Назад
Промисловий маркетинг
Дещо з історії
розвитку заводу
Консервний завод в м. Білій Церкві було заснова-
но у 1892 році. Він був задуманий як пивоварний
завод. Але після Великої Жовтневої Соціалістичної
революції у 1924 році його було реорганізовано
в консервний завод і підпорядковано Міністерству
плодоовочевого господарства.
В той час продукція випускалася в жерстяних
банках різної місткості (від 250 г до трилітрових).
З 1960 р. консервний завод перейшов на випуск
продукції у склотарі (банки місткістю 0,5, 1 та
З літри).
У 1987 році Білоцерківський консервний завод
увійшов до складу агропромислового комбінату
«Рось»,
створеного як інтегроване багатогалузеве
підприємство у зв'язку з виконанням програми
економічних реформ (перебудови) в Радянському
Союзі, розпочатої в 1985 році М. С. Горбачовим.
Головною метою створення такого підприємства було
зменшення роздутого управлінського апарату.
Ця нова організація повинна була замінити
існуючі міністерські структури з їх численними
регіональними відділками, котрі часто конфліктували
між собою через непродуманий розподіл обов'язків.
Нові агропромислові об'єднання підприємств
організовувалися на районному, обласному і республі-
канському рівнях. Усі вони входили до складу
Держагропрому, який було створено на союзному
рівні в Москві.
У січні 1993 р. трудовий колектив консервного
заводу проголосував за створення орендного
підприємства шляхом підписання орендного договору
з
АПК
«Рось».
У лютому 1993 р. орендний договір з правом
наступного викупу заводу було зареєстровано
Білоцерківським фондом комунальної власності.
Підписали договір керівник відділу фонду О. В. Шай-
даюк і керівник організації орендарів В. С. Бу-
хенський.
У зв'язку з цим трудовий колектив прийняв ста-
тут заводу і затвердив його новий юридичний статус
орендне підприємство. Дата реєстрації орендного
підприємства 19 лютого 1993 року.
З цього терміну до 23 червня 1994 р. (дата
розірвання орендного договору) завод працював як
орендне підприємство, що керується організацією
орендарів.
324
Промисловий маркетинг
приватизації, було визначено у розмірі 1 395 327
тисяч карбованціва винятком соціальних об'єктів).
Потім було вибрано метод приватизації ним
стало відкрите акціонерне товариство. Статутний
фонд AT склав 3 657 520 000 карбованців. Було
вирішено випустити прості іменні акції вартістю
10 000 карбованців. Таким чином, загальна емісія
складала 3 657 520 000 карбованців, 365 752 акції.
Ці акції планувалось розподілити так:
1) організація орендарів
61,9%;
2) працівники заводу
20,5%,
з них:
за приватизаційні сертифікати
14,7%;
за готівку
5,8%;
3) працівники підприемств-постачальників
сировини
11,4%,
у тому числі:
радгосп
їм.
Пархоменка
4,6%;
радгосп
їм.
Калініна
2,1%;
радгосп
«Першотравневий»
0,8%;
-
радгосп
«Білоцерківський»
2,9%;
радгосп «Томилівський»
1,0%;
4) відкрита підписка акцій за сертифікати
6,3%.
12 січня 1995 року протоколом про підсумки
відкритої підписки на акції акціонерного товариства
«Білоцерківський
акціонерний
завод»
було підведено
основні підсумки підписки і визначено ринкову вар-
тість акції в 11 256 карбованців.
Однак остаточний акт передачі вартості орендного
підприємства
«Консервний
завод»
ще не було підпи-
сано, оскільки розповсюдження акцій через фінансо-
вих посередників ще не завершилось. Планувалось
продовжити підписку до 31 березня 1995 року. У разі,
якщо певну частину акцій до зазначеного терміну не
було б розповсюджено, планувалось розпочати
наступний етап підписки. Однак на зазначений термін
практично усі акції уже було продано.
Економічна
ситуація
Вихідною датою для опису економічної ситуації
було обрано 1990 рік. З цього часу внутрішній ринок
для заводу
географічне
охоплював район, розташо-
ваний неподалік від міста. Фактично завод орієнту-
вався на виробництво продукції, яка споживалася
в самій Білій Церкві, Білоцерківському районі,
а також у місті Києві.
326
Білоцерківський консервний завод
Зовнішнім ринком для заводу були країни СНД.
Однак реалізація продукції в країни колишнього
Союзу припинилась повністю ще в 1991 році. До
кінця 1993 р. АПК «Рось» допомагав підприємству
в реалізації продукції у ці регіони. Оплата проводи-
лась по бартеру, для чого використовувались цигарки,
алкоголь, паливо. Наприклад, у 1994 році було реа-
лізовано 700 000 банок борщів за збитковими цінами
1 банка борщу продавалась по ціні 5 078 куп.
(0,104
ECU), яка покривала тільки вартість банки.
За перші шість місяців 1994 року реалізація
продукції складала 58% від обсягів продажу за той
же період 1990 року. Значну частку експорту складав
продаж продукції у військові частини колишнього
Союзу (крім України). На експорт у військові частини
йшли в основному чищена картопля і борщі. Решта
експорту включала практично весь асортимент
продукції, що вироблялась.
Згідно з інформацією начальника відділу поста-
чання заводу в Білій Церкві є 28 магазинів роздрібної
торгівлі, куди завод поставляв останнім часом свою
продукцію і через які в основному реалізувалось усе,
що вироблялось.
На початок 1995 року консервний завод опинився
у дуже складній ситуації. З одного боку, накопичився
великий обсяг виробничих запасів (9 167 млн. крб.),
незавершеної (4 101 млн. крб.) і готової продукції
(26 150 млн.
крб.),
яку неможливо було реалізувати
через відсутність грошових коштів у оптових покуп-
ців. З іншого боку, утворилась велика дебіторська
заборгованість за продукцію, відпущену на реалізацію
і до цього часу не оплачену (6 300 млн.
крб.),
знову
ж таки через відсутність грошей і гостру нестачу
оборотних коштів
(176
млн. крб.) у самого підпри-
ємства для розрахунків з постачальниками сільгосп-
продукції. А борг цим постачальникам разом з інши-
ми боргами також складав значну суму (кредиторська
заборгованість досягала 1 024 млн.
крб.).
До сказаного
залишилося додати заборгованість консервного заводу
банкам (11 546 млн.
крб.).
На думку керівництва заводу, скорочення
внутрішньої торгівлі було наслідком таких причин:
оптова і роздрібна торгівля та фірмовий магазин
не мали достатньої кількості грошей для купівлі
товару;
$2?
Промисловий маркетинг
завод був неспроможний конкурувати з поста-
чальниками з південної України, які виробляють
продукцію на невеликих підприємствах;
високі банківські проценти не давали змоги
підприємству фінансувати виробництво з кре-
дитів;
доставка сировини з інших областей України була
невигідна через великі транспортні витрати;
середній сімейний доход в Україні значно
знизився через макроекономічні фактори, що
зменшувало попит на продукцію підприємства;
багато сімей стали самостійно заготовляти овочі
і фрукти з власних городів, що також викликало
зниження попиту на продукцію підприємства.
Навіть мешканці висотних будинків почали
використовувати ділянки землі неподалік для
вирощування овочів і фруктів.
Що може
виробляти
завод
Виробнича потужність підприємства 105000 т
овочів і фруктів на рік.
Можливе виробництво таких видів продукції:
1) овочі консервовані: горошок, огірки, помідори,
різані кабачки;
2) фрукти консервовані: сливи, вишні, цілі
яблука;
3) салати консервовані: основними видами сирови-
ни можуть бути капуста, буряк, морква, кар-
топля, цибуля;
4) борщі консервовані концентровані, основним
компонентом яких є капуста;
5) соки: яблучний сік із свіжих яблук (можливе
виробництво соку з концентрату);
6) джеми: чорна смородина, яблука, сливи,
вишні, полуниці;
7) соуси: томатний соус (кетчуп), можливий соус
з приправою;
8) інше: виробництво квашеної капусти і солоних
огірків (які ферлинуються з молочною кис-
лотою).
Що завод
ВИГОТОВЛЯЄ
Незважаючи на складну ситуацію, що склалась
у 1994 році, завод продовжував випуск консервованих
овочів і фруктів. Що ж виготовлялось на Білоцер-
328
Білоцерківський консервний завод
ківському
консервному заводі в середині
І
наприкінці
1994 року?
Передусім це продукція томатної лінії: томатна
паста і соус
«Краснодарський»
в банках місткістю
0,5
і 1
літр,
потім консервований зелений горошок
«Суповий»
у півлітрових банках, огірки консервовані
у трилітрових банках, сік яблучний в банках міст-
кістю 1 і 3 літри, ікра кабачкова і закваска борщова
у півлітрових банках.
Зрозуміло, що при такому вузькому асортименті
вироблюваної продукції виробниче устаткування не
використовувалось на повну потужність. Крім того,
той факт, що поставка сільгосппродукції має сезонний
характер (див. додатки «Поставка
сировини»,
«Заван-
таження виробничих
потужностей»)
також вносить
дестабілізуючий момент.
Конкуренти Київський ринок плодоовочевих консервів дивує
розмаїттям представлених на ньому
країн-виробників.
Іноземні виробники займають практично рівні
частки ринку. Але якщо продукція Польщі, Угор-
щини, Молдови, Болгарії продається в овочевих і про-
дуктових магазинах та на вуличних
розкладках,
то
продукція Німеччини, Голландії, Австрії в основному
виставлена у валютних магазинах. Однак більшу
частину ринку займають українські виробники.
В Україні історично склалася така ситуація, що
практично кожний районний чи обласний центр має
свій плодоовочевий або м'ясо-рослинний консервний
завод,
їх загальна кількість станом на початок 1994
року складає
176
одиниць. Серед усіх регіонів країни,
продукція яких найчастіше зустрічається у мага-
зинах, безумовним лідером є Київська область. Тепер
розглянемо, що ж продається у наших магазинах.
Основним плодоовочевим продуктом є консервовані
огірки, помідори, соки, соуси, напої. Більшість з них
(89%) розфасовані у скляні банки місткістю 0,5
(24%), 1 (20%) та 3 (35%) літри. 13% банок
від
загальної кількості мають кришки, що загвинчують-
ся, решта 87% закочувані кришки.
Промисловий маркетинг
Організаційна
структура
заводу
Ставши самостійною господарською одиницею,
завод зіткнувся з безліччю проблем, основною з яких
була організація внутрішнього управління.
Щоб повніше висвітлити джерела проблеми,
звернемось до історії розвитку заводу, а саме до того
часу, коли завод входив до складу
АПК
«Рось».
До того часу як почалася масова приватизація,
адміністрація АПК здійснювала виконання держав-
ного плану та державного замовлення. Управлінський
апарат відповідав за складання державних планів
для підприємств, що входили до складу АПК, за
використання субсидій для кожної виробничої
одиниці. Право на збут готової продукції давало адмі-
ністрації АПК реальну владу над членами комплексу,
тому що інших шляхів реалізації продукції в тих
економічних умовах не було. Навіть після притінення
державного централізованого планування АПК
продовжував відігравати значну роль при розподілі
державного замовлення і державної підтримки, як
у випадку з цукром та зерном.
У минулому АПК також керував розподілом
державних
інвестицій,
а також спільних проектів
між підприємствами членами комплексу, які
відраховували відповідний процент від прибутку
у фонд розвитку, який використовувався для фінан-
сування різних програм. Крім того, центральна адмі-
ністрація АПК перерозподіляла грошові кошти
підприємств. Таким чином, прибуткові підприємства
фактично субсидували збиткові.
Одержавши самостійність, консервний завод був
змушений розширювати свою організаційну струк-
туру: створювати у себе структурні одиниці, у яких
раніше не було потреби (відділ збуту), збільшувати
чисельність працівників бухгалтерії, планово-еконо-
мічного відділу.
Адміністративному персоналу заводу, який звик
виконувати розпорядження зверху, було важко
переходити до роботи в умовах вільної ринкової
економіки. Наприклад, відділ збуту складається
з двох осіб начальника відділу і працівника, який
відповідає за оформлення документів по продажу
продукції. Немає нікого, хто б займався пошуками
замовлень. Начальник відділу постачання контролює
тільки закупку допоміжних матеріалів і т. ін.
Постачання підприємства здійснюють два
незалежних структурних підрозділи: сировину
330
Білоцерківський консервний завод
закуповує
сільгоспвідділ,
склотару, кришки та
Інші
допоміжні матеріали відділ постачання.
Важливою проблемою є сезонність робіт, коли
технічний персонал зайнятий безпосередньо на пере-
робці сировини.
Уся внутрішньозаводська інформація обробля-
ється вручну. Навіть бухгалтерський облік від розра-
хунку зарплати до складання балансу проводиться
найнятими для цього працівниками бухгалтерії.
Зрозуміло, що при такій організації обробки
інформації дані, що отримуються, не можуть точно
відображати оперативну обстановку на заводі. Це
підтверджується думкою працівників планового
відділу про те, що фактично немає зв'язку між
процесами планування і збуту продукції і резуль-
татами діяльності заводу в цілому.
Завдання
Розробіть
для
Білоцерківського консервного
заводу продуктово-ринкову стратегію для виходу на
ринок Києва з плодоовочевою консервованою продук-
цією.
1. Проаналізуйте поточні мікро- і
макроекономіч-
ні умови з метою виявлення основних проблем
і можливостей.
2. Використовуючи джерела вторинної інфор-
мації, проведіть відбір цільових ринків,
спозиціонуйте
товар на вибраному сегменті,
опишіть споживчі мотивації.
3. Розробіть продуктову гіпотезу, включаючи
ринковий опис товару, визначення типу попиту
та його еластичності, оцініть період життєвого
циклу і напрямок модифікації.
4. Розробіть гіпотезу цінової стратегії і каналів
розподілу.
5. Розробіть нову організаційну структуру для для
заводу з урахуванням вимог до ведення
господарства в ринкових умовах.
331
Промисловий маркетинг
Хронологія подій
1892 рік Створено пивоварний завод в місті Білій Церкві.
1924 рік Завод реорганізовано в консервний і введено до складу
Міністерства плодоовочевого господарства.
1960 рік Перехід
ва
випуск продукції у склотарі.
1987
рік Завод увійшов до складу агропромислового комбінату
«Рось».
1993 рік, Трудовий колектив заводу проголосував за створення
січень- орендного підприємства.
лютий Орендний договір з правом викупу зареєстровано
Білоцерківським фондом комунальної власності.
19 лютого Консервний завод отримує новий юридичний статус
орендне підприємство.
1994 рік, Розірвання орендного договору з АПК
«Рось»,
червень
1994 рік, Фонд комунальної власності дає дозвіл на привати-
січень зацію заводу.
1994
рік, На заводі працює спеціальна комісія по оцінці вартос-
лютий ті майна заводу.
1994 рік, Підписано акт про оцінку вартості майна Білоцер-
4 березня ківського орендного підприємства «Консервний
завод».
1994 рік, Розпочалась підписка на акції заводу.
1 липня
1994 рік, Завершено перший етап підписки на акції заводу.
31 грудня
1995 рік, Підписано протокол підсумків відкритої підписки
12 січня на акції акціонерного товариства «Білоцерківський
консервний
завод».
Прийнято рішення про продов-
ження підписки.
1995 рік, Завершено другий етап підписки на акції заводу.
31 березня
332
Поставка сировини
Додаток 1
Місяці
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Тижні
1234
567
9
1011 1213
1415161
18192021
2223
24252627
Горошок
Яблука
Огірки
Кабачки
Помідори
Слива
Буряк
Капуста
Картопля
Цибуля
Морква
Чорна
смородина
Полуниці
Вишня