Повідомлення складається з композиційних одиниць. Цим одиницям дають
імена, які називають рубриками. Утворену зі всього повідомлення множину
рубрик, подану в порядку розташування композиційних одиниць, називають
рубрикацією. Гака рубрикація є моделлю композиційної будови (структури)
повідомлення.
Коли повідомлення невелике і складається, наприклад, із 10-20 рядків
тексту, то для його перевірки навряд чи потрібно складати композиційну мо-
дель — рубрикацію. Перевірити композицію такого повідомлення можна
безпосередньо за його текстом, виділяючи окремі слова чи словосполучення,
що відтворюють суть композиційної одиниці, тобто внутрішньотекстові
рубрики.
На практиці деякі повідомлення іноді або не мають рубрикації, або вона
недостатньо детальна. II цьому випадку для контролю композиції редактор
повинен укласти робочу рубрикацію самостійно.
Для контролю композиції редактор повинен використовувати положеннєві,
шаблонні та структурні методи. Комплексне застосування цих методів гарантує
і потрібну ефективність редагування повідомлення.
Залежність композиції від виду літератури. Композиція тексту залежить від
його типу.
Приклад. Автор поставив перед собою пізнавальну Моту: повідомити реципієнтам методи
користування текстовим процесором (програмою для набирання текстів). Якщо автор обере
виробничий (технічний) вид літератури, то повинен буде скористатися описово-оповідним
варіантом композиції. Навчальна література вимагатиме описово-наукового типу композиції (з
двома варіантами залежно віл ступеня підготованості реципієнтів — аналітичний або
синтетичний), а довідкова — архівного типу композиції.
Залежність композиції від жанру повідомлення.
Ще однією ознакою, за якою класифікують повідомлення, є їх жанри
(жанр — це історично усталений тип повідомлень, який має свою тематичну,
композиційну, тропову, реципієнтську та іншу специфіку).
Кожному із видів літератури притаманні свої, властиві лише йому, жанри.
Так, художні повідомлення проявляються у прозі (романи, повісті, оповідання),
поезії (поеми, сонети та ін.) та драматургії (трагедії, драми, комедії). Наукові
повідомлення — у монографіях, статтях, тезах, дисертаціях та ін.
Публіцистичні повідомлення: інформаційні (замітка, звіт, інтерв'ю, репортаж,
інформаційна кореспонденція), аналітичні (аналітична кореспонденція, стаття,
огляд, лист, рецензія) та художньо-публіцистичні (нарис, фейлетон, памфлет).
Композиція повідомлення повинна відповідати його меті, виду та жанру.
Опрацьовуючи повідомлення, редактор найперше повинен розпочати
контроль величини композиційних одиниць (маємо на увазі розділи). Та чи
коректно ставити питання про контроль цього параметра? Адже в композиції,
особливо художніх творів, все начебто надзвичайно індивідуально.
Навіть у художній літературі (романах), розрахованій на дорослого
реципієнта, величина фрагментів є достатньо постійною, середнє значення якої
становить 18 тис. зн., і, як правило, її межі 10,0-30,0 тис. зн. (винятком є твори
Л. Толстого та Ч. Діккенса). Як бачимо, обсяг найдовших розділів більший від