
,
2
3
25
,
5
1
24
,
8
4
24
,
4
1
23
,
18 22
,
5
7
22
,
35
С
ума <0,0
1
4
2
,
3
0
4
3
,
0
3
4
0
,
45 39
,
8
7
38
,
8
0
35
,
6
4
37
,
05
Валовий хімічний склад ґрунту,
% оксидів на прожарену наважк
у
Si
O
2
80,32
80,48
80,
7
0
80,80
80,
7
6
81,20
77
,
5
0
F
e
2
O
3
3
,
0
7
3
,
1
7
3
,
0
9
3
,
1
0
3
,
20 3
,
31 3
,
61
A
l
2
O
3
10
,
68 10
,
7
5
9,
6
7
10
,
89 10
,
7
4
10
,
6
0
11
,
0
6
C
a
O
2
,
1
3
1
,
8
6
1
,
83 1
,
5
5
1
,
50 0
,
8
4
3
,
3
0
M
gO
0,
9
6
0
,
9
1
0
,
73 0
,
8
6
0
,
71 1
,
1
4
1
,
7
7
S
i
O
2
:
R
2
O
3
10
,
8
0
10
,
7
3
11
,
8
0
10
,
69 10
,
71 10
,
8
2
9
,
8
6
Валовий хімічний склад мулу,
% оксидів на прожарену наважк
у
Si
O
2
53
,
6
3
61
,
2
4
5
8
,
0
7
5
8
,
2
3
6
1
,
8
9
5
9
,
1
6
5
9
,
45
F
e
2
O
3
11
,
9
0
10
,
7
1
12
,
4
9
12
,
3
4
11
,
6
0
11
,
95 12
,
65
A
l
2
O
3
21
,
0
6
20
,
1
6
21
,
8
4
22
,
3
0
18
,
9
7
21
,
7
6
19
,
0
4
C
a
O
0,
2
6
0
,
3
5
0
,
34 0
,
3
3
0
,
3
2
0
,
1
7
0
,
3
2
M
gO
2,
7
8
1,68
2,24
2,17
2,13
2,
55
2,3
5
S
i
O
2
:
R
2
O
3
3
,
1
9
3
,
8
7
3
,
3
2
3
,
28
4,
00 3
,
4
4
3
,
7
2
Ґрунтознавство часткове
320
С
лабозмиті ґр
у
нти з
у
стрічаються на слабко-пологих і пологих схи-
л
ах вододілів. У ясно-сірих частково змитий горизонт
НЕ
; у сірих, тем-
но-сірих ґр
у
нтів і чорноземів опідзолених змите менше половини гори-
зонту
НЕ
а
бо
Н
е
.
Поверхня біляста, замулюється
.
Се
р
е
д
ньозмиті ґрунти залягають на пологих і покатих схилах, час-
т
о опуклих і хвилястих. У ясно-сірих ґрунтів змитий горизонт
НЕ
а
бо
НЕ
+
Е
г
оризонти; у сірих змитий
НЕ
і ве
р
хня частина
I
горизонту
;
у темно-сірих змитий весь
Не
горизонт; у чорноземів опідзолених змито
б
ільш
е
п
о
л
о
вини а
бо
в
ес
ь
Не
го
р
изонт
.
С
ильнозмиті ґр
у
нти залягають на кр
у
тих схилах. У ясно-сірих ґр
у
н-
т
ів змиті горизонти
НЕ
+
Е
і ча
с
тк
о
в
о
І
горизонт; у сірих змитий
НЕ
і
ча
с
тк
о
в
о
І
горизонт;
у
темно-сірих змиті
Не
+
НІ
горизонти
;
у
чорно-
земів опідзолених змиті Н
е
+
Н
рі горизонти
.
У середньо і сильнозмитих ґрунтів розорюється ілювій. Поверхня
ґрунтів замулюється, утворюється щільна кірка, часто розмивається
.
Намиті
ґрунти пролягають у підніжжя схилів і на ввігнутих схилах.
Мають велику грубизну профілю за рахунок намиву ґрунту з вищерозта-
ш
о
ваних
с
хилів
.
Р
еградован
і
ґр
у
нти
Ц
е зональні ґр
у
нти лісостепової зони. Поширені в Лісостеп
у
і в пів-
нічній частині Степу. Площа, яку вони займають, становить 1371,2 тис. га,
або 6,6% території зони Лісостеп
у
. На високих добре дренованих пла-
т
о, увалах, пагорбистих підвищеннях на карбонатних, передусім лесо-
в
их породах у автоморфних умовах. Ці ґрунти залягають серед масивів
о
підзолених ґрунтів і розповсюджені на орних землях, на пологих схи-
л
ах південної та південно-західної експозиції, які сильно п
р
ог
р
івають-
с
я, рідше — під широколистяними лісами паркового типу. Реградовані
ґрунти утворилися внаслідок остепніння опідзолених ґрунтів при за-
міні лісової рослинності на трав’ян
у
, зрідженні лісів і підвищенні рівня
підґрунтових вод. Зміна гідротермічного режиму стимулює вторинне
підтяг
у
вання карбонатів кальцію в раніше сформований і вил
у
г
у
ваній
елювіально-ілювіальний профіль ґрунтів з утворенням інтенсивної кар-
бонатної цвілі. Підзолистий п
р
оцес згасає й інтенсивніше
р
озвивається
дерновий. Найчастіше трапляються чорноземи реградовані, темно-сірі
реградовані ґрунти, рідше — сірі і ясно-сірі реградовані. При наявності
о
знак реградації опідзолених чорноземів, у їх номенклатурі слова «опід-
золени
й
» опускається
.
П
рофілі реградованих ґр
у
нтів аналогічні відповідним опідзоленим
ґрунтам і відрізняються від них глибиною
з
алягання карбонаті
в
у про-
філі. За цією ознакою виділяють
види
реградованих ґр
у
нтів: слабо-, се-
редньо- та сильнореградовані
.