Рудик С.К., Павловський Ю.О., Криштофорова Б.В. та ін. Анатомія свійських тварин

Подождите немного. Документ загружается.

100

Розділ 2

Покривна перетинка — membrána tectória, натягнена між дугами хребців,

підсилює дорсально капсулу суглоба.



’

ЄДНАННЯ ХРЕБЦІВ

Хребці, за винятком перших двох шийних, з’єднуються між собою безпе-

рервно (зв’язки і хрящі) і переривчасто (суглоби; рис. 2.13). Між тілами двох

суміжних хребців знаходиться міжхребцевий диск — díscus intervertebrális

Він складається з центральної частини — пульпозного ядра — núcleus

pulpósus

′, що являє собою залишок спинної струни — chórda dorsális — і

надає хребту пружності й еластичності, та периферичного кільця з волокни-

стого хряща — ánulus fibrósus

′′, волокна якого, перехрещуючись, забезпе-

чують міцність з’єднання і обмежують обертання хребців один відносного

одного.

Товщина міжхребцевих дисків найбільша у хвостовому відділі, менша —

в шийному і поперековому і найменша — в грудному.

Хребці з’єднуються зв’язками, серед яких розрізняють довгі й короткі.

До довгих зв’язок належать: 1) поздовжня дорсальна зв’язка — ligaméntum

longitudinále dorsále

, що починається від дорсальної поверхні зуба осьового

хребця і простягається в хребетному каналі до крижової кістки, зростаючись

з її ендостом. По своєму ходу вона прикріплюється до всіх міжхребцевих

дисків і до кожного хребця; 2) вентральна поздовжня зв’язка — ligaméntum

longitudinále ventrále

, що починається на вентральній поверхні

тіл останніх грудних хребців, 8-го чи 9-го, зростається з їх періостом та

Рис. 2.13. З’єднання хребців:

Сегменти хребців (

— розпил в медіанній площині;

— вигляд знизу — сполучення останнього попере-

кового і першого крижового хребців):

— ligg. interspinália;

— ligg. fláva;

— lig. longitudinále dorsále;

— lig. longitudinále ventrále;

— díscus intervertebrális;

′ — núcleus pulpósus;

′′ — ánulus fibrósus;

— lig.

supraspinále;

— proc. spinósus;

— árcus vértebrae;

— córpus vértebrae;

LVII

— 7-й поперековий хребець;

— 1-й крижовий хребець

101

СИНДЕСМОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО З’ЄДНАННЯ КІСТОК

міжхребцевими дисками і розходиться в періост вентральної поверхні кри-

жової кістки; 3) надостиста зв’язка — ligaméntum supraspinále

, що з’єднує

вершини остистих відростків грудних, поперекових і крижових хребців. На

шиї вона переходить у канатик каркової зв’язки; 4) каркова зв’язка —

ligaméntum núchae (рис. 2.14), яка у жуйних складається з канатика карко-

вої зв’язки —funículus núchae

— і пластинки каркової зв’язки — lámina

núchae

жуйних

канатик каркової зв’язки починається парними округлими тя-

жами від горбистості потиличної кістки, які спрямовуються до остистого від-

ростка 2-го грудного хребця, поступово розширюючись, і утворюють у ділян-

ці холки разом з надостистою зв’язкою капюшон.

Рис. 2.14. Каркова зв’язка:

— собаки;

— свійського бика;

— коня;

— funículus núchae;

— lámina núchae;

— búrsa

subligamentósa supraspinális;

— búrsa subligamentósa nuchális caudális;

— búrsa subligamentósa nuchális

craniális;

— lig. supraspinále; th1 — 1-й грудний хребець

102

Розділ 2

Пластинка каркової зв’язки починається від остистих відростків 2–7-го

шийних хребців і закінчується на канатику каркової зв’язки. Пластинка

спочатку парна, а в каудальному напрямі непарна.

коней,

як і у жуйних, канатик зв’язки парний і закінчується на остис-

тому відростку 3-го (4-го) грудного хребця. Між канатиком і атлантом є під-

сухожилкова слизова сумка — búrsa subligamentó sa craniális

, між канати-

ком і осьовим хребцем — búrsa sublіgamentósa caudális

5 —

і між канатиком

та остистими відростками 2–3-го грудних хребців — búrsa subligamentósa

supraspinális

свиней

каркової зв’язки немає.

м’ясоїдних

є лише парний канатик зв’язки, який починається на осьо-

вому хребці і закінчується на остистому відростку першого грудного хребця,

продовжуючись каудально в надостисту зв’язку.

Міжсегментні зв’язки (див. рис. 2.13). До них належать: жовті зв’язки —

ligaménta fláva

— еластичні пластинки, що сполучають дуги суміжних хре-

бців, прикриваючи міжхребцеві отвори; міжостисті зв’язки — ligaménta

interspinália

— сполучнотканинні волокна, що з’єднують остисті відростки

хребців між собою; міжпоперечні зв’язки — ligaménta intertransversária —

з’єднують поперечні відростки поперекових хребців.

Між суглобовими відростками двох суміжних хребців знаходяться дугові

відросткові з’єднання — junctúrae zygapophysiáles. Їх плоскі суглобові повер-

хні каудально зменшуються, зменшується також рухливість у цих з’єднан-

нях в каудальному напрямі, обмежених натягненою капсулою, що щільно

прилягає до з’єднаних між собою відростків.

коней,

крім того, є суглоби між поперечними відростками останніх двох

поперекових хребців — articulatiónes intertransversárii lumbáles, а також між

поперечним відростком останнього поперекового хребця та крилами крижо-

вої кістки — articulátio intertransversária lumbosacrális.



’

ЄДНАННЯ РЕБЕР

Ребра з’єднуються з хребцями, з грудниною і одне з одним.

Реберно-хребцеві суглоби — articulatiónes costovertebráles (рис. 2.15,

2.16) — це комбінація суглобів, що забезпечують чітко визначені і взаємоза-

лежні рухи грудної клітки.

Суглоб голівки ребра

— articulátio cápitis cóstae — складний, утворений

голівкою ребра і двома суміжними грудними хребцями, краніальна й кау-

дальна реберні ямки яких утворюють ямку суглоба. Порожнина суглоба по-

діляється на краніальний і каудальний відділи. Між ними проходить внут-

рішньосуглобова зв’язка голівки ребра — ligaméntum cápitis cóstae intra-

articuláre, яка починається в жолобі чи на гребені голівки ребра і закінчу-

ється трьома гілками. Довга гілка — ligaméntum intercapitále (див. рис. 2.15,

) — проходить над міжхребцевим диском і закінчується на голівці ребра

протилежного боку, прикрита дорсальною поздовжньою зв’язкою — ligamén-

tum longitudinále dorsále. Дві інші гілки закінчуються на суміжних хребцях.

Радіальна зв’язка голівки ребра — ligaméntum cápitis cóstae radiátum (див.

рис. 2.15,

) — має дві гілки. Краніальна починається на тілі хребця, розмі-

щеного попереду, каудальна — на тілі хребця, розміщеного позаду, і закін-

чуються обидві, зростаючись з вентральною стінкою капсули суглоба, на су-

глобовому краї голівки ребра.

103

СИНДЕСМОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО З’ЄДНАННЯ КІСТОК

Реберно-поперечні суглоби — articulatiónes costotransversáriae (див. рис.

2.16), утворені горбками ребер і поперечними відростками грудних хребців,

плоскі, ковзаючі суглоби, мають капсулу суглоба і реберно-поперечну

зв’язку — ligaméntum costotransversárium, яка починається на шийці ребра і

закінчується на поперечному відростку. Останнє ребро з першим попереко-

вим хребцем з’єднується попереково-реберною зв’язкою — ligaméntum lum-

bocostále.



’

ЄДНАННЯ КІСТКОВИХ РЕБЕР

З РЕБЕРНИМИ ХРЯЩАМИ

жуйних

з 2-го по 10-те кісткові ребра з’єднуються з реберними хрящами

тугими суглобами — articulatiónes costochondráles, у свиней — з 2-го по 5-те,

а у

коней

м’ясоїдних

і решта ребер у

жуйних і свиней з’єднуються симфізами —

junctúrae costocartilagíneae.

Ребра між собою з’єднані фасціями та

м’язами.



’

ЄДНАННЯ ГРУДНИНИ

Сегменти груднини з’єднуються між собою за допомогою хряща (син-

хондрозами): між ручкою груднини й тілом — synchondrósis manubrio-

sternális, між стернебрами тіла — synchondróses intersternebráles, між тілом

і мечоподібним відростком чи хрящем — synchondrósis xiphosternális.

У жуйних і свиней між ручкою і тілом знаходиться синовіальне з’єднання —

articulátio synoviális manubriosternális. По дорсальній поверхні груднини

проходить зв’язка — ligaméntum stérni, яка починається позаду першої пари

реберних хрящів і тягнеться до мечоподібного хряща. У коней ця зв’язка має

три ніжки, дві з них тягнуться до реберних хрящів останньої пари справж-

Рис. 2.15. Зв’язки ребер (вигляд спе-

реду):

— cápsula art. costotransversáriae;

— lig.

costotransversárium;

— lig. cápitis cóstae

radiátum;

— lig. intercapitále;

— cápsula

art. cápitis cóstae;

— ánulus fibrósus;

′ —

núcleus pulpósus

Рис. 2.16. Зв’язки ребер (вигляд знизу):

— lig. costotransversárium;

— lig. cápitis cóstae radiá-

tum;

— cartilágo intervertebrális;

— cápsula articuláris

art. cápitis cóstae;

— cápsula art. costotransversáriae;

— lig. longitudinále ventrále

104

Розділ 2

ніх ребер, а третя — до мечоподібного хряща. У жуйних і свиней є ще зв’язка

на вентральній поверхні кістки — membrána stérni.



’

ЄДНАННЯ КІСТОК ГРУДНОЇ КІНЦІВКИ



’

ЄДНАННЯ ГРУДНОЇ КІНЦІВКИ З ТУЛУБОМ

Грудна кінцівка приєднується до тулуба за допомогою сполучної тканини

і м’язів — сполучнотканинно-м’язове з’єднання — синсаркоз. У ньому розріз-

няють остисто-ребернопоперечну фасцію і м’язи поясу грудної кінцівки.

Лопатка обертається на грудній стінці як ексцентрично рухома полірова-

на шайба, точка обертання якої знаходиться на середині лінії прикріплення

лопаткового хряща.

Плечовий суглоб — articulátio húmeri (рис. 2.17, 2.18) — у свійських тва-

рин за формою кулястий, багатовісний, конгруентний, простий. Має сугло-

бову капсулу і дзьобо-плечову зв’язку — ligaméntum coracobrachiále. Бічних

зв’язок немає, їх функцію виконують кінцеві сухожилки м’язів плечового су-

глоба — músculus infraspinátus (див. рис. 2.18,

) і частково músculus

subscapuláris (див. рис. 2.18,

) з медіальної поверхні. У зв’язку з цим у пле-

човому суглобі виражені лише згинання й розгинання, і тільки у м’ясоїдних

можливі бічні рухи. Медіальна стінка капсули суглоба зростається у

свині

собаки

з сухожилком підлопаткового м’яза так, що останній розміщується в

порожнині суглоба. Сухожилок двоголового м’яза плеча у свиней, собак і

дрібних жуйних занурюється ще глибше в синовію, має брижу і сухожилкову

піхву. У

жуйних

коней

, навпаки,

сухожилок двоголового м’яза прохо-

дить зовні від капсули суглоба і між

ними лежить міжгорбова сумка —

búrsa intertuberculáris.

Рис. 2.17. Лівий плечовий суглоб коня

зовні:

— cápsula articuláris;

— ángulus ventrális

scápulae;

— epíphysis proximális húmeri

Рис. 2.18. Лівий плечовий суглоб собаки.

Суглобова капсула розкрита:

— поверхня розрізу cápsula articuláris;

— lig.

glenohumerále;

— початковий сухожилок m.

bíceps bráchii;

′ — m. bíceps bráchii;

— кінце-

вий сухожилок m. subscapuláris;

— кінцевий

сухожилок m. infraspinátus;

— його слизова

сумка розкрита;

— scápula;

— húmerus

105

СИНДЕСМОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО З’ЄДНАННЯ КІСТОК

Ліктьовий суглоб — articulátio cubíti (рис. 2.19, 2.20) — утворений блоком

плечової кістки з одного боку і проксимальним суглобовим кінцем промене-

вої (articulátio humeroradiális) і ліктьової (articulátio humeroulnáris) кісток з

другого, становлячи таким чином складний блокоподібний суглоб.

жуйних

коней

собак

він називається защіпковим. Анатомічна будова

(наявність гребенів і жолобів) не допускає в цьому суглобі ніяких бічних ру-

хів. Капсула суглоба відносно щільна і на згинальній поверхні підсилюється

волокнами, що проходять косо. В суглобі розрізняють зв’язки.

Бічна латеральна — ligaméntum collaterále laterále (див. рис. 2.19,

) —

коротка, починається на зв’язкових горбку і ямці плечової кістки і тягнеться

до зв’язкового горбка променевої кістки. У

коней

ця зв’язка має одну ніжку,

в інших свійських тварин — дві: краніальну й каудальну. Краніальна тяг-

неться до променевої, каудальна — до ліктьової кісток.

Бічна медіальна — ligaméntum collaterále mediále — є довга і коротка.

Довга — тонка, має дві ніжки. Вона починається на зв’язкових горбку та

ямці плечової кістки і закінчується неоднаково у різних тварин. У жуйних і

коней коротка задня ніжка є власне зв’язкою, тоді як довга ніжка являє со-

бою залишок круглого пронатора. Довгу передню ніжку називають ligamén-

tum collaterá;e mediále (lóngum) (див. рис. 2.20,

), коротку — ligaméntum

collaterále mediále (bréve) (див. рис. 2.20,

). У

свиней

собак

зв’язка також

Рис. 2.19. Лівий ліктьовий суглоб коня зов-

ні:

— húmerus;

— úlna;

— lig. collaterále laterále;

— lig. radioulnáre laterále;

— rádius;

—

spátium interósseum antebráchii

Рис. 2.20. Лівий ліктьовий суглоб коня (ме-

діальна поверхня):

— húmerus;

— úlna;

— lig. radioulnáre

mediále;

— rádius;

— lig. collaterále mediále

(bréve);

— lig. collaterále mediále (lóngum) (руди-

ментарний m. pronátor téres)

106

Розділ 2

розділяється, хоча у цих тварин виражений круглий пронатор. У собак має

місце ще й еластична ліктьова зв’язка, що тягнеться від ліктьового відростка

до ліктьової ямки. У

жуйних

коней

на блоці плечової кістки знаходяться

одна чи кілька ямок, не вкритих хрящем. Це синовіальні ямки — fóssae

synoviáles.



’

ЄДНАННЯ ПРОМЕНЕВОЇ Й ЛІКТЬОВОЇ КІСТОК

У свійських тварин променева й ліктьова кістки з’єднуються неоднаково.

Вони формують два обертових суглоби — articulátio radioulnáris proximális і

articulátio radioulnáris distális.

Articulátio radioulnáris proximális утворений суглобовою окружністю про-

меневої кістки і променевою вирізкою ліктьової кістки

Articulátio radioulnáris distális утворений вкритою хрящем суглобовою

окружністю ліктьової кістки з такою ж вкритою хрящем ліктьовою вирізкою

променевої кістки.

жуйний

коней

дистального суглоба немає, оскільки тут обидві кістки

передпліччя з’єднуються синостозом. Проксимальний суглоб у цих видів

тварин є, але без власної відокремленої капсули, тому обертальні рухи в

ньому неможливі. Очевидно, цей суглоб у деяких видів тварин призначений

для пружної деформації.

свиней

обидва суглоби є амфіартрозами (тугими суглобами).

собак

у цих суглобах виражені пронація і супінація. Обидва суглоби

мають щільно натягнуту суглобову капсулу. Від променевої до ліктьової кіс-

тки тягнуться зв’язки — ligaméntum radioulnáre laterále і mediále. Виразної

поперечної зв’язки — ligaméntum transvérsum — у м’ясоїдних немає, однак у

них є кільцева променева зв’язка — ligaméntum anuláre rádii, яка проходить

від ліктьової кістки, перехрещуючи бічну зв’язку ліктьового суглоба, і закрі-

плюється знову на ліктьовій кістці, охоплюючи у вигляді пояса голівку про-

меневої кістки. Міжкісткова мембрана передпліччя — membrána interóssea

antebráchii — закриває міжкістковий проміжок передпліччя, у жуйних і ко-

ней вона з віком костеніє.

Зап’ястковий суглоб — articulátio cárpi (рис. 2.21—2.24) — складний, од-

новісний, утворений дистальним епіфізом кісток передпліччя, двома рядами

кісток зап’ястка і проксимальним епіфізом кісток п’ястка. Суглоб поділяєть-

ся на передплічно-зап’ястковий суглоб — articulátio antebrachiocárpea (див.

рис. 2.21,

) — між передпліччям і верхнім рядом кісток зап’ястка; між-

зап’ясткові суглоби — articulátio intercárpeae

— між обома рядами кісток

зап’ястка і зап’ястково-п’ясткові суглоби — articulatiónes carpometacárpeae

— між нижнім рядом кісток зап’ястка і проксимальним епіфізом кісток

п’ястка. Слід також назвати суглоби між окремими кістками рядів за-

п’ястка — articulatiónes intercárpeae. Розрізняють також суглоб додаткової

кістки — articulátio óssis cárpi accessórii.

Три перших суглоби — складні, недовершені, блокоподібні, з різним сту-

пенем рухливості. Передплічно-зап’ястковий суглоб найрухливіший. У між-

зап’ясткових суглобах рухливість також добре виражена, але меншою мірою,

ніж у попередньому. Зап’ястково-п’ясткові суглоби тугі, у них відмічають

лише рухи зміщення, що забезпечують, як і в міжзап’ясткових суглобах,

пружність. Суглоби одновісні, допускаються рухи згинання й розгинання,

які найбільше виражені в передплічно-зап’ястковому суглобі. При максима-

107

СИНДЕСМОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО З’ЄДНАННЯ КІСТОК

льному розгинанні суглоба передпліччя з п’ястком утворюють пряму лінію.

У зігнутому стані в суглобі можливі незначні обертальні й бічні рухи. Така

будова суглоба зумовлює розподіл його зв’язок. Одні з них тягнуться через

усі відділи складного суглоба і являють собою групу спільних довгих зв’язок,

інші з’єднують окремі кістки в ряду або між сусідніми рядами кісток, їх від-

носять до коротких зв’язок.

Спільні зв’язки. Капсула суглоба

— cápsula articuláris — охоплює своїм

волокнистим шаром весь складний суглоб, закріплюючись вздовж суглобо-

вого краю кісток передпліччя, фіксується до кожного ряду кісток зап’ястка і

закінчується вздовж суглобового краю кісток п’ястка. Волокниста оболонка

дещо потовщена на спинковій поверхні, а особливо товста на пальмарній.

Синовіальний шар капсули суглоба утворює три синовіальні сумки. Прок-

симальна сумка охоплює передплічно-зап’ястковий суглоб, не натягнена,

сприяє рухам. Середня сумка охоплює міжзап’ясткові суглоби, також лежить

вільно, але менша за попередню, обмежує рухи. Дистальна сумка охоплює

зап’ястково-п’ясткові суглоби, туго натягнена, перешкоджає рухам.

Колатеральна латеральна зв’язка зап

’

ястка

— ligaméntum collaterále cár-

pi laterále (див. рис. 2.21,

; рис. 2.23,

) — починається на шилоподібному

латеральному відростку і закінчується на основі латеральної грифельної кі-

стки. З’єднується з ліктьовою кісткою зап’ястка і зап’ястковою IV кісткою.

Колатеральна медіальна зв’язка зап

’

ястка

— ligaméntum collaterále cárpi

mediále (див. рис. 2.21,

) — починається на медіальному шилоподібному

відростку і закінчується на основі медіальної грифельної кістки.

Рис. 2.21. Зап’ястковий суглоб коня з латера-

льної поверхні:

— rádius;

— Mc 3;

— art. antebrachiocárpea;

—

art. intercárpea;

— art. carpometacárpea;

— ligg.

intercárpea interóssea;

— lig. carpometacárpeum

dorsále;

— lig. colaterále cárpi laterále;

— lig. acces-

sorioulnáre;

— lig. accessorioquartále;

— lig.

аccessoriometacárpeum

Рис. 2.22. Лівий зап’ястковий суглоб

коня з медіальної поверхні:

— rádius;

— Mc 3;

— lig. accessorioulnáre;

— lig. accessoriometacárpeum;

— lig. collate-

rále cárpi mediále

108

Розділ 2

Радіальна зв’язка зап

’

ястка

— ligaméntum cárpi radiátum (див. рис. 2.24,

) — підсилює волокнистий шар капсули суглоба на згинальній поверхні.

Тримач згиначів

не є зв’язкою. Починається на медіальному краї капсули

суглоба, тягнеться до додаткової кістки зап’ястка і прикріплюється до її па-

льмарного краю. Так виникає в ділянці зап’ястка на пальмарній поверхні

канал зап’ястка — canális cárpi. У цьому каналі проходять сухожилки, суди-

ни, нерви.

Короткі зв’язки.

Розрізняють поздовжні і поперечні короткі зв’язки. По-

здовжні короткі зв’язки перекидаються лише через одну суглобову щілину.

До них відносять променезап’ясткову спинкову і пальмарну — ligaméntum

ulnocárpeum dorsále et palmáre — та радіальну — ligaméntum cárpi radiá-

tum — зв’язки, що з’єднують задньомедіальний край променевої кістки

зап’ястка із зап’ястковими ІІ і ІІІ кістками. Ці зв’язки названі відповідно до

кісток, які вони з’єднують.

Поперечні короткі зв’язки: міжкісткові міжзап’ясткові зв’язки — ligamén-

ta intercárpea interóssea (див. рис. 2.21,

), міжзап’ясткові спинкові і пальмар-

ні — ligaménta intercárpea dorsália et palmária (див. рис. 2.23,

), зап’ястково-

п’ясткові спинкові і пальмарні — ligaménta carpometacárpea dorsália et

palmária (див. рис. 2.23,

У суглобі додаткової кістки зап’ястка крім капсули суглоба розрізняють

зв’язку додаткової кістки зап’ястка з ліктьовою кісткою — ligaméntum acce-

ssоrioulnáre (див. рис. 2.21,

), з ліктьовою кісткою зап’ястка — ligaméntum

accessоriocarpoulnáre, з IV зап’ястковою кісткою — ligaméntum accessorio-

quartále

10 —

і з п’ястковою кісткою — ligaméntum accessoriometacárpeum

Рис. 2.23. Зап’ястковий суглоб коня спереду:

— rádius;

— Mc3;

— lig. collaterále cárpi

mediále;

— ligg. carpometacárpea dorsália;

—

ligg. intercárpea dorsália;

— lig. collaterále cárpi

laterále

Рис. 2.24. Сагітальний розпил зігнутого

зап’ястка коня (порожнини суглобів темні):

— шкіра;

— дистальний епіфіз променевої кіст-

ки;

— порожнина art. antebrachiocárpea;

— сухо-

жилки розгиначів і сполучна тканина;

— жирова

тканина;

— Сі;

— синовіальна перетинка капсу-

ли суглоба;

— порожнина art. intercárpea;

— С

;

— порожнина art. carpometacárpea;

— прокси-

мальний епіфіз Мс3;

— сухожилки згиначів і

сполучна тканина;

— lig. cárpi radiátum

109

СИНДЕСМОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО З’ЄДНАННЯ КІСТОК



МІЖП

’

ЯСТКОВІ СУГЛОБИ

У свиней і м’ясоїдних кістки п’ястка з’єднуються між собою відносно ру-

хомо так, що їхні проксимальні епіфізи утворюють маленькі міжп’ясткові

суглоби — articulatiónes intermetacárpeae, які знаходяться всередині капсу-

ли зап’ястково-п’ясткового суглоба. Крім капсули, п’ясткові кістки з’єдну-

ються міжп’ястковими спинковими і пальмарними зв’язками — ligaménta

intermetacárpea dorsália et palmária.

Суглоби пальців — articulatiónes digitórum (рис. 2.25—2.28).

Суглоб проксимальної фаланги

пальця, п’ястково-фаланговий, або

путовий, суглоб — articulátio meta-

carpophalángea, art. compedális —

утворений дистальним епіфізом

п’ясткової кістки, основою першої

Рис. 2.25. Зв’язки латерального пальця лівої

грудної кінцівки свійського бика (суглобова

капсула видалена, вигляд збоку):

— Мс

;

— путова кістка;

В —

вінцева кістка;

—

ратична кістка;

— бічна ніжка поверхневого

згинача пальців;

— m. interósseus médius;

′,

′′ — його глибока і поверхнева гілки;

— os se-

samoídeum proximále;

— кінцевий сухожилок m.

exténsor digitórum commúnis з розкритою сухожил-

ковою піхвою;

— lig. collaterále laterále путового

суглоба;

— lig. sesamoídeum collaterále;

— lig.

sesamoídeum oblíquum;

— ligg. palmária;

— lig. collaterále laterále вінцевого суглоба;

—

lig. palmáre путового суглоба;

— lig. collaterále

ратичного суглоба;

— lig. dorsále;

— ligg.

sesamoídea collaterália;

— lig. sesamoídeum

distále abaxiále

Рис. 2.26. Зв’язки медіального пальця лівої

грудної кінцівки свійського бика (латераль-

ний палець, дистальні міжфалангові зв’язки і

капсула суглобів видалені):

— кістка п’ястка, поверхня її сагітального роз-

пилу;

— путова кістка;

— вінцева кістка;

—

ратична кістка:

1–3

— m. interósseus medíus;

—

його середня пластинка з

′,

′′ — її бічною і між-

пальцевою ніжками;

′′′ — судинний жолоб і ямка;

′ — глибока і поверхнева гілки його поверхне-

вого тяжа;

— медіальна ніжка його сполучної

пластинки до поверхневого згинача пальців;

′

— латеральний і медіальний кінцеві сухожилки

загального розгинача пальців;

— lig. collaterále

axiále путового суглоба;

— lig. intersesamoí deum

interdigitále;

— lig. intersesamoídeum proximále;

— lig. collaterále axiále вінцевого суглоба;

— осьо-

ва;

— пальмарна;

— неосьова lig. palmáre

вінцевого суглоба;

— lig. collaterále axiále рати-

чного суглоба;

— осьова загальна для вінцевого

і ратичного суглобів зв’язка;

— lig. dorsále;

— ligg. sesamoídea collaterália;

— lig.

sesamoídeum distále axiále;

— залишок глибоко-

го згинача пальців