Сізова К.Л., Алексеєнко Н.М., Бутко Л.В. Практикум з редагування

Подождите немного. Документ загружается.

36 громадян, а у лютому - 26. В той же час на обстеження до ветеринарної служби

міста було доставлено лише 13 собак, які нанесли укуси. Віктор Акімов вважає, що

слід посилити профілактику сказу. Він запропонував найближчим часом розглянути

питання укусів людей тваринами на надзвичайній протиепідемічній комісії.

Тема 6

Редагування стилю

Функніонально-стильова типологія охоплює практично всі тексти,

розглядаючи їх у всій різноманітності змістовних, мовленнєвих, стильових ознак.

Будь-який текст можна віднести до того чи іншого стилю: стаття в науковому

журналі — науковий стиль, в газеті — публіцистичний, розмови в родині, в школі

тощо — розмовний стиль, вірш, оповідання — художній стиль.

Функціональний стиль - це різновид літературної мови, яка виконує

конкретну функцію в спілкуванні. Тому стилі називаються функціональними.

Для здійснювання розмовного мовлення необхідні три умови. Перша з них -

відсутність офіційних стосунків між учасниками спілкування. Друга умова здій-

снювання розмовного мовлення - безпосередність спілкування. Мовець прямо і

безпосередньо звертається до співбесідника. Між ними немає посередників.

Кожен безпосередньо реагує на репліки іншого. Третя умова — природньо

розмовне мовлення завжди непідготовлене, імпровізоване. З непідготовленістю

мошіення пов'язана і велика роль в нього міміки, жестів, інтонації та ситуацій

спілкування.

Сфера застосування наукового стилю дуже широка. Це один із стилів, який

дуже впливає на літературне мовлення. Науково-технічний прогрес вводить у

загальне використання велику кількість термінів. Комп'ютер, дисплей, екологія,

стратосфера, транш — ці та інші терміни перейшли зі сторінок спеціальних

видань у повсякденне використання. Точність наукового мовлення передбачає

відбір мовленнєвих засобів, які є однозначними і здатними найкращим чином

виразити сутність понять. Лексику наукового мовлення складають три основних

пласти: загальновживані слова, загальнонаукові та терміни. До

загальнонаукової лексики належать слова загального мовлення, які найчастіше

зустрічаються в наукових текстах. У будь-якому науковому тексті такі слова

складають основу викладення. Наприклад: Прилад працює як при високих,так і

при низьких температурах. Тут немає жодного спеціального слова. За

допомогою загальнонаукових слів описуються явища та процеси в різних

галузях науки і техніки. Ці слова закріплені за конкретними поняттями, але не є

термінами, наприклад: операція, задача, явище, прискорення тощо. Термін

можна визначити як слово чи словосполучення, які точно називають предмет,

явища або поняття науки, які розкривають його зміст.

Офіційно-діловий стиль обслуговує офіційні та важливі сфери людських

взаємовідношень, відношення міждержавною владою і населенням, між

організаціями, між особою та суспільством. З одного боку зміст, який

виражається офіційно-діловим стилем, враховуючи його важливість, повинен

виключати всілякі різночитання. З іншого боку, цей стиль характеризується

більш чи менш обмеженим колом тем. Офіційно-діловий стиль

характеризується: високою регламентованістю мовлення (визначений запас

засобів вираження та способів їх будови), офіційністю (строгість викладення;

слова звичайно використовуються в своїх прямих значеннях, образність

відсутня) та безособовістю (офіційно-ділове мовлення уникає конкретного та

особистого.

Художнє мовлення повинно збуджувати в нас почуття прекрасного, краси.

Слово виконує в ньому естетичну функцію. До особливостей художнього

мовлення необхідно віднести багату різноманітну лексику. Важлива риса

художнього стилю — індивідуальність викладу. Кожен письменник виробляє

свою манеру письма, свою систему художніх прийомів. Майстри слова

створюють дивні яскраві зображувально-виразні засоби мовлення (строфи). Але

зовсім неприйнятні в мові художньої літератури штампи - механічно

застосовані епітети, часто використані порівняння, які не здатні викликати

будь-які емоції.

Тематичне розмаїття публіцистичного стилю визначає широту його лексики.

Принципова відмінність публіцистичного слова полягає у великій ролі в ньому

емоційного, то набуває оціночного характеру. Публіцистичний стиль виконує

функції впливу та інформування. Журналіст повідомляє про факти і дає їм

оцінку. Взаємодія цих двох функцій і визначає використання слова в

публіцистиці.

Своєрідність індивідуального стилю проявляється не стільки в побудові

речення, скільки в будові прозаїчної строфи, яку можна вважати найменшим

художнім цілим, одиницею мовлення. Французький мислитель Бюффон писав:

"Стиль - це людина". Саме автор визначає в кінцевому підсумку стиль тексту.

Невипадково ми завжди узнаємо по стилю фразу І. Котляревського, Панаса

Мирного, Т. Г. Шевченка.

У кожного великого майстра існує більш чи менш постійний (хоча б для

окремого періоду чи твору) тип прозаїчної строфи, тип організації великого

контексту, тісно пов'язаний з його художнім методам способом пізнання і

бачення дійсності. Одні письменники виражають свою думку компактно,

зібрано і концентровано, чітко виділяючи найбільш суттєві та глибинні сторони

предмета з самого першого згадування про нього. Інші дають серію, здавалося б,

випадкових вражень, кожне з яких вміщується в одному реченні, а суттєве

уявлення про предмет виникає лише в результаті узагальнення усіх цих

вражень.

Суттєвою для редагування є стильова диференціація повідомлень. Дамо

означення стилю, яке диктують потреби редагування. Отож, стиль — це група

характеристик підмножини повідомлень, які функціонують у певній галузі

життя суспільства. Ці характеристики суттєво (статистично достовірно)

відрізняють одну таку підмножину повідомлень від інших. Таким чином, в

повідомленнях лінгвістичні одиниці всіх рівнів є стилістично маркованими.

Дослідники подають найрізноманітніші класифікації стилів. Виберемо серед

них лише суттєві для редагування.

Першою основою для поділу є частота вживання лінгвістичних одиниць

(наприклад, морфем, слів, синтаксем тощо). За цією ознакою лінгвістичні оди-

ниці поділяють на частовживані (ядерні), середньо-вживані (розширені) та

рідковживані (периферійні). Ядерні одиниці мають нульову стилістичну

маркованість і утворюють нейтральний стиль: вони належать до міжстильових,

а тому їх можна використовувати в будь-яких стилях, не ризикуючи порушити

стильову однорідність повідомлення.

Другою основою для поділу є належність лінгвістичних одиниць до усної

мови. За цією ознакою вирізняють усний та письмовий (іноді його ще називають

"книжковий") стилі, а в усному — два його підвиди: розмовний та ораторський

(основою для такого поділу служить кількість реципієнтів).

Третьою основою служить використання у повідомленні образів та понять.

Тут виділяють стиль художній (використовують образи), публіцистичний

(використовують і образи, і поняття) та понятійний (використовують поняття).

У кожному з цих стилів існує ще низка своїх підстилів. Так, у художньому виді-

ляють підстилі поетичний, драматичний та прозовий; у публіцистичному —

художньо-публіцистичний, газетний і радіотелевізійний; у понятійному —

діловий, науковий і технічний. Четвертою ознакою для поділу є належність

лінгвістичних одиниць чиїх характеристик до повідомлень того чи іншого

автора. За цією ознакою розрізняють авторський і колективний стилі.

Повідомлення повинно бути стилістично однорідним.

Виправлення, виконані редактором, повинні належати до того ж стилю, шо й

саме повідомлення.

Таким чином, редакторові потрібно викопувати виправлення в стилі

конкретного повідомлення — авторського чи колективного.

Завдання 1

Обгрунтувати вибір варіанта

(Призером, призеркою) змагань, стала Бабич Надія. Я повинен проконсультувати

зараз (дипломника, дипломницю) Василишину. Моя донька мріяла стати

(вчителем, вчителькою). Особливо запам'ятався нам виступ (бандуристів,

бандуриста) Гончаренко і Журавської. (Лаборант, лаборантка) Ольшанська Н В.

отримала доручення на одержання друкарської машинки. (Мій, моя) (класний

керівник, класна керівничка) викладала математику. Усіх здивувало, шо

(адміністратором, адміністраторшою) призначили Чижову. На пленарному засіданні

(виступив, виступила) (професор, професорка) Ігнатишина Н. О. Довідка видана

Давидовій Т. І. про те, що вона дійсно працює на посаді (бібліотекаря, бібліотекарки)

в середній школі № 2 м. Києва.

Завдання 2

З'ясувати значеннєву співвідносність і стилістичні особливості наведених

назв осіб жіночого і чоловічого роду

Секретар—секретарка, секретарша; співець, співак—співачка; староста —

старостиха; моделіст—моделістка; сторож— сторожиха; поляк — полька,

полячка; майстер, майстерник — майстриня, майстриха, майстерниця,

майстерка, майстрова; професор — професорка, професорша; рибак, різб'яр,

рибас, рибник, рибалка — рибачиха, рибачка, рибалчиха, рибниця; ирислунсник

— прислужниця, прислуга; прем'єр — прем'єрша; фельдшер — фельдшеридя,

фельдшерка; ткач — ткачиха.

Завдання З

Визначити, чи відповідають літературній нормі виділені назви осіб

(приклади взято із рубрики "Страшне перо не в гусака" журналу "Перець").

Відредагувати речення

• Завсклад скрізь на мішках ставив своє прізвище. Це значить, що в його

тітки продовольча програма для свиней буде виконана (з листа).

• Голові колгоспу. Негайно направити в міліцію шофера, щоб забрав п'яного

молоковоза, який валяється в коптьорці у відділенні міліції (з телефонограми).

• Довідка видана правлінням колгоспу "Мир" с Високе колгоспнику Кирилюк

Любі Миколаївні, що він дійсно працює в колгоспі у відпустці по догляду за

дитиною.

• Можу прийняти на квартиру двох заочних жінок

(з оголошення).

• Сумській торгово-закупочній базі Обкоопторгу терміново потрібні на

роботу механік-холодильник та машиністи холодильних установок (з газетної

об'яви).

• Для підвищення врожайності огірків прохаємо правління колгоспу

перекинути двох пасічників і зоотехнічку по бджільництву на декілька днів з

гречки в теплицю (з телефонограми).

• Райфінвідділу терміново потрібна секретар-машиністка, яка вміє працювати

російським і українським язиком.

Завдання 4

Відредагувати речення і обгрунтувати зроблені виправлення

•Засідання проводив заступник голови правління ЖБК

Павлова Т. С Куняєва Алла Іванівна працює вихователькою

в дитячому садку № 5 з окладом 560 гривень.

• Я дуже вдячний моїй науковій керівничці за допомогу в роботі.

• На засіданні виступив майстер цеху Нілова І. П. з пропозицією схвалити

зразки художнього оформлення.

• Касирка Дрягіна В. В. взяла відпустку за власний рахунок з 2 по 17 жовтня.

• У дитинстві я мріяла стати білетеркою п кінотеатрі.

• Заяву треба писати на ім'я директриси.

• Новий поштар - дуже привітна жінка.

• Старший інженер з техніки безпеки підготувала висновок про причини

аварії.

• Контроль за виконанням наказу доручений заступниці директора Лісній О.

О.

• Комарову М. І. переведено на посаду старшої наукової співробітниці

відділу наукової інформації.

• Петрова Н. 1. працює технологом у цеху № 7 з 1980 року.

• За час роботи на заводі вона виявила себе як великий трудяга і чуйна

людина.

• Моя тітка вже десять років працює інструкторкою-методистом у

спортивній школі.

• Ці документи віднесіть вченій секретарці.

• Вікторія має цікаву спеціальність — художниия-кон-структорка.

Завдання 5

Виділити можливі типи інформації у тексті

Осінній дисонанс

Небо скуйовджене і розколисане

Дрантя спустило на темні бори.

Сонного місяця сива лисина

Полум’ям сизим горить

З ротатим, ридаючим риком

Вітри орди хмар несуть,

І ходить за їхнім криком

Бажання лягти і заснуть.

(В. Симоненко)

Завдання 6

Зробити семантико-стилістичний аналіз передсмертного листа М.

Хвильового до його пасербиці Любові Уманцевої

Золотий мій Любисток,

пробач мене, моя голубонька сизокрила за все. Свій нескінченний роман, між

іншим, вчора я знищив не тому, що не хотів, щоб він був надрукований, а тому,

що треба було себе переконати: знищив - значить уже знайшов у собі силу волі

зробити те, що я сьогодні роблю.

Прощай, мій золотий Любисток.

13 травня 1933 р. Твій батько

Харків М. Хвильовий

Завдання 7

Визначити стиль та підстиль поданого тексту. Змінити стиль

тексту на художній. Обґрунтувати свою відповідь

Калина (Viburnum opulus) - гіллястий кущ або невелике (2-4 м заввишки)

дерево родини жимолостевих. Молоді пагони зеленувато-сірі або жовто-бурі,

голі, гладенькі, місцями з великими січевичками. Листки супротивні, широко

яйцеподібні, 3-5-лопатеві, з яйцевиподібними вишербленозубчастими гострими

лопатями, зверху голі, зі споду — бархатисто опушені, 5-10 см завдовжки, 5-8

см завширшки; черешки листків довгі, з булавчастими залозками біля основи і з

сидячими тарілчастими залозками вгорі біля основи листкової пластинки.

Квітки білі, в зонтикоподібних волотях; віночок зросло пелюстковий,

п'ятироздільний. Крайові квітки суцвіття неплідні, з коротким, порівняно

великим плоским віночком, з неоднаковими лопатями; віночок внутрішніх пло-

дових квіток правильний, коротко дзвоникоподібний. Плід - червона куляста

кістянка. Цвіте у травні-червні.

Завдання 8

Змінити стиль тексту на публіцистичний. Свою думку обгрунтувати

Калина (Viburnum opulus) - гіллястий кущ або невелике (2-4 м заввишки)

дерево родини жимолостевих. Молоді пагони зеленувато-сірі або жовто-бурі,

голі, гладенькі, місцями з великими січевичками. Листки супротивні, широко

яйцеподібні, 3-5-лопатеві, з яйцевиподібними вищербленозубчас-тими

гострими лопатями, зверху голі, зі споду - бархатисто опушені, 5-Ю см

завдовжки, 5-8 см завширшки; черешки листків довгі, з булав частими

залозками біля основи і з сидячими тарілчастими залозками вгорі біля основи

листкової пластинки. Квітки білі, в зонтикоподібних волотях; віночок зросло

пелюстковий, п'ятироздільний. Крайові квітки суцвіття неплідні, з коротким,

порівняно великим плоским віночком, з неоднаковими лопатями; віночок

внутрішніх плодових квіток правильний, коротко дзвоникоподібний. Плід—

червона куляста кістянка. Цвіте у травні-червні.

Завдання 9

Змінити стиль тексту на розмовний. Свою думку обгрунтувати

Калина (Viburnum opulus) — гіллястий кущ або невелике (2-4 м заввишки)

дерево родини жимолостевих. Молоді пагони зеленувато-сірі або жовто-бурі,

голі, гладенькі, місцями з великими січевичками. Листки супротивні, широко

яйцеподібні, 3-5-лопатеві, з яйцевиподібними вищербленозубчастими гострими

лопатями, зверху голі, зі споду — бархатисто опушені, 5-10 см завдовжки, 5-8 см

завширшки; черешки листків довгі, з булав частими залозками біля основи і з

сидячими тарілчастими залозками вгорі біля основи листкової пластинки.

Квітки білі, в зонтикоподібних волотях; віночок зросло пелюстковий,

п'ятироздільний. Крайові квітки суцвіття неплідні, з коротким, порівняно

великим плоским віночком, з неоднаковими лопатями; віночок внутрішніх пло-

дових квіток правильний, коротко дзвоникоподібний. Плід— червона куляста

кістянка. Цвіте у травні-червні.

Завдання 10

Порівняти наведені тексти. Визначити тему та стиль кожного з них.

З'ясувати, яким завданням підпорядковується добір мовних засобів у цих

текстах

1. Дуб звичайний — однодомна рослина родини букових. Дерево 20-50 м

заввишки, з широкою неправильною кроною. Молоді гілки зеленувато-бурі або

червонуваті, голі або ледве опушені. Кора на стовбурі і багаторічних гілках

темно-сіра. Листки чергові, коротко черешкові, видовженооберненояйцеподібні,

перистолопатеві, біля основи - з вушками. Квітки одностатеві, тичинкові, в

пониклих сережках і складаються з 6-8-роздільної зеленуватої оцвітини, по 1-3 в

пазухах верхніх листків, ніжки суцвіття біля плодів довші за черешок листка.

Плід — горіх (жолудь). Цвіте протягом квітня — травня; плодоносить у вересні

— жовтні.

Утворює чисті насадження або росте в суміші з іншими породами майже по

всій території України (у степу - переважно по долинах річок).

2. У багатьох чудових народних піснях оспівано зеленого патріарха лісів. У

багатьох віршах постає він як символ незламної сили, могутності та

переможного довголіття!

Дуб і справді живе надзвичайно довго. В селі Верхня Хортиця, яке нині

перетворилося на передмістя Запоріжжя, височить старезний дуб-велетень, вік

якого — понад вісімсот років. Ще за часів Київської Русі з брунатного жолудя

проклюнувся паросток і, набираючи сили, згодом перетворився на могутнє

розлоге дерево. Під ним проходили слов'янські племена, мешканці південних

степів, у його затінку відпочивали, ховалися від дощу або палючого сонця. Нині

над ду-бом-велетнем мчать реактивні лайнери, пролітають штучні супутники

Землі, а він, як і колись, живе, зеленіє, задумливо шумить серед безкраїх рідних

обширів.

Колись, багато віків тому, твердять учені, усе південне Придніпров'я вкривали

дубові гаї. З часом діброви відступили перед натиском безкрайнього степу, серед

якого і лишився, наче на згадку, цей один-єдиний дуб-довгожитель.

Дуби ростуть поволі, неквапливо;

Хто садить дуба, - той його, можливо,

І не побачить вишим, аніж сам.

Це —дар майбутнім, скажемо, літам,

Привіт іще не знаним поколінням,

Весна, в тумані схована осіннім.

(М. Рильський)

Завдання 11

Визначити стиль, сферу використання, призначення тексту.

Аргументувати свою відповідь

Українська кухня створювалась упродовж багатьох століть. Вона відображає

не тільки історичний розвиток українського народу, його звичаї і смаки, а й

соціальні, природні та кліматичні умови. Завдяки географічним умовам

населення України мас змогу вживати продукцію як рослинного, так і

тваринного походження.

Українська кухня значною мірою регіональна. Так, західноукраїнська кухня

помітно відрізняється від східноукраїнської. Найбільшою різноманітністю

характеризується кухня Центральної України, особливо областей центру Пра-

вобережжя.

У давнину основою харчування населення України були круп'яно-бобові

вироби. Найдавніші страви із зернових продуктів - каші, які прості у

приготуванні і дуже калорійні. Дня каш використовували пшоно, ячмінь, гречку,

кукурудзу. З круп готували також крупники, мамалиґу, гойданки, гречані биточ-

ки, кулеші, малай, кукурудзянку, пшеничні бабки з яблуками. На межі XIX - XX

ст. були дуже поширені лемішка і мамалиґа.

Рідку їжу готували із додаванням багатьох ароматичних приправ і овочів,

називали її варивом із зіллям. Крім того, були поширені різні м'ясні та рибні

відвари, відомі під назвою "юха". Юху, яку з часом почали називати "юшкою",

готували у вигляді будь-якого відвару з додаванням інших продуктів — гороху,

круп, м'яса, риби тощо. Проте найпоширенішою з рідких варених страв був і

залишається борщ.

Тема 7

Аналіз використання термінів

§ 1. Володіння термінологічною системою як складова редакторської

компетентності

Видавнича якість різних видів видань, робота над ними при підготовці їх до

друку набули у наші дні першорядного значення. Змістовність авторського тексту

та його досконалість за формою — поняття нерозривні. Одне із найважливіших

завдань редакторсько-видавничої справи, яка трактується як галузь суспільної

діяльності, — допомогти автору досягти такої досконалості.

За своєю суттю редакторсько-видавнича робота — не фахове опрацювання

текстів різних стилів, у тому числі це і редагування наукових видань, де

зустрічається значна кількість термінів. До редактора тут висувається, крім

спеціальних, ще й осо бливі вимоги :

• наявність базових знань з тієї галузі знань, якій присвячена подана для

редагування робота;

• вільна орієнтація в сучасному ринку літератури з наявної проблеми.

Таким чином, оцінити авторський матеріал, і тим більше належним чином

виправити його редактор зможе лише тоді, коли достатньою мірою володіє

термінологічними поняттями з окремої галузі (науки, техніки, культури) і

власними редакційно-видавничими (фаховими) термінами.

До термінів висуваються такі вимоги:

•термін повинен бути легко зрозумілим у звуковому плані;

• точно відповідати суті наукового об'єкту;

•бути недвозначним (з кожним терміном має бути пов'язане тільки одне

значення);

•бути гнучким (давати можливість легко творити від нього похідні терміни);

• бути позбавленим експресії;

• бути стилістично нейтральним.

Термінологію потрібно відрізняти від професійної лексики, одиницею якої є

професіоналізми.

Різниця між терміном і професіоналізмом:

Термін - офіційна, узаконена назва певного поняття;

Професіоналізм — напівофіційне слово, сферою вживання якого є мовлення

(наприклад: "баранка" у мові водіїв, "кяьов", "улов" у мові рибалок; "клава", "мама

"у мові комп 'ютерщиків).

Термінам не властиве вузьке галузеве вживання, вони — загальнодоступні,

емоційно нейтральні.

Професіоналізмам властива стильова обмеженість вживання, наявність

емоційно-експресивних відтінків.

Завдання 1

До поданих іншомовних термінів дібрати українські відповідники

Інцидент, ефективний, експеримент, інфекційний, комфортабельний,

евфонія, апелювати, інфікований, домінувати, екземпляр, біографія, меценат,

релятивний, форвард, стажер.

Завдання 2

Поділити подані слова на дві колонки: 1- професіоналізми, 2 — слова-

терміни. Які з наведених слів можуть бути віднесені в обидві колонки?

З'ясувати значення професіоналізмів

Шпора, автограф, кльов, насадка, множення, аналіз, материк, аскет, кент,

хакать, динамік, бейсик, баклан, доза, кадр, тормоз, прогресивний, дятел.

§ 2. Основні напрямки термінознавства

Уніфікація — це упорядкування термінологій різних галузей науки, техніки,

економіки та культурного життя.

Стандартизація - це вироблення терміна-еталона, який би відповідав усім

лінгвістичним та логічним вимогам до термінів і використовувався б у межах певної

терміносистеми і на міжгалузевому рівні. Стандартизацію термінів здійснює

відповідний державний орган. Існує вона і на міжнародному рівні (наприклад, для

видавничої справи — коди ISBNva ISSN).

З розвитком науки наші знання про навколишній світ розширюються,

поглиблюються, удосконалюються, а словники цього не відображають, оскільки

відбивають дані давністю у кілька років, не встигають за розвитком науки,

подають термін в ідеалізованому вигляді, не розкривають розвиток Його

семантики. Така ситуація вимагає перебудови систем реєстрації і доведення до

спеціаліста даних про нові терміни. Ця перебудова здійснюється шляхом створення

банків термінів.

Автоматизований банк термінів повинен мати солідне лінгвістичне забезпечення

— грунтуватися на наукових текстах, бо саме в них відображаються процеси розвитку

слова. Його розширення, поглиблення, зміни. Якщо банк термінів буде створений

тільки на основі словників, то він характеризуватиметься такими ж недоліками, як

і словники.

Переклад термінів — одна з найскладніших проблем. Переклад здійснює людина

або машина, вони орієнтуються на слово або текст.

Способи перекладу термінів:

• калькування;

• транскрипція;

• транслітерація;

• добір синонімів.

Калькування – копіювання іншомовного слова за допомогою свого,

незапозиченого матеріалу; поморфемний переклад іншомовного слова. На-

приклад, теолог - богослов, телебачення — далеко-бачення, гідротерапія —

водолікування.

Транскрипція — передача звуків іншомовного слова за допомогою букв свого

алфавіту. Основний принцип транскрипції — обов'язкова однозначна

відповідність знака і звука:

Транслітерація - точна, побуквена передача написання. Вона орієнтована не на

звуки, а на букви і служить для запису текстів чи окремих слів однієї мови

графічними засобами іншої мови.

Порівняйте: Джиованні — Джованні, гідальго — ідальго, Ван Кліберн — Вен

Клайберн, ІсідораДункан — Айседора Дункан, Ватсон — Уатсон (у кожній парі перше

слово записано за принципом транслітерації, друге — транскрипції).

Варто пам'ятати про основні моменти у тво ренні нового терміну :

• використання старої назви для позначення певного наукового поняття;

• використання іншомовного слова;

• використання існуючих у мові словотворчих моделей;

• використання словосполучень.

Вторинна лексична номінація — це використання вже наявних в мові

номінативних засобів у новій для них функції — функції найменування. Роз-

різняють два види вторинної номінації — метафору і метонімію.

Процес метафоризації — це вміння пізнавати одні предмети через інші. А інші

явища — через порівняння з уже відомим. Метафора — це завжди порівняння, в

якому приховане і переосмислене значення зіставляється з буквальним значенням

на основі його внутрішньої форми.

Підставою для метафоричного переносу є:

• Подібність зовнішнього вигляду об'єкту номінації: голка, рамка, сітка, стрічка,

човник. Пор. човник — невеличке веслове судно і деталь швейної машини.

• Функціональна подібність: ключ, катушка, місток, приймач, ручка, провідник.

Порівняти:місток — споруда для переходу або переїзду через річку і

частина шасі автомашини.

• Функціональна і зовнішня подібність: жила, хвилі, шов. Порівняти: жила —

судина, по якій тече кров і провід кабелю.

Метонімічний перенос — перенесення назви одного предмета на інший за

асоціацією сумісності.

Перенос за сумісністю має такі види:

• перенос "процес — предмет": витік, вихід, вхід, загородження,

заземлення, притиск, прокладка. Пор. насадка — дія із значенням "насадити" і

зйомна деталь основного валу, що перебуває в контакті з носієм запису;