Рогов Г.К., Воробйова І.А. Фінанси підприємств

Подождите немного. Документ загружается.

де р. 100 ф. 1 – виробничі запаси; р. 110 ф. 1 – тварини на вирощу-

ванні; р. 120 ф. 1 – незавершене виробництво; р. 130 ф. 1 – готова

продукція; р. 140 ф. 1 – товари; р. 150 ф. 1 – векселі одержані.

За формулою (1) можна не тільки визначити коефіцієнт обо-

ротності запасів, але й отримати дані про середню норму запасу в

днях. Наприклад, якщо коефіцієнт оборотності запасів за рік ста-

новить 4, то це означає, що підприємство для забезпечення своєї

діяльності тримає запаси на три місяці наперед (12:4 = 3) і запаси

протягом року поповнювалися чотири рази.

Цей показник буде ще точнішим, якщо до розрахунку брати не

всю собівартість, яка входить до придбаної (а не доданої) вартості,

тобто тільки матеріальні витрати (р. 230 ф. 2) і витрати на відря-

дження, оплату послуг сторонніх організацій (ст. "Інші операційні

витрати": р. 270 ф. 2). У такому разі формула (1) виглядатиме так:

ф.1) ..150).(р.р.(100 залишок Середній

2 ф. 270 р. 2 ф. 230 р. +

При поглибленому аналізі коефіцієнт оборотності можна ви-

значити, застосовуючи будь-яку окрему статтю: запасів, товарів,

готової продукції тощо. Для цього необхідно передусім визначити

питому вагу витрат цих запасів у загальній величині собівартості

продукції, реалізованої протягом року. Одержану таким чином ве-

личину слід порівняти із середньою величиною відповідних залишків.

Чим вища оборотність запасів, тим менше робочого капіталу відво-

лікається на їх закупівлю, тобто, якщо порівняно з попереднім пе-

ріодом обороти прискорюються, це добрий знак для підприємства.

За допомогою регулярного проведення аналізу оборотності

активів можна знайти можливість знизити величину оборотного

капіталу і внаслідок ліквідації його надлишку отримувати значно

більше прибутку на кожну гривню, вкладену в запаси.

Функціонування оборотних коштів розпочинається з моменту

Коефіцієнт

оборотності

запасів

Матеріальні

витрати

Інші операційні

витрати

Середній залишок негрошових оборотних

активів (ТМЗ)

їх формування і розміщення. Залежно від розміщення оборотні кош-

ти мають різний рівень ліквідності, а отже й ризику використання

(рис. 6.2).

Рис. 6.2. Функціонування оборотних коштів

Ступінь ліквідності в цілому оборотних активів визначається

як відношення відповідної частки оборотних активів до коротко-

строкових зобов'язань.

Для визначення впливу розміщення оборотних коштів на фінан-

совий стан підприємства найчастіше в практиці застосовуються такі

Оборотні кошти

Високоліквідні

активи

Середньоліквідні

активи

Низьколіквідні

активи

Гроші

Цінні

папери

Товари від-

вантажені

Дебіторська

заборгованість

Матеріальні

оборотні засоби

У касі

На поточ-

ному ра-

хунку

На валют-

ному ра-

нк

Інші

З найменшим ризиком

вкладення

Виробничі

запаси

Готова

продукція

Витрати

майбутніх

періодів

Із середнім ризиком

вкладення

Із значним ризиком

вкладення

показники: коефіцієнт забезпечення власними коштами, коефіцієнт

покриття та коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Коефіцієнт забезпечення власними коштами k

з.к

характеризує

наявність власних оборотних коштів, необхідних для фінансової

стабільності підприємства, його незалежності від позикових коштів.

Він визначається як відношення різниці між обсягами власних та

прирівняних до них коштів (підсумок розд. I пасиву балансу) і

фактичною вартістю основних засобів та інших позаоборотних

активів (підсумок розд. I активу балансу) до фактичної вартості

наявних у підприємства оборотних коштів (підсумок розд. II акти-

ву балансу, р. 260):

A II Pозд.

Pозд.ІА ІПPозд.

ОК

ВК

з.к

−

∑

де ВК – власні кошти, грн; ∑ОК – загальна сума оборотних коштів,

грн.

Якщо значення коефіцієнта k

з.к

спадає нижче 0,1, підприємство

є неплатоспроможним.

Коефіцієнт покриття k

(поточний коефіцієнт ліквідності) ха-

рактеризує достатність оборотних коштів підприємства для пога-

шення його боргів протягом року і показує, скільки грошових оди-

ниць активів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових

зобов'язань. Він визначається як відношення всіх поточних активів

підприємства (підсумок розд. II активу балансу) до суми коротко-

строкових зобов'язань (підсумок розд. IV пасиву балансу):

П Розд.IV

A Розд.II

КЗ

ПА

∑

де ∑ПА – сума всіх поточних активів, грн; ∑КЗ – сума короткостро-

кових зобов'язань, грн.

Якщо значення коефіцієнта k

менше 1,0, то структура балан-

су вважається незадовільною, а підприємство – неплатоспромож-

ним. Найприйнятнішим вважається рівень k

у межах 2,0...2,5.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності k

абс.л

характеризує негай-

ну готовність підприємства погасити свою заборгованість і визна-

чається як відношення грошових коштів ГК та короткострокових

фінансових вкладень КВ підприємства (розд. III активу балансу)

до короткострокових зобов'язань:

П Розд.IV

А Розд.ІІІ

КЗ

КВ +ГК

абс.л

∑

Якщо значення коефіцієнта менше 0,2, то підприємство вва-

жається неплатоспроможним. Достатнім є значення k

абс.л

в межах

0,25...0,35.

Миттєвий коефіцієнт критичної оцінки (ліквідності) k

кр

харак-

теризує готовність підприємства виконати свої поточні зобов'язан-

ня, не покладаючись на продаж запасів. Визначається вирахуван-

ням суми товарно-матеріальних запасів від величини оборотного

капіталу (поточних активів) і діленням результату на суму коротко-

строкових зобов'язань:

язаннязобов' оковіКороткостр

ТЗМ активи Поточні

кр

−

6.2. Питання для самостійного вивчення

1. Нормування оборотних коштів для створення виробничих

запасів:

норматив на допоміжні матеріали;

норматив на паливо.

2. Нормування оборотних коштів у незавершеному виробництві.

3. Нормування оборотних коштів у витратах майбутніх періодів.

4. Нормування оборотних коштів для створення запасів готової

продукції.

5. Джерела формування оборотних коштів:

власні джерела;

залучення коштів інших суб'єктів господарювання.

6.3. Задачі для самостійного розв'язання

1. Визначити норми й нормативи оборотних активів за основни-

ми видами матеріалів та сукупний норматив на підставі даних,

наведених у таблиці.

Норми оборотних коштів, дні

Види

матері-

альних

цінно-

стей

Одноденні

витрати,

тис. грн

Поточний

запас

Страховий

запас

Транспортний

запас

Підготовчий

запас

Технологічний

запас

Усього

Норматив,

тис. грн

12,5

10,0

8,5

Усього

2. Середній річний залишок сировини і матеріалів за минулий

звітний рік – 1140 грн. Вартість витрат на сировину та матеріали за

звітний рік склала 11700 грн, а на наступний рік вона запланована

в розмірі 12600 грн. Визначити норму і норматив власних оборотних

активів підприємства за сировиною та основними матеріалами.

3. Визначити сукупний норматив власних оборотних активів

підприємства економічним методом.

Сукупний норматив власних оборотних активів на початок

планового року – 2295 тис. грн, у тому числі:

а) за оборотними активами, які змінюються при зміні обсягу

виробництва, – 1955 тис. грн;

б) за оборотними активами, які прямо пропорційно не зміню-

ються зі зміною обсягу виробництва, – 340 тис. грн.

У плановому році очікується приріст обсягів виробництва на

10 % за умови прискорення оборотності оборотних активів.

4. Фонд заробітної плати робітників на перший квартал плано-

вого року складає 230,4 тис. грн.

Визначити розмір мінімальної заборгованості підприємства із

заробітної плати з нарахуваннями, якщо кількість днів від початку

місяця до дня планової виплати дорівнює восьми.

5. Визначити суму вивільнених з обороту оборотних коштів

підприємства внаслідок скорочення часу їх оборотності.

Протягом кварталу (90 днів) обсяг реалізації товарної про-

дукції за планом складав 14400 грн, а фактично він склав 15000 грн.

Середні залишки нормованих оборотних коштів цього періоду зап-

лановані в розмірі 6400 грн, а фактично склали 6600 грн.

6. За даними задачі № 5 визначити коефіцієнт оборотності обо-

ротних коштів, коефіцієнт завантаження та коефіцієнт прибутковості

оборотних коштів підприємства. Розкрити економічну сутність одер-

жаних результатів та зробити висновки щодо ефективності викори-

стання оборотних коштів на підприємстві, якщо на кінець року от-

римано 832 тис. грн прибутку при запланованих 821 тис. грн.

7. За даними фінансової звітності підприємства (дод. 4, 5) ви-

значити:

1) наявність власних оборотних коштів підприємства;

2) коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів у майні

підприємства;

3) коефіцієнт забезпечення власними коштами;

4) коефіцієнт покриття;

5) коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Дайте економічну характеристику одержаних результатів.

8. Підприємство в звітному році реалізувало продукції на

9,3 млн грн за середньорічної вартості оборотних коштів –

4,1 млн грн. У плановому році реалізація збільшиться до 9,8 млн грн.

Скільки додатково оборотних коштів потребує підприємство, якщо

тривалість обороту оборотних коштів: а) не збільшиться; б) збіль-

шиться на чотири дні?

9. Добовий випуск незавершеної продукції на підприємстві скла-

дає 118 од., тривалість виробничого циклу – чотири доби, со-

бівартість незавершеного виробництва – 48 грн/од. Скільки оборот-

них коштів потрібно підприємству додатково, якщо внаслідок зрос-

тання трудомісткості продукції тривалість виробничого циклу

збільшиться на 10 %?

10. Квартальний фонд заробітної плати підприємства складає

270 тис. грн. Заробітна плата нараховується 15-го і 30-го числа кож-

ного місяця, а виплачується відповідно 20-го і 5-го числа. Визначити

мінімальну заборгованість підприємства із заробітної плати та обо-

в'язкових нарахувань на неї, тобто сталі пасиви підприємства.

6.4. Запитання і завдання для самоконтролю

1. Розкрийте сутність та склад оборотних коштів підприємства.

2. У чому полягає різниця між оборотними виробничими фондами та фон-

дами обігу?

3. Що включає організація оборотних коштів на підприємстві?

4. З яких частин складається постійна потреба в оборотних коштах

підприємства?

5. Які оборотні фонди належать до нормованих?

6. Які методи використовують визначення мінімально необхідного роз-

міру коштів у запасах?

7. З яких видів запасів складається загальна норма виробничих запасів?

8. У чому різниця між нормою і нормативом оборотних коштів?

9. Як визначити норматив оборотних коштів за методом прямого розра-

хунку: а) у виробничих запасах; б) у незавершеному виробництві; в) у витра-

тах майбутніх періодів; г) у готовій продукції?

10. В яких випадках доцільно використовувати аналітичний метод

визначення потреби в оборотних коштах?

11. За якими ознаками здійснюється розподіл нормативу оборотних коштів

на виробничий і невиробничий при використанні аналітичного методу?

12. Які показники використовують для визначення потреби в оборотних

коштах спрощеним методом?

13. Які джерела формування оборотних коштів можна віднести до влас-

них і прирівняних до них та залучених?

14. Яким чином визначається стан оборотних коштів?

15. За допомогою яких показників визначається ефективність викорис-

тання оборотних коштів на підприємстві?

16. Як розподіляються оборотні кошти за рівнем ліквідності?

17. Які показники можна вважати найприйнятнішими для визначення

впливу розміщення оборотних коштів на фінансовий стан підприємства?

Рекомендована література

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська забор-

гованість".

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання".

4. Постанова Кабінету Міністрів України та НБУ від 19.04.94 р. № 279

"Про нормативи запасів товарно-матеріальних цінностей державних

підприємств та організацій та джерела їх покриття".

5. Гребельный В.И. Финансы предприятий. – К.: Изд-во Европ. ун-та,

2000. – С. 49–56.

6. Фінанси підприємств: Підручник / Під ред. А.М. Поддєрьогіна. – 3-тє

вид. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 157–190.

7. Финансы предприятий / Под ред. В.В. Буряковского. – Днепропет-

ровск: Пороги, 1998. – С. 120–153.

Тема 7. КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ

7.1. Загальні теоретичні відомості

Виникнення й функціонування кредиту пов'язані з необхідні-

стю обслуговування руху капіталу, його залучення, акумуляції

та перерозподілу. Кредити надаються в грошовій та товарній фор-

мах. Розрізняють наступні види кредитів: банківський, комерцій-

ний, державний, лізинговий, іпотечний, бланковий, консорціумний,

споживчий.

Банківське кредитування підприємств. Банківський кредит – це

економічні відносини між кредитором і позичальником із приводу

надання банком коштів підприємству в тимчасове користування на

умовах забезпеченості, повернення, терміновості, платності та цільо-

вого характеру використання. Банківське кредитування здійснюється

на правових засадах, передбачених Законом України "Про банки та

банківську діяльність" від 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ та Положенням

НБУ "Про кредитування" (затверджено постановою правління НБУ

№ 246 від 28.09.95 р.).

За строками користування банківські кредити поділяються на

короткострокові (до одного року), середньострокові ( до трьох років)

та довгострокові (понад три роки).

За забезпеченням банківські кредити класифікуються наступ-

ним чином:

забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними

паперами);

гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи);

з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової

організації);

незабезпечені (бланкові).

Залежно від ступеня ризику розрізняють стандартні кредити

та кредити з підвищеним ризиком.

За методами надання банківські кредити поділяються на такі:

кредити в разовому порядку;

відповідно до відкритої кредитної лінії (кредитна лінія – це зго-

да банку-кредитора надати кредит у майбутньому в розмірах, які не

перевищують заздалегідь обумовлені розміри за певний відрізок

часу, без проведення додаткових спеціальних переговорів);

гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання, за по-

требою, із стягненням комісії за зобов'язання).

За ознакою строку погашення банківські кредити класифіку-

ються таким чином:

погашаються водночас;

у розстрочку;

погашаються достроково (за вимогою кредитора або за заявою

позичальника);

з регресією платежів;

після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу).

Сума кредиту визначається в залежності від його цільового

призначення. Розмір кредиту під понаднормативні запаси ТМЦ

визначається за формулою

ТМЦ

= М

+ М

+ ОП – Н

ТМЦ

де М

– вартість ТМЦ на складі за вирахуванням непотрібних

матеріальних цінностей; М

– вартість матеріалів у дорозі; ОП –

оформлені поставки; Н

ТМЦ

– норматив оборотних коштів щодо цих

запасів.

Розмір кредиту під понаднормативні залишки незавершеного

виробництва і готової продукції має покривати різницю між їхньою

фактичною наявністю та відповідним нормативом. Розмір креди-

ту під окремий розрахунковий документ визначається шляхом

зменшення вказаної в ньому суми на суму ПДВ, акцизу і планових

накопичень у складі ціни реалізації. Як правило, такий кредит

видається під декілька розрахункових документів, що виставлені

на інкасо на визначену дату.

Підставою для надання кредиту є кредитний договір, що укла-

дається в письмовій формі між кредитором і позичальником та

визначає їхні зобов'язання й відповідальність. Розмір відсоткових

ставок за кредитом та порядок їхньої сплати залежать від кредит-

ного ризику, наданого забезпечення, попиту й пропозиції, строку

користування кредитом, облікової ставки НБУ та інших факторів.

Рішення щодо надання кредиту приймається банком після оцінки

кредитоспроможності позичальника й прогнозу ризику неповернення

кредиту.

Для оцінки кредитоспроможності використовуються наступні

критерії: забезпеченість власними коштами позичальника – не менш

як 50 % усіх його видатків; репутація позичальника; сутність та

ефективність операції, на здійснення якої необхідне залучення до-

даткових коштів. Кредити не надаються на покриття збитків і на

формування та збільшення статутного фонду позичальника. Банк

протягом усього строку дії кредитного договору контролює вико-

нання його умов позичальником, а також цільове використання

кредиту, повноту й своєчасність його погашення. У разі порушен-

ня умов кредитного договору позичальником банк може достроко-

во розірвати кредитний договір і/або застосувати штрафні санкції.

Як правило, банки надають своїм клієнтам можливість кори-

стуватись різними видами кредитів та послугами кредитного харак-

теру, в тому числі за рахунок коштів міжнародних фінансово-кре-

дитних інститутів (Світового банку, Європейського банку рекон-

струкції та розвитку тощо). Крім строкового кредиту, який на-

дається повністю після укладення кредитної угоди, та кредитної

лінії в умовах становлення ринкової економіки з'явилась можливість

використовувати контокорентний кредит (овердрафт) і кредит під

облік векселів (обліковий кредит).

Овердрафт – це короткостроковий кредит, який надається бан-

ком у національній чи в іноземній валюті надійному клієнту понад

його залишок на поточному рахунку в межах завчасно обумовле-

ної суми (ліміту) шляхом дебетування його рахунку. Оскільки цей

вид кредиту належить до найбільш ризикованих для банку, за ко-

ристування ним установлюються збільшені відсотки. Однак овер-

драфт має значні переваги в порівнянні зі звичайними кредитами.

За умов такого кредитування підприємство одержує можливість

здійснювати термінові платежі при тимчасовій відсутності коштів

на своєму рахунку. Овердрафт не має цільового характеру, не

вимагає надання техніко-економічного обґрунтування й забезпе-

чення, а також відкриття додаткового позикового рахунку (пла-

тежі здійснюються безпосередньо з поточного рахунку). Ліміт кре-