Тихоненко Д.Г., Дегтярьов В.В. та ін. Практикум з грунтознавства

Подождите немного. Документ загружается.

труктура ґрунтового покрив

днак і в межах низьких таксономічних одиниць ґрунтової геогра-

фії (окр

ги, райони, мікрорайони) також спостерігається неоднорідність

ґрунтового покриву. У таких випадках виділяють елементарні групові

еали (ЕГА) — малі території з ґрунтом одного і того ж розряду. ЕГА

об

’єднуються в

ґрунтові комбінації

. Вплив рельєфу і материнських

порід обумовлює утворення мікро- і мезокомбінацій

ікрокомбінаці

— це черг

вання дрібних ЕГА (до десятків метрів)

пов’язаних з мік

ельє

ом.

езокомбінаціі — це чергування крупних

ЕГА, пов’язаних з мезорельєфом і зміною материнських порід

ом

ле

си

—

мікрокомбінації генетично пов’язаних контрасних

компонентів ґр

нтового покрив

. Наприклад, комплекси темно-кашта-

нових ґрунтів і солончаків

Плямис

іс

— мік

окомбінації генетично пов’язаних неконт

аст-

них компонентів ґрунтового покриву. Наприклад, плямистість чорноземів

типових (у%) від загальної площі виділу чорноземів вилугованих.

Мезокомбіна

ії

—

це черг

вання кр

пних ЕГП, більш пов’язаних зі

змінами мезорельєфу і материнських порід. З мезорельєфом пов’язані

пол

чення

Сполучення — мезокомбінації з контрастним ґрунтовим покривом

Ва

іаці

— мезокомбінації з неконтрастних ґрунтовим покривом.

міна материнських порід призводить до мозаїк та ташет

озаї

— це мезокомбінації, які пов’язані з контрастним ґрунтовим

покривом при зміні материнських порід

Таше

— це мезокомбінації з неконтрастними змінами ґрунтового

покрив

за материнськими породами

Завдання для самостійної ро

от

Зав

ання 1.

лабораторному зошиті заповнити таблицю «Ґрунтові

зони та ґрунти території СНД» за схемою.

Ґрунтова зона

ональні й інтразональні ґрунти

Зав

ання 2. На конт

рній карті України зробити схем

«Агроґр

н-

тове районування України», на яку нанести, ґрунтові зони, підзони,

овінції

низу карти помістіть умовні позначки у прямокутниках

еликими літерами позначити ґрунтові зони (П — Поліську,

ЛС — Лісостепову, С — Степову, КП — Карпатську, Кр — Крим-

ьку). Латинськими цифрами праворуч від літер позначте ґрунтові

акономірності географічного поширення ґрунті

Ґрунтознавство часткове

зони, арабськими цифрами — підзони. Ареали розповсюдження зональ-

них ґрунтів позначте різними кольорами. Гірські ґрунти відмітьте без

позначення типів. Інтразональні ґр

нти (солончаки, солонці, болотні)

позначте особливими позначками. Межі відділіть такими лініями

─

─── зони, -------- підзони, .......... провінції, -.-.-.- підпровінції.

арту-схему підписати: курс, група, факультет, прізвище студента

бладнання: Контурна карта України, карти природних зон, кліма-

ична, фізична; кольорові олівці

ир

шити конкретн

сит

ац

ії

1. Під час польових і лабораторних досліджень широко розповсю-

дженого в Лісостепу України чорнозему було виявлено, що він має

добрег

сований профіль до глибини 110 см, гр

бизна верхнього г

мусового горизонту — 48 см, уміст гумусу в цьому горизонті — 5,1%,

гранулометричний склад в усіх горизонтах середньосуглинковий, ски-

пає від

Сl

глибини 50 см, виділення карбонатів з глибини 75 см

у вигляді міцелію, материнська порода бурувато-палевого кольору, пух-

ка, пориста, карбонатні прожилки, не шарувата

Да

те повну назву цьому ґрунту

2. Ґр

нтовий розріз закладено в Лісостеп

на високом

правом

бе-

резі р. Уд и в широколистяному лісі, територія має ухил 5%. На поверхні

ґр

нт

знаходиться лісова підстилка, під нею добрег

сований, темн

ато-сірий, з слабкою кремнеземистою присипкою безкарбонатний гуму-

овий слабкоелювійований змитий горизонт грубизною 15 см (він більш

ніж на половину коротший, ніж на вододілі), середньосуглинковий, під

цим горизонтом знаходиться добре гумусований ущільнений горіхува-

о-призматичний сіро-бурий горизонт з колоїдним лакуванням, він ясно

переходить у червоно-бурий, щільний, призматичний, глинистий без-

карбонатний горизонт. Ґр

нтотворна порода червоного б

рого кольор

глиняста, з білими плямами карбонатів. Дайте повну назву цьому ґрунту.

3. Визначити таксономічні одиниці ґр

нтово-географічного район

ання території, де мешкає кожен студент групи. Назвіть ґрунти цієї те-

ито

ії

. У результаті обстеження ґрунтів однолесової тераси р. Сіверський

онець було виявлено, що на фоні чорнозему типового на лесоподібно-

му суглинку в блюдцеподібних пониженнях діаметром 15 — 20 м заля-

гають глеєсолоді. Укажіть назву таких комбінацій ґрунтових ареалів

. Під час обстеження ґр

нтів

Житомирській області встановлено,

що на великих горбистих ділянках рельєфу залягають дерново-подзо-

исті ґр

нти, а

кр

пних замкн

тих пониженнях — болотні ґр

нти. Як

назву мають такі комбінації ґрунтових ареалів

екомендована література: [2, 6, 8, 13].

РУНТ

ВІ РЕ

УР

И УКРАЇНИ

емельний фонд України у 2003 р. становив (за даними Держком-

зему) 60 354,8 тис. га. Понад 71% території України зайнято сільсько-

господарськими угіддями, 17,3% — лісами і лісопокритими землями,

11,4% — населеними пунктами. Понад половини території держави

(

65,7%) використов

ють сільськогосподарські товаровиробники (

том

ислі 18,8% — громадяни і 36,9% — сільгосппідприємства)

81. Ґр

нтовий покрив України (за О. П. Канашем

)

Назва ґрунту

Площа

. г

ерново-підзолисті ґрунти на давньоалювіальних

а водно-льодовикових в

дкладах

ерново-слабкопідзолисті піщані і глинисто-піщані ґр

нти

2 Дерново-середньопідзолисті с

піщані ґр

нти

1933,7

801

ерново-п

дзолист

оглеен

(глеюват

та глейов

)

нти на давньоалюв

альних та водно-льодовикових

відкладах і мо

ені

3 Дерново-слабкопідзолисті оглеєні ґрунти

4 Дерново-середньопідзолисті оглеєні ґрунти

5 Дерново-середньо- та сильнопідзолисті поверхнево-

глеєні ґрунти

3310

1905

Опідзолені ґрунти (незмиті та змиті)

ере

жн

есо

вих п

оро

ах

Ясно-сірі та сірі опідзолені ґр

нти

Темно-сірі опідзолені ґр

нти

8 Чо

ноземи опідзолені

3043,2

2296

2809

14,9

Реградовані ґр

нти (незмиті та змиті)

пе

еважно на лесових по

ода

Темно-сірі реградовані ґрунт

10 Чорноземи реградовані

790

143

1646

орноземи типов

(незмит

та змит

) на лесових порода

орноземи типові малог

сні та слабког

совані

12 Чорноземи типові середньог

сні

6202,5

5644

558

11,4

ноземи звичайн

(незмит

та змит

)

на лесових по

ода

13 Чорноземи звичайні глибокі мало- й середньогумусні

14 Чорноземи звичайні середньогумусні

15 Чорноземи звичайні малогумусні

16 Чорноземи звичайні неглибокі малогумусні

0 916

2452

3199

3189

2075

Ґрунтознавство часткове

Назва ґрунту

Площа

. га

орноземи південні (незмиті та змиті)

есо

вих п

оро

ах

17 Чорноземи південні малогумусні та слабкогумусовані

234,

3234

орноземи на важких глина

18 Чорноземи переважно солонцюваті на важких глина

681,

681

орноземи та дернові щебенисті ґрунти

на елювії щільних порі

19 Чорноземи і дернові щебенисті ґрунти на елювії щільних

езкарбонатних порід (пісковиків і сланців)

20 Чорноземи і дернові карбонатні ґрунти на елювії

карбонатних порід (мергелів, крейди, вапняків

)

1946

731

121

2,2

ноземи залишково-солонцюваті на лесових по

ода

21 Чорноземи типові і звичайні залишково-солонцюваті

22 Чорноземи південні залишково-солонцюваті

983

673

310

0,6

учно-чорноземні ґрунти переважно на лесових порода

23 Лучно-чорноземні ґрунти

24 Лучно-чорноземні поверхнево-солонцюваті ґрунти

25 Лучно-чорноземні глибокосолонцюваті ґрунти

1466,

733

229

04,5

0,4

Каштанов

ґр

нти на лесових порода

26 Темно-каштанові залишково-солонцюваті ґр

нти

27 Темно-каштанові солонцюваті ґр

нти

28 Каштанові солонцюваті ґрунти в комплексі з солонцями

64,

345

224

2,9

0,6

0,4

рунти на делювіальних та алювіальних відкладах

29 Л

чні ґр

нти

30 Л

чні солонцюваті ґр

нти

2262,6

9,9

4,1

олотні ґрунти на алювіальних, делювіальних

а во

но-льо

овикових ві

кла

ах

31 Лучно-болотні та болотні ґрунти

32 Торфово-болотні ґрунти і торфовища

356

1985

1371

олонці

33 Солонці переважно солончак

ваті

9,5

289,

0,5

Осолоділі ґрунти

34 Л

чно-чорноземні та дернові осолоділі глейові ґр

нти

й соло

387

родовження табл. 81

Назва ґрунту

Площа

. га

ернов

ґр

нти

35 Де

нові пе

еважно оглеєні піщані,

глинисто-піщані та супіщані ґрунти в комплексі

і слабкогумусованими пісками

35а Дернові піщані та глинисто-піщані переважно неоглеені

ґрунти в комплексі зі слабкогумусованими пісками, подекуди

кучугурним рельєфом та чорноземні піщані ґрунт

36. Дернові опідзолені суглинкові ґрунти та оглеєні їх види

2778

1834

0,9

Пі

дзолисто-б

роземн

ґр

нти

пе

еважно на делюв

альних в

дклада

37 Підзолисто-б

роземні ґр

нти і поверхнево-оглеєні їх види

166

0,3

Бурі гірсько-лісові ґрунти

38 Бурі гірсько-лісові щебенисті ґрунти в комплексі

оглееними

х ви

ам

1969,6

3,6

ерново-б

роземні та гірсько-л

чні ґр

нти

39 Дерново-б

роземні та гірсько-л

чні ґр

нти

200

0,4

Коричневі ґрунти

40 Коричневі гірські щебенисті ґрунти

148

0,3

Ра

зом

39,0

100,0

емлі без ґрунтового покрив

—

ВСЬОГ

60 354

—

екомендована література: [

родовження табл. 81

рунтові ресурси Україн

ПРОЦЕСИ

РУНТОТВОРЕНН

ідзолистий процес ґрунтотворенн

пі

золювання — це кислотний гідроліз мінеральної частини ґр

нт

з виносом розчинних продуктів руйнування з верхньої частини ґрунто-

ого профілю в нижню в умовах промивного типу водного режиму

ідзолистий процес ґрунтотворення у чистому вигляді відбуваєть-

я під зімкнутими тайгово-шпильковими лісами (як правило ялинкови-

ми), де трав’яна рослинність відс

тня, або д

же зріджена, а поверхня

крита мохово-лишайниковим покривом. Ґрунтотворення відбувається

переважно на бідних безкарбонатних льодовикових породах в

мовах

промивного типу водного режиму. Лісова рослинність посилює промив-

ний тип водного режим

ґр

нт

(побічний вплив), об

мовлює особливі

процеси гуміфікації, кислотного гідролізу мінеральної частини ґрунту

(

прямий вплив лісу на ґрунтотворення).

ід шпильковим лісом створюється некомпенсований колообіг біо-

ільних елементів. Це означає, що тільки незначна частина поживних

елементів, які поглин

ла деревна рослинність, повертається на поверх-

ню ґрунту у вигляді лісової підстилки. Рослинні рештки лісової підстил-

ки бідні на основи, азот, зольні елементи. Зольність шпилькових порід

тановить 0,5—1,7%, листяних — 1,6—7%, трав 7—8%. Лісова підстил-

ка збагачена

ечовинами, що важко

озкладаються: лігнінами, смола-

ми, восками, бітумами та дубильними речовинами. Лісова підстилка

повільно

озкладається мік

оскопічними г

ибами. Унаслідок цього

процесу виділяються різні низькомолекулярні органічні кислоти. Утво-

рені кислоти частково нейтралізуються основами, які звільнюються під

ас мінералізації підстилки. Але більша їх частина потрапляє

ґр

нт,

заємодіє з мінералами ґрунту і впливає на процеси трансформації ор-

ганічної частини ґр

нт

у.

На поверхні ґрунту в кислому середовищі відбуваються повільні та

лабкі процеси мінералізації й г

міфікації лісової підстилки. Це об

мовлює утворення на поверхні ґрунту слабкорозкладених органічних

речовин типу мор (грубого гумусу), а безпосередньо під підстилкою

утворюється незначна кількість молекулярнорозчинного стійкого до ку-

муляції хімічного агресивного гумусу фульфатного типу

багатовалентними катіонами г

творює розчинні вн

трішньо

комплексні органо-мінеральні сполуки (хелати). Унаслідок промивно-

го водного режим

мовах кислого середовища з верхніх горизонтів

ґрунту вилуговується молекулярнорозчинний гумус, халати, кар

онати

нижню частин

профілю, а також за його межі. Подалі здійснюється

роцеси ґрунтотворенн

кислотний гідроліз первинних і вторинних мінералів ґр

нт

. Низхідни-

ми токами води колоїдні продукти гідролізу мінералів (глинисті мінера-

ли, гідрокисли заліза й алюмінію), органічні (г

с) і органо-мінеральні

колоїди (мул) у вигляді золей, кальцій та інші основи виносяться з верх-

ніх горизонтів униз. На певній глибині вони коагулюють, утворюючи

горизонт вмивання колоїдів (ілювіальний горизонт). Завдяки чому цей

горизонт над

ає важкого гранулометричного складу, з

агачується на

мул, кальцій та інші основи полуторні окисли, має підвищену зв’язність,

ущільненість, невисоку кислотність, стає водотривким. На гранях при-

зматичних і горіх

ватих стр

кт

рних окремостей

творюються б

ре ко-

ло

дне лакування

У мір

винос

з верхніх горизонтів колоїдів т

т зростає відносний

уміст нерозчинного продукту гідролізу силікатів, стійкого до хімічно-

го руйнування — вторинного кварцу (опалу) у вигляді пилуватого бо-

рошнистого порошку, яки

називають кремнеземистою присипкою. Ця

речовина надає верхній частині ґрунту білястого кольору, який нага-

дує колір попелу. Звідки і походить назва горизонту — «підзолистий»,

тобто під колір попелу (російською — золи). Цей гризонт утворюється

під лісовою підстілкою і називається горизонтом вимивання колоїдним

Ри

с.

хематичний граф

к перерозпод

род

кт

в ґр

нтотворення

проф

дзол

(за С. С. Не

стр

євим

)

Ґрунтознавство часткове

(

елювіальним або підзолистим горизонтом). Він такі морфологічні озна-

ки: ясно-сірий, або білястий колір, збіднений на мулисті часточки, пів-

ораоксиди (R

,), основи, елементи живлення, безстр

кт

рний або

плитчасти

, листувати

, легкого гранулометричного складу, має кислу

реакцію. Отже, ґр

нт наб

ває диференційован

дов

профілю за елю-

іальн

-іл

віальним тип

Україні підзолистий процес у чистому вигляді не проявляється. Він

получається з дерновим процесом ґрунтотворення, в результаті чого

у Поліссі формуються дерново-підзолисті ґрунти, а в Лісостепу і Сте-

пу — опідзолені й реградовані ґрунти, агрогенетичну характеристику

яких

озглянемо пізніше

елика роль

форм

ванні підзолистих ґр

нтів, за Д. Г. Тихоненком,

належить оглеєнню і глеє-елювіальним процесам

Гумусово-акумулятивний (дерновий)

роцес

нтотворенн

Дерновий процес ґрунтотворення відбувається під впливом трав’яної

рослинності, формує ґрунти з акумулятивним типом профілю і добре

розвинутим гумусовим горизонтом

ажливою особливістю дернового процес

є пошарне розташ

вання

ко

еневих систем, висока зольність і багатий хімічний склад т

ав’яних

решіток, компенсований колообіг біофільних елементів під трав’яною

рослинністю. Суттю цього процесу є акумуляція продуктів ґрунтотво-

рення, насамперед г

, поживних елементів

верхньом

горизонті,

творення агрономічно-цінної водотривкої зернистої структури

ав’яна

ослинність збагачена на основі

(

особливо Са

)

та інші

зольні елементи, азот, розчинні сполуки (вуглеводи, білки), які легко

швидко руйнуються споровими бактеріями і актиноміцетами. Унаслі-

док цього процес

виділяється незначна кількість органічних кислот, які

майже цілком нейтралізуються основами, звільненими під час мінералі-

зації трав’яних решіток. Ґр

нт наб

ває близьк

до нейтральної реакцію

се

довища

астина виділених трав’яних решіток залишається на поверхні ґр

н-

у у вигляді повстини. Вона швидко і добре розкладається з утворен-

ням органічних решіток типу мюль (м’який гумус). Більша частина

рав’яних решіток у вигляді розгалужених кореневих систем потрапляє

середину ґрунту, де мінералізується і гуміфікується. Ці процеси най-

більш виражені

верхніх горизонтах, де концентр

ється основна маса

коренів рослин і ґрунтових мікроорганізмів. У результаті дернового

процес

ґр

нтотворення в лісо-л

чній зоні форм

ються дернові та л

чні

роцеси ґрунтотворенн

ґр

нти з ак

лятивним типом профілю. У лісостеповій і степовій зонах

під лучно-степовими травами при оптимальних умовах прояву гумусо-

о-акумулятивного процесу формуються чорноземи, агрогенетичну ха-

рактеристику яких ми розглянемо пізніше.

уроземний процес ґрунтотворенн

уроземний процес відбувається в умовах вологого помірно теплого

клімату під широколистяними лісами з розвиненим трав’яним покривом

або під високогірними луками на щебенистих материнських породах,

кі об

мовлюють гарний вн

трішньо-ґр

нтовий дренаж і промивний

тип водного р

жиму

а цим процесом

творюються б

рі лісові ґр

нти (б

роземи) з ак

мулятивним профілем. В Україні вони розповсюджені в гірських та пе-

редгірських областях Карпат і Крим

під б

ковими і б

ково-грабовими

лі

ами

уттю

уроземного процесу ґрунтотворення є одночасний прояв

гумусово-акумулятивного процесу у верхній частині профілю ґрунту,

глинювання у середніх горизонтах і лесиважу.

Ри

с.

хематичний графік перерозподілу

продуктів ґрунтотворення у профілі чорнозему

(за С. С. Неуструєвим

)

Ґрунтознавство часткове

260

Гумусово-акумулятивний проце

проявляється в акумуляції у верх-

ній частині ґрунту органічних речовин типу мюль і утворенні гуматно-

льватного тип

. У ґр

нті виникає кисла реакція середовища.

Унаслідок інтенсивної мінералізації лісової підстилки і відмерлих

решток трав’яної рослинності в

мовах вологого і теплого клімат

у ґрунті акумулюються основи, а саме: кальцій, магній, залізо, алюміній

а інші зольні елементи. Вони частково нейтралізують кислі продукти

розкладу лісового опаду, запобігають кислотному гідролізу мінераль-

ної частини і коагулюють ґрунтові колоїди (мул), що унеможливлює їх

міграцію у профілі ґрунту. Тому в цих ґрунтах підзолистий процес не

оявляється.

ідроокисли алюмінію і заліза (R

) максимально ак

люють-

я у верхніх генетичних горизонтах ґрунту завдяки їх малої рухомості

слабкокислом

середовищі

глинювання — це процес утворення вторинних коло

дно-диспер-

них глинистих мінералів з первинних в усьому ґрунтовому профілі

наслідок активного хімічного і біологічного вивітрювання в умовах

ологого теплого клімату. Цей процес особливо інтенсивно відбувається

середній частині профілю ґрунту. У метаморфізованих (

) горизон-

ах накопичуються глинисті мінерали, гідрооксиди заліза і алюмінію,

кальцій

магній та інші елементи

алізо стабілізує гумус ґрунту (сприяє його акумуляції), тобто вико-

є роль «сторожа» (коаг

лятора колоїдів і посередника між г

сом

глинистими часточками) подібно іонам кальцію в чорноземах. Акуму-

яція у ґрунтовому профілі гідроокислів заліза, алюмінію та органо-за-

ізистих і алюмінієвих комплексів надають ґрунту специфічного пале-

о-бурого кольору, сприяють рихлій текстурі ґрунту.

есиваж

(

) — процес відмивання дрібнопилуватих часточок ґрун-

у з поверхні грубих уламків мінералів, структурних агрегатів і їх ме-

анічний винос з верхніх горизонтів

середин

профілю без хімічного

руйнування. Цей процес діагностується наявність колоїдного лаку-

ання на гранях стр

кт

рних агрегатів

середній та нижній частинах

профілю за відсутності кремнеземнистої присипки у верхніх горизон-

ах ґрунту

а буроземним процесом ґрунтотворення формуються буроземи кар-

патського і к

имського

егіонів.

олотни

процес ґр

нтотворенн

Основними умовами прояву

олотного процесу є перезволожен-

ня ґр

нт

за рах

нок застою поверхневих вод а

лизького залягання

підґрунтових вод і наявність болотної рослинності