Сізова К.Л., Алексеєнко Н.М., Бутко Л.В. Практикум з редагування

Подождите немного. Документ загружается.

1.Одне із завдань майбутнього журналіста-редактора - вивчити організацію

редакторської праці. Технологія літературного редагування - це наукова

організація процесу аналізу, правки твору під час підготовки його до друку. У

найзагальнішому вигляді технологічний процес літературного редагування у

ЗМК традиційно являє собою систему таких дій:

• Редакторський аналіз;

• Редакторська правка.

Входження комп'ютерних технологій у редакційно-видавничу сферу

переорганізувало редакційно-видавничий процес у бік розширення зони

функцій редакції і скорочення функцій друкарні (редакція на виході отримує

оригінал-макет, зверстаний на комп'ютері, а друкарки лише тиражує).

2. 27 вересня студенти ІЕНТу, які навчаються за спеціальністю "Видавнича

справа та редагування", а також учні 10-11 класів НВК "Надія України"

здійснили поїздку до Дніпропетровська. Головна мета поїздки — знайомство з

Дніпропетровською обласною державною телерадіокомпанією.

Чесно кажучи, екскурсія видалась доволі цікавою. Ми дізналися, як і де

руками талановитих людей випускаються в ефір різного роду передачі. До речі, у

минулому 2001 році Дніпропетровському обласному радіо виповнилось 75 років.

На радіостанції ми дізнались про те, як записують і роблять монтаж передач за

допомогою великих обладнань з N-ю кількістю кнопок. Техніка далеко не

європейська і далеко не 90 - х років, проте, як сказав один з працівників, —

довговічна.

Крім того, ми відвідали і телебачення, побували у студіях, де знімаються, і

взагалі — нам дуже сподобалось. Не дивлячись на те, що виїхали з Кременчука о 6-

й годині ранку, і увесь день провели на телерадіокомпанії, у нас ще знайшлись сили

завітати до Музею аерокосмічної техніки, у якому було багато іноземців.

Наприкінці дня ми прогулялися містом, відвідали МС Donald's, оглянули магазини.

І щасливі, сповнені враженнями і анітрохи не стомлені повернулися у рідний

Кременчук

§ 2. Складання плану

та створення типологічної

класифікації

Класифікація — складний, багатоступінчастий поділ, який проводиться з

метою одержання нових знань стосовно членів поділу і систематизації них

знань.

Внаслідок класифікації поділюване поняття мислено розбивається на видові

поняття, кожне з яких у свою чергу поділяється на підвиди тощо.

Існують два види класифікації: наукова (природна) та не наукова (штучна).

Основою поділів у першій є істотні ознаки предметів, а в другій — неістотні

ознаки. Як зразок наукової або природної класифікації можна навести

періодичну таблицю хімічних елементів Менделєєва, у якій елементи кла-

сифікуються за істотною ознакою (атомною вагою). Зразком ненаукової,

штучної класифікації може слугувати список студентів у журналі академічної

групи або екзаменаційній відомості, де основою поділу є неістотна ознака —

перша літера прізвища.

Завдання 1

Розробити план до наступного тексту

Осінь... Вона надихала багатьох письменників, музикантів, скульпторів,

архітекторів. З її приходом вони дарували твори, які у світовому мистецтві нарекли

шедеврами, неповторними, як сама осінь. Тому не дивно те, що восени дуже багато

свят. Це і свято Першого дзвоника, день міста, день учителя, різноманітні осінні бали,

концерти, літературні вечори та багато інших. Усі ці свята неповторні, як осінній

вітерець, і прекрасні, як килим жовтого листя, що нагадує блиск золота. Отож, ми

поринаємо у світ чуй і загадковий. Звісно, ми хочемо знати якомога більше про кожне

свято. Я намагатимусь показати вам ці свята зі своєї точки зору. Отже, найпершим

осіннім святом Свято Першого дзвоника. Цей день нагадує нам дитинство: рідна

школа, вчителі, море квітів і, звичайно, ті маленькі діти, які вперше у своєму житті

почують цей дзвоник. Чому я говорила про дитинство? Справа в тім, що цього року

ми закінчуємо 11 клас, і на цьому наше дитинство закінчиться. А так хочеться все

повернути, прожити ці шкільні роки заново. Тому для нас свято було повне сліз,

хвилювань. Тому ми і трішечки заздримо тим невпевненим у собі першокласникам.

Вони нічого не знають у цьому житті. Не знають мови, літератури, історії. До речі,

про історію. Кожна людина повинна знати історію своєї країни, свого міста. З

цього приводу в нашому ліцеї було організовано свято, що проходило у формі

брейн-рингу і було присвячене дню визволення Кременчука від німецько –

фашистських загарбників. Всі класи ліцею змагалися за право бути найкращим

знавцем історії рідного міста. Але перемога дісталася лише одному— 10-А класу.

Наступним святом є День міста. Ми святкуємо його 19 вересня. Зазвичай свято

починається з урочистої ходи на честь Перемоги. У параді беруть участь усі

бажаючі, і продовжується воно на площі Перемоги. Тут можна почути привітання

з боку уряду, подивитися концерт. Цього свята до міста приїжджає безліч

атракціонів, а ввечері ми можемо побачити концерт зірок української естради.

Загалом, це свято дуже яскраве і тепле.

Але найбільше мені подобається День учителя. Чому? Тому що у цей день ми

нарешті починаємо розуміти цінність учительської праці: оточуємо вчителів

увагою, даруємо їм квіти, співаємо пісні, присвячуємо вірші. Але чому саме у цей

день? Чому ми не можемо робити не щодня? Адже вчитель — втілення доброти,

розуміння і любові. Вони, як ніхто інший, розуміють нас, підтримують у будь-якій

ситуації. Чого ж ми не можемо зрозуміти їх? Ми потінні це зробити — і тоді

відносини між нами і учителями стануть набагато кращими.

§ 3. Судження як форма абстрактного мислення

Судження — форма абстрактного мислення, у якій щось стверджується або

заперечується.

Судження поділяються на прості та складні. Просте судження складається з

суб'єкта (про що говориться), предиката (ознака суб'єкта) та зв'язки.

Наприклад:У судженні "Київ є столицею України"

"Київ" — суб'єкт, "столиця України" — предикат, зв'язка виражена

дієсловом "є".

Складні судження складаються з декількох простих. Судження перебуває в

органічному зв'язку з реченням. Треба додати, що граматичні підмет та при-

судок є вираженням логічних суб'єкта та предиката.

Одним з різновидів суджень є запитання. Процес пізнання породжується

необхідністю задоволення потреб людини. У теоретичному плані ця

необхідність виражається у формі запитань, які постійно виникають і всіх

сферах людської діяльності. Вміння правильно формулювати запитання має

велике значення.

Формулюючи запитання, необхідно дотримуватися таких правил:

• Запитання має бути осмисленим, коректним.

• Запитання треба формулювати якомога коротше і ясніше.

• Складні запитання доцільно розбити на прості.

• У розділових судженнях треба називати всі можливі альтернативи.

Завдання 1

Розставити розділові знаки, керуючись логікою висловлювань і предикатів.

Обґрунтувати логічну необхідність кожного знаку

• Якщо дитина не буде виховуватися серед людей вона не навчиться

говорити.

• Через незнання чи з лінощів деякі працівники пера часом не завдають себе

клопоту відшукати найдоречніше слово і вживають перше що спаде на думку.

•Спільні східнослов'янські слова з'явилися тоді коли східні слов'яни

виділилися в окрему групу але ще не поділялися на росіян українців і білорусів

становили одну давньоруську народність.

• У будь-якій мові немає окремої назви слова для кожного окремого предмета

явища дії а є тільки окрема назва слово для окремої групи чи класу однотипних

однорідних предметів. Називаючи наприклад усі види олівців одним словом

олівець знаряддя для писання ми залишаємо осторонь цілий ряд ознак колір розмір

форма марка тощо і закріплюємо в слові те істотне що відрізняє даний клас

предметів від предметів іншого класу стіл книжка будинок тощо. Якби значення

слова не містило узагальнення мова не могла б служити засобом спілкування бо

неможливо назвати кожну конкретну річ окремим словом.

Завдання 2

Відкоригувати запитання, щоб зробити їх коротшими та яснішими

 Як побудовані словникові статті у ІІ-томному "Словнику української

мови", в 6-томному українсько-російському словнику, в 3-томному

"Русско-украинском словаре" і в словнику іншомовних слів?

 Для чого використовується прийом зіставлення та контрасту?

 Чи вірно ствердження, що у своїх вчинках, які пов'язані з вибором

друзів, професії та пошуком справжнього кохання, юні герої роману

керуються єдиними моральними правилами?

 Чому при характеристиці лексико-семантичної групи дієслів ми не

можемо обійтися, наприклад, без аналізу синонімічних, антонімічних

підношень у межах однієї групи?

 Як Купрін протиставив мораль панівних класів духовній, моральній

красі простої людини?

Завдання 3

Проаналізувати запитання в інтерв 'ю з точки зору їх функції та дотримання

правил побудови запитань

Інтерв'ю з начальником шпиталю Миколою Литвиненком

Кор: 3 чого починається день "начальника" Литвиненка?

Кор: 3 чого починається день лікаря Литвиненка?

Кор: 3 чого починається день "господарника" Литвиненка?

Кор: Назвіть, будь ласка, тезисно, що заплановано зробити до 29 вересня

цього року?

Кор: Ви у шпиталі два роки, мабуть, після кардинального огляду закладу,

склали для себе певний робочий план. Що з того плану вже виконано?

Кар: Чи все заплановане виконано?

Кор: По тому, як буде зроблене заплановане, заспокоїтеся чи будете складати

нові плани?

Кор: Де складніше, на Вашу думку, працювати: на міській станції швидкої

допомоги чи у шпиталі?

Кор: Чи покращився фінансовий стан закладу після переходу до обласного

підпорядкування?

Кор: Що змінилося на краще?

Кор: Чи втримуються норми фінансування на одного пацієнта піл час

лікування у стаціонарі?

Кор: Чи змінилося ставлення до госпіталю керівників кременчуцьких

підприємств після переходу до обласного підпорядкування?

Кор: Назвіть, будь ласка, організації, підприємства, заклади, приватні фірми,

які допомагають виживати.

Кор: Якщо це не є державною таємницею, скільки за місяць приїжджає до

госпіталю різних комісій?

Кор: Ви коли-небудь підраховували час, витрачений на різні перевірки?

Кор: Чи є у приймальній реєстраційний журнал комісії?

Кор: Чи змінився контингент шпиталю?

Кор: Хто сьогодні Ваші пацієнти?

Кор: Певно ж Ви були в інших медичних закладах України для ветеранів

Великої вітчизняної війни? Що б хотілося б запровадити у себе?

Завдання 4

Побудувати запитання до тексту, дотримуючись правил логічної побудови

запитань

На західноукраїнських землях національна культура розвивалася в умовах

жорстокого гніту Австро-Угорщини. До 40-х років XIX століття тут не вийшло

жодного українського видання гражданським друком. Книжки випускалися лише

польською і німецькою мовами. Перші видання українською мовою були здійснені

у Відні, Будапешті, Пряшеві. Подією став вихід у світ альманаху "Русалка

Дністрова" (1837) у Будапешті, підготовленого прогресивним угрупуванням

"Руська Трійня" — М. Шашкевичсм, І. Вагилевичем, Я. Головацьким. Сила

"Русалки Дністрової" у народній мові. Іван Франко назвав факт її видання

визначним явищем. Майже весь наклад цієї книги, шо складав усього 1000

примірників, було конфісковано.

§ 4. Умовивід як форма абстрактного мислення

Умовивід — форма мислення, за допомогою якої з одних думок (засновків)

одержують нові думки — висновки.

Завдяки умовиводам продукують так зване вивідне знання.

Умовиводи поділяються на дедуктивні, індуктивні та умовиводи за

аналогією.

Дедукція — умовивід, у якому знання рухається під більш загального до

менш загального.

Індукція — метод наукового пізнання, який полягає в дослідженні руху

знань від часткового до загального.

Аналогія — умовивід, в якому на підставі подібності двох предметів в

одних ознаках робиться висновок про подібність їх в інших ознаках.

Якщо в дедуктивних умовиводах знання рухаються від більш загального до

менш загального, а в індуктивних — від одиничного до загального, то в

аналогії відбувається перехід знання від одиничного до одиничного.

Аналогія поділяється на строгу та нестрогу. Строга аналогія дає

достовірний висновок, а нестрога — ймовірний.

Щоб підвищити ймовірність висновків за аналогією, треба дотримуватися

відповідних вимог:

• Виявляти істотну подібність.

• Поширювати коло ознак, які збігаються.

• Не ігнорувати відмінності, які існують між порівнюваними предметами.

Завдання 1

З'ясувати, які тексти побудовані дедуктивно, а які індиктивно

•Щороку у міський Краєзнавчий музей влаштовує не менше 20 різних

виставок. Але вперше за історію існування музею не суд кременчужаи і гостей

міста були виставлені роботи 12-річного художника Миколи Збираника.

•Теоретичні засади української орфоепії найбільш повно і досконало

розроблені науковцями Інституту мовознавства АН України. Важливу роль у справі

усталення й закріплення норм наголошування відіграв словник наголосів М.І.

Погрібного. Велику користь принесла його робота "Орфоепічний словник".

Питанням української орфоепії присвячена монографія В.М. Вінницького

"Наголос у сучасній українській мові". Таким чином, в останні двадцять років в

українській мовознавчій науці відбувалося досить активно теоретично

осмислення культури мови як самостійної наукової дисципліни.

•Сніг у квітні. 1 перший цвіт.

І холодні вітри північні.

Нелогічний і дивний світ,

І його парадокси вічні. Снігу квітні....Громів баси.

У суспільстві — прикмети смути.

Що поробиш: важки часи,

Треба гідно їх перебути.

(М. Луків)

•Українську мову псують усі, кому не ліньки. Створено безліч фірм, агенцій,

товариств, які мають російські або зросійщені назви: страхова компанія "Росток"

(кажуть,що це абревіатура, але чому словосполучення не скоротити так, аби з нього

вийшло українське слово?), агентство нерухомості "Благовест" (чому не

Благовіст?), крамниця біля театру "Київ" "Рогнєда" (чому не Рогніда?).

Завдання 3

Побудувати тексти з дедуктивним та індуктивним способом викладом

матеріалу. Тема тексту "Чому я обрав професію редактора?"

Завдання 3

Проаналізувати текст, застосовуючи метод індукції змісту

...Також у військовому музеї погони адміралів і генералів Радянської Армії та

ВМФ, старших, молодших офіцерів, прапорщиків, шеврони усіх родів військ, ши-

нельні петлиці, нарукавні знаки військових ліцеїв, вищих навчальних закладів

України, захисні каски часів Великої Вітчизняної, бойові морські знамена, польові

сумки, ордени, медалі, емблеми тощо.

Зібрана військова колекція сприяє військово-патріотичному вихованню,

знайомить молоде покоління з героїчним минулим нашого народу. Бо ж, як відомо,

не знаючи минулого, неможливо створити гідного майбутнього.

Завдання 4

Проаналізувати текст, застосовуючи метод дедукції змісту

М.Черниш вважає, що наша держава почала виходити на колії економічної

стабільності саме при Прем'єр-міністрові В. Ф. Януковичу. Номінальні доходи

населений за січень-червень 2004 р. порівняно з аналогічним періодом 2003 р.

збільшилися на 20 %. Наявні доходи, які можуть бути використані населенням на

придбання товарі» і послуг, збільшилися на 24,1 %, а реальні наявні, визначені з

урахуванням цінового фактора, - 15,5 %.

Витрати населення у січні-червні поточного року порівняно з аналогічним

періодом попереднього року і збільшилися на 20,5 %, приріст заощаджень

становив 1299 млн. грн.

У січні-червні 2004 р. середньомісячна номінальна заробітна плата, нарахована

на одного штатного працівника (без урахування працівників малих підприємств та

зайнятих у фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності), дорівнювала

542,37 грн., що у 1,4 рази перевищує рівень прожиткового мінімуму для

працездатних осіб (386,73 грн.) та на 27,9 % відповідний показник у цьому періоді

2003 р.

Завдання 5

Проаналізувати тексти з метою пошуку порівнянь. Побудувати на основі

цих порівнянь умовиводи за аналогією:

•Старі листи — як вигасла зола.

Не жди від них ні світла, ні тепла.

(М. Луків).

•Ліси - зелені легені землі.

• Кожна мова має власне світло, яке виблискує в безмежному океані мов

Землі.

• Золотокоса, тонкостанна, наче лілія.

§ 5. Основні закони логіки

Сучасна логіка визначає закон мислення як завжди істинне

висловлювання (формулу).

Загальність, універсальність законів логіки виявляється в тому, що вони

діють у всіх сферах людського мислення.

Закон тотожності спрямований проти нечіткості, багатозначності думок і

має таке формулювання: кожна думка має бути чіткою і ясною і залишатися

незмінною в ході одного й того ж міркування.

Закон несуперечності полягає у тому, що два судження, в одному з яких щось

стверджується, а в другому заперечується, не можуть бути одночасно істинними.

Закон виключеного третього стверджує, що з двох суперечних суджень одне

неодмінно є істинним, друге — хибним, а третього бути не може.

Закон достатньої підстави забезпечує доведеність, обгрунтованість мислення

і формулюється так: достовірною треба вважати тільки ту думку, істинність якої

достатньо обгрунтована.

Перелічені закони назвали основними на тій підставі, що вони виражають такі

корінні риси логічно правильного мислення, як визначеність, послідовність,

несуперечність і обгрунтованість думок.

Закони логіки широко використовуються у кібернетиці, у роботі електронно-

обчислювальних машин, математичній лінгвістиці тощо.

Гумор часто базується на порушенні основних законів логіки (у зв'язку з тим, що

засадами гумору є порушення правильного, логічного ходу речей). Наприклад,

жарт "Камікадзе повернувся з завдання" базується на порушенні закону

несуперечності.

Завдання 1

З'ясувати, чи порушується закон тотожності при ототожненні таких

понять

"Письменник" і "прозаїк";

• "Перша столиця України" і "Столиця Київської Русі";

• "Газета" і "тижневик".

Завдання 2

З'ясувати, в яких прикладах порушено закон достатньої підстави

• Я ходив на заняття, тому маю право на позитивну оцінку.

• Я готувався до іспиту, тому маю право на позитивну оцінку.

• Я правильно відповів на усі завдання екзаменаційного білета, тому маю

право на позитивну оцінку.

Завдання 3

Визначити, який закон логіки порушено

• Майже безкоштовні послуги;

• Власник без майна;

• Пацієнт майже здоровий, тому мусить йти на роботу:

Завдання 4

Проаналізувати уривки з творів дитячої літератури з метою аналізу

цілей порушення законів логіки. Сформулювати причину порушення

логічних законів

• Вместо шапки на ходу он надел сковороду, вместо валенок перчатки

натянул себе на пятки.

• Нам купили синий-синий, презеленый красный шар.

• А у нас сегодня кошка родила вчера котят.

•По железному мосту, сбитому из досок,

Шел высокий человек маленького рост

Кучерявый, без волос, тоненький, как бочка.

Завдания 5

Знайти у газетних текстах порушення законів логіки. Виправити їх

• 22 березня у бібліотеці студенти спілкувалися із завідувачем

наркологічним відділенням міського наркодиспансеру В.Ф. В'юном. Із цього

спілкування ми узнали багато про життя у Польщі, США, Болгарії.

• Дивуєшся, які надзвичайні речі може створити людський геній,

незважаючи ні на холод, ні па спеку. У ВАТ "Кременчуцький сталеливарний

завод" цими днями дуже жарко, бо нині він переживає своє відродження. І

завдячувати потрібно вітчизняним інвесторам. Вогненною рікою біжить сталь,

а в ній - надії на добробут.

Працюємо ще й на експорт. Тісно співпрацюємо з Росією, налагоджуються

контакти з іншими країнами. Вітчизняні підприємства споживають близько

65% нашої продукції.

Приємним і дещо незвичним є те, що на заводі працює близько 50 відсотків

жінок. "Хоча жінки і працюють в однакових умовах з чоловіками, але вони

мають вищі результати", — говорить начальник цеху № 1 Клітін Олексій

Володимирович.

Весь процес виготовлення сталі не легкий, а деякою мірою і шкідливий, але

він налагоджений так, що бажаючих працевлаштуватися чимало.

Завданння 6

Встановити, чи порушуються основні закони логіки в твердженнях

Хлопчик підібрав під себе ноги і лежав неушкодженим з розбитою головою.

Не дивлячись на свою молодість він завоював великий авторитет, як спеціаліст і

хороша людина.

Сонце, повітря і вода - для тіла. А хочеться чогось для душі. І багато чого, особливо для

дітей. А в парках міста гойдалок не побачиш, про атракціони і не йдеться, (з газет)

§6. Теорія аргументації

Аргументація існує удвох формах: доведення та спростування.

Доведення — це обгрунтування істинності одного положення з допомогою

інших шляхом побудови відповідного міркування.

Спростування — обгрунтування хибності тези або невідповідності правилам

доведення.

У структурі доведення розрізняють тезу (положення, що обґрунтовується),

аргументи (положення, з допомогою якого обґрунтовується теза) та демонстрацію

(форма логічного зв'язку між тезою та аргументами).

Залежно від способу встановлення істинності тези розрізняють пряме і непряме

доведення.

Пряме доведення — доведення, в якому з аргументів, пов'язаних за певною

мірою міркування, безпосередньо випливає висновок, який повністю збігається з

проголошеною тезою.

Непряме доведення — доведення, в якому істинність тези обґрунтовується

шляхом встановлення хибності антитези.

Правила доведення

• Тезою може бути лише те положення, яке справді потребує обгрунтування за

даних конкретних умов.

• Теза повинна бути чітко визначеним і адекватно сформульованим

судженням (чи системою суджень).

• Теза повинна залишатися незмінною, тотожною самій собі впродовж усього

доведення.

• Теза не повинна містити в собі логічну суперечність.

Правила і типові помилки стосовно аргументів

•Аргументи мають бути істинними. Причому їх істинність повинна бути

встановленою.

•Аргументи повинні бути судженнями, істинність яких встановлена незалежно

від тези.

•Аргументи повинні бути достатньою підставою для тези.

Суперечка - будь-яке зіткнення несумісних думок, під час якого кожна сторона

відстоює свою правоту.

За метою розрізняють такі види суперечок:

•суперечка заради істини;

•суперечка заради переконання;

•суперечка заради перемоги;

•суперечка заради самої суперечки.

Залежно від форми проведення суперечок та засобів, які в них

використовуються, останні поділяються на дискусію, полеміку, дебати тощо.

Дискусія (від лат. — discussio — дослідження, розгляд) — публічна суперечка,

яка ведеться компетентними людьми на зборах, симпозіумах, конференціях, у

пресі, на семінарських заняттях і ставить за мету розв'язання певної проблеми чи

принаймні виявлення шляхів її розв'язання і зближення позицій учасників цієї

суперечки.

Полеміка (від грецьк. polemikos — войовничий, ворожий) — один з

найпоширеніших різновидів публічної суперечки, для якої характерні протистояння,

конфронтація, протиборство сторін; форма протиставлення принципово різних

думок, ідей, точок зору.

Крім дискусії та полеміки існують й інші види суперечки, зокрема диспут і

дебати.

Диспут (від лат. disputar — міркувати) — усна публічна суперечка, що

виявляється в обговоренні наукового чи суспільно важливого питання із залученням

широкого кола фахівців і зацікавлених осіб.

Дебати (від фр. debat — суперечка) — суперечка, що виявляється у формі обміну

думками з приводу тих чи інших теоретичних положень, подій тощо.

Дебати виникають при обговоренні доповідей і виступів на зборах,