Центральна нервова система • Головний мозок 321
дихання, кровообігу, обміну речовин (ядра
язикоглоткового, блукаючого нервів) і
центрів, що керують функцією похідних
глоткового (зябрового) апарату й рухами
голови (ядра язикоглоткового, блукаючо-
го та під'язикового нервів).
Оливні ядра (писі, olivaris principalis,
писі, olivaris accessorium medialis, nucl.
olivaris accessorius posterior) разом із
сітчастими ядрами, відтіснили назад афе-
рентні іі еферентні клітинні елементи
(ядра) трійчастого, блукаючого, язикоглот-
кового та під'язикового нервів. Ці ядра є
гомологами ядер сірої речовини спинно-
го мозку.
Біла речовина довгастого мозку скла-
дається з волокон пірамід (більша части-
на їх перехрещується), бічних і задніх
канатиків. Обидві групи нервових воло-
кон проходять через довгастий мозок, зв'я-
зуючи спинний мозок з розташованими
вище відділами головного мозку. Крім
того, з оливних і сітчастих ядер ідуть во-
локна, низхідні до спинного мозку та вис-
хідні до мозочка. Із ядер тонкого й кли-
ноподібного пучків більшість волокон, ут-
воривши перехрестя, переходить у при-
середню петлю, а частіша прямує до мо-
зочка. Таким чином, у довгастому мозку є
два перехрестя: перехрестя пірамід і пе-
рехрестя присередньогпетлі (див. «Про-
відні шляхи центральної нервової систе-
ми», с 339). Отже, довгастий мозок прямо
(черепні нерви) або опосередковано (про-
відні шляхи центральної нервової систе-
ми, сітчастий утвір) зв'язаний з перифе-
ричною нервовою та іншими відділами
центральної нервової системи.
Із вентральної стінки заднього мозку
розвивається міст, а з дорсальної — мозо-
чок. Формування моста й мозочка в еволю-
ції хребетних було пов'язано з удоскона-
ленням статокінетичних і слухової функ-
цій, що знайшло найбільший прояв у ссав-
ців. Структурна еволюція моста й мозоч-
ка проходила паралельно з еволюційним
ускладненням великого мозку.
Міст (pons) (див. мал. 229) видно на
нижній поверхні головного мозку у вигля-
ді широкого виступу з поперечною посму-
гованістю^ Він межує спереду з ніжками
великого мозку, позаду — з довгастим
мозком, а по боках переходить у середні
мозочкові ніжки, з товщі яких виступають
корінці трійчастого нерва (radiées п. tri-
gcmini). Між мостом і пірамідою вихо-
дить відвідний нерв (п. abducens), а поза-
ду й збоку — лицевий (п. facialis) і при-
сінково-завитковий (п. vestibidocochlca-
ris). Посередині вентральної поверхні мос-
та тягнеться основна борозна (sulcus ba-
silaris), де проходить однойменна артерія.
На поперечному перерізі моста розріз-
няють його основну частину та покрив, які
розмежовує група поперечних волокон
моста (між ними є багато клітинних скуп-
чень) (corpus trapezoideurn).
Основна частина моста (pars basilaris
pontis) складається переважно з поздовж-
ніх і поперечних волокон моста.
Поздовжні волокна (fibrae pontis lon-
gitudinales) утворені кірково-мостовими
волокнами, що розташовані зовні і зв'язу-
ють міст з корою великого мозку, а також
волокнами пірамідного шляху, які у виг-
ляді компактного пучка (з кожного боку)
добре помітні поблизу серединної площи-
ни, між поперечними волокнами. Поз-
довжні волокна діляться на кірково-ядерні,
які йдуть від кори великого мозку до ру-
хових ядер черепних нервів протилежно-
го боку; кірково-спинномозкові, що пря-
мують до рухових клітин передніх рогів
сірої речовини спинного мозку протилеж-
ного боку, та кірково-сітчасті волокна —
від кори великого мозку.
Поперечні волокна моста (fibrae pontis
transversae), які становлять основну масу
передньої частини, зв'язують міст із мо-
зочком, йдучи в складі середніх мозочко-
вих ніжок. Між поперечними волокнами
розташовані численні групи клітин (писі,
pontis), де закінчується кірково-мостовий
шлях та починається мосто-мозочковий
шлях.
У задній частині — покриві моста (teg-
теп pontis) закладені такі утвори: сітчас-
тий, що є продовженням сітчастого утво-
ру довгастого мозку; ядра п'яти черепних
нервів (див. «Ромбоподібна ямка»);
висхідні волокна присередньої та бічної
петель, спинно-покрівельного шляху, во-
11 Сішрндон