Свиридов О.І. Анатомія людини

Подождите немного. Документ загружается.

М'язи (м'язова система) 121

ком від шилоподібного відростка скроне-

вої кістки, прямує у вигляді маловиразно-

го м'язового тяжа вперед і донизу до тіла

під'язикової кістки.

Іннервація: лицевий нерв.

У людини, на відміну від інших при-

матів, у тому числі викопних прадавніх

гомінід, щелепно-під'язиковий м'яз

фіксується найнижче, а двочеревцевий м'яз

прикріплюється найбільш присередньо, що

поряд з розширенням альвеолярної дуги

сприяє вільнішому руху язика (важливий

чинник артикуляції).

Підпід'язикові м'язи (див.

мал. 92): груднинно-під'язиковий, груд-

нинно-щитоподібний, щито-під'язиковий і

лопатково-під'язиковий. Усі вони є по-

хідними вентральної мускулатури (перед-

нього поздовжнього м'яза тулуба), що

розвивається з шийних міотомів.

Груднинно-під'язиковий м'яз (т. зЬег-

поііуоійет) починається від заднього

краю яремної вирізки груднини, капсули і

хряща груднинно-ключичного суглоба й

груднинного кінця ключиці. Прикріплює-

ться до нижнього краю тіла під'язикової

кістки.

Іннервація: гілки шийного сплетен-

ня (СІ, СНІ).

Груднинно-щитоподібний м'яз (т.

зіетоЬІіугоіаІеиз) розташований позаду

попереднього, починається також від зад-

нього краю яремної вирізки груднини та

хряща першого ребра, підходить ближче

до серединної лінії і закінчується на косій

лінії щитоподібного хряща.

Іннервація: гілки шийного спле-

тення (СІІ, СНІ). *;

Щитопід'язиковий м'яз (т. Ькуго-

Нуоісіеиз) починається від косої лінії щи-

топодібного хряща, звідки піднімається

догори і прикріплюється до тіла й вели-

кого рогу під'язикової кістки.

Іннервація:

ГІЛКИ

шийного спле-

тення (СІ, СІІ) і під'язикового нерва.

Лопатково-під'язиковий м'яз (т. ото-

Ігуоісіеш) — двочеревцевий, будучи, як і

попередні, похідним вентральної мускула-

тури, повторно перейшов з тулуба на кін-

цівку (лопатку), тобто належить до групи

трункофугальних м'язів. Починається від

Мал. 92. М'ЯЗИ ШИЇ:

/ — m. massctcr; 2 — група пади ід'язикових м'язів (т.

mylohyoidcus, ni. digastricus, ni. stylohyoiclcus, ni. gcniohyoidcus

(розташований над mi mylohyoidcus); 3 — os hyoideum; 4 -

група иіднід'язикових м'язів (ni. stcrnohyoidcus. ni.

sternothyroidcus, m. thyrohyoideus, m. omoliyoidcus); 5 —

pharynx; 6' — gl. thyroidca; 7 — csophagus; <S' — trachca; 9 —

clavicula (відіїмлена); 10 — costal; 11 — ta. scalcnusanterior;

12 — ni. scalcnus medius; 13 — ni. scalcnus posterior; 14 —

m. levator scapulac; 15 — ni. longus colli.

верхнього краю лопатки, звідки йде дого-

ри, вперед і присередньо, закінчуючись на

тілі під'язикової кістки.

Іннервація: гілки шийного спле-

тення (СІ —СІП) і під'язикового нерва.

Ф у н к ц і ї над- і підпід'язикових

м'язів різноманітні. У разі фіксованого

положення нижньої щелепи й груднини

надпід'язикові м'язи, скорочуючись, опус-

кають гортань, що сприяє виразному мов-

ленню й ковтанню. Одночасно скорочую-

чись, над- і підпід'язикові м'язи широко

відкривають рот (опускають нижню ще-

лепу). При фіксованій лопатці і фіксова-

ному верхньому положенні під'язикової

кістки лопатково-під'язикові м'язи, скоро-

чуючись за допомогою фасції шиї, злегка

піднімають ключиці, що сприяє відтоку

122 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

венозної крові від верхньої кінцівки. Під

час скорочення щито-під'язикового м'яза

піднімається гортань.

Серед глибоких м'язів шиї розрізня-

ють групи драбинчастих і підпотиличних

м'язів, або бічну й присередню групи.

Драбинчасті м'язи (бічна група) (див.

мал. 92), як вважають, є міжреберними

м'язами, що дуже змінилися, про що

свідчить їх початок і прикріплення.

Передній драбинчастий м'яз (т.

scalenus anterior) починається від пе-

редніх горбків поперечних відростків СІ 11

і CIV, закінчується на однойменному горб-

ку І ребра спереду і медіально від бороз-

ни підключичної артерії.

Іннервація: гілки шийних спин-

номозкових нервів CV —CVIL

Середній драбинчастий м'яз (т. sca-

lenus médius) починається від передніх

горбків поперечних відростків усіх ший-

них хребців, прикріплюється до І ребра

ззаду і назовні від борозни підключичної

артерії. Між переднім та середнім дра-

бинчастими м'язами і І ребром утворює-

ться міждрабинчастий простір (spatium

interscalenum), через який проходять

підключична артерія і стовбури плечово-

го сплетення.

Іннервація: гілки шийних спин-

номозкових нервів (Cil —CVIII),

Задній драбинчастий м'яз (т. scalenus

posterior) починається від задніх горбків

поперечних відростків CIV — CVI (іноді

CVII) хребців і прикріплюється до зов-

нішньої поверхні II ребра.

Іннервація: гілки шийних спин-

номозкових нервів (CVII, CVIII).

Функція. Під час фіксації ребер

драбинчасті м'язи при двосторонньому

скороченні згинають шийний відділ хреб-

тового стовпа, при односторонньому ско-

роченні трохи повертають голову в про-

тилежний бік. У разі фіксації хребта м'я-

зи піднімають ребра, через що збільшує-

ться об'єм грудної клітки (допоміжна ди-

хальна мускулатура).

Підпотиличні м'язи (присередня гру-

па) є похідними вентральної мускулату-

ри, що розвинулася з шийних міотомів.

До цієї групи належить довгий м'яз шиї,

частина підпотиличних м'язів, довгий, пе-

редній і бічний м'язи голови*.

Довгий м'яз шиї (т. longus colli) (див.

мал. 92) парний; лежить на передній по-

верхні хребтового стовпа і складається з

трьох частин. Пучки першої части-

н и відходять вертикально від тіл трьох

верхніх грудних і трьох нижніх шийних

хребців до тіл СІІ — CIV хребців; дру-

га частина починається від передніх

горбків поперечних відростків СНІ — CIV

хребців і закінчується на передньому горб-

ку передньої дуги атланта й на тілі осьо-

вого хребця; т р е т я частина м'яза,

почавшись на тілах верхніх ТИ — ТШ

хребців, іде до передніх горбків попереч-

них відростків CV і CVI хребців.

Іннервація: гілки шийних спин-

номозкових нервів СІІ — CVL

Довгий м'яз голови (т. longus capitis)

починається від передніх горбків попереч-

них відростків СШ — CVI хребців і при-

кріплюється до нижньої поверхні основ-

ної частини потиличної кістки (з обох

боків глоткового горбка).

Іннервація: гілки шийних спин-

номозкових нервів СІ —СІП.

Передній і бічний прямі м'язи голови

(т. rectus capitis anterior et lateralis) по-

чинаються від верхньої поверхні бічної ма-

си й поперечного відростка атланта і за-

кінчуються на нижній поверхні основної

частини потиличної кістки.

Іннервація: гілки шийних спин-

номозкових нервів СІ —CIL

Функція. Передхребтові м'язи є

слабкими згиначами шийного відділу хреб-

тового стовпа і голови.

Топографічна анатомія шиї

На шиї розрізняють передню, бічну зад-

ню і груднинно-ключично-соскоподібну

ділянки (мал. 93).

Передня ділянка шиї (reg. cervicalis

anterior) обмежена нижнім краєм основи

нижньої щелепи і передніми краями груд-

нинно-ключично-соскоподібного м'яза. Се-

*Деякі автори розглядають ці м'язи в підпо-

тиличній групі м'язів. — Прим. ред.

М'язи (м'язова система) 123

рединна лінія шиї розділяє передню ділян-

ку на правий і лівий присередні трикутники,

в яких, у свою чергу, виділяють чотири три-

кутники: піднижньощелепний, сонний, м'я-

зовий (лопатково-трахейний), гадпідборіднш.

Піднижньощелепний трикутник (tri-

допит submandibulare) обмежений нижнім

краєм основи нижньої щелепи і двома че-

ревцями (переднім і заднім) двочеревце-

вого м'яза. В ньому залягає піднижньо-

щелепна слинна залоза, а глибше, за її фас-

ціальною піхвою, розташований під'язи-

ковий нерв і присередньо — язикові арте-

рія й вени. Ззаду піднижньощелепний

трикутник безпосередньо переходить у

занижньощелепну ямку. В його межах

розташований язиковий (Пирогова) три-

кутник (trigonum linguale). Він обмеже-

ний спереду зовнішнім (заднім) краєм

щелепно-під'язикового м'яза, зверху —

під'язиковим нервом і язиковою веною,

знизу і ззаду — сухожилком заднього

черевця двочеревцевого м'яза. У трикут-

нику проходить язикова артерія.

Сонний трикутник (trigonum caroticum)

обмежений переднім краєм груднинно-

ключично-соскоподібного м'яза, заднім

черевцем двочеревцевого і верхнім черев-

цем лопатково-під'язикового м'язів. Цей

трикутник має найбільше практичне зна-

чення, оскільки він є місцем оперативного

підходу до верхнього відрізка загальної

сонної артерії, а також початковим відді-

лом зовнішньої і внутрішньої сонних ар-

терій. Ці судини разом з внутрішньою

яремною веною і блукаючим нервом охоп-

лені загальною (сонною) фасціальною

піхвою (див. «Шийна фасція», с. 124).

М'язовий (лопатково-трахейний) три-

кутник (trigonum musculare s. omotra-

cheale) обмежений іззовні та знизу пе-

реднім краєм груднинно-ключично-соско-

подібного м'яза, зверху і збоку — присе-

реднім краєм верхнього черевця лопатко-

во-під'язикового м'яза, присередньо перед-

ньою серединною лінією. У ділянці цього

трикутника розташовані важливі органи

шиї: гортань, трахея, стравохід (позаду

трахеї), щитоподібна та прищитоподібна

залози. У поверхневих шарах тут заляга-

ють поверхневі вени шиї (с. 297).

Мал. 93. Передня ділянка шиї:

/ — trigonum submandibularc; 2 — trigonum submentale; З —

trigonum caroticum; 4 — trigonum musculare (omotracheale);

5 — rcg. stcrnoclcidomastoidea; 6 — trigonum omotrapezoidcum;

7 — trigonum omoclaviculare; S — rcg. cervicalis posterior.

У передній ділянці шиї між двома пе-

редніми черевцями двочеревцевого м'яза

окреслюється підпідборідний трикутник

(trigonum submentale), в якому залягає

кілька дрібних лімфатичних вузлів.

Задня шийна ділянка (reg. ceruicalis

posterior) має добре розвинені м'язи, які

вкривають хребці. Ці м'язи, у свою чергу,

покриваються ремінним і трапецієподіб-

ним м'язами (mm. splenius cervicis et tra-

pezius).

Груднинно-ключично-соскоподіб-

на ділянка (reg. sternocleidomastoidea)

відповідає площі однойменного м'яза.

Бічна ділянка шиї (reg. cervicalis la-

teralis), лежить між заднім краєм груд-

нинно-ключично-соскоподібного м'яза спе-

реду, ключицею знизу і переднім краєм

трапецієподібного м'яза ззаду.

У межах бічної ділянки шиї містяться

лопатково-ключичний і лопатково-трапе-

цієподібний трикутник, а також заглиблен-

ня над ключицею, яке називається вели-

кою надключичною ямкою (fossa supracla-

viculars major). Лопатково-ключичний

трикутник (trigonum omoclaviculare) об-

межений знизу ключицею, згори — краєм

нижнього черевця лопатково-під'язиково-

го м'яза і присередньо — краєм груднин-

но-ключично-соскоподібного м'яза. Тут у по-

верхневих шарах залягають численні не-

124 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

рвові гілки шийного сплетення і зовніш-

ня яремна вена. У глибоких шарах вели-

кої надключичної ямки міститься підклю-

чична вена (у переддрабинчастому прос-

торі), підключична артерія і стовбури пле-

чового нервового сплетення (в міждрабин-

частому просторі).

Лопатково-трапецієподібний трикут-

ник (trigопит omotrapezoideum) обмеже-

ний знизу заднім черевцем лопатково-

під'язикового м'яза, присередньо — груд-

нинно-ключнчно-соскоподібннм м'язом,

збоку - краєм трапецієподібного м'яза.

У цьому трикутнику містяться гілки ший-

ного нервового сплетення та додаткового

нерва.

Шийна фасція

У ділянці шиї можна виділити п'ять

фасціальних пластинок.

1. Поверхнева пластинка (lamina su-

perficialis) у вигляді тонкого листка роз-

ташована безпосередньо під шкірою,

обгортає підшкірний м'яз шиї.

2. Власна фасція шиї (fascia colli pro-

pria)

щільніша, у

ВИГЛЯДІ

футляра вкри-

ває всю шию, утворюючи фасціальний

мішок для груднинно-ключнчно-соскопо-

дібного і трапецієподібного м'язів, а та-

кож для підщелепної слинної залози.

Фасція прикріплюється вгорі до нижньо-

го краю нижньої щелепи (тут вона пере-

ходить у фасцію жувального м'яза та при-

вушної слинної залози), а внизу — до зов-

нішньої поверхні груднини й ключиці. Від

фасції на її шляху відходять відростки до

поперечних відростків шийних хребців,

розділяючи шию на передній і задній

відділи.

3. Передтрахейна пластинка (lamina

praetrachealis) нанміцніша, має форму

трапецієподібної пластинки, натягнутої

між лопатково-під'язиковими м'язами.

Фіксується до під'язикової кістки, груд-

нини й ключиці. Фасція-віддає відростки

до стінок вен шиї, внаслідок чого в разі

ушкодження у них створюється від'ємний

тиск і зіяння. Тому при травмах і опера-

тивних втручаннях у ділянці шиї часто

трапляється повітряна емболія.

4. Внутрішньошийна фасція (fascia

endocervicalis) має парієтальну пластин-

ку, яка прилягає до фасціальних піхов

м'язів передньої ділянки шиї, і вісцераль-

ну пластинку, яка утворює сполучнотка-

нинну судинно-нервову піхву (vag. vasa-

neurorum) для органів шиї та судинно-

нервового пучка. У ній розташована за-

гальна сонна артерія, внутрішня яремна

вена і блукаючий нерв.

5. Передхребтова пластинка (lamina

prevertebralis) — щільний волокнистий

листок, який вкриває спереду передхреб-

тові і драбинчасті м'язи. Починається від

нижньої поверхні основної частини поти-

личної кістки (позаду від глоткового горб-

ка), з боків прикріплюється до попереч-

них відростків шийних хребців і спус-

кається донизу по передній поверхні хреб-

тового стовпа до діафрагми. У грудній

порожнині безпосередньо переходить у

внутрішньогрудну фасцію.

Між пластинками фасції і внутрішніми

органами шиї утворюються заповнені волок-

нистою сполучною тканиною простори: пе-

реднутряний, розташований між парієталь-

иою та вісцеральною пластинками внутріш-

ньошийної фасції; позанутрянші — між пе-

редхребтовою і внутрішньошийною фасція-

ми. Цими просторами, особливо позанутря-

ним, запальні процеси з ділянки шиї можуть

поширюватися в грудігу порожнин}', спри-

чинюючи медіастиніт з тяжким перебігом.

М'язи спини

Ділянка спини, в тому числі задня ділян-

ка шиї та голови, обмежена зверху верхні-

ми карковими лініями, — передньобічним

краєм трапецієподібних м'язів і задніми

пахвовими лініями до перетину їх з клубо-

вими гребенями і знизу — цими гребенями.

У ділянці спини розташовані м'язи різ-

ного походження: аутохтонні (похідні

дорзальної і вентральної мускулатури),

трунконетальні й трункофугальні, які по-

діляють на поверхневі та глибокі, що скла-

даються з кількох шарів.

Поверхневі м'язи спини (мал. 94) є

похідними вентральної мускулатури. Вони

розташовані трьома шарами.

М'язи (м'язрва система) 125

Трапецієподібний м'яз (?п. trapezius)

починається від верхньої каркової лінії,

каркової зв'язки, від остистих відростків

і над остьової зв'язки всіх дванадцяти груд-

них хребців. Розрізняють висхідну, по-

перечну і низхідну його частини. М'язові

пучки, коивергуючи, направляються до

надплечового відростка лопатки, прилег-

лих відрізків ключиці і лопаткової ості,

де й прикріплюються.

Функція. Під час скорочення вис-

хідної частини м'яза піднімається бічний

кут лопатки і вона обертається навколо

стрілової осі. При скороченні низхідної

частини лопатка також обертається навко-

ло стрілової осі, але бічний кут опускає-

ться донизу. Коли скорочуються пучки се-

редньої частини або весь м'яз одночасно,

лопатка приводиться.

Іннервація: додатковий нерв і

гілки шийного сплетення (СІП, CIV).

Найширший М'ЯЗ спини (т. latissimus

dorsi) — один з найбільших м'язів тіла

людини. Розвивається з вентральної мус-

кулатури і належить до трункопетальних

м'язів. Починається широким апоневро-

зом від остистих відростків і надостьової

зв'язки нижніх 4 — 6 грудних, усіх попере-

кових і крижових хребців, від дорзальної

ділянки клубового гребеня та від 4 нижніх

ребер. М'язові пучки, конвергуючи, йдуть

назовні догори і прикріплюються до гре-

беня малого горбка плечової кістки, де між

сухожилком м'яза її кісткою утворюється

замкнута синовіальна сумка.

Функція. При звичному положенні

тіла розгинає, приводить і пронує плече.

Під час виконання вправи «вис» підтягує

тіло, у всіх випадках при фіксації верхніх

кінцівок (руки на стегнах) і лопаток (ло-

патки у зведеному пололсенні при скоро-

ченні ромбоподібного м'яза) бере участь

у розширенні грудної клітки (допоміжна

дихальна мускулатура).

Іннервація: грудоспинний нерв

(CVII, CVIII).

У ділянці иайширшого м'яза спини є

одне слабке місце, де можуть траплятися

грижі. Це поперековий трикутник (tri-

gonum lumbale), який обмежений знизу

клубовим гребенем, спереду — заднім

Мал. 94. Поверхневі м'язи спини:

/ — m. sternoclcidoniastoideus; 2 — m. trapezius; З — spina

scapulae; 4 - ni. cleltoidcus; .5, 18 — in. infraspinatus; 6 —

ni. teres minor; 7 — m. teres major; <S' — m. rhomboideus

major; 9 -- m. latissimus dorsi; 10 — trigoïium lumbale; // —

crista iliaca; 12 — m. gluteus maximus; 13 — m. gluteus

mcdius; 14 — m. obliquus cxtcrnus abdominis; /5 — fascia

thoracolumbalis; 16 — processus spinosus LI; 17 — m. triceps

brachii; 19 — processus spinosus Til; 20 — m. splenius capitis;

21 — protubcrantia occipitalis externa.

краєм початкового відділу зовнішнього

косого м'яза живота, позаду — переднім

краєм иайширшого м'яза спини.

Великий і малий ромбоподібні м'язи

(mm. rhomboid ei major et mino?) (див. мал.

94), як і попередній м'яз, виникли з вентраль-

ної мускулатури і належать до трункофугаль-

нііх м'язів. Вони починаються від остистих

відростків двох нижніх шийних (малий) і

чотирьох верхніх грудних (великий) хребців,

закінчуються на присередньому краї лопатки.

Функція. Приводять лопатку.

Іннервація: дорзальний нерв ло-

патки (CIV-С VI).

126 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

Май. 95. Глибокі м'язи спини (ремінні, остьово-

полеречний м'яз і м'яз — випрямляч хребтово-

го стовпа видалені):

/ — m. scmispinalis capitis; 2 — т. longissimus capitis; З, в,

7, 9, 10 — т. iliocostalis; 4 — т. spinalis thoracis; 5 — т.

longissimus thoracis; <S' — mm. intercostal es extern і; // —

m. scmispinalis cervicis; 12 — m. obliquus capitis inferior;

13 — m. rectus capitis posterior major; 14 — m. obliquus ca-

pitis superior; 15 — m. rectus capitis posterior minor.

М'яз — підіймач лопатки (m. levator

scapulae) — є похідним вентральної мус-

кулатури, труикофугальний. Починається

від задніх горбків поперечних відростків

чотирьох верхніх шийних хребців, іде збо-

ку донизу і прикріплюється до верхнього

кута лопатки.

Функція. Піднімає лопатку.

Іннервація: дорзальний нерв ло-

патки (CIV, CV).

Задній верхній зубчастий м'яз (т. ser-

ratus posterior superior) починається від

остистих відростків двох нижніх шийних

і двох верхніх грудних хребців, при-

кріплюється зубцями на задній поверхні

II —V ребер назовні від їхніх кутів.

Функція. Піднімає ребра.

Іннервація: міжреброві нерви

(TI-TIV).

Задній нижній зубчастий м'яз (т. ser-

ratus posterior inferior) звичайно слабкий,

починається від поверхневого листка гру-

допоперекової фасції на рівні остистих

відростків двох нижніх грудних і двох

верхніх поперекових хребців, прикріп-

люється зубцями до задньобічної поверхні

IX-XII ребер.

Функція. Опускає ребра, сприяючи

видиху.

Іннервація: міл<:реброві нерви

(ТІХ-ТХП).

Глибокі м'язи спини (мал. 95) є

аутохтонними і за винятком деяких є по-

хідними дорзальної мускулатури. Для

зручнішого вивчення їх поділяють на по-

здовжні та косі.

і* М'яз — випрямлячхребта (т. erector

5^ШГс^*вГдходать" масивним пластом'"'від

"ІЩЩщ поверхні крижової кістки, попе-

речних і остистих відростків поперекових

хребців, клубового гребеня і грудо-попе-

рекової фасції, тягнеться до потилиці й на

рівні XII ребра ділиться на три м'язи.

Клубово-ребровий м'яз (т. iliocostalis)

є бічною частиною м'яза — випрямляча

хребта; прикріплюється пучками до попе-

речних відростків верхніх поперекових

хребців, кутів усіх ребер і поперечних

відростків нижніх шийних хребців. Відпо-

відно до розташування окремих частин

м'яза розрізняють клубово-реброві м'язи:

попереку, грудей, шиї.

Найдовший м'яз (?п. longissimus) роз-

ташований присередньо від попереднього,

складається з чотирьох частин — найдов-

ших м'язів грудної клітки, шиї, голови. При-

кріплюється до поперечних відростків усіх

грудних і верхніх шийних хребців, XII —II

ребер і соскоподібного відростка.

Остьовий м'яз (т. spinalis) лежить без-

посередньо біля серединної площини і за-

М'язи (м'язова система) 127

кінчується на остистих відростках ТИ —

TVIII і СІІ —CIV хребців. Так само як і

попередній м'яз, складається з остьових

м'язів грудної клітки, шиї, голови.

Функція м'яза — випрямляча хреб-

та визначена його назвою. М'яз добре роз-

винутий у поперековому та шийно- голов-

ному відділах і набагато слабший у груд-

ному відділі.

Іннервація: задні гілки спинномоз-

кових нервів (CIII-CVIII і TI-LI).

Косі глибокі м'язи спини представлені

поперечно-остьовими м'язами (т. tran-

sversospinalis). Вони ідуть пучками від

поперечних відростків до розташованих

вище остистих відростків уздовж всього

хребта трьома шарами. Чим глибший шар,

тим коротші м'язові пучки.

Поверхневий шар — півостьовий м'яз

(т. semispinalis), м'язові пучки якого пе-

рекидаються через 5 — 6 хребців. Ділить-

ся на півостьові м'язи: грудної клітки, шиї,

голови.

Середній шар — багатороздільні м'я-

зи (mm. multifidi) (див. мал. 95). їхні

пучки переходять через 3 — 4 хребці.

М'язи — обертачі шиї, грудної кліні-

ки, попереку (mm. rotatores cervicis, tho-

racis et lumborum) найглибші, прикріплю-

ються до остистих відростків сусідніх або

наступних хребців, займають борозну між

остистими і поперечними відростками.

Ф у н к ц і я. В разі двостороннього ско-

рочення поперечно-остьовий м'яз є синер-

гістом м'яза — випрямляча хребта, при

односторонньому — обертає тулуб, шию і

голову у свій бік.

Іннервація: задні гілки спинномоз-

кових нервів (СІП —LV).

До глибоких м'язів спини (поверхне-

вий і глибокий шари) належать також ос-

тьово-поперечні м'язи (mm. spinotrans-

versales): ремінні м'язи голови й шиї, м'я-

зи — підіймачі ребер, які відділилися від

зовнішніх міжребрових м'язів, і підпоти-

личні м'язи.

Ремінний м'яз починається від остис-

тих відростків СНІ —CVII, ТІ— TVI

хребців, проходять догори і вбік. Розріз-

няють ремінний м'яз голови (т. splenitis

capitis), який прикріплюється до верхньої

каркової лінії й соскоподібного відростка,

і ремінний м'яз шиї (т. splenius cervicis),

який фіксується до поперечних відростків

СІІ —СІП хребців.

Функція. При двосторонньому ско-

роченні відкидають голову й шию назад,

при односторонньому — повертають го-

лову й шию у свій бік.

Іннервація: задні гілки шийних

спинномозкових нервів (СНІ —CVII).

Фасції спини

М'язи спини вкриває грудо-попереко-

ва фасція.

Грудо-поперекова фасція (fascia tho-

racolumbar) складається із задньої, се-

редньої і передньої пластинок. Задня, або

поверхнева, пластинка безпосередньо

вкриває м'яз — випрямляч хребта зза-

ду і фіксується до остистих відростків,

кутів ребер і клубового гребеня. Ця пла-

стинка найбільше розвинена у попереко-

вому відділі, а догори поступово стоншу-

ється.

Передня, або глибока, пластинка (фас-

ція квадратного м'яза попереку) і серед-

ня натягнута між поперечними відростка-

ми поперекових хребців, клубовим гребе-

нем, XII ребром і клубово-поперековою

зв'язкою. Вкривають передню поверхню

м'яза — випрямляча хребта спереду і

квадратний м'яз попереку ззаду. Вздовж

бічного краю м'яза — випрямляча хребта

обидві пластинки об'єднуються. Таким

чином, м'яз — випрямляч хребта замкну-

тий у щільне кістково-волокнисте вмісти-

лище.

Усі глибокі м'язи спини з їхніми фас-

ціями виконують велику роль у збереженні

нормального стану хребта і грудної клітки.

Через це в разі ослаблення названих м'язів

(малорухомий спосіб життя, незручна ро-

боча поза, брак фізичного тренування

тощо) розвивається сутулість, втрачається

нормальна рухомість грудної клітки. При

цьому навіть у молодому віці можуть ви-

никати деформації різних відділів (най-

частіше нижньошийного та верхньогруд-

ного) хребта.

128 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

М'язи грудної клітки*

Передні ділянки грудної клітки обме-

жені зверху обома ключицями та ярем-

ною вирізкою груднини, з боків — задні-

ми пахвовими лініями, знизу — реброви-

ми дугами з мечоподібним відростком.

Тут розташовані м'язи — похідні вен-

тральної мускулатури (аутохтонні, трун-

копетальні і трункофугальні).

Великий грудний м'яз (т. pectoralis

major) (мал. 96) належить до трункопе-

тальних м'язів. Це великий м'язовий пласт

трикутної форми, який відходить від двох

присередніх третин ключиці (ключична

частина), капсули груднинно-ключнчного

суглоба, передньої поверхні груднини,

хрящів II— VII ребер (груднинно-ребро-

ва частина) і верхньої ділянки піхви пря-

мого м'яза живота (черевна частина).

Звідси м'язові пучки, конвергуючи, пря-

мують у бік і апоневротичним сухожил-

ком прикріплюються до гребеня великого

горбка плечової кістки.

Функція. В разі фіксації грудної

клітки приводить, дещо згинає і пронує

плече. При фіксованому плечі (руки на

стегнах, опора на поруччя тощо) розши-

рює грудну клітку (додаткова дихальна

мускулатура).

Іннервація: присередній і бічний

грудні нерви плечового сплетення (CV —

CVII).

Малий фудний м'яз (т. pectoralis minor)

(мал. 97) трункопетальний, вкритий попе-

реднім м'язом. Починається трьома-чотир-

ма зубцями від II —V ребер і прикріплюєть-

ся до дзьобоподібного відростка лопатки.

Ф у н к ц і я. Бере участь в акті вдиху.

І н н е р в а ц і я: присередній груднин

нерв плечового сплетення (CVII — CVIII).

Підключичний м'яз (т. subclavius) —

трункофугальний. Це не дуже розвинутий

м'язовий тяж. Починається на І ребрі і

закінчується на нижній поверхні ключиці.

Функція. При фіксованій ключиці,

скорочуючись, піднімає ребро (допоміж-

на дихальна мускулатура).

"Розглядаються головним чином передні

ділянки грудної клітки. — Прим. ред.

Мал. 96. М'язи грудної клітки і живота (mm.

thoracis et abdominis) (зовнішній косий м'яз

живота видалений, піхва прямого м'яза живота

розкрита):

/ — m. stcrnoclcidomastiodeus; 2 — m. trapezius; З — m.

pectoralis minor (покритий глибоким листком грудної фасції);

4. 15 — m. dcltoidcus; 5. <S' — m. rectus abdominis; 6' — m.

transversus abdominis; 7 — m. pyramidalis; í> — m. obliquus

internus abdominis; 10 — lin. alba; // — vag. m. recti (пере-

дня пластинка); 12 — mm. intercostales extern!; 13 — mm.

intercostales interni; 17 — m. pectoralis minor; 16 — m.

pectoralis major.

Іннервація: підключичний нерв

плечового сплетення (CV — CVI).

Передній зубчастий м'яз (т. serratas

anterior) (мал. 98, 99) трункофугальний,

дуже міцний. Починається дев'ятьма-де-

сятьма зубцями на бічній поверхні груд-

ної клітки (від II —X ребер), звідки м'я-

зові пучки йдуть дорзально і присеред-

ньо і прикріплюються до присереднього

краю лопатки разом з ромбоподібними

м'язами.

Ф у н к ц і я. Під час скорочення м'я-

за лопатка і верхня кінцівка різко вино-

сяться вперед. При фіксованій лопатці цей

м'яз піднімає ребра і розширює грудну

Мал. 97. М'язи грудної клітки і живота (великий

грудний, прямий і косі м'язи живота видалені):

/ — mm. intcreostales extcrni: 2 — mm. intcreostales intern.;

3 — m. rectus abdominis; 4 — lit), alba; 5 — vag. m. recti

abdominis (заді і і ii листок )|TffV m. transversus abdominis;

7 — vag. m. recti alxlominis-Тнсрсдиій листок); <S' — lig.

inguinale; 9 — funiculus spennaticus; 10 — hiatus saphenus;

// — m. pyramidalis (відрізаний); 12 — lacuna vasorum (вид-

но вихід стегнових судин з-під пахвинної зв'язки): ІЗ —

fascia transversal is; 14 — tin. arcuata; 15 — m. scrratus anterior

(відрізаний): 16 — m. pectoralis minor; 17 — raJsubciaVius.

порожнину (допоміжна дихальна муску-

латура).

Іннервація: довгий грудний нерв

плечового сплетення (CV —CVII).

М'язи — підіймачі ребер (mm. levatores

costarum) є похідними вентральної муску-

латури. Вони починаються з кожного боку

від поперечних відростків CVII і ТІ —ТХІ

хребців і прикріплюються до горбків, роз-

ташованих нижче сусідніх ребер.

М'язи (м'язова система) 129

Мал. 98. М'язи бічної стінки грудної клітки і

живота (великий грудний м'яз і зовнішній ко-

сий м'яз живота видалені, ключиця перерізана

і лопатка разом з плечовою кісткою відтягнута

назад):

/, 2 — mm. scalçhi (anterior et médius); 3 — m. scrratus

anterior; 4 — mm. intercostales interñ і ; 5 — mm. intercostales

extcrni; 6 — lit. obliquus internus abdominis; 7 — m. la-

tissimus dorsi; <S' — m. teres major: 9 — m. subscapular is; 10 —

m. levator scapulae.

Функція м'язів визначається наз-

вою.

Іннервація: міжреброві нерви

(CVIII, ТІ —Til, TVII —ТХ).

Зовнішні міжреброві м'язи (mm. inter-

costales externi) (див. мал. 97, 98) ауто-

хтонні; виповнюють міжреброві проміжки,

але до груднини не доходять, а заміщу-

ються зовнішньою міжребровою перетин-

кою. Пучки цього м'яза відходять від ниж-

5 Свиридов

130 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

Мал. 99. М'язи бічної стінки тулуба:

/ — ш. dcltoidcus; 2 — in. triceps brachti; і — ni. scrratus

anterior; 4 — m. obliquus cxtcrnus abdominis; 5 —

aponeurosis ni. obliqui extcrni abdominis; G — m. latissimus

dorsi; 7 — m. teres major; S — m. teres minor; 9 — m. infra-

spinatus; 10 — m. trapezius; II — m. sternocleidomastoidcus.

нього краю розташованого вище ребра,

йдуть косо зверху донизу і ззаду наперед

і прикріплюються до тупого верхнього

краю розташованого нижче ребра.

Внутрішні міжреброві м'язи (mm. іп-

tercostales interni) (див. мал. 97, 98), як

і попередні, заповнюють міжреброві про-

міжки. Не дійшовши на 6 — 8 см до хреб-

тового стовпа, замінюються внутрішньою

міжребровою перетинкою. Пучки цього

м'яза починаються від верхнього краю

розташованого нижче ребра, піднімають-

ся знизу догори і ззаду наперед, при-

кріплюються до нижнього краю розташо-

ваного вище ребра (всередину від бороз-

ни).

Таким чином, за напрямком пучки обох

міжребрових м'язів взаємно перпендику-

лярні, що забезпечує більшу силу їх спіль-

ного скорочення. Біля нижнього краю

кожного ребра утворюється заповнений

пухкою волокнистою сполучною тканиною

простір, у якому розміщені міжреброві

судини і нерви.

Функція. При скороченні міжреб-

рових м'язів кожне ребро піднімається і

одночасно повертається навколо поздов-

жньої осі, що збільшує об'єм грудної

клітки (вдих).

Іннервація: міжреброві нерви

(ТІ-ТХІІ).

Підреброві м'язи (тт. subcostales) —

короткі і слабко розвинуті; не завжди спо-

стерігаються в нижніх дорзобічних ділян-

ках внутрішньої поверхні грудної порож-

нини. Пучки цих м'язів мають той самий

напрямок, що й внутрішні міжреброві, але

перекинуті через 1—2 ребра.

Функція підребрових м'язів ана-

логічна функції попередніх.

Іннервація: міжреброві нерви

(тх-тхи).

Поперечний м'яз грудної клітки

(m. transversus thoracis) у людини розви-

нутий слабко, розташований на задній по-

верхні передньої стінки грудної порож-

нини, будучи безпосереднім продовженням

поперечного м'яза живота.

Функція. Бере участь в акті видиху.

Іннервація: міжреброві нерви

(TH-TVI).

Діафрагма

Діафрагма (diaphragma) (мал. 100)

відділяє грудну порожнину від черевної.

В ряду хребетних виникла пізно і є лише

у ссавців. В ембріогенезі діафрагма роз-

вивається з поперечної перегородки (sep-

tum transversum), яка закладається на

рівні IV —V шийних сегментів. У кінці

другого місяця внутрішньоутробного жит-

тя в перегородку вростають клітини відпо-

•