Сургай Г.І., Слюсаренко А.Г., Гусєв В.І. Новітня історія України 1900-2000

Подождите немного. Документ загружается.

рики радянської доби характеризували як «контрреволюційні», «на-

ціоналістичні», а їх тактику — як «угодовську» та «опортуністичну»

(История Украинской ССР В 10 т Т 5 — К, 1983 — С 173) На тлі

заідеологізованих підходів до українського партійного руху початку

XX ст з боку радянських дослідників учені української діаспори на

основі доступних для них матеріалів більш виважено, без ідеологічних

кліше підійшли до висвітлення історії українських партій Вони підго-

тували документальні видання, присвячені програмам українських

партій та їх провідникам (Мгхновський М Самостійна Україна —

Лондон, 1967, Українська суспільно-політична думка в XX сі До-

кументи і матеріали ТІ-— Мюнхен, 1983), розвідки з персоналій

діячів партійного руху (Мірчук П Микола Міхновський Апостол

української державності — Філадельфія, 1960, Сосновський М Дмит-

ро Донцов Політичний портрет 3 історії розвитку ідеологи україн-

ського націоналізму — Нью-Йорк, Торонто, 1974 та ш) П Феденко

вперше у зарубіжній історіографи зробив спробу наукового узагаль-

нення українського суспільно-політичного руху в XX столітті (Фе-

денко П Український рух у XX столітті — Лондон, 1959)

Слід згадати також узагальнюючі праці з історії України, що з'яви-

лися за кордоном У них певне місце відводиться українським партіям

початку XX ст (Полонська-Василенко Н Історія України В 2 т

Т 2 — К, 1992) Після проголошення української незалежності роз-

почався новий етап у вивченні українських партій та організацій,

що утворилися і діяли наприкінці XIX ст і до 1917 р На сторінках

історичних журналів та збірників було опубліковано низку статей та

наукових розвідок, у яких здійснена спроба неупереджено підійти

до аналізу української партійної історії Це дослідження В. Борисен-

ка,

П. Шморгуна, О. Висоцького, А. Голуба, С. Наумова, О. Тимо-

шенко та ін (Борисенко В А До питання про Революційну україн-

ську партію // Наук праці з питань політичної історії — Вип 169 —

К, 1991 — С 129—138, Шморгун П М Політичні парти України на

початку XX ст соціальний склад, чисельність, типологія // Наук

праці з питань політичної історії —Вип 172 —К, 1992 —С 14—25,

Вгісог^ькгш О , Голуб А Зародження соціал-демократи в Україні і

міжнародний соціалістичний рух //

ПОЛІТОЛОГІЧНІ

питання — 1994 —

№2 — С 96—119, Наумов С Питання української державності в

діяльності Революційної української парти (РУП) // 36 Харк істо-

рико-філолопчного т-ва Нова серія — Т 3 — X, 1994 — С 11—20,

Тимошенко О Революційна українська партія утворення та еволю-

ція — К, 1997) Проте потрібно звернути особливу увагу на моно-

графічні дослідження С. Телешуна, В. Головченка, В. Колесника,

О. Рафальського, О. Тимошенко, в яких зроблено спробу узагальнити

окремі аспекти з історії українських партій (Телешун С О Націо-

нальне питання в програмах українських політичних партій в кінці

XIX — на початку XX століття — К, 1996, Головченко Володимир

УКРАЇНА В 1900—1916 рр ІСТОРІОГРАФІЯ

6 0—241

161

Від «Самостійної України» до Союзу визволення України Нариси з

історії української соціал-демократи початку XX ст — К, 1996, Ко-

лесник В Ф , Рафальський О О , Тимошенко О П Шляхом націо-

нального відродження Національне питання в програмах та діяль-

ності українських партій в Наддніпрянщині 1900—1907 — К, 1998)

Разом з тим в дослідженні теми помітні певні особливості Зокрема,

увагу істориків привертають насамперед українські соціал-демокра-

тичні організації (РУП, УСДРП, Спілка), що зумовлено, очевидно,

їхнім значно більшим порівняно з іншими партіями впливом на маси,

одним із провідних місць, яке займала українська соціал-демократія

в суспільно-політичному русі України кінця XIX — початку XX ст

Щодо інших українських партій Наддніпрянщини, то їхня історія

вивчена значно менше Поки що немає сучасних ґрунтовних до-

сліджень з питань соціальної бази політичних партій, їх організацій-

них засад, поширеності осередків по окремих районах, особливостей

і взаємовпливу партійно-політичних процесів у Східній та Західній

Україні, стосунків українських партій із загальноросійськими,

польськими, єврейськими та іншими політичними організаціями

Сучасний етап розвитку вітчизняної історичної науки потребує

створення узагальнюючої праці, присвяченої комплексному вивчен-

ню всіх важливих аспектів, пов'язаних з утворенням та діяльністю

українських політичних партій як у Наддніпрянщині, так і на захід-

ноукраїнських землях кінця XIX ст і до 1917 р Зрозуміло, що все-

бічне дослідження суспільно-політичного руху в Україні неможливе

без звернення до історії формування та діяльності на п теренах не-

українських політичних організацій У зв'язку з цим доцільно заува-

жити, що діяльність загальноросійських партій в Україні, з одного

боку, досить докладно, хоча певною мірою і однобічно, висвітлена в

радянській історіографи 3 другого боку, на сучасному етапі розвит-

ку вітчизняної історичної науки започатковано комплексну наукову

розробку історії основних політичних партій і організацій в Україні

на початку XX ст {Історія суспільних рухів і політичних партій в

Україні (XIX ст — 1920 рік) — Л, 1993, Кугутяк М Галичина

сторінки історії Нарис суспільно-політичного руху (XIX ст — 1939) —

Івано-Франківськ, 1993, Павко А І Політичні парти, організації в Ук-

раїні кінець XIX — початок XX століття зародження, еволюція,

діяльність, історична доля — К, 1999) Очевидно, що цей напрям

історичного дослідження потрібно продовжити

У широкому спектрі суспільно-політичного життя історики виок-

ремлюють робітничий, селянський, загальнодемократичний рухи, які

особливо посилились на початку XX ст і навіть набули своєрідних

організаційних форм (ради, профспілки, селянські спілки тощо) Най-

більша кількість публікацій присвячена робітничому рухові, що зу-

мовлювалося принципом партійності, який домінував у радянській

історичній науці В 20-ті роки було здійснено перші спроби узагаль-

162 УКРАЇНА В РОКИ ВИЗРІВАННЯ ПЕРЕДУМОВ І ТВОРЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

нити робітничий рух в Україні (Пажитнов А Очерки по истории

рабочего класса на Украине — Харьков, 1927, Балабанів М Нарис з

історії робітничого руху на Україні — X, 1928 та ш) Разом з тим

радянські історики пішли шляхом поглибленого вивчення різних

форм, а також результатів боротьби робітників за свої економічні і

політичні права в рамках окремих років до революції 1905—1907 рр ,

під час революції, а також у післяреволюційний період (Бортнгков І

Загальний страйк 1903 року на Півдні Роси — К, 1948, Бортников И

Июльские дни 1903 года на Юге России — Одесса, 1953, Парасунь-

ко О А Массовая политическая забастовка в Києве в 1903 г — К,

1953,

Лось Ф £ Формирование рабочего класса на Украине и его

революционная борьба в конце XIX и в начале XX ст (конец XIX ст —

1904 г) — К , 1955, Лось Ф Є Робітничий клас України в 1907—1913

роках — К, 1962, Лавров П А Рабочее движение в период нового

революционного подг.ема 1910—1914 гг — К, 1968, Лавров Ю П

Металурги України в авангарді революційної боротьби (1895—1904) —

К, 1970, Кошик А К Рабочее движение на Украине в годьі первой

мировой войньї и Февральской революции — К , 1965, Щербина Й Т

Робітничий клас України та його революційна боротьба в 1914—1917

роках — К, 1963 та ш) При цьому слід назвати особливості у ви-

світленні робітничого руху Найбільшу увагу дослідників привертає

боротьба робітників під час революційних подій 1905—1907 рр Це є

цілком виправданим і закономірним, оскільки в ході революції вона

набула найширшого розмаху, проявилася в найрізноманітніших фор-

мах, включаючи збройні виступи (Дмитрова Л Україна в 1905 році —

X, 1925, Лось Ф Є Революція 1905—1907 років на Україні — К,

1955,

Лось Ф Є Буремний 1905-й на Україні — К, 1965, Иванов Л М

Революция 1905—1907 гг на Украине // Революция 1905—1907 гг в

национальньїх районах России — М, 1955, Кравчук М , Шморгун П

Спільна боротьба українського і російського пролетаріату в рево-

люції 1905—1907 років — К, 1955, Скоробогатов В Бойова спів-

дружність російського і українського народів в роки першої російської

революції — К, 1955, Революційна боротьба трудящих України в

1905—1907 рр — К

1980 та ш ) Прагнучи до поглибленого вивчення

історії робітництва України початку XX ст, історики намагаються

узагальнити робітничий рух у межах окремих регіонів (Гончарен-

ко Н Донецкий пролетариат накануне и в годьі первой русской рево-

люции 1905—1907 гг — Луганск, 1955, Максимов А М Революцион-

ная борьба пролетариата Донбасса в 1905 году — Сталино, 1956,

Поклад Д П Робітнича Шулявка в революції 1905 р — К, 1965 та

ін) Разом з тим вони здійснюють науковий аналіз процесу утворення

та діяльності робітничих організацій, насамперед рад, профспілок

тощо (Городеі^ьтса О Ради робітничих депутатів на Україні 1905 р —

X, 1930, Шморгун П Ради робітничих депутатів на Україні в 1905 р —

К, 1955, Прийменко А И Легальньїе организации рабочего класса

УКРАЇНА В 1900—1916 рр ІСТОРІОГРАФІЯ

163

Юга России в период империализма (1895 — февраль 1917) — К,

1977,

1905 рік Профрух на Полтавщині — Полтава, 1930, Шлос-

бергД Профессиональное движение 1905—1907 гг на Киевщине —

К, 1930, Модестов В Рабочее и профсоюзное движение в Донбассе

до Великой Октябрьской социалистической революции — М, 1957,

Стадник А , Прохоренко М Профсоюзьі Украиньї до Великой Ок-

тябрьской социалистической революции — М, 1959 та ш)

Боротьбі пролетаріату Східної Галичини, Закарпаття та Північної

Буковини за свої економічні інтереси і права присвячені монографії

К. Каковського, І. Гранчака, Н. Мгщенка, В. Пальока, М Куку-

рудзяка та ш {Каховський К Г На шляху до Великого Жовтня

Страйковий рух в Галичині кінця XIX — початку XX ст — Л, 1970,

Гранчак І, Міщенко Н, Польок В Робітництва горде ім'я — Ужго-

род, 1976, Кукурудзяк М Г Робітничий рух на Північній Буковині

наприкінці XIX — на початку XX століття — Л, 1982) Робітничий

рух на західноукраїнських землях висвітлюється в окремому розділі

узагальнюючого видання, яке вийшло у зв'язку з 75-річчям рево-

люційних подій 1905—1907 рр (Революційна боротьба трудящих Ук-

раїни в 1905—1907 рр — К, 1980) у численних статтях і виданнях,

які з'явилися останнім часом (Троян М В Революція 1905— 1907 рр

і Закарпаття // Укр іст журн — 1985 — № 12 — С 97—102, Васюк

Л І Революційний рух на Буковині в роки першої світової війни //

Там само — 1986 — № 10 — С — 64—72, Історгя суспільних рухів

та політичних партій в Україні (XIX ст — 1920 рік) — Л, 1993

та ш) У працях показано форми робітничого руху, найбільш масові

виступи робітників, значна увага приділяється мітингам, демон-

страціям, зборам, страйкам та ш У першому томі двотомного видан-

ня з історії робітництва України зроблено спробу узагальнити його

боротьбу за весь період з початку XX ст і до 1917 р (Історія робіт-

ничого класу Української РСР У 2 т Т 1 — К, 1967)

У посткомуністичний період розвитку України робітнича тематика

відійшла у дослідженнях істориків на задній план Це зумовлено, з

одного боку, тим, що вітчизняні науковці відмовились від радянських

методологічних принципів партійності та класовості 3 другого боку,

послаблення уваги до робітничого руху є своєрідною реакцією істори-

ків на політичне насаджування в історичній науці протягом десяти-

літь радянським режимом відповідної тематики як провідної Однак

підготовка сучасної наукової праці, присвяченої робітничому рухові

на українських землях з початку XX ст і до революційних подій 1917 р,

залишається важливим завданням дослідників При цьому, очевидно,

увагу насамперед треба звернути на взаємозв'язок і особливості подій

на Наддніпрянщині і в Західній Україні, на форми організаційного

об'єднання робітників, утворення та діяльність профспілок тощо

У суспільно-політичному русі України початку XX ст важливе

місце належало селянству Цілком закономірно, що історики підго-

164 УКРАЇНА В РОКИ ВИЗРІВАННЯ ПЕРЕДУМОВ І ТВОРЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

тували широке коло наукових розвідок, включаючи і монографічні

видання, про рух селян у Східній (Качинський В Селянський рух

на Україні в роки 1905—1907 Ч 1 Рік 1905 — X, 1927, Мгрза-

Авакянц Н Селянські розрухи на Україні 1905—1907 рр — X, 1929,

Легценко М Н Селянський рух на Україні в роки першої російської

революції — К, 1956, Лещенко М Н Класова боротьба в українсь-

кому селі на початку XX ст — К, 1968, Лещенко М Н Українське

село в революції 1905—1907 рр — К , 1977, Живолуп Е Н Крестьян-

ское движение в Харьковской губернии в 1905—1907 годах — Харь-

ков,

1956, Демченко М В Робітничий і селянський рух на Україні в

період столипшської реакції (1907—1910) — К, 1959, Олійник Л,

Гора О Селянський рух на Чернігівщині в 1905—1907 роках — К,

1959,

Рева І Р Селянський рух на Лівобережній Україні 1905—

1907 рр — К, 1964, Лось Ф Є, Михайлюк О Г Класова боротьба в

українському селі 1907—1917 — К, 1967, Басянович В Ф Сельско-

хозяйственньїй пролетариат Южной Украиньї накануне и в период

первой русской буржуазно-демократической революции — Днепро-

петровск, 1975) і Західній (Свєжипський В П Назв праця, Сміян

П К Революційний та національно-визвольний рух на Закарпатті

кінця XIX — початку XX ст — Л, 1968, Ілько В Закарпатське село

на початку XX ст — Л, 1973, Ботушанський В М Становище і

класова боротьба селянства Північної Буковини в період імперіалізму

(1900—1914 рр) — К, 1975 та ш) Україні, спрямований на вирішен-

ня як аграрного, так і політичних питань

Найважливіші результати роботи з цієї проблематики радянські

дослідники втілили у двотомнику з історії селянства (Історія селянст-

ва Української РСР У 2 т Т 1 — К, 1967) В цілому науковцям

вдалося показати розмах, спрямованість і суть селянської боротьби

При цьому помітні деякі особливості Найповніше досліджено селян-

ський рух у 1905—1907 рр Щодо інших років, то вони охоплені і

висвітлені істориками значно менше По-різному відтворено рух се-

лян в окремих регіонах України Помітною вадою радянської історіо-

графи було те, що вона завжди розглядала виступи і рухи селян-

ства з погляду пролетарської боротьби Крім того, маловивченими

залишаються форми організації селянства, зокрема його коопера-

тивні об'єднання, спілки (Селянська спілка, Сільський господар) тощо

Все це потребує продовження дослідницької роботи, спрямованої на

подальшу конкретизацію вивчення та на узагальнення селянського

руху в Україні на початку XX ст

Певні успіхи історіографи в дослідженні місця і ролі пролетаріату

і селянства України в суспільно-політичному русі явно контрастують

з недостатньою науковою розробкою участі інших соціальних верств

населення, зокрема інтелігенції, студентства, військових, у боротьбі

за здійснення прогресивних соціально-економічних і політичних змін

Разом з тим напрацьований у цьому напрямі певний науковий мате-

УХРАША В 1900—1916 рр ІСТОРІОГРАФІЯ

165

ріал (Манилов В Вооруженное восстание в частих Киевского гарни-

зона (ноябрь 1905 г) •— К, 1926, Перельман М Катеринославська

пролетарська і шкільна молодь 1905 року — X, 1931, Гуревич М

Київська робітнича та шкільна молодь у революції 1905 року — X,

1934,

3 минулого Український студентський рух у російській школі

36 Т 2 — Варшава, 1939, Федоров А Революционньїе восстания

в Черноморском флоте в 1905 году — Симферополь, 1946, Найда С

Революционное движение в Черноморском флоте в годьі первой рус-

ской революции (1905—1907 гг) — Симферополь, 1950, Столярен-

ко М А Непобежденная территория революции (Восстание на бро-

неносце «Потемкин») — М, 1975, Томилов С А Броненосец «Потем-

кин» — Одесса, 1975, Спицький В Є Назрівання революційної кри-

зи в Україні в 1901—1904 рр — К, 1978, Гунчак Т Україна перша

половина XX століття Нарис політичної історії — К, 1993, Касья-

нов Г В Українська інтелігенція на рубежі століть соціально-полі-

тичний портрет — К, 1993, Леник В Українська організована мо-

лодь (молодечі організації від початкш до 1914 р ) — Мюнхен, Львів,

1994,

Нариси історії української інтелігенції (перша половина XX ст)

У 3 кн — К, 1994, Левицька Н М Академічний студентський рух

в Україні в кінці XIX — на початку XX ст — К, 1998 та ш) є

підґрунтям для просування вперед і створення комплексної праці,

присвяченої руху студентства, солдатів і матросів, ліберальної інте-

лігенції

З української історії початку XX ст найменш вивченим залишаєть-

ся питання українського національного руху, сама концепція якого,

як вважають деякі дослідники, перебуває у стані розробки (Нариси

з історії українського національного руху — К, 1994 — С 159) Ра-

дянські історики не могли писати про український національний рух,

оскільки навіть згадка про деякі події нашої історії могла коштувати

дослідникові грізного звинувачення в «українському буржуазному

націоналізмі» За таких умов одні історики займалися дослідженнями

проблем економіки та робітничого руху, інші розгортали боротьбу

проти цього «націоналізму», а непокірні вимушено опинялися за ме-

жами наукових установ Склалася парадоксальна ситуація про укра-

їнський національний рух писали лише як про «буржуазний націона-

лізм» або не писали взагалі (Там само — С 159—160) Отже, радян-

ська історіографія, яка була переведена на марксистську методоло-

гію дослідження національного руху, не залишила якихось помітних

спеціальних праць Натомість, як уже зазначалося, вона виробила

свої узагальнюючі оцінки цього явища, які вписувалися у визначен-

ня «буржуазного націоналізму» Незважаючи на це, історична наука

має певний доробок у справі висвітлення історії українського націо-

нального відродження початку XX ст Ще до 1917 р побачили світ

праці безпосередніх учасників та провідників українського руху —

Ю.

Бачинського, Б. Гргнченка, М. Грушевського, Д. Донцова, В. До-

166 УКРАЇНА В РОКИ ВИЗРІВАННЯ ПЕРЕДУМОВ І ТВОРЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

рошенка, М. Залізняка, С. Єфремова, С. Петлюри, М. Порша,

О. Скоропис-Йолтуховського, Л. Цегельського та ш

Волею історії дослідниками, і досить уважними, боротьби українців

за свої національні права у той час були і шовіністи-великодержав-

ники А. Стороженко, П. Струве, С. Щеголєв та ш До речі, книга

останнього {Щеголєв С Украинское движение как современньїй зтап

южнорусского сепаратизма — К, 1912 — 558 с), написана ще в

1912 р, і зараз залишається досить повним нарисом історії українсь-

кого національного руху, хоча на її змісті позначився великодер-

жавницький підхід Певний внесок у розробку політичного аспекту

українського руху (особливо партій початку XX ст) зробили пращ

радянських істориків 20-х років — М. Яворського, О. Гермайзе,

А.

Ріша, М. Равич-Черкаського та інших, які пізніше загинули у

вирі сталінських репресій

До початку 90-х років порівняно помітних успіхів у висвітленні

визвольних змагань українців як у Роси, так і в Австро-Угорщині

досягли зарубіжні вчені, зокрема фахівці з діаспори Тією чи іншою

мірою окремі аспекти теми були окреслені в працях Д Дорошенка,

А.

Жука, О. Лотоцького, К. Левицького, І Мазепи, П. Мірчука,

0 Оглоблина, М. Стахгва, М Сосновського, О. Терлецького, П. Фе-

денка, В. Івангса та ш (Дорошенко Д Євген Чикаленко Його життя

1 громадська діяльність (1861—1929) — Прага, 1934, Дорошенко Д З

історії української політичної думки за часів світової війни — Пра-

га, 1936, Жук А Пам'яти Миколи Порша (1877—1944) (3 нагоди

85-ліття з дня народження) // Сучасність — 1962 — № 1 — С 52—

66,

Жук А Михайло Русов і його батьки (Роля родини Русових в

українському громадському житті) // Сучасність — 1963 — № 6 —

44—73,

№9 — С 102—112, № 10 — С 79—89, Лотоцький О

Сторінки минулого В 3 ч — Варшава, 1932—1934, Левицький К

Історія політичної думки галицьких українців 1848—1918 Т

1 —

2 — Л, 1926—1927, Левицький К Історія визвольних змагань га-

лицьких українців з часу світової війни 1914—1918 Т 1—2 — Л,

1928,

Мазепа І Підстави нашого відродження — Б м, 1946, Мір-

чук П Микола Міхновський Апостол української державності —

Філадельфія, 1960, Міяковський В Дмитро Антонович — Вінніпег,

1967,

Оглоблин О М Грушевський і українське національне відроджен-

ня // Укр історик — 1964 — Ч 2—3, Стахгв М Західна Україна та

політика Польщі і Заходу (1772—1918) — Скрентон, 1958, Соснов-

ський М Дмитро Донцов Політичний портрет 3 історії розвитку ідео-

логи українського націоналізму — Нью-Йорк, Торонто, 1974, Тер-

лецькийО Історія України (Від 1782 до 1917) — Л, 1936, Феден-

ко П Український рух у XX столітті — Лондон, 1959, Охримович Ю

Розвиток української національно-політичної думки — Нью-Йорк,

1968 та ін) Характерно, що в зарубіжній історіографи постійно про-

вадилась державницька концепція в інтерпретації українського на-

УКРМНА В 1900—1916 рр ІСТОРІОГРАФІЯ

167

тонального руху початку XX ст Попри неоднозначність оцінок щодо

зарубіжних видань вони і сьогодні займають належне місце в історіо-

графи, зберігають своє пізнавальне значення та наукову цінність

Після проголошення у 1991 р Україною незалежності вітчизняні

історики розпочали повноцінне осмислення історії національно-виз-

вольних змагань українців з початку XX ст і до 1917 р Для цього

етапу історіографи є характерним зростаюче співробітництво вітчиз-

няних і зарубіжних учених Українська історична наука «відкрилась»

для зовнішнього світу і плідних дискусій, стала на позиції об'єк-

тивності та історизму Сучасне наукове переосмислення історії ук-

раїнського національного руху здійснюється за такими основними

напрямами 1) у рамках дослідження таких проблем, як розвиток

української ідеї та державності, українська інтелігенція тощо (Ко-

пиленко О Л Українська ідея М Грушевського історія і сучасність —

К, 1991, Українська державність історія і сучасність Матеріали

наукової конференції Січень 1993 р — К, 1993, Касьянов Г Україн-

ська інтелігенція на рубежі XIX — XX ст Соціально-політичний пор-

трет — К, 1993 та ш), 2) шляхом створення сучасних розвідок з

окремих аспектів національно-культурного руху українців (Лисен-

ко О В «Просвіти» Наддніпрянської України в дожовтневий пері-

од — К , 1990, Коновець О Ф Просвітницький рух в Україні (XIX —

перша третина XX ст) — К, 1992, Чотювськіш. В Ю Будителі на-

ціонального руху Діяльність культурно-освітніх товариств «Просвіта»

та «Рідна школа» на західноукраїнських землях (друга половина

XIX ст — 20—30-ті роки XX ст) — Л, 1993 та ш), 3) через підго-

товку праць, присвячених національно-політичним питанням ук-

раїнського відродження на початку XX ст (Козицький М Ю , Домо-

рослий В І Українська парламентська громада в І та II Державних

думах // Наук праці з питань політичної історії — Вип 173 — К,

1992 — С 12—22, Аркуша О Г Галицький сейм виборчі кампанії

1889 і 1895 рр — Л, 1996, Головчентсо Володимир Від «Самостійної

України» до Союзу визволення України Нариси з історії української

соціал-демократа початку XX ст — К, 1996) Слід зазначити, що

якраз остання проблематика висувається на одне з чільних місць,

свідченням чого стали монографічні видання С Телешуна, В Ко-

лесника, О. Рафальського, О Тимошенко (Телешун С О Націо-

нальне питання в програмах українських політичних партій в кінці

XIX — на початку XX століття — К, 1996, Колесник В Ф , Ра-

фальський О О , Тимошенко О її Шляхом національного відроджен-

ня Національне питання в програмах та діяльності українських партій

Наддніпрянщини 1900—1907 — К, 1998)

З'явилася і перша у вітчизняній історіографа узагальнююча пра-

ця з історії українського національного руху кінця XVIII — початку

XX ст (Нариси історії українського національного руху — К, 1994),

підготовлена колективом авторів Інституту історії України НАН Ук-

168 УКРАЇНА В РОКИ ВИЗРІВАННЯ ПЕРЕДУМОВ І ТВОРЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

раїни у 1994 р Однак вона не дає повноцінного і всебічного висвіт-

лення цієї багатопланової і складної проблеми Тому закономірним

продовженням в її дослідженні стало видання В. Сарбея ((Націо-

нальне відродження України» (Т 9 — Вид-во «Альтернативи», 1999)

Найбільш повно на сьогодні історія українського національного

відродження на рубежі XIX—XX ст подана у колективній моно-

графії «Українське питання в Російській імперії (кінець XIX — по-

чаток XX ст )» (К, 1999) Разом з тим національно-визвольний рух

українців з початку XX ст і до 1917 р потребує подальшої наукової

розробки окремих аспектів і періодів, що й стане основою для підго-

товки синтезуючого дослідження

Ш Отже, одним із фундаментальних завдань сучасної історич-

ної науки залишається розкриття всієї глибини та багато-

С# гранності такого глобального процесу, яким був український

" національний рух початку XX ст.

Безумовно, мають з'явитися ґрунтовні розробки з історії та діяльнос-

ті окремих українських партій, праці, присвячені історичним портре-

там провідників національного руху, українському питанню в Думі,

особливостям та єдності національно-визвольних змагань західних і

східних українців, українському національно-культурному рухові тощо

Більшої уваги науковців на сьогоднішній день потребує і історія

України в роки Першої світової війни Наявні студи з цього питання

(Петрович І Галичина під час російської окупації — Л , 1915, Доро-

шенко Д Російська окупація Галичини 1914—1916 рр // Наше ми-

нуле — 1918 — 4 1, Думгн О Історія легіону Українських січових

стрільців 1914—1918 рр — Л, 1936, Зелінськіш В Синьожупанни-

ки — Берлін, 1938, Кошик О К Антивоєнні виступи робітників і

селян України на початку першої світової імперіалістичної війни //

Укр іст журн — 1959 —№3 —С 32—45, Кожаренко О Ю Ставлення

пролетаріату України до першої світової війни // Там само — 1989 —

№ 8 — С 68—76 та ш) та огляди відповідних подій, подані в уза-

гальнюючих роботах з історії України (Субтельний О Україна Істо-

рія — К, 1991, Лолонська-Василенко Н Історія України В 2 т —

Т 2 — К , 1992, Історія України Курс лекцій В 2 кн — Кн 2 — К,

1995 та ін), не висвітлюють всієї складності і суперечності тих про-

цесів,

які відбувалися на українських землях у 1914—1916 рр)

ШИ&йШ УКРАЇНСЬКА

НАЦІОНАЛЬНО -ДЕМОКРА -

Перша світова війна наприкінці 1916 — початку 1917 рр

викликала незадоволення широких верств російського суспільства Вона

не тільки продемонструвала загальну відсталість Російської імперії, а

й висвітлила політичну нездатність царизму до управління країною

Росію охопила загальнонаціональна криза, яка переросла в революцію

З поваленням самодержавства в Роси виникло рідкісне в історії

явище — двовладдя 3 одного боку, до влади прийшов буржуазний

Тимчасовий уряд, а з другого — утворилася Петроградська рада

робітничих і солдатських депутатів У проведенні своєї політики вона

спиралася на місцеві ради робітничих і солдатських депутатів

Існувати тривалий час двовладдя не могло Між владними струк-

турами відразу розгорнулася боротьба, яка і мала призвести до

одновладдя

Звістка про перемогу буржуазно-демократичної революції в Пет-

рограді швидко поширилася по всій країні і підняла до визвольної

боротьби народи національних окраїн Російської імперії

Український народ відразу заявив на повний голос про свої на-

ціональні інтереси Намітилася перспектива його самовизначення та

170 УКРАЇНА В РОКИ ВИЗРІВАННЯ ПЕРЕДУМОВ І ТВОРЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ