Рудик С.К., Павловський Ю.О., Криштофорова Б.В. та ін. Анатомія свійських тварин

Подождите немного. Документ загружается.

110

Розділ 2

фаланги і проксимальними сезамоподібними кістками. Суглоб складний,

блокоподібний, одновісний. Має капсулу суглоба, бічні зв’язки — ligaménta

collaterália (див. рис. 2.25,

, 2.27,

) і зв’язки сезамоподібних кісток, що з’єд-

нують: сезамоподібні кістки між собою — ligaménta intersesamoídea palmária

(див. рис. 2.25,

8–10

); колатеральні сезамоподібні — ligaménta sesamoídea

collaterália (див. рис. 2.5, 2.26, 2.27) з п’ястковою кісткою — ligaméntum

metacarpointersesamoídeum (є у коней у вигляді еластичних пучків, що з’єд-

нують ІІІ п’ясткову кістку з фіброзною тканиною, яка знаходиться між прок-

симальними сезамоподібними кістками); з вінцевою кісткою — пряма зв’яз-

ка — ligamé ntum sesamoídeum réctum (див. рис. 2.27), короткі зв’язки — liga-

ménta sesamoídea brévia, косі — ligamé nta sesamoídea oblíqua (див. рис. 2.25,

, рис. 2.27,

, рис. 2.28,

); схрещені — ligaménta sesamoídea cruciáta — з па-

льмарною поверхнею путової кістки, у жуйних розрізняють також між-

пальцеву міжсезамоподібну зв’язку — ligaméntum intersesamoídeum interdi-

gitále (див. рис. 2.26,

) — між осьо-

вими поверхнями сезамоподібних

кісток, міжпальцеві фаланго-сезамо-

подібні зв’язки — ligaménta phalan-

Рис. 2.27. Правий палець коня зовні з гли-

бокими зв’язками:

— латеральна ніжка m. interósseus médius;

—

lig. collaterále laterále путового суглоба;

— lig.

sesamoídeum collaterále;

— lig. sesamoídeum réc-

tum;

— lig. sesamoídeum oblíquum;

— lig. pal-

máre laterále;

— lig. chondrocompedále;

— car-

tilágo unguláris;

— lig. collaterále laterále вінцево-

го суглоба;

— lig. phalangosesamoídeum;

— lig. chondrocoronále;

— lig. collaterále late-

rále копитового суглоба

Рис. 2.28. Зв’язки лівого пальця коня з ме-

діальної поверхні (копитовий хрящ видале-

ний):

— m. interósseus médius;

— m. fléxor

digitális profúndus;

— m. fléxor digitális

superficiális;

— кільцева зв’язка путового сугло-

ба;

— Mc 2;

— Mc 3;

— сухожилок m. exténsor

digitális commúnis;

— шпора;

— lig. sesamo-

ídeum oblíquum;

— сухожилок шпори;

—

сполучна ніжка m. interósseus médius до сухожил-

ка m. exténsor digitális commúnis;

— lig. palmáre;

— сухожилок m. exténsor digitális commúnis;

— lig. collaterále mediále вінцевого суглоба;

—

lig. phalangosesamoídeum;

— lig. chondrocoronále;

— cartilágo unguláris mediális;

— lig.

collaterále mediále копитового суглоба;

— lig.

chondrocompedále lat. et med.;

— lig. chon-

drounguláre cruciátum

111

СИНДЕСМОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО З’ЄДНАННЯ КІСТОК

gosesamoídea interdigitále — між фалангою одного пальця і сезамоподібною

кісткою іншого пальця.

У м’ясоїдних і свиней сухожилки згиначів прилеглих пальців з’єднуються

глибокою поперечною п’ястковою зв’язкою — ligaméntum metacárpeum trans-

vérsum profúndum.

Суглоб середньої фаланги (міжфаланговий проксимальний, вінцевий су-

глоб; див. рис. 2.25—2.28) — articulátio interphalángea proximális mánus, art.

coronále — утворений голівкою путової і основою вінцевої кісток, простий,

одновісний, сідлоподібний. Має капсулу суглоба, бічні й пальмарні зв’яз-

ки — ligaméntum collaterália et palmária (див. рис. 2.25,

, рис. 2.26,

, рис.

2.27,

, рис. 2.28,

Суглоб дистальної фаланги (міжфаланговий дистальний, копитовий (ра-

тичний, кігтьовий; див. рис. 2.25—2.28) — articulátio interphalángea distális

mánus (art. unguláre, unquiculáre) — утворений голівкою вінцевої, суглобо-

вою поверхнею копитової (ратичної, кігтьової) і дистальною сезамоподібною

кістками (у собак немає). Суглоб складний (крім м’ясоїдних), одновісний,

сідлоподібний. Має капсулу суглоба, бічні зв’язки — ligaménta collaterália —

і зв’язки сезамоподібної кістки: колатеральні сезамоподібні — ligaménta

sesamoídea collaterália, спинкові — ligaménta dorsália (див. рис. 2.25,

, рис.

2.26,

), дистальну, непарну, осьову і неосьову зв’язки сезамоподібної кіс-

тки — ligaménta sesamoídeum distále, ímpar, axiále et abaxiále (див. рис.

2.25,

, рис. 2.26,

). У жуйних є дистальні міжпальцеві зв’язки —

ligaménta interdigitália distália. У коней є зв’язки копитового хряща з І та ІІ

фалангами і сезамоподібною кісткою — ligaménta chondrocompedália, liga-

ménta chondrocoronária (див. рис. 2.27,

), ligaméntum chondrosesamoídea,

а також з копитом — ligaméntum chondrounguláre collaterále i ligaméntum

chondrounguláre cruciátum (див. рис. 2.28,



’

ЄДНАННЯ КІСТОК

ТАЗОВОЇ КІНЦІВКИ

Тазова кінцівка за допомогою та-

зового поясу з’єднується з тулубом.

Тазовий пояс складається з двох од-

накових половин кісток таза. Кожна

з кісток таза, в свою чергу, склада-

ється з клубової, лобкової і сіднич-

ної кісток. З’єднані ці три кістки в

кульшовій западині — acetábulum —

синостотичним зрощенням, а обидві

кістки таза — тазовим швом — sým-

physis pélvis, який з віком тварин

костеніє. Це з’єднання підтримуєть-

ся також волокнисто-хрящовою між-

тазовою пластинкою — lámina fibro-

cartilagínea intercoxális. Тазовий по-

яс з’єднаний з тулубом крижово-

клубовим суглобом — articulátio sac-

roilíaca — між клубовою і крижовою

кістками.

Рис. 2.29. Зв’язки таза собаки (зліва):

— túber sacrále, його spína ilíaca dorsális caudális;

— túber ischiádicum;

— pars laterális óssis sácri;

— lig. sacrotuberále;

— ligg. sacroilíaca dorsália;

— os ílium;

— os púbis;

—os íschii;

— os

sácrum

112

Розділ 2

Крижово-клубовий су-

глоб — articulátio sacro-

ilíaca (рис. 2.29—2.32) —

утворений крилами клу-

бової і крижової кісток.

Простий, плоский, тугий

суглоб. Капсула суглоба

щільно прилягає до кісток,

що з’єднуються, тому рух-

ливість у з’єднанні незна-

чна. Крім капсули розріз-

няють зв’язки: крижово-

клубову дорсальну — liga-

méntum sacroilíacum dorsá-

le (див. рис. 2.29,

; 2.31,

2.32,

), що починається

на крижовому горбі крила

клубової кістки і закінчу-

ється на бічній частині й

остистих відростках кри-

жової кістки; крижово-клу-

бову вентральну — ligaméntum sacroilíacum ventrále — підсилює капсулу суг-

лоба; крижово-клубову міжкісткову — ligaméntum sacroilíacum interósseum —

підвішуюча зв’язка крижової кістки, проходить між горбистістю клубової кі-

стки і дорсальною поверхнею крила крижової кістки; широку крижово-

горбову зв’язку — ligaméntum sacrotuberá le látum (широка тазова зв’язка;

див. рис. 2.30—2.32,

1–3

) починається на латеральному краї бічної частини

крижової кістки і закріплюється по всій довжині сідничної ості та на сіднич-

ному горбі. Ця лінія прикріплення переривається в двох місцях більшим і

меншим сідничними отворами — forámen ischiádicum május et mínus (див. рис.

2.30—2.32,

) — для проходження судин, нервів та сухожилків. Зв’язка

утворює дорсолатера-

льну стінку таза.

Каудальний край

цієї зв’язки, особливо

у жуйних, промацу-

ється як кістковий

край (у коней при-

критий м’язами). Ця

зв’язка відсутня у кі-

шок, у собак вона має

вигляд шнура, що

проходить від попе-

речних відростків ос-

таннього крижового і

першого хвостового

хребців і тягнеться до

латерального кута

горба сідничної кіст-

ки, де й закріплюєть-

ся.

Рис. 2.30. Зв’язки таза свині (зліва):

— túber sacrále;

— spína ischiádica;

— túber ischiádicum;

1–3

—

lig. sacrotuberále látum;

— for. ischiádicum május;

— for.

ischiádicum mínus;

— отвір для n. pudéndus;

— os ílium;

— os

íschii;

— os sácrum;

— 1-й vert. coccýgeus

Рис. 2.31. Зв’язки таза бика (зліва):

— túber sacrále;

— spína ischiádica;

— túber ischiádicum;

— pars

laterális óssis sácri;

1–3

— lig. sacrotuberále látum;

— for. ischiádicum

május;

— for. ischiádicum mínus;

— ligg. sacroilíaca dorsália;

— lig.

supraspinále;

— os ílium;

— os púbis;

— os íschii;

— os sácrum,

її останній остистий відросток;

— 1-й vert. coccýgeus

113

СИНДЕСМОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО З’ЄДНАННЯ КІСТОК

Кульшовий суглоб — articu-

látio cóxae (рис. 2.33) — утворе-

ний серпоподібною поверхнею

кульшової западини тазової і го-

лівкою стегнової кісток. Рухли-

вість тазових кінцівок залежить

від цього суглоба. Кульшова за-

падина доповнюється по краю

кільцем волокнистого хряща —

хрящовою губою — lábrum aceta-

buláre

. Ця губа разом з куль-

шовою западиною майже повніс-

тю охоплює голівку стегнової кіс-

тки так, що утворюється горіхо-

подібний суглоб — enarthrósis.

Зв’язковий апарат, а також на-

вколишні м’язи обмежують цей

кулястий суглоб таким чином,

що практично в ньому можливі,

особливо у жуйних і коней, зги-

нання й розгинання. На хрящо-

вій губі прикріплюється суглобо-

ва капсула, що вкриває всю голівку стегнової кістки. Спереду стінка капсули

підсилюється клубово-стегновою — ligaméntum iliofemorále — і лобково-стегно-

вою — ligaméntum pubofemorále, а ззаду — сіднично-стегновою — ligaméntum

ischiofemorále — зв’язками. Крім цього, розрізняють такі зв’язки.

Зв’язка голівки стегнової кістки — ligaméntum cápitis óssis fémoris

— товс-

та, коротка, округла, міцна. Починається в ділянці вирізки кульшової запади-

ни та її ямки і закінчується в ямці чи вирізці голівки стегнової кістки, вкрита

синовіальною оболонкою. Утримує

голівку стегнової кістки в суглобо-

вій ямці.

Додаткова зв’язка стегнової кіс-

тки — ligaméntum accessórium

óssis fémoris

є тільки у коней і

являє собою кінцевий сухожилок

прямого м’яза живота. Проходить

спочатку між гребенястим і привід-

ним м’язами, спрямовується через

вирізку кульшової западини і час-

тково тут закріплюється, а біль-

шість пучків волокон зв’язки зли-

вається із зв’язкою голівки стегно-

вої кістки. Зв’язка обмежує відве-

дення кінцівки.

Поперечна зв’язка кульшової

западини — ligaméntum trans-

vérsum acetábuli

— перекидається

через вирізку кульшової западини і

тягнеться до її губи.

Рис. 2.32. Зв’язки таза коня (зліва):

— túber sacrále;

— spína ischiádica;

— túber

ischiádicum;

— pars laterális óssis sácri:

1–3

— lig. sacro-

tuberále látum;

— for. ischiádicum május;

— for.

ischiádicum mínus;

— ligg. sacroilíaca dorsália;

—

lig. supraspinále;

— отвори для судин і нервів;

— os

ílium;

— os púbis;

— os íschii;

— os sácrum;

—

1-й vert. coccýgeus

Рис. 2.33. Лівий кульшовий суглоб коня:

— lábrum acetabuláre;

— lig. transvérsum acetábuli;

— lig. cápitis óssis fémoris;

— lig. accessórium óssis

fémoris;

— lig. púbicum craniále;

— os fémoris;

—

os ílium;

— os íschii;

— os púbis

115

СИНДЕСМОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО З’ЄДНАННЯ КІСТОК

краю меніска. Латеральна порожнина має два випинання. Одне розміщене в

розгинальній борозні великогомілкової кістки й охоплює початковий сухожи-

лок довгого розгинача пальців, друге охоплює підколінний м’яз.

Зв’язки менісків починаються на краніальній і каудальній верхівках ко-

жного меніска.

Поперечні зв’язки коліна — ligaménta transvérsa génus (див. рис.

2.37,

) — починаються на краніальному кінці латерального і медіального

менісків, а закінчуються на краніальному міжвиростковому полі.

Підколінні косі зв’язки — ligaménta poplítea oblíqua (див. рис. 2.36,

) —

починаються на каудальній верхівці кожного меніска, закінчуються: зв’язка

латерального меніска — в підколінній вирізці, медіального — на міжвирост-

ковому каудальному полі. Крім того, латеральний меніск має ще меніско-

стегнову зв’язку — ligaméntum meniscofemorále (див. рис. 2.25,

; рис. 2.36,

що з’єднує каудальний його край і верхівку з міжвиростковою поверхнею

медіального виростка стегнової кістки.

Стегнова й великогомілкова кістки з’єднуються такими зв’язками.

Колатеральна латеральна і медіальна зв’язки — ligaméntum collaterále

laterále et mediále (див. рис. 2.34,

; рис. 2.35,

; рис. 2.36,

) — прохо-

дять від зв’язкових горбків стегнової кістки і тягнуться до зв’язкових горбків

великогомілкової кістки. Латеральна

зв’язка не прикріплюється до відпові-

дного меніска, як медіальна, між ла-

теральним меніском і латеральною

зв’язкою проходить підколінний м’яз.

Латеральна зв’язка прикріплюється

на голівці малогомілкової кістки.

Схрещені зв’язки коліна — ligamén-

ta cruciáta génus — розміщені між

обома синовіальними сумками в

центрі стегно-гомілкового суглоба.

Рис. 2.36. Лівий колінний суглоб коня з

каудомедіальної поверхні і дещо прокси-

мально:

— fíbula;

— lig. cruciátum caudále;

— lig.

poplíteum oblíquum;

— lig. meníscofemorále;

— meníscus laterális;

— lig. collaterále;

— lig.

cruciátum craniále;

— lig. patélle intermédium;

— lig. patélle laterále;

— lig. femoropatelláre

laterále;

— patélla;

— fibrocartilágo

parapatelláris;

— lig. femoropatelláre mediále;

— lig. patélle mediále;

— lig. collaterále me-

diále;

— meníscus mediális;

— lig. poplíteum

oblíquum;

— tíbia

Рис. 2.37. Лівий колінний суглоб собаки (стег-

нова кістка видалена):

— lig. collaterále laterále;

— meníscus laterális;

— lig. transvérsum génus;

— tuberósitas tíbiae;

— lig. patélle;

— lig. transvérsum génus;

— me-

níscus mediális;

— lig. collaterále mediále;

— lig.

cruciátum caudále (вона прикриває lig. poplíteum

oblíquum);

— lig. meníscofemorále;

— lig.

cruciátum craniále

116

Розділ 2

Краніальна схрещена зв’язка — ligaméntum cruciátum craniále (див. рис.

2.36,

; рис. 2.37,

) — починається на міжвиростковому полі латерального

виростка стегнової кістки і закінчується на центральному міжвиростковому

полі великогомілкової кістки.

Каудальна схрещена зв’язка — ligaméntum cruciátum caudále (див. рис. 2.35,

; рис. 2.36,

; рис. 2.37,

) — проходить від міжвиросткового поля медіально-

го виростка стегнової кістки до підколінної вирізки великогомілкової кістки.

Стегно-надколінковий суглоб — articulátio femoropatelláris (див. рис.

2.34—2.38) — утворений блоком стегнової кістки, що знаходиться на диста-

льному її епіфізі, і надколінком. Це санний суглоб. Капсула суглоба являє

собою надколінкову сумку, якщо надколінок розглядати як сезамоподібну

кістку чотириголового м’яза стегна, але функціонально її вважають капсу-

лою колінного суглоба. Вона межує з сумкою стегно-гомілкового суглоба і

сполучається з нею. Зв’язки надколінка — латеральна і медіальна стегно-

надколінкові зв’язки — ligaméntum femoropatelláre laterále et mediále (див.

рис. 2.34,

; рис. 2.36,

; рис. 2.38,

) — щільно прилягають до капсули суг-

лоба. У м’ясоїдних виражені нечітко. Латеральна зв’язка починається на ла-

теральному зв’язковому горбку стегнової кістки і спрямовується до латераль-

ного кута надколінка. Медіальна починається спереду і вище від медіально-

го зв’язкового горбка стегнової кістки і тягнеться до хрящового відростка

надколінка, значно слабкіша від попередньої.

Чотириголовий м’яз стегна закінчу-

ється у

хижаків, свиней

дрібних жуй-

них

кінцевим сухожилком на горбистості

великогомілкової кістки. У цьому сухо-

жилку розміщений надколінок. У

вели-

ких жуйних

коней

цей кінцевий сухо-

жилок має ще дві зв’язки підкріплення

фасції — ліву й праву. Отже, у названих

видів тварин є три зв’язки ligaménta pa-

télle.

Латеральна надколінкова зв’язка —

ligaméntum patélle laterále (див. рис.

2.34,

; рис. 2.36,

; рис. 2.38,

) — по-

чинається на латеральному куті надко-

лінка і закінчується проксимально на

горбистості великогомілкової кістки.

Проміжна надколінкова зв’язка — li-

gaméntum patélle intermédium (див. рис.

2.34,

; рис. 2.38,

) — починається на

дистальному куті надколінка і закінчу-

ється медіально від попередньої зв’язки

на горбистості великогомілкової кістки.

Медіальна надколінкова зв’язка —

ligaméntum patélle mediále (див. рис.

2.36,

; рис. 2.38,

) — починається на

медіальному куті надколінка або хря-

щовому відростку і закінчується на гор-

бистості великогомілкової кістки медіа-

льно від проміжної зв’язки.

Між цими зв’язками і капсулою стег-

но-надколінкового суглоба розміщена

Рис. 2.38. Колінний суглоб коня спереду:

— os fémoris;

— patélla;

— lig. femo-

ropatelláre laterále;

— lig. patélle laterále;

—

lig. patélle intermédium;

— meníscus laterális;

— lig. collaterále laterále;

—fíbula;

— fibro-

cartilágo parapatelláris;

— lig. patélle mediále;

— tubérculum tróchleae óssis fémoris;

—

lig. collaterále mediále;

— meníscus mediális;

—

tíbia

117

СИНДЕСМОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО З’ЄДНАННЯ КІСТОК

жирова подушка — córpus adipósum infrapatelláre, яка повністю охоплює

проміжну зв’язку. У коней під початком і закінченням цієї зв’язки є бурси —

búrsa infrapatelláris proximális et distális.

Велико-малогомілковий суглоб — articulátio tibiofibuláris proximális —

утворений голівкою малогомілкової кістки і суглобовою поверхнею латера-

льного виростка великогомілкової кістки. Є у свійських тварин, крім жуй-

них, в яких голівка малогомілкової кістки зрослась із латеральним вирост-

ком великомілкової кістки. Суглоб тугий. Має капсулу суглоба і краніальну

та каудальну зв’язки голівки малогомілкової кістки — ligaméntum cápitis

fíbulae craniále et caudále.

Велико-малогомілковий дистальний суглоб — articulátio tibiofibuláris

distálіs — є в усіх свійських тварин, крім коней, в яких дистальний кінець

кісток гомілки зростається, утворюючи латеральну щиколотку. Суглоб ту-

гий. Капсула суглоба являє собою розширення капсули заплесно-

гомілкового суглоба. Суглоб має краніальну й каудальну міжгомілкові

зв’язки — ligaméntum tibiofibuláre craniále et caudále.

Заплесновий суглоб — articulátio társi (рис. 2.39, 2.40) — складний, одно-

вісний, утворений дистальними епіфізами кісток гомілки, кістками заплес-

на і проксимальними епіфізами кісток плесна. У цьому суглобі розрізняють

капсулу суглоба — cápsula articuláris, фіброзний листок якої починається на

кістках гомілки і закінчується на кістках плесна, а синовіальний листок по-

діляється на камери, що відповідають таким суглобам:

надп’ятково-гомілковому — articulátio talocrurális — між дистальним

епіфізом кісток гомілки і надп’ятковою кісткою;

міжзаплесновим суглобам —

articulátiones intertárseae — між ря-

дами кісток заплесна, серед яких, у

свою чергу, розрізняють:

Рис. 2.39. Заплесновий суглоб коня (медіа-

льна поверхня):

— tíbia;

— calcáneus;

— Mt 2;

— Mt 3;

—

tálus;

— кінцеві ніжки lig. collaterále mediále

bréve;

— lig. plantáre lóngum;

— lig. collaterále

mediále lóngum;

— lig. társi dorsále

Рис. 2.40. Заплесновий суглоб коня (латера-

льна поверхня):

— tíbia;

— Mt 3;

— Mt 4;

— calcáneus;

—

Tc;

— lig. plantáre bréve;

— кінцеві ніжки lig.

collaterále laterále bréve;

— lig. collaterále laterále

lóngum;

— lig. collaterále laterále bréve;

— lig.

társi dorsále;

— lig. plantáre lóngum

119

 #   ’

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ

ПРО М’ЯЗИ



АГАЛЬНА

ХАРАКТЕРИСТИКА

’

ЯЗІВ



АСЦІЇ



КІРНІ М

’

ЯЗИ



М’

ЯЗИ ГОЛОВИ



М’

ЯЗИ ШИЇ

ТУЛУБА Й ХВОСТА



М’

ЯЗИ ГРУДНИХ

КІНЦІВОК



М’

ЯЗИ ТАЗОВИХ

КІНЦІВОК

’язи є активною частиною апарату руху,

одним із показників екстер’єру тварини

і найвагомішою в кількісному та якіс-

ному відношення складовою часткою

м’яса. Так, у великої рогатої худоби за-

лежно від породи й вгодованості вихід м’яса в за-

бійній масі становить 42,3–58,1 %. Частка м’язів у

м’ясі становить 68,7–72,2 %.

М’язова система складається з окремих м’язів

(грец. mys — миша; лат. músculus — зовнішньо

схожий з мишею) та їх допоміжних пристосувань.

Основними властивостями м’яза — м’язової кліти-

ни або м’язового волокна — є збудливість, скоро-

тливість, еластичність. У стані спокою м’яз не роз-

слаблюється до утворення складок, а перебуває в

дещо напруженому стані, як ледь натягнута гума.

Такий стан м’яза

що забезпечує негайну реакцію в

разі його збудження без попередньої затрати енер-

гії на приведення в стан певного напруження, на-

зивають

тонусом

М’язова система тісно пов’язана з усіма систе-

мами організму. Всі необхідні для функції м’язової

системи поживні речовини надходять у неї, а про-

дукти життєдіяльності виділяються з неї по судин-

ній системі (артеріях, венах та лімфатичних суди-

нах). Недостатність живлення того чи іншого м’яза

або цілої групи м’язів призводить до послаблення

їх роботоздатності, зменшення об’єму — атрофії, а

порушення зв’язку з центральною нервовою систе-

мою — до припинення їх діяльності — паралічу чи

парезу.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА М

’

ЯЗІВ



БУДОВА М

’

ЯЗА ЯК ОРГАНА

Як і будь-який орган, м’яз — músculus — має

сполучнотканинний остов і основні функціональні

елементи, якими є волокна скелетної м’язової тка-

нини (див. «М’язова тканина»). Сполучнотканин-

ний остов має спільні риси будови з таким компакт-

них органів.

Розділ