Тихоненко Д.Г., Дегтярьов В.В. та ін. Практикум з грунтознавства

2

7

1

Агрогенетична характеристика ґрунтів лісо-лучної зон

и

с

прияють перезволженню території. При цьом

у

талі та дощові затоп-

люють не тільки річкові долини, але і низькі вододіли і обумовлюють

поверхневе оглеєння ґр

у

нтів.

Р

ос

линні

с

ть

В

ологий клімат, легкий гранулометричний склад ґрунтів, а також

безкарбонатність ґрунтотворних порід обумовили поширення у Поліссі

лісової

р

ослинності, яка тепе

р

значною мі

р

ою знищена. У наш час ліси

с

тановлять близько 29% від загальної площі зони

.

В

еликі території, вкриті мореною і флювіогляціальними відклада-

ми, займали мішані широколистяні ліси з переважанням сосни, д

у

ба,

липи, клена, берези, осики і з добре розвинутим трав’яним покривом.

У

Правобережному Поліссі переважали сосново-дубові і дубово-грабові,

а в Лівобережному — дубово-липові ліси. У результаті цього у Поліссі

с

формувалися дерново-підзолисті ґрунти. Соснові ліси (бори) розпо-

в

сюджені на піщаних породах борових терас річок. Вершини піщаних

дюн вк

р

иті з

р

ідженими лісами з лишайнико-моховим пок

р

ивом. Нині

у

деревостої зовсім відс

у

тня ялина. Окремі лесові острови вкриті широ-

колистяними лісами

,

типовими для лісостепової зони

.

З

начні площі в Поліссі зайняті болотами, переважно низинного і пе-

рехідного типів з осоково-очеретяними рослинними асоціаціями (сит-

ники, осоки, кислі злаки

)

. Місцями спосте

р

ігаються ве

р

хові с

ф

агнові

болота з низькорослою сосною та вільхою. Окремі ділянки зайняті луч-

но-болотною та лучною рослинністю

.

Ґ

РУНТИ ПОЛІСС

Я

С

воєрідність факторів ґрунтотворення, а саме: м’який і вологий клі-

мат, легкі та бідні на основи і поживні елементи по

р

оди, близьке заля-

гання до поверхні підґрунтових вод, широке розповсюдження в мину-

лому мішаних і листяних лісів з розвинутим трав’янистим покривом,

о

бумовили розвиток трьох основних процесів ґрунтотворення: підзо-

листого, де

р

нового і болотного

.

П

рояв цих процесів, що протікають як самостійно, так і в с

у

к

у

пності,

о

бумовили формування строкатого і мозаїчного ґрунтового покриву. На

підвищених вододільних територіях сформ

у

валися дерново-підзолисті

та дернові ґрунти, на відносно понижених територіях, з близьким рів-

нем підґр

у

нтових вод — дерново-підзолисті та дернові ґр

у

нти різного

с

тупеня оглеєння, у річкових заплавах і пониженнях — болотні, луч-

ні ґрунти. Річкові заплави і льодовикові долини вкриті торфовими бо-

лотами, у поєднанні з якими на підвищених місцях залягають дернові

Ґрунтознавство часткове

2

7

2

й л

у

чні ґр

у

нти. У місцях з близьким заляганням від поверхні крейдяних

в

ідкладень (Волинське та Новгород-Сіверське Полісся) сформувалися

дерново-карбонатні ґр

у

нти. Невеликими осередками поширені опідзо-

л

ені ґрунти на лесах і лесоподібних суглинках

.

Щ

об розібратися в закономірностях утворення зональних ґрунтів по-

л

іської зони України, в будові профілей, складі та їх агрономічних влас-

т

ивостях, студенту необхідно знати провідні процеси ґрунтотворення

в

цій зоні: підзолистого, дернового і болотного. Сполучення цих про-

цесів і прояв їх у чистому вигляді обумовлює утворення зональних ґрун-

т

ів: дерево-підзолистих, підзолисто-дернових, дернових та їх оглеєних

в

идів, дерново-карбонатних (рендзин), а також болотних ґрунтів

.

Д

ерново-п

і

дзолист

і

ґр

у

нт

и

Дерново-підзолисті ґрунти виділяють на рівні підтипу, а іноді — типу.

Ц

е зональні ґрунти підзони південної тайги (мішаних лісів), до якої на-

л

ежить Українське Полісся. Ці ґрунти залягають на зандрових і морен-

но-занд

р

ових

р

івнинах, мо

р

енних го

р

бах і г

р

ядах,

р

ідше — на бо

р

ових

т

ерасах і прир

у

слових валах річок

у

Лісостеп

у

. Вони сформ

у

валися під

мішаними, а також сосновими лісами з розвиненим трав’яним покри-

в

ом при застійно-промивном

у

водном

у

режимі на флювіогляціальних,

рідше моренних відкладах. Під флювіогляціальними породами часто за-

л

ягають водотривкі, ущільнені підстилаючі породи; суглинкові морени,

масивно-кристалічні, крейдяно-мергельні, каолінові глини

.

Дерново-підзолисті ґрунти формулюються при поєднанні підзоли-

с

того і дернового процесів ґрунтотворення. На двочленних породах

у ґрунтогенезі також бере участь глейовий процес. Дерново-підзолисті

ґр

у

нти мають диференційований за елювіально-ілювіальним типом про-

філь, який складається з таких горизонтів; лісової підстилки (

Но

) у при-

родних ґр

у

нтів під лісом, г

у

м

у

сово-елювіального (

НЕ

)

, елювіально го

(

Е

)

, ілювіального

(

І

), ілювійованої породи (

ІР

) та материнської поро-

ди

(

Р). При прояві оглеєння, передусім поверхневого, диференціація

профілю посилюється. Для цих ґрунтів характерна слабка гумусо-

в

аність. В НЕ горизонті легких (піщаних, глинисто-піщаних) ґрунтів

у

міст г

у

м

у

с

у

0,5—0,6% а в легкос

у

глинкових — 1,2—2,0%. Г

у

м

у

с,

о

собливо у природних лісових ґрунтах, грубий, містить багато слаб-

комінералізованих, зв

у

глених решток, ф

у

льватного в легких ґр

у

нтах

або гуматно-фульватного типу в суглинкових ґрунтах. Співвідношення

С

тк: Сфк = 0,3—0,8. Ґр

у

нти мають д

у

же мал

у

ємність поглинання (1,5—

8,5 мг-екв на 100 г), яка зростає від піщано до суглинкового грануло-

метричного складу. Частіше в Поліссі пролягають дерново-підзолисті

ґрунти легкого (піщаного, глинисто-піщаного, супіщаного) грануломет-

2

7

3

Агрогенетична характеристика ґрунтів лісо-лучної зон

и

ричного склад

у

. Ґр

у

нтовий вбирний комплекс (ГВК) насичений осно-

в

ами

,

осо

б

ливо С

а

2

+

.

Реакція ґрунтового розчину кисла: рН

КC

l

4

,

6—6

,

0

,

гідролітична кислотність 1,7—3,0 мг-екв на 100 г ґр

у

нт

у

. Запаси пожив-

них речовин дуже низькі; азоту 0,05—0,08, фосфору 0,04—0,09, калію

1,0—1,5%, від сухої речовини ґрунту, низький вміст мікроелементів

.

Дерново-підзолисті ґрунти поділяють

на

п

ід

т

и

п

и

:

дерново-підзо-

листі; де

р

ново-підзолисті оглеєні

.

Дерново-підзолисті ґрунти поділяються на роди

:

звичайні (у назві

ґрунту це слово опускають), вторинно-насичені, залишково-карбонатні,

контактно-глейові, псевдофіброві, слабко-диференційовані, ілювіально-

залізисті, ілювіально-гумусні

.

Ґ

р

у

нти підзолистого тип

у

І. П. Герасимов поділив на підзоли (в Украї-

ні їх немає), дерново-сильно-, середньо- і слабопідзолисті, підзолисто-

де

р

нові

види

за ступенем прояву підзолистого і дернового процесів

.

К

рім того, у Поліссі виділяються дерново-прихованопідзолисті ґрунти

.

Дерново-підзолисті ґрунти поділяють

на

види:

д

е

р

ново-слабопідзо

-

л

исті, дерново-середньопідзолисті, дерново-сильнопідзолисті. За глиби

-

ною

оглеєння

— глеюваті, глейові, глибоко-глеюваті, пове

р

хнево-оглеєні.

З

а гран

у

лометричним складом розрізняють

р

ізновидності

:

піщані

,

глинисто-піщані, супіщані, піщано-легкосуглинкові тощо

.

З

а ґр

у

нтотворними породами виділяють такі розряди: на морені,

флювіогляціальних, алювіальних (давніх і сучасних), озерних відкла-

дах, на валунних пісках, елювії кристалічних порід (гранітів), або на

двочленних відкладах, які підстилаються мореною, пісками, щільними

по

р

одами тощо

.

Д

ерново-слабопідзолисті ґр

у

нт

и

П

оширені переважно у північно-західній частині Полісся. Залягають

на ве

р

шинах піщаних го

р

бів на

ф

лювіогляціальних

р

івнинах

.

Утворюються на давньоалювіальних і флювіогляціальних глинисто-

піщаних, рідше супіщаних відкладах і дуже рідко — на морені та лесо-

в

идних суглинках.

Г

ранулометричний склад цих ґрунтів різноманітний, але переваж-

но — глинисто-піщаний (3 — 4% м

у

л

у

, дещо вищий, ніж

у

пісках). Спо-

с

терігаються супіщані і навіть легкосуглинкові різновидності

.

З

алежно від гран

у

лометричного склад

у

вони мають і різн

у

морфо-

логічну будову, а саме: глинисто-піщані — не чітко виражені елювіаль-

ний

(

Е

)

та ілювіальний

(

І

) горизонти.

Б

удова профілю

:

Но

(

Н

л) — лісова підстилка грубизною до 2 см знаходиться на по-

в

ерхні цілинних (лісових) ґрунтів, в орних ґрунтах вона відсутня;

Ґрунтознавство часткове

2

7

4

НЕ

(

або Н

е

) — гумусовий елювійований, до 20—25 см, збігається

з орним шаром, ясно-сірий, слабкогумусований з кремнеземистою при-

с

ипкою, забарвлений г

у

м

у

сом

у

колір, розп

у

шений, розсипчастий, без-

с

труктурний, перехід ясний;

Е

h

(

або HE) — г

у

м

у

сово-елювіальний гр

у

бизною 5—10 см з білеси-

ми плямами та прошарками, складений з відмитих від глинистих часто-

ч

ок піску, у верхній частині сірувато-бурий, слабко гумусований інколи

з рідкими вохристими плямами (результат сезонного перезволоження).

У

нижній частині — білесий

,

складається з відмитих від глинистих час-

т

очок кварцових зерен перехід ясний

;

І

— ілювіальний, у піщаних та супіщаних ґрунтів складаеться з чер-

в

оно-б

у

рих

у

щільнених прошарків, які черг

у

ються зі світлими піщани-

ми шарами. У суглинкових ґрунтів горизонт — червоно-бурий, щільний,

з

б

агачений на глин

у

, R

2

O

3

,

гр

у

дк

у

вато-горіх

у

вато-призматичний з ко-

л

оїдним лакуванням, спостерігаються прошарки піску перехід ясний;

ІР — пе

р

ехідний ілювійований до мате

р

инської по

р

оди, аналогічний

попередньому, але менш щільний;

Р — материнська порода, морена більш світлого червоного кольору,

менш щільна або флювіогляціальний пісок жовтого кольору. У профілі

ґрунтів, що утворилися на морені, трапляються валуни, галька, гравій.

Г

ран

у

лометричний склад с

у

ттєво впливає на властивості цих ґр

у

н-

т

ів. Глинисто-піщані різновидності характеризуються низьким вмістом

г

у

м

у

с

у

(0,5—0,6%), низькою ємністю вбирання — 3,0—4,0 мг-екв/100 г

ґрунту, кислою реакцією середовища (рН

KCl

4,6—5,4), гідролітичною

кислотністю — 1,7—2,6 мг-екв/100 г ґрунту, ступінь насиченості осно-

в

ами

(

V = 55%

).

Наявність ущільнених суглинкових прошарків в ілювіальному гори-

зонті зменшує фільтрацію води й поліпшує їх водні властивості. Запа-

с

и продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту ЗПВ становлять від

5

0 мм

у

піщаних різновидностей, до 80 мм

у

с

у

піщаних і до 120 мм

у л

е

гкосуглинкових

.

В

они також мають низькі запаси поживних елементів як валових

,

т

ак і в доступних рослинам формах. Кількість доступного азоту (ніт-

ратного + амонійного) становить 30—40 мг/кг, рухомого фосфору (за

К

ірсановим) — 120—170 мг/кг, рухомого калію (за Кірсановим) —

150—200 мг/кг ґрунту. Малі запаси гумусу та біофільних елементів обу-

мовлюють низьку природну родючість цих ґрунтів.

Ї

х бонітет становить

20—22

б

али

.

Су

піщані і с

у

глинкові різновидності

у

зв’язк

у

зі збільшенням

у

них

кількості мулуватої фракції, відрізняються значно вищим умістом гу-

м

у

с

у

:

у

с

у

піщаних — 0,6—1,3%,

у

с

у

глинкових — 2,0—2,2%. Єм-

ність вбирання становить 4—8 мг-екв/100 г ґрунту, менша кислотність

2

7

5

А

грогенетична характеристика ґрунт

і

в л

і

со-лучно

ї

зон

и

82. Характеристика дерново-слабкоп

і

дзолистих зв’язно-п

і

щаних ґрун

-

т

ів на водно-льодовикових відкладах [9]

П

о

ка

з

ни

к

Н

Е

0

Р

Е

РІ

Р

Г

либина відбор

у

зразків, см

10

—

20

25

—

35

60

—7

0

150

—

160

рН сольови

й

4,6

4,5

5,6

5,7

О

бмінно-увібрані катіони,

мг-екв/100 г ґрунт

у

Са

++

1,

7

8

1,21

2,13

1,45

М

g

++

0

,

38 0

,

4

2

0

,

85

0,

8

5

Nа

++

0

,

33 0

,

14 0

,

1

4

0,

08

К

+

0,09

0,07

0,10

0,06

Су

ма 2

,

58 1

,

84 3

,

2

,

4

Н

гідр

1

,

78 1

,

14 1

,

0

2

1

,

3

2

С

тупінь насиченості основами, % 5

9

61

7

5

67

Ф

ізичні та водно-фізичні показники

Г

либина відбор

у

зразків, см

0

—

10

30

—

40

60

—7

0

140

—

150

Щ

ільність, г/см

3

1

,

5

2

1

,

6

2

1

,

6

1

,

7

6

П

итома маса

,

г/см

3

2

,

63 2

,

6

7

2

,

7

0

2

,

68

З

агальна шпар

у

ватість, %

42,30

39,40

38,

5

0

34,30

Максимальна гігроскопічність,

%

від маси ґ

ру

нт

у

ру у

1

,

2

0

1

,

00 2

,

2

0

2

,

0

В

ологість в’янення, % від маси ґрунт

у

1

,

8

0

1

,

40 3

,

4

0

3

,

0

Н

айменша вологість, % від маси ґр

у

нт

у

14,30

14,00

12,20

11,00

Д

іапазон активної вологи, м

м

19

,

0

20

,

4

0

14

,

7

0

13

,

1

0

Ае

р

ація п

р

и найменшій вологоємності,

%

від об’єм

у

ґ

ру

нт

у

у ру у

20

,

5

0

16

,

7

0

18

,

2

0

15

,

9

0

Г

ранулометрични

й

склад,

%

фракцій на абсолютно

су

х

у

наважк

у

1

—

0,2

5 м

м

26,

7

4

28,82

23,34

24,99

0

,

25—0

,

0

5

0

,

8

1

4

3

,

0

2

5

9

,

4

6

63

,

2

6

0

,

05—0

,

0

1

12

,

4

5

17

,

25 7

,

7

0

6,

3

0

0,01

—

0,005

1,

5

2,

55

1,

7

0

1,

5

0

,

005—0

,

00

1

3

,

1

5

3

,

70 0

,

8

0

0,

5

0

<0

,

00

1

5,

3

0

4,

65 7

,

0

3

,

4

5

С

ума <0,01 10

,

0

10

,

9

0

9,

5

0

5

,

4

5

В

аловий хімічний склад

ґ

рунту, % оксидів на без-

в

одну,

б

езкар

б

онатну

т

а безгумусну наважк

у

S

і

O

2

9

5

,

3

5

9

6

,

3

4

9

6

,

0

3

9

2

,

8

3

F

e

2

O

3

0

,

73 0

,

53 0

,

6

2

0,

3

9

Al

2

O

3

2

,

08 2

,

33 3

,

7

6

1

,

5

6

C

a

O

0

,

7

2

0

,

70 0

,

7

0,

6

7

Mg

O

0

,

5

0

,

24 0

,

3

2

0,

2

7

Mn

O

0

,

0

4

0

,

01 0

,

03

0,

0

Sі

O

2

:

R

2

O

3

63

,

5

6

1

,

7

4

1

,

0

5

9

1

,

0

Ґрунтознавство часткове

2

7

6

(р

Н

K

C

l

4,6—6,0). ЗПВ

у

метровом

у

шарі зростає до 60—120 мм. Проте

родючість їх невисока. Бонітет глинисто-піщаних; глинисто-піщаних,

що підстилаються мореною; та супіщаних різновидностей дорівнює

в

ідповідно 27, 29 та 34 бали

[

9

].

Д

ерново-середньопідзолисті ґрунт

и

Ц

і ґр

у

нти займають широкі вододіли та їх схили на флювіогляціаль-

них і моренних відкладах. Вони, як правило, супіщані або легкосуглин-

кові. Рідше трапляються глинисто-піщані ґр

у

нти, інколи вони підстила-

ю

ться мореною (двочленні наноси)

.

З

більшення кількості мулу (у супісках — до 8—10%, а в суглин-

ках — до 20%) зумовило чітко виражений перерозподіл у профілі ко-

л

оїдної

фр

акції.

Том

у

на відмін

у

від дерново-слабкопідзолистих, ці ґр

у

нти ма-

ю

ть

р

ізко ди

ф

е

р

енційований п

р

о

ф

іль за елювіально-ілювіальним ти-

пом із с

у

цільним «чистим» елювіальним (Е) горизонтом. Профіль:

Но

+НЕ+Е+І+ІР+Р

.

Гру

б

изна горизонту

Е

≤

НЕ

(

елювіальний горизонт

за гр

у

бизною менший від

НЕ

,

а

б

о такий же

,

як НЕ

)

.

П

родовження табл. 82

П

о

ка

з

ни

к

Н

Е

0

Р

Е

РІ

Р

У

міст гумусу й азот

у

З

агальний вміст

гумусу, %

0

,

5

7

0

,

04 0

,

05

0,

0

4

В

аловий азот

,

%0

,

03

?

до компосту-

ва

ння

7

,9

5

5,40

1,11

7,17

після компосту-

ва

ння

11,0

5

5,

5

4

1,42

10,84

Г

руповий склад фосфатів

(за Чириковим), мг/100 г

ґ

р

у

нт

у

В

ал

о

ви

й

5

1

,

0

31

,

0

19

,

0

11

,

0

О

ц

товокисло-

р

озчинни

й

3

,

9

0

4,

68

4,

3

0

8

,

8

0

С

олянокисло-

розчинни

й

15

,

3

0

10

,

1

9

9,

3

0

0,

9

5

Ор

ганічни

й

23

,

3

4

5,

6

2

,

38 2

,

3

0

Н

е

витягн

е

ни

й

8

,

45 10

,

51 3

,

1

4

,

5

0

Г

руповий склад калію,

мг/100 г ґрунт

у

В

ал

о

ви

й

75

2,00

639,00

692,00

222,00

В

одо

р

озчинни

й

1

,

8

0

,

70 1

,

0

1

,

2

0

Обмінний

4,

2

0

3

,

30

4,

7

0

2

,

8

0

Н

еоб

мінний 7

46,00

63

5

,00

686,00

218,00

2

77

А

грогенетична характеристика ґрунт

і

в л

і

со-лучно

ї

зон

и

Б

удова профілю

:

Но

(

Нл

) — лісова підстилка грубизною до 2 см знаходиться на по-

в

ерхні цілинних (лісових) ґр

у

нтів, в орних ґр

у

нтах вона відс

у

тня;

НЕ

— гумусово-елювіальний, у цілинних (лісових) ґрунтах грубиз-

ною 15—20 см, в орних — збігається з глибиною оранки (25 см), сірий,

грудковато-пилуватий, плитчастий, багато відмитих від глини і гумусу

кварцових зерен, кремнеземиста присипка що надає горизонту білясто-

го відтінку, спостерігаються вуглисті вкраплення, перехід різкий;

Е

— елювіальний грубизною10—20 см, брудно-палевий, дуже слабкі

затіки, примазки гумусованого матеріалу. У верхній частині частково,

а в нижній повністю складається з відмитих від глин ква

р

цових зе

р

ен

багато кремнеземистої присипки, плитчастий, перехід ясний;

І

—

ілювіальний. У ґрунтів легкого гранулометричного складу гори-

зонт складається із б

у

рих

у

щільнених прошарок гр

у

бизною 5—20 см,

я

кі чергуються з шарами білесого, відмитого від глин піску. У суглин-

кових ґрунтах ілювіальний горизонт у верхній частині має окремі гнізда

в

ідмитого піску (

ІЕ

), глибше — буро-червоний, щільний, горіхувато-

призматичний з колоїдним лакуванням на гранях агрегатів

;

Р

І

—перехідний ілювіальний, менш щільний попереднього, призма-

тично-грудкуватий, з лінзами залізистого піску

.

Р — материнська порода: морена більш світлого червоного кольор

у

і

менш щільна, флювіогляціальний пісок жовтого кольору або алювіаль-

ні відклади. У профілі ґр

у

нтів, що

у

творилися на морені, спостерігають-

с

я валуни, галька, гравій

.

Б

ільш важкий гранулометричний склад дерново-середньопідзоли-

с

тих ґрунтів впливає на їх властивості. Уміст гумусу в супіщаних і суг-

линкових

р

ізновидностях становить 1,5—2,0%

.

Ґ

рунти мають вищу ємність вбирання: у супісках — 6—8, у суглин-

ках — 8—12 мг-екв/100 г ґрунту, але для них характерна і вища гідролі-

тична кислотність (2,0—4,0 мг-екв/100 г ґр

у

нт

у

). Ст

у

пінь насиченості

Г

ВК основами у супіщаних ґрунтів — 60—65%, а у суглинкових —

65—75%. Кислотність їх висока (рН

K

C

l

4,5—5,5), що сильно пригніч

у

є

розвиток біологічних процесів, особливо нітрифікацію. Запаси елемен-

тів живлення в супіщаних і суглинкових ґрунтах вища, ніж у піщаних

різновидностей, запаси продуктивної вологи в метровому шарі анало-

гічні дерново-слабкопідзолистим ґрунтам (60—120 мм). Суглинкові

різновидності внаслідок безструктурності після дощу замулюються

й утворюють кірку, що погіршує їх водно-повітряний режим

.

Б

онітет глинисто-піщаних, с

у

піщаних і легкос

у

глинкових дерно-

в

о-середньопідзолистих ґрунтів становить відповідно 29, 35 та 36—

38

б

алів

.

Ґрунтознавство часткове

2

7

8

83. Характеристика дерново-середньоп

і

дзолистих глейових суп

і

ща

-

них ґрунтів на водно-льодовикових супісках [9]

П

о

ка

з

ни

к

Н

Еngl

E

gl

І

Еgl

Р

Gl

Г

либина відбор

у

зразків, см

0

—

20

25

—

35

50

—

60

111

—

120

р

Н сольови

й

5

,5

5,6

5,4

4,9

Рухомий Аl (за Соколовим), мг/100 г ґрунт

у

0,

99 2

,

4

0

3

,

7

9

1

,

83

О

бмінно-увібрані катіони,

мг-екв/100 г ґрунт

у

С

а

+

3,31

2,40

4,42

?

М

g

++

1

,

4

7

1

,

6

3

,

2

0

«

Н

+

2

,

9

0

1

,

7

0

1

,

9

0

1

,

0

Г

ранулометрични

й

склад,

%

фракцій на абсолютно с

у

х

у

наважк

у

1

—

0,2

5 мм

20,

5

8

28,86

1

5

,00

32,

7

6

0,

25—0

,

0

5

30

,

6

5

25

,

2

3

31

,

04 22

,

3

6

0,

05—0

,

01 35

,

0

7

33

,

2

5

23

,

33 32

,

7

6

0,01

—

0,00

55

,05

3,07

8,46

1,62

0

,

005—0

,

001

4,

0

1

2

,

0

9

5,

9

3

1

,

01

<

0

,

001 3

,

6

1

6,

3

4

14

,

38 7

,

5

4

С

ума <0,01

9,06

5

,16

14,39

10,27

В

т

р

ати п

р

и об

р

обці НСl1

,

0

3

1

,

1

6

1

,

86 1

,

85

В

аловий хімічний склад

ґ

рунту, % оксидів

на прожар

е

н

у

наважк

у

Sі

O

2

9

1

,

2

7

89

,

98 85

,

8

6

9

0

,

23

Fe

2

O

3

0,

5

0,87

1,

5

0,88

Al

2

O

3

5

,

8

0

5

,

8

3

8

,

4

6

,

2

0

C

a

O

0,

5

4

0,

1

9

0

,

2

0

,

09

Mg

O

0,26

0,20

0,37

0,23

Na

2

O

0,

6

4

0,

7

5

0

,

68 0

,

68

K

2

O

1

,

3

5

1

,

38 1

,

3

9

1

,

25

Mn

O

0,02

0,07

0,01

Sі

O

2

:

R

2

O

3

24

,

9

5

24

,

0

15

,

4

7

22

,

6

2

В

аловий хімічний склад м

у

л

у

,

%

оксидів на прожарен

у

наважк

у

Sі

O

2

5

6

,

4

5

55

,

7

4

55

,

5

2

5

,

7

4

Fe

2

O

3

4,

88 5

,

8

9

8

,

3

4

6

,

91

Al

2

O

3

27

,

5

9

29

,

2

0

28

,

90 28

,

8

1

C

a

O

1

,

8

2

1

,

3

0

1

,

2

0

,

8

7

Mg

O

2

,

0

2

1

,

8

2

,

0

3

0

,

85

Na

2

O

2

,

2

5

2

,

3

7

2

,

4

0

2

,

33

K

2

O

3

,

3

0

3

,

4

0

3

,

0

7

3

,

2

7

S

і

O

2

:

R

2

O

3

,1

2

,

92

,7

2

,7

2

7

9

Агрогенетична характеристика ґрунтів лісо-лучної зон

и

Д

ерново-сильноп

і

дзолист

і

ґр

у

нт

и

В

они залягають окремими плямами в мікропониженнях широких во-

доділів в умовах більш інтенсивного промивного режиму. Утворилися

на моренах і флювіогляціальних відкладах, які підстилаються щільними

породами. Тому вони, як правило, супіщані або суглинкові і рідко —

глинисто-пі

щ

ані

.

Інтенсивний розвиток підзолистого процесу і більший вміст мулу

в

ґр

у

нтах з

у

мовили різко виражений перерозподіл

у

профілі колоїдів

і

його чітку диференціацію за елювіально-ілювіальним типом.

Ц

і ґрунти мають таку ж саму будову профілю, як і середньопідзолисті

ґрунти, але дуже слабкогумусовані, грубизна горизонту НЕ в природних

84. Характеристика дерново-середньоп

і

дзолистих легкосуглисуглин

-

к

ових ґрунтів на морені [9

]

П

о

ка

з

ни

к

Н

Еn

Е

І

Р

Г

либина відбор

у

зразків, см

0

—

11

32

—

42

53

—

63

7

3

—

83

90

—

103

140

—

150

р

Н: водни

й

6

,0

6

,4

5,7

6

,2

6

,

3

6,7

со

ль

о

ви

й

4,6

4,7

4,2

4,

3

4,

5

5,

0

О

бмінно-

увібрані

катіони

,

мг-

е

кв

/

100 г

ґ

рунт

у

Са

++

2,

5

4

5,08

10,

7

2

10,81

12,21

13,2

5

М

g

++

0

,

8

0

1

,

28 2

,

7

0

2

,

43 2

,

1

2

3

,

08

Nа

+

0

,

09

0,

11 0

,

15 0

,

2

0

,

2

0

,

24

К

+

0,06

0,09

0,10

0,18

0,10

0,1

5

Н

+

3

,

15 2

,

1

0

3

,

15 2

,

5

2

,

45 1

,

6

Є

мність вби

р

ання,

мг-екв/100 г ґрунт

у

3,20

6,00

14,80

12,20

13,20

1

5

,60

Фізичні

по

к

азни

к

и

Щ

ільність, г/см

3

1

,

4

7

1

,

5

6

1

,

6

7

1

,

6

7

1

,

65 1

,

65

П

итома маса

,

г/см

3

2

,

68 2

,

69 2

,

79 2

,

7

6

2

,

7

2

,

73

З

агальна по

р

истість, %

45

42

40

3

9

40

Г

рануломет-

рични

й

склад,

%

фракцій

на а

бсо

л

ю

тн

о

с

уху наважк

у

1—0

,

25 м

м

20

,

4

6

21

,

5

7

14

,

83 18

,

2

3

30

,

49 74

,

3

4

0,2

5—

0,0

5

22,12

2

5

,

5

3

23,88

29,42

22,91

4,2

5

0

,

05—0

,

01 33

,

43 33

,

0

2

23

,

1

0

15

,

1

5

13

,

15 2

,

4

2

0

,

01—0

,

005 6

,

5

7

6

,

6

5

1

,

1

7

3

,

98 2

,

15 2

,

88

0,00

5—

0,001

7

,82

3,48

5,20

5,25

4,80

0,

7

6

<0

,

001

9,

6

0

9,

7

5

31

,

8

2

27

,

9

0

26

,

5

0

15

,

35

С

ума <0,0

1

23

,

99 19

,

88 38

,

19 37

,

2

0

33

,

45 18

,

99

Ґрунтознавство часткове

2

8

0

85. Характеристика дерново-сильнопідзолистого легкосуглинкового ґрунту на флювіогляціальних суг

-

л

инках, які підстилаються шаруватими пісками

П

о

ка

з

ни

к

Генетичн

і

горизонти

Не

0—2

3

Е

2

3

—

39

І

е

4

0—5

0

І

50—11

0

Глибина

,

с

м

0

—

10

—

20

—

30

—

40

—5

0

5

0

—

60

—7

0

70

—8

0

8

0

—

90

—

100

Гран.

с

кл

а

д,

% в

і

д

мас

и

< 0

,

01 мм 20

,

818

,2

20

,7

23

,6

—

<

0,001

м

10,6

8,2

11,7

21,2

—

Фіз

ик

о

-х

і

м

і

ч

-

н

и

й

г

у

м

у

с, % від мас

и

1

,2

1

,2

0

,5

0,4

0,

30

,3

0

,2

0

,2

0

,2

0

,2

є

мність поглинання

,

мг-екв/100 г ґрунт

у

8,4

5,0

6,2

8,9

9,3

10,5

13,7

13,2

13,0

Н

гідр

.

,

мг-екв/100 г ґрунт

у

1

,3

1

,

31

,7

1

,

92

,

92

,9

2

,9

2

,

82

,5

2

,0

р

Н сольови

й

6,3

6

,

3

4,

8

4,

8

4,

9

5,0

5,3

5,

8

5,7

5,5

Фіз

ич-

н

и

й

щільність

,

г/с

м

3

1,34

1,40

1,45

1,

5

3

1,

5

4

1,

5

1,

5

6

1,

5

6

1,

5

8

щільність тве

р

дої

ф

ази, г/см

3

2

,

6

3

2

,

63 2

,

64 2

,

6

2

,

7

0

2

,

6

9

2

,

7

0

2

,

7

0

2

,

7

0

2

,

70

Водних

вл

ас

тив

о-

сте

й,

% в

і

д маси

Н

В

19

,7

19

,7

18

,

417

,

816

,

916

,

816

,

816

,

816

,

816

,

8

МГ

3

,

13

,

13

,0

3

,0

4,0

3

,

83

,

83

,6

3

,2

Агрох

і

м

і

чний

,

мг/100 г

ґ

рунту

азот, що гідролізується

з

а Тюриним-Кононово

ю

3

рухомий фосфор

з

а Кірсановим

1

3

о

бмінний калій за Кірсанови

м

8

Тихоненко Д.Г., Дегтярьов В.В. та ін. Практикум з грунтознавства

Подождите немного. Документ загружается.