Сургай Г.І., Слюсаренко А.Г., Гусєв В.І. Новітня історія України 1900-2000

Подождите немного. Документ загружается.

ВОЄННІ Дії В 1914—1916 рр.

Перша світова війна, що розпочалася з Балканського

півострова, мала на меті перерозподіл уже поділеного світу. Конк-

ретні етнографічні території кожної нації були обжиті й закріплені у

довічне користування Вони могли бути відібрані в цих народів лише

з допомогою збройного вторгнення більш агресивної нації, яка вва-

жала себе обділеною Тому надзвичайне скупчення і перенаселення

території Заходу Європи штовхало ці нації на Схід континенту, де

був простір для розширення господарської діяльності людини

Саме такими мотивами керувалися політики західних держав,

спрямовуючи агресію своїх народів на завоювання східних, на їх

погляд, малообжитих територій, в числі яких були і південні тери-

торії Російської імперії, зокрема Україна

Україна виявилася театром воєнних дій у Першій світовій війні.

Російська імперія, володіючи безмежними територіями, ще не

могла отямитися від поразки в маленькій загарбницькій війні від

острівної Японії, внаслідок своєї технологічної відсталості, була не-

спроможна захищати всю свою територію Втім, не ризикуючи бути

розгромленою, вона віддала на погром і пограбування свої південно-

західні володіння

Наслідком такої політики стало те, що на території України роз-

тягнувся Південно-Західний фронт від Іван-города до Кам'янця-По-

дільського загальною довжиною 450 км До його складу входили чо-

тири російські армії 4- і 5-а, що стояли в напрямку на Перемишль

і Львів, та 4 і 8-а, націлені на Львів і Галич їм протистояли чотири

австро-угорські армії — 1, 2, 3 і 4-а

Воєнні дії Першої світової розпочалися бойовими операціями в Га-

личині Галицька битва тривала з б серпня по 13 вересня 1914 р

З обох ворогуючих сторін у ній взяло участь понад 1,5 млн чол —

700

тис російських військ і понад 830 тис австро-угорської армії Воєн-

но-оперативна обстановка на самому початку воєнних дій для 4-і і

5-ї російських армій не була сприятливою, і вони змушені були відсту-

пати на північ в райони міст Красника і Томашова Однак оперативний

простір вдало використали лівофлангові 3-я та 8-а армії під коман-

дуванням генералів Рузького і Брусилова, які розгорнули наступ з

зайону Дубна і Проскурова в напрямі Львова і Галича На притоках

Дністра — річках Золота Липа (13—15 серпня) і Гнила Липа (16—18

серпня) вони подолали опір австрійських військ і змусили їх відсту-

пати Успішний наступ російських армій увінчався взяттям 21 серпня

м. Львова, а 22 серпня м Галича

У результаті наступальних операцій 24—ЗО серпня біля м Горо-

лок австрійські війська були розосереджені й відступили спочатку на

^ТРША В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1914—1918 рр)

131

річку Сян, а на початку вересня до річки Дунаєць Російські війська

оточили і блокували добре укріплену фортецю Перемишль і на 13

вересня вийшли на рубіж річки Віслока, що за 80 км від Кракова

Внаслідок Галицької битви російські війська зайняли всю східну

частину Західної Галичини та майже всю Буковину з м Чернівці

В результаті цієї операції австрійська армія втратила 400 тис чол, у

тому числі 100 тис полоненими, 400 гармат Плани німецького ко-

мандування утримати Східний фронт силами однієї Австро-Угорщини

зазнали провалу

Під час проведення бойових операцій в західноукраїнських зем-

лях загострилася оперативна обстановка на півдні На боці австро-

німецького блоку у війну вступала Туреччина В акваторію Чорного

моря через Дарданелли ввійшли німецькі крейсери «Гебен» і «Бреслау»

і разом з турецьким флотом, потіснивши англо-французькі ескадри

в ніч з 15 на 16 жовтня 1914 р, зненацька обстріляли Севастополь,

Одесу, Феодосію і Новоросійськ Для Роси утворився ще один —

Кавказький фронт

Початковий період світової війни закінчився переможно для Роси

В кінці 1914 р як на Західному, так і на Східному фронтах було

припинено активні бойові дії і настало затишшя Розпочався етап

позиційної війни, що засвідчив крах німецького плану блискавичної

війни Велику роль у провалі цього плану відіграла російська армія,

яка своїми активними діями відтягла на Східний фронт значні німець-

ко-австрійські сили Антанта примусила країни Четверного союзу

воювати на два фронти, але перемоги також не домагалася

У 1915 р країни Четверного союзу змінюють стратегічну спрямо-

ваність головного удару Його центр зміщується на Східний фронт,

переслідуючи мету розгрому Роси Це дало б змогу союзникам суттєво

поновити матеріальні ресурси, після чого зосередитися на розгромі

Англії і Франції

Розробляли свою стратегію та тактику і країни Антанти В страте-

гічному відношенні ставилося завдання наступу на Берлін і вступу

на територію Угорщини через активні воєнні операції в Карпатах

Проте такі ґрунтовні плани водночас були відірвані від об'єктивної

дійсності Головним їх недоліком було те, що вони недостатньо врахо-

вували матеріальне забезпечення воєнних операцій, без чого найкра-

ща армія приречена на поразку Крім того, в російських військах не

вистачало озброєння, боєприпасів, одягу, взуття, харчових припасів

тощо

Протягом лютого—березня 1915 р російські армії вели бої в Кар-

патах Результатом їх здобутків були капітуляція ворожого гарнізо-

ну Перемишля, 120 тис полонених та 900 гармат

Реалізуючи свою стратегію на розгром Роси, австро-німецьке ко-

мандування перекидає з Західного фронту великі військові сили,

техніку та боєприпаси Готуючись до головного удару в Галичині,

132

УКРАЇНА В РОКИ ВИЗРІВАННЯ ПЕРЕДУМОВ І ТВОРЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

німецьке командування створює із передислокованих частин 11-у

армію під командуванням генерала Макензена У взаємодії з 4-ю авст-

рійською армією вона зосереджується на прориві російського фронту

між містами Голиця і Громник Добре технічно забезпечена, маючи

перевагу в артилерії, вона 18 квітня розпочала масову артилерійську

підготовку, яка тривала майже добу 19 квітня німецько-австрійські

армії перейшли в наступ

Російські армії відчували нестачу озброєння та боєприпасів і не

могли протистояти наступу 3-я російська армія під командуванням

Радко-Дмитрієва до кінця квітня відступила за р Сян Почався відступ

і інших армій Південно-Західного фронту 8-, 9- та 11-а армії протя-

гом травня 1915 р залишили Перемишль і відступили за Дністер На

початку червня російські війська здали Львів, а на кінець червня —

більшу частину Галичини

Для того щоб не допустити оточення своїх військ між Віслою і Бу-

гом, російське командування розпочало загальний відступ До осені

1915 р російські війська залишили Польщу, Лигву, частину Латвії і

Білоруси Під австро-німецьку окупацію потрапили українські землі —

Східна Галичина, Північна Буковина і п'ять повітів Волині

На жовтень 1915 р Східний фронт став проходити по лінії

Чернівці — Тернопіль — Дубно — Пінськ — Барановичі — Двінськ —

Рига Австро-німецьке командування не змогло досягти своєї стра-

тегічної мети — вивести Росію із війни, хоч вона й зазнала великих

втрат Не змогла реалізувати своїх стратегічних планів і Росія Війна

знову набула позиційного характеру

1916 р позначився найвищою активністю і широтою воєнних дій

на Східному фронті На весну 1916 р лінія Південно-Західного фронту

простягалася на 480 км від Пінських боліт до румунського кордону

Фронт тримали чотири російські армії 7-, 8-, 9-, 11-а загальною

чисельністю понад 639 тис солдатів і офіцерів На їх озброєнні було

1770 легких і 168 важких гармат Відповідно австро-німецькі армії

налічували 475 тис бійців, 1300 легких і 545 важких гармат

Головнокомандуючим Південно-Західним фронтом було призна-

чено генерала Брусилова Досконало вивчивши обстановку на фронті,

він ретельно розробив бойову операцію прориву по всьому фронту

її реалізація розпочалася масованою артпідготовкою 22 травня і три-

вала по всій лінії фронту від 8 до 48 год Після цього всі чотири армії

перейшли в наступ і незабаром прорвали фронт австрійських військ,

які почали відступати 25 травня, розгромивши 4-у австрійську ар-

мію,

8-а російська армія зайняла м Луцьк Наступ тривав три дні,

протягом яких у полон потрапило близько 100 тис чол На лівому

фланзі зусиллями 9-і армії було взято м Чернівці

За місяць наступальної операції, на середину серпня, російські

війська підійшли до карпатських перевалів, звільнивши від австрій-

ських військ території Буковини й Південної Галичини На початок

УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1914—1918 рр)

133

вересня Південно-Західний фронт протягнувся по лінії р Стохід —

Киселин — Золочів — Бережани — Галич — Станіслав — Ворохта

На цій лінії наступ припинився через загальну нестачу боєприпасів,

одягу та продовольства в арміях

Однак і за таких умов наступальні операції 1916 р. мали велике

значення. Остаточно була підірвана боєздатність австро-угорської

армії, яка втратила вбитими і полоненими понад 500 тис. чол.

Німецькі війська змушені були припинити наступ на Західному

фронті і перекинути на російський фронт 11 дивізій.

У серпні 1916 р у війну проти Четверного блоку вступила Румунія

На кінець 1916 р на фронтах Першої світової війни знову почалася

позиційна війна

НИЩЕННЯ УКРАЇНСТВА

В РОКИ ВІЙНИ

Перша світова війна незмінно проходила на тери-

торії України Внаслідок цього українство як на тих територіях, що

входили до складу Австро-Угорської імперії, так і на російській тери-

торії України втягувалось у вир воєнних баталій, зазнавало полі-

тичних утисків, переслідувань і репресій з боку монархічних режимів

обох імперій

Війна, вибухнувши на Балканах, була певною мірою результатом

ворожості Роси до українського руху в Галичині як П'ємонту україн-

ського національного відродження Російські офіційні кола звикли

розглядати Галичину як осередок українського сепаратизму, що

підтримувався чужорідними впливами Австро-Угорщини Відносини

між Росією і Австро-Угорщиною визначалися переважно слов'яно-

фільською націоналістичною ідеологією, в якій одне із чільних місць

посідало вороже ставлення до зростання української культури в Га-

личині і прагнення до «возз'єднання Русі» з Росією на засадах етногра-

фічної єдності

Поділена між двома імперіями, етнографічна територія України

зумовлювала постійну боротьбу між ними До цього спричиняв і ук-

раїнський національний рух, насамперед в Австро-Угорщині, і мав

тенденції до поширення на Російську Наддніпрянську Україну

Росія робила все можливе, щоб не дати поширитися цьому ру-

хові зі Львова на Наддніпрянщину Росію турбували політичні досяг-

нення українців на парламентських виборах 1913 р до Віденського

парламенту, куди пройшли ЗО українців і 1 москвофіл (на попередніх

виборах 12 українців і 8 москвофілів), а також їхній вплив у Львівсько-

134 УКРАЇНА В РОКИ ВИЗРІВАННЯ ПЕРЕДУМОВ І ТВОРЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

му сеймі Тому для Роси ставало вкрай необхідним покінчити з базою

українського відродження в Галичині

Трагедія українства полягала в тому, що воно, не маючи власної

державності, щоб захищати свої корінні інтереси, розділене терито-

ріально, змушене воювати один проти одного в арміях інших держав,

які ігнорували українські національні інтереси Наддніпрянська, або

Російська, Україна, де наприкінці XIX ст проживало 23,5 млн ук-

раїнців, поставила до російської армії 3,5 млн солдатів, а із Захід-

ної, або Австрійської, України з 6,5 млн було мобілізовано понад

250 тис Проте ні загальні мобілізації, ні жертовність українців в ар-

міях різних імперій не змінили політики щодо них імперських ре-

жимів

З початком війни в Австро-Угорській імперії розгорнулися дії,

спрямовані проти українців В умовах воєнного лихоліття українст-

во переслідувалося за принципом відданості монархи За найменшою

підозрою в русофільстві українців арештовували, висилали, а то й

піддавали смертній карі Тисячі людей було заарештовано й відправ-

лено до спеціальних таборів Австрії, де їх без суду й слідства роками

тримали в жахливих умовах Найжорстокішим був режим у таборі

Телергор у Штірп, де лише від тифу померло понад 1000 чол За

далеко не повними даними, 36 тис цивільних українців, у тому числі

стариків і жінок, було розстріляно і повішено і стільки ж українських

в'язнів загинуло в австрійських концентраційних таборах

Царський уряд уже в перші дні війни розпочав здійснювати ши-

рокомасштабні антиукраїнські акції, переслідуючи мету знищення

національно-визвольного руху, вважаючи його «сепаратизмом» і «ма-

зепинством»

Вістря цих акцій було спрямоване насамперед проти засобів друку

«Просвіти», клубів У Києві припинено випуск газети «Рада», місяч-

ників «Літературно-науковий вісник» і «Українська хата», популяр-

ного тижневика «Село» Редактора «Української хати» П Богацького

було заслано до Східного Сибіру

Багато українських політичних і культурних діячів опинилося на

засланні Після повернення до Києва в 1914 р заарештовано М Гру-

шевського і заслано спочатку до Симбірська, а потім до Казані, а

через деякий час до Києва під негласний нагляд поліції, де він пере-

бував до початку революційних подій 1917 р

Успіхи російських військ у Галицькій операції дали змогу поши-

рити репресії і переслідування «мазепинщв» і в цьому регіоні України

З окупованих територій царизм утворив Галицько-Буковинське ге-

нерал-губернаторство, на чолі якого став чорносотенець граф О Боб-

ринський Призначений генерал-губернатором завойованих територій,

вш не приховував своїх намірів провідника політики царизму «Східна

Галичина і Лешкшщина, — заявив він, — споконвіку коронна части-

на єдиної великої Русі, у цих землях корінне населення завжди було

УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1914—1918 рр)

135

російським, устрій їх через це повинен бути заснований на російських

засадах Я буду запроваджувати тут російську мову, закон і устрій»

Услід за цим було запроваджено новий адміністративний поділ

земель Генерал-губернаторство поділено на чотири губернії —

Львівську, Перемишльську, Тернопільську і Чернівецьку їх очоли-

ли далеко не кращі російські чиновники і місцеві москвофіли, які

розпочали репресії проти українства

Політика російської адміністрації була спрямована на якнайшвидше

використання всіх місцевих особливостей українського населення,

витруєння національної свідомості, так званого «мазепинського духу»

Уже в жовтні при генерал-губернаторстві почав діяти жандармський

відділ Він переслідував українських громадських діячів У звіті жан-

дармського полковника Мезенцева зазначалося, що протягом кіль-

кох місяців було проведено близько 1000 обшуків і 1200 арештів 578

осіб за постановою генерал-губернатора було заслано у віддалені

райони Роси Тільки через київські тюрми по шляху на Схід було

вивезено понад 12 тис чоловік

Особливо жорстоких репресій зазнала греко-католицька церква

Російська адміністрація арештовувала греко-католицьких священно-

служителів і висилала їх до Сибіру 19 вересня 1914 р заарештовано

п голову Андрія Шептицького Спочатку його було вивезено до Кур-

ська, а потім до монастирської в'язниці в Суздалі, звідки він був

звільнений лише з початком революції 1917 р Серед інших діячів

уніатської церкви, які зазнали репресій, було вивезено ректора

Львівської духовної семінари отця Й Боцяна Натомість позиції пра-

вослав'я посилювалися До березня 1915 р у Галичині було відкрито

33 церковнопарафіяльні школи

Здійснення православної акції Св Синод поклав на архієпископа

Волинського Євлопя За його розпорядженням на греко-католицькі

парафії, залишені уніатськими священиками, призначалися право-

славні настоятелі Вони будь-що прагнули покінчити з греко-като-

лицькою церквою і насильно навернути населення до православ'я

Іще більшим трагізмом обернувся для українства відступ російсь-

ких військ Відступаючи, вони нещадно руйнували і спустошували

край, масово виганяли і вивозили на схід населення Вони пограбували

багато українських установ культури, серед них Наукове Товариство

їм Т Шевченка Було вивезено найцінніші речі з бібліотеки і музею

Народного дому у Львові, заарештовано багатьох українських діячів,

взято 700 заложників За словами М Грушевського, Україна не пе-

реживала такої руїни і спустошення з часів XVII століття

М,

Наступаючі австрійські війська провадили таку саму руйнівну

^ Т роботу, що й відступаючі російські: переслідування українців,

'^г

С#

арешти і ув'язнення населення за звинуваченнями у шпи-

^ " гунстві на користь росіян, суди і розстріли мирних жителів,

руйнація культури тощо.

136 УКРАЇНА В РОКИ ВИЗРІВАННЯ ПЕРЕДУМОВ І ТВОРЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

ГРОМАДСЬКИЙ РУХ

ШШ

У СШДШЙ ГАЛИЧИНІ В 1915

Р-

З наступом австрійських військ відродили свою

діяльність українські громадські організації проавстрійського спряму-

вання Активізувалася діяльність Головної української ради, створе-

ної 1 серпня 1914 р, на чолі з К Левицьким На початку травня

1915 р вона була реорганізована у Загальну українську раду і мала

репрезентувати український народ в Австрії на весь час війни До її

складу ввійшли 25 делегатів від Галичини, 6 делегатів від Буковини

і 3 делегати від «Союзу визволення України» як представники інте-

ресів українців Роси Головою президії Загальної української ради

було обрано К Левицького

12 травня 1915 р Загальна українська рада звернулася з декла-

рацією «До всіх народів цивілізованого світу». Цю заборонену на

території Австро-Угорщини відозву підписали у Відні й представни-

ки великої України та Буковини Оскільки здавалося, що кінець війни

має принести усім народам свободу і незалежність, у заяві наголо-

шувалося на нагальній необхідності «визволення українського народу,

який найжорстокшіе пригноблюється і в якого царизм забрав най-

елементарніші з прав народів» «Нашою метою, — підкреслювалось у

відозві, — є вільна, самостійна Українська держава» Австрійські

українці вимагали «територіально-нацюнальної автономії» у межах

імперії Завершуюча частина відозви звернена до світової громадської

думки і спільноти, які мають бути зацікавлені у визволенні україн-

ського народу «Визволення це необхідне в інтересах людськості,

цивілізації, демократи і волі» Відозву підписали Голова Загальної

української ради доктор Є Петрушевич, доктор Л Бачинський,

представник «Союзу визволення України» О Скоропис-Йолтуховський

Для реалізації своїх вимог Рада вважала необхідним розгром царської

Роси і підтримку у війні Австро-Угорщини та п союзників

Для здійснення своїх планів Рада висувала концепцію вирішення

національного питання для Галичини і вела переговори з урядом

Австро-Угорщини Підкреслюючи важливе значення Галичини і Буко-

вини як північно-східних держав Австрійської імперії, вона наголо-

шувала, що «тут ядро не лише українського питання, але і східно-

європейської проблеми взагалі» Тому «Галичина вбачає свій шанс

у політично-національному поділі і найтіснішому союзі з Австрією»

Рада вимагала справедливого вирішення і питань культури У лис-

топаді 1915 р К Левицький, Є Олесницький, В Темницький своїм

підписанням у Відні скріпили меморандум Загальної української ради

з приводу необхідності організації українського університету у Львові

Важливо було декому нагадати, а європейській спільноті показати,

УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1914—1918 рр)

137

чому «осідком українського університету може бути тільки Львів»,

Рада компетентно розтлумачивши роль Львова для Західної Украї-

ни,

зробила висновок, що «Львів є єдиним українським містом, цен-

тром українського Відродження в Галичині, тому тільки Львів може

бути осідком першого українського національного університету»

Більшого добитися Раді не вдалося

Роз'єднане кордонами і фронтами українство не втрачало надії

на своє визволення і створення власної незалежної держави Патріо-

тичні настрої українців проявлялися у воєнних буднях з самого по-

чатку війни В серпні 1914 р з ініціативи Бойової управи Головної

української ради у Східній Галичині розпочалося формування легіо-

ну Українських січових стрільців, які мали брати участь у війні про-

ти царської Роси Протягом двох тижнів до легіону зголосилося близь-

ко ЗО тис добровольців, що з'явилися на збірний пункт до Львова

Проте австрійський уряд, побоюючись того, що патріотичні настрої

українства можуть перерости в національно-визвольний вибух про-

ти власного режиму, не дав згоди на формування військових частин

у такій кількості 3 дозволу уряду було створено лише один україн-

ський легіон загальною чисельністю 2 тис вояків Вш отримав назву

легіону Українських січових стрільців (УСС) Спочатку легіон дислоку-

вався в м Стрий, а потім був переведений до м Мукачеве в Закарпаття

На перших порах комендантом Січових стрільців був М Галущинський,

а згодом Григорій Коссак

Участь українських Січових стрільців у бойових діях Першої світо-

вої війни, незважаючи на їх нечисленність, була помітною Особливу

активність вони проявили у воєнних операціях у Карпатах в 1914—

1915 рр Українські військові формування суттєво відрізнялися від

мадярських військовою дисципліною, вишколом, стійкістю в бою,

високим героїзмом і самопожертвою Особливо тяжкими були бої за

гору Маківку восени 1915 р на рубежі Семиківці річки Стрип, який

кілька разів переходив з рук в руки і на якому УСС понесли великі

втрати

Українська преса, провідні діячі українських національних партій

із захопленням відзначали мужність, виявлену УСС в цих боях «Битва

на Маківці, — писала львівська газета «Діло», — це перша велика

спроба галицьких українців стати самим активним чинником історії,

стати ковалями і творцями своєї будучини»

Восени 1915 р було замінено коменданта легіону Січових стрільців

Замість Г Коссака, що помітно відірвався від старшинських і сол-

датських мас, комендантом було призначено Антона Вариводу, який

виявив себе совісним та енергійним старшиною, з організаційним

досвідом, здобутим протягом військової служби Він припинив чва-

ри між старшинами, завів порядок і, що найважливіше, доозброїв

легіон скорострілами й мінометами та поповнив окремими підроз-

ділами

138 УКРАЇНА В РОКИ ВИЗРІВАННЯ ПЕРЕДУМОВ І ТВОРЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

До 1916 р УСС здобув свої бойові традиції Він був зрівняний

у правах з іншими підрозділами австрійської армії Після двох років

війни полк Українських січових стрільців було оснащено новою зброєю

і він, хоча й мав лише два курені, став першорядною бойовою силою

Продовженням бойових звитяг Січових стрільців стали бої за висоту

Лисоню влітку та восени 1916 р її штурм російські війська проводи-

ли тричі І лише за рахунок переважаючих сил вони зламали опір

захисників Лисоні і змусили їх відступити до Бережан Це була одна

із найтрапчшших сторінок бойового літопису українських Січових

стрільців У строю залишилося тільки 150 стрільців і 16 старшин

У бою полягло і потрапило у полон 700 галичан

Проте 17 лютого 1917 р, поповнивши свій особовий склад, полк

УСС знову повернувся на фронт і зайняв ділянку оборони під Бере-

жанами У ті дні в стрілецькі окопи дійшла звістка про лютневу ре-

волюцію в Роси, повалення монархи Романових На фронті настало

затишшя Так закінчилася боротьба для Січових стрільців

Легіон мав свій друкований орган — журнал «Шляхи», що почав

виходити у Львові за редакцією Ф. Федорг^ова. Журнал, по суті,

був літописом бойових звитяг стрільців При легіоні діяв стрілецький

оркестр Поети і співаки Л. Лепкий, Р Кумчинський та керівник

оркестру М. Гайворонський постійно збагачували пісенний репер-

туар новими стрілецькими піснями Оркестр постійно перебував при

полку, часто влаштовував концерти, на яких виконував щораз нові

народні та стрілецькі пісні Його участь у народних і церковних свя-

тах підносила урочистий настрій особового складу УСС

За всіма показниками бойового вишколу, військової дисципліни,

підбором старшин та підготовкою УСС був бойовою одиницею і став

зародком української національної армії

У відповідь на антиукраїнську політику та підтримку п українськи-

ми русофілами частина членів УСДРП, очолювана А Жуком та В До-

рошенком, разом з колишніми лідерами Української сощал-демо-

кратичної «спілки» М Меленевським та О Скоропис-Йолтуховським,

що емігрували з Роси, 4 серпня 1914 р заснували у Львові Союз

визволення України (СВУ). Першим головою СВУ став Д Донцов

Наприкінці 1914 р сформувався склад Союзу, який майже не

змінювався протягом наступних років Його членами були у Відні —

О. Скоропис-Йолтуховський, В. Дорошенко, А. Жук, В. Коз-

ловський, Е. Любарський-Письменний, М Троцький, М. Гаврил-

ко;

у Константинополі — М. Меленевський, П. Бензя, М Рижій;

у Софи — Л. Ганкевич; у Римі — О. Семенів; у Стокгольмі — О. Ре-

вюк; у Празі — О. Бичковський. Активними співпрацівниками були

ще понад 40 осіб

Політичну діяльність Союз почав виданням 25 серпня 1914 р відозв

до народів румунського, турецького, шведського, а також «До гро-

мадської думки Європи», які були передані до дипломатичних пред-

УКРАІНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1914—1918 рр)

139

ставництв відповідних держав у Відні та розіслані політикам Авст-

ро-Угорщини, Німеччини і нейтральних держав За свідченням А Жу-

ка, це був «перший дипломатичний виступ СВУ, прийнятий в болгар-

ських, турецьких і шведських політичних сферах, а також в пресі

цих країн і в пресі центральних держав дуже прихильно»

Політична платформа СВУ була опублікована у «Віснику Союзу

визволення України» В ній зазначалося «Об'єктивна історична конеч-

ність вимагає, аби між Західною Європою і Московщиною постала

самостійна Українська держава » У програмі також наголошувало-

ся,

що СВУ як центральна загальнонаціональна організація «взяла

на себе репрезентацію національно-політичних, соціально-економіч-

них інтересів українського народу в Роси» В Союзі репрезентовані

всі ті політичні напрями, що виступали за державну самостійність

українського народу, а реалізацію своїх національно-політичних і еко-

номічних устремлінь в цей момент зв'язують з поразкою Роси у війні

Національно-політичною платформою Союзу оголошувалася консти-

туційна монархія з внутрішнім демократичним ладом, однопалатною

системою законодавства, громадськими, мовними, релігійними сво-

бодами для всіх національностей і віросповідань, самостійною україн-

ською церквою На випадок приєднання до Австрії більшої чи мен-

шої украшсько-російської території Союз відстоював ідею утворення

з усіх земель, заселених українським народом, окремого автономного

краю Австрії

Що було нового в платформі Союзу

Чому ця платформа не

знайшла одностайного сприйняття в політичних колах того часу і од-

нозначної оцінки в історичних працях сьогодення

Те положення, що Союз брав на себе репрезентацію інтересів

всього українського народу, не могло не викликати схвалення полі-

тичних лідерів партій іншого напряму Зокрема, Л Юркевич, лідер

групи лівих українських соціал-демократів, оцінював діячів СВУ як

«агентів австро-угорського імперіалізму, бо, не маючи власних кош-

тів,

ініціатори створення СВУ вирішили взяти державну позику у

союзників», тобто у Австрії, Німеччини, яку, на їх думку, мала б

повернути майбутня Українська держава Неоднозначну оцінку от-

римала платформа СВУ і в лідера ТУП М Грушевського, який стояв

на автономістсько-федералістських позиціях І це зрозуміло Якщо

Л Юркевич виривав з контексту платформи СВУ його орієнтацію на

Австро-Угорщину в разі неможливості побудови самостійної України,

то М Грушевський взагалі орієнтувався на автономію України в складі

Роси Зрозуміло, що вони не могли розділити платформи СВУ Щодо

історичних праць сучасності, то деякі їх автори виходять з таких

самих оцінок, не аналізуючи документа в цілому і його впливу на

геополітичну розстановку сил у післявоєнному світі

СВУ вів широку пропагандистсько-роз'яснювальну роботу в різних

країнах Європи Колективну позицію «українських сепаратистів» про-

140 УКРАЇНА В РОКИ ВИЗРІВАННЯ ПЕРЕДУМОВ І ТВОРЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ