Свиридов О.І. Анатомія людини

Подождите немного. Документ загружается.

Периферична нервова система • Спинномозкові нерви 351

Крижове сплетення (plexus sacralis)

(див. мал. 257) утворене частиною пе-

редніх гілок L4 —L5 і гілками чотирьох

верхніх крижових нервів. Безпосередньо

перед утворенням крижового сплетення

передні гілки поперекових нервів об'єдну-

ються, формуючи потужний попереково-

крижовий стовбур (tr. lumbosacralis).

Крижове сплетення має вигляд розташо-

ваної на грушоподібному м'язі трикутної

пластинки, від якої відходять короткі й

довгі гілки.

Короткі гілки. М'язові гілки

(LI — S2) — до грушоподібного, внутріш-

нього затульного, близнюкових м'язів і

квадратного м'яза стегна. Верхній сіднич-

ний нерв (п. gluteus superior) (LA — SI)

виходить з порожнини таза через надгру-

шоподібннй отвір великого сідничого от-

вору її іннервує м'язи — малий і середній

сідничний і м'яза — натягана широкої

фасції. Нижній сідничний нерв (п. gluteus

inferior) (L5 — S2) залишає порожнину

малого таза через підгрушоподібний отвір,

іннервує великий сідничний м'яз і капсулу

кульшового суглоба. Соромітний нерв (п.

pudendus) (SI — S4-) виходить з порожни-

ни малого таза через підгрушоподібний от-

вір, огинає сідничу ость і через for. ischia-

dicum minus проходить у сідничо-прямо-

кишкову ямку, де на рівні сідничого гор-

ба ділиться на такі нерви: промежинні (пп.

perineales), які іинервують сідничо-пече-

ристий, цибулишю-губчастий м'язи, поверх-

невий поперечний м'язи промежини та

шкіру промежини відповідної сторони;

дорсальний нерв статевого члена (п. dor-

salis penis), який дає гілки до глибокого

поперечного м'яза промежини, сфінктера

зовнішнього отвору сечівника, шкіри тіла

та головки статевого члена (клітора); нижні

відхідникові (пп. anales inferiores) до

нижнього відрізка прямої кишки, зовніш-

нього м'яза — стискача відхідника та

шкіри навколо відхідника.

Довгі гілки. Задній шкірний нерв

стегна (п. cutáneas femoris posterior)

(SI S3) виходить із таза через підгру-

шоподібний отвір, спускається донизу

і розподіляється в шкірі задньої ділянки

стегна. Присередньо від нього відходять

Мал. 258. Попереково-крижове сплетення і не-

рви передньої ділянки правого стегна (великий

поперековий м'яз видалений):

/ — plexus lumbal.s; 2 — plcxus sacralis; 'j — n. obturatorius;

4 — n. saphenus; 5 — rr. musculares; 6 — n. femoralis.

нижні нерви сідниці (пп. clunium infe-

riores) до шкіри сідниці і промежинні гіл-

ки (rr. perineales) до шкіри промелсини.

Сідничий нерв (п. ischiadicus) (L4 —

S3) — найбільший нерв у тілі людини

(мал. 259). Вій виходить з малого таза

разом з попереднім нервом через підгру-

шоподібний отвір, спускається донизу з

a. comitans п. ischiadici між м'язами зад-

ньої групи стегна, іннервуючи їх. Проек-

тується вгорі уздовж лінії, яка з'єднує

точку, розташовану на середині між сіднй-

чим горбом і верхівкою великого вертлю-

га, з серединною точкою між двома виро-

стками стегнової кістки знизу. Нижче сід-

ничної складки на протязі 2 — 3 см сідни-

чий нерв залягає найбільш поверхнево, що

352 НЕРВОВА СИСТЕМА

Мал. 259. Нерви й судини задньої ділянки стег-

на; сідннчий нерв On. ischiadicus):

І — т. gluteus mcclius; 2 — a. ct vv. glutcae supcriorcs; 3 —

n. gluteus superior; 4 — m. gluteus minimus; 5 — in. piriformis;

6 — m. quadratus femoris; 7 — n. ischiadicus; <V — m. biceps

femoris; 9 — v. poplitea; 10 — n. pcroneus communis; // —

v. saphena parva; 12 — in. gastrocnemius; 1'j — n. tibialis;

/-/ — a. poplitea; 15 — in. semimembranosus; 16 - m. sc-

mitendinosus; 17 — a. et vv. glutcae inferiores; 18 — n. gluteus

inferior; 19 — m. gluteus maximus (підрізаний).

використовують для його пальпації. На

межі верхньої та середньої третин стегна

(часто значно вище) сідннчий нерв ділить-

ся на загальний малогомілковий і велико-

гомілковий нерви.

Загальний малогомілковий нерв (її.

fibularis (peroneus) communis (L4 —S2)

(мал. 260), відокремившись від стовбура

сідничого нерва, відхиляється назовні і,

обігнувши caput fibulae, спускається і роз-

падається на поверхневий і глибокий ма-

логомілкові нерви. Поверхневий малого-

мілковий нерв (п. fibularis (peroneus)

superficialis) проходить у верхній м'язо-

Мал. 260. Нерви і судини задньої ділянки гоміл-

ки; великогомілковий нерв (и. tibialis):

І — n. peroneus communis; 2 — v. tibialis posterior; 3 —

v. saphena parva (відрізана); -/ — v. tibialis anterior; 5 —

a. tibialis anterior; 6' — in. solcus; 7 — a. et vv. peroneae; ¡8,

16 — n. tibialis; 9 — m. flexor hallucis longus; 10 — m. triceps

surac; 11 — vv. tibialis postcriores (відрізані); 12 — a. tibialis

posterior; 13 — ni. flexor digitorum longus; 14 — a. poplitea;

15 — v. poplitea.

во-малогомілковий канал, іннервує бічну

групу м'язів гомілки та шкіру тильної ді-

лянки стоїш її пальців, за винятком шкіри

І міжпальцевого проміжку та зовнішньої

ділянки тилу стопи V пальця. Глибокий

малогомілковий нерв (п. fibularis (pero-

neus) profundus) проходить крізь товщу

початкових відділів черевець малогоміл-

кових м'язів і передню міжм'язову пере-

городку гомілки й лягає на передню по-

верхню membranae interossei cruris, су-

проводжуючи передні великогомілкові су-

дини. Іннервує всі м'язи передньої ділян-

ки гомілки. Продовжується на тил стопи,

Периферична нервова система • Черепні нерви 353

де віддає гілки до короткого м'яза — роз-

гинача пальців і шкіри першого міжпаль-

цевого проміжку.

Крім того, від загального малогомілко-

вого нерва відходить бічний шкірний нерв

литки (п. cutaneus surae lateralis), у складі

якого йдуть волокна до шкіри зовнішньої

поверхні гомілки. У нижній третині гоміл-

ки цей нерв об'єднується з однойменним

присереднім нервом (п. cutaneus surae

medialis) (гілка великогомілкового нерва),

утворюючи литковий нерв (п. suralis). Цей

нерв, спускаючись, огинає ззаду malleolus

lateralis і проходить вздовж бічного краю

стопи, де віддає гілки до шкіри бічної кісточ-

ки, бічної поверхні тилу стопи, V пальця.

Великогомілковий нерв (п. tibialis)

(LA — S3) (див. мал. 259) проходить най-

більш поверхнево у складі судинно-нерво-

вого пучка підколінної ямки (тут розта-

шований позаду судин), проникає в гоміл-

ково-підколінний канал, потім, обійшовши

malleolus medialis*, переходить на підош-

вову поверхню, де ділиться на бічний і при-

середній підошвові нерви. Від великого-

мілкового нерва в ділянці підколінної

ямки відходить присередній шкірний нерв

литки (п. cutaneus surae medialis), спус-

кається донизу між головками литкового

м'яза (назовні від малої підшкірної вени),

де за допомогою сполучної гілки з'єднує-

ться з п. cutaneus surae lateralis. Віддає

численні м'язові гілки до м'язів задньої

групи гомілки, до капсули колінного су-

глоба, прпсередиього відділу заплесно-

во-гомілкового суглоба та суглобів за-

плесна.

Бічний підошвовий нерв (п. plantaris

lateralis), супроводжуючи однойменні ар-

терії та вени, проходить бічною борозною

підошви й ділиться на поверхневу і гли-

боку гілки. Поверхнева гілка іннервує

шкіру бічної та присередньої поверхонь

V пальця, бічної поверхні IV пальця й

ділянку шкіри підошви, що відповідає цим

пальцям. Глибока гілка іннервує такі м'я-

*Як у гомілково-підколінному каналі, так і за

прпсерєдньою кісточкою великогомілковий нерв

проходить назовні від задньої великогомілкової

артерії. — Прим. ред.

зи: mm. interossei dorsales et plantares,

lumbricales III, IV, m. adductor hallucis,

m. flexor hallucis brevis і м'язи підви-

щення мізинця, квадратний підошвовий

М'ЯЗ.

Присередній підошвовий нерв (ті. plan-

taris medialis) (див. мал. 209) розташо-

ваний біля присереднього краю стопи ра-

зом з однойменною артерією в каналі між

поверхневими та глибокими листками три-

мача згиначів. У супроводі присередніх

підошвовнх артерій та вен проходить ди-

стально в жолобку між т. abductor hallu-

cis brevis і присереднім краєм короткого

м'яза — згинача пальців.

Тут нерв розпадається на гілки, які

інпервують шкіру присередиьо-дистальної

половини підошви та підошвову поверх-

ню І — III і присередню поверхню IV

пальців. Крім цього, присередній підош-

вовий нерв дає м'язові гілки до т. flexor

digitorum brevis, mm. lumbricales І і II,

а також до м'язів підвищення великого

пальця стопи, за винятком привідного м'я-

за великого пальця та бічної головки ко-

роткого м'яза — згинача великого пальця.

Куприкове сппетення

Куприкове сплетення (plexus coccygeus)

(S5 — Col) розташоване на тазовій по-

верхні куприкового м'яза та крижово-

остистої зв'язки. Від нього відходять від-

хідниково-куприкові нерви, що іннервують

шкіру відхідникової ділянки.

ЧЕРЕПНІ НЕРВИ

Черепні нерви (пп. craniales) відрізня-

ються від спинномозкових більшою спе-

цифічністю. Частіша з них набула функцій,

пов'язаних з контактними (смак) і дис-

тантнимн (нюх, зір, слух, рівновага) аналі-

заторами. Деякі черепні нерви внаслідок

великих структурних переміщень у стов-

бурі мозку немов розпалися на первісні

частини (аферентні та еферентні). Нареш-

ті, нерви, функції яких стали життєво важ-

ливими, настільки ускладнились, що разом

з відповідними аналізаторами та мозко-

вими центрами створили частини цент-

12 Сниридои

354 НЕРВОВА СИСТЕМА

ральної нервової системи, ви-

сунуті на периферію (нюхові,

зорові).

Усього черепних нервів

дванадцять: нюхові, зоровий,

окоруховий,блоковий,трійча-

стий, відвідний, лицевий (ра-

зом з проміжним), присінко-

во-завитковий, язико-глотко-

вий, блукаючий, додатковий

і під'язиковий.

Нюховий нерв (ї)

Нюховий нерв (п. olfactorius)

(мал. 261) — чутливий. Почи-

нається численними рецеп-

торами в слизовій оболонці

верхньої носової раковини та

верхньої частини носової пе-

регородки. Від рецепторів від-

ходять безмієлінові нервові

волокна, що є периферични-

ми нервовими відростками не-

рвових клітин, розсіяних під слизовою обо-

лонкою верхнього носового ходу. Сукуп-

ність цих (нюхових) клітин слід розціню-

вати як гомолог спинномозкового вузла.

Центральні відростки клітин (нюхові нит-

ки) (fila olfactoria) проникають через от-

вори lam. cribrosae решітчастої кістки й

закінчуються в нюховій цибулині (bulbus

olfactorius). Від цибулини прямує нюхо-

вий шлях до нюхового трикутника, за яким

міститься передня продірявлена речови-

на (див. «Орган нюху», с. 386).

Зоровий нерв (II)

Зоровий нерв (п. opticus) (мал. 262, 263,

див. мал. 239) — нерв спеціальної чутли-

вості. Його волокна, перетнувши судинну

оболонку очного яблука і склеру, виходять

біля заднього полюса очного яблука з кож-

ного боку у вигляді великого нерва, що

через canalis opticus проникає в порож-

нину черепа. У межах передперехресної

борозни клиноподібної кістки зоровий

нерв разом з однойменним нервом проти-

лежного боку утворює перехрестя (chias-

Мал. 261. Нюхові нерви (пп. olfactorii), гілки

трійчастого нерва і крилоподібно-піднебінний ву-

зол (gangl. pterygopalatinum):

І — bulbus olfactorius; 2 — sinus frontalis; 3-х. nasales

interni (n. ethmoidal is anterior від трійчастого нерва); 4 —

n. nasopalatinus; 5 — septum nasi; 6 — palatum durum et

canalis incisivus; 7 — n. palatinus major; S, 10 — nn. palatini

minorcs; 9 — palatum ifiolle; // — processus pterygoideus

(lam. lateralis); 12 — nn. palatini major et minorcs; 13 -

gangl. pterygopalatinum; 14 — nn. ptcrygopalatini (від n.

maxillaris); 15 — n. maxillaris; 16 — fissura orbital is superior:

17 — sinus sphenoidale; 18 — n. opticus; 19 — nn. olfactorii:

20 — tr. olfactorius; 21 — gyri orbitalcs cerebri.

ma opticum), причому перехрещується

лише присередня частина нервових воло-

кон. Після перехрестя на кожному боці

формується зоровий шлях (tractus opti-

cus). Решта структур, пов'язаних з функ-

цією цього нерва — див. «Шляхи зорово-

го аналізатора», с. 378.

Окоруховий нерв (III)

Окоруховий нерв (п. oculomotorius

(див. мал. 229, б) — руховий; містить па-

расимпатичні волокна; має з кожного боку

стовбура головного мозку два ядра: ядре

окорухового нерва (писі. п. oculomotorii

Периферична нервова система • Черепні нерви 355

Мал. 262. Зоровий нерв (п.

opticus

dexter/sinis-

ter) і зоровий шлях (tr. opticus):

1 — bulbus oculi; 2 — bulbus olfactories; 3 — n. opticus;

4 — tr. olfactorius; 5 — chiasma opticuni; б — substantia

perforata anterior; 7 — tr. opticus; 8 — n. oculomotorius;

9 — pedunculus cerebri; 10 — corpus gcniculatum latcralc;

// — corpus gcniculatum mediale; 12 — aqueductus

mescnccphali; 13 — tectum mcsencephali; 14 — nud. ruber;

15 — substantia nigra; 16 — substantia perforata posterior;

17 — corpus mamillare; /<S' — tuber cinereum; 19 —

infundibulum; 20 — hypophysis; 21 — lobus temporalis; 22 —

fissura longitudinalis cerebri.

і додаткові. Перше розташоване в цент-

ральній сірій речовині на дні aqeductus

cerebri (на рівні верхнього горбка серед-

нього мозку). Додаткові (парасимпа-

тичні) ядра (nucll. accessorii) лежать дещо

позаду й присередньо від ядра окорухо-

вого нерва. Еферентні волокна ядер спіль-

ним стовбуром через присередню борозну

ніжки мозку виходять з мозку, ідуть в тов-

щу бічної стінки печеристої пазухи. Че-

рез fissura orbitalis superior нерв прони-

кає до очної ямки, де відразу ділиться на

верхню (меншу) гілку до верхнього пря-

мого м'яза очного яблука та м'яза — підій-

мача верхньої повіки і нижню (більшу)

гілку (мал. 264), волокна якої йдуть до

НИЖНЬОГО

та присереднього прямих м'язів

і до нижнього косого м'яза очного яблу-

ка. Крім того, від нижньої гілки відходить

парасимпатичний корінець — гілка до

війкового вузла (r. ad ganglion ciliare),

що виходять з додаткових ядер (див.

«Автономна частина нервової системи»,

с. 366).

Мал. 263. Зоровий нерв (п. opticus) і зовнішлі м'язи очного яблука Опт. externi bulbi oculi):

a - вид зверху; 6 — вид збоку; /. 14 - ш. obliquus superior; 2 — хрящовий блок; j — sinus frontalis; 4 — dorsum scllae; 5 -

a. carotis interna; б — n. oculomotorius; 7 — chiasma opticum; 8 — n. opticus; 9 — anulus tendineus communis; 10. 15 — m.

levator palpebrac superioris; 11 - m. rectus lateralis; 12 - m. rectus superior; 13 - m. rectus mcdialis; 17 - m. rectus inferior;

18 - m. obliquus inferior; 19, 20 - palpebrac; 21 - sinus maxillaris; 22 - processus ptcrygoideus (lam. lateralis).

12*

356 НЕРВОВА СИСТЕМА

Мал. 264. Трійчастий (п. trigeminus) і окорухо-

внй (я. oculomotorius) нерви:

/ — gl. lacrimalis; 2 — r. inferior (від OKOpyxoijoro нерва); З —

m. oblkjuus inferior; 4 — m. rectus inferior; 5 — It. infraorbitalis;

6 — nr. alveolares superiores posteriores; 7 — a. maxillaris; <S' —

n. mandibulars (відрізаний); 'J — n. maxillaris: 10 — gangl.

trigcminale; // — n. oculomotorius; /-? — n. ophthalmicus; —

m. levator palpcbrae supcrioris; 14 — m. rectus superior; 15 —

m. rectus lateralis.

Блоковий нерв (IV)

Блоковий нерв (п. trochlearis) (див.

мал. 229) — руховий. Має одне ядро на

дні водопроводу середнього мозку (на

рівні нижнього горбка). Нервові волокна

блокового нерва у вигляді тонкого стовбу-

ра виходять з головного мозку збоку від

вуздечки верхнього мозкового паруса. Нерв

з дорсальної поверхні мозкового стовбу-

ра переходить на вентральну, проходить

у бічній стінці печеристого синуса, потім

через верхню очноямкову щілину прони-

кає до очної ямки. Іннервує верхній ко-

сий м'яз очного яблука.

Трійчастий нерв (V)

Трійчастий нерв (п. trigeminus) (мал.

265, кол. вкл., мал.XIV, див. мал. 229, 264)

є нервом першої глоткової (зябрової) ду-

ги (нижньощелепної). Змішаний, забез-

печує іннервацію слизової оболонки по-

рожнин, органів і тканин лицевого від-

ділу черепа. Нерв має складну будову.

Мал. 265. Трійчастий нерв (п. trigeminus):

І — її. ophtalmicus; 2 — n. maxillaris; 3 — її. infraorbitalis;

4 — г. conimimicans cum chórela tympani; 5 — ductus

parotideus; в — n. alveolaris inferior; 7 — n. lingualis; S —

gl. sublingualis; 9 — m. digastricus; 10 — gl. submandibularis;

// — m." stcrnoclcidomastoidcus (відрізаний); 12 — a. carotis

externa; 13 — m. pterygoideus medialis; 14 — n. faciaüs

(відрізаний); 15 — porus acusticus externus; Ifí — m. pte-

rygoideus lateralis; 17 — a. maxillaris; 18 — n. mandibularis:

19 — gangl. trigeminale; 20 — radix sensoria ct radix motoria

n. trigemini.

У ньому розрізняють: 1) ядра (чутливі й

рухове); 2) корінці (чутливі й руховий);

3) вузол — трійчастий; 4) три гілки (оч-

ний, верхньощелепний та нижньощелепний

нерви).

Чутливі гілки нерва іннервують шкіру

лиця, лобової та скроневої ділянок голови,

слизову оболонку порожнини носа, при-

носових пазух, порожнини рота, в тому

числі передніх двох третин язика, зуби

верхньої та нижньої щелеп, кон'юнктиву

очного яблука. Рухові гілки трійчастого

нерва іннервують жувальні м'язи, діафраг-

му рота (щелепно-під'язиковий м'яз і пе-

реднє черевце двочеревцевого м'яза), а та-

кож м'язи — натягачі піднебінної завіски

та барабанної перетинки.

Трійчастий нерв має чотири ядра: одне

рухове (писі, motorius п. trigemini) у верх-

ніх відділах ромбоподібної ямки і три

чутливих: головне (писі, principales п. tri-

gemini), проекція якого відповідає голу-

буватому місцю (locus ceruleus) ромбопо-

дібної ЯМКИ;

спинномозкове

(писі,

spinalis

п. trigemini), яке є ніби продовженнях

Периферична нервова система • Черепні нерви 357

попереднього ядра в каудальному напрям-

ку; середньомозкове (писі, mesencephalicus

п. trigemini), що розташоване краніально

від рухового ядра поруч з водопроводом

середнього мозку.

Спинномозкове ядро трійчастого нерва

має форму смужки й залягає на всьому

протязі довгастого мозку, а також верхніх

відділів спинного мозку, займаючи його І —

V сегменти. До чутливих ядер тягнуться

волокна чутливого корінця (radix senso-

ria) трійчастого нерва, а нейрити еферент-

них невронів рухового ядра формують ру-

ховий корінець (radix motoria). Діаметр

чутливого корінця 2 — 2,8 мм; він містить

від 75 000 до 150 000 мієлінових нерво-

вих волокон, діаметр яких становить пе-

реважно близько 5 мкм. Руховий корінець,

завтовшки 0,8 — 1,4 мм, містить 6 000 —

15 000 мієлінових нервових волокон діа-

метром понад 5 мкм.

Обидва корінці утворюють стовбур

трійчастого нерва (діаметр 2,3—3,1 мм,

містить 80 000 — 165 000 мієлінових нер-

вових волокон), який через тверду оболон-

ку головного мозку проникає в ділянку

середньої черепної ямки. Тут стовбур

лягає на передню поверхню піраміди скро-

невої кістки біля її верхівки у втиснення

трійчастого нерва (impressio trigemini),

в якому тверда оболонка роздвоюється

й утворює трійчасту порожнину (cavitas

trigeminale). В ній розташований півміся-

цевої форми трійчастий вузол (gangl.

trigeminalae) завдовжки 14 — 29 мм і зав-

вишки 5 — 10 мм. Вузол є скупченням псев-

доуніполярних чутливих невронів, цент-

ральні відростки яких утворюють чутли-

вий корінець, що прямує до чутливих ядер.

Периферичні відростки невронів трій-

частого вузла йдуть у складі гілок трійчас-

того нерва й закінчуються рецепторами в

шкірі, слизовій оболонці порожнин та ор-

ганів голови. Руховий корінець трійчас-

того нерва прилягає зиизу до трійчастого

вузла, а волокна його приєднуються до

нижньощелепного нерва — третьої гілки

трійчастого нерва.

Від трійчастого вузла відходять три го-

ловні гілки трійчастого нерва: очний нерв

(Va; VI); верхньощелепний нерв (Vb; V2);

нижньощелепний нерв (Vc; V3). Очний і

верхньощелепний нерви — чутливі, а ниж-

ньощелепний — змішаний. З гілками

трійчастого нерва пов'язані парасимпа-

тичні нервові вузли: війковий вузол — з

очним нервом; крилопіднебінний — з верх-

ньощелепним; вушний і піднижньоще-

лепний вузли — з нижньощелепним нер-

вом.

Очний нерв (п. ophthalmicus) (Va; VI)

(див. мал. 264, 265) є першою зверху най-

тоншою гілкою трійчастого нерва, прохо-

дить у товщі бічної стінки печеристої па-

зухи до очної ямки через верхню очноям-

кову щілину (fissura orbitalis superior).

До входження в очну ямку очний нерв

віддає поворотну оболонну (r. meningeus

recurrens), або наметову гілку (r. tentorius),

що відходить назад і розгалужується в

наметі мозочка. Нерв завтовшки 2 — 3 мм

складається з 30 — 70 дрібних пучків і

містить 20 000 — 45 000 мієлінових нерво-

вих волокон. Поблизу верхньої очноям-

кової щілини очний нерв ділиться на три

гілки (нерви): сльозовий, лобовий і носо-

війковий.

Сльозовий нерв (п. lacrimalis) тягне-

ться вздовж бічної стінки очної ямки до

сльозової залози. По ходу приймає спо-

лучну гілку з виличним нервом (г. сотти-

nicans cum п. zygomatico), що відходить

від верхньощелепного нерва. Іннервує

сльозову залозу, шкіру та кон'юнктиву

верхньої повіки, а також шкіру в ділянці

бічного кута ока.

Лобовий нерв (п. frontalis) проходить

під верхньою стінкою очної ямки, а біля

надочноямкового краю ділиться на дві

гілки: надочноямковий та надблоковий

нерви. Надочноямковий нерв

(п. supraorbitalis) через надочноямкову

вирізку лобової кістки виходить з очної

ямки й ділиться на присередню та бічну

гілки, які розгалужуються в шкірі лоба.

Надблоковий нерв (п. supratroch-

lear) іде над блоком верхнього косого м'я-

за й закінчується в шкірі кореня носа, ниж-

нього відділу лоба, присереднього кута ока,

в шкірі та кон'юнктиві верхньої повіки.

Носовійковий нерв (п. nasociliaris) пря-

мує вперед між медіальним прямим і

358 НЕРВОВА СИСТЕМА

верхнім косим м'язами ока і в очній ямці

віддає кілька гілок: підблоковий

нерв (п. infratrochlearis), який іннервує

сльозовий МІШОК, сльозове м'ясце, шкіру

та кон'юнктиву біля присереднього кута

ока; задній решітчастий нерв

(п. ethmoid a lis posterior), який іде до сли-

зової оболонки приносової клиноподібної

пазухи та до задніх комірок решітчастого

лабіринту; передній решітчас-

тий нерв (п. ethmoidalis anterior),

гілки якого тягнуться до слизової оболон-

ки лобової пазухи й передньоверхнього

відділу порожнини носа; довгі вій-

кові н е р в и (пп. ciliares longi) — 2 —

4 гілки присередньо від зорового нерва,

що йдуть до склери та судинної оболонки

очного яблука; сполучну гілку з

війковим вузлом (r. communicans

cum gang I. ciliari) (див. «Автономна час-

тина нервової системи», с. 366).

Верхньощелепний нерв (п. maxillaris)

(Vb; V2) (див. мал. 264, 265) — друга

гілка трійчастого нерва; виходить з по-

рожнини черепа через круглий отвір (for.

rotundum) і потрапляє в крило-піднебін-

ну ямку. Товщина нерва 2,5 — 4,5 мм, скла-

дається з 25 — 70 невеликих пучків, що

містять ЗО 000 — 80 000 мієлінових нерво-

вих волокон. Ще в порожнині черепа від

верхньощелепного нерва відходить обо-

лонкова (середня) гілка (r. meningeus), яка

супроводжує передню гілку середньої обо-

лонкової артерії та іннервує тверду обо-

лону головного мозку в басейні розгалу-

ження артерії.

У крило-піднебінній ямці від верхньо-

щелепного нерва відходять: виличний нерв,

підочноямковий нерв і вузлові гілки до

крило-піднебінного вузла (див. «Автоном-

на частина нервової системи», с. 366).

Виличний нерв (п. zygomaticus) про-

никає до очної ямки з крило-піднебінної

ямки через нижню очноямкову щілину.

В очній ямці віддає сполучну гілку (яка

містить післявузлові парасимпатичні во-

локна) до сльозового нерва для забезпе-

чення секреторної іннервації сльозової

залози. Після цього входить у вилично-

очноямковий отвір виличної кістки і в її

товщі ділиться на дві гілки: вилично-

скроневу (r. zygomaticotemporalis),

яка через однойменний отвір виходить у

скроневу ямку і закінчується в шкірі скро-

невої ділянки та бічного кута ока; ви-

лично-лицеву (r. zygomaticofacia-

lis), що через отвір на передній поверхні

виличної кістки проходить до шкіри на

бічній поверхні щоки.

Підочноямковий нерв (п. infraorbitalis),

завдовжки 20 — 27 мм, є продовженням

верхньощелепного нерва. Залишає крило-

піднебінну ямку через нижню очноямко-

ву щілину й разом з однойменними суди-

нами проходить по нижній стінці очної

ямки в підочноямкову борозну та канал

верхньої щелепи і через for. infraorbitale

виходить на передню поверхню тіла верх-

ньої щелепи. У цьому місці підочноямко-

вий нерв розгалужується на кілька гілок:

нижні по віко в і (rr. palpebrales in-

feriores) — до шкіри та кон'юнктиви ниж-

ньої повіки; зовнішні носові (rr.

nasales externi) — до шкіри крил носа;

внутрішні носові (rr. nasales іп-

terni) — до слизової оболонки присінка

носа; верхні губні (rr. labiales su-

periores) — до шкіри та слизової оболон-

ки верхньої губи.

На своєму шляху підочноямковий нерв

віддає верхні коміркові нерви

(пп. alveolares superiores), які діляться на

задні, середню та передні гілки, що іннер-

вують зуби й верхню щелепу.

Задні верхні коміркові

гілки (rr. alveolares superiores poste-

riores) у кількості 4 — 8 відходять ВІД

підочноямкового нерва в крило-підне-

бінній ямці й розгалужуються по поверхні

горба верхньої щелепи. Разом з іншими

комірковими гілками беруть участь в утво-

ренні верхнього зубного сплетення (plexus

dentalis superior), розташованого в альве-

олярному відростку верхньої щелепи над

верхівками корінців зубів. Від сплетення

відходять верхні зубні гілки (rr.

dentales superiores) до зубів і верхні

ясенні гілки (rr. gingivales superio-

res) до слизової оболонки коміркового

відростка. Задні верхні коміркові гілки

посилають також тонкі нерви до слизової

оболонки верхньощелепної пазухи.

Периферична нервова система • Черепні нерви 359

Середня верхня коміркова

гілка (r. alveolaris superior medius) у

вигляді одного, рідше двох стовбурців

відгалужується від підочноямкового нер-

ва й в ділянці очної ямки проходить

в кісткових канальцях верхньої щелепи

й бере участь в утворенні верхнього зуб-

ного сплетення. Іннервує зуби, ясна верх-

ньої щелепи на ділянці малих кутніх зубів.

Великий піднебінний нерв

(п. palatinus major) виходить через вели-

кий піднебінний канал і однойменний отвір

на піднебіння, де розпадається на 3—4 гілки,

що іннервують велику частину слизової

оболонки піднебіння та її залози в ділянці

від ікол до м'якого піднебіння.

Малі піднебінні нерви (пп.

palatini minores) проникають до порож-

нини рота через малі піднебінні отвори, роз-

галужуються в слизовій оболонці м'якого

піднебіння та піднебінного мигдалика.

Очноямкові гілки (rr. orbita-

les) — 2 — 3 тонкі стовбурці — потрапля-

ють до очної ямки через нижню очноямко-

ву щілину й разом з гілочками заднього

решітчастого нерва проходять крізь дрібні

отвори в клино-решітчастому шві до сли-

зової оболонки задніх комірок решітчас-

того лабіринту та клиноподібної пазухи.

Задні верхні носові гілки

(rr. nasales posteriores superiores) по 8 —

14 стовбурців виходять з крило-піднебін-

ної ямки через клино-піднебінний отвір

до порожнини носа і тут формують дві

групи гілок: бічну і присередню. Бічні

гілки (rr. nasales posteriores superiores

laterales) (6 — 10 стовбурців) прямують до

слизової оболонки задніх відділів верх-

ньої та середньої носових раковин і носо-

вих ходів, задніх комірок решітчастої па-

зухи, верхньої поверхні хоан і глоткового

отвору слухової труби. Присередні (2 —

3) гілки (rr. nasales posteriores superiores

mediales) розгалужуються в слизовій обо-

лонці верхнього відділу перегородки носа.

Найбільша присередня гілка — н о с о -

піднебінний нерв (п. nasopalati-

nus) — лягає на перегородку носа, спус-

кається донизу і вперед, входить у різце-

вий канал і проникає в слизову оболонку

передньої частини піднебіння.

Задні нижні носові гілки

(rr. nasales posteriores inferiores) заходять

у великий піднебінний канал, залишаючи

його на рівні нижньої носової раковини

крізь дрібні отвори, проникають до порож-

нини носа й іннервують слизову оболон-

ку нижньої носової раковини, середнього

та нижнього носових ходів і верхньоще-

лепної пазухи.

Нижньощелепний нерв (п. mandibula-

ris) (Vc; V3) (див. мал. 265) — третя гілка

трійчастого нерва; виходить з порожнини

черепа через овальний отвір у підскроне-

ву ямку. Нерв змішаний, завтовшки 3,5 —

7,5 мм; складається з ЗО — 80 пучків, в яких

нараховується від 50 000 до 120 000 міє-

лінових нервових волокон.

Від нижньощелепного нерва відходять

такі рухові гілки:

1. Жувальний нерв (п. massetericus)

після відгалуження від основного стовбу-

ра проходить над верхнім краєм бічного

крилоподібного м'яза і через вирізку ниж-

ньої щелепи входить у жувальний м'яз з

присередиього боку. Перед цим віддає

чутливу гілочку до скронево-нижньоще-

лепного суглоба.

2. Глибокі скроневі нерви (пп. temporales

profundi) проходять по зовнішній основі

черепа, огинаючи підскроневий гребінь, і

проникають через присередню поверхню

скроневого м'яза, розділившись перед цим

на передню й задню скроневі глибокі гілки.

3. Бічний крилоподібний нерв (п.

pterygoideus lateralis) підходить до одно-

йменного м'яза згори і збоку й розгалужу-

ється в ньому.

4. Присередній крилоподібний нерв (п.

pterygoideus medialis) проходить вперед

і вниз до внутрішньої поверхні одноймен-

ного м'яза. Поблизу вушного вузла віддає

вузлові гілки, а також два невеликих нер-

ви: до м'язів — натягачів піднебінної за-

віски і барабанної перетинки.

5. Щелепно-під'язиковий нерв (п. my-

lohyoideus)

відходить від НИЖНЬОГО комір-

кового перед його входженням у нижньо-

щелепний отвір; іде по однойменній бороз-

ні гілки нижньої щелепи й далі до щелеп-

но-під'язикового м'яза та переднього че-

ревця двочеревцевого м'яза.

360 НЕРВОВА СИСТЕМА

Чутливі гілки нижньощелепно-

го нерва:

1. Оболонкова гілка (r. meningeus) від-

ходить поблизу овального отвору і разом

із середньою оболонковою артерією про-

никає до порожнини черепа через остис-

тий отвір, де ділиться на дві гілки її іннер-

вує тверду оболонку головного мозку та

слизову оболонку комірок соскоподібно-

го відростка скроневої кістки.

2. Щічний нерв (п. buccalis) проходить

мілс головками бічного крилоподібного

м'яза, по бічній поверхні щічного м'яза,

доходячи до кута рота; віддає тонкі гілки,

які пронизують щічний м'яз та іннерву-

ють слизову оболонку й шкіру щоки, а та-

кож шкіру кута рота.

3. Вушно-скроневий нерв (п. auriculo-

temporalis) має сполучну гілку до вушно-

го вузла. Біля шийки нижньої щелепи нерв

повертає догори, пронизує привушну слин-

ну залозу і виходить на скроневу ділянку,

супроводжуючи поверхневу скроневу ар-

терію. Віддає такі гілки: су г лоб о в і

(rr. articulares) до скронево-нижньоще-

лепного суглоба; привушні (rr. pa-

rotidei), у складі яких крім чутливих є

парасимпатичні секреторні волокна з вуш-

ного вузла, які приєдналися до вушно-

скроневого нерва за допомогою сполуч-

ної гілки; н е р в з 6 в ніш нього слу-

хового ходу (п. meatus acustici

externi), до шкіри зовнішнього слухового

ходу та барабанної перетинки; передні

в у ш ні нерв и (пп. auriculares an-

teriores) до шкіри вушної раковини її се-

редньої частини скроневої ділянки.

4. Язиковий нерв (п. lingualis) почи-

нається поблизу овального отвору, прохо-

дить між крилоподібними м'язами перед

нижнім комірковим нервом. Біля верхньо-

го краю присереднього крилоподібного

м'яза до язикового нерва приєднується

барабанна струна, що є продовженням

проміжного нерва. У складі барабанної

струни крім чутливих смакових волокон

(до сосочків язика) йдуть передвузлові

парасимпатичні волокна до піднижньоще-

лепного вузла, під'язикової та піднижньо-

щелепної залоз. Далі язиковий нерв про-

ходить між внутрішньою поверхнею ниж-

ньої щелепи та присереднім крилоподіб-

ним м'язом над піднилшьощелепною за-

лозою, по зовнішній поверхні під'язико-

во-язикового м'яза в складці слизової обо-

лонки до бічної поверхні язика. Між во-

локнами під'язиково-язикового та підбо-

рідно-язикового м'язів нерв розпадається

на кінцеві гілки. За ходом нерва форму-

ються сполучні гілки з пиленім

комірковим і під'язиковим нервами, а та-

кож з підниленьощелепним вузлом.

У порожнині рота від язикового нерва

відходять такі гілки: перешийка

зіва (rr. isthmi faucium) — до слизової

оболонки зіва й заднього відділу дна по-

рожнини рота; під'язиковий нерв

(п. sublingualis), який продовжується впе-

ред по бічній поверхні під'язикової слин-

ної залози, до слизової оболонки дна по-

рожнини рота, ясен та під'язикової зало-

зи; я з и к о в і (rr. linguales), які прохо-

дять через м'язи язика її закінчуються в

слизовій оболонці передніх двох третин

язика, несучи також смакові волокна від

сосочків язика.

5. Нижній комірковий

нерв

(п.

areo-

laris inferior) — змішаний, найбільша

гілка нижньощелепного нерва. Спочатку

проходить між крилоподібними м'язами

позаду і збоку від язикового нерва, по-

тім входить разом з однойменними суди-

нами до каналу нижньої щелепи. Перед

цим від нерва відходить ще л е п н о -

під'язиковий нерв (п. mylohyoi-

deus) до однойменного м'яза і переднього

черевця т. digastricus. У каналі нижньої

щелепи від нерва відходять гілки, які ут-

ворюють нижнє зубне сплетення (plexus

dentalis inferior), від якого йдуть нижні

зубні та нижні ясенні гілки

(rr. dentales et gingivales inferiores), що

іннервують зуби (малі й великі кутні)

нижньої щелепи і тканини навколо зубів.

Залишає канал через for. mentale, який

уже як підборідний нерв (п. men-

talis) ділиться на такі гілки: підборідні

(rr. mentales) — до шкіри підборіддя;

губні (rr, labiales) — до шкіри і слизової

оболонки нижньої губи; ясенні (rr. gin-

givales).