Сургай Г.І., Слюсаренко А.Г., Гусєв В.І. Новітня історія України 1900-2000

Подождите немного. Документ загружается.

У цей період надзвичайно плідно розвивалася історична наука

Одну з перших узагальнюючих популярних праць з історії України

«Нарис історії українського народу» написав і видав у Петербурзі

М. Грушевський. Вона послужила йому основою для підготовки ба-

гатотомної фундаментальної «Істтюргг України-Руси» Автором ґрун-

товних робіт з історії рідного краю виступив І Франко, який залишив

серію нарисів, присвячених визначним діячам різних часів і народів

Лук'яну Кобилиці, Івану Федорову, Сїмону Болівару та ш Популяр-

ний підручник «Стародавня історія східних народів» створила Леся

Українка. Дослідницький талант продемонстрував М. Коцюбинський

у своєму виступі в 1908 р на XIV Всеросійському археологічному

з'їзді, який відбувся у Чернігові

Продовжувала успішно працювати в історичній науці О. Єфимен-

ко,

узагальнююча робота якої «Історія українського народу» побачила

світ російською мовою у Петербурзі Вона була першою жінкою в

Україні і Роси, якій у 1910 р Харківський університет присудив уче-

ний ступінь почесного доктора історичних наук Значний внесок у

дослідження історії Лівобережжя зробив В. Барвгнський, Слобідської

України — Д. Багалгй. Знаним фахівцем соціально-економічної історії

Франції був І. Лучицький. Широкий інтерес наукової громадськості

викликали монографії про Киш та селянський рух у Київській гу-

бернії на початку XX ст, видані у 1904—1905 рр В. Іконниковим.

Для піднесення національної самосвідомості велике значення мав

вихід у світ у 1907—1909 рр чотиритомного «Словника г/крагнсмсог

мови»,

упорядкованого Б. Гргнченком у 1907—1909 рр, тритомної

«Української граматики» під керівництвом А. Кримського, а також

опублікована українською мовою в 1908 р у Петербурзі популярна,

доступна широкому колу читачів «Історія України-Руси» М. Аркаса.

ЛІТЕРАТУРА. Під впливом піднесення національно-визвольного

руху значно урізноманітнились тематика та спрямованість української

літератури Письменництво дедалі більше висловлювало своє ставлен-

ня до гострих соціальних проблем того часу, не обмежувалось описом

життя лише селянства, а звертало увагу на інші верстви населення,

показувало посилення активності мас у боротьбі з існуючим ладом,

викривало його сутність та нездатність вести крашу цивілізованим

шляхом розвитку

Прикладом такого реалістичного підходу до зображення тогочас-

ного життя українського суспільства була творчість талановитого

письменника В. Винниченка. Громадськості запам'яталися його твори

«Краса і сила», «Голота», «Талісман», написані напередодні і в період

1905—1907 рр, в яких він яскравими фарбами, з притаманною йому

образністю змальовує життя мешканців провінційних містечок, сільсько-

господарських робітників, підприємців, жахи солдатчини та царських

в'язниць Він змалювує образи революціонерів, які потрапляють у

складні психологічні ситуації, про що йдеться в його повісті «Зша»

УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1914—1918 рр)

151

Численні відгуки, часом протилежні, викликали його «Мемуари кир-

патого Мефістофеля», в яких він змалював інтелігента, егоіста-цині-

ка, який, щоб до кінця бути чесним перед собою, не розмежовує

порядність і підлість, ладен вчинити будь-який злочин за умови, що

його вчинки відповідають його почуттям, переконанням та волі

Яскравою постаттю серед українських літераторів тієї доби був

М. Коцюбинський. У повісті «Раіа тогдапа» він показав себе блиску-

чим знавцем життя сільського трудівника, його споконвічних за-

питів та потреб Соціальні суперечності на селі напередодні і під час

революції 1905—1907 рр зображені ним як загальнодержавне явище

В цілому він не тільки закликає письменників висвітлювати філо-

софські, соціальні, психологічні, історичні теми, а й своїми творами

«В дорозі», «Сон», «Сміх», «Лялечка», «Подарунок на іменини» та ін

показує, як це треба робити

Гідна захоплення, надзвичайно талановита, сповнена енергії й

оптимізму, глибока й витончена поезія Лесі Українки. «Від часу

Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна

не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, — зазначав

І Франко, — як із уст сеі слабосильної хворої дівчини» Написані

нею в ті роки поетичні твори «Осіння казка», «В катакомбах», «Пісні

про волю» порушують такі проблеми, як конфлікт між владою і сво-

бодою, взаємини між поетом і народом, становлення борця за інтереси

трудящих Одним з найкращих драматичних творів поетеси є драма-

феєрія «Лісова пісня», в якій з вражаючою художньою силою показано

суперечність між високим ідеалом, прагненням людини до справжньо-

го щастя і похмурою дійсністю

Реально відображав життя тогочасного села А. Тесленко, підне-

сення боротьби селян проти гнобительських капіталістичних порядків

переконливо показував у своїх творах С. Васильченко. Неперевер-

шеним майстром короткої психологічної новели, в якій зображалося

злиденне селянство, був В. Стефаник. Близькими за змістом до

його творів були оповідання М. Черемшини, Л. Мартовича. Над-

звичайно яскраво розкрила психологію дрібних власників-селян, їх

непереборне прагнення мати свою землю, працювати на ній О Коби-

лянська в повісті «Земля», яку можна віднести до кращих творів

світової літератури про селянство

На початку XX ст в українську літературу ввійшов О. Олесь (Кан-

диба) — поет-лірик 3 1907 по 1917 рр йому вдалось видати п'ять

книжок поезій В одній з них «З журбою радість обнялась» він подає

схвальну оцінку подій 1905—1907 рр, закликає використати револю-

ційне піднесення тієї доби в боротьбі за волю, нове життя, торжество

справедливості Однак наступ реакції на визвольний рух у країні спри-

чинив появу в його творах мотивів журби, суму, песимізму, розча-

рування, що було характерним для певного кола людей, які ще не

утвердилися в своїх світоглядних переконаннях

152 УКРАЇНА В РОКИ ВИЗРІВАННЯ ПЕРЕДУМОВ І ТВОРЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

За умов наростання суспільних суперечностей, поляризації су-

спільства в літературі стають помітними робітничі поети і письмен-

ники з їх оригінальним мисленням, баченням перспектив розвитку

країни В Україні такими заявили про себе А. Шабленко, П. Махи-

ня,

Т. Романченко, А. Бобенко, О. Чижик, С. Дальняя та ш, які

добре знали тяжке життя трударів, яскраво і переконливо зображали

його на сторінках своїх творів та закликали до революційної боротьби

УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ. На початку XX ст однією з

характерних рис усної народної творчості було те, що дедалі більше

з'являлося історичних пісень, народних дум, переказів, у яких зобра-

жалося важке життя пролетарів на заводах, фабриках, шахтах,

копальнях та інших промислових підприємствах («Вітер з поля, хвиля

з моря», «Як у Карлівці на заводі», «Хто в заводі не бував» та ін)

В них розповідається про нестерпний гніт, якого зазнавали наймити

і наймички в поміщицьких маєтках та заможних селянських госпо-

дарствах («Ой горе нам молодим», «А хазяйський син рано пообі-

дав»,

«Та тече річка невеличка»), про поневіряння емігрантів у да-

леких чужих краях («Ой Канадо, Канадечко, Канадо-небого», «По-

можи Боже, поможи прийти до Європи») та ш

В історичних піснях та народних думах, які з'являються в цей

час,

відбиваються й зміни в настроях людей праці, які починають

розуміти своє справжнє місце в суспільстві, силу єднання, необ-

хідність активно чинити опір тим, хто їх експлуатує Про це йдеться

в піснях, які оспівують виступи робітників і селян, революційні ПОДІЇ

1905—1907 рр («Одна хмара із села, а другая з міста», «Долой панів,

долой царя», «Чорна неділя у Сорочинцях», «То не вітер, то не

сильний»), про збройне грудневе повстання 1905 р в Москві та ш

ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО. На початку XX ст значно зросла

роль українського професійного театру, який зазнавав благотвор-

ного впливу російського мистецтва Його основоположники — М. Кро-

пивницький, І. Карпенко-Карий, П. Саксаганський, М. Садов-

ський, М. Заньковецька вбачали в ньому ефективний засіб націо-

нального виховання народних мас Перший стаціонарний український

театр був заснований М Садовським у 1907 р у Києві, в Троїцькому

народному домі (тепер Театр оперети), де у 1908 р урочисто відзна-

чено 25-річчя сценічної діяльності М Заньковецької, геніальність якої

визнавали В Немирович-Данченко і К Станіславський

На початку XX ст в Україні діяли й інші театральні трупи Гайда-

маки (1897—1917), О Суслова (1898—1909), Суходольського (1898—

1918),

Л Сабінша (1907—1920) У Львові продовжував творчу роботу

єдиний на західноукраїнських землях український професійний театр

«Руської бесіди» Серед російських театральних колективів своєю

майстерністю виділявся театр М Соловцова у Києві У містах і селах

продовжували працювати численні аматорські театральні гуртки,

зокрема робітничі і селянські

УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1914—1918 рр)

153

У цей період значно розширився репертуар українського театру

Його основою залишилися класичні п'єси М Кропивницького, М Ста-

рицького, І Карпенка-Карого, проте театральні колективи дедалі

частіше звертаються до творів інших національних авторів — Лесі

Українки, І Франка, Г Хоткевича, Л Яновської, а також російських

і західноукраїнських класиків — М Горького, О Островського, Л Тол-

стого, А Чехова, Г Ібсена, Г Гауптмана, У Шексшра, Ф Шіллера

та ш Кращі вистави театральних труп Києва, Харкова, Катериносла-

ва, Полтави реалістично зображували історичне минуле українського

народу, його тогочасне тяжке життя, розкривали глибокі соціальні

суперечності в суспільстві, навчали глядачів з оптимізмом дивитися

в майбутнє

МУЗИКА. На початку XX ст продовжувалася творча діяльність

видатного українського композитора М. Лисенка. В 1911 р в театрі

Садовського була поставлена його опера «Енеіда» Надзвичайно по-

пулярним серед прогресивної громадськості був створений гімн

«Вічний революціонер» на слова І Франка Продовжувала готувати

митців заснована М Лисенком у Києві музично-драматична школа, з

стін якої вийшло багато диригентів, співаків, музикантів, режи-

серів,

акторів

Безпосереднім продовжувачем творчих традицій М Лисенка в

музичній культурі став К. Стеценко, який написав героїчну оперу

«Кармалюк», збирав, вивчав, пропагував українську народну пісню

Оригінальні композиції на основі фольклору («Щедрик», «Дударик»,

«Козака несуть») створив М. Леонтович, монументальну кантату-

симфонію «Кавказ» на слова Т Шевченка написав С. Людкевич, він

також організував видання «Артистичного вісника» — першого україн-

ського мистецтвознавчого журналу До висот світового вокального

мистецтва піднялася вихованка Львівської консерватори С. Крушель-

ницька.

Видатним композитором, педагогом, музичним діячем був Я. Сте-

повий (Якименко) У ряді його творів (вокальний цикл «Барвінки»,

фортепіанна «Прилюда пам'яті Т Г Шевченка» та ш) відображено

наростання революційного руху, могутність і велич народу, що

підіймається на боротьбу за своє соціальне і національне визволення

Активно працював композитор А. Вахнянин, який написав оперу

«Купало», створив багато хорових і сольних вокальних творів, об-

робляв народні пісні, був організатором і першим директором Вищо-

го музичного інституту їм Лисенка у Львові

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО І АРХІТЕКТУРА. Значною

подією в культурному житті України стала перша Всеукраїнська

художня виставка, організована в 1905 р у Львові, на якій були

представлені твори художників як із західних, так і з східних зе-

мель Великим успіхом у відвідувачів користувалася картина «Гість з

Запоріжжя», написана Ф. Красицьким, племінником Т Шевченка

154 УКРАЇНА В РОКИ ВИЗРІВАННЯ ПЕРЕДУМОВ І ТВОРЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

На всеросійських виставках, за кордоном — у Парижі, Берліні, Римі,

Мюнхені експонувалися полотна М. Пимоненка. Високі принципи

реалістичного мистецтва в Україні розвивали у своїх художніх тво-

рах живописці П. Левченко, О. Мурашко, М. Яровий, К. Костандг.

Значним внеском у розвиток українського образотворчого мис-

тецтва стали монументальні картини «Вибори полковника Пушкаря

і передача йому клейнодів», «Ромадашвський чумацький шлях» та

«Бій козака Голоти з татарином», які написали С. Васильківський,

М. Самокиш, М. Беркас, М Уваров. Ці полотна прикрасили у 1907 р

збудований за проектом архітекторів В. Кричевського та К. Жукова

будинок Полтавського земства (тепер обласний краєзнавчий музей)

Дана оригінальна споруда, школа імені Котляревського у цьому місті,

художнє училище у Харкові (архітектор Я. Жуков, 1913) були вда-

лими зразками українського національного стилю в архітектурі

Немало прекрасних будівель, під час спорудження яких використо-

вувалися мотиви класичного, модерного та інших стилів, з'явилося

і в інших містах у Києві — Державний банк (архітектор О. Кобелєв,

1902—-1905), Педагогічний музей на Володимирській вулиці (архі-

тектор П. Альошин, 1909—1912), Критий ринок на Бессарабщ (архі-

тектор Г. Гай, 1910), бібліотека Київського університету (архітек-

тор В. Осьмак, 1914—1915), у Харкові — приміщення медичного

товариства (архітектор О. Бекетов, 1911—1913), страхового проти-

пожежного товариства «Росія» (О. Бекетов, 1910), у Севастополі —

будинок панорами «Оборона Севастополя» (архітектор В. Фельдман,

1905),

в якому було розміщено полотно панорами, створене худож-

ником-баталістом Ф. Рубо.

УКРАЇНА В 1900—1916 рр.:

ІСТОРІОГРАФІЯ

На сучасному етапі розвитку вітчизняної історичної

науки зростає необхідність історіографічного узагальнення історії Ук-

раїни 1900—1916 рр Це зумовлено низкою обставин

По-перше, зазначений період в історії України характеризується

насиченістю та динамізмом подій, новими суспільно-політичними та

соціально-економічними тенденціями і явищами, що й визначило

пильну увагу до них дослідників, які підготували значний масив

наукової літератури

По-друге, історіографічний аналіз історичних процесів в Україні

на початку XX ст дає змогу не тільки підвести підсумок зробленому,

а й визначити перспективи наукового пошуку Він дає можливість

УКРАЇНА В 1900—1916 рр ІСТОРІОГРАФІЯ

155

виявити неоднозначність, складність і суперечливість у вивченні різно-

манітних проблем історії України означеного періоду

По-третє, історіографічне переосмислення соціально-економіч-

них і політичних явищ, інших історичних процесів, що відбувалися

в Україні протягом 1900—1916 рр, дає змогу визначити пріоритетні

напрями в історичних студіях, сприяє кращій орієнтації дослідників,

викладачів, студентів у величезному масиві різноманітної за своїм

змістом і характером історичної літератури Першочергова увага в ній

приділяється розвитку економіки, соціальним змінам, викликаним

економічними процесами, суспільно-політичному та національному

рухові в Україні тощо

Історія України початку XX ст і до революційних подій 1917 р

завжди привертала й привертає увагу як вітчизняних, так і зарубіж-

них дослідників Це зумовлено, з одного боку, об'єктивною необхідні-

стю повноцінного відтворення всього історичного шляху, пройденого

українським народом 3 другого боку, означений час ознаменувався

для України новими тенденціями в економічному житті, значними

якісними зрушеннями в українському національно-визвольному русі,

який остаточно перейшов у політичну стадію свого розвитку, акти-

візацією суспільно-політичного руху на українських землях Роси та

Австро-Угорщини, формуванням мережі українських політичних

партій та їх участю у розв'язанні назрілих соціально-економічних,

політичних і національних проблем, могутніми революційними висту-

пами пролетаріату, селянства, особливо під час революції 1905—

1907 рр, опозиційним рухом ліберальної інтелігенції Україна була

втягнута у кривавий вир Першої світової війни, яка стала трагедією

для українського народу, оскільки українці не мали власної держа-

ви і змушені були битися з обох воюючих сторін, зазнаючи на собі

зневаги і брутальності як російського, так і австрійського команду-

вання Українські землі були перетворені на полігон військових зма-

гань,

які завдавали великих збитків, призводили до руйнувань та

спустошень

У цілому період з початку XX ст по 1917 р можна назвати добою,

коли активно формувалися економічні, політичні та культурні перед-

умови відновлення й розвитку української державності 1917—1920 рр

Усі ці процеси і події, які визначали витоки новітньої історії Ук-

раїни, постійно породжували прагнення дослідників до їх наукового

аналізу На сьогодні накопичений величезний масив історичної літе-

ратури про цей період історії України Вона написана в різні часи і з

різних позицій, неоднакова за своїм змістом і характером, має свої

предметно-тематичні, жанрові та конкретно-оціночні відмінності

Науковцями уже зроблено певні спроби історіографічного аналі-

зу наявних студій з окремих питань історії України початку XX ст

Ті чи інші історіографічні оцінки та положення знайшли відображення

в працях українських і російських учених, зокрема Д. Дорошенка,

186 УКРАЇНА В РОКИ ВИЗРІВАННЯ ПЕРЕДУМОВ І ТВОРЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

В.

Дядиченка, М. Лещенка, Ф. Лося, О. Оглоблина, В. Сарбея,

К Тарнавського та ш (Дорошенко Д Огляд української історіогра-

фи —Прага, 1923, Дядиченко В А , Лось Ф Е , Сарбей В Г Развитие

исіорической науки в Украинской ССР — К, 1970, Лещенко М Н

Історіографія класової боротьби в українському селі в роки першої

російської революції // Історіографічні дослідження в Українській

РСР — Вип 1 — К, 1963, Оглоблин О Думки про сучасну українську

совєтську історіографію — Нью-Йорк, 1963, Оглоблин О Проблема

схеми історії України XIX—XX століть (до 1917 р) // Укр істо-

рик — 1971 — № 1—2 — С 5—16, Тарнавский К Н Советская

историография российского империализма — М, 1964)

В умовах незалежності України з'явилися праці, в яких було роз-

глянуто деякі питання історіографи українського національного руху

на початковому етапі XX століття (Єкельчик С О Український на-

ціональний рух здобутки та перспективи досліджень (замість після-

мови) // Нариси з історії українського національного руху •— К,

1994 — С 159—167, Мета В Г К вопросу о национальном движении

в Украине начала XX века (очерк историографии до 1917 г) — До-

нецк, 1995, Колесник В Ф , Рафальський О О , Тимошенко О П

Шляхом національного відродження Національне питання в програ-

мах та діяльності українських партій Наддніпрянщини 1900—

1907 рр — К

1998 — С 9—24)

Визнаючи важливість внеску названих та інших дослідників в

науковий огляд історичних студій, варто констатувати відсутність

узагальнюючих розробок, присвячених історіографи України з по-

чатку XX ст до 1917 р Щоправда, вітчизняні історики радянської

доби зробили таку спробу в окремому розділі монографічного видан-

ня з історіографи України (Историография истории Украинской

ССР — К, 1987 — С 189—234) Проте аналіз наявної літератури

здійснено у ньому під кутом зору панівних на той час у радянській

історичній науці марксистсько-ленінських догматів

У центрі уваги дослідників історії України початку XX ст — пи-

тання розвитку економіки, монополізації промисловості, стану та

особливостей функціонування основних галузей господарства, соці-

альних змін, викликаних економічними процесами, тощо Переваж-

на більшість праць подібної тематики належить українським і росій-

ським дослідникам радянської доби і присвячена Наддніпрянській

Україні чи окремим її економічним районам Це роботи Г. Бакулєва,

В.

Голобуцького, Ф. Лося, О. Нестеренка, Б. Орловського,

В.

Спицького та ш (Бакулев Г Д Черная металлургия Юга Рос-

сии —М, 1953, Бакулев Г Д Развитие угольной промьішленности

Донецкого бассейна — М, 1955, Голобуцький В О Економічна істо-

рія Української РСР дожовтневий період — К, 1970, Лось Ф Є

Україна в роки столипінської реакції — К, 1944, Лось Ф Е Форми-

рование рабочего класса на Украине и его революционная борьба в

УКРАЇНА В 1900—1916 рр ІСТОРІОГРАФІЯ

157

конце XIX и в начале XX ст (конец XIX ст — 1904 г) — К, 1955,

Лось Ф Є Робітничий клас України в 1907—1913 роках — К, 1962,

Нестеренко О О Розвиток капіталістичної промисловості і формуван-

ня пролетаріату на Україні в кінці XIX і на початку XX століття —

К, 1955, Нестеренко О О Розвиток промисловості на Україні В

Зт Т 2 — К, 1962, Орловський Б М Залізорудна промисловість

України в дореволюційний період Історико-економічний нарис —

К, 1974, Спицький В Є Назрівання революційної кризи на Україні

в 1901—1904 рр — К, 1978) З'явилися і сучасні публікації з історії

промислових монополій, торгівлі, діяльності товарних бірж в Ук-

раїні (Кругляк Б А Промислові монополії і внутрішня торгівля на

Україні (1900—1913) // Укр іст журн — 1996 — № 10 — С 81—90,

Кругляк Б А Товарні біржі в Російській імперії // Там само —

1992 — № 2 — С 58—6 та ш) Історія монополій, розвиток промисло-

вості початку XX ст, місце економіки України в системі всеросійського

ринку висвітлюються і в узагальнюючих виданнях з історії господар-

ства України (Нариси розвитку народного господарства УРСР — К,

1949,

Очерки развития народного хозяйства Украинской ССР —

М, 1954, Лановик Б Д, Матисякевич З М, Матейко Р М Історія

господарства Україна і світ —К, 1995) Здійснено також регіональні

дослідження цієї проблематики, зокрема, на прикладі промислового

Півдня України, насамперед Донбасу і Кривбасу (Шполянский Д И

Монополии угольно-металлургической промьішленности Юга России

в начале XX века — М, 1953, Цукерник А Л Синдикат «Прода-

мет» Историко-зкономический очерк 1902 — июль 1914 — М , 1959

та ш)

У публікаціях розкривається роль іноземного, зокрема німецького,

капіталу в економіці Наддніпрянщини і німецько-американського на

західноукраїнських землях під владою Австро-Угорщини (Кулг-

нич І М Україна в загарбницьких планах німецького імперіалізму

(1900—1914 рр) —К, 1963, Хотгсман Я С Проникнення іноземно-

го капіталу в економіку Західної України в епоху імперіалізму (до

1918 р) — Л, 1971)

Щодо проникнення в економіку України капіталів Франції, Англії,

Бельгії та інших держав, то ця проблема поки що не досліджена,

хоча й знайшла певне висвітлення в історико-економічних працях

Крім того, важливим завданням залишається створення фундамен-

тальної узагальнюючої роботи, в якій на основі глибокого аналізу

конкретно-історичного і статистичного матеріалу було б розкрито

напрями і особливості іноземних інвестицій в українську економіку,

їх результати

Наприкінці XIX — на початку XX ст економічно найбільш відста-

лими були західноукраїнські землі Незважаючи на те, що Австро-

Угорщина переживала процес монополізації та концентрації вироб-

ництва і капіталу, українські землі залишалися внутрішньою коло-

158 УКРАЇНА В РОКИ ВИЗРІВАННЯ ПЕРЕДУМОВ І ТВОРЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

нією,

ринком збуту і аграрно-сировинним придатком центральних

промислово розвинутих районів держави Про це свідчить відповід-

ний матеріал у колективних працях з історії України, Закарпаття,

Північної Буковини, Східної Галичини, а також у монографічних

дослідженнях І. Компанійця, Я. Хонггсмана, 1. Гриценка та ш

(История Украинской ССР В 10т —Т 5 — К, 1983, Шляхом до

щастя Нариси історії Закарпаття — Ужгород, 1973, Нариси з історії

Північної Буковини — 1980, Компанієць І І Становище і боротьба

трудящих мас Галичини, Буковини та Закарпаття на початку XX ст

(1900—1919) — К, 1960, Хонггсман Я С Проникнення іноземного

капіталу в економіку Західної України в епоху імперіалізму (до

1918 р) — Л, 1971, Гриценко І А Економічні зв'язки Північної Бу-

ковини з Росією і Наддніпрянською Україною в XIX — на початку

XX ст — Л, 1980, Субтельний О Україна Історія — К, 1991,

Кондратюк К К Історія України Від половини XIX ст до 1917

року — Т, 1994 та ш) Разом з тим на сучасному етапі розвитку

вітчизняної історичної науки існує нагальна потреба продовження

аналізу та узагальнення особливостей розвитку промислового ви-

робництва на українських землях у складі Австро-Угорщини

Серед питань соціально-економічного розвитку України історики

значну увагу приділяють аграрним відносинам і становищу україн-

ського селянства (Сизоненко Є В Аграрні відносини на Півдні України

між першою і другою буржуазно-демократичними революціями в Роси

(1907—1917 рр) — О, 1962, Теличук П И Зкономические основи

аграрной революции на Украине — К, 1973, Історія селянства Ук-

раїнської РСР ТІ — К, 1967, Якименко М А Земельна оренда на

Україні в період капіталізму // Укр іст журн — 1991 — № 2 —

54—63,

Якименко М А Становлення селянського (фермерського)

господарства в Україні після скасування кріпосного права

(1861—

1918 рр) // Там само — 1996 — № 1 — С 3—14 та ш) Це цілком

закономірно, оскільки серед українського населення селянство стано-

вило основну масу і складало соціальну основу нації на початок XX ст

Дослідники вітчизняної аграрної історії початку XX ст на одне з

перших місць висувають столипшську реформу Про п підготовку і

здійснення уже вийшла ціла низка публікацій, у тому числі моно-

графічного характеру, написаних як на загальноросійському, так і

місцевому українському матеріалі (Литвинов Н Н Зкономические

последствия стольшинского законодательства — М

1923, Карпов Н

Аграрная политика Стольшина — Л, 1925, Дубровский С М Сто-

льшинская земельная реформа — М , 1963, Погребінський О Столи-

пшська реформа на Україні — X, 1931, Лось Ф Є Україна в роки

столипшської реакції — К, 1944, Якименко М А Організація пере-

селення селян з України в роки столипшської аграрної реформи //

Укр іст журн — 1974 — № 7 — С 32—42, Якименко М А Крах

переселенської політики царизму // Там само — 1976 —• № 7 —

УКРАЇНА В 1900—1916 рр ІСТОРІОГРАФІЯ 159

С 41—50 та ш) Автори розкривають суть реформи, її економічні та

політичні цілі, а також наслідки

Досліджуються аграрні відносини і на західноукраїнських землях,

які перебували під владою Австро-Угорщини Вони знайшли відобра-

ження в узагальнюючих працях з історії України, Східної Галичи-

ни,

Північної Буковини і Закарпаття {Свєжинський В П Аграрні

відносини на Західній Україні в кінці XIX — на початку XX ст —

Л,

1966, Ілько В Закарпатське село на початку XX ст — Л, 1973,

Вотушанський В М Становище і класова боротьба селянства

Північної Буковини в період імперіалізму (1900—1914 рр) — К , 1975

та ш) У них на основі вивчення структури посівних площ, розмірів

поміщицького і селянського землеволодінь, орендних та відробітко-

вих відносин розкривається криза місцевого сільського господарства

на початку XX ст, тяжке економічне і політичне становище селянст-

ва, його безземелля, що й зумовило еміграцію західноукраїнських

селян в інші країни, зокрема в США і Канаду (Шлєпаков А М Ук-

раїнська трудова еміграція в США і Канаді (кінець XIX — поча-

ток XX ст) — К, 1960 та ш )

Незважаючи на безумовне значення відповідних наукових розвідок

у вивченні сільського господарства, поки що не створено сучасної

синтетично-узагальнюючої праці, в якій розкривався б увесь процес

розвитку аграрних відносин на українських землях Роси і Австро-

Угорщини з початку XX ст і до 1917 р

Досить широко сьогодні представлена історіографія суспільно-полі-

тичного руху в Україні на початку XX ст Серед комплексу питань

цієї проблеми історики приділяють постійно зростаючу увагу утворен-

ню і діяльності українських партій та організацій Нагромадження

знань про українську партійну структуру та інші національні об'єд-

нання включає кілька неоднозначних етапів Початок цьому процесу

поклали пращ безпосередніх ініціаторів, а також провідних діячів

українських партій і організацій та їх опонентів На початку XX ст

вони сформували автономно-федералістичну, самостійницьку (держав-

ницьку) і великодержавну (наддержавницьку) концепції в інтерпре-

тації українського партійного руху Остання характерна насамперед

для російських істориків та діячів, яскравими представниками яких

були С. Щеголєв, А. Стороженко та ш, а з кінця 20-х років нау-

ковці, які репрезентували радянську історіографію

У 20-ті роки спробу об'єктивного дослідження історії УСДРП та

«Спілки» зробили О. Гермайзе та А. Ргш (Гермайзе О Нариси з історії

революційного руху на Україні Т 1 Революційна українська партія

(РУП) — К, 1926, Риш А Очерки по истории Украинской социал-

демократической «Спілки» —Харьков, 1926) 3 утвердженням сталі-

нізму радянська історіографія українських політичних партій початку

XX ст висвітлювала їх діяльність з позицій гшертрофованого класо-

вого підходу, марксистсько-ленінської методологи Тому ці парти істо-

160 УКРАЇНА В РОКИ ВИЗРІВАННЯ ПЕРЕДУМОВ І ТВОРЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ