Основи правознавства. Наочний довідник

Подождите немного. Документ загружается.

101

Тема 9. Житлове право України

Завданнями житлового зако-

нодавства України є регулювання

житлових відносин з метою забез-

печення гарантованого Конститу-

цією України права громадян на

житло, належного використання

і схоронності житлового фонду, а та-

кож зміцнення законності в галузі

житлових відносин.

Житловий фонд України

Житлові

будинки

і житлові

приміщен-

ня в інших

будівлях,

що на-

лежать

державі

(державний

житловий

фонд)

Житлові будинки

і житлові приміщен-

ня в інших будівлях,

що належать колгос-

пам та іншим коопе-

ративним організаці-

ям, їх об’єднанням,

профспілковим та

іншим громадським

організаціям (гро-

мадський житловий

фонд)

Житлові

будинки, що

належать

житлово-

будівельним

кооперати-

вам (фонд

житлово-

будівельних

кооперати-

вів)

Житлові бу-

динки (части-

ни будинків),

квартири, що

належать гро-

мадянам на

праві приват-

ної власності

(приватний

житловий

фонд)

Житлові бу-

динки, що

належать

державно-

колгоспним

та іншим

державно-ко-

оперативним

об’єднанням,

підприємствам

і організаціям

житлові права та обов’язки громадян україни

Права Обов’язки

• Право на одержання у безстрокове користування

у встановленому порядку житлового приміщення в бу-

динках державного чи громадського житлового фонду

або в будинках житлово-будівельних кооперативів

• Право на приватизацію квартир (будинків) державного

житлового фонду або придбання їх у житлових коопе-

ративах, на біржових торгах, шляхом індивідуального

житлового будівництва чи одержання у власність на

інших підставах

• ніхто не може бути виселений із житлового приміщен-

ня, яке займає, або обмежений у праві користування

житловим приміщенням інакше як на підставах і в по-

рядку, передбачених законом

• Житлові права охороняються законом, за винятком

випадків, які суперечать цим правам чи порушують

права інших громадян або права державних і громад-

ських організацій

• Дбайливо ставитися до будинку,

у якому проживають

• Використовувати житлове примі-

щення відповідно до його призна-

чення

• Додержуватися правил користуван-

ня житловими приміщеннями

• Економно витрачати воду, газ, елек-

тричну і теплову енергію

тема . житлове право україни

102

Частина III. Основи приватного права україни

Надання житлових приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду

Громадяни самостійно здійснюють

право на одержання житлового

приміщення в будинках державного

і громадського житлового фонду

з настанням повноліття, тобто після

досягнення вісімнадцятирічного

віку, а такі, що одружилися або

влаштувалися на роботу в перед-

бачених законом випадках до до-

сягнення вісімнадцятирічного

віку,— відповідно з часу одруження

або влаштування на роботу. Інші не-

повнолітні (віком від п’ятнадцяти

до вісімнадцяти років) здійснюють

право на одержання жилого примі-

щення за згодою батьків або піклу-

вальників

норма

житлової

площі

встанов-

люється

в розмірі

13,65 м

на одну

особу

Понад норму

житлової пло-

щі окремим

категоріям

громадян

надається

додаткова

житлова пло-

ща у вигляді

кімнати або в

розмірі 10 м

на підставі рішення

про надання жит-

лового приміщення

в будинку державно-

го або громадського

житлового фонду

виконавчий комітет

районної, міської, ра-

йонної в місті, селищ-

ної, сільської Ради

народних депутатів

видає громадянинові

ордер, який є єдиною

підставою для вселен-

ня в надане житлове

приміщення

Користування житловим при-

міщенням у будинках державного

і громадського житлового фонду

здійснюється відповідно до догово-

ру найму житлового приміщення,

який укладається у письмовій фор-

мі на підставі ордера між наймо-

давцем і наймачем. Предметом до-

говору є окрема квартира або інше

ізольоване житлове приміщення,

що складається з однієї чи кількох

кімнат, а також одноквартирний

житловий будинок.

Не можуть бути самостійним предметом договору найму

Житлове приміщення, яке хоч і є ізо-

льованим, проте за розміром менше від

встановленого для надання одній особі

Частина кімнати або кімна-

та, зв’язана з іншою кімна-

тою спільним входом

Підсобні приміщен-

ня (кухня, кори-

дор, комора тощо)

Плата за користування житлом

Обчислю-

ється ви-

ходячи із

загальної

площі квар-

тири

норма загаль-

ної площі вста-

новлюється

у розмірі 21 м

на одну особу

Розмір плати за

користування

житлом встанов-

люється Кабі-

нетом Міністрів

України

Плата за комунальні послуги (во-

допостачання, газ, електрична,

теплова енергія та інші послуги)

вноситься відповідно до затвер-

джених в установленому порядку

тарифів (крім квартирної плати)

10

Тема 10. Трудове право України

трудове право — це самостійна

галузь права України, що регулює

трудові й тісно з ними пов’язані від-

носини. Основним джерелом права

є Кодекс законів про працю України.

предметом трудового права є су-

спільні відносини, що регулюються

цією галуззю права, тобто трудові

й тісно з ними пов’язані відносини.

Методи регулювання трудових відносин

Імперативний, тобто метод

владних розпоряджень

Диспозитивний,

тобто договірний

Метод судового регулювання

трудовий договір — це угода

між працівником і власником чи

фізичною особою, за яким праців-

ник зобов’язується виконувати ро-

боту, визначену даною угодою, із

підпорядкуванням внутрішньому

трудовому розпорядку, а власник

зобов’язується виплачувати пра-

цівникові заробітну плату і забез-

печувати умови праці, необхідні

для виконання роботи, передбачені

законодавством про працю, колек-

тивним договором і угодою сторін.

Сторони (суб’єкти) трудового договору

Працівник Власник

Зміст трудового договору

Права сторін Обов’язки сторін

Вік, із якого можна укласти трудовий договір

16 років За згодою одного з батьків чи осіб,

що їх замінюють,— з 15 років

Для підготовки молоді до праці допускаєть-

ся прийом на роботу учнів під час канікул

із 14 років

умОви і пОрядОк прийняття на рОбОту

порядок прийняття на роботу —

це процедура юридичного оформ-

лення трудових відносин, що вини-

кають між працівником і власником

або уповноваженим ним органом.

тема 10. трудове право україни

10

Частина III. Основи приватного права україни

Документи, необхідні при укладанні трудового договору

Паспорт (або

свідоцтво про

народження)

трудова книжка Документ про освіту Медична довідка про стан

здоров’я у випадках, перед-

бачених законодавством

трудова правоздатність (як

і дієздатність) виникає з 16 років.

У виняткових випадках на роботу

можуть прийматися особи віком

15 років, а також 14-річні для ро-

боти під час канікул.

Особливості прийому на роботу осіб, що не досягли 16 років

Згода

одного

з батьків

або осо-

би, яка

їх замі-

нює

Обов’язко-

вий медогляд

при при-

йнятті на ро-

боту, а також

щорічний

обов’язковий

медогляд до

досягнення

ними 21 року

серед доку-

ментів, які

подаються

при прийомі

на роботу,

має бути на-

дана довідка

про стан здо-

ров’я

не встанов-

люється

строк ви-

пробування

Законодавство забороняє за-

стосування праці осіб, яким

не виповнилося 18 років, на

тяжких роботах і на роботах,

пов’язаних із шкідливими

чи небезпечними умовами

праці, а також на підземних

роботах. Забороняється за-

лучати неповнолітніх до

нічних, позаурочних робіт

і робіт у вихідні дні

Строки трудового договору

Безстроковий, тобто такий,

що укладається на невизна-

чений термін

на визначений термін, уста-

новлений за погодженням

сторін

такий, що укладається на

час виконання певної роботи

Строки випробування при прийнятті на роботу

Для робітників

не більше одного місяця

Для інших категорій працівників

не більше трьох місяців

В окремих випадках

До шести місяців

Категорії осіб, для яких випробування не встановлюється

непов-

нолітні

Молоді

робітники

Молоді

спеціалісти

Звільнені у за-

пас з військової

чи альтернатив-

ної служби

Інваліди Працівники,

що оформля-

ються за пере-

водом

10

Переведення на іншу роботу

Зміна трудової функції (спеці-

альності, кваліфікації, посади)

Робота, що не обумовле-

на трудовим договором

тільки за згодою працівника, за

винятком випадків, передбаче-

них законодавством

Переміщення працівника

Зміна робочого місця Робота без зміни трудового договору не потребує згоди працівника

контракт — особлива форма тру-

дового договору, у якій термін його

дії, права, обов’язки і відповідаль-

ність сторін (у тому числі й матері-

альна), умови матеріального забез-

печення працівника і організації

праці працівника, умови розірвання

договору, у тому числі достроко-

вого можуть встановлюватися за

згодою сторін. сфера застосування

контрактів визначається законами

України.

кОлективний дОгОвір

колективний договір укладаєть-

ся на основі чинного законодавства,

прийнятих сторонами зобов’язань

з метою регулювання виробничих,

трудових і соціально-економічних

відносин і узгодження інтересів тру-

дящих, власників та уповноважених

ними органів. Цей договір уклада-

ється на підприємствах, в устано-

вах, організаціях незалежно від

форм власності й господарювання,

які використовують найману пра-

цю і мають права юридичної особи.

У колективному договорі вста-

новлюються взаємні зобов’язання

сторін щодо регулювання виробни-

чих, трудових, соціально-економіч-

них відносин.

Колективний договір може пе-

редбачати додаткові порівняно

з чинним законодавством і угодами

гарантії, соціально-побутові пільги.

Сторони колективного договору

Власник або уповноважений ним орган (особа) Первинна профспілкова організація

Колективні договори

Підлягають повідомчій

реєстрації місцевими

органами державної ви-

конавчої влади

набирають чинності з дня

підписання представника-

ми сторін або з дня, зазна-

ченого в договорі

Після закінчення строку чинності

продовжують діяти до того часу,

поки сторони не укладуть новий або

не переглянуть чинний договір

тема 10. трудове право україни

10

Частина III. Основи приватного права україни

Зобов’язання сторін колективного договору

• Зміни в організації виробництва і праці

• Забезпечення продуктивної зайнятості

• нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших

видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.)

• Участі трудового колективу у формуванні, розподілі й використанні прибутку підприємства,

установи, організації (якщо це передбачено статутом)

• Встановлення гарантій, компенсацій, пільг

• Режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку

• Умов і охорони праці

• Забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації

оздоровлення і відпочинку працівників

• Умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових)

співвідношень в оплаті праці

• Гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих

Тема 11. Припинення трудового договору

Угода

сторін

Закінчення

терміну

Призов або вступ працівника

на військову службу

Підстави, передбачені

контрактом

Підстави для припинення трудового договору

Розірвання трудового

договору з ініціативи

працівника, з ініціа-

тиви власника або на

вимогу профспілко-

вого органу

Відмова працівника

від переведення на

роботу в іншу міс-

цевість разом із під-

приємством, устано-

вою, організацію

набуття законної сили

вироку суду, за яким

працівника засуджено

до позбавлення волі

або виправних робіт за

місцем роботи

Переведення на

інше підприєм-

ство, в установу,

організацію або

перехід на ви-

борну посаду

розірвання трудового договору з ініціативи працівника

трудовий договір, укладений на

невизначений термін, може бути

розірваний працівником у будь-

який час, але працівник зобов’яза-

ний письмово попередити про це

власника за два тижні. Якщо строк

попередження минув, а працівник

продовжує працювати, то власник

не може його звільнити, якщо на

це місце не запрошений працівник,

якому відповідно до законодавства

не може бути відмовлено в укладан-

ні трудового договору.

10

Розірвання трудового договору з ініціативи власника

Основні підстави, визначені ст. 40 КЗпП України

• Ліквідація, реорганізація, перепрофілювання підприємства,

установи, організації; скорочення кількості або штату праців-

ників

• невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній

роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я,

які перешкоджають продовженню даної роботи

• систематичне невиконання працівником без поважних причин

своїх обов’язків, якщо до працівника раніше застосовувалися за-

ходи дисциплінарного чи громадського стягнення

• Прогул (відсутність на роботі більше трьох годин протягом дня)

без поважних причин

• нез’явлення на роботу протягом більше як чотирьох місяців

підряд унаслідок тимчасової непрацездатності

• Поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю

роботу

• Поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або

токсичного сп’яніння

• Вчинення за місцем роботи розкрадання (у тому числі дрібного),

встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постано-

вою органу, до компетенції якого входить накладення адміністра-

тивного стягнення або застосування заходів громадського впливу

Додаткові підстави

визначені у ст. 41 КЗпП

України і поширюються

лише на окремі категорії

працівників

• Одноразове грубе по-

рушення трудових

обов’язків керівником

• Винні дії працівника,

який обслуговує гро-

шові або товарні цін-

ності, якщо при цьому

до даного працівника

втрачена довіра влас-

ника

• Учинення працівни-

ком, який виконує

виховні функції, амо-

рального проступку, не

сумісного з продовжен-

ням даної роботи

Тема 12. Робочий час і час відпочинку

ОбОчий час

робочий час — це визначений за-

коном або договором час, протягом

якого працівник повинен перебува-

ти на робочому місці й виконувати

доручену йому роботу.

Норми робочого часу

нормальна

тривалість

40 годин на

тиждень

скорочена тривалість

• Для неповнолітніх працівників

• Для працівників, зайнятих на робо-

ті зі шкідливими умовами праці,—

не більше 36 годин на тиждень

• Для жінок, що мають дітей віком до

14 років чи дитину-інваліда (за ра-

хунок власних коштів підприємств

або організацій)

неповний робочий час

на прохання вагітної жінки, жінки,

що має дитину віком до 14 років чи

дитину-інваліда, жінки, що здій-

снює догляд за хворим членом сім’ї

за медичним висновком, власник зо-

бов’язаний установити неповний ро-

бочий день з оплатою праці пропор-

ційно відпрацьованому часу

тема 12. робочий час і час відпочинку

10

Частина III. Основи приватного права україни

робочий час неповнолітніх

Вік

Робочий час

у період канікул під час навчання

Від 15 до 16 років,

учнів віком від 14 до 15 років

24 години на тиждень не більше як 12 годин на тиждень

Від 16 до 18 років 36 годин на тиждень не більше як 18 годин на тиждень

надурОчна рОбОта

надурочною вважається робота

понад установлену тривалість робо-

чого дня. робота у нічний час — це

робота із 22-00 до 6-00.

Критерії характеристики Зміст

Оплата У подвійному розмірі

Обсяг не повинна перевищувати для кожного працівника 120 годин протя-

гом року і не більше як чотири години за два дні поспіль

Особи, які не залучають-

ся до праці

• Вагітні жінки

• Жінки, що мають дітей віком до 3 років

• Працівники, молодші 18 років

• Працівники, що навчаються в загальноосвітніх школах, професій-

но-технічних училищах без відриву від виробництва, у дні занять

Особи, які залучаються

за згодою

Жінки, що мають дітей віком від 3 до 14 років чи дитину-інваліда,

а також інваліди

Не залучаються до роботи у нічний час

Вагітні

жінки

Жінки, що мають дітей

віком до 3 років

Особи, молодші

18 років

Інші категорії працівників,

передбачені законодавством

час відпОчинку

Види часу відпочинку Зміст

Перерва для відпо-

чинку й харчування

надається не раніше ніж через 4 години після початку роботи, продовжу-

ється не більше як 2 години, не включається до робочого часу

Вихідні дні Два дні — при п’ятиденному робочому тижні або один день — при шести-

денному робочому тижні. Загальним вихідним днем є неділя. тривалість

щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш як 42 години

10

Види часу відпочинку Зміст

Відпустка Право працівника на щорічну основну й додаткову відпустки повної трива-

лості в перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперерв-

ної роботи на даному підприємстві. У деяких випадках, передбачених КЗпП

України, право на відпустку в перший рік роботи може наступити і раніше

(до шести місяців)

святкові й неробочі

дні

В Україні законодавством встановлено такі святкові дні: 1 січня — новий

рік; 7 січня — Різдво Христове; 8 березня — Міжнародний жіночий день;

1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих; 9 травня — День

Перемоги; 28 червня — День Конституції України; 24 серпня — День неза-

лежності України.

неробочими вважаються дні релігійних свят: 7 січня — Різдво Христове;

один день (неділя) — Пасха (Великдень); один день (неділя) — трійця

Щорічна Додаткова за роботу на підприємстві

зі шкідливими умовами праці

Додаткова за особливий

характер праці

творча

Види відпусток

У зв’яз-

ку з на-

вчанням

соціальна відпустка (у зв’язку з вагітністю та

пологами, для догляду за дитиною до досягнен-

ня нею трирічного віку, додаткова відпустка

працівникам, які мають дітей)

Інші

види від-

пусток

Відпустки без

збереження за-

робітної плати

тривалість деяких видів відпусток громадян україни

Вид відпустки (категорії працівників) Календарні дні

Основні відпустки

Щорічна відпустка 24

Робочі підземних гірських робіт 28

Робітники лісової промисловості 28

Гірничорятувальники 30

Педагоги, науковці та керівний склад системи освіти 56

Працюючі інваліди І й ІІ груп 30

Працюючі інваліди ІІІ групи 26

Працюючі неповнолітні 31

Додаткові відпустки

За роботу на підприємстві зі шкідливими умовами праці та за особливий

характер роботи

до 35

Працівники з ненормованим робочим часом до 7

У зв’язку з навчанням у середніх закладах освіти на період випускних

екзаменів

У зв’язку з навчанням у професійно-технічному училищі 35

тема 12. робочий час і час відпочинку

Закінчення таблиці

110

Частина III. Основи приватного права україни

Вид відпустки (категорії працівників) Календарні дні

У зв’язку з навчанням у вищих навчальних закладах щорічно від 10 до 40

Працівники, які мають дітей (двох і більше віком до 15 років або дитину-

інваліда)

Загальна тривалість щорічної основної і додаткової відпусток не повинна перевищувати 59 кален-

дарних днів, а на підземних роботах — 69 календарних днів

Оплата праці

Заробітна плата — це винагоро-

да, обчислена, як правило, у гро-

шовому виразі, яку власник або

уповноважений ним орган випла-

чує працівникові за виконану ним

роботу. Розмір заробітної плати за-

лежить від складності та умов вико-

нуваної роботи, професійно-ділових

якостей працівника, результатів

його праці та господарської діяль-

ності підприємства, установи, орга-

нізації і максимальним розміром не

обмежується.

Системи оплати праці

Погодинна Відрядна тарифна Інші

Форми і системи

оплати праці

норми праці Умови запровадження та розміри надбавок, до-

плат, премій, винагород, інших заохочувальних,

компенсаційних і гарантійних виплат

Підприємства, установи, організації самостійно в колективному договорі

з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими

(регіональними) угодами встановлюють

Розцінки тарифні сітки ставки схеми посадових окладів

мінімальна заробітна плата —

це законодавчо встановлений розмір

заробітної плати за просту, неква-

ліфіковану працю, нижче якого не

може провадитися оплата за викона-

ну працівником місячну, погодинну

норму праці (обсяг робіт). До міні-

мальної заробітної плати не вклю-

чаються доплати за роботу в над-

урочний час, у важких, шкідливих,

особливо шкідливих умовах праці,

на роботах з особливими природни-

ми географічними і геологічними

умовами та умовами підвищеного

ризику для здоров’я. Мінімальна

заробітна плата є державною со-

ціальною гарантією, обов’язковою

на всій території України для під-

приємств, установ, організацій усіх

форм власності й господарювання та

фізичних осіб.

Закінчення таблиці