Основи правознавства. Наочний довідник

Подождите немного. Документ загружается.

1

Основні принципи охорони навколишнього природного середовища

• Пріоритетність вимог екологічної безпеки,

обов’язковість дотримання екологічних стан-

дартів, нормативів та лімітів використання

природних ресурсів при здійсненні господар-

ської, управлінської та іншої діяльності

• Гарантування екологічно безпечного для

життя і здоров’я людей середовища

• Запобіжний характер заходів щодо охорони

навколишнього природного середовища

• Екологізація матеріального виробництва на

основі комплексності рішень у питаннях охо-

рони навколишнього природного середовища,

використання та відтворення відновлюваних

природних ресурсів, широкого впровадження

новітніх технологій

• Збереження просторової та видової різно-

манітності й цілісності природних об’єктів

і комплексів

• науково обґрунтоване узгодження екологіч-

них, економічних та соціальних інтересів сус-

пільства на основі поєднання міждисциплі-

нарних знань екологічних, соціальних, при-

родничих і технічних наук та прогнозування

стану навколишнього природного середовища

• Гласність і демократизм при прийнятті рі-

шень, реалізація яких впливає на стан навко-

лишнього природного середовища, формуван-

ня у населення екологічного світогляду

• Обов’язковість екологічної експертизи

• науково обґрунтоване нормування впливу

господарської та іншої діяльності на навко-

лишнє природне середовище

• Безоплатність загального і платність спеці-

ального використання природних ресурсів

для господарської діяльності

• стягнення збору за забруднення навколиш-

нього природного середовища та погіршення

якості природних ресурсів, компенсація шко-

ди, заподіяної порушенням законодавства

про охорону навколишнього природного се-

редовища

• Вирішення питань охорони навколишнього

природного середовища та використання

природних ресурсів з урахуванням ступеня

антропогенної зміненості територій, сукупної

дії факторів, що негативно впливають на еко-

логічну обстановку

• Поєднання заходів стимулювання і відпо-

відальності у справі охорони навколишнього

природного середовища

• Вирішення проблем охорони навколишнього

природного середовища на основі широкого

міждержавного співробітництва

Загальна характеристика прирОдОкОристування

природокористування — це

процес раціонального використан-

ня людиною природних ресурсів

з метою задоволення своїх потреб

та інтересів.

Види природокористування

Загальне природокористування

Задовольняє необхідні потреби людини вільно без будь-

якого дозволу компетентних або уповноважених на те

органів користуватися природними ресурсами.

суб’єкти — громадяни

спеціальне природокористування

Передбачає оплату і надання спеці-

ального дозволу на здійснення ви-

робничої та іншої діяльності в уста-

новленому законом порядку

тема . екологічне право

2

Частина II. Основи публічного права україни

Класифікація природокористування

Залежно від об’єкту

• Землекористування

• Водокористування

• Лісокористування

• Користування надрами

• Користування тваринним

світом

• Користування атмосферним

повітрям

• Користування об’єктами при-

родно-заповідного фонду

Залежно від цільової спрямованості

• Водокористування для господар-

сько-побутових, лікувальних,

оздоровчих, сільськогосподар-

ських, енергетичних, рибогоспо-

дарських та інших потреб

• Користування тваринним сві-

том — любительське, мисливство,

використання об’єктів тваринного

світу в наукових цілях, розведен-

ня тварин із комерційною метою

Залежно від уста-

новлених строків

• Постійне

• тимчасове

Вимоги до природокористування

Забезпечення

використання

природних

ресурсів від-

повідно до їх

цільового при-

значення

Раціональ-

не й еко-

номне ви-

користання

природних

ресурсів

Викорис-

тання

новітніх

техноло-

гій

Реалізація

заходів із

відтворен-

ня і від-

новлення

природних

ресурсів

Збере-

ження

територій

і об’єктів

природно-

заповідного

фонду

своєчасна

сплата

за вико-

ристання

природ-

них ресур-

сів

природно-заповідний фонд

україни — це ділянки суші та вод-

ного простору, природні комплекси

й об’єкти, які мають особливу еко-

логічну, наукову, естетичну і на-

родногосподарську цінність і при-

значені для збереження природної

різноманітності, генофонду видів

тварин і рослин, підтримання за-

гального екологічного балансу та

фонового моніторингу навколиш-

нього природного середовища. Ці

території вилучаються з господар-

ського використання повністю або

частково і оголошуються територі-

єю чи об’єктом природно-заповід-

ного фонду України.

Склад природно-заповідного фонду України

Державні заповідники

• Природні • Біосферні

Природні

національні

парки

Заказники Пам’ятки

природи

Ботаніч-

ні сади

Дендрологічні та зоологічні

парки

Парки-пам’ятки

садово-паркового мистецтва

Заповідні

урочища



Тема 9. Кримінальне право

кримінальне право — сукупність

правових норм, установлених ви-

щим органом державної влади, що

визначають злочинність і караність

діянь, підстави кримінальної відпо-

відальності, систему і порядок при-

значення покарання, умови і підста-

ви для звільнення від кримінальної

відповідальності й покарання.

пОняття й ОЗнаки ЗлОчину

Злочином визнається передбаче-

не Кримінальним кодексом України

суспільно небезпечне винне діяння

(дія чи бездіяльність), скоєне суб’єк-

том злочину.

Ознаки злочину

суспільна небезпека (оці-

ночна категорія, що харак-

теризується певними діями

або бездіяльністю, завдає

шкоди або створює загрозу

спричинення такої шкоди

об’єктам, які охороняються

кримінальним законом)

Кримінальна про-

типравність (тіль-

ки те діяння, яке

прямо передбаче-

не кримінальним

законом як зло-

чин, може вважа-

тися злочином)

Винність (злочин-

ним вважаєть-

ся діяння, яке

здійснене умисно

чи необережно)

Караність (за

будь-який зло-

чин у законі

встановлено пев-

ний вид і термін

покарання)

Класифікація злочинів залежно від ступеня вини та передбачені покарання

невеликої тяжкості середньої тяжкості тяжкі Особливо тяжкі

Позбавлення волі

на термін не більше

двох років

Позбавлення волі

на термін не більше

п’яти років

Позбавлення волі

на термін не біль-

ше десяти років

Позбавлення волі на

термін понад десяти

років чи довічне позбав-

лення волі

Види злочинів

• Проти основ національної безпеки України (ди-

версія, шпигунство, державна зрада тощо)

• Проти життя та здоров’я особи (умисне вбивство,

вбивство через необережність, доведення до само-

губства, умисне тяжке тілесне ушкодження, по-

бої і мордування, катуванню тощо)

• Проти власності (крадіжка, грабіж, розбій, ви-

магання, шахрайство тощо)

• Проти волі, честі та гідності особи (неза-

конне позбавлення волі або викрадення

людини, захоплення заручників, підміна

дитини, експлуатація дітей тощо)

• Проти статевої свободи та статевої недотор-

каності особи (зґвалтування, примушуван-

ня до вступу в статевий зв’язок, розбещен-

ня неповнолітніх тощо)

тема . кримінальне право



Частина II. Основи публічного права україни

Види злочинів

• Проти виборчих, трудових та інших особистих

прав і свобод людини і громадянина

• У сфері господарської діяльності (контрабанда,

фіктивне підприємництво тощо)

• Проти довкілля (забруднення або псування зе-

мель, забруднення моря тощо)

• Проти громадської безпеки (створення злочинної

організації, бандитизм, терористичний акт тощо)

• Проти безпеки виробництва

• Проти безпеки руху та експлуатації транспорту

• Проти громадського порядку та моральності

(масові заворушення, хуліганство, наруга над

могилою, жорстоке поводження з тваринами,

проституція тощо)

• У сфері обігу наркотичних засобів, психотроп-

них речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші

злочини проти здоров’я населення

• У сфері охорони державної таємниці, недо-

торканості державних кордонів, забезпе-

чення призову та мобілізації

• Проти авторитету органів державної вла-

ди, органів місцевого самоврядування та

об’єднання громадян

• У сфері використання електронно-обчис-

лювальних машин (комп’ютерів), систем

та комп’ютерних мереж

• У сфері службової діяльності

• Проти правосуддя

• Проти встановленого порядку несення вій-

ськової служби (військові злочини)

• Проти миру, безпеки людства та міжнарод-

ного правопорядку

стадії вчинення злочину — це

певні етапи підготовки та здійснен-

ня умисного злочину, які різняться

за характером здійснюваних дій, за

моментом припинення злочинної

діяльності та за ступенем реалізації

винними злочинного умислу.

Стадії вчинення злочину

незакінчений злочин Закінчений злочин

Закінченим зло-

чином визнається

діяння, що містить

усі ознаки складу

злочину, передба-

ченого відповідною

статтею Кримі-

нального кодексу

України

Готування

до злочину

Підшукування

чи пристосу-

вання засобів

чи знарядь, під-

шукування спів-

учасників або

змова на вчинен-

ня злочину, усу-

нення перешкод,

а також інше

умисне створен-

ня умов для здій-

снення злочину

Замах на злочин

Вчинене з прямим наміром і безпосередньо спря-

моване на здійснення злочину, передбаченого

Кримінальним кодексом України, діяння, якщо

при цьому злочин не був доведений до кінця

з причин, що не залежать від винного

Закінчений

Винний зробив усі діяння,

що вважав необхідними для

доведення злочину до кінця,

але злочин не був доведений

до кінця з причин, що не за-

лежать від волі винного

незакінчений

Винний не зро-

бив усі діяння,

що вважав необ-

хідними для на-

стання злочин-

них наслідків

Закінчення таблиці



добровільною відмовою при не-

закінченому злочині (ст. 17 Кримі-

нального кодексу України) визна-

ється остаточне припинення особою

за своєю волею готування до злочи-

ну чи замаху на злочин.

Ознаки добровільної відмови

Остаточне припинення осо-

бою готування до злочину

або замаху на злочин

Відмова від учинення злочи-

ну з волі самої особи

наявність в особи усвідом-

лення можливості довести

злочин до кінця

склад злочину — це сукупність

об’єктивних і суб’єктивних ознак,

що характеризують визначене сус-

пільно небезпечне діяння (дію чи

бездіяльність) як злочин.

Елементи й ознаки складу злочину

Об’єкт

суспільні відносини, що

охороняються законодав-

ством та на які посягає

злочин (об’єкт — суспільні

відносини, що складають,

характеризують, реалізу-

ють право, на яке посягає

злочин)

Об’єктивна

сторона

Зовнішня сто-

рона злочину,

саме проти-

правне діяння

суб’єкт

Особа, яка винно

вчинила злочин

(фізична осудна

особа, що вчини-

ла злочин у віці,

із якого настає

кримінальна від-

повідальність)

суб’єктивна сторона

Внутрішня сторона

злочину, внутрішнє

ставлення особи до

вчиненого нею сус-

пільно небезпечного

діяння і його на-

слідків (вина, мета,

мотив)

ОсОбливОсті кримінальнОї відпОвідальнОсті непОвнОлітніх

Кримінальній відповідальності

підлягають особи, яким до вчинен-

ня злочину минуло 16 років.

Особи, що вчинили злочин у віці

від 14 до 16 років, підлягають кри-

мінальній відповідальності за зло-

чини, визначені статтями Кримі-

нального кодексу України.

За рішенням суду, починаючи

з 11-річного віку, до винного, який

не досяг 14 або 16 років, можна вжи-

ти примусових заходів виховного

характеру, зокрема, направити до

спеціальної школи терміном до

трьох років.

Основні види покарань до неповнолітніх

Штраф Громадські

роботи

Виправні

роботи

арешт Позбавлення волі на певний термін

(максимальний термін 15 років)

тема . кримінальне право



Частина II. Основи публічного права україни

Злочини, за які підлягають кримінальній відповідальності особи віком від 14 до 16 років

• Умисне вбивство

• Посягання на життя державного чи громад-

ського діяча, працівника правоохоронних

органів, члена громадського формування

з охорони громадського порядку і державного

кордону або військовослужбовця, судді, на-

родного засідателя чи присяжного у зв’язку

з діяльністю, пов’язаною зі здійсненням пра-

восуддя, захисника чи представника особи

у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з надан-

ням правової допомоги, представника інозем-

ної держави

• Умисне заподіяння тяжких тілесних ушко-

джень, що спричинили розлад здоров’я

• Умисне середньої тяжкості тілесне ушко-

дження

• Диверсія

• Бандитизм

• терористичний акт

• Захоплення заручників

• Зґвалтування

• насильницьке задоволення статевої при-

страсті неприродним способом

• Крадіжка

• Розбій

• Грабіж

• Вимагання

• Умисне знищення або пошкодження майна,

що спричинило тяжкі наслідки

• Пошкодження шляхів сполучення і транс-

портних засобів при обтяжуючих обставинах

• Угон або захоплення залізничного рухового

складу, повітряного, морського чи річкового

судна

• незаконне заволодіння транспортним засо-

бом

• Злісне або особливо злісне хуліганство

пОняття та Загальна характеристика вини

виною визнається психічне став-

лення особи до вчинюваної дії чи

бездіяльності, передбаченої Кри-

мінальним кодексом України, та її

наслідків, виражене у формі умислу

чи необережності.

Форми вини

Умисел необережність

Прямий

Особа усвідомлює

суспільно небезпеч-

ний характер діян-

ня; передбачає сус-

пільно небезпечний

характер наслідків;

бажає їх настання

непрямий

Особа усвідомлює сус-

пільно небезпечний

характер діяння, перед-

бачає суспільно небезпеч-

ний характер наслідків;

не бажає їх настання, але

свідомо допускає

самовпевненість

Особа перед-

бачає суспільно

небезпечний

характер наслід-

ків; легковажно

розраховує на їх

відвернення

недбалість

Особа не перед-

бачає можливість

настання суспіль-

но небезпечних

наслідків; хоча по-

винна була і могла

їх передбачити



пОняття неОсуднОсті

Кримінальний кодекс України

у ст. 19 визначає, що не підлягає

кримінальній відповідальності (є не-

осудною) особа, яка під час учинен-

ня суспільно небезпечного діяння

перебувала у стані неосудності, тоб-

то не могла усвідомлювати своїх дій

(бездіяльності) або керувати ними

внаслідок хронічного психічного

захворювання, тимчасового розладу

психічної діяльності, недоумства

чи іншого хворобливого стану пси-

хіки.

До такої особи за рішенням суду

можуть бути застосовані примусові

заходи медичного характеру.

Критерії вирішення питання про визнання особи неосудною

Медичний

• Хронічне психічне захворювання (шизофренія, епілеп-

сія, прогресивний параліч тощо)

• тимчасовий розлад психічної діяльності (алкогольний

психоз, патологічний афект, бредові стани тощо)

• недоумство (дебільність, імбецильність, ідіотія)

• Інший хворобливий стан психіки (деякі види психопа-

тії, важкі форми психостенії та ін.)

Юридичний

• Інтелектуальний елемент, тоб-

то нездатність особи усвідом-

лювати свої дії (бездіяльність)

• Вольовий елемент, тобто не-

здатність особи керувати свої-

ми діями (бездіяльність)

Закон вважає достатнім для ви-

знання особи неосудною наявність

хоча б однієї з ознак медичного чи

юридичного критерію. Питання про

осудність чи неосудність у кримі-

нальному праві виникає лише тоді,

коли особа вчинила суспільно не-

безпечне діяння. Розв’язується це

питання судово-психіатричною екс-

пертизою, яка призначається в усіх

випадках, коли виникає сумнів

з приводу осудності підозрюваного

чи звинувачуваного.

співучасть у ЗлОчині

Однією з форм злочинної діяль-

ності є співучасть у злочині. спів-

участю визнається умисна спільна

участь декількох суб’єктів злочину

у вчиненні злочину.

Форми співучасті залежно від характеру участі окремих співучасників

Проста складна

тема . кримінальне право



Частина II. Основи публічного права україни

види співучасників

Співучасники Сутність Кримінальна відповідальність

Виконавець

(співвиконавець)

Особа, яка у співучасті з іншими суб’єктами

злочину безпосередньо чи шляхом викорис-

тання інших осіб, що не є суб’єктами злочи-

ну, цілком чи частково вчинила злочин

За статтею Особливої частини

Кримінального кодексу Укра-

їни, яка передбачає вчинений

ним злочин

Організатор Особа, яка організувала вчинення злочину

(злочинів) або керувала його (їх) підготов-

кою чи вчиненням. Організатором також

визнається особа, яка утворила організовану

групу чи злочинну організацію або керувала

нею, а також особа, яка забезпечувала фі-

нансування чи організовувала приховування

злочинної діяльності організованої групи або

злочинної організації

За відповідною статтею (части-

ною статті) Особливої частини

Кримінального кодексу Украї-

ни, яка передбачає злочин, учи-

нений виконавцем

Підмовник Особа, яка умовляннями, підкупом, погро-

зою, примусом чи іншим чином схилила ін-

шого співучасника до вчинення злочину

Пособник Особа, яка порадами, вказівками, наданням

засобів чи знарядь або усуненням перешкод

сприяла вчиненню злочину іншими спів-

учасниками, а також особа, яка заздалегідь

обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи

засоби вчинення злочину, сліди злочину чи

предмети, здобуті злочинним шляхом, при-

дбати або збути такі предмети, або іншим

чином сприяти приховуванню злочину

необхідна оборона Уявна оборона Крайня

необхідність

Затримання особи,

що вчинила злочин

Обставини, що виключають злочинність діяння

Фізичний або

психічний

примус

Діяння,

пов’язане

з ризиком

Виконання на-

казу або розпо-

рядження

Виконання спеціального завдання з по-

передження або розкриття злочинної

діяльності організованої групи чи зло-

чинної організації

Умови звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим

(ст. 46 Кримінального кодексу України)

Злочин має бути невеликої

тяжкості й вчинений особою

вперше

Винний повинен примирити-

ся з потерпілим

Винний повинен відшкоду-

вати завдані збитки або усу-

нути заподіяну шкоду



порівняльна характеристика необхідної оборони та крайньої необхідності

Критерії Необхідна оборона Крайня необхідність

Поняття Дії, вчинені з метою захисту прав та

інтересів особи, яка захищається, або ін-

шої особи, а також суспільних інтересів,

інтересів територіальної громади (гро-

мад) або інтересів держави від суспільно

небезпечного посягання шляхом заподі-

яння тому, хто посягає, шкоди, необхід-

ної і достатньої в даній обстановці для

негайного відвернення чи припинення

посягання, якщо при цьому не було пе-

ревищено меж необхідної оборони

Заподіяння шкоди правоохоронним ін-

тересам у стані крайньої необхідності,

тобто для усунення небезпеки, що безпо-

середньо загрожує особі або законним

правам цієї особи чи іншій особі, а також

суспільним інтересам, інтересам терито-

ріальної громади (громад) чи інтересам

держави, якщо цю небезпеку в даній

обстановці не можна усунути в інші спо-

соби і якщо при цьому не було допущено

перевищення меж крайньої необхідності

Підстави ви-

никнення

суспільно небезпечне посягання, і якщо

ця підстава відсутня, питання про необ-

хідну оборону взагалі не може бути по-

ставлене

небезпека, що загрожує, може бути ви-

кликана:

—злочинним посяганням людини;

—нападом тварини;

—джерелом підвищеної небезпеки;

—стихійними силами природи тощо

Основні

ознаки

• Заподіяння шкоди тому, хто посягає

• своєчасність оборони

• Метою оборони є захист від посягання

• неперевищення меж оборони

• небезпека не може бути усунута нія-

ким іншим шляхом, іншими засоба-

ми, крім заподіяння шкоди за даних

обставин

• Це завжди єдиний засіб захисту від

небезпеки

• При крайній необхідності шкода за-

вжди заподіюється не джерелу небез-

пеки, а інтересам третіх осіб

• При крайній необхідності відбуваєть-

ся зіткнення двох правоохоронних

інтересів

• Шкода, що заподіюється при крайній

необхідності, повинна бути меншою,

ніж та шкода, що відвернена

пОняття, мета і види кримінальних пОкарань

покарання — це захід примусу,

що застосовується від імені держави

за вироком суду до особи, визнаної

винною у вчиненні злочину, і поля-

гає в передбаченому законом обме-

женні прав і свобод засудженого.

метою покарання є не тільки

кара за вчинений злочин, а й ви-

правлення і перевиховання засудже-

них, а також запобігання вчиненню

нових злочинів як засудженими,

так й іншими особами.

тема . кримінальне право

0

Частина II. Основи публічного права україни

Види покарань

Основні

• Громадська догана

• Виправні роботи без позбавлення волі

• Позбавлення права займати певні посади

або займатися певною діяльністю

• Штраф

• Обмеження волі

• тримання у дисциплінарному батальйоні

військовослужбовців

• Позбавлення волі на певний термін

• Довічне позбавлення волі

Додаткові

• Позбавлення військового, спеціального

звання, рангу, чину або кваліфікаційного

класу

• Конфіскація майна

• Позбавлення батьківських прав

• Штраф

• Позбавлення права обіймати певні посади

або займатися певною діяльністю

система покарань — установ-

лений кримінальним законом і обо-

в’язковий для суду вичерпний

перелік покарань, розташованих

у певному порядку за ступенем їх

суворості — від менш тяжких до

більш тяжких (перелік покарань

наведений у ст. 51 Кримінального

кодексу України).

Принципи призначення покарання

Закон-

ність по-

карання

Визначеність

покарання

в судовому ви-

року

Обґрунтованість

і обов’язковість мо-

тивування покаран-

ня у вироку

Гуманність по-

карання

Індивідуаліза-

ція і справед-

ливість пока-

рання