Школьник І.О. Фінансовий ринок України: сучасний стан і стратегія розвитку

Подождите немного. Документ загружается.

121

Таблиця 2.8

Структура кредитів, наданих в економіку України, %

Рік

Показник

2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

Кредити, всього 100 100 100 100 100 100 100

· у національній валюті

53,5 55,5 58 58,3 57,8 56,7 50,5

· в іноземній валюті

46,5 44,5 42 41,7 42,2 43,3 49,5

Короткострокові

кредити, усього

82,1 78,3 71,7 55 45,8 38,2 35,1

· у національній валюті

45,1 45,8 44,3 36,5 30,3 27,5 24,5

· в іноземній валюті

37 32,6 27,3 18,5 15,5 10,7 10,6

Довгострокові кредити,

усього

17,9 21,7 28,3 45 54,2 61,8 64,9

· у національній валюті

8,4 9,8 13,7 21,9 27,5 29,1 26

· в іноземній валюті

9,5 11,9 14,6 23,2 26,7 32,6 38,9

Перерозподіл кредитних вкладень в економіку країни в бік кре-

дитів в іноземній валюті було обумовлено, по-перше, нижчим рівнем

процентних ставок за кредитами в іноземній валюті порівняно з кре-

дитами в національній валюті в умовах стабільності обмінного курсу

гривні до долара США, по-друге, прискоренням зростання депозитів

в іноземній валюті на внутрішньому ринку та активним залученням

банками коштів на міжнародному фінансовому ринку, а також активі-

зацією імпортерів, які формували попит на кредити в іноземній валюті,

по-третє, збереженням інфляційних очікувань та, по-четверте збіль-

шенням кількості банків за участю іноземного капіталу. Необхідно

підкреслити, що кредити видаються перш за все для вирішення про-

блем, пов’язаних з поточною діяльністю суб’єктів господарювання,

а не на потреби інвестиційної спрямованості, хоча в 2006 році порів-

няно з 2005 роком їх обсяг зріс майже в 2 рази з 22,4 до 50 млрд. грн.

На фоні значного зносу основних виробничих фондів майже

у всіх секторах економіки така ситуація свідчить про те, що найближ-

чим часом кардинальних змін у ресурсо- та енергозбереженні у процесі

виробництва не відбудеться, що і в подальшому сприятиме зниженню

рівня конкурентоспроможності національної економіки на світовому

ринку. Але якщо підприємства реального сектора економіки більш

ефективніше використовуватимуть паралельно і можливості ринку

капіталу, то ситуація може суттєво покращитись.

122

Як відомо, банківська система України працює в режимі “креди-

тоорієнтованої” моделі, тобто у структурі активів банків найбільшу

питому вагу мають саме кредити, а частка вкладень в цінні папери

не досить суттєва. Так за даними НБУ станом на початок 2007 року

в структурі активів кредити становлять 72 %.

На фоні суттєвого зростання як обсягу депозитів, так і обсягу

кредитів, наданих в економіку країни, відбувається поступове зни-

ження процентних ставок, тобто гривня стає все більш дешевою, а це

означає, що у суб’єктів господарювання з’являється більше можливо-

стей використовувати дешевший капітал для фінансування своєї дія-

льності (рис. 2.22).

Зниженню вартості гривні сприяло зниження загального рівня

інфляції в країні, зростання обсягу пропозиції з боку банківських

установ з урахуванням обсягу депозитних коштів та наявність відпові-

дно достатньо стабільного і зростаючого попиту на капітал у суб’єктів

господарювання, підвищення норми прибутку в економіці в цілому на

фоні скорочення кількості неефективно працюючих суб’єктів госпо-

дарювання. Тобто в цілому обсяг кредитних ресурсів останнім часом

поступово зростає на фоні поступового здешевлення гривні.

Рис. 2.22. Динаміка процентних ставок за кредитами і депозитами

та облікової ставки НБУ

2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

Процентні ставки за кредитами у національній валюті

Процентні ставки за кредитами в іноземній валюті

Процентні ставки за депозитами у національній валюті

Процентні ставки за депозитами у іноземній валюті

Облікова ставка НБУ

Рік

123

Слід зазначити, що банки на фінансовому ринку здійснюють не

лише функцію акумулювання тимчасово вільних фінансових ресурсів

і їх подальшого перерозподілу між суб’єктами господарювання, що

потребують додатковий капітал для розширеного відтворення, хоча це

є однією з основних функцій. Значення банківських установ на фінан-

совому ринку підкреслюється тим, що саме банки регулюють грошові

потоки – найбільш ліквідні фінансові активи і саме банківські устано-

ви формують попит та пропозицію грошей через мультиплікативні

ефекти. В системі установ інфраструктури фінансового ринку головна

роль належить банкам як інститутам, через які проходить рух основ-

ної частини грошових ресурсів. Така ситуація дозволяє оцінювати ба-

нки як основні носії і організатори грошово-кредитних відносин [31].

Банки є певною мірою інститутами інтеграції різних сегментів фінан-

сового ринку. Банки та їх відокремлені структурні підрозділи – філії,

можуть здійснювати на ринку капіталу такі види професійної діяльно-

сті: за випуском та обігом цінних паперів; депозитарної діяльності

зберігача цінних паперів; діяльності з ведення реєстрів власників

іменних цінних паперів; діяльності з управління цінними паперами

[135]. На сьогодні банки за цілим рядом показників випереджають

небанківські фінансові установи, що працюють на фінансовому рин-

ку країни.

Банки наряду з іншими суб’єктами господарювання є емітентами

цінних паперів і, таким чином, безпосередньо зацікавлені в наявності

ефективного ринку капіталу, який би сприяв швидкому розміщенню

емітованих банками цінних паперів – акцій та облігацій (табл. 2.9).

Саме банки, як правило, входять до списку емітентів, які зареєст-

рували найбільші обсяги емісії як акцій, так і облігацій. Так у 2006 році

серед найбільших емітентів облігацій зареєстровано ЗАТ КБ “Приват-

Банк” (обсяг випуску 500 млн. грн. – дворазово), ВАТ “АКБ соціаль-

ного розвитку “Укрсоцбанк” (обсяг емісії – 300 млн. грн.) та інші.

В 2005 році найбільшим емітентом і за емісією акції, і за емісією облі-

гацій був ЗАТ КБ “ПриватБанк” – 430 та 500 млн. грн. відповідно.

Таким чином, питома вага банків-емітентів становить все більшу

частку від загальної кількості емітентів. Поступово їх частка збільшу-

ється з 4,44 % у 2001 році до 15,31 % у 2006 році. Це відбувається як

за рахунок зростання частки емітованих акцій, так і за рахунок частки

облігацій, емітованих банківськими установами.

Прикладом позитивного впливу банків на інтенсивність розвит-

ку ринку капіталу, зокрема ринку корпоративних облігацій, є діяль-

ність АКБ “Укрсоцбанк”, який у жовтні 2007 року здійснив первинне

124

розміщення п’ятирічних облігацій банку на найбільшу в історії Укра-

їни суму 750 млн. грн. при цьому заявок на первинне розміщення на-

дійшло на суму 2,3 млрд. грн., тобто перевищило обсяг пропозиції

майже втричі.

Таблиця 2.9

Показники участі банківських установ у функціонуванні фінансового ринку

Рік

Показник

2001 2002 2003 2004 2005 2006

Обсяг зареєстрованих емісій

цінних паперів, млн. грн.

22670 17090 23621,9 39033,77 88074,82 104444,86

Акції, млн. грн. 21921,42 12796,00 18021,74 28336,24 24815,00 43540,00

У тому числі акції, емітовані

банками, млн. грн.

934,00 1218,4 1339,02 2802,45 8100,0 11000,00

Питома вага акцій,

емітованих банками

від загальної кількості, %

4,26 7,30 7,43 9,89 32,64 25,26

Облігації підприємств,

млн. грн.

694,32 4275,00 4241,86 4106,59 12748,00 22070,00

У тому числі облігації,

емітовані банками, млн. грн.

73,44 87,38 329,16 217,93 2564,73 4994,00

Питома вага облігацій,

емітованих банками,

від загальної кількості, %

10,58 2,04 7,76 5,31 20,12 22,63

Загальний обсяг цінних

паперів, емітованих

банками, акцій та облігацій,

млн. грн.

1007,44 1305,78 1668,18 3020,38 10664,73 15994,00

Питома вага банків-емітентів

на фінансовому ринку, %

4,44 7,64 7,06 7,74 12,11 15,31

Номінальна дохідність облігацій була встановлена на рівні 12 %

річних, але потенційні покупці запропонували показники дохідності

на рівні 10,25-11 %, тобто нижче номінальної дохідності. Така ситуа-

ція дозволила АКБ “Укрсоцбанк” отримати середньозважену дохід-

ність розміщення облігацій на рівні 10,375 %. Такий попит на цінні

папери був обумовлений перш за все надійністю банківської систе-

ми, зростаючим інтересом іноземних інвесторів до вітчизняних бан-

ків. Залучені кошти дозволять посилити конкурентні позиції банку

125

та покращити умови кредитування суб’єктів господарювання та фі-

зичних осіб.

Крім того, банки можуть бути інвесторами на ринку капіталу. За

даними Асоціації українських банків структура кредитно-інвестиційного

портфеля має переважну складову у вигляді кредитів як фізичним, так

і юридичним особам (табл. 2.10).

Таблиця 2.10

Структура кредитно-інвестиційного портфеля банків, %

Рік

Показник

2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

Кредитно-інвестиційний портфель 100 100 100 100 100 100 100

У тому числі:

· міжбанківський кредит

18,13 11,90 11,38 8,50 9,58 8,80 8,96

· кредити юридичним особам

75,23 76,38 81,72 69,91 65,75 60,31 55,67

· кредити фізичним особам

0,00 0,00 0,00 12,89 16,21 21,84 30,10

· цінні папери

6,64 11,73 6,90 8,70 8,46 9,05 5,27

Дані, наведені в таблиці, є ще одним підтвердженням того, що

банківська система України є кредитоорієнтованою. Значна частка

коштів банківських установа сконцентрована в кредитному портфелі.

Інвестиційна складова є значно меншою і протягом 2000-2006 років

суттєво коливається. Максимальне значення цінні папери у структурі

кредитно-інвестиційного портфеля мали в 2001 році – їх частка стано-

вила 11,73 %. На кінець аналізованого періоду частка цінних паперів

становила лише 5,27 %.

Отже, в Україні ключову роль у трансформації тимчасово вільних

фінансових ресурсів у капітал відіграє банківська система, оскільки

суб’єкти господарювання отримують кошти для фінансування своєї

діяльності перш за все у вигляді кредитів як короткострокового, так

і довгострокового характеру, а також банки відіграють досить суттєву

роль у проведенні операцій на ринку капіталу. У зв’язку з цим доціль-

но проаналізувати основні джерела фінансування діяльності

суб’єктами господарювання. Наряду з кредитами суб’єкти господарю-

вання як реального сектора економіки, так і безпосередньо самі бан-

ківські установи, можуть залучати кошти за допомогою ринку капіталу,

емітуючи акції для нарощення власного капіталу та корпоративні об-

лігації для нарощення позикових коштів (рис. 2.23).

126

Рис. 2.23. Динаміка основних джерел фінансування суб’єктів господарювання

Розглянувши темпи зростання зовнішніх джерел фінансування

суб’єктів господарювання, стає очевидним, що останнім часом темпи,

з якими відбувається їх зростання, практично врівноважені, а тому

можна зробити висновок, що на сучасному етапі складається така си-

туація, що механізм функціонування фінансового ринку залежно від

того, яким чином в подальшому здійснюватиметься державне регулю-

вання та наскільки стабільною буде макроекономічна ситуація в краї-

ні, може змінитись з банкоцентричного на фондовий (рис. 2.24).

Рис. 2.24. Динаміка темпів зростання основних зовнішніх джерел фінансування

діяльності суб’єктів господарювання

Саме банки є основними учасниками в операціях купівлі продажу

цінних паперів як державних, так і емітованих суб’єктами господарю-

вання. Операції з державними цінними паперами відіграють особливу

роль у розвитку банківської системи України, оскільки вони викорис-

товуються в процесі проведення грошово-кредитної політики для

50000

100000

150000

200000

2001 2002 2003 2004 2005 2006

Рік

Кредити суб’єктам господарювання Акції Облігації підприємств

Млн. грн.

100

200

300

400

500

600

700%

2002 2003 2004 2005 2006

Рік

Кредити Емітовані акції Емітовані облігації

127

регулювання рівня ліквідності економіки в цілому та банківської сис-

теми зокрема.

Важливу роль банківська система країни відіграє в проведенні

операцій з державними цінними паперами. Національний банк Украї-

ни згідно з чинним законодавством здійснює операції з обслуговуван-

ня державного боргу, які пов’язані з розміщенням державних цінних

паперів, їх погашенням та виплатою доходів за ними. Слід зазначити,

що операції з розміщення облігацій внутрішньої державної позики на

первинному ринку відбуваються нерівномірно, кількість проведених

аукціонів суттєво варіює. Так в 2006 році вони почались лише у вересні,

а в 2005 році останній аукціон відбувся в липні 2005 року (табл. 2.11).

В цілому, якщо з 2000 по 2003 рік кількість аукціонів поступово зрос-

тала від 87 до 172 відповідно, то в 2004 році було проведено лише

102 аукціони, в 2005 році – лише 25, а в 2006 році – 37.

Таблиця 2.11

Стан операцій з розміщення облігацій внутрішньої державної позики

на первинному ринку

Рік

Кількість

проведених

аукціонів

Кількість

розміщених облігацій,

тис. шт.

Сума коштів,

залучених до бюджету,

млн. грн.

Середньозважена

дохідність, %

2000 87 20338,7 1892,1 20,49

2001 120 1271,1 1190,1 15,68

2002 152 2947,9 2848,6 10,81

2003 172 1189,2 1161,3 9,75

2004 102 2224,3 2203,8 11,24

2005 25 6898,8 7153,4 7,25

2006 37 1582,4 1597,6 9,26

Кількість аукціонів, що відбулись, фактично не відповідала запла-

нованим показникам. Так з метою розміщення облігацій внутрішньої

державної позики протягом 2006 року відбулося 37 аукціонів, хоча

передбачалось 78 аукціонів. Відповідно не відбувся 41 аукціон, оскі-

льки Міністерством фінансів було прийнято рішення не реалізовувати

державні облігації у зв’язку з відсутністю заявок або в зв’язку з невід-

повідністю цінових пропозицій потенційних покупців реальній вартості

цінних паперів. У 2006 році було залучено до Державного бюджету

України 1,6 млрд. грн. Протягом попередніх періодів сума коштів,

що залучалась до Державного бюджету, досить сильно варіювалась.

128

Найбільший обсяг коштів було залучено в 2005 році – більше

7 млрд. грн. Середньозважений рівень дохідності по облігаціях

у 2006 році становив 9,26 %. В цілому необхідно відзначити, що ри-

нок державних цінних паперів в Україні є нестабільним, хоча у сві-

товій практиці саме ринок державних цінних паперів є основою

розвитку фінансового ринку.

Крім того, що у функціонуванні ринку державних цінних паперів

відіграє важливу роль безпосередньо Національний банк України, сут-

тєве значення мають і банківські установи, оскільки саме вони є основ-

ними покупцями ОВДП. Згідно з даними НБУ на початок 2007 року

структура облігацій внутрішньої державної позики за власниками вигля-

дає таким чином: 54,4 % – банки, 11 % – інші суб’єкти господарювання

та 34,6 % облігацій знаходяться у власності нерезидентів. За даними

Першої фондової торговельної системи серед банківських установ

найбільш активно операції з державними цінним паперами провадили

такі: в 2006 році 1 місце в рейтингу посів ЗАТ “АБ ІНГ Банк Украї-

на” – обсяг торгів державними облігаціями становив 5 млрд. грн.,

2 місце – ЗАТ “АКБ “ХФБ Банк Україна” – 1,9 млрд. грн., 3 місце –

ВАТ “Державний ощадний банк Україна” – обсяг торгів на суму –

1,2 млрд. грн. (табл. 2.12). Як вже було зазначено вище, операції

з державними цінними паперами проводяться досить нерівномірно.

Відповідно протягом 2002-2006 років і кількість учасників торгових

операцій також досить сильно варіювалась, так в 2003 році учасників

було всього лише 5, і всі вони є банківськими установами, хоча

в 2002 році їх було 9. Починаючи з 2004 року, кількість учасників зрос-

ла, хоча при цьому кількість проведених аукціонів суттєво скоротилась.

Як було зазначено вище, банківські установи є активними учас-

никами торгів на ринку капіталу. За період з 2003 по 2006 рік за дани-

ми ПФТС саме банки здійснювали суттєву частку торговельних опе-

рацій з цінними паперами.

Але слід відзначити ту ситуацію, що банки досить активно пра-

цюють не з пайовими цінними паперами, а саме з борговими (табл. 2.13).

Як видно з даних, наведених у таблиці, в сумарному обсязі торгів цін-

ними паперами на фондовій біржі “ПФТС” переважають банківські

установи, але протягом аналізованого періоду їх частка поступово

скорочується, так, якщо в 2003 році показник становив 85,5 %, то

в 2006 році – 78,8 %. Саме банки домінують у торговельних операціях

з облігаціями підприємств, але їх частка в 2006 році суттєво скороти-

лась порівняно з 2003 роком з 98,5 до 74,4 %, тобто на 24,1 %.

129

130

Таблиця 2.13

Участь банків і фінансових компаній у торгівлі цінним паперами

Банківські установи Фінансові компанії

Рік Рік

Показник

2003 2004 2005 2006 2003 2004 2005 2006

Обсяг торгів акціями

Млн. грн. 174,4 83,2 933,9 793,2 477,4 1176,9 5302,7 7556,7

% 26,7 6,6 15,0 9,5 73,3 93,4 85,0 90,5

Обсяг торгів облігаціями підприємств

Млн. грн. 2876,6 7120,8 9759,2 15272,2 42,7 212,1 154,4 5241,8

% 98,5 97,1 98,4 74,4 1,5 2,9 1,6 25,6

Сумарний обсяг торгів цінними паперами

Млн. грн. 3976,9 9604,2 17102,6 32845,2 674,3 1657,3 5734,7 8847,3

% 85,5 85,3 74,9 78,8 14,5 14,7 25,1 21,2

Провідну роль у торгівлі акціями відіграють фінансові компанії,

їх частка становить 90,5 % в 2006 р. Таку ситуацію можна пояснити,

на наш погляд, таким: по-перше, працюючи з облігаціями, банки фак-

тично працюють з кредитними інструментами, тобто з цінними папе-

рами, що є фактично тим же позиковим капіталом, по-друге, облігація

в цілому як цінний папір є менш ризикованим фінансовим активом,

ніж акція, банки намагаються таким чином уникнути більш високого

ризику формування свого кредитно-інвестиційного портфеля. Необ-

хідно підкреслити, що в торгівлі облігаціями банки займають доміну-

ючі позиції по всіх видах: облігації підприємств, муніципальні облігації,

облігації внутрішньої державної позики (табл. 2.14).

Досить важливим джерелом доходів для банків можуть бути

доходи від проведення операцій андерайтингу та фінансового кон-

сультування компаній, що виходять на фінансовий ринок з метою

розміщення цінних паперів власної емісії.

Беручи участь в операціях андерайтингу, банки можуть отрима-

ти: по-перше, доступ до цінних паперів, що являють собоюдля них пе-

вний інтерес, по-друге – досить стабільний дохід. Одним із перспек-

тивних напрямів діяльності банків на фінансовому ринку є організація

ІРО вітчизняних підприємств. За даними експертів посередники, що

організовували проведення ІРО, отримують в середньому 3 % від вар-

тості розміщених акцій.