Сургай Г.І., Слюсаренко А.Г., Гусєв В.І. Новітня історія України 1900-2000

Подождите немного. Документ загружается.

могами ранніх наддніпрянських самостійників — членів Братства тара-

сівців.

Терени Галичини і Буковини стали ареною організаційної діяль-

ності першої на Наддніпрянщині української парти — РУП Якраз у

Львові було опубліковано її програмну заяву «Самостійна

Украї-

на»,

підготовлену М Махновським У Львові і Чернівцях у 1902—

1904 рр перебували закордонні комітети РУП Львів став місцем скли-

кання п II з'їзду (1904) У Львові була партійна друкарня, яка готу-

вала такі видання «Добра новина» (1903), «Селянин» (1903—1905),

«Праця» (1904-—1905), а також брошури, листівки, відозви Згодом

аналогічну діяльність проводила у Львові УСДРП Львів став місцем

заснування Української соціалістичної партії (1900), політичної

організації Наддніпрянщини, яка, як і РУП, проголосила своїм ідеа-

лом самостійну Україну

Л Західноукраїнські землі наприкінці XIX — на початку XX ст.

стали своєрідною базою патріотичних сил підросійської Ук-

С# раїни, їх організаційно-політичної діяльності, спрямованої

проти імперського самодержавницького режиму в Росії.

28 травня 1906 р на сторінках журналу «Украинский вестник»

М Грушевський опублікував статтю «Український П'ємонт», в якій

показав більш сприятливі умови для розвитку українського руху

в Галичині, ніж в Роси, і високо оцінив національні здобутки гали-

чан Галичина з п відносними свободами порівняно з російською Ук-

раїною після відомих царських указів 1863 і 1876 рр, як зазначав

М Грушевський, незважаючи на власні важкі умови національного і

економічного життя, стала центром українського руху, своєрідним

культурним арсеналом для українських земель Роси У свою чергу,

благотворний вплив на українців Галичини справляв приплив зі схо-

ду першокласних інтелектуалів

Отже, завдяки австрійським конституційним правам, потребі

організовуватися, щоб вистояти у змаганні з поляками, моральній та

інтелектуальній підтримці східних українців невелика Галичина сфор-

мувалася як твердиня українського національного руху

Перед Першою світовою війною західні українці, зокрема галича-

ни,

широко розвинули культурну і громадсько-політичну діяльність

Вони перетворилися на самосвідому національну спільноту, метою

якої було самостійне політичне життя Національний рух західних

українців став широкоплинним і зарекомендував себе як явище ба-

гатогранне і соціально обгрунтоване

УКРАЇНА

РОКИ

ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Минуло

років

початку Першої світової війни

понад

років

часу

її

закінчення. Перша

історії людства світова

війна принесла народам незчисленні жертви.

За

десятиліття,

які

минули після закінчення війни,

до її

наслідків

та

уроків зверталося

не одне покоління істориків

метою всебічно проаналізувати події

тих трагічних років. Тематиці воєнних лихоліть присвячено тисячі

наукових праць, автори яких намагалися висвітлити перебіг подій,

відповісти

на

запитання

про причини зіткнення в

кривавім

двобої

двох

блоків великих

держав.

Історики шукали відповідь

на

запитання,

чи була альтернатива мирного розв'язання конфлікту

між

державами,

що вступили

збройне протистояння,

чи

боротьба імперіалістичних

держав

за

переділ світу була неминучою.

У численних історичних

та

джерелознавчих працях, документаль-

них збірниках

та

мемуарній літературі

тематики Першої світової

війни зроблено однозначний висновок,

що її

відвернення було немож-

ливим через надзвичайне переплетіння геополітичних

та

соціально-

економічних суперечностей,

які

неминуче наближали всесвітню драму.

Передумови Першої світової війни формувалися задовго

до її

початку. Вони були закладені

утворенням держав буржуазного світу.

122 УКРАЇНА

РОКИ ВИЗРІВАННЯ ПЕРЕДУМОВ

ТВОРЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

Разом з окресленням кордонів національних держав назрівали і міжна-

ціональні суперечності. Розвиток і зміцнення країн капіталістичного

світу на межі XIX—XX ст. посилило міждержавні суперечності. Одні

держави звикли до існуючих геополітичних реалій і вважали статус-

кво непорушним. Інша група країн дотримувалася позиції, що гео-

політичний простір щодо них надто звужений, і висунула вимогу

його розширення. Проблема перегляду існуючого статус-кво вияви-

лася головною передумовою, що ввібрала в себе усі суперечності

між країнами кінця XIX — початку XX ст. і в кінцевому підсумку

призвела до першої в історії людства світової війни.

ПРИЧИНИ І ХАРАКТЕР ВІЙНИ

Поштовхом для розв'язання війни був постріл у Са-

раєві. Сербський патріот Г. Принцип вбив 28 червня (11 липня) 1914 р.

австрійського ерцгерцога Франца Фердинанда. Австрійський уряд

звинуватив у цьому злочині Сербію і вручив сербському урядові уль-

тиматум. Він не був прийнятий Сербією і став приводом для оголо-

шення Австро-Угорщиною 23 липня війни Сербії. Монархію Габсбургів

підтримала кайзерівська Німеччина. На захист Сербії виступила Ро-

сійська імперія.

До 4 серпня 1914 р. склалися два великі блоки провідних країн. З

одного боку, Троїстий союз, в якому об'єдналися Австро-Угорщина,

Німеччина та Італія, а після виходу з нього уже в ході війни Італії

до нього ввійшли Туреччина і Болгарія. Так із Троїстого утворився

Четверний союз. Йому протистояла Троїста згода, або Антанта:

Англія, Франція і Росія. В ході війни до Антанти приєдналися Япо-

нія,

Італія, Румунія і СІНА.

Країни воєнних блоків оголосили війну одна одній, а до кінця

1914.

р. вона переросла у світову. В її орбіту було втягнуто Зо з 59

держав світу з потужним потенціалом і населенням в 1,5 млрд чо-

ловік.

За роки війни до діючих армій було мобілізовано 73,5 млн чол.,

10 млн з яких загинуло і 20 млн поранено.

Епіцентром Першої світової війни був Балканський півострів. Саме

Балкани були тим постійно діючим вулканом, який століттями по-

роджував воєнні конфлікти між державами. Багатовікове суперниц-

тво держав цього регіону — Туреччини, Сербії, Чорногорії, Греції,

Македонії, Румунії та Болгарії — в боротьбі за свої етнічні території

не залишало надій на широкий переділ існуючих кордонів. Однак це

протистояння на Балканах не могло вийти за межі регіону за відсут-

ності головних суперечностей, які призвели до всесвітньої трагедії.

УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1914—1918 рр.)

123

Головною причиною світової війни були економічні й політичні

суперечності між державами двох воєнних блоків країн — Троїстого

союзу і Антанти Саме їх національні інтереси зіткнулися на Балканах

Найгостршп суперечності за сфери впливу виявилися між Німеччиною

і Росією, Німеччиною і Великобританією, Німеччиною і Францією,

Австро-Угорською та Російською імперіями, а також між державами

в середині самих воєнних блоків

Особливого загострення набували суперечності між Німеччиною і

Росією на 1914 р На шляху здійснення далекосяжних планів Німеч-

чини до розширення п геополітичного простору стала Російська імпе-

рія Давні мри Німеччини до «світової політики» перекреслювалися

могутністю Роси Німеччина намагалася підкорити Росію економічно

і послабити п в політичному та військовому відношенні Вона плану-

вала витіснити Росію на Схід, обмеживши п кордонами Московсько-

го князівства Зовнішньополітична доктрина Німеччини опиралася

на ідеї Паншмецького союзу, що остаточно сформувався ще в 90-х

роках XIX ст В основу цієї доктрини була покладена теза, що мо-

гутність щодо Європи і Близького Сходу зумовлена географічним

розташуванням її колоніальних володінь Позбавлення Роси цих ко-

лоній перетворить и на звичайну азіатську державу Найтиповішою

формою реалізації експансіоністської доктрини Німеччини був план

«Дранг нах Остен» — «Тиск на Схід», що передбачав захоплення

чужих територій за допомогою зброї До таких територій на Сході

були віднесені Україна, Польща, Білорусія і Прибалтійські губернії

Російської імперії

На шляху Німеччини до світового панування на Заході Європи

стояли також Англія і Франція Німецькому імперіалізму марилася

колоніальна імперія в Центральній Африці, він прагнув покласти

край пануванню Англії на морі, захопити промислово розвинуті райо-

ни Франції В свою чергу, правлячі кола Англії хотіли зберегти свої

колони та панування на морі, відібрати у Туреччини багаті нафтою

Месопотамію і частину Аравійського півострова

У загальному клубку суперечностей були також інтереси Франції

Вона розраховувала на повернення Ельзасу і Лотарингії та терито-

рій на берегах Рейну, Саарського вугільного басейну

Австро-Угорська імперія не тільки намагалася зберегти колоніальні

володіння в Європі, а й виношувала плани на розширення своєї те-

риторії за рахунок Волині та Поділля, що перебували в складі Роси

та Балканських країн — Серби, Боснії і Герцеговини

Щодо Роси, то вона не вважала себе колоніальною державою

Російські правлячі кола дотримувалися позиції щодо законності її

володінь і не хотіли рахуватися з тим, що всі ці території були приєд-

нані до неї внаслідок експансіоністської політики царизму Висуваючи

доктрину про миротворчу політику на Балканах та відстоюючи тезу

про роль Роси щодо захисту Серби, російські політики спрямовува-

124 УКРАЇНА В РОКИ ВИЗРІВАННЯ ПЕРЕДУМОВ І ТВОРЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

ли погляди не тільки на Балкани, а й на Близький Схід Міністр

закордонних справ С Сазонов нагадував цареві відому істину, що

той, хто володіє протоками Босфор і Дарданелли, має ключ для

наступного руху в Малу Азію і для гегемони на Балканах

Крім того, царська Росія переслідувала мету приєднати Галичину,

Буковину й Закарпатську Україну Причому експансіоністська по-

літика царизму маскувалася під личиною приєднання до Роси давніх

«руських земель» і возз'єднання українського народу

Отже, Перша світова війна, розпочата грандами капіталістич-

ного світу, велася ними за переділ уже поділеного світу, за

\т

захоплення колоній, ринків збуту й дешевих джерел сиро-

^ вини, за пригноблення інших народів.

Війна 1914 р. була війною несправедливою, загарбницькою,

імперіалістичною.

Ставлячи за мету у війні загарбання чужих земель і пригноблення

інших народів, правлячі кола і панівні класи імперіалістичних дер-

жав вибудовували свої плани щодо України Кожна із воюючих дер-

жав відповідно до своїх національних інтересів мала свої конкретні

плани щодо України Причому жодна із країн відкрито не заявляла

про свої наміри, а таємничо їх маскувала

Жодна із держав, незважаючи на приналежність до того чи іншого

воєнного блоку, не забувала про те, що Україна за географічним

розташуванням знаходиться в самому центрі Європи і прямо впли-

ває на вирішення політичних і економічних проблем Таке геополі-

тичне розташування етнографічної території України робило її над-

звичайно притягальною для воюючих держав, кожна з яких прагну-

ла захопити ласий шматок п земель

Австро-Угорська монархія, як і Російська імперія, пов'язувала

свої сподівання із захопленням західноукраїнських земель Більш

конкретно на українські землі, що перебували в складі Роси, пре-

тендувала Австро-Угорщина, а ту частину земель, які належали

Австро-Угорщині, прагнула захопити Росія

Відносини між Росією і Австро-Угорщиною щодо України визнача-

лися переважно слов'янофільською націоналістичною ідеологією, в якій

одне з чільних місць посідало вороже ставлення до зростання україн-

ської культури в Галичині і прагнення до «возз'єднання уярмленої

Русі» з Росією на засадах етнографічної єдності Йшла боротьба між

Росією і Австро-Угорщиною за гегемонію в слов'янському світі, бо-

ротьба за яку незмінно позначалася на територіальній єдності України

Грандіозні плани щодо України в Першій світовій війні ставила

кайзерівська Німеччина Передбачалася окупація «Серединної Євро-

пи»,

до якої приєднувалися на сході Україна, Білорусія і Прибал-

тика Особлива роль у цьому «новоутворенні» відводилася Україні,

оскільки саме вона повинна була стати відправним пунктом для май-

УКРАІНЛ В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1914—1918 рр)

125

бутнього завоювання Німеччиною світового простору Верховне коман-

дування німецької армії вважало Південно-Західний фронт голов-

ним, а територію України найважливішим театром воєнних дій

Експансіоністська концепція плану «Дранг нах Остен» про захоп-

лення чужих територій з допомогою зброї пов'язувалася з воєнним

ослабленням Російської імперії, відокремленням від неї України Ні-

меччина виходила з того, що Росія як велика держава завжди несла

загрозу для центральних держав Європи, тому прагнула послаблен-

ня п могутності та геополітичного впливу Влучно охарактеризувала

стратегічну мету Німеччини щодо України у взаємозв'язку з Росією

німецька газета того часу В ній зазначалося, що в геополітичному

аспекті Україна є для Роси плацдармом її експансіоністських праг-

нень до Балкан і Передньої Ази Якщо Україна стане самостійною

державою поза межами Роси і як противага їй, тоді закінчаться

російські претензії на Балкани і Передню Азію Тільки при підтримці

ззовні може здійснитися українська незалежність, і цим буде постав-

лено надійний заслін російському імперіалізмові В такому випадку

російському колосові буде завдано удару в найчутливіше місце —

Росія як великодержава тримається Україною і впаде з проголошен-

ням української незалежності

Наведена теза засвідчує прихильність Німеччини до незалежності

України Однак вона зумовлена прагненням ослабити Росію в геополі-

тичному відношенні і визнанням того, що Україна була найкращим

засобом для досягнення цієї мети

Плани Німеччини стосовно України не обмежувалися лише геопо-

літичними намірами Німеччина мала також економічні інтереси Вона

розглядала Україну як житницю Європи Натякаючи на незалежність,

кайзерівська Німеччина вбачала в Україні насамперед колонію, яка

стане головною базою постачання продовольства і сировини

У геополітичному полі України тісно переплітаються інтереси інших

держав — Англії та Франції Вони уві сні бачили армади своїх ко-

раблів в Чорному морі, а буржуазія цих країн подумки господарюва-

ла на Півдні України та в курортній зоні Криму

5.2

СТАВЛЕННЯ до втни

РІЗНИХ КЛАСІВ

І ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ

Мир — це звичайний стан суспільства Війна виво-

дить суспільство із звичного ритму і висуває на передній план проб-

леми, що спонукають кожну його верству, суспільні класи чи полі-

126 УКРАЇНА В РОКИ ВИЗРІВАННЯ ПЕРЕДУМОВ І ТВОРЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

тичні партії висловити своє ставлення до надзвичайного стану, в

яке воно потрапило за певних умов. З початком Першої світової

війни, коли держави поділилися на два ворогуючі табори і вступили

в збройне протистояння, розпочався воєнний психоз, нагнітання не-

нависті однієї нації до іншої з позицій великодержавного шовінізму.

Правлячі кола воюючих країн взяли курс на мілітаризацію всіх сфер

внутрішнього життя.

Надзвичайний стан спонукав кожний клас, соціальну верству,

політичні партії до вироблення своєї позиції щодо війни. Виходячи з

особливостей соціально-економічного становища та політичної орієн-

тації, треба зазначити, що ці позиції суттєво відрізнялися. Спільним

для всіх воюючих країн було те, що вони проголосили оборонну

доктрину. Всі воюючі держави послідовно переконували своїх грома-

дян у необхідності захисту своєї батьківщини від ворога. Ніхто не

хотів виступати в ролі агресора. Росія оголосила війну національною.

Основним став лозунг захисту слов'янських братів. З маніфестом до

населення Галичини звернувся великий князь Михайло Михайло-

вич, в якому облудно приховував справжні цілі анексії Галичини.

«Браття, — писав він, — твориться Божий суд! Терпляче, з

християнською покорою, довгі роки страждав руський народ під

іноземним ярмом, але ні хитрістю, ані переслідуванням не вдалося

змомити в ньому надії на свободу.

Як рвучкий потік несе каміння, щоб злитися з морем, так немає

сили, що спинила б руський народ в його пориві до об'єднання. Нехай

не буде більше поневоленої Русі! Спадщина св. Володимира, земля

Ярослава Осмомисла, князів Данила і Романа, скинувши Ярмо, хай

піднесе прапор єдиної, великої, неділимої Росії! Хай сповниться

Боже Провидіння, що благословило діло збирачів Руської землі!

Хай Господь допоможе своєму царственому помазанику Миколі Олек-

сандровичу, імператору Росії, завеошити діло великого Івана Калити.

Багатостраждальна Братія Русі, повстань назустріч російським

солдатам. Визволювані Руські Браття! Всім нам знайдеться місце на

лоні Матушки Росії. Не кривдячи людей жодної національності, не

шукаючи свого щастя в уярмленні іноземців, як це робили шваби,

повернуть свій меч на ворога, а свої серця до Бога і моліться за

Росію і за руського царя!»

Шалений галас зчинила преса. Хвиля патріотизму затопила Росію.

Панівні класи Росії — буржуазія і поміщики, будучи опорою полі-

тичного режиму, активно підтримали воєнний курс царизму. Вони

були переконані, що воєнна експансія царизму забезпечить їм за-

хоплення нових територій, ринків збуту та джерел сировини, вигідні

військові поставки і високі надприбутки, а також загасить революцій-

ний рух усередині країни. Саме через це з перших днів війни вони

активно підтримали царський уряд і разом з ним розгорнули широ-

ку шовіністичну пропаганду, змальовуючи війну як «оборону», що

УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1914—1918 рр.)

127

начебто ведеться заради захисту своєї «вітчизни» від «прусських

варварів», а також заради захисту слов'янських народів Ця пропаган-

да дала позитивні результати На початку війни шовіністичні настрої

охопили не тільки широкі верстви міської буржуазії, а й значну

частину селянства, яке ще не усвідомлювало, що весь тягар війни

ляже на його плечі

Оборонну і шовіністичну політику царизму з великим ентузіазмом

підхопили буржуазні і буржуазно-поміщицькі парти Роси Чорносо-

тенці, октябристи і кадети висунули гасла захисту вітчизни і війни

до переможного кінця Лідер кадетів П Мілюков на засіданні Дер-

жавної думи заявив «У цій боротьбі ми всі заодно ми не ставимо

умов і вимог, просто кладемо на терези боротьби нашу тверду волю

подолати насильника»

Першу світову війну вважали імперіалістичною і соціалістичні

парти Роси Проте щодо тактики в ставленні до самодержавства у

них не було єдності Ліва частина соціал-демократів — більшовики

зайняли інтернаціоналістську позицію Вони були проти підтримки

царизму у війні і висунули гасло поразки «свого» уряду і перетворен-

ня війни імперіалістичної у війну громадянську Іншу тактику зайня-

ла друга частина російських соціал-демократичних партій Вона за

рядом позицій збігалася з офіційною урядовою лінією Есеро-меншо-

вицька тактика розпадалася на три напрями патріотичний, або обо-

ронський, пацифістський та революційно-інтернаціоналістський

Існувала також пацифістська тактика трудящих мас, які поступово

звільнялися від шовіністичного дурману і все більше проймалися

розумінням імперіалістичного характеру Першої світової війни Вона

найяскравіше відбита у творчості поета С Єсенша, який писав

Война мне всю душу из-ьела,

За чей-то чужой интерес

Стрелял я в мне близкое тело,

И грудью на брата лез

И поняв, что я игрушка

В тьілу ж буржуа и знать,

И твердо расставшись с пушкой,

Решил лишь в стихах воевать

Сощал-демократичш парти західних країн, об'єднані в II Інтер-

націоналі, єдиним фронтом виступили в підтримку імперіалістичної

війни їх лідери на чолі з головою Інтернаціоналу паном Вандервельде

не тільки проголосували за воєнні кредити своїм урядам, а й увійшли

до їх складу В умовах шовіністичного розгулу соціал-демократія

Заходу розкололася за національною ознакою і виявилася в стані

війни одна з однією

В особливо тяжкому і складному становищі опинилися українські

політичні партії. Це було пов'язано з тим, що, по-перше, вони

128 УКРАЇНА В РОКИ ВИЗРІВАННЯ ПЕРЕДУМОВ І ТВОРЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

діяли на етнонацюнальнш території єдиної нації, поділеної між дво-

ма імперіями По-друге, українські національні парти повинні були

виробляти тактику, яка справді відображала б інтереси свого наро-

ду в захисті не імперських амбіцій чужих йому держав, а власний

патріотизм захисту своєї вітчизни По-третє, національні парти дія-

ли як в Австро-Угорській, так і в Російській частинах України в

умовах заборони і переслідування з боку як центральних властей,

так і місцевої адміністрації 3 цього приводу В Винниченко 22 серпня

1914 р записав у своєму «Щоденнику» «Спочатку дуже вражають

виступи соціалістів Франції, Германії, Бельгії за війну Але як бути

пригнобленій нації якоїсь держави

За таких складних обставин українські політичні парти розпочали

пошуки найбільш раціональної орієнтації У своїй пращ «Відроджен-

ня наци» В. Винниченко писав про орієнтації серед українських

політиків.

До першої групи належали ті, кого війна застала на території

Роси, хто вірив, що перемога Роси змусить її послабити національний

гніт і наблизить свободу для пригноблених народів Друга група укра-

їнських політиків, особливо українці Галичини, орштувались на їхню

перемогу у війні та перехід під їхній протекторат всієї України Третю

групу становили політики, які орієнтувалися не на Росію, Австро-

Угорщину чи Німеччину, а виключно на власні сили українства

«Це,

— писав В Винниченко, — була орієнтація на себе, на свої

сили, на рятунок своїми власними зусиллями, зусиллями своїх працю-

ючих мас До цієї орієнтації належали переважно соціалістичні течи»

З початком війни активізувало свою діяльність Товариство ук-

раїнських поступовців (ТУП), що об'єднало в 1908 р найбільш ак-

тивну частину національної інтелігенції, серед якої переважали соці-

алісти і частина Української сощал-демократичної робітничої парти

(УСДРП) 30 липня 1914 р ТУП виступило з декларацією «Війна і ук-

раїнці» за підписом С Петлюри, редактора «Украинской жизни», що

видавався в Москві В декларації висловлювалась упевненість, що

українці «виконають свій обов'язок громадян Роси в цей тяжкий час

до кінця» Разом з тим в ній висловлювалося і сподівання, що, якщо

народності Роси виконають свій обов'язок перед нею, вони мають

право розраховувати на надання їм «і відповідних прав» Київська

газета «Рада» у передовій статті закликала українців боронити Росій-

ську державу, бо цим вони боронитимуть свою власну землю від

ворога «Ми бороним наші хати, наші тихії гаї» — так закінчувалася

ця стаття, яка мала виключно оборонний характер

Це був початковий стан війни, ази продовженням відбувається

еволюція поглядів ТУП Рада ТУП вирішила утриматися від звернення

як за підтримку війни, так і проти і зайняла нейтральні позиції

У 1916 р ТУП виступило проти війни і підтримки будь-якої з

воюючих сторін Ним було оприлюднено декларацію Ради ТУП під

УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1914—1918 рр)

5 0—241

129

назвою «Наша позиція», в якій викладено розуміння тогочасної ситуа-

ції та українського питання Окреслюючи свої завдання, поступовці

наголошували, що вони боролись і боротимуться за «демократичну

автономію України, гарантовану такою ж федерацією рівноправних

народів, за цілковите забезпечення культурно-нацюнальних цінностей

і політичних прав українського народу, за добрі способи йому розви-

ватися й не поступатись йому економічно, єдиним простим шляхом

до цього уважаємо націоналізувавші всіх форм приватного і громад-

ського життя школи, суду, церкви, адміністративних і громадських

установ, органів самоврядування і таке інше»

На іншій політичній платформі стояли українські парти в Австро-

Угорщині 1 серпня 1914 р у Львові було засновано Головну україн-

ську раду, до якої ввійшли представники трьох головних українських

партій національно-демократичної, радикальної і соціал-демокра-

тичної Головою Ради було обрано К Левицького Головна українська

рада мала захищати й репрезентувати інтереси українського народу

в Австро-Угорщині 3 серпня Головна українська рада видала мані-

фест до галицьких українців, в якому закликала виступити одно-

стайно проти царської Роси В заключній частині маніфесту гово-

рилось «Побіда Австро-Угорської монархи буде нашою побідою І чим

більше буде пораження Роси, тим швидше виб'є година визволення

України»

4 серпня 1914 р у Львові з ініціативи емігрантів-наддністрянців,

зокрема Д. Донцова і В. Дорошенка, було створено Союз визво-

лення України (СВУ). До його складу ввійшли члени УСДРП,

«Спілки», групи українських есерів, представники інших партій та

організацій

Союз опублікував відозву «До українського народу в Росгі» та

звернення «До громадської думки Європи», в яких намагався до-

вести, що самостійна Україна стане твердинею для Європи проти

експансії Роси Він також опублікував «Платформу Союзу». В ній

було заявлено, що українці «голосно і рушучо підносять свої неоспо-

римі права на національну самостійність», а «реалізацію своїх нацю-

нально-політичних і економічних стремлшь в даний момент зв'язу-

ють з розбиттям Роси у війні» Самостійна Україна мала стати консти-

туційною монархією під протекторатом Австрії з демократичним ла-

дом, однопалатною системою законодавства, громадськими, мовними

і релігійними свободами для всіх національностей і віросповідань, із

самостійною українською церквою Сам Союз вважав себе представ-

ником інтересів великої України перед центральними державами та

перед усім європейським світом і розглядав себе як зародок майбут-

нього українського уряду

130 УКРАЇНА В РОКИ ВИЗРІВАННЯ ПЕРЕДУМОВ І ТВОРЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ