Свиридов О.І. Анатомія людини

Подождите немного. Документ загружается.

М'язи (м'язова система) 151

Мал. 116. М'язи правої нижньої кінцівки

(mm. membri inferioris dextri):

a — вид спереду: / - lig. inguinale; 2 — m. iliopsoas; 3 -

m. pectineus;'-/ - m. adductor longus; 5 — m. gracilis; 6 -

m. gastrocnemius (caput mediate); 7 — m. solcus; 8 — m.

extensor hallucis longus (tendo); 9 — m. extensor digitorum

longus; 10 — m. tibialis anterior; // — m. quadriceps femoris;

12 — m. sartorius; 13 — m. tensor fasciae latac;

6 — вид ззаду: / — m. gluteus maximus; 2 - m. biceps

femoris; 3 — m. gastrocnemius; 4 — tendo calcaneus (Achillis);

5 — m. solcus; в — m. semimembranosus; 7 — m. semiten-

dinosus.

Мал. 117. М'язи сідничної ділянки (mm. reg. glutea):

1 — m. gluteus nicdius (відрізаний); 2 — m. gluteus minimus; 3, 4 — mm. gemclli superior ct inferior; 5 — trochanter major

(відрізаний); 6" — m. quadratus femoris (відрізаний); 7 — m. obturatorius cxtcrnus; 8 — lig. sacrotubcralc (відрізаний); 9 —

lig. sacrospinalc; 10 — m. obtu ratorius internus; // — for. infrapiriformis; 12 — m. piriformis; 13 — for. suprapiriformis.

Іннервація: верхній сідничний

нерв (LIV - SI).

М'яз — натягач широкої фасції (т. ten-

sor fasciae latae) (див. мал. 116, а) — ко-

роткий (до 10 см), але досить потужний чо-

тирикутний пласт, розташований на перед-

ньобічній поверхні таза. Вертикальні пучки

м'яза починаються від клубового гребеня

поблизу верхньої передньої його ості. Дис-

тально м'язові пучки переходять у волок-

нисту частину, міцно зв'язану з широкою

фасцією стегна, яка називається клубово-

великогомілковим пасмом (tractus ilioti-

bialis), що закінчується в фасції гомілки.

Функція. Натягує широку фасцію,

відводить і згинає стегно, згинає гомілку.

Іннервація: верхній сідничний

нерв (LIV - SI).

Грушоподібний м'яз (т. piriformis) (див.

мал. 117) починається на тазовій поверхні

крижової кістки назовні від крижових отворів

(між II і IV). Пучки м'язів, конвергуючи,

прямують назовні, проходять через великий

сідничий отвір і сухожилком прикріплюють-

ся до верхівки великого вертлюга.

Функція. Злегка відводить стегно.

Іннервація: короткі м'язові гілки

крижового сплетення (SI — SII).

152 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

Мал. 118. М'язи переднього відділу стегна

(ями. сотр. femoris (interim):

I — ni. psoas major; 2 — m. piriformis; З — m. iliopsoas; 4 —

ni. pectiiicus; 5 — m. gracilis (відрізаііий); в — m. adductor

longus; 7 — m. adductor magnus; 8, 10, 15, їв — m. quadriceps

femoris (прямий м'яз стегна відрізаний); 9 — m.

semimembranosus; // — lig. collatérale tibiale; 12, 13, 14 —

tendines mm. gracilis, semitendinosi, sartorii (pes anserinum

supcrficialis); 17 — bursa iliopectinca; 18 — in. gluteus mcdius;

19 — m. rectus femoris (підрізаний); 20 — m. iliacus.

Внутрішній затульний м'яз (m. obtu-

ratorius interims) (див. мал. 117) відхо-

дить від внутрішньої поверхні затульної

перетинки та від країв кісток, які її оточу-

ють. Звідси м'язові пучки, конвергуючи,

піднімаються догори й назад, перекидають-

ся через малу сідничу вирізку (де під м'я-

зом розташована синовіальна сумка), по-

вертають під кутом убік і міцним корот-

ким сухожилком прикріплюються до верт-

люжної ямки.

Функція. Су піну є стегно.

Іннервація: короткі м'язові гілки

крижового сплетення (LIV — SII).

Верхній і нижній близнюкові м'язи

(mm. gemelli superior et inferior) (див.

мал. 117) — слабкі м'язові тяжі (близько

10 мм завширшки й до 5 мм завтовшки),

розташовані по обидва боки сухожилка

попереднього м'яза. Верхній м'яз почи-

нається від сідничої ості, нижній — від

сідничого горба. Обидва закінчуються на

дні вертлюжної ямки.

Функція. Відвертають стегно.

Іннервація: короткі гілки крижо-

вого сплетення (LIV — SI).

Квадратний м'яз стегна (m. quadratus

femoris) (див. мал. 117) — короткий

міцний чотирикутний м'язовий пласт з

поперечним спрямуванням пучків. М'яз

починається на сідничому горбі і закін-

чується на міжвертлюжному гребені.

Функція. Супінація стегна.

Іннервація: короткі гілки крижо-

вого сплетення (LIV— SI).

Зовнішній затульний м'яз (m. obtura-

torius externus) (див. мал. 117) починаєть-

ся безпосередньо м'язовими пучками від

зовнішніх поверхонь затульної перетинки

і країв кісток, які утворюють затульний

отвір. М'язові пучки йдуть убік і частково

дорзально позаду шийки стегнової кістки,

переходять у тонкий сухожилок, який при-

кріплюється до вертлюжної ямки поряд з

сухожилком однойменного внутрішнього

м'яза і до капсули кульшового суглоба.

Функція. Супінація стегна.

Іннервація: затульний нерв (LUI —

LIV).

М'язи стегна поділяють на три відді-

ли: передній, задній і присередній.

Передній відділ стегна

(відділ розгиначів). Кравецький м'яз

(m. sartorius) (див. мал. 116, а) починає-

ться на верхній передній клубовій ості, ля-

гає косо в передню стегнову борозну, оги-

нає ззаду присередній виросток стегнової

кістки і прикріплюється в ділянці горбис-

тості великогомілкової кістки.

Функція. Згинає стегно і гомілку,

привертаючи її.

Іннервація: стегновий нерв (LI —

LUI).

Чотириголовий м'яз стегна (т. quad-

riceps femoris) (див. мал. 116, а, 118) на-

лежить до найміцніших м'язів тіла люди-

ни, що визначається його великою роллю

М'язи (м'язова система) 153

в прямоходінні. Цей м'яз складається з чо-

тирьох неоднакових за будовою і за функ-

цією м'язів: прямого і трьох широких.

Прямий м'яз стегна (т. rectus femo-

ris) — міцний двоперистий веретенопо-

дібної форми. Починається двома корот-

кими сухожилками від нижньої передньої

ості клубової кістки і верхнього краю

кульшової западини. Спускається донизу

і входить до спільного закінчення решти

головок чотириголового м'яза. При цьо-

му основна маса сухожилка м'яза зрос-

тається з наколінком, потім продовжуєть-

ся дистально і в складі потужної зв'язки

иаколінка прикріплюється до горбистості

великогомілкової кістки.

Бічний широкий м'яз (т. vastus late-

ralis) розташований на зовнішньопередній

поверхні стегна, потужний, з косим напрям-

ком пучків. М'яз починається від иижньо-

зовнішньої ділянки великого вертлюга,

верхньої третини міжвертлюжної лінії та

бічної губи шорсткої лінії стегнової кістки.

Його пучки, йдучи косо зверху донизу

і ззовні досередини, вплітаються в загаль-

не сухожилкове розгалуження наколінка.

Присередній широкий м'яз (т. vastus

medialis) потужний, займає передиьопри-

середню ділянку стегна, безпосередньо

прилягаючи до його прнсередньої м'язо-

вої групи. Починається від прнсередньої

губи шорсткої лінії стегнової кістки, спус-

кається косо зверху донизу, зсередини

назовні й дистально і переходить у широ-

ке сухожилкове розгалуження, яке охоп-

лює спереду наколінок.

Проміжний широкий м'яз (т. vastus

intermedius) розташований на передній

поверхні діафіза стегнової кістки між дво-

ма попередніми м'язами. Починається поз-

довжніми м'язовими пучками безпосеред-

ньо від кістки. Приблизно на середині

стегна проміжний м'яз переходить у су-

хожилковий пучок, велика частина якого

приєднується до сухожилка прямого м'я-

за стегна.

Усі чотири м'язи спереду колінного су-

глоба утворюють сплетення сухожилкових

пучків, які зміцнюють його капсулу. Цен-

тральна частина сплетення у вигляді зв'яз-

ки наколінка прикріплюється до горбис-

тості великогомілкової кістки, а бічна і при-

середия частини закінчуються у верхніх

відділах кісток гомілки у вигляді бічного

та присереднього тримачів наколінка.

Функція. Згинає стегно (за рахунок

прямого м'яза) і з великою силою розги-

нає гомілку в колінному суглобі.

Іннервація: стегновий нерв (LII —

LIV),

Суглобовий м'яз коліна (т. articularis

genus) у вигляді невеликої м'язової плас-

тинки відходить від передньої поверхні

нижньої третини стегнової кістки і закін-

чується на капсулі колінного суглоба.

Функція. Витягує суглобову кап-

сулу.

Іннервація: стегновий нерв (LII —

LIV).

Задній відділ стегна (відділ

згиначів). Півсухожилковий м'яз (т. se-

mitendinosus) (див. мал. 116,6) почи-

нається від сідничого горба, спускається

вниз і, тримаючись присереднього краю

стегнової кістки, зразу ж переходить у дов-

гий сухожилок і прикріплюється на гор-

бистості великогомілкової кістки.

Іннервація — сідничий нерв

(LiV-sm.

Напівперетинчастий м'яз (т. semimem-

branosus) (див. мал. 116, б) так само, як і

попередній, починається від сідничого гор-

ба, спускається донизу, ближче до присе-

реднього краю, і дистально розпадається

на три масивні фіброзні ніжки, які діста-

ли назву глибокої гусячої лапки. Одна

ніжка прикріплюється до присереднього

виростка великогомілкової кістки, друга —

до фасції, яка вкриває підколінний м'яз, а

пучки третьої, завернувши догори, злива-

ються з косою підколінною зв'язкою.

Іннервація — сідничий нерв

(LIV-SI).

Двоголовий м'яз стегна (т. biceps

femoris) (див. мал. 116, б) складається з

двох головок — довгої і короткої. Довга

головка починається з сідничого горба,

коротка — від нижньої половини бічної

губи шорсткої лінії стегнової кістки і біч-

ної міжм'язової перегородки стегна. На рів-

ні нижньої третини стегна обидві головки

об'єднуються, переходячи при цьому в ши-

154 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

Мал. 119. М'язи заднього відділу гомілки

(mm. comp, cruris posterius) (глибока частина):

/ — caput fibulac; 2 — т. solcus (підрізаний); З — m. pe-

roneus brevis; 4 — tendo m. peronei longi; 5 — tendo m. flc-

xoris hallucis longi; Ci — tendo m. flcxoris digitorum longi;

7 — m. tibialis posterior; <S' — m. pop.liteus.

рокий сухожилок, який прикріплюється до

головки малогомілкової кістки, бічного

виростка великогомілкової кістки (тут є

синовіальна сумка) і до фасції гомілки.

Функція. Усі три м'язи укріплюють

кульшовий і колінний суглоби, розгинають

стегно і згинають гомілку. При цьому два

перші з них прокують, а третій — супінує

гомілку. Під час дистального опирання,

коли нижні кінцівки добре зігнуті (їзда

на велосипеді), усі три м'язи беруть участь

у розгинанні колінного суглоба.

Іннервація — сідничий нерв

(LIV —SI) і загальний великогомілковий.

Підколінний м'яз (т. popliteus) (мал.

119) — слабко розвинутий з косим на-

прямком пучків м'язовий тяж, що лежить

безпосередньо на задній поверхні капсу-

ли колінного суглоба. М'яз починається

від бічного виростка стегнової кістки і ко-

сої підколінної зв'язки, прикріплюється до

задньої поверхні великогомілкової кістки

(трохи вище камбалоподібної лінії) і до

капсули колінного суглоба.

Функція. Згинає і злегка проітує го-

мілку.

Іннервація: великогомілковий нерв

(LIV-SI).

Присередній відділ стег-

н а (привідний відділ стегна). Гребінний

М'ЯЗ (m. pectineus) (див. мал. 116, а, 118)

є досить потужним чотирикутним м'язо-

вим тяжем, що починається від гребеня і

горбка лобкової кістки і прикріплюється до

гребінної лінії стегнової кістки. Цей м'яз із

розташованим збоку закінченням клубово-

поперекового м'яза утворює клубово-гребін-

ну ямку, де містяться стегнові судини.

Іннервація: затульний і стегновий

нерви (LII - LUI).

Довгий привідний м'яз (т. adductor

longus) (див. мал. 116, а) розташований

присередньо від попереднього. Його пуч-

ки починаються на лобковій кістці нюкче

від лобкового горбка і прикріплюються

до середньої третини присередньої губи

шорсткої лінії стегнової кістки.

Іннервація: затульний нерв (LII —

LIV).

Короткий привідний м'яз (т. adductor

brevis) слабший, ніж два попередні, заля-

гає позаду від них. М'язові пучки йдуть

від передньої поверхні лобкової кістки

і прикріплюються до верхньої третини ме-

діальної губи шорсткої лінії стегна.

Іннервація: затульний нерв (LII —

LIV).

Великий привідний м'яз (т. adductor

magnus) (див. мал. 118) належить до гру-

пи найпотужніших м'язів людини. Його

пучки починаються головним чином від

сідничого горба та нижніх гілок сідничої

і лобкової кісток і прикріплюються: верх-

ні — вздовж присередньої губи шорсткої

лінії стегнової кістки, нижні, зібрані в

міцний сухожилок, — до присередиього ви-

ростка цієї кістки. Між верхніми та ниж-

німи пучками м'яза утворюється сухожил-

кова щілина, через яку проходять крово-

носні судини.

М'язи (м'язова система) 155

Іннервація: затульний (LIII — LIV)

і сідннчий (LIV — LV) нерви.

Тонкий м'яз (т. gracilis) (див. мал. 116,

а) — досить широкий спочатку, дистально

поступово звужується. Його пучки відхо-

дять від передньої поверхні низхідної гілки

лобкової кістки (поблизу лобкового сим-

фізу), йдуть каудально, огинаючи ззаду при-

середній виросток стегнової кістки, закін-

чуються на горбистості великогомілкової

кістки і на відповідній ділянці фасції.

Іннервація: затульний нерв (LII —

LIV).

Ф у н к ц і ї привідних м'язів визнача-

ються їхньою назвою. Крім того, вони част-

ково згинають і приводять стегно, а тон-

кий м'яз згинає гомілку.

Сухожилки кравецького, напівсухожил-

кового і тонкого м'язів, прикріплюючись

разом на передньовнутрішиій поверхні

верхньої чверті великогомілкової кістки,

утворюють поверхневу гусячу лапку, під

якою розташована синовіальна сумка.

М'язи гомілки. На гомілці розрізня-

ють три відділи м'язів: передній, бічний і

задній. Функціонально ці м'язи розподіля-

ються головним чином на згиначі (міцніші

й численні, розташовані в задньому і бічно-

му відділах) і розгиначі (передній відділ).

Передній відділ гомілки

(відділ розгиначів). Передній великого-

мілковий м'яз (т. tibialis anterior) (див.

мал. 116, а) — найбільший у цій групі.

Починається від бічного виростка і бічної

поверхні великогомілкової кістки, від п\ж-

кісткової перетинки й фасції гомілки. По-

середині гомілки переходить у міцний су-

хожилок, який на тильному боці стопи про-

никає через верхній і нижній тримачі м'я-

зі в-розгиначів, перекидається через присе-

редній край стопи і прикріплюється до

підошвової поверхні присередньої клино-

подібної кістки та до основи І плеснової

кістки. Під тримачем розгиначів сухожи-

лок м'яза вкритий синовіальною піхвою.

Функція. Розгинає, приводить і су-

пі ну є СТОП)'-

Іннервація: глибокий малогомілко-

вий нерв (LIV —SI).

Довгий м'яз — розгинач пальців (т. ex-

tensor digitorum longus) — не такий міц-

ний, як попередній. Лежить збоку і почи-

нається від бічного виростка великого-

мілкової кістки, головки та прилеглої ді-

лянки малогомілкової кістки, міжкістко-

вої перетинки, передньої міжм'язової пе-

регородки й фасції гомілки. У нижній

третині гомілки м'яз розпадається на чо-

тири сухожилки, які проходять під верхнім

і нижнім тримачами м'язів-розгиначів (об-

хоплені синовіальними піхвами) і закін-

чуються на тильному апоневрозі II—V

пальців стопи. Іноді від м'яза відходить

п'ятий сухожилок, який прикріплюється

до основи V плеснової кістки (третій ма-

логомілковий м'яз).

Функція. Розгинає II — V пальці і

стопу.

Іннервація: глибокий малогомілко-

вий нерв (LIV —SI).

Довгий М'ЯЗ — розгинач великого

пальця (т. extensor hallucis longus) —

найменший М'ЯЗ ЦІЄЇ групи; міститься між

двома попередніми. Починається від при-

середньої поверхні малогомілкової кістки

і міжкісткової перетинки гомілки. Відра-

зу переходить у потужний сухожилок, який

з тильного боку стопи проникає під три-

мачами розгиначів і закінчується на тиль-

ному боці фаланги І пальця.

Функція. Розгинає стопу та її І па-

лець.

Іннервація: глибокий малогоміл-

ковий нерв (LIV —SI).

Бічний відділ гомілки (ма-

логомілковий відділ гомілки). Довгий ма-

логомілковий м'яз (т. peroneus longus)

(мал. 120) розташований поверхнево. По-

чинається від бічного виростка великогоміл-

кової кістки, головки і проксимальної поло-

вини малогомілкової кістки, від міжкістко-

вої перетинки, міжм'язових перегородок та

фасції гомілки. М'язове черевце в нижній

третині гомілки переходить у сухожилок,

який огинає ззаду бічну кісточку. Тут вкри-

тий синовіальною піхвою сухожилок м'яза

заходить під верхній і нижній тримачі ма-

логомілкових м'язів. Далі сухожилок пе-

ретинає бічний край стопи, де обгорнутий

синовіальною піхвою лягає в борозну кубо-

подібної кістки і закінчується на присередній

клиноподібній і І плесновій кістках.

156 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

Мал. 120. М'язи заднього відділу гомілки

(mm. comp, cruris posterius). Литковий м'яз і част-

ково камбалоподібний видалені: (відрізаний);

/ — m. gastrocnemius (caput laterale); 2 — tendo m. bieipitis

fcnioris; J — caput fibulae; 4 — m. solcus (відрізана); 5, // —

m. flexor digitorum longus; в — ni. peroneus longus: 7 —

m. peroneus brevis; 8 — tendo calcaneus; 9 — tendo m. tibialis

posterioris; 10 — ni. flexor hallucis longus; 12 — m. popliteus;

t'J — m. gastrocnemius (caput, mediale).

•

Функція. Згинає, відводить і про-

нує стопу (прямий антагоніст переднього

великогомілкового м'яза). Під час стоян-

ня та деяких фаз динамічних функцій

нижніх кінцівок притискує І плеснову

кістку до решти кісток.

Іннервація: поверхневий малого-

мілковий нерв (LIV —SI).

Короткий малогомілковий м'яз (т. pe-

roneus brevis) слабший від попереднього.

Починається від зовнішньої поверхні двох

третин малогомілкової кістки її обох

міжм'язових перегородок гомілки (див.

мал. 119, 120). Сухожилок м'яза разом з

сухожилком довгого малогомілкового м'я-

за ззаду огинає бічну кісточку, проходить

під обома тримачами малогомілкових м'я-

зів (вкритий загальною синовіальною піх-

вою) і закінчується на горбистості V плес-

нової кістки.

Функція. Згинає, пронує та відво-

дить стопу.

Іннервація: поверхневий малого-

мілковий нерв (LIV — SI).

Задній відділ гомілки (від-

діл згиначів гомілки). М'язи заднього

відділу гомілки (див. мал. 116, б; 119; 120)

поділяються на 2 частини (поверхневу і

глибоку), відокремлені одна від одної знач-

ним фасціальним прошарком.

Поверхневу частину утворюють три-

головий м'яз литки, литковий, камбалопо-

дібний і нідошвовий м'язи.

Триголовий м'яз литки (т. triceps surae)

складається з двох м'язів — литкового та

камбалоподібного (залягає глибше), які

своєю масою визначають форму гомілки.

Литковий м'яз (т. gastrocnemius)

(див. мал. 116, а; 120) починається двома

масивними головками — бічною і присеред-

ньою — від обох виростків, підколінної по-

верхні стегнової кістки І ВІД капсули колін-

ного суглоба. Невдовзі обидві головки схо-

дяться разом і утворюють одне випукле

м'язове черевце, яке переходить у середній

третині гомілки в потужний сухожилок.

. Камбалоподібний м'яз (т. soleus) (див.

мал. 116,6; 120) має масивне м'язове че-

ревце, яке починається від головки, а та-

кож від задньої та бічної поверхонь верх-

ньої третини малогомілкової кістки, від су-

хожнлкової дуги (arcus tendineus т. solei),

перекинутої навскіс від малогомілкової до

великогомілкової кістки і від лінії камбало-

подібного м'яза великогомілкової кістки.

Перед сухожилковою дугою утворюєть-

ся щілина, що є верхнім отвором гомілко-

во-підколінного каналу (див. с. 161). Пуч-

ки камбалоподібного м'яза, конвергуючи,

спускаються донизу, закінчуючись спіль-

ним з литковим М'ЯЗОМ потужним П'ЯТКО-

ВИМ (ахілловнм) сухожилком (tendo cal-

caneus), ЯКИЙ прикріплюється до п'ятко-

вої кістки.

Функція. Згинає стопу в надп'ятко-

во-гомілковому суглобі та меншою мірою

гомілку в колінному суглобі, під час стоян-

ня сприяє підніманню тіла на носках.

М'язи (м'язова система)

157

Іннервація: великогомілковий

нерв (LIV-SII).

Підошвовий м'яз (т. plantaris) у лю-

дини рудиментарний. Починається від

бічного виростка і підколінної поверхні

стегнової кістки коротким слабким м'язо-

вим черевцем, прямує донизу, лягає між

литковим і камбалоподібним м'язами й

дуже довгим і тонким сухожилком закін-

чується на п'ятковій кістці поблизу при-

кріплення п'яткового сухожилка.

Іннервація: великогомілковий нерв

(LIV-SI).

Глибоку частину заднього відділу м'я-

зів гомілки утворюють довгі згиначі паль-

ців і великого пальця стопи, задній вели-

когомілковий м'яз.

Довгий м'яз — згинач пальців (т. fle-

xor digitorum londus) (див. мал. 120) —

двоперистий м'яз, розташований на присе-

редиьому боці гомілки. Починається від се-

редніх двох третин задньої поверхні вели-

когомілкової кістки і від фасції гомілки.

Міцний сухожилок м'яза спускається дони-

зу, огинає присередню кісточку, де його вкри-

вають синовіальна піхва і тримач згиначів.

На підошві сухожилок розпадається на чо-

тири гілки, які після проходження сухо-

жилків короткого згинача пальців стопи при-

кріплюється до дистальних фаланг II—V

пальців. У межах цих пальців кожна сухо-

жилкова гілка вкрита синовіальною піхвою.

Функція. Згинає пальці стопи; зги-

нає, слабко супінує і приводить стопу.

Іннервація: великогомілковий нерв

(LV-SI).

Довгий м'яз — згинач великого паль-

ця (т. flexor hallucis longus) (див. мал.

120) — двоперистий м'яз; залягає збоку.

Починається від нижніх двох третин ма-

логомілкової кістки, міжкісткової перетин-

ки і задньої міжм'язової перегородки го-

мілки. Сухожилок м'яза, вкритий синові-

альною піхвою і тримачем згиначів, лягає

в однойменну борозну п'яткової кістки, на

підошві косо перетинає сухожилок попе-

реднього м'яза і прикріплюється до дис-

тальної фаланги І пальця.

Функція. Згинає І палець і стопу,

фіксує поздовжню дугу (склепіння) сто-

пи під час стояння, ходьби, бігу.

Іннервація: великогомілковий нерв

(LV-SII).

Задній великогомілковий м'яз (т.

tibialis posterior) (див. мал. 119) — од-

ноперистнй; лежить між. двома поперед-

німи м'язами, починається від міжкістко-

вої перетинки й частково від прилеглих

до неї кісток гомілки. Сухожилок м'яза,

пройшовши під тримачем згиначів (тут

сухожилок розміщений у синовіальній

піхві) на стопу, прикріплюється до горби-

стості човноподібної кістки й окремими

пучками до підошвової поверхні всіх трьох

клиноподібних, основ II — IV плеснових

кісток і до довгої підошвової зв'язки.

Функція. Згинає, злегка супінує

і приводить стопу, напружує довгу підош-

вову зв'язку, зміцнює поздовжню дугу сто-

пи.

Іннервація: великогомілковий нерв

(LV-SII).

М'язи стопи

М'язи стопи поділяють на тильні (роз-

гиначі) і підошвові (переважно згиначі).

Крім того, на тилі й на підошві стопи про-

ходять і прикріплюються численні сухо-

жилки м'язів, що починаються на гомілці.

Короткий м'яз — розгинач пальців

Ой. extensor digitorum brevis) (мал. 121)

складається з чотирьох невеликих чере-

вець, що лежать під сухожилками довгого

тримача пальців. Починається від п'ятко-

вої кістки і нижнього тримача розгиначів.

На рівні середини плеснових кісток черев-

ця переходять у тонкі сухожилки, які за-

кінчуються в тильному апоневрозі I —IV

пальців (на рівні середніх і дистальних

фаланг). Сухожилок до V пальця відхо-

дить або від сухожилка третього малого-

мілкового м'яза, або від сухожилка IV

пальця короткого розгинача пальців чи йо-

го зовсім немає.

Перше (присереднє) черевце м'яза зви-

чайно розглядається як короткий м'яз —

розгинач великого пальця стопи Ой. ex-

tensor hallucis brevis).

Функція. Розгинає пальці.

Іннервація: глибокий малогомілко-

вий нерв (LIV —SI).

158 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

Мал. 121. М'язи тилу стопи (mm. reg. dorsi pedis):

I — retinaculum mm. extensorum superius; 2 — Capsula art.

talocruralis; 3 — m. extensor hallucis brcvis; 4 — mm. in-

tcrossei dorsales; 5 — tendo m. extensoris hallucis longi

(підрізаний); в — tendincs mm. extensoris digitorum longi

(підрізані); 7 — tendo m. pcronci brevis; <S' — m. extensor

digitorum brcvis; S> — retinaculum mm. extensorum inferius.

Мал. 122. М'язи підошви (mm. reg. plantae pedis):

1 — tuber calcanci; 2 — m. abductor digit, minimi; 3 —

tendincs m. flexoris digitorum longi; 4, 7 — m. flexor

digitorum brevis; 5 — mm. lumbricalcs; 6" — tendo m. flexoris

hallucis longi; <S' — m. abductor hallucis; 9 — aponeurosis

plantaris (частково відрізаний).

Після видалення шкіри і підшкірної

клітковини підошви видно підошвовий апо-

невроз, що є аналогом долонного апонев-

розу. Це щільне волокнисте розтягнення,

яке колись безпосередньо сполучалось із

сухожилком підошвового м'яза, «розірва-

не» у людини п'ятковою кісткою. Почав-

шись від горба п'яткової кістки, підошво-

вий апоневроз віялоподібно розходиться до

основи пальців, формуючи два поздовжні

заглиблення (бічну і присередню підошвові

борозни), в яких розташовані підошвові

нерви та судини. Борозни ділять підошвові

м'язи (мал. 122) на три відділи: присеред-

ній — це м'язи великого пальця, середній

і бічний — це м'язи підвищення мізинця.

М'язи присереднього від-

ділу. Відвідний м'яз великого пальця

(т. abductor hallucis) починається від

присереднього відростка горба п'яткової

кістки, тримача згиначів і підошвового апо-

неврозу й прикріплюється до присеред-

ньої сесамоподібної кістки І плеснової

кістки та суглобової капсули І плесно-фа-

лангового суглоба.

Функція. Відводить І палець.

Іннервація: присередній підошво-

вий нерв (LV —SI).

Короткий м'яз — згинач великого паль-

ця 0/г. flexor hallucis brevis) починається

від присередньої клиноподібної кістки,

підошвової п'ятково-кубоподібної зв'язки

та підошвового апоневрозу. Черевце м'я-

за розпадається на дві головки — присе-

редню і бічну, між якими проходить су-

хожилок довгого м'яза — згинача вели-

кого пальця. Прикріплюється до зовніш-

ньої та внутрішньої сесамоподібних кісток

і суміжних ділянок основи проксималь-

ної фаланги І пальця.

Функція- Згинає І палець.

Іннервація: присередній підошво-

вий нерв (LV —SI) (бічна головка) і бічний

підошвовий нерв (присередня головка).

Привідний м'яз великого пальця

О/?, adductor hallucis), як і в усіх прима-

тів, складається з двох головок: косої та

поперечної. Коса головка відходить від

кубоподібної, бічної клиноподібної, осно-

ви II —V плеснових кісток і від довгої та

п'ятково-кубоподібної підошвових зв'язок.

М'язи (м'язова система) 159

Поперечна головка слабша, вона почи-

нається від глибоких поперечних плесно-

вих зв'язок і суглобових сумок II — V плес-

но-фалангових суглобів. Об'єднані голов-

ки за допомогою спільного сухожилка при-

кріплюються до основи проксимальної

фаланги і зовнішньої сесамоподібної

кістки І пальця.

Функція. Приводить І палець, зміц-

нює поперечні дуги стопи.

Іннервація — бічний підошвовий

нерв (SI-SII).

М'язи бічного відділу роз-

винуті недостатньо: деяких з них може не

бути (див. мал. 122).

Відвідний М'ЯЗ мізинця (т. abductor

digiti minimi) має форму невеличкого м'я-

зового тяжа, що починається від горба й

нижньої поверхні п'яткової кістки, а також

від горбистості V плеснової кістки.

Прикріплюється до проксимальної фалан-

ги V пальця.

Іннервація: бічний підошвовий

нерв (SI-SII).

Короткий м'яз — згинач мізинця

(т. flexor digiti minimi brevis) починає-

ться від довгої підошвової зв'язки і V плес-

нової кістки; прикріплюється поряд з по-

переднім м'язом.

Іннервація: бічний підошвовий

нерв (SI-SII).

М'язи середнього відділу.

Короткий м'яз — згинач пальців (т. fle-

xor digitorum brevis) (див. мал. 122) вкри-

тий підошвовим апоневрозом. Починається

на горбі п'яткової кістки у вигляді масивної

м'язової пластинки, яка на рівні середини

плеснових кісток переходить у сухожилки

для II —V пальців. Перш ніж прикріпитися

до середніх фаланг пальців, сухожилки

розщіплюються на дві ніжки, між якими про-

ходять сухожилки довгого згинача пальців.

Функція. Згинає II —V пальці,

зміцнює поздовжню дугу стопи.

Іннервація: присередній підошво-

вий нерв (LV —SI).

Квадратний м'яз підошви (т. qua-

dratic plantae) — тонка чотирикутна м'я-

зова пластинка. Починається від п'ятко-

вої кістки, прикріплюється до бічного краю

сухожилка довгого згинача пальців.

Мал. 123. Розташування підошвовнх і тильних

міжкісткових м'язів стопи:

а — mm. interossci dorsales; б — mm. intcrossei plantares.

Функція. Регулює функцію довгого

згинача пальців, зміцнює дуги стопи.

Іннервація: бічний підошвовий

нерв (SI-SII).

Червоподібні м'язи (mm. lumbri-

cales) — слабкі м'язові тял<і. Починають-

ся від сухожилків довгого м'яза — згина-

ча II —V пальців і прикріплюються сухо-

жилками до дорзоприсереднього краю

проксимальних фаланг і тильного апонев-

розу пальців.

Функція. Згинає і приводить прок-

симальні фаланги.

Іннервація: присередній і бічний

підошвові нерви (LV —Sil).

Підошвові міжкісткові м'язи (mm. in-

tcrossei plantares) (мал. 123, б) — три

м'язи; починаються слабкими окремими

головками від проксимальної третини при-

середніх поверхонь і основ III —V плес-

нових кісток та від довгої підошвової

зв'язки. Прикріплюються сухожилками до

присередніх відділів основ проксимальних

фаланг і вплітаються в тильний апонев-

роз III, IV, V пальців.

Функція. Зближують II — V пальці.

Іннервація: бічний підошвовий

нерв (SI-SII).

Тильні міжкісткові м'язи (mm. inte-

rossci dorsales) (мал. 123, а) —

міцніші,

ніж попередні. Починаються чотирма дво-

перистими м'язовими черевцями від обер-

нених один до одного поверхонь (ближче

160 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

ДО тилу) плеснових кісток. На рівні голо-

вок цих кісток м'язи переходять у тонкі

сухожилки, які прикріплюються: три

бічних — до бічних і тильних поверхонь

проксимальних фаланг ІІ —IV пальців,

присередні — до присередньої і тильної

поверхонь проксимальної фаланги II паль-

ця. Волокнисті пучки всіх сухожилків

вплітаються в підошвові зв'язки відповід-

них пальців. Таким чином, ці м'язи в лю-

дини, на відміну від більшості інших ба-

гатопалих ссавців, групуються не навколо

НІ або IV, а навколо II пальця, що пов'я-

зано з функцією прямоходіння.

Функція. Приводять II палець, відво-

дять III —V пальці, зміцнюють поперечні

дуги стопи.

Іннервація: бічний підошвовий

нерв (SI-Sil).

Топографічна анатомія

нижньої кінцівки

Над- і підгрушоподібні отвори (for?:

supra- et infr apiri formes) розташовані в

межах великого сідничого отвору над і під

грушоподібним м'язом (див. мал. 117).

Через ці проміжки судини та нерви з по-

рожнини малого таза проникають у сіднич-

ну ділянку.

Стегновий трикутник (trigonum femo-

rale) (див. мал. 116, а) обмежений зверху

пахвинною зв'язкою, збоку — зовнішньо-

присереднім краєм кравецького м'яза, при-

середньо — довгим привідним м'язом.

У цьому трикутнику розташовані стегнові

артерія і вена, гілки стегнового нерва та

лімфатичні вузли, які оточені пухкою во-

локнистою сполучною тканиною.

Простір між пахвинною зв'язкою і та-

зовою кісткою поділяється клубово-гре-

біниою дугою на дві лакуни: присеред-

ню — судинну (lacuna vasorum), де про-

ходять стегнові артерія і вена, і бічну —

м'язову (lacuna musculorum), у якій міс-

тяться клубово-поперековий м'яз і стегно-

вий нерв (див. мал. 97).

Lacunoevasorum продовжується на стег-

но в клубово-гребінну та передню стег-

нову борозни і далі в привідний канал,

які йдуть один за одним уздовж прямої

Мал. 124. Широка фасція (fascia lata):

і — lig. inguinale; 2 — funiculus sperniaticus; J — v. saphena

magna; 4 — mm. adductorcs; 5 — m. sartorius; 6, S — m. rec-

tus femoris; 7 — cutis; 9 — m. vastus medialis; 10 — bursa

subcutanea prepatcllaris; // — fascia cruris; 12 — patella;

1} — nr. vastus lateralis; 14 — tractus iliotibialis; 15 — fascia

lata; 16 — hiatus saphcnus; 17 — fascia cribrosa; IS — m. ten-

sor fasciae latae; 19 — spina iliaca anterior superior.

лінії, що з'єднує пахвинну зв'язку (у точці

між присередньою і середньою третиною)

з присереднім виростком стегнової кістки.

Ця лінія є проекцією основного судинно-

нервового пучка стегна. Борозни утворені

присередньо гребінним, довгим і великим

привідними м'язами, а збоку — присеред-

нім широким м'язом стегна (див. мал. 118).

Стегновий канал (canalis femoralis) ви-

никає тільки в разі утворення стегнових

гриж. У стегновому каналі розрізняють

стегнове кільце — початок виходу грижі,

стінки каналу і місце виходу грижі під

шкіру стегна. Стегнове кільце займає при-