Свиридов О.І. Анатомія людини

Подождите немного. Документ загружается.

Периферична нервова система • Черепні нерви 361

Відвідний нерв (VI)

Відвідний нерв (п. abduccns) (див. мал.

229) — руховий. Має одне відвідне ядро

(писі. п. abducentis). Нерв виходить між

мостом і пірамідою довгастого мрзку.

У порожнині черепа іде в товщі печерис-

тої пазухи; через fissura orbitalis superior

проникає до очної ямки й іннервує бічний

прямий м'яз очного яблука.

Лицевий нерв (VII)

Лицевий нерв (п. facialis) (мал. 266,

267) є нервом другої глоткової (зябрової)

дуги. Під цією назвою описують власне

лицевий нерв, який має одне рухове ядро

(писі. п. facialis), розташоване в сітчасто-

му утворі дорсальної частини моста, й

міцно зв'язаний з ним проміжний нерв

(п. intermedius). Проміжний нерв має два

ядра: верхнє слиновидільне (nucí, sali-

vatorius superior) — парасимпатичне, сек-

реторне, розташоване також в сітчастому

утворі моста, дорсально від ядра лицево-

го нерва, і чутливе ядро одинокого шляху

(писі. tr. solitarii) — в довгастому моз-

ку. Іннервує всі м'язи лиця й частково

м'язи дна порожнини рота.

Нерв виходить на поверхню мозку з

боку моста між його заднім краєм (по Нп.

trigeminofacialis) і оливою довгастого моз-

ку разом з проміжним нервом перед при-

сінково-завнтковим. Разом ці нерви вхо-

дять до внутрішнього слухового отвору і

проникають у лицевий канал (див. мал.

267).

У лицевому каналі лицевий і проміжний

нерви утворюють загальний стовбур, що

робить два повороти, повторюючи згини

каналу. Спочатку нерв тягнеться горизон-

тально, прямуючи над барабанною порож-

ниною вперед і вбік. Потім повертає під

прямим кутом назад, утворюючії колінце

(geniculum) і вузол колінця (gangl. geni-

culi) — чутливу частину проміжного нер-

ва. Вузол є гомологом спинномозкового

вузла. Центральні відростки клітин вуз-

ла

КОЛІНЦЯ

прямують

до

ядра одинокого

шляху, а периферичні проходять, як пра-

вило, разом з парасимпатичною частиною

Мал. 266. Лицевий нерв (п. facialis) і гілки трій-

частого нерва:

/ — n. supraorbital; 2 —• m. orbicularis oculi; 'і —"її.

infraorbital^; 4 — "gl. submandibulars; 5 — platysma; б —

in. stcruoclcidoniastoidcus; 7 — rr. plexus cervicales; <S' —

gl. parotis; 9 — n. facialis; 10 — plexus parotkleus і рухові

ГІЛКМ лицевого нерва до м'язів лиця.

того самого нерва, з якою їх і описують.

Парасимпатичні волокна проміжного нер-

ва є передвузловими, що починаються у

верхньому слиновидільному ядрі. На пе-

риферію ці волокна (в супроводі чутли-

вих волокон) ідуть у складі великого ка-

м'янистого нерва та барабанної струни.

Пройшовшії над барабанною порожни-

ною, лицевий нерв робить другий пово-

рот — донизу, розташовуючись позаду по-

рожнини середнього вуха, й виходить з ка-

налу через шнлососкоподібний отвір, за-

нурюючись у товщу привушної слинної

залози, ділиться на 2 — 4 первинні гілки,

які розгалужуються на вторинні, утворю-

ючи в залозі виутрішньопривушне спле-

тення (plexus intraparotideus).

Довжина позачерепного відділу лице-

вого нерва становить 0,8 — 2,3 см, товщи-

на — 0,7 — 1,4 мм; він містить 3 500 — 9 500

мієлінових нервових волокон, переважно

товстих.

362 НЕРВОВА СИСТЕМА

У л и ц е в о м у каналі від лицево-

го (проміжного) нерва відходять гілки:

1. Великий кам'янистий нерв (п. ре-

trosus таjoris), утворений передвузлови-

ми парасимпатичними волокнами, що є від-

ростками клітин верхнього слиновиділь-

ного ядра. Цей нерв починається від за-

гального стовбура лицевого в ділянці

вузла колінця, виходить на передню по-

верхню кам'янистої частини скроневої

кістки через hiatus canalis п. petrosi major,

проходить через однойменну борозну, а

потім через рваний отвір виходить на зов-

нішню основу черепа. Тут великий кам'я-

нистий нерв потрапляє в крилоподібний

канал і з'єднується з глибоким кам'янис-

тим нервом (п. petrosus profundus), утво-

рюючи нерв крилоподібного каналу (п.

canalis pterygoideus), що прямує до кри-

ло-піднебінного вузла (див. «Автономна

частина нервової системи», с. 366).

Мал. 267. Лицевий нерв in. facialis) (ядра і шля-

хи) (чутливі гілки позначено суцільною лінією,

рухові — переривчастою, парасимпатичні —

крапковим пунктиром):

/ — nucl. salivatorius supcrior (парасимпатичне); 2 — писі,

п. facialis (рухліше); і — писі. tr. solitarii (чутливе); 4 -

п. facialis; 5 — porusacusticus internus; 6 — gangl. geniculi;

7 — gangl. ptcrygopalatinum; S — чутливі гілки до слизо-

вої оболонки порожнини носа і переднього відділу носової

частини глотки; 9 — n. lingualis (гілка трійчастого нерва);

10 — чутливі гілки барабанної струни до язика; // — gangl.

submandibulare; 12 - chorda tympani; 13 — рухові гілки

лицевого нерва до м'язів лиця; 14 — r. colli; 15 — n. auri-

cularis posterior; 16 — for. styloniastoidcum.

2. Барабанна струна (chorda tympani)

(див. мал. 267) є продовженням про-

міжного нерва; утворена передвузловими

парасимпатичними волокнами, які йдуть

від верхнього слиновидільного ядра, і чут-

ливими (смаковими) — периферичними

відростками псевдоуніполярних чутливих

клітин вузла колінця. Центральні відрост-

ки цих клітин закінчуються в ядрі одино-

кого шляху, периферичні утворюють сма-

кові рецептори в слизовій оболонці пе-

редніх двох третин язика.

Барабанна струна відділяється від ли-

цевого нерва в нижній частині лицевого

каналу над шилососкоподібним отвором і

входить через канадець барабанної стру-

ни до барабанної порожнини, де продов-

жується під слизовою оболонкою між дов-

гою ніжкою коваделка та ручкою моло-

точка. Через кам'янисто-барабанну щіли-

ну барабанна струна виходить на зовніш-

ню основу черепа й зливається з язико-

вим нервом. Від барабанної струни відхо-

дить сполучна гілка до піднижньощелеп-

ного і під'язикового вузлів.

3. Стремінцевий нерв (п. stapedius)

відходить в каналі лицевого нерва біля

другого повороту, проникає до барабанної

порожнини, де іннервує стремінцевий м'яз.

Після виходу з лицевого

каналу (через шилососкоподібний от-

вір) лицевий нерв віддає такі г і л к и:

1. Задній вушний нерв (п. auricularis

posterior) проходить назад і догори по

передній поверхні соскоподібного відрост-

ка й іннервує потиличне черевце надче-

репного м'яза і задній вушний м'яз.

2. Двочеревцева (r. digastricus) і шті-

лопід'язикові (rr. stylohyoideus) гілки

відходять нижче від заднього вушного нер-

ва, спускаються донизу, іннервуючи зад-

нє черевце двочеревцевого м'яза і шило-

під'язиковий м'яз.

3. Сполучна гілка з язикоглотковим

нервом (r. cornmunicans cum п. glossopha-

ryngeo) спускається донизу вперед до

шилопід'язикового м'яза, з'єднуючись з

гілками язикоглоткового нерва.

Від внутрішньопр и вушного

сплетення відходять гілки, що скла-

даються лише з рухових волокон:

Периферична нервова система • Черепні нерви 363

1. Скроневі гілки (rr. temporales) (2 —

4) піднімаються догори і діляться на три

групи: передні, що іннервують верхню

частину колового м'яза ока та м'яз — змор-

щу вач брови; середні — лобове черевце

надчерепного м'яза, та задні — передню

частину скронево-тім'яного черевця над-

черепного м'яза й рудиментарні м'язи вуш-

ної раковини.

2. Виличні гілки (rr. zygomatici) (З —

5) прямують вперед і догори, іннервують

нижню частину колового м'яза ока та ве-

ликий виличний м'яз.

3. Щічні гілки (rr. buccales) (3 — 6)

проходять горизонтально вперед по зов-

нішній поверхні жувального м'яза, іннер-

вують великий і малий виличні м'язи, м'я-

зи — підіймачі верхньої губи, кута рота,

щічний м'яз, коловий м'яз рота, носовий

м'яз і м'яз сміху.

4. Крайова нижньощелепна гілка

(r. marginalis mandibulae) проходить впе-

ред уздовж краю тіла нижньої щелепи до

м'язів — опускачів нижньої губи й кута

рота, а також підборідного м'яза.

5. Шийна гілка (r. colli) спускається

позаду кута нижньої щелепи донизу на

шию до підшкірного м'яза й з'єднується з

поперечним нервом шиї — гілкою ший-

ного сплетення.

Присінково-завитковий

нерв (VIII)

Присінково-завитковий нерв (п. vesti-

bulocochlearis) виходить з мозку двома

корінцями з різною функцією (див. мал.

227) — верхнім присінковим і нижнім

завитковим.

Присінконий нерв (п. vestibularis)

(див. мал. 285, а) як нерв статичного чут-

тя починається від волосків нейроепіте-

лію присінка та півколових каналів внут-

рішнього вуха. Звідси нервовий імпульс

периферичними відростками надходить до

тіл перших невронів, які разом формують

присінковий вузол (gangl. vestibuläre) на

дні внутрішнього слухового ходу. Цент-

ральні відростки клітин вузла у вигляді

присінкового нерва прямують до присінко-

вих ядер (nucll. vestibulares medialis,

lateralis, superior et inferior) моста.

Завитковий нерв (n. cochlearis) (див.

рис. 285, б), яка проводить слухову чут-

ливість, починається від клітин спірально-

го органа. Звідси периферичні нервові

відростки йдуть до тіл клітин завиткового

вузла (gangl. cochleare), закладеного у ви-

гляді тяжа в основі кісткової спіральної

пластинки. Центральні відростки клітин, які

формують завитковий нерв, пронизують

кісткову речовину веретена завитки, через

його основу й через meatus acusticus internus

проникають до порожнини черепа, ідуть до

зовнішнього кута ромбоподібної ямки й

закінчуються в передньому та задньому

завиткових ядрах (nucll. cochleares ventralis

et dorsalis) (див. «Шляхи присінково-завит-

кового органа», с. 385).

Язикототковий нерв (IX)

Язикоглотковий нерв (n. glossopharyn-

geus) (мал. 268) — змішаний; є нервом

третьої глоткової дуги. Має три ядра в

довгастому мозку-./подвійне ядро (писі,

ambiguus) рухове; чутливе ядро одиноко-

го шляху (писі, tractus solitarius) і пара-

симпатичне нижнє слиновидільне ядро

(писі, salivatorius caudalis (inferior)).

Нерв з речовини мозку виходить збоку

і позаду оливи й через for. jugulare зали-

шає порожнину черепа. У цьому отворі

за ходом нерва є два вузли (гомологи

спинномозкових вузлів), що містять чут-

ливі неврони.

Спускаючись донизу, нерв спочатку про-

ходить між v. jugularis interna і a. carotis

interna, потім відхиляється вперед до ко-

реня язика й розпадається на гілки:

глоткові (rr. pharyngei) (чутливі, рухові

і парасимпатичні); язикові (rr. linguales),

смакової і загальної чутливості до задньої

третини язика; шилоглоткового м'яза (rr.

т. stylopharyngei); сонної пазухи (r. sinus

carotid); чутливі мигдаликові (rr. tonsil-

lares); сполучну з вушною гілкою блука-

ючого нерва (r. communicans cum r. auri-

cular е п. vagi).

Крім того, від язикоглоткового нерва

відгалужується барабанний нерв (п. tym-

364 НЕРВОВА СИСТЕМА

Мал. 268. Язнкоглотковий (п. glossopharyngcus),

блукаючий (п. vagus), під'язиковий (п. Iiypoglo-

ssus) нерви:

/ — n. hypoglossus; 2.4 — plexus earoticus communis ct

extcrnus (симпатичні); 'S — a. carotis externa; 5 — a. carotis

communis; в — truncus sympathicus; 7 — n. vagus; <S' — a.

carotis interna; 9 — IT. intcrganglionarcs; 10 — gangl. cer-

vicale superius; // — gangl. inferius n. vagi; 12 — n. glos-

sopharyngeiis; I'j — v. jugularis interna (підрізана).

panicus), який проходить через одноймен-

ний канадець скроневої кістки. До його

складу входять: парасимпатичні передвуз-

лові волокна з нижнього слиновидільно-

го ядра до вушного вузла, чутливі гілки

до слизової оболонки, барабанної порож-

нини, комірок соскоподібного відростка та

слухової труби.

Блукаючий нерв (X)

Блукаючий нерв (я. vagus) (див. мал.

268, 270, кол. вкл., мал. XV) с нервом IV

глоткової дуги. Має три ядра в дорзальній

частині довгастого мозку: подвійне ядро

(писі, ambiguus), рухове, об'єднане з яд-

ром язикоглоткового нерва; заднє (писі,

dorsalis п. vagi), парасимпатичне, та ядро

одинокого шляху (писі. tr. solitarius), чут-

ливе.

Блукаючий нерв — найдовший серед

черепних нервів. Сфера його іннервації

простягається від твердої оболони голов-

ного мозку до сигмоподібної ободової киш-

ки. З речовини мозку корінці нерва вихо-

дять позаду оливи довгастого мозку й ра-

зом з язикоглотковим і додатковим нерва-

ми проходять через for. jugulare. Нерв

утворює два вузли (гомологи спинномоз-

кових вузлів): верхній (gangl, superius) —

у яремному отворі та нижній (gangl, infe-

rius), розташований на 1 — 2 см нижче від

верхнього. У ділянці шиї блукаючий нерв

спускається донизу в складі судинно-нер-

вового п)<§яка шиї в супроводі загальної

сонної артерії та внутрішньої яремної

вени. Через apertura thoracis superior між

підключичною артерією та підключичною

веною нерв проникає до грудної порожни-

ни, де його правий стовбур проходить спе-

реду від початкового відділу підключичної

артерії, а лівий перетинає спереду дугу аор-

ти. Потім обидва блукаючих нерви пря-

мують до заднього середостіння, де на стін-

ках стравоходу утворюють стравохідне

сплетення і, далі у вигляді переднього (лі-

вого) та заднього (правого) блукаючих

стовбурів через стравохідний отвір діаф-

рагми проникають до черевної порожнини.

Розрізняють черепні, шийні, грудні й

черевні гілки блукаючого нерва.

Черепні гілки блукаючого нерва:

оболопиа гілка (r. meningeus) — до твер-

дої оболонн головного мозку; вушна гілка

(r. auricularis), що проходить через соско-

подібний канадець кам'янистої частини

скроневої кістки і складається з чутли-

вих волокон, до шкіри задньої стійки зов-

нішнього слухового ходу та вушної рако-

вини; сполучні гілки з язикоглотковими і

додатковими нервами й верхнім шийним

симпатичним вузлом.

У д і л я и ц і ш н ї від стовбура блу-

каючого нерва відходять численні чутливі,

рухові та парасимпатичні глоткові гілки

(rr. pharyngei), які разом з однойменни-

ми гілками язикоглоткового й симпатич-

них шийних нервів утворюють глоткове

сплетення (plexus pharyngeus), що іннер-

вує слизову оболонку (разом із залоза-

ми) і м'язи глотки, м'якого піднебіння, за

винятком м'яза — натягача піднебінної

завіски, та піднебінних дужок. Верхній

гортанний нерв (п. laryngcus superior).

Периферична нервова система • Черепні нерви 365

який несе чутливі волокна від слизової

оболонки гортані (вище голосової щіли-

ни), надгортанника й прилеглої ділянки

кореня язика, іннервує перснещитоподіб-

ний м'яз; верхні й нижні шийні серцеві

гілки (rr. cardiaci cervicales superiores et

inferiores) містять аферентні та еферентні

(парасимпатичні) волокна; поворотний

гортанний нерв (п. laryngeus recurrens),

обійшовши праворуч спереду назад під-

ключичну артерію, ліворуч — дугу аорти,

піднімається в борозні між стравоходом і

трахеєю. Його кінцеві гілки іннервують

слизову оболонку гортані (нижче голосо-

вої щілини) її трахеї, а також її м'язи, глот-

ку, стравохід (чутливі, рухові та парасим-

патичні).

У п о р о ж н и н і грудної кл і т -

к її від стовбура блукаючого нерва відхо-

дять г і л к и: грудні серцеві (rr. cardiaci

thoracici), що містять аферентні та ефе-

рентні (парасимпатичні) волокна; бронхі-

альні (rr. bronchiales) аферентні та ефе-

рентні (парасимпатичні) до бронхів, ут-

ворюючи легеневе сплетення (plexus

pulmonalis); до осердя, середостінної

плеври та грудної протоки; стравохідні

у складі стравохідного сплетення (plexus

esophageus).

У черевному відділі від блу-

каючого нерва відходять гілки: еферентні

(парасимпатичні) шлункові (rr. gastrici

anteriores et posteriores), печінкові {rr.

hepatici), ниркові (rr. renales), а також

черевні (rr. celiací), що беруть участь в

утворенні черевного сплетення. У складі

гілок черевного сплетення блукаючий нерв

досягає переважної більшості органів че-

ревної порожнини (див. «Автономні спле-

тення», с. 371).

Додатковий нерв (XI)

Додатковий нерв СІЇ. accessorius) (див.

мал. 229) руховий; складається з двох

корінців: черепного і спинномозкового.

Подвійне ядро (писі, ambiguus) черепно-

го корінця (r. cranialis), або блукаючої час-

тини, є каудальним продовженням одно-

йменного ядра язикоглоткового та блука-

ючого нервів. Ядро додаткового нерва

(писі. п. accessorii) спинномозкового ко-

рінця (rad. spinalis), або спинномозкової

частини, лежить у задньобічних відділах

передніх рогів спинного мозку на протязі

верхніх 5 — 6 сегментів.

Черепні корінці виходять з довгастого

мозку позаду оливи, спинномозкові — з

спинного мозку між передніми та задніми

корінцями і, об'єднавшись, через великий

(потиличний) отвір проникають до по-

рожнини черепа, де з'єднуються з череп-

ним корінцем. У порожнині черепа обидві

групи волокон утворюють загальний стов-

бур додаткового нерва (tr. п. accessorii),

який через яремний отвір (разом з язико-

глотковим і блукаючим нервами) залишає

порожнину черепа й ділиться на дві гілки.

Внутрішня гілка (r. internus) приєднує-

ться до стовбура блукаючого нерва як

основна ного рухова частина, а зовнішня

(r. externus) є власне додатковим нервом,

волокна якого іннервують більшу части-

ну груднинно-ключнчно-соскоподібного й

трапецієподібний м'язи.

Під'язиковий нерв (XII)

Під'язиковий нерв (ті. hypoglossus)

(див. мал. 229, 250, 268) — руховий; роз-

вивається у зв'язку з потиличними міото-

мамн. Має одне ядро вглибині одноймен-

ного трикутника ромбоподібної ямки.

Нерв виходить між оливою та пірамідою

кількома корінцями, а потім одним стов-

буром проходить через однойменний ка-

нал потиличної кістки. Поза порожниною

черепа під'язиковий нерв спускається вер-

тикально донизу, на рівні кута нижньої

щелепи повертає майже під прямим кутом

вперед і частково присередньо й у товщі

язика розпадається на численні язикові

гілки (rr. linguales). Іннервує всі власні

м'язи язика і м'язи, що з'єднують його із

скелетом.

У тому місці, де під'язиковий нерв ут-

ворює дугу, від нього відділяється верхній

корінець, який спускається перед судин-

но-нервовим пучком шиї. Тут до нього

приєднується нижній корінець гілок СІ -

СЗ нервів, утворюючи шийну петлю (див.

«Шийне сплетення», с. 344).

366 НЕРВОВА СИСТЕМА

АВТОНОМНА ЧАСТИНА

ПЕРИФЕРИЧНОЇ

НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Автономна частина перефиричної нер-

вової системи (pars autonómica systematis

ncrvosi peripherici) є невід'ємною части-

ною цілісної нервової системи; перебуває

під контролем кори великого мозку і її

функції так само, як і функції інших від-

ділів нервової системи, здійснюються за

типом рефлексів.

Виділення цієї частини нервової систе-

ми в окрему пояснюється деякими її мор-

фофункціональними особливостями:

1) функції, за деякими винятками, не

контролюються свідомістю (функції печін-

ки, нирок, залоз тощо);

2) має ТІЛЬКИ еферентну ланку рефлек-

торної дуги, аферентна ж ланка її є за-

гальною з іншими відділами нервової сис-

теми;

3) імпульси еферентними волокнами

передаються з швидкістю 10 м/с, еферент-

ними волокнами інших відділів нервової

системи — до 100 м/с;

4) волокна, на відміну від еферентних

волокон інших відділів нервової системи,

або зовсім не мають шару мієліну, або він

незначний, тому діаметр цих волокон по-

рівняно невеликий (5 — 6 мкм*);

5) центральні та периферичні відділи

розподілені нерівномірно, тобто у вигляді

вогнищ;

6) тіло останнього неврона міститься на

периферії (див. мал. 269, 271), сукупність

таких невронів формує периферичні ав-

тономні вузли;

7) еферентні волокна, що виходять з

автономних центрів, на шляху до органа

перериваються в тих або інших автоном-

них вузлах і називаються перед- і після-

вузловими;

8) автономна нервова система іннервує

серце, кровоносні та лімфатичні судини,

лімфатичні вузли, залози, паренхіму і стро-

му внутрішніх органів, ядро ока, а також

здійснює трофіку тканин.

•Діаметр більшості нервових волокон, що не

належать до автономної нервової системи, зви-

чайно досягає 12—14 мкм.

Автономна нервова система має цент-

ральні відділи, що складаються з комп-

лексу нервових клітин і волокон у головно-

му і спинному мозку, та периферичні відділи,

до яких належать численні автономні вуз-

ли, перед- і післявузлові волокна, нерви й

нервові вузли поділяють на паравертеб-

ральні (розташовані по обидва боки хреб-

тового стовпа), превертебральні (перед хреб-

товим стовпом) та інтрамуральні (в стінках

внутрішніх органів).

На підставі функціонального антагоніз-

му автономну нервову систему поділяють

на симпатичну (pars sympathica) і парасим-

патичну (pars parasympathica) частини.

СИМПАТИЧНА ЧАСТИНА

Симпатична частина (мал. 269) автоном-

ної нервової системи іннервує всі органи й

тканини організму. її функції полягають у

прискоренні скорочень серця, звуженні кро-

воносних судин (крім вінцевих), зменшенні

секреції залоз (слинних, шлункових та ін.),

підвищенні тонусу посмугованої мускулату-

ри, трофіці тканин, розширенні зіниць тощо.

У симпатичній частині розрізняють цен-

тральний і периферичний відділи. Цент-

ри симпатичної частини розташовані в

бічних рогах спинного мозку від VIII ший-

ного до II (III) поперекового сегментів у

вигляді бічнопроміжного ядра (писі, inter-

mediolateralis). З клітин цього ядра по-

чинаються всі передвузлові симпатичні

волокна (див. мал. 269).

Периферичний відділ симпатичної

частини (див. мал. 269) складається з пар-

ного симпатичного стовбура й нервів, що

відходять від нього, превертебральних

вузлів, сплетень.

Симпатичний стовбур (tr. sympathicus)

утворений ланцюгом вузлів або вузлом

симпатичного стовбура (gangl. tr. sympa-

thicis), зв'язаних між собою міжвузлови-

ми гілками (rr. inter ganglionar es) разом

з передвузловими та післявузловими во-

локнами (мал. 270, див. мал. 269). У сим-

патичний стовбур звичайно посегментно

проникають передвузлові симпатичні волок-

на, що починаються в клітинах центру сим-

патичної частини й утворюють білі (тобтс

Периферична нервова система • Автономна частина 367

Мал. 269. Симпатична частина (pars sympathicà)

автономної частини периферичної нервової сис-

теми (передвузлові волокна показано одинични-

ми лініями, післявузлові — подвійними):

С8, ті— Т12, L2, L3 — сегменти спішного мозку; / — gangl.

cervicale superius; 2 — gangl. cervicale medium; 3, 4 —

gangl. cervicothoracicum (stellatum); 5 — післявузлові во-

локна до серця і легень; 6 — plexus aorticus abdominalis et

plexus mesentcricus superior (змішані); 7 — післявузлові

волокна до органів черевної порожнини; <V — pars pélvica

(змішане); 9 — післявузлові волокна до органів малого

таза; 10 — післявузлові волокна до гладких м'язів і залоз

голови; // — gangl. impar.

вкриті шаром мієліну) сполучні гілки (rr.

communicantes albi). Симпатичні волок-

на цих гілок у більшості випадків пере-

риваються у вузлах симпатичного стовбу-

ра або проходять далі в складі симпатич-

них нервів і перериваються в одному із

проміжних превертебральних вузлів.

Від коленого вузла симпатичного стов-

бура відходять післявузлові симпатичні

волокна. Одні з них у вигляді сірих спо-

Мал. 270. Симпатичний стовбур (truncus sym-

pathicus) і блукаючий нерв (п. vagus) (стріловий

розтин через праву половину грудної клітки):

/ — a. carotis externa; 2 — n. hypoglossus; 3 — a. carotis

communis; 4 — truncus brachiocephalic us; 5 — v. cava superior

(відрізана); в — plexus pulmonalis; 7 — esophagus; <S' — plexus

csophagcus; 9 — pars thoracica aortae; 10 — diaphragma; 11 —

vcntriculus; 12 — rr. gastrici antcriorcs; 13 — rr. coeliaci; 14 —

pancreas; 15 — plexus cocliacus; 16, 20 — truncus sympathicus;

17 — nn. intcrcostales; IS — rr. communicantes; 19 — v. azygos;

21 — a. subclavia (відрізана); 22 — gangl. cervicothoracicum

(stcllatum); 23 — plexus brachialis; 24 — truncus sympathicus;

25 — gangl. ccrvicale superius.

лучних гілок (rr. communicantes grisei)

входять до складу спинномозкових нервів,

інші беруть участь у формуванні симпа-

тичних нервів і автономних сплетень.

Симпатичний стовбур і решту перифе-

ричних симпатичних утворів (нерви, спле-

тення та ін.) вивчають окремо для шийного,

грудного, черевного й тазового відділів тіла.

Шийна частина симпатичного

стовбура має три вузли: верхній, середній і

368 НЕРВОВА СИСТЕМА

шийно-грудний (див. мал. 269, 270), з'єдна-

них міжвузловими гілками. Білі сполучні

гілки від шийних нервів не відходять.

Верхній шийний вузол (gangІ. cervicale

superius) (1-3 х 0,5 CM) розташований у

товщі передхребтової шийної фасції, спе-

реду від поперечних відростків СІІ —СІП

хребців. Від вузла відходять: сполучні сірі

гілки до Cl — CA спинномозкових нервів;

верхній шийний серцевий нерв (п. саг-

diacus cervicalis superior); гортанно-глот-

кові гілки (rr. laryngopharyngeï), які ра-

зом з язикоглотковим і блукаючим нерва-

ми іинервують глотку й гортань; яремний

нерв (п. jugularis); внутрішній і зовнішні

сонні нерви (пп. carotid externi et п. са-

roticus internus), які утворюють на стінках

судин нервові сплетення (загальне, внут-

рішнє і зовнішнє сонні сплетення, спле-

тення очної, язикової, лицевої артерій, се-

редньої оболонної артерії та іи.).

Середній шийний вузол (gangl.

cervicale medium) (непостійний) розташо-

ваний на довгих м'язах голови й шиї на

рівні CV —CVI хребців. Від вузла (якщо

його немає, то від мілсвузлової гілки) від-

ходять: сполучні сірі гілки до периферич-

них розгалужень спинномозкових нервів

(С5 —С6); середній шийний серцевий нерв

(п. cardiacus cervicalis médius); гілки до

нижньої щитоподібної артерії і до спле-

тення загальної сонної артерії.

Шийно-грудний (gangl. cervicothoraci-

сит), або зірчастий (gangl. stellatum), ву-

зол утворений злиттям нижнього шийно-

го вузла з першим грудним вузлом сим-

патичного стовбура. Розташований звичай-

но на передній поверхні головки першого

ребра. Від шийно-грудного вузла крім

сполучних гілок до спинномозкових нервів

(С7 —С8) відходить нижній шийний сер-

цевий нерв (п. cardiacus cervicalis

inferior); хребтовий нерв (ni vertebralis)

до однойменної артерії (утворює на її стін-

ці сплетення); гілки до підключичної ар-

терії (формують підключичну петлю).

Грудна частина симпатичного

стовбура складається з 11 — 12 грудних

вузлів на головках ребер за внутрішньо-

грудною фасцією та пристінковою плев-

рою (див. мал. 270). Усі вони з'єднані

між собою міжвузловими, а з грудними

спинномозковими нервами — білими спо-

лучними гілками.

Грудні вузли (gangll. thoracica) сим-

патичного стовбура віддають такі гілки: сірі

сполучні гілки до грудних нервів; грудні

серцеві гілки (rr. cardiaci thoracici) (від

II — IV грудних вузлів), що беруть участь

у формуванні грудного аортального спле-

тення (с. 371); великий і малий нутряні

нерви (від V —IX і X —XI грудних вузлів),

які проникають до черевної порожнини

між ніжками діафрагми, де беруть участь

в утворенні черевного аортального спле-

тення; грудні легеневі гілки (rr. pulmonales

thoracici), ниркові гілки, які також про-

никають до черевної порожнини й пере-

риваються у вузлі ниркового сплетення.

Черевна й тазова частини

симпатичного стовбура складаються з А —

5 поперекових симпатичних вузлів (gangll.

lumbalia), трьох крижових (gangll. sacra-

lid) та одного непарного (куприкового)

(gangl. impar), які містяться на передньо-

бічній поверхні тіл поперекових хребців,

тазовій поверхні крижової і куприкової

кісток. Ці вузли з'єднані між собою не

тільки міжвузловими гілками, а й попе-

речними, крім двох верхніх поперекових.

Від поперекових симпатичних вузлів

відходять поперекові нутряні нерви, що

беруть участь у формуванні черевного

сплетення (с. 371).

Від крижових симпатичних вузлів від-

ходять крижові нутряні нерви, які беруть

участь в утворенні нижнього підчеревно-

го (тазового) сплетення (с. 372).

ПАРАСИМПАТИЧНА ЧАСТИНА

Парасимпатична частина (pars parasym-

pathica) (мал. 271, кол. вкл., мал. XV)

автономної нервової системи, на відміну

від симпатичної, іннервує небагато органів

і тканин. Так, парасимпатична частина не

іннервує гладку мускулатуру більшості

кровоносних судин, надниркові залози,

мускулатуру волосяних мішечків, селезін-

ку тощо.

Основні функції парасимпатичної час-

тини полягають у сповільненні скорочень

Периферична нервова система • Автономна частина 369

серця, розширенні деяких кровоносних

судин (вінцеві звужує), збільшенні сек-

реції залоз (слинних, шлункових та ін.),

посиленні перистальтики кишок, звуженні

зіниць тощо).

Парасимпатична частина має централь-

ний і периферичний відділи. Центри па-

расимпатичної частини розташовані в се-

редньому мозку, у дорсальній частині мос-

та, довгастому мозку і в сірій речовині 2 —

4-го крижових сегментів спинного мозку

(див. мал. 271).

Периферичний відділ парасимпатич-

ної частини — це передвузлові волокна,

що йдуть у складі окорухового, лицевого,

язикоглоткового та блукаючого нервів,

вузли (війкові, крило-піднебінні, вушні,

під'язикові, піднижньощелепні), тазові

нутряні нерви, нутряні (інтрамуральні)

вузли та їх зв'язки.

Розрізняють черепно-шийну, грудну,

черевну і тазову частини парасимпатич-

них нервових утворів.

Черепно-шийна частина.

Війковий вузол (gangІ. ciliare), завдовж-

ки близько 2 мм, лежить на бічній поверхні

зорового нерва (між ним і зовнішнім пря-

мим м'язом ока), приблизно на межі між

задньою і середньою третинами очної

ямки. У війковому вузлі, як і в інших па-

расимпатичних вузлах трійчастого нерва,

містяться парасимпатичні мультиполярні

неврони, на яких передвузлові волокна з

додаткових ядер окорухового нерва (в се-

редньому мозку) утворюють синапси.

Відростки цих клітин є пісяявузловими

нервовими волокнами.

До війкового вузла підходять три нер-

вові корінці: 1) чутливий — гілки від п. па-

sociliaris трійчастого нерва (див. кол. вкл.,

мал. XIV); 2) симпатичний — гілки спле-

тення, що оточує a. ophthalmica, які не-

суть післявузлові волокна з верхнього

шийного вузла симпатичного стовбура;

3) парасимпатичний —від п. oculomoto-

rius. Від війкового вузла відходять після-

вузлові волокна у складі коротких війко-

вих нервів (пп. ciliares breves) до рай-

дужки та війкового тіла. У їх складі крім

чутливих волокон містяться парасимпа-

тичні, які іннервують війковий м'яз,

Мал. 271. Парасимпатична частина автономної

частини периферичної нервової системи (перед-

вузлові волокна зображено одиничними лініями,

післявузлові — подвійними):

/ — ссредиьомозковий відділ; 2 — бульварний відділ; З —

крижовий відділ; 4 — nn. splanchnic і pclvini; 5 — gangl.

pclvicus і післявузлові волокна до органів малого таза; 6 —

передвузлові волокна, які йдуть у складі п. vagi; 7 — вузли

черевного аортального і брижового сплетень (змішані) і

післявузлові волокна до шлунка, печінки, нирок, підшлунко-

вої залози, кишок; S — вузли грудного аортального сплетен-

ня (змішані) і післявузлові гілки до легень; 9 — вузли сер-

цевого сплетення (змішані) і післявузлові волокна до сер-

ця; 10 — її. intermedins; /./ — передвузлові парасимпатичні

волокна проміжного нерва, що проходять у складі chordae

tympani; 12 — gangl. submandibular і післявузлові волок-

на до під'язикової і підиижньощелепиої слинних залоз; 13 —

n. glossopharingeus; 14 — gangl. oticum і післявузлові гілки

до привушної залози ; 15 — gangl. ptery'gopalatinum і після-

вузлові волокна до сльозової залози, залоз порожнини рота

і носа; 16 — n. oculomotorius; 17 — gangl. ciliare і післявуз-

лові волокна до війкового м'яза і м'яза — звужупача зіниці.

м'яз — звужувач зіниці, а також симпа-

тичні волокна до судин очного яблука й

м'яза — розширювача зіниці.

Крило-піднебінний вузол (gangl. pte-

rygopalatinum) — утвір трикутної фор-

ми завдовжки 3 — 5 мм; розташований у

крило-піднебінній ямці нижче й присеред-

ньо від верхньощелепного нерва. До вуз-

ла підходять передвузлові нервові корінці:

1 ) чутливий — radix sensoria gangl. pte-

14 Свиридов

370 НЕРВОВА СИСТЕМА

Мал. 272. Центральні відділи автономної нер-

вової системи. Вищі центри автономної нервової

системи:

/ - смугасте тіло. 2 — ядра гіпоталамуса; і — ядра мозоч-

ка; 4 — зв'язки вищих центрів автономної нервової систе-

ми .. корою великого мозку.

Центри парасимпатичної частини автономної нер-

вової системи:

5 — додаткове ядро окорухового нерва; в — верхнє сли-

новидільне ядро; 7 — ядра язикоглоткового та блукаючо-

го нервів і нижнє слиновидільне ядро; S — крижові пара-

симпатичні ядра 2-4-і о крижових сегментів сірої речови-

ни спинного мозку.

Центри симпатичної частини автономної нервової

системи:

9 -- (іічнонроміжне ядро, від VIII шинного до II —III

поперекових сегментів cjpoi речовини спинного мозку.

rygopalatini від п, maxillaris, що прохо-

дять через вузол транзитом; 2) симпатич-

ний — глибокий кам'янистий нерв («. ре-

trosus profundus) — гілки сплетення внут-

рішньої сонної артерії; 3) парасимпатич-

ний - великий кам'янистий нерв (п. petro-

sus

major)

з верхнього

СЛИНОВИДІЛЬНОГО

ядра проміжного нерва. Ці волокна пере-

микаються на мультиполярних клітинах

вузла, з яких починаються післявузлові

парасимпатичні волокна, що тягнуться до

сльозової залози через анастомоз вилич-

ного нерва із сльозовим (див. мал. 267).

ВіД вузла відходять гілки, що несуть

секреторні волокна (парасимпатичні й

симпатичні) та чутливі волокна, які фор-

мують піднебінні нерви, та задні носові

гілки.

Вушний вузол (gangl. oticum) округ-

лої форми, завбільшки з просяну зернину

(діаметр 3 — 5 мм); розташований під

овальним отвором на задньоприсередній

поверхні нижньощелепного нерва. Вузол

отримує такі передвузлові корінці: 1) чут-

ливий — через сполучні гілки від стовбу-

ра нижньощелепного нерва; 2) симпатич-

ний — від верхнього шийного вузла сим-

патичного стовбура в складі гілок спле-

тення а. meningea media; 3) парасимпа-

тичний — через малий кам'янистий нерв,

який формується волокнами язикоглотко-

вого нерва.

Від вушного вузла відходить кілька

сполучних гілок, якими тягнуться

чутливі післявузлові симпатичні та пара-

симпатичні волокна до різних органів:

і) до вушно-скроневого нерва (післявуз-

лові парасимпатичні та симпатичні секре-

торні волокна), що потім як rr. parotidei

йдуть до привушної слинної залози; 2) до

r. meningeus, якою симпатичні волокна

ідуть до судин твердої оболонн мозку.

Піднижньощелепний вузол (gangl. sub-

mandibulare) овоїдний, сплощений, діамет-

ром 3 — 3,5 мм; розташований над підниж-

ньощелепною залозою поблизу стовбура

язикового нерва. Передвузлові парасим-

патичні волокна ідуть із верхнього сли-

новидільного ядра проміжного нерва* че-

рез барабанну струну, яка приєднується

до язикового нерва (гілка трійчастого не-

рва). Післявузлові волокна у вигляді за-

лозистих гілок тягнуться до під'язикової,

піднпжньощелепиої та інших дрібних

* Сльозові залози хребетних відділилися від

слинних залоз, а нервовий центр залишився

спільним. Крокодили, поїдаючн свою жертву,

«плачуть» (звідси й «крокодилячі сльози»).