Підпала Т.В. Скотарство і технологія виробницва молока та яловичини

Подождите немного. Документ загружается.

Підпала Т.В.

220

4 маси новонародженого організму наростає в цей пері-

од. При цьому інтенсивно ростуть трубчасті кістки, і тому

новонароджене теля порівняно з дорослою худобою ви-

соконоге. Годівля матері має бути збалансована за всіма

поживними речовинами. При низькому рівні та незбала-

нсованому раціоні, особливо при годівлі тільних корів

кислим жомом, силосом, сінажем, а також мерзлими і

запліснявілими кормами, у них на 7-8-му місяці тільності

може статися викидень (третій критичний період в емб-

ріональному розвитку телят).

ІІ. Постембріональний період розвитку великої ро-

гатої худоби. Він триває від народження і до вибуття зі

стада. В свою чергу його поділяють на:

Підперіод новонародженості

– телята пристосовують-

ся до умов нового середовища від народження до їх відно-

сної незалежності від материнського організму. Тривалість

його 2-3 тижні, й це найвідповідальніший час у постембрі-

ональному розвитку великої рогатої худоби. Різко зміню-

ються умови життя організму новонародженої тварини,

вона переходить на самостійне живлення, дихання, регу-

лювання температури тіла, сприймає різні подразнення

зовнішнього середовища і виробляє зворотні реакції на

них. До умов життя поза материнським організмом ново-

народжене теля пристосовується протягом 15-20 діб. Слід

оберігати теля від різних хвороб і сприяти розвитку його

захисних функцій. Підперіод новонародженості є найкри-

тичнішим у житті телят, адже вони з’являються на світ без

імунного статусу і одержують його тільки з доброякісним

молозивом матері, яке багате на імуноглобулін та вітамін

А. У першу добу після народження в процесі живлення

імуноглобуліни переходять через стінку кишечника у не-

змінному стані в кровоносну систему. Це збагачує орга-

нізм теляти антитілами і запобігає захворюванням, сприяє

нормалізації обміну речовин. Молозиво – це важливий пе-

рехідний елемент від живлення через кров матері в ембріо-

нальний період розвитку до наступного живлення молоком.

Розділ 8

221

Молочний підперіод

(тривалість від 20 діб до 6-8 міся-

ців). Особливістю його є те, що в цей час відбувається інте-

нсивний ріст передшлунків. У перші три місяці життя міс-

ткість рубця і сітки збільшується в 3-4 рази, а від трьох

до шести – тільки у 1-2 рази. Найбільш інтенсивно росте

у довжину весь шлунково-кишковий тракт. Привчання те-

лят до рослинних кормів сприяє стабілізації рубцевого тра-

влення. Ремонтним телицям слід надати вільний доступ до

високоякісних, об’ємистих кормів, свіжої води та кухонної

солі, збагаченої макро – та мікроелементами.

Підперіод статевого дозрівання

, зумовлений розвит-

ком у бичків та телиць зрілих статевих продуктів та ор-

ганів відтворення, формуванням основних індивідуальних

і породних особливостей. У корів він завершується пер-

шим отеленням, а в бичків – на другому році життя й

збігається з початком їх племінного використання. Під

впливом залоз внутрішньої секреції відбуваються помітні

зміни пропорцій тіла і формуються екстер’єрно – кон-

ституціональні особливості тварин. Залежно від породи

та інтенсивності вирощування тварини досягають стате-

вої зрілості у 6-9 та 10-12-місячному віці. У підперіоді

статевого дозрівання розвиваються плоскі кістки, тобто

молодняк росте в довжину, ширину й глибину. Статеве

дозрівання – це період найбільш інтенсивного післямо-

лочного росту молодняка великої рогатої худоби. Почи-

наючи з річного віку кількість м’язової та кісткової тка-

нини з розрахунку на 1 кг чистої маси тіла неухильно

знижується, досягаючи мінімуму в 35-місячної худоби. В

той же час жирова тканина, навпаки, починає інтенсив-

но рости, збільшуючи свою відносну масу в 3 рази порі-

вняно з такою у 35-і 9-місячному віці тварин. Середньо-

добові прирости молодняка в цей період можуть досягати

біологічного ліміту великої рогатої худоби, тобто майже

2000 г при відповідній годівлі. Вважають, що час стате-

вого дозрівання є другим критичним періодом у розвит-

ку молодняка великої рогатої худоби після народження.

Підпала Т.В.

222

Підперіод функціональної зрілості

починається після за-

кінчення загального росту тіла тварин і продовжується

по-різному – у корів, починаючи з третього отелення, а в

бичків – з 5-6-річного віку. В цей час проявляється макси-

мальна продуктивність корів, розквіт функціональної акти-

вності плідників. Тривалість цього підперіоду залежить від

інтенсивності експлуатації тварин ( у середньому 8-10 ро-

ків). Оптимальні умови годівлі молочної худоби уповільню-

ють процес старіння. Проте в цей час відбувається знижен-

ня обміну речовин і продуктивності тварин. Були випадки,

коли від корів одержували телят і задовільну молочну про-

дуктивність у 18-20-річному віці, а деякі тварини доживали

до 35-40 років. Раціональне вирощування молодняка і хо-

роші умови експлуатації сприяють тривалому використан-

ню тварин у стаді та високим надоям.

Отже, особливістю онтогенезу великої рогатої худоби

є нерівномірність росту органів і тканин, а з віком повіль-

ний ріст тіла. Доведено, що маса тіла інтенсивно збільшу-

ється, доки не досягне 1/3 маси тіла дорослої худоби, що

збігається з настанням статевої зрілості, а потім поступово

знижується.

8.3. Методи оцінки росту

Інтенсивність росту худоби оцінюють за збільшенням

живої маси і лінійних розмірів тіла тварин, що визначають-

ся як абсолютною, так і відносною швидкістю росту.

Абсолютний ріст – це кількісні показники приросту

маси, за відомий проміжок часу. Його визначають за фор-

мулою:

WoWt

де:

– маса на кінець періоду;

Wо

– маса на початок періоду;

Розділ 8

223

– час, тривалість періоду.

Абсолютний приріст не дає можливості порівняти сту-

пінь напруження швидкості росту в кількох тварин, оскі-

льки не показує взаємозв’язку між величиною маси тіла

(проміру) тварини і швидкістю росту. Напруженість росту

тварин виражають відносними величинами – відносним

приростом.

Відносним приростом називають величину приросту

тварини за контрольний період, виражену у відсотках від

величини параметра на початок контрольного періоду і

вираховують за формулою Броді – Шмальгаузена:

100

2:)(

WtWo

WoWt

або

100´

WoWt

де:

– відносна швидкість росту;

Wо

– маса на кінець і на початок періоду.

Інтенсивність росту великої рогатої худоби найвища в

перші місяці після народження , а потім вона поступово і

нерівномірно щомісячно знижується.

8.4. Особливості вирощування телиць у молочний

період

Телята народжуються з добре розвиненим сичугом, але

зі слабо розвиненими передшлунками. У перший місяць

життя їжа в передшлунки не надходить. Тільки при не-

правильному випоюванні, коли теля п’є великими порція-

ми, молоко може потрапляти в рубець, де воно піддається

гниттю, що є частою причиною захворювань.

Молозивний період триває до 4-5 – денного віку теля-

ти. Як правило, телята народжуються стерильними. Пла-

цента непроникна для материнських антитіл, а власна іму-

нна система теляти ще не діє. Тому новонароджене теля

беззахисне щодо впливу різних збудників хвороб. Ось

чому його стійкість проти захворювань, ріст і розвиток, а

Підпала Т.В.

224

також одержання високих приростів і вирощування тва-

рин з доброю резистентністю залежить в основному від

якості, кількості та своєчасності згодовування молозива.

Молозиво багате білками (альбумінами і глобулінами), які

запобігають хворобам теляти і в тонкому відділі кишечника

проникають через його стінки у нерозщепленому вигляді.

Явище піноцитозу (транспортування нерозщеплених білків)

у телят триває протягом перших 24-х годин після народжен-

ня. Здатність усмоктувати антитіла максимальна при наро-

дженні, а далі поступово зникає. У 20-годинному віці цей

показник становить лише 12%, а через 36 годин здатність

антитіл проникати через стінки кишечника зникає зовсім.

Післямолозивний період закінчується і настає молоч-

ний, який триває до 3-місячного віку теляти. Після моло-

зива теляті згодовують материнське молоко тричі на день

за визначеною схемою. Якщо корова здорова, то материн-

ське молоко випоюють теляті 1-2 тижні, а потім для цього

використовують збірне молоко.

Для згодовування молозива і молока застосовують такі

способи: підсисний – теля утримується разом із коровою,

одержує і молозиво, і молоко безпосередньо із вим’я; сос-

ковий – використовують соскову напувалку, яка має алю-

мінієву банку міскістю 2,5 л, резинову соску з каліброва-

ним отвором і металевим гніздом з кронштейном; напування

з відра – молозиво і молоко згодовують із відра продезін-

фікованого, але це не зовсім гігієнічно.

Починаючи з 4-7-денного і до 3-тижневого віку телятам

слід давати кип’ячену охолоджену до 15-20

С воду. Це доці-

льно робити за 1 годину до або після випоювання молоком.

Годівля телят (телиць) відбувається згідно зі схемою ви-

поювання. Кількість згодованого незбираного молока зале-

жить від призначення тварин, але його слід давати не мен-

ше 250 кг. Заміну незбираного молока відвійками починають

поступово, з 3-ї декади життя теляти. Вже з місячного віку

телиць починають привчати до поїдання рослинних і насам-

перед сіна та соковитих кормів.

Розділ 8

225

Найчастіше молочний період при вирощуванні телиць

триває до 6-місячного віку. Він характеризується високою

інтенсивністю росту, а відносний приріст досягає 450%.

Тому тварин слід забезпечити повноцінною годівлею. Для

цього розроблено багато схем, які передбачають живу

масу телиць згідно зі стандартом відповідної породи.

8.5. Вирощування ремонтних телиць у

післямолочний період

У післямолочний період телиць можна вирощувати на ра-

ціонах, що складаються тільки з рослинних кормів. За стру-

ктурою вони повинні поступово наближатися до раціонів до-

рослої худоби, але мати необхідну кількість енергії,

перетравного протеїну, мінеральних речовин і вітамінів. Се-

редня добова норма сухої речовини 2,5-3,0 кг на 100 кг живої

маси забезпечує вирощування молодняка з добре розвине-

ним шлунково-кишковим трактом, що дає можливість у май-

бутньому корові споживати у великій кількості об’ємисті

корми. У стійловий період до раціону телиць вводять (з роз-

рахунку на 100 кг живої маси): силосу – 5-6, сінажу – 3-4,

сіна – 1,5-2,5 кг на добу. Сіно можна замінити (до 30%) доб-

роякісною соломою ярих культур. Концентрати дають у та-

кій кількості, щоб не викликати ожиріння. Годівля телиць

переважно соковитими, грубими кормами і травою з мініма-

льною кількістю концентратів сприяє розвитку в них якос-

тей висопродуктивної молочної худоби.

В умовах зимової годівлі раціони молодняка контролю-

ють за вмістом у них мінеральних речовин і вітамінів. Те-

лицям у 7-12-місячному віці на 100 кг живої маси необхід-

но 20-17 г кальцію і 9-12 г фосфору, а на другому році

життя – відповідно 13-16 г кальцію і 8-9 г фосфору.

При годівлі телиць силосом є деякий дефіцит фосфору

в раціоні, тому згодовують до 40 г кісткового борошна або

мінеральних фосфорних добавок на добу в розрахунку на

одну голову.

Підпала Т.В.

226

При вирощуванні ремонтного молодняка важливе зна-

чення має режим годівлі. Тому роздача кормів повинна від-

буватися в один і той же час. Доведено, що у жуйних про-

цеси споживання корму і його пережовування тісно

пов’язані. Жуйка інтенсивно відбувається, коли тварини у

спокійному стані, а це підвищує перетравність поживних

речовин корму.

Важливим при вирощуванні телиць є перехід від кор-

мів стійлового періоду до пасовищного. Різкі переходи від

зимової годівлі до літньої і навпаки викликають порушен-

ня травлення у тварин і супроводжуються зниженням про-

дуктивності.

Улітку можна згодовувати трав’яні корми на вигульних

майданах або на пасовищах. Годівля молодняка травою на

корені має багато переваг порівняно з поїданням трави з

годівниць. Під впливом постійного руху, сонячного світла і

чистого повітря посилюється робота всіх тканин, органів і

молодняк росте міцним та крепким. Застосовують загону

пастьбу. З 5-місячного віку молодняк можна випасати. Ак-

тивний моціон підвищує апетит тварин, позитивно впли-

ває на формування молочної продуктивності. Випасають

телиць 4-5 год, а потім ще підгодовують скошеною травою

із годівниць в таборах.

8.6. Способи утримання ремонтних телиць

У різні періоди життя утримання молодняка має свої

особливості, тому й характеризують його залежно від віку

телиць.

У молозивний період технологія вирощування новона-

роджених телят грунтується на різних варіантах індивіду-

ального утримання. Період новонародженості досить від-

повідальний, оскільки є велика вірогідність захворювання

й загибелі телят. Це – переломний момент у життєдіяль-

ності організму – перехід від внутрішньоутробного розви-

тку до позаутробного, він триває кілька днів.

Розділ 8

227

Здебільшого в перші 10-15 днів телят (профілакторний

період) утримують в індивідуальних клітках з дерев’яними

чи металевими гратами: довжиною 100-120 см, шириною

80-100 см, висотою 85 см. Бокові стінки кліток суцільні, а

передня і задня – решітчасті. Їх установлюють рядами,

між ними є проходи. Одну клітку обладнують місцевим

обігріванням для висушування телят після народження. Всі

клітки мають прилади для ультрафіолетового опромінення

телят. Новонароджених утримують на підстилці, яку міня-

ють у кінці періоду, а частково замінюють щодня.

Практика передових господарств показала, що краще

проводити отелення в денниках і залишати теля з коро-

вою на 1-2 дні. Це дозволяє теляті ссати матір і одержува-

ти якісне молозиво за умови, що корова здорова. Випадків

захворювань молодняка набагато менше.

Є й інші різновидності утримання телят у профілактор-

ний період: в індивідуальних клітках, розміщених у змін-

но-секційних профілакторіях, в станках, холодний метод і

прив’язний, останній застосовують дуже рідко, як і утри-

мання під коровами-годувальницями.

У молочний період теж існує декілька різновидностей

утримання телят, і вони мають свої як позитивні, так і не-

гативні наслідки. Доведено, що утримання телят у вузько-

габаритних індивідуальних клітках до 3-місячного віку по-

гіршувало апетит, телята лежали менше, ніж у групових

станках з боксами. Утримання телиць в індивідуальних

клітках небажане, тому що обмеження руху призводить до

порушень процесу їх розвитку і захворювань кінцівок.

Перебування їх у клітках зумовлює відставання в розвит-

ку життєво важливих внутрішніх органів (серця, легенів

тощо), а також зниженню середньодобових приростів.

При груповому утриманні розміщують по 15-20 телят у

клітках площею 1,5-2 м

на голову. Вони можуть бути об-

ладнані боксами розміром 50 х 100 см або мати логво для

відпочинку телят. Гній із кліток видаляють вручну, а з при-

міщення – скребковими транспортерами. В деяких гос-

Підпала Т.В.

228

подарствах при вирощуванні телиць використовують ре-

шітчасту підлогу в проходах, а також самопливну систему

видалення гною із телятників.

У радгоспі ”Караваєво” Костромської області С.І. Штей-

ман ще в сорокові роки ХХ століття запровадив метод ви-

рощування телят у холодних приміщенях. Телят розміщу-

вали у переносних клітках із суцільними дощатими стінами,

оснащеними дахом, що знімається. При температурі –7

ці клітки утеплюють зверху і з боків соломою. Навесні клі-

тки розміщували надворі. В таких умовах телята добре

себе почували і поїдали більше кормів. Основою такого ви-

рощування є повноцінна годівля, достатня кількість соло-

ми для підстилки та відсутність протягів у приміщеннях.

Цей досвід було впроваджено у багатьох господарствах.

Телят через 8-12 діб після народження переводять у спе-

ціально обладнані індивідуальні клітки-будиночки на від-

критому повітрі, де й утримують 1,5-3 місяці. Для моціону

біля кліток обладнують невеликий вигулювальний майда-

нчик. Такі будиночки ставлять на шар піску, дрібного гра-

вію чи тирси товщиною 30-40 см і задніми стінками проти

напряму вітрів. У клітку закладають чисту суху солому

шаром 15-20 см., а в міру її забруднення додають свіжу.

Вхід до будиночка закривають брезентом або плівкою. Не-

збираного молока дають теляті 9-10 кг на добу. Захворю-

ваність телят знижується, але витрати кормів на 1 кг при-

росту зростають на 33% переважно за рахунок молока.

Утримання телят на відкритому повітрі бажано у теплу

погоду – з квітня і до осені.

Утримання телят на підсисі під коровами-годувальни-

цями у молочному скотарстві застосовують рідко, але цей

спосіб характерний більше для м’ясного скотарства (виро-

щують теля під матір’ю протягом 6-8 міс.). У молочному

скотарстві можуть застосовувати змінно-груповий спосіб,

при якому під однією коровою вирощують почергово кіль-

ка груп телят. Корови-годувальниці повині бути здорови-

ми, мати спокійний темперамент, середню або заводську

Розділ 8

229

вгодованість, розвинені вим’я та дійки. Годівля таких ко-

рів має бути повноціною, а утримання – оптимальним і з

регулярним активним моціоном. Здорових новонароджених

телят можна підпускати до корови-годувальниці на 5-6-й

день життя. Формують групу із 2-4-х телят. Різниця за ві-

ком має бути не більше 10 днів, а за масою – 10 кг. Пе-

ред першим підпусканням теляти корову протягом 10-12

год. не доять, потім обмивають вим’я, роблять масаж, здо-

юють перші цівки молока на марлевий тампон, яким змо-

чують голови, спини й крижі телят. Утримують телят в

одному приміщенні з коровами-годувальницями або в окре-

мих станках-клітках по 8-10 голів і підпускають для годівлі

3 рази на добу. Кожна корова-годувальниця за лактацію

може вигудувати 8-10 телят.

Післямолочний період. У стійловий період телиць

утримують групами безприв’язно: у групових клітках на

змінюваній або в секціях на глибокій підстилці; в секціях

із щілиною або суцільною підлогою, обладнаних боксами.

Перший варіант застосовують на невеликих фермах. Не-

долік цього способу – великі затрати ручної праці на при-

бирання групових кліток. Поряд з телятниками влаштову-

ють вигулювальні майданчики, куди тварин випускають на

прогулянку. Тут є годівниці, де телицям згодовують силос,

сіно. Концентровані корми дають у приміщенні. Телиць

утримують групами по 25-30 голів, а старше року – до 50

голів.

При утриманні телиць у секціях на глибокій довгонез-

мінній підстилці відпочинок їх проходить у приміщеннях, а

годівля – на вигульних майданчиках, розміщених з півден-

ного боку. Вигульні майданчики обладнують груповими го-

дівницями, над якими споруджують навіси. Телиць утриму-

ють групами по 25-50 голів в окремих секціях, розділених

решітками. Важливо створити тепле лігво для тварин. Гній

із приміщень викидають один раз на рік – влітку, а з про-

ходів – один раз на 2-3 дні бульдозером. Безприв’язне утри-

мання ремонтного молодняка з відпочинком тварин у при-