Сирохман І.В., Завгородня В.М. Товарознавство харчових продуктів функціонального призначення

Подождите немного. Документ загружается.

101

На сучасному етапі розвитку актуальність функціональних продуктів зростає

завдяки малорухливому способу життя і зменшенню об’єму їжі, а також з враху-

ванням екологічних аспектів, завдяки яким виникає потреба у підсиленні захисних

властивостей організму з допомогою антиоксидантів, вітамінів, мікроелементів та ін.

Набули цільового спрямування дослідження в напрямку оптимального харчу-

вання під керівництвом директора Інституту харчування РАМН акад. В. А. Тутель-

яна. Він вважає, що раціон сучасної людини повинен включати три складові: нату-

ральні, збагачені продукти і БАД (у вигляді капсул, пігулок, які містять недостаючі

чи відсутні мікронутрієнти).

Одним із важливих завдань щодо поліпшення структури харчування населення є

збільшення частки продуктів масового споживання з високою харчовою й біологіч-

ною цінністю. Розв’язати його можна за рахунок нарощування випуску виробів но-

вого покоління — функціональних продуктів. Особливо цінними є ті групи продук-

тів, які систематично вносять до складу харчових раціонів всіх груп населення. Їх

споживання повинно сприяти зміцненню здоров’я і знижувати ризики захворювань,

пов’язаних з харчуванням, завдяки вмісту в їх складі функціональних інгредієнтів,

здатних сприятливо впливати на одну або декілька фізіологічних функцій і метабо-

лічних реакцій організму людини.

Поліпшувати раціон харчування людей можна за рахунок однієї або декількох

груп функціональних продуктів:

• Традиційних, які містять у природному стані значну кількість фізіологічно

функціональних інгредієнтів або їх групи (соки, фрукти, овочі, зернові);

• Традиційних, в яких технологічно знижено вміст шкідливих для здоров’я ком-

понентів, присутність яких у продукті перешкоджає прояву біологічної чи фізіоло-

гічної активності або біозасвоюваності речовин, що входять до складу функціона-

льних інгредієнтів (продукти з пониженим вмістом холестерину, кухонної солі,

низькомолекулярних вуглеводів, цукрози та ін.);

• Традиційні продукти, додатково збагачені функціональними інгредієнтами за

допомогою різних технологічних операцій.

Категорія збагачених функціональних продуктів вважається найбільш перспек-

тивною дією корекції раціонів харчування.

Збагачені функціональні продукти отримують додаванням до традиційних одно-

го або декількох фізіологічно функціональних інгредієнтів (харчові волокна, віта-

міни, мінеральні речовини, поліненасичені жирні кислоти, біфідобактерії, олігоцу-

криди, фосфороліпіди, амінокислоти, антиоксиданти та ін.) з метою усунення їх

дефіциту в організмі людини. Важливо організувати процес збагачення продуктів

харчування на науково обґрунтованих принципах з врахуванням медико-біоло-

гічних, технологічних, функціональних, маркетингових вимог (рис. 3.11).

З урахуванням технологічної специфіки отримання, можна умовно виділити три

основні групи функціональних продуктів. До першої належать традиційні продук-

ти, які містять у природному вигляді значну кількість фізіологічно функціональних

інгредієнтів. Цю групу складають всі молочні і кисломолочні продукти, які вклю-

чають цінні складові (кальцій, пептиди, рибофлавін, живі молочнокислі мікроорга-

нізми).

До другої групи можна віднести продукти з технологічно зниженим вмістом

шкідливих для здоров’я компонентів, присутність яких погіршує їх біозасвоюва-

ність. У перелік таких інгредієнтів включені холестерин, тваринні жири з високим

вмістом насичених жирних кислот, гідрогенізовані олії, які містять трансізомерні

жирні кислоти, низькомолекулярні вуглеводи (цукроза), натрій, джерелом якого

102

служить кухонна сіль і деякі інші. Завдяки цьому підсилюється дія функціональних

інгредієнтів, які до них входять.

Медико-біологічні

Вибі

збагачуваного продукту Вибі

збагачуваної добавки

Безпечність збагачення Ступінь збагачення

Принципи збагачення продуктів харчування функціональними інгредієнтами

Технологічні

Сумісність збагачуваної добавки з

компонентами збагачуваного

продукту

Простота технології

збагачення

Збереженість збагачуваної добавки

в процесі технології виробництва і

зберігання

Висока якість одержуваного продукту

Централізоване

виробництво продукту

Функціональна ефективність

Біодоступність збагачуваної

добавки

Маркетинг

Надійність корекції

дефіциту збагачуваної

добавки в

аціоні

Упаковка продуктів, яка

забезпечує збереженість доданих

збагачуваних добавок

Швидкість торгового обороту збагаченого продукту

Етикетування продуктів з

інформацією про основні

показники якості і функціональні

інг

ієнти

Рис. 3.11. Принципи збагачення продуктів

харчування функціональними інгредієнтами

До третьої групи функціональних продуктів відносять збагачені харчові про-

дукти відповідними ессенціальними нутрієнтами — вітамінами, макро- і мікроеле-

103

ментами, харчовими волокнами, поліненасиченими жирними кислотами, фосфолі-

підами та іншими біологічно активними речовинами природного походження.

За походженням функціональні продукти поділяють на натуральні, що містять

значну кількість фізіологічно функціональних інгредієнтів, і штучні, які отримують

функціональні властивості внаслідок технологічної обробки. Під час технологічно-

го обробітку можуть вилучати частину сполук, концентрувати функціональні інг-

редієнти, вносити відповідні біологічно активні речовини або поєднувати ці при-

йоми.

Для частини функціональних продуктів дуже важливо забезпечити підвищену і

збалансовану кількість відповідних мікронутрієнтів-нутрицевтиків.

3.9. ПРАВОВІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПРОДУКТІВ

І БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН

Відношення до біологічно активних добавок до їжі і функціональних продуктів

харчування в основному сформулювалось і воно врегульовано на законодавчому

рівні. Ще в 1996—1998 рр. появився ряд законних і підзаконних актів, які створили

першочергову правову основу. Підзаконні акти — це Постанови уряду, санітарні

норми і правила, різноманітні накази, постанови, методичні вказівки МОЗ та ін.

Нормативно-правова основа щодо функціональних продуктів частково закладе-

на в наступних Законах:

• «Про санепідблагополуччя населення»

• «Про безпечність і якість харчових продуктів»

• «Про рекламу»

• «Про захист прав споживачів»

Затверджено також «Положення про порядок експертизи і гігієнічної сертифіка-

ції біологічно активних добавок до їжі».

Міністерством охорони здоров’я затверджено ряд основних і додаткових докумен-

тів, які визначають порядок реєстрації БАД до їжі. В їх числі важливе місце займають

методичні вказівки з визначення безпеки БАД до їжі, санітарні норми і правила, гігіє-

нічні вимоги якості й безпечності продовольчої сировини та продуктів харчування.

Державна реєстрація проводиться через Департамент Держсанепідемнагляду

МОЗ. Якщо внаслідок проведення експертизи встановлено, що дана продукція є

безпечною, а також відповідає всім правилам і гігієнічним нормам, то дані про БАД

до їжі заносяться в Держреєстр, а фірмам видається посвідчення про державну ре-

єстрацію продукції, що дає право на виготовлення, ввезення і торгівлю нею.

З 1 вересня 2002 року діють «Гігієнічні вимоги безпеки і харчової цінності харчо-

вих продуктів. СанПіН 2.3.2.1078-01». В них чітко прописані вимоги, які ставляться до

складу БАД, тобто що може бути включено і що повинно бути вилучено із складу

БАД. На етикетці необхідно зазначити, що дана БАД не є лікарським засобом.

Біологічно активні добавки класифікують за складом основних компонентів.

У заявках на БАД до їжі і функціональні продукти у формулі винаходу й (або)

описуванні в ряді випадків одночасно з «харчовим» призначенням вказується й

друге — «лікувальне». Рекомендується розділяти ці об’єкти на стадії патентування

винаходів, оскільки їх об’єднання в одній заявці некоректно.

Крім цієї проблеми, існує й друга — заявники, особливо іноземні, часто плута-

ють поняття «харчова добавка» й «біологічно активна добавка до їжі».

104

Харчові добавки — це природні або синтетичні речовини, які вводяться в харчові

продукти з метою надання їм заданих технологічних властивостей, наприклад: арома-

тизатори, барвники, емульгатори, стабілізатори, консерванти та ін. Визначення БАД

до їжі було дано раніше. За кордоном БАД до їжі називають «food supplements» —

«харчова підтримка» (в США), «food additive», «nutritional additive» — використову-

ється термін «збагачення» «enrichment», а також «функціональні продукти» (в Японії),

в нашій країні — «БАД до їжі». Однак у перекладі (часто «food supplements» перекла-

дають як «харчова добавка») ці терміни втрачають своє справжнє значення, що ви-

кликає труднощі й непорозуміння під час оформлення в процесі експертизи.

Кількісний і якісний склад функціональних харчових продуктів найбільш помі-

тний серед хлібобулочних виробів, молочних продуктів і напоїв. Поки-що недоста-

тньо виробляється м’ясних продуктів функціонального призначення.

З метою поліпшення жирнокислотного складу яловичини необхідна збалансова-

на відгодівля тварин, за допомогою якої можна досягти зміщення жирнокислотного

складу в напрямку збільшення фракції ненасичених і поліненасичених жирних кис-

лот. Вміст і співвідношення лінолевої і α-лінолевої кислот у м’ясі тварин значною

мірою визначається раціоном їх відгодівлі. Споживання ковбасних виробів, вигото-

влених з додаванням γ-лінолевої кислоти сприятливо впливає на профілактику й лі-

кування атонічного дефіциту у людей.

Розглядаються можливості застосування пробіотичних культур, баластних речо-

вин і вторинних рослинних речовин для отримання функціональних виробів із

м’яса, які сприяли б здоров’ю споживачів.

3.10. ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ

Поява на ринку функціональних продуктів значно випереджує знання про них.

Тому виникає необхідність у розробці рекомендацій щодо створення цих продуктів,

їх класифікації з врахуванням вимог, що ставляться до них.

Термін функціональні продукти харчування тісно зв’язаний з терміном «функ-

ціональне харчування».

Деякі вчені розглядають функціональне харчування з мікробіологічної точки зо-

ру, оскільки пробіотики і функціональне харчування подібні і функціональне хар-

чування — своєрідна форма пробіотиків. Основні групи продуктів, які розгляда-

ються як категорія функціонального харчування, входять як до складу пробіотиків,

так і продуктів функціонального харчування. У разі такого розгляду значну увагу

звертають на відповідні фактори: фізичні, хімічні, біологічні й соціальні. В їх числі

виділяють прямі і непрямі чинники (рис. 3.12).

Частина вчених у визначенні функціонального харчування вносять поняття їжа.

Так, Шюнеман Верена, до функціонального харчування відносить їжу, яка ціленап-

равлено відповідає поживно-фізіологічним вимогам специфічних груп населення

(діти, дорослі, старші люди, етнічні групи, у яких спостерігається незасвоюваність

їжі, завдяки дефіциту деяких ферментів). Тому він пропонує під функціональним

харчуванням розглядати продукти харчування з додатковими функціями, корисни-

ми поживними і фізіологічними характеристиками.

Гольдберг розширив поняття функціональне харчування і звів його до трьох ос-

новних положень:

• воно повинно складати частину щоденного раціону;

• компоненти їжі повинні бути натуральними (природного походження);

• компоненти їжі, поряд з харчовою повноцінністю, повинні сприяти регулю-

ванню відповідної функції організму.

105

Фактори, що впливають на організм

ямі Неп

ямі

Безпосередньо пряма, антимікробна дія,

токсична дія на мікроби

Зміна характеру харчування, водного раціону і

мікроелементів складу їжі

Приймання лікарських препаратів з вираженою

антибактеріальною дією

Зміна метаболічних процесів у

мікроорганізмі

Зміна тканинної кінетики

Модифікація імунореактивності

мікроорганізму різноманітними формами,

починаючи від харчової дієти і закінчуючи

ліка

ськими п

епа

атами

Рис. 3.12. Прямі і непрямі фактори, що діють на організм

Функціональні продукти входять до раціону населення у всьому світі. Деякі

країни Європи виділяють державну дотацію на збагачення продуктів харчування

різними біологічно активними добавками (БАД). Віднесення виробів до розряду

функціональних продуктів харчування визначається вмістом у їх складі одного або

декількох компонентів із 12 загальноприйнятих класів сполук:

• харчові волокна;

• олігоцукриди;

• поліненасичені жирні кислоти;

• амінокислоти;

• білки;

• алкалоїди;

• ізопрени і вітаміни;

• холіни;

• молочнокислі бактерії;

• мінеральні речовини;

• антиоксиданти;

• нутрицевтики.

Частка функціональних продуктів харчування у загальному обсязі харчових

продуктів у світі складає близько 1 %, але на перспективу вона буде зростати. В за-

коні ЄС про харчові продукти наводиться таке визначення: «Функціональні харчові

продукти — це будь-який модифікований харчовий продукт або харчовий інгреді-

єнт, який може сприятливо впливати на здоров’я людини, окрім впливу традицій-

них харчових речовин, які він містить».

Науковці ВНДІ м’ясної промисловості ім. В. М. Горбатова запропонували на-

ступне визначення функціонального продукту: «Функціональний продукт являє со-

бою продукт (а не капсули, пігулки, порошки), отриманий із природних інгредієн-

тів. Може і повинен входити в щоденний раціон харчування людини. Внаслідок

вживання стимулює активність імунних реакцій, запобігає розвитку певного захво-

рювання, контролює фізичні процеси в організмі та ін.».

Вчені МДУ прикладної біотехнології розробили загальну схему функціональних

продуктів, основні вимоги та рекомендації щодо їх створення (рис. 3.13).

Під час розробки і створення функціональних продуктів враховують медико-

біологічні вимоги до них і добавок.

Крім медико-біологічних вимог до функціональних продуктів харчування, обов’язковою

умовою їх створення є розробка рекомендацій щодо застосування або клінічна апробація.

Виходячи із вимог до функціональних продуктів харчування, розроблені реко-

мендації з їх створення:

• вибір і обґрунтування направленості функціональних продуктів;

• вивчення медико-біологічних вимог до даного виду функціональних продуктів;

• підбір основи для функціональних продуктів (м’ясної, рослинної та ін.);

• підбір і обґрунтування застосованих добавок;

• вивчення прямого і побічного, шкідливого впливу та алергічної дії добавок;

• підбір і обґрунтування дози добавки або групи застосованих добавок;

• моделювання рецептури продукту, що розробляється;

• моделювання технології продукту з відпрацюванням технологічних параметрів;

• розробка технології функціональних продуктів;

• дослідження якісних і кількісних показників продукту;

• розробка нормативної документації на продукт;

• розробка документацій відносно застосування функціональних продуктів;

• проведення клінічних досліджень продуктів (у випадку необхідності);

• виготовлення дослідної партії виробів;

• сертифікація продукту.

Концепція функціонального харчування вперше була сформульована в Японії в

1984 році (табл. 3.5).

Таблиця 3.5

ДЕЯКІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ КОНЦЕПЦІЇ

«ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПРОДУКТИ ХАРЧУВАННЯ» У РІЗНИХ КРАЇНАХ

Японія

1955

Розробка і поява на ринку першого ферментованого кисломолочного продукту на основі лак-

тобацил під лозунгом «Добра мікрофлора кишечника забезпечує здоровий організм»

1989 Впровадження у наукову літературу терміну «Функціональне харчування»

1991 Розробка концепції — Харчові продукти, що спеціально використовуються для підтримки

здоров’я (FOOD FOR SPECIFIED HEALTH USE — FOSHU) — Продукти, що містять біфідо-

бактерії, олігоцукриди, харчові волокна, ейкозапентаєнову кислоту

США

1993 Виділення із складу харчових продуктів спеціальної групи харчових субстанцій, використан-

ня яких знижує ризик виникнення певних захворювань

1998 Виявлення взаємозв’язку між 11-ма харчовими субстанціями і певними захворюваннями

(кальцій і остеопороз; тваринні жири, насичені жирні кислоти, холестерин, харчові волокна і

серцево-судинні захворювання; цукор та інші вуглеводи і карієс зубів та ін.)

Швеція

1985 Розробка концепції про взаємозв’язок між мікрофлорою травного каналу з різними функція-

ми мікроорганізмів

1990—1996 Виявлення взаємозв’язку між споживанням окремих нутрієнтів і деякими захворюваннями:

вуглеводи і ожиріння, натрій і кров’яний тиск, харчові волокна і закрепи, кальцій і остеопо-

роз, жири певного складу і атеросклероз, легкоферментовані вуглеводи й карієс зубів, залізо

й залізодефіцитні стани

СРСР

1970—1990 Розробка біопрепаратів на основі представників нормальної кишкової мікрофлори для профі-

лактики і лікування гострих і хронічних кишкових інфекцій, закрепів, алергії, дисбактеріозів

різного походження та ін.

1989 Видання наказу Міністерства охорони здоров’я РФ про виробництво кисломолочного біфі-

думбактерину на всіх молочних кухнях для профілактики інфекційних захворювань у дітей

раннього віку

немовлят

дошкільнят

школярів

похилого віку

пристарілих

довгожителів

Клінічні

дослідження

Для

космонавтів

ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ

Медико-біологічні вимоги до:

добавок, що використовуються в

фу

нкціональном

ха

ванні

Рекомендації

до застосування

Для людей, що

знаходяться і працюють

в екстремальних умовах

Для

спортсменів

Дієтичне

Лікувально-

профілактичне

Дитяче

для:

Геродієтичне

для:

Харчування

оральне

ентеральне

парентеральне

функціональних продуктів

ха

вання

Практика

Терапевтична Хірургічна

Рис. 3.13. Загальна схема продуктів функціонального харчування

108

Основними етапами створення функціонального продукту є:

• моніторинг харчування;

• визначення медико-гігієнічних вимог до функціонального продукту;

• вибір адекватного продукту й функціонального інгредієнта;

• модифікація харчового продукту у функціональний, доказ позитивного ефекту.

Всі продукти функціонального харчування містять інгредієнти, які надають їм

функціональні властивості. D. Potter визначив сім основних видів функціональних

інгредієнтів: харчові волокна (розчинні й нерозчинні), вітаміни, мінеральні речови-

ни, ω-3 жирні кислоти, антиоксиданти, олігоцукриди, пробіотики (рис. 3.14).

Вимоги до функціональних

інгредієнтів

—

наявність науково — обґрунтованих

корисних для харчування і здоров’я

властивостей;

—

норма щоденного споживання

схвалена спеціалістами;

—

безпечність з позицій збалансованого

харчування;

—

наявність точних фізико-хімічних

характеристик і точних методик їх

визначення;

—

відсутність можливості зменшувати

поживну цінність харчового продукту;

—

споживання перорально у складі

харчових продуктів, а не у вигляді

лікарських форм (пігулок, капсул,

порошків);

—

натуральність.

Основні групи функціональних

інгредієнтів

Харчові волокна

Вітаміни (С, D групи В)

Мінеральні

ечовини (Сa, Fe)

Ліпіди, що містять високомолекулярні

жирні кислоти

Антиоксиданти

(β-каротин, токофероли)

Олігоцукриди (пребіотики)

Деякі види корисних мікроорганізмів

(пробіотики)

Рис. 3.14. Групи основних видів функціональних інгредієнтів

Функціональні продукти за особливістю складу, властивостей і технологічної

специфіки одержання поділяються на такі основні категорії:

• традиційні продукти, які містять у натуральному вигляді значну кількість фі-

зіологічно функціонального інгредієнту або їх групи;

• традиційні продукти, в яких технологічно понижений вміст компонентів, шкі-

дливих для здоров’я, які перешкоджають проявленню фізіологічної дії або біозас-

воюваності функціональних інгредієнтів, що входять до складу продукту;

• традиційні продукти, які додатково збагачені функціональними інгредієнтами

за допомогою різноманітних технологічних прийомів.

Функціональні продукти поділяють на такі категорії (М. В. Roberfroid):

• натуральні продукти, які містять необхідну групу функціональних інгреді-

єнтів;

• натуральні продукти, з яких вилучений компонент, що перешкоджає прояву

фізіологічної активності присутніх у них функціональних інгредієнтів;

109

• натуральні продукти, в яких вихідні потенційні функціональні інгредієнти мо-

дифіковані таким чином, що вони починають проявляти свою біологічну й фізіоло-

гічну активність, або ця активність підсилюється;

• натуральні харчові продукти, в яких за рахунок модифікацій біозасвоюваність

функціональних інгредієнтів, що до них входять, підсилюється;

• натуральні продукти, які додатково збагачені функціональним інгредієнтом

або групою інгредієнтів; натуральні або штучні продукти, які в результаті застосу-

вання комбінації технологічних прийомів набувають здатності зберігати й поліп-

шувати здоров’я людини або знижувати ризик захворювань.

На ринку в Україні можна виділити наступні групи функціональних продуктів:

зернові сніданки, молочні продукти, маргарини й безалкогольні напої, спеціальні

харчові продукти. Найбільш динамічно розвиваються наступні групи: молоко й мо-

лочні продукти, олієжирова продукція, кондитерські вироби.

В ніші функціональних продуктів на ринку України виділяється група спеціаль-

них харчових продуктів (табл. 3.6).

Таблиця 3.6

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПРОДУКТИ УКРАЇНИ

Виробник Назва продукту

КП «Білоцерков-

хлібпродукт»

Продукція із зародків пшениці — олія (1-а фракція), екстракту-

амінокислотно-вітамінно-мінерального комплексу (2-а фракція) і шроту заро-

дків пшениці

Київський завод

солодових екст-

рактів

Полісолодові екстракти — «Золоті зерна» (полісол), «Надія» (холесол), «Ці-

лющий» (антигіпоксин). Полісолодові екстракти виготовляють із солодів різ-

них злакових і бобових культур з додаванням настоїв лікарських трав і плодів

ТОВ СГП «Тав-

рида-Світязь»

Продукти на основі спіруліни

ПП «Чудо-мед»

Спеціалізується щодо випуску продуктів на основі квіткового меду, збагаче-

ного апі-продуктами й фітопрепаратами

Український нау-

ково-медичний

цент

облем

остеоартрології

Продукт «Біокальцевіт»

НТСП «Укрин-

ком»

Сухий бактеріальний концентрат «Окарін» — пробіотик на основі трьох шта-

мів кишкової палички й одного штам

енте

ококка. Esherichia coli Г-35

№ 1,2,3 Streptococcus feacalis Г-35 № 4 у концентрації не менш 1x10

СПД «Бегма»

Функціональний продукт під названим «Фітосил», що являє собою серію ком-

позицій і мобілізованих біологічно активних

ечовин ліка

ських

ослин на

високодисперсному кремнеземі

ТОВ «Біокор»

Функціональний продукт «Біокоректин» з пектином, що є джерелом ліофілі-

зованих чистих к

льт

ур

симбіотичних штамів бі

ідобакте

ій

(

Bifidobacteriu

ifidum, Bifidobacterium lon

)

, кисломолочних мік

оо

ганізмів

(

Lactobacterium, Stre

tococcus thermo

hilus

)

, високодиспе

сних

фру

ктових або

овочевих порошків і вітамінів. На відміну від інших біологічно активних пре-

па

атів такого

од

«Біоко

ектин» містить 70—80 % бі

ідобакте

ій, які є

ім

номод

лято

ами. Ко

исна мік

ло

а, що входить

його склад, легко

приживається в організмі людей різних вікових категорій — від дітей до літ-

ніх людей. Комбінація порошків пектину з мікроорганізмами сприяє виведен-

ню токсинів

Фірма «Лекфарма

«Адоніс»

Фіточаї «Докто

». Кожний чай має оптимально підіб

аний, збалансований

склад компонентів і номер, що відповідає його призначенню

110

Закінчення табл. 3.6

Виробник Назва продукту

ТОВ «Таблетка» П

одні замінники ц

ру

— со

біт і

фру

ктоза. Со

біт — шестиатомний

спи

т, по

ошок солодкого смак

. У п

оді він міститься

ягодах го

обини,

сок

вишень, г

ру

ш. Він має жовчогінн

дію та стим

лює

обот

кишечника.

ру

ктоза — моноц

ид, що

вільном

вигляді з

ст

ічається

багатьох

фруктах і овочах

ПП «Парафарма-

ція»

Се

ію

іточаїв з ліка

ських

ослин:

озто

опші, ехінацеї, ма

ени, диоско

еї,

одіоли, сабельника, со

и,

іточай «Салеп». Зазначені чаї

екоменд

ються

для включення в раціон харчування як загальнозміцнюючі, протизапальні за-

соби для профілактики й у комплексному лікуванні багатьох захворювань

Науково-

виробниче під-

приємство «Еко-

мед»

Рослинні концентрати — монофракційні, полікомпонентні лікувально-

профілактичні засоби рослинного походження. Кожний з фітоконцентратів діє

на ті або інші тканини організму, поліпшуючи обмінні процеси у них. Рослин-

ний концентрат «Джерело» — має імуномоделюючі, радіопротекторні, анти-

оксидантні властивості. «Світанок»—

адіоп

отекто

, гепатоп

отекто

антитоксичну дію. «Реном» — сприяє регенерації слизових оболонок шлунко-

во-кишкового т

акт

, но

маліз

є їхні

смокт

вальні властивості. Рослинний

концент

ат «Діабетин» п

оявляє се

едню гіпоглікемічн

й ано

ексигенн

дію, зменшує явища гіперхолестеринемії, сприяє нормалізації жирового обмі-

. «Ко

девіт»

лекто

но

озши

ює ко

она

ні с

дини, но

маліз

є частот

серцевих скорочень, збільшує наповнення шлуночків серця

Фірма «Інтер-

пом»

Біологічно активні добавки серії «Біотроф» — єдині вітчизняні препарати фе-

рментного ряду. Розроблена технологія дозволила одержати збалансовану фо-

рму природних регуляторів. Для збереження природного складу обраний ідеа-

льний нат

ур

альний консе

вант — мед. Біологічно активні добавки се

ії

«Ізот

»— це п

од

кти на основі екст

актів кісточок че

воного й чо

ного

винограду та екстрактів цілющих рослин

Науково-

ви

обнича

ма

«Екофарм»

Біологічно активна добавка із ши

оким спект

ом оздо

овчої дії, п

одний

па

мацевтик «Він-Віта»— «Виног

ад, що да

ру

є життя». Це комплекс

високоактивних біофлавоноїдів, виділених зі шкірочки й кісточок темних єв-

ропейських сортів винного винограду

ПП «БІО Глоб» Біологічно активні добавки — «БІО Лайф + женшень» і «БІО Лайф + С». Їхню

основу складають екстракти рослинного походження — зеленого чаю, жен-

шеню, кислоти аскорбінової, стеарату кальцію, метилцелюлози. Добавки при-

значені для зниження маси тіла й зміцнення захисних функцій організму

ТОВ фірма «Да-

ніка»

Розроблено й запатентована вакуум-конденсаційна технологія переробки рос-

линної си

овини з високою збе

еженістю його пе

вісних властивостей, що

дозволило створити нову серію біологічно активних добавок «BIOLA». Виро-

бляє

ітоп

од

кти

вигляді

ідин, піг

лок і по

ошків, концент

ованих олій,

вітамінізованих харчових добавок, натуральних препаратів для оздоровчої ко-

сметики

Науково-

виробниче під-

приємство «Го-

бор»

Біологічно активна добавка «Мінерол». Це натуральний збалансований про-

кт, що містить до 70 мак

о- і мік

оелементів,

том

числі кальцій, залізо,

калій, марганець, йод, цинк, мідь, селен, кремній. «Мінерол» допомагає орга-

нізм

викон

вати одн

з його головних

фу

нкцій — детоксикацію, здатний

підвищувати адаптаційні можливості організму

Фірма «Інтер-

пом» BOO «Союз

організації інва-

лідів України»

Роз

обляє й вп

овадж

є п

инципово нов

лінію полі

ментних біологічно

активних добавок «Полізим». Біологічно активні добавки серії «Полізим» роз-

облені на основі високоактивних

ментів і

іто

ег

лято

ів, як консе

вант

використається натуральний мед. Їхнє застосування дозволяє зменшити побі-

чні дії хімпрепаратів, підвищити ефективність базисної терапії, скоротити те-

рміни лікування