Свиридов О.І. Анатомія людини

Подождите немного. Документ загружается.

М'язи (м'язова система) 141

Функція. Згинає кисть і переважно

дистальні фаланги II —V пальців (згинає

пальці в кулак).

Іннервація: серединний і частково

ЛІКТЬОВИЙ

нерви (CVII —ТІ).

Довгий м'яз — згинач великого пальця

(т. flexor pollicis longus) (див. мал. 107)

анатомічно і функціонально відділений

тільки в людини і людиноподібних мавп.

Він починається міцним м'язовим пластом

від променевої кістки, міжкісткової перетин-

ки передпліччя, а іноді від присереднього

надвиростка плечової кістки. Його довшії

міцний сухожилок проходить під утриму-

вачем згиначів (де він обгорнутий синові-

альною піхвою), далі між головками корот-

кого згинача І пальця і прикріплюється до

дистальної фаланги великого пальця.

Функція. Згинає І палець і частко-

во кисть.

Іннервація: серединний нерв

(cv-evm.

Квадратний м'яз-привертач (т. pro-

nator quadratus) (див. мал. 107) — до-

сить слабкий плоский м'яз. Його пучки

йдуть поперечно, почавшись на передній

поверхні дистального відрізка ліктьової

кістки, і прикріплюються до передньої по-

верхні нижньої третини променевої кістки.

Функція. Привертає передпліччя і

кисть.

Іннервація: передній міжкістковий

нерв.

Задній відділ передпліч-

чя (відділ розгиначів). Довгий про-

меневий м'яз — розгинач зап'ястка

(т, extensor carpi radialis longus) (див.

мал. 108) має коротке черевце і довгий су-

хожилок. Почавшись від бічного надвиро-

стка плечової кістки і бічної міжм'язової

перегородки плеча, сухожилок м'яза, обгор-

нутий піхвою сухожилків променевих

м'язів — розгиначів зап'ястка, проходить

під утримувачем розгиначів і прикріп-

люється на тильній поверхні основи II

п'ясткової кістки.

Функція. Згинає передпліччя в разі

пронованої або напівпронованої руки;

розгинає і відводить кисть.

Іннервація — променевий нерв

(CVI-CVH).

Мал. 109. М'язи заднього відділу передпліччя

(mm. сопгр. antebraclrii posterius) (глибока час-

ти на):

/ — epieondylus lateralis; 2 — m. supinator; 3, 4 — mm.

extensorcs carpi radialis longus ct brevis (підрізані); 5 — m.

abductor pollicis longus; в — m. extensor pollicis brevis; 7 —

m. extensor pollicis longus; S — retinaculum extensorum; 9.

11 — mm. intcrossci dorsales; 10 — tehdincs m. extensoris

digitorum (відрізані); 12 — m. extensor indicis; 13 — m. flexor

digitorum profundus; 14 — m. flexor carpi ulnaris (черевце

розрізане і відгорнуте); 15 — m. anconeus (відрізаний); їв —

olecranon.

Короткий променевий м'яз — розги-

нач зап'ястка (т. extensor carpi radialis

brevis) (див. мал. 108) масивніший, ніж

попередній м'яз. Лежить присередніше від

нього, починається від бічного надвирост-

ка плечової кістки і ліктьового суглоба.

Йдучи дистально, м'яз переходить у плос-

кий сухожилок, який проходить під утри-

мувачем розгиначів (тут сухожилок міс-

142 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

титься у піхві сухожилків променевих

м'язів — розгиначів зап'ястка) і при-

кріплюється до основи тильної поверхні

III (іноді II і III) п'ясткової кістки.

Функція така сама, що й у поперед-

нього м'яза.

Іннервація: променевий нерв

(CV-CVII).

М'яз — розгинач пальців (т. extensor

digitorum) (див. мал. 108) — досить ве-

ликий м'язовий двоперистий шар. Відхо-

дить від бічного надвиростка плечової кіст-

ки і фасції передпліччя. На межі серед-

ньої і нижньої третин передпліччя м'язо-

ве черевце ділиться на чотири частини, які

поступово переходять у чотири сухожил-

ки. Останні, слідуючи дистально, прохо-

дять під утримувачем розгиначів, де вони

обгорнуті

СПІЛЬНОЮ

сухожилковою піхвою.

Потім вони розходяться і прямують до

II —V пальців кисті. Неподалік від п'яст-

ково-фалангових суглобів сухожилки зв'я-

зані між собою міжсухожплковимн спо-

лученнями (connexus intertendineus). Пі-

дійшовши до пальця, кожен сухожилок

розщеплюється на три пучки, з яких се-

редній прикріплюється до основи серед-

ньої фаланги, а два бічних — до основи

дистальної фаланги.

Функція. Розгинає кисть і фаланги

II —V пальців.

Іннервація: променевий нерв

(CVI-CVIII).

М'яз — розгинач мізинця (т. extensor

digiti minimi) (див. мал. 108) є окремим

пучком попереднього м'яза. Сухожилок

цього м'яза проходить під утримувачем

розгиначів в окремій сухожилковій піхві,

після чого приєднується до сухожилка

загального, розгинача пальців і прямує до

V пальця.

Функція. Розгинає V палець.

Іннервація: променевий нерв

(CV-CVII).

Ліктьовий м'яз — розгинач зап'ястка

(т. extensor carpi ulnaris) (див. мал. 108)

починається від бічного надвиростка пле-

чової кістки і заднього краю проксималь-

ної третини ліктьової кістки. У дистальній

третині передпліччя цей м'яз переходить

у короткий сухожилок, який проходить під

утримувачем розгиначів (тут обгортається

сухожилковою піхвою) і закінчується на

горбку V п'ясткової кістки.

Функція. Розгинає і приводить кисть.

Іннервація: променевий нерв

(CVI-CVIII).

М'яз-відвертач (т. supinator) (див.

мал. 109) — невеликий, але досить силь-

ний м'яз. Відходить від бічного надвиро-

стка плечової кістки, променевої побіч-

ної зв'язки ліктьового суглоба та гребеня м'я-

за — відвертача ліктьової кістки і при-

кріплюється широкою пластинкою на біч-

ній поверхні променевої кістки (у межах

її горбистості).

Функція. Відвертає передпліччя.

Іннервація: променевий нерв

(CV-CVII).

Довгий відвідний м'яз великого паль-

ця (т. abductor pollicis longus) (див. мал.

108, 109) починається від задньої поверхні

дистальної третини променевої кістки,

міжкісткової перетинки передпліччя і лік-

тьової кістки. Косо перекинувшись через

сухожилки променевих розгиначів, м'яз

переходить у сухожилок, який проникає

через утримувач розгиначів до основи

І п'ясткової кістки.

Функція. Відводить кисть і І палець.

Іннервація: променевий нерв

(CVI-CVII).

Короткий м'яз — розгинач великого

пальця (?п. extensor pollicis brevis) (див.

мал. 108, 109) є специфічним для люди-

ни. Це відщеплена від попереднього м'я-

за частина, разом з яким вона починаєть-

ся і прямує до великого пальця кисті. Під

утримувачем розгиначів обидва м'язи об-

горнуті спільною сухожилковою піхвою.

Сухожилок м'яза прикріплюється до про-

ксимальної фаланги І пальця.

Функція. Розгинає І палець і част-

ково кисть.

Іннервація: променевий м'яз

(CVI-CVII).

Довгий м'яз — розгинач великого паль-

ця (т. extensor pollicis longus) (див. мал.

108, 109) починається на задній поверхні

середньої третини ліктьової кістки і між-

кісткової перетинки передпліччя, спус-

кається косо донизу і прпсередньо від

М'язи (м'язова система) 143

попереднього м'яза. Сухожилок м'яза про-

ходить під утримувачем розгиначів, де він

вкритий власною сухолсилковою піхвою, на

тильну сторону великого пальця і закін-

чується на основі дистальної його фаланги.

Функція. Розгинає і відводить ве-

ликий палець.

Іннервація: променевий нерв

(CVI-CVIII).

Проміжок між сухожилками коротко-

го м'яза — розгинача великого пальця

кисті та довгого відвідного м'яза велико-

го пальця ззовні (з радіального боку) і

сухожилком довгого м'яза — розгинача

великого пальця кисті зсередини нази-

вається «анатомічною табакер-

к о ю».

М'яз — розгинач вказівного пальця

(т. extensor iriditis) (див. мал. 108, 109).

Починається від задньої поверхні нижньої

третини ліктьової кістки і від міжкістко-

вої перетинки передпліччя. Його сухожи-

лок, пройшовши під утримувачем розги-

начів, де він лежить у спільній сухожил-

ковій піхві розгиначів, прямує до II паль-

ця і вплітається в його тильне сухожил-

кове розтягнення.

Функція. Розгинає II палець.

Іннервація — променевий нерв

(CVI-CVIII).

М'язи кисті

М'язи кисті поділяють на три групи:

бічну (м'язи підвищення великого паль-

ця), присередню (м'язи підвищення мізин-

ця) і середню.

М'язи підвищення великого паль-

ця. У цій групі нараховують чотири м'я-

зи (мал. 110).

Короткий відвідний м'яз великого

пальця 0/2. abductor pollicis brevis) — не-

великий сплощений м'яз, розташований

біля радіального краю підвищення вели-

кого пальця. Починається від утримува-

ча згиначів і горбка човноподібної кістки

й прикріплюється до бічної поверхні ос-

нови проксимальної фаланги І пальця.

Функція. Відводить І палець.

Іннервація: серединний нерв

(CVI-CVII).

Мал. 110. М'язи кисті (ділянка долоні):

/ — m. pronator quadratus; 2 — m. flexor carpi ulnaris

(відрізаний); 3 — retinaculum flcxorum; 4 — m. opponens

digiti minimi; 5 — mm. interossci palmares; 6 — Hi. lumbricalis

digiti minimi (відрізаний); 7 — tendo m. flcxoris digitorum

superficialis; 8 — tendo m. flcxoris digitorum profundi; 9 —

vag. tendinis m. flcxoris indicis; 10 — m. intcrosscus dorsal is;

11 — m. adductor pollicis; 12 — m. abductor pollicis brevis

(відрізаний); 13, 16 — m. flexor pollicis longus; 14 — m.

flexor pollicis brevis; 15 — m. opponens pollicis.

Короткий м'яз — згинач великого

пальця (т. flexor pollicis brevis) скла-

дається з двох невеликих головок — по-

верхневої (рудимент черевця поверхневого

згинача пальців) і глибокої (відщеплений

пучок долонного міжкісткового м'яза), між

якими проходить сухожилок довгого зги-

нача великого пальця. Поверхнева голов-

ка починається від утримувача згиначів і

прикріплюється до променевої сесамопо-

дібної кістки п'ястково-фалангового сугло-

ба. Глибока головка відходить від кістки-

трапеції, основи І п'ясткової кістки, трапе-

цієподібної та головчастої кісток і при-

кріплюється до капсули и'ястково-фалан-

гового суглоба та ліктьової сесамоподіб-

ної кістки цього суглоба.

Функція. Згинає і частково проти-

ставляє великий палець.

144 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

Іннервація поверхневої головки —

серединний нерв (CVI —CVII), глибокої —

ліктьовий (CVIII-TI).

Протиставний м'яз великого пальця

(т. opponcns pollicis) починається від ут-

римувача згиначів і горбка кістки-трапеції

й прикріплюється до всього променевого

краю І п'ясткової кістки.

Ф у н к ц і я визначена назвою.

Іннервація: серединний нерв

(CVI-CVII).

Привідний м'яз великого пальця (т. ad-

ductor pollicis) складається з поперечної

та косої головок. Поперечна головка по-

чинається на долонній поверхні III п'яст-

кової кістки і прикріплюється до ліктьо-

вої сесамоподібної кістки, суміжних діля-

нок основи проксимальної фаланги І паль-

ця та капсули п'ястково-фалангового су-

глоба. Коса головка починається від ос-

нови II і III п'ясткових кісток, від головчас-

тої кістки та променевої зв'язки зап'яст-

ка і прикріплюється там само, де й попе-

речна.

Функція. Приводить і частково про-

тиставляє І палець.

Іннервація: ліктьовий нерв

(CVIII-TI).

М'язи підвищення мізинця також

складаються з чотирьох м'язів, але всі вони

розвинуті слабко (див. мал. 110, 107).

Короткий долонний м'яз (т. pal maris

brevis) у людини рудиментарний (іноді його

немає). Нечисленні пучки його починають-

ся від ліктьового боку долонного апоневро-

зу, йдуть у поперечному напрямку і закін-

чуються в шкірі підвищення мізинця.

Ф у к к ц і я. Скорочення м'яза сприяє

щільному приляганню шкіри долоні до

охопленого рукою предмета.

Іннервація: ліктьовий нерв (CVII,

ТІ).

Відвідний м'яз мізинця (т. abductor

digiti minimi) починається малопомітним

черевцем від утримувача згиначів і горо-

хоподібної кістки, прикріплюється до

ліктьового краю основи проксимальної

фаланги V пальця.

Функція. Відводить V палець.

Іннервація: ліктьовий нерв (CVII,

ТІ).

Короткий м'яз — згинач мізинця (т. fle-

xor digiti minimi brevis) починається від

утримувача згиначів і горохоподібної кіст-

ки та прикріплюється до проксимальної

фаланги V пальця.

Функція. Згинає V палець.

Іннервація: ліктьовий нерв (CVII,

ТІ).

Протиставний м'яз мізинця (т. ор-

ponens digiti minimi) є найбільшим з цієї

групи. Починається там само, де й попе-

редній м'яз, і закінчується на присередньо-

му (ліктьовому) краї V п'ясткової кістки.

Функція. Протиставлення V пальця.

Іннервація: ліктьовий нерв (CVII,

ТІ),

М'язи середньої групи кисті у лю-

дини розташовані трьома шарами. Чер-

воподібні м'язи (mm. lumbricales) (див.

мал. 110) починаються від променевої по-

верхні (іноді променевої та ліктьової по-

верхонь) сухожилків глибокого згинача

II —V пальців і проходять до променево-

го краю проксимальних фаланг відповід-

них пальців, де й закінчуються тонкими

сухожилками в тильному апоневрозі.

Ф у и к ц і я. Згинають основну та роз-

гинають середню й дистальну фаланги II —

V пальців.

Іннервація червоподібних м'язів

І і II пальців — серединний, III і IV —

ліктьовий нерви (CVIII — ТІ).

Долонних міжкісткових м'язів (mm. іп-

terossei palmares) (мал. Ill, див. мал.

110) у людини три. Перший починається

вздовж ліктьового краю II п'ясткової

кістки, йде дистально і прикріплюється

тонким сухожилком на ліктьовому боці

проксимальної фаланги, капсулі п'ястко-

во-фалангового суглоба та дорзального

апоневрозу того самого пальця. Другий і

третій м'язи починаються і прикріплюють-

ся до IV і V п'ясткових кісток у тих са-

мих точках, але з променевого боку.

Функція. Приводить II, IV і V пальці

до III.

Іннервація: ліктьовий нерв

(CVIII-TI).

Тильні міжкісткові м'язи (mm. intcr-

ossci dorsales) (див. мал. 109, 111) —

плоскі двоперисті м'язові пластинки, що

М'язи (м'язова система) 145

Мал. 111. Розташування тильних і долонних між-

кісткових м'язів:

/ — mm. inrcrossei dorsales; 2 — mm. ¡nterossei palmares.

починаються від суміжних поверхонь

(ближче до тилу) І —V п'ясткових кісток

і заповнюють усі чотири міжп'ясткові

проміжки. На рівні головок п'ясткових

кісток м'язи переходять у сухожилки, ЯКІ

закінчуються в тильному апоневрозі, кап-

сулі п'ястково-фалангових суглобів і про-

ксимальних фаланг. При цьому сухожил-

ки І і П м'язів послідовно прикріплюють-

ся до II і III пальців (з променевого боку),

а III і IV м'язів — до III —IV пальців

(з ліктьового боку).

Ф у н к ц і я: відводять II — IV пальці

від ПІ, згинають їх у п'ястково-фаланго-

вому та розгинають у міжфаланговому су-

глобах.

Іннервація: ліктьовий нерв

(CVIII-TI).

Топографічна анатомія

верхньої кінцівки

Лікареві треба знати розташування різ-

них міжм'язових ямок, отворів, каналів

і борозен на верхніх кінцівках, де заляга-

ють великі судини та нерви.

Пахвова порожнина (cavitas axillaris),

у якій містяться пахвові судини, стовбури

плечового сплетення та лімфатичні вузли,

обгорнуті великою кількістю жирової тка-

нини, за формою нагадує зрізану чотири-

сторонню піраміду. її верхівка, обмежена

спереду ключицею та підключичним м'я-

зом, а ззаду — першим ребром, обернена

догори і присередньо, сполучається з ді-

лянкою шиї, а основа відкрита донизу і ви-

стелена пахвовою фасцією. У пахвовій

порожнині розрізняють передню, задню,

присередню та бічну стінки.

Передню стінку -порожнини, утворену

великим і малим грудними м'язами, поді-

ляють на три трикутники: ключично-груд-

ний (trigonum clavipectorale), обмежений

зверху ключицею і знизу верхнім краєм

малого грудного м'яза, грудний (trigonum

pectorale), що відповідає контурам мало-

го грудного м'яза; підгрудний (trigonum

subpectorale) — простір, відмежований

зверху нижнім краєм малого та знизу ниж-

нім краєм великого грудного м'яза.

Задню стінку пахвової порожнини ут-

ворює найширший м'яз спини, малий і ве-

ликий круглі та підлопатковий м'язи, а та-

кож довга головка триголового м'яза пле-

ча, яка проходить через щілину, що відме-

жована зверху малим круглим м'язом, зни-

зу — великим круглим м'язом, збоку —

шийкою плечової кістки. Ця щілина ді-

литься довгою головкою триголового м'я-

за плеча, що йде перпендикулярно, на два

отвори: бічний чотиристоронній (for. quad-

rilaterum) і присередній тристоронній (for.

trilaterum) (див. мал. 104). Через ці отво-

ри проходять судини й нерви.

Бічна стінка порожнини обмежена м'я-

зами плеча, присередня — переднім зуб-

частим м'язом.

Канал променевого нерва (canalis п.

radialis) утворений однойменного бороз-

ною плечової кістки та черевцем триголо-

вого м'яза плеча. Його верхній отвір ви-

значається між присередньою та бічною

головками м'яза, а нижній відкривається

в зовнішньопередній ліктьовій борозні.

У каналі проходять променевий нерв і гли-

бока артерія плеча.

Присередня та бічна борозни двого-

лового м'яза чітко вимальовуються на

шкірі плеча відповідно до присереднього

і бічного контурів цього м'яза. Найваж-

ливішою є присередня борозна (sulcus

bicipitalis medialis), оскільки вона відпо-

відає проекції основного судинно-нерво-

вого пучка плеча.

Ліктьова ямка (fossa cubitalis) визна-

чається в передній ліктьовій ділянці. Вона

обмежена зверху плечовим м'язом, збо-

ку — пйечово-променевим м'язом і при-

146 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

середньо — круглим м'язом-привертачем

(пронатором) (див. мал. 106). В глибині

ліктьової ямки розташований сухожилок

двоголового м'яза, а всередину від нього —

плечові артерії, вена та серединний нерв.

Безпосередньо під шкірою ямки залягає

серединна вена ліктя. Біля бічного і при-

середнього країв ліктьової ямки проходять

передні бічна й присередня ліктьові бо-

розни.

Передня бічна ліктьова борозна, у якій

залягають променевий нерв і судини, що

його супроводжують, обмежена присе-

редньо двоголовим (разом з плечовим)

і збоку плечово-променевим м'язами. Пе-

редня присередня ліктьова борозна, де

містяться бічні гілки плечової та ліктьо-

вої артерій і супровідні вени, утворена

ззовні двоголовим (разом з плечовим)

м'язом, присередньо — круглим м'язом-

привертачем.

Аналогічні борозни виділяють також у

задній ліктьовій ділянці з обох боків

ліктьового відростка ліктьової кістки. Зад-

ня присередня ліктьова борозна, об-

межена ліктем і присереднім надвирост-

ком плечової кістки, глибша; у ній безпо-

середньо під шкірою проходить ліктьовий

нерв.

Канал ліктьового нерва починається в

задній присередній ліктьовій борозні,

звідки спускається між капсулою ліктьо-

вого суглоба і головками ліктьового зги-

нача зап'ястка і далі переходить у ліктьо-

ву борозну на передпліччі.

У нижній чверті передньої ділянки пе-

редпліччя між сухожилками згиначів доб-

ре помітні три борозни: променева, в гли-

бині якої звичайно промацується пульса-

ція променевої артерії і яка обмежена

ззовні сухожилком плечово-променевого

м'яза, а зсередини сухожилком промене-

вого згинача зап'ястка; серединна, де

міститься серединний нерв, утворена при-

середньо сухожилком поверхневого зги-

нача пальців і ззовні сухожилком проме-

невого згинача зап'ястка; ліктьова, у якій

проходять ліктьові артерія, вена та нерв,

розташована між ліктьовим згиначем за-

п'ястка (зсередини) та поверхневим зги-

начем пальців (збоку).

Фасції верхньої кінцівки

Розрізняють поверхневу і власну фасції

верхньої кінцівки. Поверхнева фасція є

безпосереднім продовженням однойменної

фасції суміжних ділянок і розвинута дуже

мало.

Власна фасція верхньої кінцівки має

вигляд щільного сполучнотканинного ли-

стка, який обгортає вільну кінцівку в ціло-

му, відділяє одну від одної групи м'язів

або окремі м'язи, утворює апоневрози,

фіброзні канали тощо. Розрізняють такі

фасціальні утвори.

Над- і підостьова фасції (fascia supra-

et fascia infraspinata) вкривають одно-

йменні м'язи у вигляді щільних сполуч-

нотканинних листків, які разом з лопаткою

утворюють кістково-фіброзні простори.

Дельтоподібна фасція (fascia delto-

idea) — щільна сполучнотканинна плас-

тинка, яка тісно прилягає до однойменно-

го м'яза; віддає в глибину численні відро-

стки між м'язовими пучками.

Пахвова фасція (fascia axillaris) —

пухка пластинка, пронизана великою кіль-

кістю отворів для судин; вистеляє одно-

йменну ямку.

Фасція плеча (fascia brachii) вкриває

ділянку плеча як щільний футляр. Збоку

і зсередини від футляра до плечової кістки

відходять такі самі пластинки щільної во-

локнистої сполучної тканини (бічна й при-

середня міжм'язові перегородки), які ціл-

ком обмежують (разом з плечовою кіст-

кою) передню та задню групи м'язів пле-

ча. Фасція плеча формує сполучнотка-

нинні піхви для групи м'язів, кожного м'я-

за окремо і для судинно-нервового пучка

плеча (мал. 112).

Знизу фасція плеча зростається з окіс-

тям ліктьового відростка і надвиростками

плечової кістки, далі переходить у фас-

цію передпліччя.

Фасція передпліччя (fascia antebra-

chii) утворює загальний щільний футляр

для всіх м'язів передпліччя і віддає поз-

довжні листки до кісток передпліччя, які

відділяють передню групу м'язів від зад-

ньої і утворюють перегородки між окре-

мими м'язами. Менше розвинуті фас-

М'язи (м'язова система) 147

ціальиі прошарки між м'язами глибокого

шару (мал. 113).

Фасція передпліччя в ділянці зап'ястка

утворює щільне, фіксоване до кісток колове

стовщення, яке називається на тильній по-

верхні тримачем м'язів-розгиначів (ге-

tinaculum extensorum) (див. мал. 108), на

долонній — тримачем м'язів-згиначів (ге-

tinaculum flexorum) (див. мал. 110). Від

тримача м'язів-розгиначів до кісток від-

ходять відростки волокнистої сполучної тка-

нини, що утворюють такі волокнисті піхви

сухожилків (vaginae tendinum): піхву су-

хожилків довгого відвідного м'яза та корот-

кого м'яза — розгинача великого пальця

(vag. tendinum тт. abductoris longi et exten-

soris pollicis brevis); піхву сухожилків про-

меневих м'язів — розгиначів зап'ястка (vag.

tendinum тт. extensorum carpi radialium);

піхву сухожилка довгого м'яза — розгина-

ча великого пальця (vag. tendinis т. exten-

soris pollicis longi); піхву сухожилків м'я-

за — розгинача пальців і м'яза — розгина-

ча вказівного пальця (vag. tendinum тт.

extensoris • digitorum et extensoris indicis);

піхву сухожилка м'яза — розгинача мізин-

ця (vag. tendinis т. extensoris digiti тіпіті);

піхву сухолсилка ліктьового м'яза — розги-

нача зап'ястка (vag. tendinis т. extensoris

carpi ulnaris) (мал. 114).

Тримач згиначів, фіксуючись до кісток

зап'ястка, обмежує канал зап'ястка (cana-

lis carpi). У ньому залягає сухожилок про-

меневого м'яза — згинача зап'ястка, обгор-

нуте загальною синовіальною піхвою м'я-

зів-згиначів (vag. synovialis communis тт.

flexorum), сухожилки поверхневого і гли-

бокого згиначів пальців кисті та в ізольо-

ваній синовіальній піхві (vag. tendinis т.

flexoris pollicis longi) сухожилок довгого

м'яза — згинача великого пальця кисті (ця

піхва оточує сухолшлок, досягає дисталь-

ної фаланги великого пальця кисті) (мал.

115), атаколс серединний нерв. Присеред-

ньо від каналу зап'ястка у товщі тримача

згиначів залягає волокнистий канал, через

який проходять ліктьові нерв і артерія.

На тильній поверхні кисті міститься

тильна фасція кисті (fascia dorsalis та-

nus), яка складається з двох фасціальних

листків: поверхневого, спаяного сухожил-

Мал. 112. Фасції, м'язи та міжм'язові перего-

родки плеча (поперечний розпил):

/ — fascia brachіі; 2 — cutis; З — sulcus bicipitalis medialis і

розташовані в ній v. basilica (5) і глибше — судинно-нсрво-

вий пучок (a. brachialis — 4, n. mcclianus — 6, vv. brachiales —

7); S — n. ulnaris; 9 — septum intermuscularc brachii mediale;

10 — humerus; / /, 12, 13 — in. triceps brachii; 14, 15 — septum

intermuscularc brachii laterale; 16 — n. radialis; 17 —

m. brachialis; 18 — m. biceps brachii.

21 22 23 1 2 3 4

Мал. 113. Фасції, м'язи та міжм'язові перего-

родки передпліччя (поперечний розпил перед-

пліччя посередині):

/ — пі. flexor digitorum superficialis; 2 — m. palmaris longus;

3 — a. et vv. ulnares; 4 — n. ulnaris; 5 — m. flexor carpi

ulnaris; 6' — fascia antebrachii; 7 — in. flexor digitorum

profundus; 8 — cutis; 9 — ulna; 10 — m. extensor carpi ulnaris;

// — m. supinator; 12 — m. extensor digitorum; 13 — vasact

nn. intcrossei; 14 — membrana interossea; 15 — m. abductor

pollicis longus; m. extensor pollicis brevis; m. extensor pollicis

longus; 16, 18 — m. extensor carpi radialis longus et brevis;

17 — radius; 19 — a., vv. et n. radiales; 20 — m. brachioradialis;

21 — m. pronator teres; 22 — m. flexor carpi radialis; 23 — n. mc-

dianus.

148 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

Мал. 114. Сухожилкові піхви тилу кисті:

/ — vag. tend in um mm. exteusorum carpi radialium; 2 —

vag. tendinum mm. abduetoris longi et extensoris brevis

pollicis; 3 — vag. tendinis m. extensoris pollicis longi; 4 —

connexus intertendineus; 5 — vag. tendinis m. extensoris

digiti minimi; 6" — vag. tendinum mm. extensoris digitorum

et extensoris indiejs; 7 — vag. tendinis m. extensoris carpi

ulnaris; <S' — retinaculum extensorum.

ками розгиначів він формує тильний апо-

невроз пальців, і глибокого, який вкриває

тильні міжкісткові м'язи.

У ділянці долоні тонка долонна фасція

встеляє групи м'язів підвищень великого

пальця і мізинця. У середньому її відділі є

фасціальне вмістилище для сухожилків зги-

начів і червоподібних м'язів. Вмістилище має

два листки: поверхневий, який формує

щільний долонний апоневроз (aponeurosis

palmaris), міцно зрощений великою кількістю

відростків з шкірою, і глибокий (тонший),

який вкриває долонні міжкісткові м'язи.

На долонній поверхні кисті фасція утво-

рює волокнисті піхви пальців кисті (vagg.

fibrosae digitorum manus) для сухожилків,

обгортаючи їх поперечними та перехресни-

ми пучками. Всередині волокнистих піхов

крім описаної синовіальної піхви сухожил-

ка довгого згинача великого пальця кисті є

Мал. 115. Синовіальні піхви кисті (ділянка долоні):

/ — m. pronator quadratus; 2 — т. flexor digitorum

profundus (tendo); 3 — m. flexor digitorum superficialis

(fehdp); 4 — retinaculum flexorum; 5 — vag. synovialis

communis mm. flexorum; 6' — vag. synovialis digiti minimi

(видно безпосередній перехід у загальну синовіальну піхву

згиначі»); 7 — vagg. synoviales digitorum manus; S. 9 -

vag. synovialis tendinis m. extensoris pollicis longi; 10 —

vag. synovialis tendinis m. flexoris carpi radialis.

синовіальні піхви пальців кисті (vagg.

synoviales digitorum manus), де залягають

сухожилки згиначів II —V пальців (див. мал.

115). Синовіальні піхви II, III, IV пальців

ізольовані, а синовіальна піхва V пальця спо-

лучається із загальною синовіальною піхвою

м'язів-згиначів. Топографія синовіальних

піхов має важливе значення для з'ясування

шляхів поширення запальних процесів.

Біомеханіка рухів

верхніх кінцівок*

Верхні кінцівки є найбільш рухомими ланка-

ми апарату руху людини. Поряд з цим, будучи

органами праці, вони пристосовані до значних

силових навантажень.

""Матеріал грунтується на електроміографіч-

них дослідженнях автора (1967 — 1968), викона-

них разом з Є. І. Даннловою.

М'язи (м'язова система) 149

Усю різноманітність рухів верхньої кінцівки

в трудовій діяльності людини схематично мож-

на уявити у вигляді таких основних форм: на-

ближення до тіла якого-небудь захопленого пред-

мета; піднімання або утримування предмета

піднятим; відштовхування (рух від себе); під-

німання (опускання) верхньої кінцівки з наступ-

ним маніпулюванням кистю; ударні рухи; про-

иаторно-супінаторні рухи; обертання; тиснення

на предмет у вертикальному напрямку.

Наближення предмета до тіла — найпоши-

реніша форма руху вільної верхньої кінцівки.

При цьому передпліччя і кисть у більшості ви-

падків напівпроновані. Робота м'язів спрямова-

на на згинання ліктьового, розгинання і приве-

дення (рідше згинання) променево-зап'ястково-

го та розгинання й приведення (рідше відведен-

ня) плечового суглобів. У цьому випадку ско-

рочуються такі м'язи: поверхневий і глибокий

згиначі пальців, променевий м'яз-згинач і про-

меневі м'язи — розгиначі зап'ястка, плечово-про-

меневий м'яз, двоголовий м'яз плеча, надостьо-

вий, підостьовий, підлопатковий м'язи та в дея-

ких випадках найширший м'яз спини. Рідше при

цій формі рухів дистальні відділи кінцівок ціл-

ком проновані (веслування) або ж, навпаки, су-

піиовані (висування ящика). У першому випад-

ку переважне силове навантаження припадає на

м'язи переднього відділу передпліччя, по черзі

на триголовий і двоголовий м'язи плеча, а також

м'язи, які прямо чи опосередковано діють на

плечовий суглоб. У другому випадку головним

чином скорочується двоголовий м'яз і м'язи, які

розгинають плечовий суглоб.

Піднімання або утримування предмета ви-

магає, як правило, напівпронованого (рідше про-

нованого) положення передпліччя й кисті. При

цьому основна робота м'язів спрямована на стис-

кування пальців і згинання ліктьового (іноді й

плечового) суглоба, а переважне навантаження

припадає на згиначі пальців, плечово-промене-

вий м'яз, променевий м'яз-згинач і променеві

м'язи — розгиначі зап'ястка, двоголовий м'яз пле-

ча і частково великий грудний і передню части-

ну дельтоподібного м'яза. Під час утримування

предмета (перенесення вантажу на витягнутій

руці) крім скорочення згиначів пальців значно

напружуються всі м'язи вільної верхньої кін-

цівки, що запобігає перерозтягненню зв'язково-

го апарату. Якщо м'язи верхньої кінцівки роз-

винуті слабко (у дітей, виснажених людей), пе-

ренесення тяжких речей може призвести до трав-

мування зв'язкового апарату.

Відштовхування предмета потребує актив-

ної участі розгиначів, причому найбільше наван-

таження припадає на триголовий м'яз плеча. Од-

ночасно дуже скорочується передній зубчастий

м'яз, який сильно висуває верхню кінцівку впе-

ред.

Під час піднімання необтяженої верхньої

кінцівки вперед скорочується двоголовий м'яз

плеча, великий грудний м'яз і м'язи радіального

відділу передпліччя.

Під час ударних рухів (праця молотобійця)

верхня кінцівка перебуває переважно в напівпро-

нованому положенні і робота м'язів полягає ось

у чому. Попереднє піднімання руки, крім напру-

ження м'язів — згиначів пальців, потребує ско-

рочення всіх згаданих у попередньому випадку

м'язів, але останні внаслідок обтяження руки по-

винні працювати з великим напруженням. Удар

виконується головним чином завдяки силовому

скороченню триголового м'яза плеча та всіх

м'язів долонної поверхні передпліччя.

Пронаторно-супінаторні рухи при зігнуто-

му ліктьовому суглобі здійснюються переважно

скороченням пронаторів і супінаторів передпліч-

чя, а при розігнутій верхній кінцівці в них бе-

руть активну участь великий і малий грудні, над-

остьовий і підостьовий м'язи, найширший м'яз

спини, а також передня й задня частини дельто-

подібного м'яза.

Під час колових обертань верхньої кінцівки по

черзі працюють м'язи, які піднімають, відводять і

опускають плече та пояс верхньої кінцівки. Отже,

при цьому беруть участь двоголовий м'яз плеча, ве-

ликий грудний і передній зубчастий м'язи, усі час-

тини дельтоподібного та верхні пучки трапецієпо-

дібного м'язів, м'яз — підіймач лопатки, ромбопо-

дібні м'язи та частково (при форсованому опускан-

ні поясу верхньої кінцівки) малий грудний, підклю-

чичний і нижні пучки трапецієподібного м'яза.

Тиснення на предмет у вертикальному напрям-

ку дає змогу використати верхню кінцівку для си-

лового впливу на важіль другого роду. Ця функція

потребує переважно роботи розгиначів, які діють

на ліктьовий суглоб. Однак при цьому дуже напру-

жуються всі м'язи передньої ділянки передпліччя,

захоплюючи м'язи кисті, бо їх роль у цьому випад-

ку полягає у зміцненні променево-зап'ясткового суг-

лоба та в запобіганні його перерозгинанню.

Функціонально найважливішою частиною верх-

ньої кінцівки є кисть. Велика складність і значна

різноманітність рухів кисті забезпечуються голов-

ним чином найбільш досконалими формами проти-

ставлення великого пальця, диференційованістю

рухів кожного пальця, великою рухомістю проме-

нево-зап'ясткового суглоба; чіткою координацією

всіх видів руху кисті та кінцівки в цілому*, зумов-

леного функцією центральної нервової системи.

*Треба мати на увазі, що під час виконання

руками тих чи інших дій, навантаженню підля-

гають не тільки м'язи, які безпосередньо забез-

печують зовнішній ефект роботи, а й ті, що спри-

яють збереженню певної пози працюючого. —

Прим. ред.

150 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

Деякі позиції верхніх кінцівок створюють

сприятливі умови для активної участі допоміж-

ної дихальної мускулатури в акті дихання. До

них належать: фіксація поясу верхньої кінцівки

за допомогою скорочення ромбоподібних м'язів;

упор розігнутими верхніми кінцівками (на стіл,

спинку стільця тощо); опора кисті (на палицю);

положення ліктів (на підлокітниках); упор тулу-

ба (на спинку стільця, крісла тощо); положення

рук на стегнах. Навпаки, опускання поясу верх-

ньої кінцівки, що в більшості випадків має па-

сивний характер (дія сили ваги кінцівки) і що

звичайно буває під час великої м'язової втоми

(у працюючих сидячи без підлокітників), неспри-

ятливо відбивається на глибині вдиху і призво-

дить до поверхневого дихання.

М'язи нижньої кінцівки

М'язи нижньої кінцівки розвиваються

з вентральних ділянок поперекових і кри-

жових міотомів.

Клубово-поперековий м'яз (т. ilio-

psoas) складається з двох більш-менш са-

мостійних м'язів — великого поперекового

та клубового, що мають одне загальне при-

кріплення.

Великий поперековий м'яз (т. psoas

major) (див. мал. 100) починається на

бічних поверхнях і поперечних відрост-

ках ТХІІ і всіх поперекових хребців, звідки

він спускається донизу під пахвинну зв'яз-

ку-

Клубовий м'яз (т. iliacus) (див. мал.

100) починається від усієї поверхні клу-

бової ямки. Його пучки, конвергуючи, ідуть

донизу під пахвинну зв'язку, де разом з

попереднім м'язом виходять через м'язо-

ву лакуну на стегно і прикріплюються до

малого вертлюга стегнової кістки. Між

м'язом і капсулою кульшового суглоба

міститься синовіальна сумка.

Функція. Згинає і супінує стегно,

при фіксованому стегні нахиляє тулуб.

Іннервація: м'язові гілки попере-

кового сплетення (LI — LIV).

Малий поперековий м'яз (т. psoas

minor) (див. мал. 100) добре розвинутий

у чотириногих ссавців, у людини часто його

немає. Це тонкий м'язово-сухожилковий

тялс, який починається на бічній поверхні

ТХІІ і LI хребців і прикріплюється до

клубово-лобкового підвищення.

Іннервація: м'язові гілки попере-

кового сплетення (LI — LU).

Великий сідничний м'яз (т. gluteus

maximus) (мал. 116) — один з найміцні-

ших м'язів тіла людини. Починається від

сідничної поверхні клубової кістки назовні

від задньої сідничної лінії, від нижнього

краю грудо-поперекової фасції, бічного

краю крижової та куприкової кісток. По-

тужні м'язові пучки товстим широким

пластом спускаються донизу й назовні,

перекидаються через великий вертлюг (тут

під м'язом лежить синовіальна сумка) і за-

кінчуються в широкій фасції стегна та на

сідничній горбистоегі.

Функція. Міцний розгинач і від-

відний м'яз стегна, натягує широку фас-

цію стегна. Під час опирання на ноги (дво-

стороннє скорочення) — розгинає зігну-

тий тулуб.

Іннервація: нижній сідничний нерв

(LV - SII).

Середній сідничний м'яз (т. gluteus

médius) (мал. 117) — не такий міцний м'яз,

як попередній, і майже цілком прикритий

ним. М'яз віялоподібної форми, починаєть-

ся на сідничній поверхні клубової кістки

між задньою і передньою сідничними лі-

ніями та клубовим гребенем. М'язові пуч-

ки, йдучи донизу і вбік, переходять у міц-

ний сухожилок, який прикріплюється до

верхньої поверхні великого вертлюга (тут

залягає синовіальна сумка).

Функція. Відводить стегно (передні

пучки одночасно привертають, а задні —

відвертають), у положенні стоячи нахиляє

тулуб в однойменний бік.

Іннервація: верхній сідничний

нерв (LIV - SI).

Малий сідничний м'яз (т. gluteus

minimus) (див. мал. 117) — невеликий

м'язовий пласт, що починається від сіднич-

ної поверхні клубової кістки між перед-

ньою та нижньою сідничними лініями,

спускається донизу і переходить у сухо-

жилок, який прикріплюється до передньої

поверхні великого вертлюга, де є синові-

альна сумка.

Функція. Відводить стегно, в поло-

женні стоячи нахиляє тулуб в одноймен-

ний бік.