Савченко Л.А., Цимбалюк А.В., Шкарупа В.К, Глух М.В. Фінансове право

Подождите немного. Документ загружается.

2. Місце фінансового права у системі права

України

Специфіка та якісні відмінності предмета фінансового права,

своєрідність його методів більше і повніше виявляється при

співставленні та відмежуванні від предметів і методів інших

галузей права. Фінансово-правові інститути безпосередньо

пов’язані з діяльністю держави при створенні, розподілі та

використанні централізованих і децентралізованих грошових

фондів.

Конституційне право Фінансове право

Регулює основи суспільного ладу та полі-

тики, державний устрій, правове положе-

ння громадян, систему і принципи органі-

зації діяльності державних органів, голов-

ні завдання та функції держави

Базується і розвивається на основах конс-

титуційного права. Наприклад, фінансово-

правові норми, що регулюють утворення

фондів державних фінансових ресурсів,

засновані на засадах рівноправності всіх

форм власності у країні

Містить норми, що мають пряме відношен-

ня до фінансового права. Норми, що закріп-

люють основи організації фінансової діяль-

ності держави. Наприклад, ст. 85 Конститу-

ції України встановлює виняткові повнова-

ження Верховної Ради України затверджу-

вати Державний бюджет, вносити до нього

зміни, контролювати його виконання

Відносини, з однієї сторони, між

органами, що здійснюють фінансову

діяльність держави, а з іншої сторо-

ни, організаціями і фізичними особа-

ми (відносини між податковою інс-

пекцією і підприємством з приводу

перевірки, накладення фінансових

санкцій)

Відносини між органами, що

здійснюють фінансову діяльність

держави (відносини між органами,

які складають Державний бюджет

та органами, які складають місцеві

бюджети)

Відповідно до ст. 92 Конституції України

встановлюється Державний бюджет, бюд-

жетна система України (система оподат-

кування, податки та збори і т. п.)

Норми фінансового права встановлюють де-

талізовані правила, що стосуються діяль-

ності різних державних органів у галузі

фінансів. Наприклад, група фінансово-

правових норм докладно регламентує

порядок складання, розгляду, затвердження і

виконання Державного та місцевих бюд-

жетів (Закон України “Про бюджетну

систему України”)

Адміністративне право Фінансове право

Діяльність щодо формування, розподілу та

використання фінансових ресурсів держави

за своїм характером є управлінською

Регулює відносини, що виникають з фі-

нансової діяльності держави

Визначає основні принципи державного

управління, повноваження органів вико-

навчої влади на видання управлінських

актів, у тому числі й органів спеціального

управління фінансами держави,

закріплює структуру цих органів,

організовує форми їх діяльності, порядок

призначення і звільнення посадових осіб,

закріплює їх права та обов’язки і т. д.

Регулює відносини, які безпосередньо

пов’язані з виконанням цими органами

функцій щодо збирання, розподілу і

використання фінансових ресурсів

держави, контролю за їх цільовим

витрачанням

Цивільне право Фінансове право

Регулює на засадах юридичної рівності

майнові та особисті немайнові відносини з

метою задоволення матеріальних і

духовних потреб та інтересів учасників

суспільних відносин

Регулює суспільні відносини у сфері мобі-

лізації, розподілу і використання централі-

зованих та децентралізованих фондів гро-

шових коштів з метою забезпечення вико-

нання державою своїх завдань та функцій

Деякі органи державного управління спе-

ціальної компетенції, наприклад НБУ, вод-

ночас є господарською організацією –

юридичною особою, що діє на комерцій-

них засадах. Між цими органами, з одного

боку, і підприємствами, установами, орга-

нізаціями і громадянами – з другого,

виникають відносини на основі договорів.

Наприклад, на основі кредитної угоди

Норми фінансового права в даному випадку

встановлюють джерела фінансово-кре-

дитних ресурсів, якими оперує НБУ, поря-

док утворення і розподілу створюваних ним

грошових фондів, порядок мобілізації НБУ

грошових коштів у розпорядження держави,

способи здійснення контролю за фінансовою

діяльністю організацій тощо. НБУ виступає

як орган виконавчої влади, наділений влад-

ними повноваженнями

3. Система та джерела фінансового права

Система фінансового права – це об’єктивно обумовлена внутрішня побудова, об’

єд-

нання і розміщення фінансово-правових норм у певному взаємозв’язку та послідов-

ності. Складається з :

У загальну частину вклю-

чаються норми, що

закріплюють: загальні

принципи, правові форми

і методи фінансової діяль-

ності держави; систему

державних органів, що

здійснюють фінансову

діяльність, їх ієрархію,

компетенцію, правовий

статус, завдання, функції,

форми і методи роботи;

основні риси фінансово-

правового положення ін-

ших суб’єктів з якими ці

органи вступають у

фінансово-правові

відносини; зміст, форми,

методи фінансового

контролю тощо

Особлива частина складається з певних розділів, які

називаються підгалузями, які у свою чергу складаються з

фінансово-правових інститутів – це система фінансово-

правових норм, що регулюють групу однорідних фінан-

сових відносин, а в розділи об’єднуються групи

споріднених фінансово-правових інститутів, наприклад,

розділ ”Правове регулювання державних витрат”

складається з інститутів “Правовий режим кошторисно-

бюджетного фінансування” і “Правовий режим фінансу-

вання окремих галузей народного господарства".

В особливу частину фінансового права входять розділи,

що об’єднують фінансово-правові норми, що регулюють

суспільні відносини у сфері державного бюджету,

позабюджетних державних і муніципальних фондів;

фінансів державних підприємств, державних і місцевих

податків та інших обов’язкових платежів; державного

кредиту, державного страхування, державних видатків,

банківського кредитування і безготівкових розрахунків;

грошового обігу і валютного регулювання

Частин

Інститутів

Розділів

Система фінансового права як галузь права складається з 2-х частин

Загальної частини, до якої входять

питання, що стосуються усіх пра-

вових інститутів, які об’єднуються

в особливій частині

Особливої частини, норми якої об’єд-

нуються у розділи, до яких належать

відповідні фінансово-правові інститути

Система навчальної дисципліни фінансового права складається з

Підрозділів

Джерела фінансового права – це правові акти органів законодав

чої і

виконавчої влади та місцевого самоврядування, в яких містяться

норми фінансового права

Закони

Підзаконні нормативні

акти

Система фінансового законодавства – це система усіх

упорядкованих відповідним чином нормативно-правових актів,

що регулюють фінансові відносини в державі

Акти законодавчих

органів

Акти органів місцевого

самоврядування

Акти виконавчих

органів

Конституція України

Містить норми, які конкретизують

ся в інших фінансово-правових

актах, визначає принципи фінансо-

вої діяльності держави, загальнога-

лузеві принципи фінансового права

тощо.

Містить норми прямої дії, визначає

компетенцію кожної з гілок влади у

сфері фінансової діяльності держа-

ви. Наприклад, ст. 82 до повнова-

жень Верховної Ради України відно-

сить затвердження Державного

бюджету

Глава 3. Фінансово-правові норми та

фінансово-правові відносини,

їх особливості та види

1. Поняття та особливості фінансово-правових норм.

2. Класифікація фінансово-правових норм.

3. Поняття фінансових правовідносин, їх суб’єкти та об’єкти.

4. Види фінансових правовідносин.

1. Поняття та особливості фінансово-

правових норм

Фінансове право як галузь права має свої первинні елементи,

якими є фінансово-правові норми.

Фінансово-правова норма – це встановлене державою і забезпечене

мірою державного примусу правило поведінки у відносинах, що вини-

кають у процесі утворення, розподілу та використання централізова-

них і децентралізованих фондів коштів

Встановлюються дер-

жавою, а тому їх ви-

конання забезпечуєть-

ся примусовою силою

держави

Правило поведінки

загального характеру,

що скероване на всіх

учасників суспільних

відносин

Має обов’яз-

ковий харак-

тер

Завжди ви-

ражена в

певному

норматив-

ному акті

Відносини, що виникають в процесі фінансової

діяльності держави є в своїй основі економічними а

значить підвладні різним економічним коливанням, які

Бюджетно-правові відносини, що охоплюються сферою фінансової

Структура фінансово-правової норми

Гіпотеза – це перша частина

фінансово-правової норми,

яка визначає умови, за яких

можуть виникати у грома-

дян і організацій передбаче-

ні нормою юридичні права

й обов’язки у галузі фінан-

сової діяльності

Диспозиція є основою

норми – це частина пра-

вової норми, що вказує,

якою повинна бути

поведінка сторін

фінансових відносин при

наявності передбачених

гіпотезою фактичних

Санкція – це частина

правової норми, що

міс

тить вказівку на міру

державного примусу,

яка може бути застосо-

вана до суб’єкта, що

порушує диспозицію

даної правової норми

Специфічні ознаки фінансово-правової норми

Значну частину фінансово-правових норм складають компетенційні норми, тобто

такі, які встановлюють компетенцію державних органів та органів місцевого

самоврядування у сфері фінансової діяльності

Особливість фінансово-правових норм у тому, що вони є засобом реалізації пуб-

лічних, а не приватних інтересів

Деякі фінансово-правові норми мають періодичний характер. Наприк-

лад, ті, які затверджують бюджет

Фінансово-правові норми є імперативними, тобто виступають у формі катего-

ричного припису , що виключає зміну умов норми за волевиявленням суб’єктів

відносин

Особливість відносин, що складають предмет фінансово-правового

регулювання, обумовлюють наявність у системі фінансово-правових

норм – норм-розрахунків, які є показниками, що містять виражені в

кількісному вимірюванні об’єми діяльності та рівні розвитку. Наприк-

лад, норми в Законі “Про Державний бюджет”, які містять цифрові пока-

зники доходів і видатків бюджету

Безпосереднє цільове призначення, яке визначається предметом фі-

нансово-правового регулювання, тобто відносинами, що виникають у

процесі фінансової діяльності держави щодо регулювання утворення,

розподілу та використання централізованих і децентралізованих

грошових фондів

У фінансове право включаються правові норми, які встановлюють права

суб’єктів фінансового права в класичному розумінні, тобто не обтяжую-

чи їх ознакою обов’язковості, однак число таких норм відносно невели-

ке. Наприклад, право платника податку на використання пільг

2. Класифікація фінансово-правових норм

Класифікація фінансово-правових норм необхідна для

розуміння особливостей фінансово-правового регулювання та рівня

розвитку фінансового законодавства.

Види фінансово-правових норм

Залежно від функцій, що виконує фінансо-

ве право

По території дії

За часом дії

Види фінансово-правових норм залежно від функцій, що

виконує фінансове право

Регулятивні, до яких належать ті норми,

що безпосередньо направлені на ре-

гулювання суспільних відносин, шля-

хом надання учасникам прав і покла-

дання на них обов’язків

Охоронні, до яких належать ті,

що передбачають застосуван-

ня заходів державного

примусу за фінансові

правопорушення

Зобов’язуючі –

це норми, які

приписують

вчиняти певні

позитивні дії,

скеровані на

мобілізацію

або витрачан-

ня коштів

Забороняючі –

це норми, що

встановлюють

обов’язок осо-

би утримувати-

ся від певних

дій, вказаних у

фінансово-пра-

вовій нормі

Уповноважуючі – це

норми, які передбачають

можливість суб’єкта фі-

нансового права діяти в

межах фінансово-пра-

вової норми за власним

розсудом, але межі дії

норми виражені у ка-

тегоричній формі

За характером поведінки,

яку регулюють

За змістом

Види фінансово-правових норм за часом дії

Загальні – встановлюються на пев-

ний строк дії та втрачають силу в

зв’язку з скасуванням або заміною

Періодичні – це норми, які встанов-

люються на певний строк. Наприклад,

норми, що містяться в Законі “Про

Державний бюджет”

Види фінансово-правових норм за територією дії залежно

від того, в яких нормативних актах вони містяться

Норми, що діють на всій

території України (містя-

ться у нормативних актах,

що видають органи зако-

нодавчої і виконавчої

влади держави)

Норми, що діють на

певній місцевості

(містяться у норма-

тивних актах органів

місцевого самовря-

дування)

Норми, що діють на

території Автоном-

ної Республіки Крим

(містяться у норма-

тивних актах, що ви-

дають відповідні

органи Автономної

Республіки Крим)

За своїм змістом фінансово-правові норми поділяються

Матеріальні – визначають

джерела утворення грошових

фондів, об’єкти оподаткуван-

ня, ставки податків, види, обся-

ги видатків бюджетів і держав-

них позабюджетних фондів

Процесуальні – встановлюють поря-

док реалізації матеріальних фінансо-

во-правових норм, визначають про-

цедуру діяльності органів держави з

мобілізації коштів у централізовані і

децентралізовані фонди та порядок

реалізації обов’язків щодо внесення

коштів і витрачання їх з іншої сторо-

ни фінансових правовідносин – юри-

дичних і фізичних осіб

3. Поняття фінансових правовідносин, їх

суб’скти та об’скти

Фінансові правовідносини – це суспільні економічні відносини, які ба-

зуються на фінансово-правовій нормі та виникають у сфері фінансової

діяльності держави та органів місцевого самоврядування, мають владно-

майновий характер і виражають фінансовий інтерес держави

Виникають на підставі фінан-

сово-правової норми, а значить є

результатом дії правової норми

Мають вольовий характер, тобто вони

обумовлені державною волею, інте-

ресами держави

Функції фінансових правовідносин у механізмі правового впливу на

державні фінанси

Вказують на коло осіб,

на яких у конкретний

час розповсюджуєть-

ся дія фінансово-пра-

вової норми

Закріплюють конкретну

поведінку юридичних осіб

і громадян у галузі мобілі-

зації, розподілу і викорис-

тання фондів коштів, якої

вони повинні додержува-

тися

Є умовою для можли-

вості приведення в дію

юридичних засобів за-

безпечення суб’єктив-

них прав і обов’язків

учасників фінансових

правовідносин

Особливості фінансово-правових відносин

Виникають і розвиваються

виключно у сфері фінан-

сової діяльності держави та

органів місцевого само-

врядування (мають майно-

вий характер), пов’язані з

мобілізацією, розподілом і

використанням централі-

зованих та де централізова-

них фондів

Виникають, змі-

нюються і припи-

няються на підс-

таві фінансово-

правових актів

Є владними відноси-

нами, оскільки однією

стороною цих відно-

син є держава в особі

певних органів, що

мають владні повно-

важення

Зміст фінансових правовідносин

Матеріальним змістом фінансових

правовідносин є можлива поведін-

ка суб’єктів

Юридичним змістом є суб’єктив

ні

юридичні права та обов’язки, що

встановлені фінансово-правовими

нормами

Елементи фінансового правовідношення

Суб’єкт – це держава (в

особі певних органів) юри-

дичні та фізичні особи, які

беруть участь у конкретно-

му правовідношенні та є

носіями фінансових прав і

обов’язків

Об’єкт – це те, на що

спрямована поведінка

учасників фінансових

правовідносин, викли-

кана їх інтересами у

межах їх прав і

обов’язків

Права та обов’язки

суб’єктів фінансо-

вих правовідносин

Суб’єкт – це держава (в особі певних органів), юридичні та

фізичні особи, які беруть участь у конкретному правовідношенні

та є носіями фінансових прав і обов’язків

Держава виступає в особі уповноваженого органу – Президента,

Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів, Націо-

нального банку України

Адміністративно-територіальні утворення – Автономна Республіка

Крим, області, міста, райони, селища, села

Колективні утворення, тобто юридичні особи – це підприємства

та організації всіх форм власності, органи законодавчої та вико-

навчої влади, установи, громадські організації

Індивідуальні суб’єкти – громадяни, які вступають у фінансові

правовідносини з державою