Периферична нервова система • Спинномозкові нерви 343
хами стають більш досконалі кірково-
спнниомозкові. Естрапірамідна частина не-
рвової системи, ставши постійним супутюіком
кірково-спинномозкових шляхів, в еволюції
зазнала великих прогресивних змін і взяла
на себе роль координування, регулювання та
автоматизації скорочень скелетних м'язів.
У ссавців, зокрема людини, до складу
головних елементів екстрапірамідної час-
тини нервової системи належать corpus
striatum, corpus amygdaloid cum, писі,
medialis tlialami, ядра гіпоталамічног
ділянки, писі, ruber, substantia nigra, при-
сінкові ядра (присереднє, бічне, верхнє,
нижнє), сіра речовина мозочка і писі, оіі-
varis inferior, сітчастий утвір.
Ф у н к ц і я екстрапірамідної частини
нервової системи здійснюється через зв'яз-
ки клітинних скупчень між собою і го-
ловним чином з червоним ядром, присінко-
впмн ядрами й оливним ядром, еферентні
волокна яких вступають у контакт з кліти-
нами передніх рогів сірої речовини спин-
ного мозку. В разі ушкодження смугасто-
го тіла, червоного та інших ядер рухи тіла
стають скутими, порушується руховий
автоматизм, з'являється гіперкінез і посми-
кування окремих м'язових груп.
Сітчастий утвір
Сітчастий утвір (formatio reticularis)
складається із скупчень острівців і тяжів
сірої речовини та сіток нервових волокон
у спинному мозку (у проміжку між пе-
реднім і заднім рогами сірої речовини),
дорсальній частині довгастого мозку й мо-
ста, гіпоталамусі й у корі великого мозку.
Структурно елементи сітчастого утво-
ру мають деякі особливості: дендрити нер-
вових клітин нечисленні, короткі й мало
розгалужуються; нейрити поділяються на
висхідну і низхідну гілки, які дають чис-
ленні колатералі; тіла клітин мають неод-
накову форму і розміри. Зв'язки сітчасто-
го утвору з центрами та ядрами централь-
ної нервової системи вивчались головним
чином фізіологічно. Найкраще досліджені
волокна сітчастого утвору до кори ве-
ликого мозку (fibrae corticoreticulares),
висхідні волокна від червоного ядра —
червоноядерно-сітчасті пучки (fase, rub-
roreticulares) і низхідні волокна до спин-
ного мозку — сітчасто-спинномозковий
шлях (tr. reticulospinalis).
Вважають, що сітчастий утвір завдяки
своїм широким зв'язкам регулює велику
кількість життєвих процесів. Через чис-
ленні колатералі сітчастий утвір збирає
багату інформацію й несе її до кори вели-
кого мозку.
Таким чином, до кори великого мозку
аферентні імпульси надходять двома сис-
темами. Перша, специфічна, проводить
імпульси від рецепторів, які сприймають
подразнення із зовнішнього та внутріш-
нього середовищ. Друга, неспецифічна,
сформована сітчастим утвором.
ПЕРИФЕРИЧНА НЕРВОВА СИСТЕМА
До складу периферичної нервової сис-
теми (systema nervosum periphericum) на-
лежать спинномозкові та черепні нерви, а
також периферична частина автономного
відділу нервової системи. Складається пе-
реважно з відростків невронів і окремих
нервових вузлів.
СПИННОМОЗКОВІ НЕРВИ
Спинномозкові нерви (nervi spinales)
утворюються внаслідок посегментного
злиття передніх (рухових) корінців (ra-
dices anteriores), що є нейритами еферен-
тних невронів передніх і бічних стовпів
сірої речовини спинного мозку, і задніх
(чутливих) корінців (radicesposteriores),
які є периферичними відростками невронів
спинномозкових вузлів. У людини нара-
ховується 31 пара спинномозкових нервів:
8 шийних (пп. cervicales), 12 грудних (пп.
tlioracales), 5 поперекових (пп. lumbales),
5 крижових (пп. sacrales) і 1 куприкова
(п. coccygeus).
Кожен спинномозковий нерв — зміша-
ний; містить висхідні та низхідні, у тому