Рудик С.К., Павловський Ю.О., Криштофорова Б.В. та ін. Анатомія свійських тварин

Подождите немного. Документ загружается.

480

Роз

іл 1

утворення склепіння і покриву порожнина середнього мозку перетворюється

на мозковий водопровід. Покрив складають ядра ІІІ і IV пар череп-

номозкових нервів і спеціальні рухові ядра покриву — núcleus motórius teg-

ménti. До них належать також червоне ядро — núcleus rúber, яке зв’язує мо-

зочок із спинним мозком, і міжніжкове ядро — núcleus interpеdunculáris,

зв’язане через ганглій повідця з нюховим мозком.

У ссавців у зв’язку з розвитком вторинного плаща покрив вентрально об-

лямовує шар білої мозкової речовини з провідних шляхів, що йдуть з кори

півкуль у ромбоподібний і спинний мозок. Ці провідні шляхи утворюють ні-

жки великого мозку, ступінь розвитку яких залежить від розвитку кори пів-

куль великого мозку.



Ромбоподібний мозок

Ромбоподібний мозок — rhombencéphalon — поділяється на довгастий мо-

зок і задній мозок.

Довгастий мозок — medúlla oblongáta (див. рис. 13.7,

) — без чіткої ме-

жі переходить каудально в спинний мозок. На його базальній поверхні доб-

ре помітна вентральна серединна борозна — fissúra mediána ventrális. По

обидва боки від неї проходять бічні борозни — súlcus laterális ventrális. Кау-

дально вони вливаються в серединну вентральну борозну. Між цими трьома

борознами виступають два вузькі валики —

піраміди

— pyrámis medúllae

oblongátae. У них проходять пірамідні провідні пучки від кори великого мо-

зку в спинний мозок. Оскільки провідні пучки продовжуються в бічні кана-

тики спинного мозку і при цьому перехрещуються справа наліво і навпаки,

то утворюється перехрестя пірамід — decussátio pyramídum. Латерально від

пірамід позаду моста виходить VI пара черепномозкових нервів — відвідний

нерв — n. abdúcens, а біля перехрестя пірамід латерально від нього відхо-

дить ХІІ пара — під’язиковий нерв — n. hypoglóssus. Латерально від нього

один за одним відходить ще два нерви: Х пара — блукаючий нерв — n. vágus

— і ІХ пара — язикоглотковий нерв — n. glossоpharýngeus.

Сіра мозкова речовина довгастого мозку утворює окремі групи чутливих і

рухових ядер, з яких виходять V, VI, VII, VIII, ІХ, Х та ХІІ пари черепномоз-

кових нервів. Серед рухових ядер розміщені ростральні й каудальні

оливи

Між ядрами залягає

сітчастий утвір

— formátio reticuláre — з нервових во-

локон, що переплітаються між собою, і нервових клітин між ними. Ретику-

лярна формація з довгастого мозку переходить у покрівлю середнього мозку

і проміжний мозок. Вона виконує асоціативну координувальну функцію між

різними ядрами ромбоподібного й середнього мозку і є центром дихання та

серцево-судинної системи. Біла мозкова речовина довгастого мозку склада-

ється з великої кількості пучків провідних шляхів, що йдуть із спинного мо-

зку в різні відділи головного мозку та в зворотному напрямі.

Задній мозок — metencéphalon — поділяється на мозочок та мозковий міст.

Мозочок

— cerebéllum (див. рис. 13.7,

) — має майже кулясту форму і

двома поздовжніми борознами поділяється на непарну середню частку —

черв’як

— vérmis — і дві бічні частки —

півкулі мозочка

— hemisphérium

cerebélli (рис. 13.17). Сіра мозкова речовина утворює кору мозочка — córtex

cerebélli — і окремі ядра, що містяться в білій мозковій речовині мозочка.

481

НЕРВОВА СИСТЕМА

Поверхня кори черв’яка порізана поперечними борознами й щілинами.

Двома основними (поперечними) щілинами черв’як розділяється на перед-

ню, середню і задню частки (див. рис. 13.8). Кожна з них зв’язана з ніжками

мозочка — передніми, середніми і задніми, які складаються з провідних

шляхів. Передній і задній кінці черв’яка загнуті вентрально назустріч один

одному. Між ними залишається щілина, що закінчується вершиною —

fastígium. На сагітальному розрізі біла мозкова речовина черв’яка нагадує

гілочку туї, за що й дістала назву — árbor vítae. В ній знаходиться

ядро ве-

ршини

— núcleus fastígii, яке є підкірковим центром присінкового аналіза-

тора. З довгастим мозком черв’як з’єднується за допомогою каудального моз-

кового паруса — véllum medulláre caudále, а з покрівлею середнього мозку —

через ростральний мозковий парус — véllum medulláre rostrále.

Півкулі мозочка — hemispháeriae cerebélli — також складаються з чис-

ленних часток, одна з яких —

жмуток

— flócculus — у вигляді невеликого

придатка черв’яка лежить безпосередньо позаду бічної ніжки. В білій моз-

ковій речовині півкуль мозочка містяться

зубчасті ядра

— núcleі dentátі, які

є передавальними центрами рухових імпульсів.

Мозочок з’єднується з довгастим мозком каудальними ніжками мозочка, з

мозковим мостом — середніми ніжками і з середнім мозком — ростральними

ніжками (рис. 13.18).

Каудальні ніжки мозочка у вигляді двох валиків виступають на дорсаль-

ній поверхні довгастого мозку. В них проходять провідні шляхи із спинного

мозку, ядер слухових нервів, каудальних олив і з ядер V, Х і ХІІ пар череп-

номозкових нервів.

Ростральні ніжки мозочка йдуть

під каудальними горбками пласти-

нки середнього мозку в ніжки ве-

ликого мозку. В них проходять про-

відні шляхи із спинного мозку в

черв’як, із зубчастих ядер півкуль

мозочка в червоне ядро та ядра зо-

рових горбів.

Рис. 13.17. Схема будови мозочка ссавців:

— передня частка;

— середня частка;

— задня

частка;

— жмуток;

— бічна частка (півкуля);

— черв’як

Рис. 13.18. Дорсальна поверхня довгастого

мозку:

— collículus caudális;

— vélum medulláre rostrále;

— pedúnculus cerebelláris rostrális;

— médius et

— caudális;

— місце прикріплення véllum me-

dulláre caudále;

— área postréma;

— eminéntia

núclei ventriculáris quárti;

— súlcus límitans;

— súlcus mediánus;

— tubérculus acústicum

(слуховий горбок);

— área vestibuláris (вестибу-

лярне поле);

— медіальне підвищення;

—

поле під’язикового нерва;

— ála cinérea (сіре

крило)

482

Роз

іл 1

Власні провідні шляхи мозочка утворені комісуральними волокнами між

корою мозочка та його ядрами і асоціативними волокнами, які з’єднують

окремі закрутки в сагітальній площині.

Мозковий міст

— pons cérebri — розміщений на передньому кінці довгас-

того мозку на межі із середнім мозком у вигляді поперечного валика, який

своїми кінцями загинається дорсально, утворюючи середні ніжки мозочка

(див. рис. 13.7). Міст і ніжки утворені провідними шляхами, які з’єднують

ядра моста з ядрами мозочка. В ядрах моста закінчуються провідні шляхи з

кори головного мозку і починаються провідні шляхи в півкулі мозочка. З

бічних відділів моста виходить V пара — трійчастий нерв — n. trigéminus —

найбільший з усіх черепномозкових нервів. Він має два корені: вентророст-

ральний руховий і дорсокаудальний чутливий. На останньому лежить вели-

кий півмісяцевий вузол — gánglion semilunáre. Каудально від моста лежить

вузький і низький валик — трапецієподібне тіло — córpus trapezoídeum,

утворене провідними шляхами, що йдуть від ядер слухового нерва. Через

бічні частини трапецієподібного тіла виходять: VIII пара — присінково-

завитковий нерв — n. vestibubcochleáris — і VII пара — лицевий нерв — n.

faciális.

Мозочок разом з довгастим мозком утворюють

четвертий мозковий шлу-

ночок

— ventrículus quártus (див. рис. 13.6,

). Склепінням йому служить

черв’як, ростральний і каудальний мозкові паруси, а дном — довгастий мо-

зок. Дно четвертого шлуночка називається

ромбоподібною ямкою.

Серед-

ньою і двома бічними борознами на дні ямки утворюється парне середнє

підвищення — eminéntia mediális, на якому помітно випинається лицевий

горбок — collículus faciális. У його ділянці знаходяться ядра відвідного (VI) й

лицевого (VII) нервів. На каудальному кінці підвищення розміщене поле

під’язикового нерва — área hypoglóssi — з однойменним ядром (див. рис.

13.18). Латерально від поля під’язикового нерва розміщені ядра ІХ і Х пар

нервів. Вони утворюють сіре крило — ála cinérea, задній кінець якого нази-

вається писальним пером — calámus scriptórius. Позаду середніх ніжок мо-

зочка і медіально від них розміщені присінкові поля — área vestibuláres, в

яких знаходяться присінкові й завиткові ядра VIII пари нервів. Завиткові

ядра (слуховий горбок) лежать латеральніше. Четвертий шлуночок крізь

бічні отвори з’єднаний з підоболонковими порожнинами спинного мозку, а

за допомогою середнього отвору — з центральним спинномозковим каналом.



Розвиток ромбоподібного мозку

Будова довгастого мозку у тварин досить одноманітна, що пояснюється і

його функцією. В ньому є центри зябрового апарату та його похідних, кишок,

органів дотику, суглобово-м’язового відчуття, присінково-завиткового. У зв’яз-

ку з тим що через довгастий мозок проходять провідні шляхи, які з’єднують

головний і спинний мозок, його сіра речовина розміщена у вигляді окремих

ядер, на відміну від сірої мозкової речовини спинного мозку. В довгастому

мозку риб вперше виникає моторне ядро покриву (núcleus motórius

tegménti), або сітчастий утвір — formátio reticuláre, який є одним із найста-

родавніших асоціативних і рухових центрів. У наземних тварин за рахунок

483

НЕРВОВА СИСТЕМА

моторного ядра покриву утворюються ростральні й каудальні оливи — olíva

rostrális et caudális — як асоціативні центри. Ростральні оливи виникають

лише у наземних тварин, починаючи з амфібій (у зв’язку з розвитком у них

органа слуху). Вони є проміжним центром на шляху від завиткового нерва

(VIII пара) до зорових горбів. Пучок цих волокон утворює трапецієподібне

тіло. Каудальні оливи пізніше утворюються у птахів і ссавців. Вони зв’язані

з ядрами дорсальних канатиків, зоровими горбами, мозочком та спинним

мозком і беруть участь у функції збереження рівноваги. Довгастий мозок

розвивається розростанням бічних і основних пластинок ембріональної моз-

кової трубки.

Мозочок має пряме відношення до функцій збереження рівноваги тіла і

підтримання м’язового тонусу. Краще розвинутий він у тварин, які швидко

плавають, бігають, літають, і менше у тварин з повільним рухом. Мозочок

закладається в середній частині ембріональної пластинки покриву ромбопо-

дібного мозку, а з передньої й задньої частин утворюються ростральний і ка-

удальний мозкові паруси. Тіло мозочка у наземних тварин поділяється по-

перечними борознами на передню, середню й задню частки. Передня частка

зв’язана з м’язами голови, а середня і задня — з м’язами тулуба й кінцівок.

У ссавців найбільш розвинута середня частка (див. рис. 13.14). Поздовжні

борозни на ній відокремлюють середню непарну частку — черв’як — vérmis

— від парних бічних часток, або півкуль мозочка — hemispháeriae cerebéllі.

У черв’яку розміщені центри синхронних рухів тулуба й кінцівок. Півкулі

виникають пізніше, ніж черв’як, і більше розвинуті у ссавців, які мають зда-

тність до координованих рухів кінцівок. Удосконалення рухових можливос-

тей тварин залежить також від розвитку великого мозку, як вищого центру

нервової діяльності, та від виникнення зв’язків мозочка з корою великого

мозку через його середні ніжки і мозковий міст. Отже, півкулі мозочка й міст

є тільки у ссавців і найбільшого розвитку досягають у приматів.



ЦЕНТРАЛЬНІ ПРОВІДНІ ШЛЯХИ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Центральні провідні шляхи нервової системи складаються з сегментного

й провідникового апаратів спинного мозку. Обидва ці апарати мають у своє-

му складі центральні провідні шляхи, пов’язані з гангліозними клітинами

спинномозкових вузлів та клітинами ядер дорсальних стовпів спинного моз-

ку (рис. 13.19).

Центральні еферентні шляхи провідникового апарату спинного мозку

утворені відростками нейронів, що належать до різних відділів головного

мозку. Еферентні шляхи провідникового апарату так само, як і аферентні

шляхи сегментного апарату, закінчуються на моторних (рухових) клітинах

вентральних стовпів спинного мозку.

Сегментний апарат спинного мозку. До нього належать рецепторні ней-

рони спинномозкових вузлів; вставні (асоціативні) нейрони сірої мозкової

речовини; глибокі відділи всіх трьох канатиків білої мозкової речовини, які

формують основні пучки — fascículi próprii (див. рис. 13.19,

), і вентральні

рухові корені спинномозкових нервів, що утворені відростками великих му-

льтиполярних клітин вентральних стовпів.

484

Роз

іл 1

У дорсальних стовпах і сірій спайці містяться дрібноклітинні вставні

нейрони. Одні з них передають імпульси з рецепторних нейронів на великі

рухові клітини вентральних стовпів у межах окремого сегмента, інші — з

одних сегментів спинного мозку в інші. Відростки цих нейронів утворюють

основні пучки. Третя група вставних нейронів із пучкових або асоціативних

клітин об’єднує однорідні нейрони для виконання ними загальних функцій.

Ці нейрони трапляються скрізь, однак найбільше їх у сітчастому утворі

спинного мозку та поверхневих шарах дорсальних стовпів. До сегментного

апарату належать і рухові клітини латеральних стовпів, через які здійсню-

ються судинні рефлекси з шкірних рецепторів.

Провідниковий апарат спинного мозку представлений аферентними й

еферентними центральними провідними шляхами, що з’єднують спинний

мозок з різними відділами головного мозку (включно до кори великих пів-

куль). Провідниковий апарат спинного мозку разом із сітчастим утвором та

відповідними ядрами сірої мозкової речовини є складовою частиною шкірно-

го, рухового, зорового та присінково-завиткового аналізаторів.

А.

Аферентні,

або

чутливі, провідні шляхи

утворені: аксонами гангліоз-

них клітин спинномозкових вузлів і аксонами великоклітинних нейронів,

які лежать в основі дорсальних стовпів. До першої групи належать тонкий і

клиноподібний пучки, до другої — дорсальний і вентральний спинномозкові

шляхи, висхідні шляхи до пластинки покрівлі середнього мозку і зорового

горба.

Рис. 13.19. Поперечний розріз провідних шляхів спинного мозку:

— fascículus grácilis;

— fasc. cuneátus;

′ — tr. spinothalámicus;

— fascículi próprii;

— tr. spinocere-

belláris dorsális et

′ — ventrális;

— tr. pyramidális laterális et

′ — ventrális;

— tr. rubrospinális;

— tr.

vestibulospinális;

— tr. spinotectális

485

НЕРВОВА СИСТЕМА

Тонкий пучок (Голля)

— fascículus grácilis (див. рис. 13.19,

) — лежить

у дорсальному канатику, медіально торкаючись однойменного пучка проти-

лежного боку. Він проводить імпульси з каудальної половини тіла і задніх

кінцівок у стовбур мозку.

Клиноподібний пучок (Бурдаха)

— fascículus cuneátus (див. рис. 13.19,

)

— лежить між пучком Голля і дорсальним стовпом. Він проводить імпульси

з краніальної половини тіла (до 5-го грудного сегмента) і грудних кінцівок у

головний мозок. Обидва пучки є провідниками шкірного й рухового аналіза-

торів. Пучки утворені аксонами гангліозних клітин спинномозкових вузлів.

Ці аксони утворюють у спинному мозку висхідні й низхідні пучки волокон.

Висхідні пучки волокон йдуть у довгастий мозок, в якому і закінчуються в

ядрах дорсального канатика. На своєму шляху вони віддають колатералі в

сіру мозкову речовину спинного мозку. Ядро тонкого пучка лежить позаду

писального пера, а ядро клиноподібного пучка — в каудальних ніжках мо-

зочка. Від цих ядер починаються другі нейрони, більша частина яких утво-

рює медіальну петлю, що закінчується в латеральному ядрі зорового горба.

З цього ядра треті нейрони проводять імпульси до кори півкуль великого

мозку, де виникають відчуття руху, положення в просторі та ін. Інша части-

на других нейронів через каудальні ніжки мозочка входить у півкулі остан-

нього.

Низхідні пучки волокон йдуть каудально на протязі 6–7-го сегментів,

вступають у медіальні відділи дорсальних стовпів, де закінчуються на клі-

тинах ядра Кларка. Ці пучки утворюють сегментний апарат спинного мозку.

Дорсальний спинномозочковий,

або

прямий шлях Флексіга,

— tr. spi-

nocerebelláris dorsális (див. рис. 13.19,

) — утворений аксонами великоклі-

тинного ядра Кларка, яке лежить медіально в основі дорсального стовпа від

1-го до 2–4-го поперекового сегмента. Цей шлях проходить через каудальні

ніжки мозочка в кору черв’яка.

Вентральний спинномозочковий,

або

шлях Говерса

, — tr. spinocere-

belláris ventrális (див. рис. 13.19,

′) — утворений аксонами клітин основного

ядра дорсального стовпа. Шлях Говерса переходить на протилежний бік мо-

зку, прямує до ростральних ніжок мозочка і рострального мозкового паруса,

а через них переходить у кору черв’яка. Обидва спинномозкових шляхи про-

водять імпульси з м’язів і суглобів через мозочок у червоне ядро. За їх допо-

могою відбувається рефлекторна координація рухів для збереження

рівноваги.

Висхідні шляхи

до пластинки середнього мозку і зорового горба — tr.

spinotectothalámicus (див. рис. 13.19,

′) — утворені аксонами клітин основ-

ного ядра дорсального стовпа. Вони проходять медіально від вентрального

спинномозкового шляху і закінчуються в ядрах пластинки покрівлі серед-

нього мозку й латеральному ядрі зорового горба. Цей шлях проводить імпу-

льси, пов’язані з больовою і температурною чутливістю.

Б.

Еферентні,

або

рухові, провідні шляхи

(низхідні) поділяють на пірамі-

дні, екстрапірамідні і автономні (рис. 13.20, див. рис. 13.19).

Пірамідні,

або

кіркові, провідні шляхи

— tráctus corticospinális

pyramidális laterális — з’єднують кору півкуль великого мозку з усіма підкі-

486

Роз

іл 1

рковими ядрами (включаючи рухові ядра черепномозкових нервів і спинно-

го мозку). Вони проходять через внутрішню капсулу. Пірамідні шляхи поді-

ляються на латеральні й вентральні.

Латеральний пірамідний шлях,

або

перехресний,

— tráctus corticospinális

laterális (див. рис. 13.19,

) — утворений аксонами великих пірамідних клі-

тин кори півкуль. Він прямує через внутрішню капсулу, ніжки великого мо-

зку і піраміди довгастого мозку. В ділянці перехрестя пірамід переходить на

протилежний бік і далі йде в бічному канатику спинного мозку між дорса-

льним стовпом і шляхом Флексіга. Закінчується на рухових клітинах вент-

Рис. 13.20. Центри і провідні шляхи головного й спинного мозку:

— плазунів;

— птахів;

— ссавців;

— búlbus olfactórius;

— gn. basále;

′ — córpus striátum;

—

archicórtex;

′ — neocórtex;

— núcleus rostrális dorsális;

— córpus geniculátum mediále et

— laterále;

— collículi rostrále et

— caudále;

— cerebéllum;

— núcleus cochleáris;

— núclei sensitívi cérebri;

— núcleus grácilis et cuneátus;

— funículus dorsális medúllae spinális et

— ventrális;

— núclei

motórii;

— formátio reticuláris;

— tr. corticospinális;

— núcleus rúber et formátio reticuláris tegméntі;

— núcleus ventrális caudális thálami;

— hypothálamus;

— lóbus olfactórii;

— nn. olfactórii;

— n.

ópticus;

VIII

— n. vestibulocochleáris

488

Роз

іл 1

чутливим центром екстрапірамідних шляхів є латеральні ядра зорових гор-

бів. За допомогою екстрапірамідних шляхів підтримується м’язовий тонус і

здійснюється рефлекторна діяльність м’язової системи. Через пірамідні

шляхи кора виявляє свій стимулювальний і гальмівний вплив, що надає

рухам більшої точності.

Автономні (вегетативні) провідні шляхи

йдуть від кори і підкіркових

ядер (substántia grísea centrális thálami) у спинний мозок. Наявність їх ви-

значається функціонально, але точних морфологічних доказів їх існування

поки що не встановлено.



ВЕНОЗНІ ПАЗУХИ

Відтікання венозної крові від головного мозку відбувається через венозні

пазухи. Розрізняють дорсальну і вентральну системи пазух.

Дорсальна сис-

тема

складається з непарних стрілової і прямої пазух і парних поперечних,

потиличних і дорсальних кам’янистих. У ці пазухи впадають вени мозку.

Стрілова пазуха

— sínus sagittális — розміщена в серпі мозку. Вона бере

початок від оболонкових вен, а у коня також з решітчастих і мозкових вен.

У пазуху впадають: дорсальні вени мозку — vv. cérebri dorsális, вени твердої

мозкової оболонки, кісткові вени — vv. diplóicae — і

пряма пазуха

— sínus

réctus. Остання утворюється злиттям вени мозолистого тіла з великою веною

мозку. Велика вена мозку — véna cérebri mágna — парна, в неї впадають

глибокі вени мозку — vv. cérebri profúndi, які виносять кров із бічних і тре-

тього шлуночка мозку. Каудально від місця впадання прямої пазухи стріло-

ва пазуха поділяється на

праву

ліву поперечні пазухи

— sínus transvérsus,

кожна з яких прямує у висковий канал і переходить у дорсальну мозкову

вену — v. cérebri dorsális, яка впадає у вискову поверхневу вену. В поперечну

пазуху вливається також

кам’яниста пазуха

— sínus petrósus, яка виносить

кров із базальних частин мозку. Між поперечними пазухами розміщена

з’єднувальна пазуха

— sínus commúnicans, яка лежить знизу мозочкового

намету. В цю пазуху впадають

потиличні пазухи

— sínus occipitális, які роз-

міщені в борознах по обидва боки черв’яка мозочка.

Відтікання крові з дорсальної системи пазух крім мозкових дорсальних

вен відбувається і через випускні вени (емісарії) — vv. emissáriae — у виско-

ві глибокі вени. Емісарії — це непостійні відвідні канали, що проникають у

стінку черепної порожнини.

Вентральна,

або

базилярна, система пазух

складається з циркулярної і

базилярної пазух.

Циркулярна пазуха

— sínus circuláris — оточує гіпофіз.

Вона утворюється правою і лівою порожнистими пазухами, які з’єднуються

міжпорожнистими пазухами — sínus cavernósus et іntercavernósus. Порож-

ниста пазуха рострально переходить в очну вену мозку, а каудально — в ба-

зилярну пазуху. Очна вена мозку — v. cérebri orbitális — впадає крізь очну

щілину в глибоку лицеву вену.

Базилярна пазуха

— sínus basiláris — вливається у вентральну хребетну

пазуху. В ділянці рваного отвору від неї відходить вентральна мозкова вена,

яка впадає в потиличну вену.

489

НЕРВОВА СИСТЕМА

На рівні атланто-потиличного суглоба базилярні пазухи сполучаються

між собою, утворюючи вентральну потиличну пазуху — sínus occipitális ven-

trális. У базилярну систему пазух впадають вентральні вени мозку.



АРТЕРІЇ ГОЛОВНОГО МОЗКУ

Головний мозок живиться від внутрішньої сонної і потиличної артерій

(рис. 13.21).

Внутрішня сонна артерія

— a. carótis intérna — проходить у черепну по-

рожнину крізь сонний отвір (у собак) або рваний отвір (у коней) і поділяєть-

ся на

ростральну

каудальну сполучні гілки

. З однойменними гілками про-

тилежного боку вони утворюють навколо гіпофіза артеріальне кільце — cír-

culus arteriósus cérebri. У ростральному напрямі з цього кільця виходить ро-

стральна мозкова артерія — a. cérebri rostrális, яка прямує до мозолистого

тіла і живить передні відділи півкуль. Від ростральної сполучної гілки від-

галужуються 4 судини, призначені для живлення різних частин головного

мозку: ростральна артерія мозкової оболонки — a. meníngea rostrális; серед-

ня мозкова артерія — a. cérebri média — прямує на бічну поверхню мозку;

ростральна артерія судинного сплетення — a. chorioídea rostrális — по зоро-

вому каналу прямує в судинне сплетення бічного шлуночка; внутрішня очна

Рис. 13.21. Артерії головного мозку корови:

А —

базальна поверхня головного мозку;

— судини дна черепної порожнини;

— a. cérebri rostrális;

— a. opthálmica intérna;

— a. carótis intérna;

— a. commúnicans rostrális;

— a. cérebri média;

— a.

commúnicans caudális;

— a. cérebri caudális;

— a. cérebri rostrális;

— a. meníngea caudális et a. cerebélli

caudális;

— a. basiláris;

— a. spinális ventrális;

— réte mirábile epidurále rostrále;

— rámus et

réte mirábile epidurále rostrále;

— réte mirábile epidurále caudále;

— a. vertebrális;

— a. condyláris;

— положення гіпофіза