Рудик С.К., Павловський Ю.О., Криштофорова Б.В. та ін. Анатомія свійських тварин

Подождите немного. Документ загружается.

500

Роз

іл 1



ПОПЕРЕКОВІ НЕРВИ

Кількість поперекових нервів — nn.

lumbáles — відповідає кількості одноймен-

них хребців. Перші 2–4 поперекових нерви

віддають симпатичному стовбуру білі спо-

лучні гілки, а всі поперекові нерви отри-

мують сірі сполучні гілки і також поділя-

ються на дорсальні й вентральні гілки.

Дорсальні гілки йдуть у розгиначі попе-

реку, а їхні латеральні шкірні гілки нази-

вають

сідничними краніальним нервами

—

nn. clúnium craniáles.

Вентральні гілки утворюють

поперекове

сплетення

— pléxus lumbáles, яке

з’єднується з

крижовим сплетенням

. З по-

перекового сплетення виходять такі нерви:

клубово-підчеревний, клубово-пахвинний,

статево-стегновий, латеральний шкірний

нерв стегна, стегновий і затульний (рис.

13.27).

Рис. 13.27. Нерви тазової кінцівки:

— схема нервів тазової кінцівки коня;

— нерви ділянки таза і стегна коня і

— собаки з медіальної

поверхні;

— n. glutéus craniális;

′ — n. glutéus caudális;

— n. ischiádicus;

— n. obturatórius;

— n.

rectális caudális;

— n. cutáneus fémoris caudális;

— n. pudéndus;

— n. tibiális;

′ — r. musculáris proxi-

mális;

′′ — r. musculáris dorsális;

— n. peróneus;

′ — n. peróneus superficiális;

′′ — n. peróneus profúndus;

— n. cutáneus súrae caudális;

′ — n. cutáneus súrae dorsális;

— nn. plantáres;

— n. digitális plantáris

mediális;

′ — r. commúnicans;

— n. digitális plantáris mediális (próprius);

— n. femorális;

— n. saphénus;

— n. metatárseus dorsális;

— n. genitofemorális;

— n. cútaneus fémoris laterális;

— n. iliohypogástricus;

— n. iliоinquinális

501

НЕРВОВА СИСТЕМА

Клубово-підчеревний нерв

—

n. iliohypogástricus (див. рис.

13.27,

) (з LI) — йде в менший

поперековий, квадратний попере-

ковий і черевні м’язи, а також у

шкіру черевної стінки та зовніш-

ніх статевих органів, а у самок — і

в шкіру вим’я.

Клубово-пахвинний нерв

—

n. ilioinguinális (див. рис. 13.27,

) (з LII i LIIІ) — йде в більший

поперековий, квадратний попере-

ковий і черевні м’язи, в шкіру сте-

гна, зовнішніх статевих органів і

вим’я.

Статево-стегновий нерв

— n.

genitofemorális

(з LII, LIII, LIV)

— віддає гілки в менший попере-

ковий, квадратний поперековий

та черевні м’язи, йде по зовнішній

клубовій артерії в шкіру медіаль-

ної поверхні стегна, вим’я (у самок), зовнішніх статевих органів (у самців) і

віддає нерви в паренхіму вим’я (рис. 13.28).

Латеральний шкірний нерв стегна

— n. cutáneus fémoris laterális

(з LIII, LIV i LV) — однією гілкою прямує у більший поперековий м’яз, а

другою — разом з каудальною гілкою огинаючої глибокої клубової артерії в

шкіру дорсальної поверхні колінного суглоба.

Стегновий нерв

— n. femorális (див. рис. 13.27,

) (з LIII, LIV, LV,

LVI) — віддає м’язові гілки в клубовий м’яз, велику шкірну гілку — нерв

сафенус і розгалужується в розгиначах колінного суглоба, а нерв сафенус

продовжується в шкіру медіальної поверхні стегна і гомілки (див. кольорову

вклейку, рис. XVI).

Затульний нерв

— n. obturatórius (див. рис. 13.27,

) (з LIV, LV, LVI) —

виходить крізь затульний отвір таза в затульні м’язи й аддуктори кульшово-

го суглоба, розгалужуючись разом із глибокою стегновою артерією.



КРИЖОВІ НЕРВИ

Крижові нерви — nn. sacráles — отримують сірі сполучні гілки від симпа-

тичного стовбура і виходять крізь крижові дорсальні й вентральні отвори. Їх

дорсальні гілки йдуть у довгі розгиначі кульшового суглоба та шкіру як

се-

редні шкірні сідничні нерви

— nn. clúnium médii.

Вентральні гілки крижових нервів утворюють

крижове сплетення

—

pléxus sacrális. З нього в тазову кінцівку та деякі органи таза відходять такі

нерви: сідничні краніальний і каудальний, соромітний, каудальні прямо-

кишкові, каудальний шкірний нерв стегна та сідничний нерв (див. рис.

13.27).

Рис. 13.28. Нерви вим’я корови (за А. П. Єли-

сєєвим, 1984):

— n. iliohypogástricus;

— n. ilioinquinális;

III

— n.

genitofemorális;

— n. pudéndus;

— r. craniális;

— r. médius;

— rr. vasórueu;

— rr. cutánei;

— r.

sínus lactíferi;

— r. pipílae mámmae;

— r. caudá-

lis;

— ln. mammárii

502

Роз

іл 1

Краніальний сідничний нерв

— n. glutéus craniális (див. рис. 13.27,

)

(з LVI i SI) — разом з однойменною артерією йде через більшу сідничну ви-

різку в сідничні м’язи і напружувач широкої фасції стегна.

Каудальний сідничний нерв

— n. glutéus caudális (див. рис. 13.27,

′)

(з SI, SII, SIII) — разом з однойменною артерією йде в двоголовий м’яз стег-

на і віддає окремі гілки в середній і глибокий сідничні м’язи.

Каудальний шкірний нерв стегна

— n. cutáneus fémoris caudális (з SI,

SII) — виходить позаду двоголового м’яза стегна в шкіру каудолатеральної

поверхні стегна і віддає гілки, які називаються

шкірними каудальними сід-

ничними нервами

— nn. clúnium caudális, що розгалужуються в шкірі сід-

ничної ділянки (див. рис. 13.27).

Соромітний нерв

— n. pudéndus (див. рис. 13.27,

) (з SIII i SIV) — з од-

нойменною артерією через сідничну дугу прямує у самців до статевого члена

як дорсальний нерв статевого члена — n. dorsális pénis, а в самок — як n.

clitorídis — у клітор і соромітні губи. У

коней

собак

він також віддає серед-

ній прямокишковий нерв — n. rectális médius — і промежинний нерв — n.

perineális.

Прямокишкові каудальні нерви

— nn. rectáles caudáles (див. рис. 13.27,

) (з SIV i SV) — йдуть у кінець прямої кишки, підіймач відхідника, а в самок

— і в статеві губи.

Сідничний нерв

— n. ischiádicus (див. рис. 13.27,

) (з LVI, SI, SII, SIII) —

найтовщий і найдовший у крижовому сплетенні. Він іннервує всю кінцівку,

починаючи від кульшового суглоба і закінчуючи пальцями. Позаду кульшо-

вого суглоба він поділяється на великогомілковий і малогомілковий нерви. В

ділянці таза сідничний нерв віддає гілки для глибокого сідничного і внутрі-

шнього затульного м’язів, подвійного і квадратного м’язів стегна (див. ко-

льорову вклейку, рис. XVI).

Великогомілковий загальний нерв

— n. tibiális commúnis — у ділянці

кульшового суглоба віддає проксимальні м’язові гілки в задньостегнову гру-

пу м’язів. На середині стегна від нього відходить каудальний шкірний нерв

гомілки — n. cutáneus súrae plantáris — у шкіру задньої поверхні гомілки,

де він іде разом з латеральною веною сафена на плесно. Далі великогоміл-

ковий нерв проходить між голівками литкового м’яза і виходить на дорсоме-

діальній поверхні ахіллового сухожилка. В ділянці колінного суглоба вели-

когомілковий нерв віддає дистальні м’язові гілки для підколінного м’яза, а

також у розгиначі заплесна і згиначі пальців. Крім того, від нього відходить

каудальний шкірний нерв гомілки — n. cutáneus súrae caudális (див. кольо-

рову вклейку, рис. XVII). У ділянці заплесна загальний великогомілковий

нерв поділяється на латеральний і медіальний плантарні нерви — nn. plan-

táres laterális et mediális (рис. 13.29; див. рис. XVII).

Медіальний плантарний нерв

у ділянці плесна у

великої рогатої худоби

поділяється на загальні плантарні пальцеві нерви (ІІ і ІІІ), а в

коня

, відда-

вши сполучну гілку латеральному плантарному нерву, переходить у медіа-

льний плантарний пальцевий нерв (див. рис. 13.29,

собаки

свині

медіальний плантарний нерв віддає гілку другому паль-

цю і поділяється на загальні плантарні пальцеві нерви (II–IV).

503

НЕРВОВА СИСТЕМА

Рис. 13.29. Нерви плесна і пальців:

— собаки;

— свині;

— корови (з дорсальної поверхні);

— собаки;

— свині;

— корови;

— коня

(з плантарної поверхні);

— n. peróneus superficiális;

′ — n. peróneus profúndus et nn. metatársei dorsáles;

— nn. digitáles commúnes;

— nn. digitáles dorsáles próprii;

— nn. digitáles plantáres;

— n. tibiális;

— n. plantáris mediális;

′ — n. plantáris laterális (r. profúndus);

— nn. plantáres mediális et laterális;

′ — nn. metatársei plantáres;

— n. saphénus;

— rámus commúnicans;

— нерв міжкісткового м’яза;

ІI–V

— пальці

504

Роз

іл 1

Латеральний плантарний нерв,

віддавши гілку для міжкісткового м’яза і

плантарні нерви, продовжується як загальний плантарний пальцевий нерв

для IV пальця (у

свині

корови

), а в

коня

— як латеральний плантарний па-

льцевий нерв, від якого відходить дорсальна гілка на передню поверхню па-

льця.

Малогомілковий загальний нерв

— n. peronéus commúnis — розміщений

у ділянці стегна поряд з великогомілковим нервом, а в ділянці гомілки — на

її передній поверхні поряд з краніальною великогомілковою артерією. По-

близу колінного суглоба від нього відокремлюється

латеральний шкірний

нерв гомілки

— n. cutáneus súrae laterális, який розгалужується в шкірі ла-

теральної поверхні гомілки. Нижче від колінного суглоба нерв поділяється

на поверхневий і глибокий малогомілкові нерви.

Поверхневий малогомілковий нерв

— n. peronéus superficiális — йде між

бічним і довгим розгиначами пальців у шкіру гомілки й стопи (див. рис.

13.27,

′; рис. 13.29,

Глибокий малогомілковий нерв

— n. peronéus profúndus

′′ — супрово-

джує краніальну великогомілкову артерію і віддає гілки в дорсальні м’язи

гомілки, а в ділянці плесна поділяється на гілки.

корови

поверхневий малогомілковий нерв віддає дорсальні пальцеві

нерви — латеральний IV пальця, медіальний ІІІ пальця і загальний паль-

цевий нерв для ІІІ і IV пальців. Глибокий малогомілковий нерв продовжу-

ється в загальний пальцевий нерв (див. кольорову вклейку, рис. XVII).

коня

поверхневий малогомілковий нерв розгалужується в шкірі гоміл-

ки й плесна, а глибокий малогомілковий нерв крім м’язів розгалужується в

шкірі плесна і пальця.

свині

собаки

поверхневий малогомілковий нерв віддає II–IV дорсаль-

ні нерви плесна.



ХВОСТОВІ НЕРВИ

Хвостові нерви — nn. coccýgei — в кількості 5–6 пар отримують сірі спо-

лучні гілки від симпатичного стовбура. Дорсальні їх гілки об’єднуються і

утворюють

дорсальне хвостове сплетення

— pléxus caudális dorsális, з якого

виходять нерви для дорсальних м’язів хвоста. Вентральні гілки утворюють

вентральне хвостове сплетення

— pléxus caudális ventrális, з якого виходять

нерви для вентральних м’язів хвоста і шкіри його вентральної поверхні.



ЧЕРЕПНОМОЗКОВІ НЕРВИ

Від головного мозку відходить 12 пар черепномозкових нервів, різних за

функцією й будовою. Всі 12 пар нервів можна розподілити на 3 групи. До

першої групи

належать чутливі нерви, які є провідниками від органів чуття —

нюхового, зорового й присінково-завиткового. Це нюховий (І пара), зоровий

(ІІ пара) і присінково-завитковий (VIII пара) нерви. Вони утворюються аксо-

нами відповідних нервових клітин органів чуття і закінчуються в різних ді-

лянках головного мозку (див. рис. 13.7; рис. 13.30).

До

другої групи

належать рухові нерви, які іннервують м’язи очного яб-

лука, язика та шиї. Це окоруховий — n. oculomotórius (ІІІ пара), блóковий —

505

НЕРВОВА СИСТЕМА

n. trochleáris (IV пара), відвідний — n. abdúcens (VI пара), додатковий — n.

accessórius (ХІ пара) — та під’язиковий — n. hypoglóssus (ХІІ пара) — нерви.

Вони беруть свій початок від певних ядер головного мозку (за винятком ХІ

пари) і закінчуються в м’язах. Решта нервів належить до

третьої групи

(V, VII, ІХ, Х пари). Вони є змішаними і в своєму складі мають як чутливі й

рухові, так і симпатичні та парасимпатичні волокна.

І пара — нюховий нерв — n. olfactórius — утворений аксонами нюхових

клітин, які розміщені в слизовій оболонці нюхової ділянки носової порожни-

ни та лемешево-носовому органі. Численними нитками — fíla olfactória —

через lámina cribrósa решітчастої кістки він закінчується в нюхових цибули-

нах кінцевого мозку.

ІІ пара — зоровий нерв — n. ópticus (див. рис. 13.30) — утворений аксо-

нами мультиполярних клітин сітківки ока. Він входить крізь зоровий отвір у

черепну порожнину і на базальній поверхні мозку з однойменним нервом

протилежного боку утворює зорове перехрестя — chiásma ópticum, яке пере-

ходить у зоровий шлях проміжного мозку.

ІІІ пара — окоруховий нерв — n. oculomotórius — виходить з ніжок вели-

кого мозку і крізь очноямкову щілину проходить в орбіту. Його дорсальна

гілка йде в прямий дорсальний м’яз ока та підіймач верхньої повіки, а вент-

ральна гілка — у вентральний косий м’яз ока та прямі м’язи ока — медіа-

льний і вентральний. На вентральній гілці розміщений парасимпатичний

війковий вузол.

IV пара — блоковий нерв — n. trochleáris — виходить з мозку в ділянці

прикріплення рострального мозкового паруса і крізь очноямкову щілину

проходить в очну ямку. Розгалужу-

ється в дорсальному косому м’язі

очного яблука.

V пара — трійчастий нерв — n.

trigéminus — найбільший з череп-

номозкових нервів. Це змішаний

нерв — чутливий для шкіри і сли-

зових оболонок голови і руховий

для жувальних м’язів. Чутливий

корінь його має трійчастий (гас-

серів) вузол — gánglion trigeminále.

Руховий корінь починається від

рухового ядра, розміщеного в зад-

ньому мозку. Трійчастий нерв дво-

ма коренями виходить з бічної по-

верхні мозкового моста і поділяєть-

ся на очний, верхньощелепний та

нижньощелепний нерви.

А. Очний нерв

— n. ophtálmicus

— чутливий нерв для органів ді-

лянки очної ямки і частково слизо-

вої оболонки носової порожнини. В

ньому є також секреторні парасим-

Рис. 13.30. Нерви орбіти коня:

— n. ópticus;

III

— n. oculomotórius;

— n. tro-

chleáris;

′ — n. ophtálmicus;

′′ — n. maxiláris;

—

n. abdúcens;

— n. infratrochleáris;

— n. eth-

moidális;

— n. oculomotórius (r. dorsális);

— n.

frontális;

— n. oculomotórius (r. ventrális);

— n.

pterygo-palatínus;

— n. palatínus mínor;

— n.

palatínus májor;

— n. nasális caudális;

— n. in-

fraorbitális;

— n. zygomáticus;

— n. lacrimális et

r. commúnicans cum n. zygomáticо

506

Роз

іл 1

патичні волокна для слізної залози. З черепної порожнини він виходить

крізь очноямкову щілину і поділяється на 4 нерви:

Слізний нерв

— n. lacrimális (див. рис. 13.30,

) — йде в слізну залозу

верхньої повіки, шкіру вискової ділянки та кон’юнктиву латерального кута

Рис. 13.31. Нерви і судини голови:

— собаки;

— корови;

1, 2

— rámus buccáles;

′ — n. commúnicans;

— n. auriculopalpebrális;

′ — rámus

zygomáticus;

′′ — r. palpebráles;

′′′ — r. auriculáres rostráles;

— r. cólli n. faciéi;

— n. auriculotemporális;

′ — n. buccális;

— n. infraorbitális;

— n. buccális;

′ — n. buccolabiáles;

— C

(2-й шийний нерв);

′ —

його каудальна вушна гілка;

— n. lacrimális (його кінцеві розгaлуження);

— n. accessórius;

— dúc-

tus parotídeus;

— a. et v. temporális superficiális;

— v. juguláris extérna;

— v. maxilláris;

— v.

linguális;

— v. hyoídeа;

— v. labiális inférior;

— v. faciális;

— v. labiális supérior;

— vv. laterális

et dorsális nási;

— v. anguláris óculi

507

НЕРВОВА СИСТЕМА

ока. З’єднується з виличним нервом, у якому проходять парасимпатичні во-

локна до слізної залози.

великої рогатої худоби

від слізного нерва відокремлюється нерв лобової

пазухи — n. sínuum frontálium — і гілки до рогового відростка — n. córnus.

Лобовий нерв

— n. frontális — виходить крізь надочноямковий отвір у

шкіру лобової й тім’яної ділянок.

Носовійковий нерв

— n. nasociliáris — віддає війкові нерви в очне яб-

луко і як решітчастий нерв — n. ethmoidális — з однойменною артерією про-

ходить крізь решітчастий отвір у носову порожнину, далі в носовій порож-

нині розгалужується в слизовій оболонці носа (її дорсальній частині).

Підблоковий нерв

— n. infratrochleáris (див. рис. 13.30,

) — йде до слі-

зної залози третьої повіки і в ділянку медіального кута ока. У

коня

віддає

гілку в лобову пазуху, а в

кози

— до рогових відростків.

Б. Верхньощелепний нерв

— n. maxilláris (див. рис. 13.30,

′′) — чутли-

вий нерв для органів верхньої щелепи. Має в своєму складі парасимпатич-

ний ганглій. Він виходить в очну ямку крізь круглий отвір і поділяється на

виличний, підочноямковий та крилопіднебінний нерви.

Виличний нерв

— n. zygomáticus (див. рис. 13.30,

) — йде в нижню

повіку. Крім того, у

корови

від виличного нерва відходить гілка до рога —

rámus cornuális — та до слізного нерва. У жуйних є додаткова вилично-

лицьова гілка — rámus zygomaticofaciális accessórius.

Підочноямковий нерв

— n. infraorbitális (див. рис. 13.30,

) — з одно-

йменною артерією йде в підочноямковий канал, у якому віддає зубні (альве-

олярні) гілки для премолярів і різців. Після виходу з підочноямкового кана-

лу поділяється на: а) зовнішні носові гілки — для шкіри спинки носа;

б) внутрішні носові гілки — для слизової оболонки передньої частини носо-

вої порожнини (включаючи стінки ніздрі); в) гілки верхньої губи (рис. 13.31;

див. кольорову вклейку, рис. XVIII).

Крилопіднебінний нерв

— n. pterygopalatínus (див. рис. 13.30,

) — ви-

ходить крізь круглий отвір у крилопіднебінну ямку і поділяється на кауда-

льний носовий, більший і менший піднебінні нерви. Каудальний носовий

нерв розгалужується в слизовій оболонці носової перегородки, вентрального

й середнього носових ходів, вентральної носової раковини. Більший підне-

бінний нерв іннервує тверде піднебіння, а менший піднебінний — м’яке

піднебіння. На крилопіднебінному нерві розміщений однойменний парасим-

патичний вузол, завузлові волокна від якого по слізному нерву проходять у

слізну залозу.

В. Нижньощелепний нерв

— n. mandibuláris — є чутливим нервом для

вискової та нижньощелепної ділянок і руховим нервом для жувальних

м’язів. Крім того, на його гілках знаходяться парасимпатичні ганглії для

іннервації слинних залоз. Нерв виходить з черепної порожнини крізь оваль-

ний або рваний отвір і віддає 4 м’язових і 4 чутливих нерви.

Жувальний нерв

— n. massetéricus — проходить у жувальний м’яз

крізь вирізку між м’язовим і суглобовим відростками нижньої щелепи.

Глибокі вискові нерви

— nn. temporáles profúndi — йдуть у висковий м’яз.

Крилоподібні нерви

— nn. pterygoídei laterális et mediális — йдуть від-

повідно у латеральний і медіальний крилоподібні м’язи, напружувач бара-

508

Роз

іл 1

банної перетинки, напружувач і підіймач піднебінної завіски. На крилопо-

дібному нерві розміщений парасимпатичний вушний ганглій.

Щелепно-під

’

язиковий нерв

— n. mylohyoídeus — йде безпосередньо по

нижній щелепі в поперечний щелепний м’яз — m. transvérsus mandíbu-

lae — і в ростральне черевце двочеревцевого м’яза.

Щічний нерв

— n. buccális — йде по вентральному краю щічного м’яза,

віддає гілки в слизову оболонку щоки та нижньої губи (див. рис. 13.31).

У жуйних щічний нерв віддає також парасимпатичний привушний нерв —

n. parotídeus, який по привушній протоці входить у залозу.

Вушно-висковий нерв

— n. auriculo-temporális — огинає шийний край

нижньої щелепи вентрально від щелепного суглоба і поділяється на дві гіл-

ки: дорсальну, або поперечну лицеву, гілку — rámus transvérsus facíеi, що

йде разом з поперечною лицевою артерією в шкіру вискової та виличної ді-

лянок, і вентральну гілку, яка з’єднується з щічними нервами VII пари і йде

в шкіру губ і щоки.

Язиковий нерв

— n. linguális (рис. 13.32) — відгалужується від ниж-

ньощелепного нерва біля місця заглиблення його в однойменний канал. У

цей нерв вступає барабанна струна від VII пари. На язиці нерв поділяється

на поверхневу й глибоку гілки. Поверхнева гілка йде вздовж шило-

язикового м’яза і розгалужується в слизовій оболонці язика, дна ротової по-

рожнини та яснах. На ній лежить парасимпатичний нижньощелепний ган-

глій — gánglion mandibuláre. Глибока гілка йде по латеральній поверхні

підборідно-язикового м’яза до кінчика язика. Віддає гілки в грибоподібні

сосочки (в складі цих гілок є волокна, що належать барабанній струні).

Рис. 13.32. Судини і нерви в основі черепа:

— корови;

— коня (за М. В. Плахотіним, 1984);

— trúncus vagosympáthicus;

— a. carótis commúnis;

— a. carótis intérna;

— glómus caróticum;

′ — sínus caróticus;

— n. larýngeus craniális;

— trúncus lin-

guofaciális;

— stylohyoídeum;

— n. sinocaróticus n. glossopharýngeus;

— a. carótis extérna;

— procésus

juguláris;

— átlas;

— a. occipitális;

— gn. cervicále craniále;

— a. auriculáris caudális;

— pléxus

caróticus;

— chórda týmрani;

— n. linguális;

— n. glossopharýngeus;

— n. vágus

509

НЕРВОВА СИСТЕМА

Комірковий альвеолярний нижній нерв

— n. alveoláris inférior, прохо-

дячи в нижньощелепному каналі, віддає зубні гілки для молярів і різцевих

зубів. Виходячи з підборідного отвору, розгалужується як підборідний

нерв — n. mentális, прямує в слизову оболонку нижньої губи та шкіру губ і

підборіддя.

VI пара — відвідний нерв — n. abdúcens — відходить від довгастого моз-

ку каудально від трапецієподібного тіла і збоку від пірамід. Виходить в очну

ямку крізь очноямкову щілину. Прямує в m. retráctor ocúli і в латеральний

прямий м’яз ока.

VII пара — лицевий нерв — n. faciális — руховий для всіх лицевих

м’язів. В його складі проходять також чутливі й парасимпатичні секреторні

волокна. Виходить від мозку в ділянці трапецієподібного тіла і залишає че-

репну порожнину крізь зовнішній отвір лицевого каналу, в якому на лице-

вому нерві розміщений колінчастий вузол — gánglion genículi, що належить

барабанній струні.

У каналі від лицевого нерва відгалужується 3 нерви:

Кам

’

янистий більший нерв

— n. petrósus májor — прямує в крилоподі-

бну ямку крізь криловий канал, через що називається нервом крилового ка-

налу — n. pterygoídeus (s. n. vidiánus), який входить у крилопіднебінний га-

нглій. Він утворений сльозовидільними парасимпатичними провідними

шляхами.

Стремінний нерв

— n. stapédius — прямує в стремінний м’яз (у серед-

ньому вусі).

Барабанна струна

— chórda tympáni (див. рис. 13.32,

) — виходить з

кам’янисто-барабанної щілини і з’єднується з язиковим нервом V пари. Во-

на проводить волокна від грибоподібних смакових сосочків у колінчастий

вузол і парасимпатичні секреторні волокна в нижньощелепну та під’язи-

кову слинні залози.

Вийшовши з for. stylomastoideum, лицевий нерв на зовнішній поверхні

масетера з’єднується з вентральною гілкою вушно-вискового нерва V пари і

віддає шість гілок:

Каудальний вушний нерв

— n. auriculáris caudális — прямує до вуш-

них м’язів, з’єднуючись із шкірними вушними нервами.

Внутрішня вушна гілка

— rámus auriculáris intérnus — відходить від

вагуса (Х пара). Розгалужується в шкірі внутрішньої поверхні вушної рако-

вини.

Гілка двочеревцевого м

’

яза

— rámus digástricus — прямує в каудальне

черевце м’яза та яремнощелепний м’яз.

Вушно-повіковий нерв

— n. auriculopalpebrális — позаду висково-ниж-

ньощелепного суглоба переходить по виличній дузі на висковий м’яз і від-

дає передній вушний нерв у вушні м’язи. Його дорсальна гілка прямує в

м’язи верхньої повіки, а вентральна гілка — в нижню повіку.

Шийна гілка

— rámus cólli — прямує в шийний шкірний і вентральний

вушний м’язи.

Щічні гілки

— rámi buccáles — прямують по зовнішній поверхні масете-

ра в губні, щічні та носові м’язи. У

жуйних

свині

— в носогубний підіймач,

також проходять по масетеру, розгалужуючись у м’язах щоки та нижньої губи.