Свиридов О.І. Анатомія людини

Подождите немного. Документ загружается.

Центральна нервова система • Провідні шляхи 341

Мал. 248. Головні шляхи мозочка і червоно-

ядерно-спинномозковий шлях:

/ — півкуля великого мозку; 2 — таламус; З — червоне

ядро; 4 — горбки покриву середнього мозку; 5 — зубчасте

ядро; 6 — мозочок; 7 — поперечні волокна моста; <S' —

червоиоядерно-спинномозковий шлях; 9 — неврони топко-

го і клиноподібного ядер; 10 — іпібулппно-мозочковий

шлях; // — задній синпномозково-мозочковин шлях; 12 —

передній сниипомозково-мозочковий шлях; ІЗ — олпвпе

ядро; 14 — міст; 15. 16 — кірково-мостові шляхи.

клітин ядра залишається на своєму боці,

частина переходить на протилежний (див.

мал. 248), піднімається догори у складі

бічного канатика спинного і довгастого

мозку. Далі вони йдуть у складі покриву

моста і в ділянці заднього відрізка покриву

середнього мозку діляться на дві части-

ни. Менша частина піднімається догори й

закінчується в сірій речовині горбків

покрівлі середнього мозку — спинномоз-

ково-покрівельний шлях (tr. spinotecta-

lis). Більша частина круто повертає в дор-

сокаудальиому напрямку і входить у верх-

ню мозочкову ніжку свого боку. Тут во-

локна, які не перехрещувалися у спинно-

му мозку, утворюють перехрестя в ділянці

верхнього мозкового паруса і всі разом

закінчуються в корі черв'яка мозочка.

Еферентні (низхідні)

нервові

ШЛЯХИ

Еферентні (низхідні, рухові) шляхи

центральної нервової системи (крім череп-

них нервів) можна поділити на дві групи:

1) шляхи від рухових зон кори великого

мозку, що передають імпульси свідомих

рухів; 2) шляхи від основних ядер і мо-

зочка, які передають імпульси мимовіль-

них рухів і належать до екстрапірамідної

системи (див. с. 342).

Основними шляхами від рухових зон

кори великого мозку є кірково-спинно-

мозкові (пірамідні) шляхи (trr. cortico-

spinales), які здійснюють свідому коорди-

націю та регуляцію цілеспрямованих

рухів. Перші неврони цих шляхів локалі-

зуються в корі передцентральної звивини

(гігантопірамідальні, клітини Беца) та

прицентральної часточки великого мозку.

Йдучи каудально, ці волокна тягнуться

через коліно та передній відділ задньої

ніжки внутрішньої капсули, середину ніж-

ки великого мозку, основну частину моста

й піраміди довгастого мозку. Тут значна

частина волокон утворює перехрестя (de-

cussatio pyramidum) і переходить до скла-

ду бічних канатиків (tr. corticospinalis la-

teralis), а неперехрещені волокна продов-

жуються в передньому канатику (tr. corti-

cospinalis anterior) спинного мозку. Нер-

вові волокна обох шляхів посегментно

зв'язуються з руховими клітинами пе-

редніх рогів сірої речовини. Волокна пе-

реднього кірково-спинномозкового шляху

перехрещуються посегментно.

У межах мозкового стовбура від кірко-

во-спиниомозкового шляху відходять во-

локна до рухових ядер черепних нервів

під назвою кірково-ядерних волокон (fibrae

corticonucleares). Нейрити клітин передніх

рогів і клітин рухових ядер черепних

нервів ідуть до скелетних м'язів. Вважа-

ють, що під час скорочення м'яза від нього

в ту саму мить до центру направляється

імпульс (зворотна аферентація) описани-

ми вище аферентними шляхами.

Крім кірково-спинномозкових у корі ве-

ликого мозку починаються низхідні шля-

хи до мозочка, які забезпечують контроль

342 НЕРВОВА СИСТЕМА

Мал. 249. Низхідні (рухові) нервові шляхи:

/ — кіркоію-сііиііиомозкові волокна; 2 — перехрестя

пірамід; З — бічний кірково-спншюмозковни шлях; 4 —

передній кірково-спиниомозковии шлях; 5 — посегмептпе

перехрестя волокон переднього кірково-епинномозкового

шляху в спинному мозку; 6 — передні (рухові) корінці

спинномозкового нерва; 7 — поперечні волокна моста; 5 —

к і р ко во-м осто в і шляхи.

і регулювання діяльності півкуль мозочка.

Перші неврони цих шляхів локалізуються

в корі лобової, тім'яної, скроневої та поти-

личної часток великого мозку. їхні нейри-

ти, проходячи через передню (від лобової

частки) та задню (від решти часток) ніжки

внутрішньої капсули, досягають власних

ядер моста свого боку (Ьп. согіісоропііпі),

де починаються неврони мосто-мозочко-

вого шляху (мал. 249). Нейрити других

невронів проходять поперечно (поперечні

волокна моста) в товщі моста, перехрещу-

ються і в складі середніх мозочкових ніжок

досягають кори мозочка.

Серед шляхів від основних ядер, най-

важливішими є такі.

Червоноядерно-спишюмозковий шлях

(іг. гиЬгозріпаШ) (див. мал. 248) почи-

нається нейритами червоного ядра, які

після виходу з нього утворюють перехрес-

тя, продовжуються каудально в дорзальній

частині моста та в бічних канатиках дов-

гастого й спинного мозку і вступають у си-

наптичні зв'язки з дендритами рухових

клітин передніх рогів і рухових ядер че-

репних нервів. Цей шлях внаслідок зв'яз-

ку з мозочком (через мозочково-червоно-

ядерний шлях) бере участь у регулюванні

та координуванні довільних рухів.

Покрівельно-спииномозковийшлях (tr.

testospinalis) починається від клітин сірого

шару верхнього горбка та ядра нижнього

горбка середнього мозку й незабаром під

aqueductus cerebri утворює перехрестя.

Потім іде у дорзальній частині моста, в дор-

собічній ділянці довгастого мозку, в перед-

ньому канатику спинного мозку й посегмен-

тно вступає в контакт з клітинами сірої ре-

човини переднього рога. Цей шлях також

координує скорочення посмугованих м'язів.

Присінково-спинномозковий шлях (tr.

vestibulospinalis) починається від клітин

бічного присінкового ядра, до якого крім

волокон від присінкового вузла підходять

нервові волокна від ядра намету мозочка.

Шлях прямує донизу по периферії перед-

нього та бічного канатиків спішного моз-

ку й посегмеитно закінчується в клітинах

передніх рогів. Висхідні волокна при-

сінкових ядер, які йдуть у складі присе-

редпього поздовжнього пучка, зв'язані

з ядрами окорухового, блокового, відвідно-

го та додаткового черепних нервів.

Морфологічно менше вивчені кірково-

таламічні пучки, кірково-гіпоталамічні шля-

хи, кірково-сітчасті волокна, червоиоядер-

но-сітчасті пучки та спинно-сітчастий шлях,

більшість яких належить до екстрапіра-

мідної частини нервової системи.

Естрапірамідна частина

нервової системи

В еволюції хребетних екстрапірамідна ча-

стина нервової системи виникла дуже рано.

У нижчих хордових, рухи яких здійснюють-

ся автоматично, екстрапірамідна частина не-

рвової системи є основним еферентним шля-

хом для скелетної мускулатури.

У подальшому розвитку рухової актив-

ності тварин головними еферентними шля-

Периферична нервова система • Спинномозкові нерви 343

хами стають більш досконалі кірково-

спнниомозкові. Естрапірамідна частина не-

рвової системи, ставши постійним супутюіком

кірково-спинномозкових шляхів, в еволюції

зазнала великих прогресивних змін і взяла

на себе роль координування, регулювання та

автоматизації скорочень скелетних м'язів.

У ссавців, зокрема людини, до складу

головних елементів екстрапірамідної час-

тини нервової системи належать corpus

striatum, corpus amygdaloid cum, писі,

medialis tlialami, ядра гіпоталамічног

ділянки, писі, ruber, substantia nigra, при-

сінкові ядра (присереднє, бічне, верхнє,

нижнє), сіра речовина мозочка і писі, оіі-

varis inferior, сітчастий утвір.

Ф у н к ц і я екстрапірамідної частини

нервової системи здійснюється через зв'яз-

ки клітинних скупчень між собою і го-

ловним чином з червоним ядром, присінко-

впмн ядрами й оливним ядром, еферентні

волокна яких вступають у контакт з кліти-

нами передніх рогів сірої речовини спин-

ного мозку. В разі ушкодження смугасто-

го тіла, червоного та інших ядер рухи тіла

стають скутими, порушується руховий

автоматизм, з'являється гіперкінез і посми-

кування окремих м'язових груп.

Сітчастий утвір

Сітчастий утвір (formatio reticularis)

складається із скупчень острівців і тяжів

сірої речовини та сіток нервових волокон

у спинному мозку (у проміжку між пе-

реднім і заднім рогами сірої речовини),

дорсальній частині довгастого мозку й мо-

ста, гіпоталамусі й у корі великого мозку.

Структурно елементи сітчастого утво-

ру мають деякі особливості: дендрити нер-

вових клітин нечисленні, короткі й мало

розгалужуються; нейрити поділяються на

висхідну і низхідну гілки, які дають чис-

ленні колатералі; тіла клітин мають неод-

накову форму і розміри. Зв'язки сітчасто-

го утвору з центрами та ядрами централь-

ної нервової системи вивчались головним

чином фізіологічно. Найкраще досліджені

волокна сітчастого утвору до кори ве-

ликого мозку (fibrae corticoreticulares),

висхідні волокна від червоного ядра —

червоноядерно-сітчасті пучки (fase, rub-

roreticulares) і низхідні волокна до спин-

ного мозку — сітчасто-спинномозковий

шлях (tr. reticulospinalis).

Вважають, що сітчастий утвір завдяки

своїм широким зв'язкам регулює велику

кількість життєвих процесів. Через чис-

ленні колатералі сітчастий утвір збирає

багату інформацію й несе її до кори вели-

кого мозку.

Таким чином, до кори великого мозку

аферентні імпульси надходять двома сис-

темами. Перша, специфічна, проводить

імпульси від рецепторів, які сприймають

подразнення із зовнішнього та внутріш-

нього середовищ. Друга, неспецифічна,

сформована сітчастим утвором.

ПЕРИФЕРИЧНА НЕРВОВА СИСТЕМА

До складу периферичної нервової сис-

теми (systema nervosum periphericum) на-

лежать спинномозкові та черепні нерви, а

також периферична частина автономного

відділу нервової системи. Складається пе-

реважно з відростків невронів і окремих

нервових вузлів.

СПИННОМОЗКОВІ НЕРВИ

Спинномозкові нерви (nervi spinales)

утворюються внаслідок посегментного

злиття передніх (рухових) корінців (ra-

dices anteriores), що є нейритами еферен-

тних невронів передніх і бічних стовпів

сірої речовини спинного мозку, і задніх

(чутливих) корінців (radicesposteriores),

які є периферичними відростками невронів

спинномозкових вузлів. У людини нара-

ховується 31 пара спинномозкових нервів:

8 шийних (пп. cervicales), 12 грудних (пп.

tlioracales), 5 поперекових (пп. lumbales),

5 крижових (пп. sacrales) і 1 куприкова

(п. coccygeus).

Кожен спинномозковий нерв — зміша-

ний; містить висхідні та низхідні, у тому

344 НЕРВОВА СИСТЕМА

числі симпатичні, волокна. Після виходу

з хребтового каналу через for. interver-

tébrale ділиться на гілки: оболонку (по-

воротну), сполучну, задню і передню (див.

кол. вкл., мал. ХНІ).

Оболонкова (поворотна) гілка (г. те-

ningeus) (чутлива) відходить від стовбу-

ра спинномозкового нерва і відразу по-

вертається через міжхребцевий отвір у по-

рожнину хребтового каналу, де іннервує

тверду оболонку спинного мозку, судини,

клітковину хребтового каналу.

Сполучні гілки От. communicantes)

відходять від ТІ до L2 спинномозкових

нервів. Містять мієлінові симпатичні пе-

редвузлові волокна, які проникають у спин-

номозковий нерв у складі передніх ко-

рінців із бічного проміжного ядра сірої

речовини спішного мозку і йдуть до вузлів

симпатичного стовбура.

Задні гілки

спинномозкових нервів

Задні (дорсальні, спинні) гілки спин-

номозкових нервів (rr. posteriores) — по-

рівняно тонкі; розподіляються посегмент-

но, змішані, містять висхідні й низхідні

волокна. Проходять назад між суглобови-

ми і поперечними відростками, а в ділянці

крижової кістки виходять через forr.

sacralia dorsalia й іннервують шкіру та

аугохтонні м'язи потилиці, задньої ділян-

ки шиї й ділянку спини. Кожна задня гілка

спинномозкового нерва ділиться на при-

середню і бічну гілки. Деякі задні гілки

мають спеціальні назви: підпотиличний

нерв (п. suboccipitalis) (Cl), який іннер-

вує потилично-хребтові м'язи, а таколс

найдовший і півостистий м'язи голови, або

чутливі волокна задньої гілки (С2), вели-

кий потиличний, нерв (п. occipitalis major)

(Cl), від якого відходять гілки до шкіри

потиличної ділянки; верхні нерви сідниць

(пп. clunium superiores) (Ll — L3) і середні

нерви сідниць (пп. clunium médît) (SI —

S2), що є чутливими гілками поперекових

і крижових нервів.

Передні гілки

спинномозкових нервів

Передні (вентральні) гілки спинномоз-

кових нервів (rr. anteriores) — змішані

(містять висхідні й низхідні волокна), на

відміну від задніх гілок, більш потужні; за

винятком 1—11 грудних, об'єднуються між

собою, утворюючи сплетення. У тілі люди-

ни, як і в інших ссавців, розрізняють шийне,

плечове і попереково-крижове сплетення.

Утворення сплетень є наслідком складних

явищу ранньому ембріогенезі, пов'язаних з

формуванням кінцівок. При цьому значною

мірою переміщуються елементи кожного

соміта (міотоми, склеротомії, дерматоми),

а отже, й нейрити, що ніколи не втрачають

зв'язку з сегментом тіла, який іннервують.

Безпосередньо від нервових сплетень

відходять шкірні та м'язові нерви, причо-

му у формуванні кожного звичайно беруть

участь кілька сегментів спинного мозку.

Шийне сплетення

Шийне сплетення (plexus cervicalis)

(мал. 250, 251) утворене передніми гілка-

ми чотирьох верхніх шийних нервів (СІ —

С4). Від шийного сплетення, петлі якого

ззовні вкриті груднинно-ключично-соскопо-

дібним м'язом, відходять шкірні та м'язові

гілки, а також змішаний діафрагмовий нерв.

Шкірні гілки. Малий потилич-

ний нерв (п. occipitalis minor) (С2 —СЗ)

іннервує шкіру задньобічної поверхні шиї

та голови. Великий вушний нерв (п.

auricularis magnus) (СЗ) прямує до шкіри

вушної раковини і зовнішнього слухово-

го ходу. Поперечний нерв шиї (п. trans-

versus colli) (С2 — СЗ) іннервує шкіру

передньої поверхні шиї. Надключичні

нерви (пп. supraclaviculars) (СЗ — С4) —

численні, іннервують шкіру в межах над-

ключичної та підключичної ямок, дельто-

подібної та верхньобічного відділу лопат-

кової ділянок.

Усі шкірні нерви шийного сплетення

з'являються в поверхневих шарах шиї біля

середини заднього краю груднинно-клю-

Периферична нервова система • Спинномозкові нерви 345

¡23 4 5 6 7

Мал. 250. Шийне (plexus cervicalis) і плечове

(plexus brachialis) сплетення (права ключиця ви-

далена, передня стінка пахвової ямки розрізана,):

/ — ш. longus colli; 2 — v. jugularis interna; 3 — n. hypoglossus:

4 - gl. parotis; 5 — ni. masseter; 6 - a. facialis: 7 - gl.

submandibularis; 8 — r. musculäris; 9-а. lingual is (підріза-

на); 10 — a. carotis externa; // — a. thyroidea superior; 12 -

gl. thyroidea; l'j — a. carotis communis; 14 — a. axillaris; 15 -

plexus brachialis (fasciculus lateralis); 16 — a. subclavia (част-

ково видалена); 17 — v. subclavia (часткопо видалена); 18 -

П. phrenicus; 19 — Щ. scalenus anterior; 20 — in. scalenus medius:

21 — n. vagus; 22 — plexus cervicalis; 23 — ansa cervicalis.

чично-соскоподібного м'яза, що треба мати

на увазі під час провідникової анестезії шиї.

М'язові гілки (СЗ — С4) йдуть

до переднього і бічного м'язів голови, довгих

м'язів голови і шиї, переднього, середнього й

заднього драбинчастих м'язів, до т. inter-

transversarii cervicis і деяких пучків т. ster-

nocleidomastoidei, до т. trapezius, віддаю-

чи нижню гілку (ramus inferior).

CI — СЗ утворюють шийну петлю, зв'я-

зану з під'язиковим нервом.

Діафрагмовий нерв (СЗ, С5) (п.

phrenicus) — змішаний. Його утворюють

гілки передніх гілок СЗ, С4, іноді С5 нервів

(див. мал. 250). Він спускається донизу

по передній поверхні переднього драбин-

частого м'яза, проходить через apertura

thoracis superior (між підключичною ар-

• Мал. 251. Шкірні нерви голови і шиї; шкірні

гілки трійчастого нерва:

/ — n. supraorbital; 2 — п. infraorbital is'; 3 — n. mentalis;

10 — n. auriculotemporal is; //, 12 — r. zygomaticotemporal is

et r. zygomaticofacial is; шкірні гілки n. zygomaticus: 4 -

n. transversus colli; 5 — nn. supraclavicularcs; 6 — IT. cutanci;

7 — n. au ricularis magnus; # — n. occi pitalis minor; 9 -

n. occipitalis major (під задньої гілки ІНШІ ного нерпа — C2).

терією та підключичною веною), продов-

жується донизу попереду кореня легені

(між pleura mediastinalis і pericardium)

і проникає в діафрагму, віддаючи їй свої

волокна. Чутливі волокна отримує від

діафрагми, середостінної плеври, осердя,

капсули печінки. Симпатичні безмієлінові

волокна проникають у діафрагмальний

нерв від нижнього шийного або шийно-

грудного симпатичного вузла.

Плечове сплетення

Плечове сплетення (plexus brachialis)

(мал. 252, див. мал. 250) утворене перед-

німи гілками чотирьох нижніх шийних

нервів (С5 — С8) і більшою частиною пе-

редньої гілки першого грудного нерва (ТІ).

346 НЕРВОВА СИСТЕМА

Мал. 252. Плечове сплетення (plexus brachialis);

нерви і артерії пахвової ділянки і плеча:

/ — trunci plexus; superior/ mcclius/infcrior; 2 — a. axillaris;

3 — m. subscapulars; •/ - in. latissimus dorsi; 5 — m. triceps

brachij; 6" — a. profunda brach.і; 7 — n. radialis; 8 — a.

brachial is; 9 — m. biceps brach ii (відгорнутий),; 10 — n.

musculocutancus; // — n. medianus; 12 — n. axillaris; 13 —

in. pectoral's niajdr (відрізаний); 14 — in: deltoidcus; 15 —

m. pectoralis minor (відрізаний).; Id — clavicula.

Нервові волокна, переплітаючись між со-

бою, утворюють три стовбури (верхній,

середній і нижній), розташовані в міждра-

бинчастому проміжку (позаду й вище під-

ключичної артерії). Стовбури знову об-

мінюються нервовими гілками, внаслідок

чого формуються три великих пучки:

бічний, присередній і задній (fascc. la-

teralis, medialis і posterior), які разом з

підключичними артерією і веною перехо-

дять до пахвової ямки.

За В. М. Шовкуненком, існує два основ-

них типи плечового сплетення: магістраль-

ний, з малою кількістю нервових зв'язків

між головними нервовими стовбурами (най-

частіше у гіперстеніків), і розсипний, що має

схильність до численного розщеплення ос-

новних нервових стовбурів (частіше в асте-

ніків). У дитячому віці плечове сплетення

займає порівняно велику площу, а його' ос-

новні стовбури більш нахилені. Для про-

екції судинно-нервового пучка в пахвовій

ямці орієнтуються на лінію, що з'єднує се-

редину ключиці з початком sidcus bicipitalis

medialis. Тут найбільш поверхнево залягає

пахвова вена, глибше — пахвова артерія,

а ще глибше — променевий нерв. Всереди-

ну від артерії розташований ліктьовий нерв,

а назовні — серединний нерв.

Нерви, які відходять від плечового спле-

тення, поділяють на надключичну та під-

ключичну частини.

Надключична частина. Дорсаль-

ний нерв лопатки (п. dorsalis scapulae)

(С5) йде назад і донизу вздовж присе-

реднього краю лопатки, іннервує м'яз —

підіймач лопатки і ромбоподібні м'язи.

Довгий грудний нерв (п. thoracicus lon-

gus) (С5 —С8) тягнеться по зовнішній по-

верхні переднього зубчастого м'яза, який

і іннервує. Надлопатковий нерв (ti. su-

prascapularis) (С5 —С7) прямує дорсаль-

но в супроводі однойменних артерії і венп.

Далі проходить через incisura scapulae ii

іннервує над- і підостьові м'язи. Підклю-

чичний нерв (п. subclavius) (С5) тягнеться

до однойменного м'яза. Підлопатковий

нерв (п. subscapulars) (С5 — С7) прохо-

дить дорсально кількома гілками, іннер-

вує однойменний і великий круглий м'язи

і найширший м'яз спини.

Присередній і бічний грудні нерви

(пп. pectoralis medialis et lateralis) іннер-

вують великий і малий грудні м'язи.

Підключична частина. М'язово-

шкірний нерв (п. musculocutaneus) (С5 —

С7) відходить від бічного пучка донизу, про-

низує т. coracobrachial і іннервує перед-

ню групу м'язів плеча, а також віддає шкірну

Периферична нервова система • Спинномозкові нерви 347

Мал. 253. Нерви і артерії передпліччя і кисті:

/ — m. biccps brachii;2 — n. ulnaris; З — a. brachialis; 4 — гі.

mcclianus; J,

(

S' — a. ulnaris; 6 — m. pronator tcrcs (підрізаний);

7 — a. intcrossca communis; 9 — m. flcxor digitpruni profundus;

10 — in. flcxor carpi ulnaris; II — tcndo in. flexoris digitorum

superficialis (відрізаний); 12 — arcus palmaris superficialis; 13 —

aa. digitales palmares communcs; 14 — aa. digitales palmares

propriac; 15 — r. palmaris superficialis; 16 — tcndo m. flexoris

carpi radialis; 17 — m. flcxor pollicis longus; /6' — a. radialis;

19 — r. superficialis n. radialis; 20 — m. extensor carpi radialis;

21 — m. brachioradialis; 22 — a. brachialis; 23 — r. profundus

n. radialis; 24 — tcndo m. bieipitis brachii.

гілку — бічний шкірний нерв передпліччя

для зовнішньої поверхні передпліччя. При-

середні шкірні нерви плеча й передпліччя

От. cutanei brachii et antebrachii mediales)

(C8 —ТІ) спускаються донизу кількома

дрібними стовбурами від присереднього пуч-

ка плечового сплетення. Частина стовбурів,

розпавшись на численні гілки, розподіляєть-

ся в шкірі передньої і присередньої повер-

хонь плеча й передпліччя.

Серединний нерв (п. medianus) (С5 —

ТІ) (мал. 253, 254, див. мал. 252) утво-

Мал. 254. Нерви долоні правої кисті:

/ — а. ulnaris; 2 — пі. flcxor carpi ulnaris; 3 — n. ulnaris;

4 — medianus; 5 — r. carpeus palmaris; (> — os pisiformc;

7 — r. superficialis n. ulnaris; S — arcus palmaris superficialis;

9 — aa. palmares digitales communcs; 10, 15 — nn. palmares

digitales communcs; // — rr. communicans; 12 — vagg.

fibrosac digitorum maiius; 13, 14 — nn. digitales palmares

proprii; 16 — m. flcxor pollicis brevis; 17 — m. abduetor

pollicis; /cV — retinaculum flcxorum; 19 — r. palmaris

superficialis; 20 — m. flcxor digitorum superficialis; 21 -

m. flcxor carpi radialis; 22 — a. radialis; 23 — ni. brachio-

radialis.

рюється за рахунок присереднього й бічно-

го корінців серединного нерва (radix

medialis et radix lateralis nervi mediani)

від присереднього і бічного пучків пле-

чового сплетення. У складі судлнно-нер-

вового пучка плеча серединний нерв ля-

гає в sulcus bicipitalis medialis, де розта-

шовується спочатку ззовні плечової артерії,

а потім, перехрещуючи її спереду в се-

редній частині плеча, переходить присе-

редньо. В ділянці плеча бічних гілок не

дає. На рівні ліктьового суглоба перехо-

348 НЕРВОВА СИСТЕМА

Мал. 255. Шкірні нерви тилу правої кисті:

/ — n. cutaneus antcbrachii lateralis (віл м'язово-шкірного

нерпа); 2 — r. superficial is от:.n. radialis; З — r. communicans;

4 — nn.'dorsales digitales; 5 — nn. palmares digitales proprii

(під серединного нерва); 6 — fascia dorsalis manus; 7 — r.

dorsal is n. ulnaris'; <V ••- retinaculum extensorum; 9, 10 —

fascia antcbrachii ct n. cutaneus antcbrachii posterior (от it.

radialis).

дить на передню поверхню передпліччя,

де розміщується між поверхневим і гли-

боким згиначами пальців. Тут відходять

численні м'язові гілки до передньої гру-

пи м'язів передпліччя, за винятком ліктьо-

вого м'яза — згинача зап'ястка та присе-

редньої частини глибокого м'яза — зги-

нача пальців, окрема гілка — до т. prona-

tor quadratus.

Пройшовши разом з сухожилками під

retinaculum flexorum на кисть, серединний

нерв розпадається на три гілки — спільні

долонні ?гальцсві нерви (nn. digitales pal-

mares communes). Бічний з цих нервів

іннервує більшу частину м'язів підвищен-

ня великого пальця (короткий відвідний,

протиставний і поверхневе черевце корот-

кого м'яза — згинача великого пальця), а

також І і II mm. lumbricales. На рівні го-

ловок п'ясткових кісток спільні долонні

пальцеві нерви діляться на два (бічний з

цих нервів — на три) власних долонних

пальцевих нерви (nn. digitales palmares

proprii), які іннервують шкіру долонної

поверхні І, II, III пальців, зовнішню поверх-

ню IV пальця та відповідну частину шкіри

долоні. Крім того, серединний нерв віддає

гілки до капсул ліктьового, променево-за-

п'ясткового суглобів і суглобів кисті.

Ліктьовий нерв (п. ulnaris) (С7—ТІ)

(див. мал. 252, 253, 254) відходить від

присереднього пучка плечового сплетен-

ня у вигляді досить великого стовбура,

прямує спочатку в складі судинно-нерво-

вого пучка плеча донизу. У нижній тре-

тині плеча ліктьовий нерв поступово відхи-

ляється присередньо й дорсально, прони-

зує медіальну міжм'язову перегородку

плеча і разом з верхньою ліктьовою по-

бічною артерією залягає в задню медіаль-

ну ліктьову борозну. Потім проходить між

плечовою і ліктьовою головками ліктьо-

вого м'яза — згинача зап'ястка й на пе-

редпліччі проникає в ліктьову борозну все-

редину від ліктьової артерії, де дає багато

м'язових гілок (для т. flexor carpi ulnaris

і присередньої частини т. flexoris digi-

torum profundi) і тильну шкірну гілку.

Остання під сухожилком ліктьового м'я-

за — згинача зап'ястка переходить на

тильну поверхню, де іннервує шкіру V, IV

та ліктьової половини III пальців* і відпо-

відної частини тилу кисті.

На долонній поверхні ліктьовий нерв

переходить зовні від os pisiforme на кисть

(долонна гілка), де відразу ділиться на по-

верхневу й глибоку гілки. Поверхнева

гілка іннервує шкіру V, ліктьову полови-

ну IV пальців і відповідних ділянок до-

лоні. Глибока гілка посилає волокна до

м'язів (відвідного, протиставного та корот-

кого м'яза — згинача V пальця, т. lumbri-

*3а винятком дистальних відділів III і IV

пальців, до шкіри яких підходять гілки середин-

ного нерва.

Периферична нервова система • Спинномозкові нерви 349

cales (IV і ПІ), intcrossei dorsales et pal-

mares, привідного м'яза великого пальця

кисті, до глибокої головки короткого м'я-

за — згинача великого пальця кисті).

Променевий нерв (п. radialis) (С5 —

ТІ) (мал. 255, див. мал. 252, 253) — один

з великих нервів плечового сплетення.

Відходить від заднього його пучка донизу,

прямує до однойменного каналу, супрово-

джуючи глибоку артерію плеча і лягаючи

в sulcus radialis плечової кістки. Іннер-

вує т. triceps brachii, т. anconeus, кап-

сулу плечового суглоба і шкіру задньої

поверхні плеча (задній шкірний нерв пле-

ча). З каналу променевий нерв виходить

через передню зовнішню ліктьову бороз-

ну. Від нього відходять гілки до т. Ьга-

cliioradialis, капсули ліктьового суглоба,

шкіри задньої поверхні передпліччя. Від-

разу після цього нерв ділиться на поверх-

неву і глибоку гілки. Поверхнева гілка

спускається променевою борозною дони-

зу і під сухожилком плечово-променево-

го м'яза переходить на тильну поверхню

кисті, де іннервує шкіру І пальця, прокси-

мальної фаланги II та променевої поло-

вини III пальців. Глибока гілка пронизує

т. supinator, віддаючи йому гілки, і пере-

ходить на задню поверхню передпліччя,

де іннервує всі м'язи-розгиначі й посилає

волокна до ироменево-зап'ясткового,

міжзап'ясткових і зап'ястково-п'ясткових

суглобів.

Пахвовий нерв (п. axillaris) (С5 —Сб)

(див. мал. 252) відходить від заднього

пучка плечового сплетення разом з про-

меневим і проходить на задню поверхню

плеча через чотиристоронній отвір. Опе-

різуючи хірургічну шийку плечової кістки,

віддає гілки до т. dcltoideus et т. teres

minor, капсули плечового суглоба і до шкі-

ри верхньобічної поверхні плеча.

Міжреброві нерви

Міжреброві нерви (пп. intercostales)

(мал. 256) є передніми гілками грудних

нервів* (tí. thoracici ТІ — Т12). Кожен між-

*Передня гілка XII грудного нерва називаєть-

ся підребровим нервом.

Мал. 256. Грудні нерви (tin. thoracici):

1 — medulla spinalis; 2 — nn. intercostales (IT. anteriores);

3 — r. cutaneus lateralis; '/ — r. eutancus anterior; 5 — mm.

intercostales intcrni; 6 — sternum; 7 — mm. intercostales

extern i; S. 9 — vasa intercostales posteriores; 10 — v. azygos;

// — aorta thoracica; 12 — truncus sympathicus.

ребровий нерв проходить у відповідному

міжребровому проміжку поблизу борозен-

ки ребра, у поздовжній щілині між mm.

intercostales externus et internus. Біля хреб-

та зсередини прикритий membrana inter-

costalis interna та fascia endothoracica, яка

щільно прилягає до неї. Верхні сім пар

міжребрових нервів доходять до грудни-

ни та мечоподібного відростка, решта, вий-

шовши з міжребрових проміжків, продов-

жують свій шлях посегментно у м'яких тка-

нинах передньобічної стінки живота.

Від міжребрових нервів відходять м'я-

зові та шкірні гілки.

М'язові гілки розгалужуються до зов-

нішніх і внутрішніх міжребрових м'язів,

прямого, зовнішнього та внутрішнього

косих і поперечного м'язів живота (за

винятком дорсальних відділів цих трьох

м'язів), пірамідального м'яза, периферич-

них ділянок діафрагми та глибоких м'язів

спини вентрального походження (верхні

й нижні задні зубчасті м'язи та м'язи —

підіймачі ребер).

Шкірні гілки іинервують передньобіч-

ну поверхню грудної клітки і живота.

Крім того, міжреброві нерви посилають

свої гілки до ребрової плеври і пристінко-

вої очеревини передньої та бічної стінок

черевної порожнини.

350 НЕРВОВА СИСТЕМА

Попереково-крижове сплетення

Передні гілки поперекових, крижових і

куприкових спинномозкових нервів утво-

рюють попереково-крижове сплетення

(plexus lumbosacralis) (мал. 257), яке, у

свою чергу, можна поділити на попереко-

ве та крижове.

Поперекове сплетення (plexus lum-

balis) (див. мал. 257) формується част-

ково гілкою 12 міжребрового спинномоз-

кового нерва та передніми гілками L1 —

L4 нервів. Від нього відходять такі гілки.

М'язові гілки (rr. musculares) (Ll —

L2) ідуть до квадратного м'яза попереку,

великого та малого поперекових м'язів

і бічних міжпоперечних м'язів попереку.

Клубово-підчеревний нерв (п. iliohy-

pogastricus) (ТІ2 — Ll) виходить з-під зов-

нішнього краю великого поперекового м'яза,

потім проникає між внутрішнім косим і по-

перечним м'язами живота, іннервує їх і віддає

волокна до шкіри нижньої частини живота

поблизу поверхневого пахвинного кільця.

Мал. 257. Попереково-крижове сплетення (ple-

xus lumbosacralis) (правий великий поперековий

м'яз видалений):

І - diaphragma; 2 - m. psoas major; j - m. iliacus; 4 -

ri. obturatorius; 5 - lig. inguinale; 6 — h. femoralis; 7 -

a. profunda femoris; 8 — v. femoralis; 9 — a. femoralis;

10 — plexus sacralis; // — spina iliaea anterior superior et

n. cutancus femoris lateralis; 12 — truncus lumbosacralis;

Г1 - Promontorium; 14 — plexus lumbalis; /5 - m. qua-

d rat us lumborum; 16 - truncus sympathicus.

Клубово-пахвинний нерв (n. ilioingu-

inalis) (Ll) спускається вбік і донизу

майже паралельно попередньому нерву,

проходить через canalis inguinalis і, ви-

йшовши через його поверхневе кільце, роз-

падається на шкірні гілки лобкової ділян-

ки та великих соромітних губ (калитки).

Статево-стегновий нерв (п. genitofe-

moralis) (L2) виходить із товщі великого

поперекового м'яза на передню його по-

верхню, спускається донизу і ділиться на

дві гілки: стегнову (r. femoralis), яка про-

ходить позаду lig. inguinale й розгалу-

жується в шкірі стегна під названою зв'яз-

кою, і статеву (r. genitalis), яка проникає

до пахвинного каналу, розподіляється в

funiculus spcrmaticus (lig. teres uteri) і

посилає волокна до м'яза — підіймача яєч-

ка, шкіри калитки (соромітних губ), а та-

кож до шкіри верхньої ділянки присеред-

ньої поверхні стегна.

Бічний шкірний нерв стегна Ог. cuta-

ncus femoris lateralis) (L2 —L3) після

виходу з-під ЗОВНІШНЬОГО краю великого

поперекового м'яза проходить по поверхні

клубового м'яза назовні й донизу, далі йде

позаду пахвинної зв'язки біля її прикріп-

лення. Нерв виходить на стегно і розпо-

діляється в шкірі його бічної поверхні.

Стегновий нерв (п. femoralis) (L2 —L4)

(мал. 258, див. мал. 257) найбільший із

нервів поперекового сплетення. Потужним

стовбуром виходить з-під зовнішнього

краю великого поперекового м'яза, про-

никає через lacuna musculorum на стегно

назовні від стегнової артерії.

Від нього відходять гілки до шкіри,

м'язів передньої групи стегна, т. pectineus,

суглобового м'яза коліна, капсули, а та-

кож до шкіри присередньої поверхні го-

мілки та стопи, до основи І пальця (п. sa-

phenus).

Затульний нерв (п. obturatorius) (L2 —

L5) (див. мал. 257, 258) виходить з-під

присереднього краю великого попереко-

вого м'яза, проникає через canalis obtu-

ratorius, іннервує зовнішній затульний

м'яз, м'язи присередньої групи стегна, дає

гілки до кульшового суглоба і до шкіри

присередньої поверхні нижньої частини

стегна.