Свиридов О.І. Анатомія людини

Подождите немного. Документ загружается.

М'язи (м'язова система) 131

відних міотомів, після чого вона разом з

серцем зміщується каудально до рівня

ТХІ-ТХІІ хребців.

Діафрагма — це широка куполоподіб-

на м'язова пластинка (справа купол діа-

фрагми розташований вище, ніж зліва),

у якій розрізняють м'язову частину по пе-

риферії, і сухожилковий центр (centrum

tendineum).

Залежно від місця відходження м'я-

зових пучків діафрагму поділяють на

груднинну, реброву й поперекову части-

ни. М'язові пучки груднинної частини

(найменшої, непарної) відходять від зад-

ньої поверхні мечоподібного відростка,

ребрової (найбільшої, парної) — від

внутрішньої поверхні кінців VII — XII

ребер і їхніх хрящів. Поперекова час-

тина складається з двох ніжок — пра-

вої та лівої. Обидві ніжки починаються

досить довгими сухожилками (права

довша) від передньобічної поверхні тіл

LI — LIV хребців та від присередньої і

бічної дугоподібних зв'язок. Присередня

дугоподібна зв'язка натягнута між тілом

і поперечним відростком LI (іноді LII)

хребця і перекинута через великий по-

перековий м'яз. Бічна дугоподібна зв'яз-

ка йде від поперечного відростка LI

хребця через квадратний м'яз попереку

до XII ребра.

Права й ліва ніжки поперекової части-

ни діафрагми, обмінюючись м'язовими пуч-

ками, формують два розтвори: аорталь-

ний (hiatus aorticus), розташований біля

тіла ТХІ хребця, і стравохідний (hiatus

esophageus), що міститься трохи вище й

ліворуч від попереднього. У правому зов-

нішньому листку сухожилкового центра

діафрагми є отвір порожнистої вени (for.

venae cavae).

Функції діафрагми різноманітні.

При її скороченні, по-перше, збільшується

грудна порожнина і розширюються легені,

що сприяє диханню; по-друге, в грудній

порожнині створюється від'ємний тиск, в

той час як у черевній він підвищується,

що сприяє венозному і лімфатичному

відтоку, по-третє, діафрагма ніби робить

масаж печінки, що сприятливо впливає на

її функцію.

Мал. 100. Діафрагма (diaphragma) і м'язи зад-

ньої стінки живота:

/ — paré costal is; 2 — for. venae cavae; 3 — hiatus esophageus;

4 — hiatus aorticus; 5 — crus sinistrum; 6 — m. quadratus

lumborum; 7 — m. psoas major; <S' — m. psoas minor; 9, 11 —

m. iliacus; 10 — fascia iliaca; 12 — fascia thoracolumbar

(передня пластинка); ІЗ — crusdextrum; 14 — pars lumbalis;

15 — centrum tendineum; 16 — pars sternal is.

Іннервація: діафрагмальний нерв

(СІП — CV), міжреброві нерви (TVII —

ТХІІ) і гілки черевного сплетення.

Фасції грудної клітки

Розрізняють три фасції грудної клітки:

поверхневу, грудну і внутрішньогрудну.

Поверхнева фасція без помітних меле про-

довжується в однойменну фасцію сусідніх

ділянок. Грудна фасція (fascia pectoralis)

обгортає малий і великий грудні м'язи,

утворюючи при цьому чітку межу з дель-

топодібним м'язом (дельтоподібно-груд-

на борозна). Ця фасція вкриває також

передній зубчастий, підключичний і

зовнішні міжреброві м'язи.

Внутрішньогрудна фасція (fascia

endothoràcica) (пристінкова фасція груд-

ної клітки) вистеляє стінки грудної по-

рожнини зсередини. Частина цієї фасції,

5* .

132 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

що переходить на верхню поверхню діа-

фрагми, називається діафрагмальною

фасцією (fascia diaphragmatica).

М'язи

живота

Ділянка живота (reg. abdominis) обме-

жена зверху правими і лівими хрящами

VII — X ребер і мечоподібним відростком

груднини, знизу — правою і лівою пах-

винними складками і лобковим симфізом,

з боків — продовженням задніх пахво-

вих ліній з обох боків. Усі м'язи живота

аутохтонні і є похідними вентральної мус-

кулатури.

Крім цих, тобто м'язів, що утворюють

передньобічиу стінку живота, у цьому

розділі розглянемо також м'язи задньої

ного стінки.

У людини, як і в інших вищих хребет-

них, збереглася сегментація лише тих

м'язів, які розташовані безпосередньо біля

серединної площини. У бічних ділянках

Мал. 101. Пахвинний канал (cahalis ingainalis):

I — т. rectus abdominis; 2 — vag. m. recti abdominis (пе-

редня пластинка); J — m. pyramidalis; 4. 10 — crus mediale:

5 — fibrae ¡ntcrcrura.es; б — anulus inguinalis superficialis;

7. II -- crus laterale; 8, 12 — lig. rcflexum; 9 — m. crcmastcr;

Ii — aponeurosis in. obliqui extcrni abdominis (переріза-

ний і відгорнутий); /f? \ m. obliquus internus abdominis;

відбулося поздовжнє розщеплення м'язів

на широкі шари.

І Прямий м'яз живота (т. rectus abdo-

minis) (мал. 101, див. мал. 96) парний;

розташований по обидва боки передньої

серединної лінії. Почавшись досить ши-

рокого основою на хрящах VII, VI, V ре-

бер і на мечоподібному відростку груд-

нини, м'яз, поступово звужуючись, спус-

кається майже вертикально донизу, при-

кріплюється коротким і широким сухо-

жилком на лобковій кістці між лобковим

симфізом і лобковим горбком. По всій

довжині м'яз ділиться трьома-чотирма

(іноді двома) поперечними сухожилкови-

ми перетинками, які є ребровими рудимен-

тами і свідчать про сегментарну будову

м'яза в минулому. Сухожилкові перемич-

ки збільшують силу скорочення м'яза.

Іннервація: міжреброві, клубово-

підчеревний нерви (TV —ТХІІ, LI).

Пірамідальний м'яз (т. pyramidalis)

(див. мал. 96, 101) парний, незначного

несталого розміру, має форму прямокут-

ного трикутника. Починається на верхній

поверхні лобкової кістки перед прямим

м'язом, піднімається догори і при-

кріплюється до нижньої ділянки білої лінії

живота.

Функція. Натягує білу лінію жи-

вота.

Іннервація: підребровий, клубово-

нідчеревний і клубово-пахвинний нерви

(ТХІ, ТХІІ, П).

Зовнішній косий м'яз живота (т. ob-

liquus externus abdominis) (див. мал. 99)

починається на бічній поверхні нижніх

восьми ребер широким м'язовим пластом

кількома зубцями, що змикаються з зуб-

цями переднього зубчастого м'яза, спус-

кається косо зверху донизу і ззаду напе-

ред. Задні пучки прикріплюються до пе-

редньої половини зовнішньої губи клубо-

вого гребеня, а передні приблизно з сере-

дини довжини м'яза стають сухожилко-

вими, утворюючи широкий апоневроз.

Апоневроз, вкривши прямий м'яз живота,

переходить до передньої серединної лінії

тіла, де переплітається з однойменним апо-

неврозом протилежного боку і бере участь

в утворенні білої лінії живота. Найнижча

М'язи (м'язова система) 133

ділянка апоневрозу, прикріплена до верх-

ньої передньої клубової ості і до лобково-

го горбка, утворює жолоб, нижній вільний

край якого дістав назву пахвинної зв'яз-

ки

(/¿¿7.

inguinale).

Іннервація: міжреброві, клубово-

підчеревннй і клубово-пахвинний нерви

(TV-TXII, LI). "

( Внутрішній косий м'яз живота (т. ob-

liguus internus abdominis) (див. мал. 98,

100, 101) міститься досередини від попе-

реднього. Починається від грудо-попере-

кової фасції, клубового гребеня і зовнішніх

двох третин пахвинної зв'язки. Підні-

мається віялоподібно присередньо, дого-

ри і вперед. Верхні пучки прикріплюють-

ся до нижніх країв XII, XI і X ребер, а пе-

редні переходять у широкий апоневроз,

який досягає зовнішнього краю прямого

м'яза живота. Тут у верхніх двох трети-

нах апоневроз розпадається на дві плас-

тинки, з яких одна іде на передню, а друга

на задню поверхню прямого м'яза живо-

та. У нижній третині живота апоневроз

повністю переходить на передню поверх-

ню прямого м'яза. Обидва листки біля

присереднього краю прямого м'яза живо-

та знову сходяться і беруть участь в утво-

ренні білої лінії. Від'єднані нижні пучки,

що йдуть разом з яєчком, яке опускається

вниз, проходять через пахвинний канал у

калитку й утворюють таким чином м'яз —

підіймач яєчка (т. cremaster) (див. мал.

101).

Іннервація: міжреброві, клубово-

підчеревний і клубово-пахвинний нерви

(TVIII-TXII, LI).

І Поперечний м'яз живота (т. trans-

uersus abdominis) (див. мал. 96, 97) —

найслабший з усіх широких м'язів живо-

та; розташований позаду попереднього

м'яза. Починається від внутрішньої по-

верхні шести нижніх ребер (змикається

своїми зубцями з діафрагмою), глибокого

листка грудо-поперекової фасції, клубово-

го гребеня і зовнішніх двох третин пах-

винної зв'язки. Пучки м'яза йдуть попе-

речно вперед і присередньо, де недалеко

від країв прямих м'язів живота переходять

у широкий апоневроз. Останній у верхніх

двох третинах живота бере участь в утво-

ренні задньої стінки піхви прямого м'яза

живота, а нижче переходить у структуру

його передньої стінки. По серединній лінії

його пучки беруть участь у формуванні бі-

лої лінії. Нижні пучки м'язів разом з ін-

шими утворюють м'яз — підіймач яєчка.

Функція. М'язи живота виконують

роль черевного преса, що сприяє нормаль-

ному положенню і функціонуванню

органів черевної порожнини. За їх допо-

могою здійснюється зганяння плода. Вони

беруть участь у механізмі кашлю, блюван-

ня, сечовипускання, дефекації. При дво-

сторонньому скороченні згинають хребет,

при односторонньому — роблять бічні

нахили і обертання тулуба.

Іннервація: міжреброві, клубово-

підчеревний і клубово-пахвинний нерви

(jvH-TXII, ПІ).

Ж Квадратний м'яз попереку (ш. qua-

dratus lumborumf — досить потужний

чотирикутний м'язовий пласт, розташова-

ний на задній стінці живота попереду гли-

бокого листка грудо-поперекової фасції.

М'яз починається від заднього відрізка

клубового гребеня, від клубово-попереко-

вої зв'язки й прикріплюється до XII реб-

ра і поперечних відростків LI —LIV

хребців.

Функція. При двосторонньому ско-

роченні згинає тулуб і зменшує попере-

ковий лордоз, при односторонньому —

нахиляє хребет у свій бік і повертає в

нижньогрудному та поперековому відділах

у протилежний бік. За фіксованого хреб-

та відтягує дванадцяте ребро донизу, по-

силюючії видих.

Іннервація: підребровий нерв

(ТХІІ) і м'язові гілки поперекового спле-

тення (LI-LIII).

Фасції живота

У ділянці живота розрізняють три фас-

ції: поверхневу, власну фасцію живота і

внутрішньочеревну.

Поверхнева фасція живота є безпосе-

реднім продовженням однойменної фасції

суміжних ділянок. Внизу вона щільно

зростається з пахвинною зв'язкою.

134 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

Власна фасція живота (fascia abdomi-

nis proprio) переходить із сусідніх діля-

нок, вкриває зовнішній косий м'яз живота,

передню стінку піхвії/ирямого м'яза жи-

вота, білу лінію живота, міцно зростається

з пахвинною зв'язкою і опускається у

складі сім'яного канатика.

Внутрішньочеревна фасція (fascia

endoabdominalis), або пристінкова фасція

живота, вкриває зсередини стінки черев-

ної порожнини. Найбільша ділянка цієї

фасції, яка вистеляє внутрішню поверхню

передньобічної стінки живота, називається

поперечною фасцією (fascia transversa-

lis). Крім того, внутрішньочеревна фас-

ція вкриває нижню поверхню діафрагми,

квадратний м'яз попереку, великий попе-

рековий м'яз тощо.

Піхва прямого м'яза живота (vagina

musculi recti abdominis). Кожний прямий

м'яз живота (правий і лівий) огорнутий

піхвою, що складається з двох пласти-

нок — передньої і задньої (див. мал. 97).

Передня пластинка у верхніх двох тре-

тинах утворена всією товщею апоневрозу

зовнішнього косого та переднім листком

розщепленого апоневрозу внутрішнього

косого м'язів живота, а в нижній третині —

апоневрозами трьох м'язів живота: зовні-

шнього та внутрішнього косих і попереч-

ного. Задня пластинка у верхніх двох

третинах утворена апоневрозом попереч-

ного та заднім листком розщепленого апо-

неврозу внутрішнього косого м'яза живота,

а в нижній третині — лише поперечною

фасцією. На межі фасції та апоневрозу є

дугоподібна лінія (lin. arcuata).

Сухожилкова смуга, розташована по

серединній лінії між прямими м'язами

живота та утворена сплетенням апонев-

розів широких м'язів живота, називаєть-

ся білою лінією (lin. alba) (див. мал. 97).

Вище від пупка вона досить широка (25 —

ЗО мм), а внизу вужча (10 — 15 мм); без-

посередньо біля лобкового симфізу вона

знову розширюється і називається підпо-

рою білої літі. Іноді через розтягнення

волокнистих пучків у верхньому відділі

білої лінії може виникати грижа.

На середині білої лінії є пупкове кільце

(anulus umbilicalis), де в ембріональному

Мал. 102. Поверхневе пахвинне кільце (anulus

inguinales superficialis) і підшкірна щілина (Hia-

tus saphenus):

1 — crus mcdialis; 2 — Hg. inguinale (трохи піднята); J —

lig. lacunare; 4 — crus lateralis; 5 — funiculus spermaticus

(відрізаний); 6 — lig. rcflcxum; 7 — v. saphena magna; S -

fascia lata; 9 — V. femoralis; 10 — hiatus saphenus; 11 — a. fc-

moralis; 12 — anulus inguinalis superficialis.

періоді проходили пупкові судини. У нор-

мальному стані це кільце заростає щіль-

ною колагеновою сполучною тканиною, в

противному разі виникає природжена пуп-

кова грижа.

Пахвинний канал (canalis inguinalis)

(див. мал. 101, 102) є найелабшим місцем

стінки живота. Це щілиноподібний простір,

у якому за нормальних умов у чоловіків

міститься СІМ'ЯНИЙ канатик, а в жінок —

кругла зв'язка матки. Пахвинний канал має

два кільця (поверхневе і глибоке) і чотири

стінки (передню, нижню, верхню і задню).

Поверхневе пахвинне кільце (anulus

inguinalis superficialis) утворене таким чи-

ном. Волокна нижнього відрізка апонев-

розу зовнішнього косого м'яза живота

перед прикріпленням до лобкового горб-

ка роз'єднуються і утворюють дві ніжки —

присередню (crus mediale) і бічну (crus

laterale). Нижні пучки останньої після

прикріплення до лобкового горбка однією

своєю частиною піднімаються догори й

присередньо і вплітаються в піхву прямо-

М'язи (м'язова система) 135

го м'яза живота, а другою спускаються

донизу вбік, приєднуючись до окістя лоб-

кової кістки. Перша частина пучків дістала

назву поверненої зв'язки Під. reflexum)

(див. мал. 102), друга — лакунарної зв'яз-

ки (lig. lacunarе). Сухожилкові пучки

присередньої і бічної ніжок апоневрозу

зовнішнього косого м'яза живота на са-

мому початку розходження їх укріплю-

ються міжніжковими волокнами (fibrae

intercrurales).

Таким чином, поверхневе пахвинне

кільце утворене присередньою ніжкою з

внутрішнього боку, бічною ніжкою із зов-

нішнього боку, міжніжковими волокнами

зверху і поверненою зв'язкою знизу.

Глибоке пахвинне кільце (anulus іпди-

inalis profundus) розташоване перед очере-

виною на задній поверхні передньої стінки

живота ззовні від бічної пупкової складки.

Верхньою стінкою пахвинного каналу

є нижній вільний край внутрішнього ко-

сого та поперечного м'язів живота, перед-

ньою стінкою — апоневроз зовнішнього

косого м'яза живота, нижньою — жолоб

пахвинної зв'язки і задньою — поперечна

фасція живота.

Біомеханіка рухів тупуба

і голови*

Основна функція м'язового апарату тулуба

та голови полягає, в утриманні тіла в стані рівно-

ваги, в забезпеченні рухомості (згинання, розги-

нання, бічні нахили, колові рухи) хребтового стов-

па, грудної клітки та голови і в подоланні опору

та навантаження різними предметами. Статика

і динаміка тулуба значною мірою взаємозв'я-

зані з механізмом дихання і станом органів груд-

ної та черевної порожнин.

Утриманню тіла в стані рівноваги при ви-

простаному його положенні сприяє одночасне

скорочення більшості м'язів тулуба. Головна роль

у цьому належить напруженню клубово-стегно-

вої зв'язки і скороченню сідничних м'язів.

Згинання, тулуба може бути пасивним і ак-

тивним. У першому випадку внаслідок розслаб-

лення м'яза — випрямляча хребтового стовпа, а

також ваги голови та внутрішніх органів тулуб

пасивно нахиляється вперед. Таке явище часто

* Котикова Е. А. Биомеханика физических

упражнений. — М.;Л., 1939.

а б в

Мал. 103. Деякі робочі пози та розташування си-

ли тягаря (пояснення в тексті)

буває в осіб, які працюють сидячи, а також при

загальному ослабленні м'язового тонусу (виснаж-

ливі хвороби, хронічні професійні отруєння

тощо) і нерідко у людей похилого віку.

Активне згинання тіла спостерігається при де-

яких професійних рухах і фізичних вправах, а та-

кож за умови подолання навантаження (вантаж

на спині). При цьому скорочуються м'язи живо-

та, клубово-поперекові, довгі м'язи голови і шиї,

драбинчасті та груднинно-ключично-соскоподібні,

а також частково м'язи передньої ділянки шиї.

Розгинання тулуба забезпечується скорочен-

ням усіх м'язів спини і задньої ділянки шиї, але

головним чином м'яза — випрямляча хребта.

Найбільший інтерес викликає робота м'язів

при подоланні навантажень: перенесення ванта-

жу на поясі верхньої кінцівки (мал. 103, а),

піднімання вантажів (мал. 103, б) тощо. У та-

ких умовах крім напруження зазначених м'язів-

розгиначів дуже скорочується дихальна муску-

латура і м'язи передньої стінки живота. Внаслі-

док цього грудна і черевна порожнини стають

ніби надутими повітряно-газовими камерами, які

перешкоджають форсованому згинанню тіла, за-

побігаючи небезпеці розриву зв'язкового апара-

ту хребтового стовпа.

Бічні згинання тулуба відбуваються при од-

ночасному скороченні згиначів і розгиначів однієї

сторони хребта. При цьому беруть участь м'я-

зи — підіймачі ребер, задні зубчасті м'язи, квад-

ратний м'яз попереку, зовнішні та внутрішні

міжреброві м'язи, м'язи бічної стінки живота, а за

фіксованого поясу верхньої кінцівки також м'я-

зи — підіймачі лопатки, найширший м'яз спини,

великий і малий грудні м'язи. Усі ці м'язи пра-

цюють з великим напруженням під час підніман-

ня вантажу однією рукою (мал. 103, в).

Обертання тіла забезпечується головним чи-

ном скороченням таких м'язів: зовнішнього ко-

сого м'яза живота однойменної сторони, внутріш-

нього косого м'яза живота протилежного боку,

драбинчастих м'язів, усіх частин поперечно-ос-

тьових м'язів, груднинно-ключично-соскоподіб-

136 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

ного м'яза, верхньої частини трапецієподібного

м'яза та м'яза — підіймача лопатки протилеж-

ного боку.

Рухи голови можуть здійснюватись одночас-

но з рухами тулуба або самостійно. Згинання

голови відбувається внаслідок розслаблення всіх

м'язів задніх ділянок шиї та голови і може фор-

суватися при двосторонньому скороченні довгих

м'язів голови і шиї, передніх прямих м'язів го-

лови, груднинно-ключично-соскоподібпих м'язів,

передньої ділянки шиї.

Розгинання голови пов'язане з функцією ре-

мінних і найдовших м'язів голови та шиї, а та-

кож груднинно-ключично-соскоподібних м'язів*.

Бічні нахили голови здійснюються переваж-

но за рахунок скорочення прямого та бічних

м'язів голови однойменної сторони, а також ком-

бінованої функції інших м'язів передньої та зад-

ньої ділянок шиї.

Обертання голови навколо вертикальної осі

можливе завдяки комбінованим скороченням

м'язів з косим напрямком м'язових пучків, а саме:

ремінних м'язів голови та шиї, півостьового м'я-

за голови й шиї та одного з груднинно-ключич-

но-соскоподібних м'язів.

У всіх випадках при нижній опорі (положен-

ня стоячи або сидячи) механізм руху голови і

окремих частин тулуба здійснюється за типом

важеля першого роду, тобто важеля рівноваги.

М'язи верхньої кінцівки

М'язи верхньої кінцівки (мал. 104, 105)

є похідними вентральних відділів V —VIII

шийних і І грудного міотомів.

Дельтоподібний м'яз 0/2. б-еИоійст)

(див. мал. 94, 99) починається трьома ча-

стинами: ключичної — від зовнішньої

третини ключиці, надплечової — від над-

плечового відростка і остьової — від ості

лопатки. У вигляді трикутного міцного

пласта м'яз, перекинутий через плечовий

суглоб і прикріплений до дельтоподібної

горбистості плечової кістки. Там, де м'яз

вкриває великий горбок, під ним лелсить

слизова сумка.

Ф у н к ц і ї. При одночасному скоро-

ченні всіх трьох частин м'яза вільна

кінцівка відводиться трохи вище горизон-

Труднинно-ключично-соскоподібні М'ЯЗИ

можуть бути розгиначами тільки в тому випадку,

коли перпендикуляр із центру ваги голови про-

ходить позаду атлантопотиличних суглобів.

талі. Вище плече піднімається в разі од-

ночасного скорочення переднього зубчас-

того м'яза та верхньої частини трапеціє-

подібного м'яза. Під час скорочення пе-

редньої частини дельтоподібного м'яза

відбувається згинання, приведення та про-

нація, а при скороченні його задньої час-

тини — розгинання, приведення та супі-

нація плеча.

Іннервація: пахвовий нерв (CV —

CVI).

Надостьовий (т. supraspinous) і під-

остьовий (т. infraspinatus) м'язи (див.

мал. 104) починаються м'язовими пучка-

ми від однойменних ямок лопатки та

щільних фасцій, що вкривають їх. Пучки

цих м'язів ідуть поперечно і догори, пере-

ходять у короткі сухожилки, які при-

кріплюються до великого горбка плечо-

вої кістки: перший — до верхнього кінця,

другий — нижче.

Функція. Відводить і супінує плече.

Іннервація: надлопатковий нерв

(CV-CVI).

Малий круглий м'яз (т. teres minor)

(див. мал. 104) відходить від нижнього

кута і частково від бічного краю лопатки.

У вигляді досить слабкого тяжа прямує

до великого горбка плечової кістки, де за-

кінчується нижче попереднього м'яза.

Функція. Супінує плече (слабко).

Іннервація: пахвовий нерв (CV).

Великий круглий м'яз (т. teres major)

(див. мал. 104) є відщепленою частиною

найширшого м'яза спини. Починається від

нижнього кута лопатки й потужним м'я-

зовим тяжем направляється до верхньої

третини його, де й закінчується плоским

сухожилком на гребені малого горбка

плечової кістки разом з сухожилком най-

ширшого м'яза спини. Тут між сухо-

жилком великого круглого м'яза і пле-

човою кісткою розташована синовіальна

сумка.

Функція. Приводітгь, розгинає і про-

нує плече в плечовому суглобі.

Іннервація: підлопатковий нерв

(CV-CVII).

Підлопатковий м'яз (т. subscapularis).

(див. мал. 98, 105) — м'язовий пласт знач-

них розмірів, трикутної форми. Відходить

М'язи (м'язова система) 137

Мал. 104. М'язи верхньої кінцівки (mm. membri

superioris) (вид ззаду):

/ — m. supraspinatus; 2 — in. teres minor; З — m. dcltoideus;

4 — m. triceps brachii; 5 — m. brachioradialis; 6 — m. extensor

carpi radialis lohgas; 7 — m. extensor carpi radialis brevis;

<S' — m. extensor digitorum; 9 — m. abductor pollicis longus;

10 — m. extensor pollicis brevis; // — m. extensor pollicis

longus; 12 — in. extensor cligiti minimi; 13 — m. extensor

carpi uInaris; 14 — m. flexor carpi ulnaris; 15 — m. teres

major; 16 — m. infraspinatus; 17 — for. trilatcrum; IS — spi-

na scapulae; 19 — for. quadrilatcrum.

від ребрової поверхні лопатки. М'язові

пучки прямують головним чином у фрон-

тальному напрямку, поступово конвергу-

ючи назовні, проходять перед плечовим

суглобом і перетворюються на короткий

сухожилок. Прикріплюються до малого

горбка плечової кістки та його гребеня;

частина м'язових пучків вплітається в кап-

сулу плечового суглоба. Між м'язом і ло-

паткою (поблизу бічного її кута) розта-

шована синовіальна сумка, яка сполучаєть-

ся з порожниною плечового суглоба.

Функція. Приводить і пронує плече.

Мал.

105.

М'ЯЗИ

верхньої

кінцівки

(mm. membri

superioris) (вид спереду):

/ — m. subscapulars; 2 — m. latissimus dors і (переріза-

ний); J — m. triceps brachii; 4 — m. pal maris longus; 5 —

m. flexor carpi ulnaris; 6 — m. flexor digitorum superficialis:

7 — aponeurosis palmaris; S — m. flexor carpi radialis; 9 —

m. brachioradialis; 10 — hi. pronator teres; 11 — mi brachialis;

12 — m. biceps brachii: 13 — m. coracobrachial is; 14 — m.

dcltoideus (вілведсіїий).

Іннервація: підлопатковий нерв

(СЛ/-СЛЧІ).

М'язи плеча поділяють на два відділи —

передній і задній, що визначається функ-

ціональними особливостями (антагоністи)

і топографічною ізоляцією одного відділу від

іншого фасціальними прошарками.

Передній відділ плеча (від-

діл згиначів). Дзьобо-плечовий м'яз

(т. согасоЬгас/гіаІіз) (див. мал. 105) —

досить слабкий м'язовий тялх, який від-

ходить від дзьобоподібного відростка ло-

патки, спускається донизу і прикріплює-

138 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

Мал. 106. М'язи переднього відділу передпліччя

(mm. comp, antebrachii anterius) (поверхнева час-

тина):

/ — cpiconclylus med.alis; 2 — m. pronator tcrcs; 3 — m.

flexor carpi ulnaris; 4 — m. palmaris longus; 5 — m. flcxor

digitorum superficialis; 6 — fascia antebrachii; 7 — m. palmaris

brcvis; S — hypothenar; 9 — aponcurosis palmaris: 10 — lig.

mctacarpcum transversum superficialis; // — thcnar; 12 —

tcndo m. nbcluctoris pollicis longi; 13 — tri. flexor pollicis

longus; 14 — m. flcxor digitorum profundus; 15 — m. flexor

carpi radialis; 16 — m. brachioradialis; 17 — aponeurosis m.

bicipitis brach;і; 18 — tcndo m. bicipitis brachii; 19 — m.

brachialis; 20 — m. biccps brachii.

ться вздовлс присереднього краю плечо-

вої кістки в межах її верхньої частини.

Функція. Згинає, приводить і злег-

ка су піну є плече.

Іннервація: гілки м'язово-шкірно-

го нерва (CVI-CVII).

Двоголовий м'яз плеча (т. biceps

brachii) (див. мал. 105) — міцний. Почи-

нається двома сухожилками від надсу-

глобового горбка (довга головка) і від

дзьобоподібного відростка (коротка го-

ловка) лопатки. Сухожилок довгої голов-

Мал.

107.

М'ЯЗИ

передньої ділянки передпліччя

(nim. comp, antebrachii anterius) (глибока час-

» тина):

/ — пі. brachialis; 2 — cpiconclylus mcdialis; 3 — tcndo m.

bicipitis brachii; 4 — m. flcxor digitorum profundus; 5 — m.

flcxor pollicis longus; в — m. flcxor carpi ulnaris; 7 — m.

pronator quadratus; S — ospisiformc; 9 — m. opponcns digiti

minimi; 10 — tcndincs m. flcxoris digitorum profundi; // —

tcndincs m. flcxoris digitorum superficialis; 12 — m. adductor

pollicis; 13 — tcndo m. flcxoris pollicis longi; 14 — m. flcxor

pollicis brcvis; 15 — ni. opponcns pollicis; 16 — m. pronator

tcrcs; 17 — m. brachioradialis; /6' — m. cxtcnsor carpi radialis

longus; 19 — tri. supinator.

ки, вкритий синовіальною піхвою, прохо-

дить через порожнину плечового суглоба,

міжгорбкову борозну плечової кістки. На

межі верхньої і середньої третин плеча

обидва сухожилки переходять у загальне

м'язове черевце веретеноподібної форми,

потужний сухожилок якого, перекинув-

шись через ліктьовий суглоб, прикріп-

люється до горбистості променевої кістки.

Між променевою кісткою і сухожилком

м'яза розташована синовіальна сумка.

Особливість дистальної фіксації м'яза

М'язи (м'язова система) 139

полягає в тому, що в ділянці ліктьової ямки

від основного його сухожилка відщеп-

люється тонка сухожилкова пластинка

(aponeurosis т. bicipitis brachii) (мал.

106), яка перетинає ліктьовий суглоб косо

іззовні всередину і вплітається в фасцію

передпліччя.

Функція. Згинає плече й передпліч-

чя, відвертає передпліччя.

Іннервація: м'язово-шкірний м'яз

(CV-CVI).

Плечовий м'яз (т. brachialis) (мал. 105,

106, 107) починається від передньої по-

верхні нижньої половини діафіза плечо-

вої кістки та від бічної і присередньої між-

м'язових перегородок. Перекинувшись че-

рез ліктьовий суглоб, м'яз прикріплюєть-

ся до горбистості ліктьової кістки, а час-

тина його пучків вплітається в капсулу

ліктьового суглоба.

Функція. Згинає передпліччя.

Іннервація: м'язово-шкірний нерв

(CV-CVI).

Задній відділ плеча (відділ

розгиначів). Триголовий м'яз плеча

(т. triceps brachii) (див. мал. 104, 105,

108) — міцний. Починається трьома го-

ловками. Довга головка відходить корот-

ким сухожилком від підсуглобового горб-

ка лопатки.

Бічна і присередня головки починаються

м'язовими пучками на бічній і присередній

міжм'язових перегородках і на діафізі пле-

чової кістки; перша — дещо проксимальні-

ше борозни променевого нерва, друга —

нижче від неї. Об'єднані три головки утво-

рюють масивне черевце, яке потужним су-

хожилком закінчується на ліктьовому відро-

стку ліктьової кістки (тут є капсула).

Функція. Розгинає верхню кінцівку

в ліктьовому і плечовому суглобах.

Іннервація: променевий нерв

(CVI-CVHI).

Ліктьовий м'яз (т. anconeus) — до-

сить слабка четверта головка попередньо-

го м'яза. Відходить від бічного иадвирос-

тка плечової кістки і від променевої по-

бічної зв'язки ліктьового суглоба, при-

кріплюється до верхньої третини задньої

поверхні ліктьової кістки.

Ф у н к ц і я. Розгинає ліктьовий суглоб.

Мал. 108.

М'ЯЗИ

заднього

відділу

передпліччя

(mm. сотр. antebrachii posterius) (поверхнева

частина);

/ — пі. brachioradialis; 2 — in. extensor carpi radialis longus;

3 — m. extensor carpi radialis brcvis; 4 — m. extensor

digitorum; 5 — in. abductor pollicis.longus; 6 — m. extensor

pollicis brcvis; 7 — tendo m. extensoris pollicis longi; S —

tendincs m. extensorum digitorum; 9 — connexus intcr-

tendineus; 10 — tendo m. extensoris digit, minimi; 11 —

tendo m. extensoris indicis; 12 — retinaculum extensorum;

13 — m. extensor carpi ulnaris; 14 — m. extensor digiti minimi;

15 — m. flexor carpi ulnaris; 16 — m. anconeus; 17 — ole-

cranon; IS — m. triceps brachii.

Іннервація: променевий нерв

(CVII-CVIII).

М'язи передпліччя звичайно поділя-

ють на два відділи: передній — перевале-

но м'язів-згиначів і задній — розгиначів.

М'язи обох відділів розташовані двома

частинами: поверхневою і глибокою.

Передній відділ перед-

пліччя (відділ згиначів). Плечово-про-

меневий м'яз (т. brachioradialis) (див.

мал. 106) починається потужною голов-

кою від бічного краю нижньої третини

140 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

плечової кістки і від бічної міжм'язової

перегородки плеча, перекидається через

ліктьовий суглоб і плоским сухожилком

прикріплюється до шилоподібного від-

ростка променевої кістки.

Функція. Згинає і приводить пе-

редпліччя в положення, середнє між супі-

нацією та пронацією.

Іннервація: променевий нерв

(CV-CVII).

Круглий м'яз-привертач (т. pronator

teres) (див. мал. 105, 106) — міцний ко-

роткий м'яз. Починається двома частина-

ми: від присереднього надвиростка пле-

чової кістки (плечова головка) та від гор-

бистості ліктьової кістки (ліктьова голов-

ка)* , прямує донизу і вбік, прикріплюєть-

ся до бічної поверхні променевої кістки в

її середній третині.

Функція. Привертає і згинає пе-

редпліччя.

Іннервація: серединний нерв

(CVI-CVII).

Променевий м'яз — згинач зап'ястка

(т. flexor carpi radialis) (див. мал. 106) по-

чинається від присереднього надвиростка

плечової кістки та від фасції передпліччя.

Приблизно на середині передпліччя верете-

ноподібне м'язове черевце переходить у

міцний сухожилок, який прямує під утриму-

вачем згиначів в синовіальній піхві і прикріп-

люється до основи II п'ясткової кістки.

Функція. Згинає та відводить кисть.

Іннервація: серединний нерв

(CVI-CVIII).

Довгий долонний м'яз (т. palmaris

longus) (див. мал. 106) — непостійний.

Відходить від присереднього надвирост-

ка плечової кістки і фасції передпліччя.

Має слабке коротке черевце і дуже дов-

гий сухожилок, який, пройшовши над утри-

мувачем згиначів, закінчується в долон-

ному апоневрозі.

Функція. Згинає кисть і напружує

долонний апоневроз.

Іннервація: серединний нерв

(CVII.TI). -

Ліктьовий М'ЯЗ — згинач зап'ястка

(т. flexor carpi ulnaris) (див. мал. 106)

*Між цими головками проходить серединний

нерв.

починається двома головками — від при-

середнього надвиростка плечової (плечо-

ва головка) і ліктьової (ліктьова голов-

ка) кісток, між якими проходить ліктьо-

вий нерв. Плоске двоперисте черевце м'я-

за тягнеться вздовж: присереднього краю

передпліччя і в ділянці зап'ястка перехо-

дить у сухожилок, який охоплює горохо-

подібну кістку і прикріплюється до осно-

ви V п'ясткової і гачкоподібиої кісток.

Функція. Згинає і приводить кисть.

Іннервація: ліктьовий нерв

(CVII-TI).

Поверхневий м'яз — згинач пальців

(т. flexor digitorum superficialis) (див.

мал. 106) розташований глибше, ніж по-

передні м'язи. Починається від присеред-

нього надвиростка плечової кістки, вінце-

вого відростка ліктьової кістки (плечо-

ліктьова головка) і верхньої третини про-

меневої кістки (променева головка). Спус-

кається дистально у вигляді масивного

м'язового пласта, що розпадається на чо-

тири сухожилки. Ці сухожилки, проника-

ючи через канал зап'ястка, підходять до

II —V пальців, де вони, перш ніж прикріпи-

тися на долонній поверхні основ середніх

фаланг, розщеплюються на рівні прокси-

мальних фаланг на дві ніжки, через отвір

яких проходять сухожилки глибокого зги-

нача пальців.

Функція. Згинає кисть, прокси-

мальні і середні фаланги II —V пальців.

Іннервація: серединний нерв

(CVIII-TI).

Глибокий М'ЯЗ — згинач пальців (т. fle-

xor digitorum profundus) (мал. 109, див.

мал. 107) потужним черевцем починається

від ліктьової кістки і від міжкісткової пе-

ретинки передпліччя. У середній третині

передпліччя м'яз розділяється на чотири

частини, які переходять у чотири канато-

подібні сухожилки. Сухожилки через ка-

нал зап'ястка проникають на долоню, про-

ходять в отвори сухожилків попередньо-

го м'яза і прикріплюються до основи дис-

тальних фаланг II —V пальців.

Сухожилки м'язів — поверхневого і гли-

бокого згиначів пальців у межах зап'яст-

кового каналу долоні розміщені в загальній

для обох м'язів синовіальній піхві.