Онуфрієнко Г.С. Науковий стиль української мови

Подождите немного. Документ загружается.

РОЗДІЛ 2. АЛҐОРИТМІЧНІ ПРИПИСИ ЯК РЕГЛАМЕНТОВАНІ СХЕМИ НАВЧАЛЬНИХ

ДІЙ ПРИ КОМПОЗИЦІЙНО-ЗМІСТОВОМУ АНАЛІЗІ НАУКОВОГО ДЖЕРЕЛА

— 121 —

Отже, у мові права ТЗ як вербальна одиниця візуалізує дію

основних принципів специфічно професійної реалізації системи

та структури, зокрема, української мови, а саме: принцип актуаль-

ності, яка відбиває позалінгвістичну актуальність і лінгвістично ви-

ражається у продуктивності питомо національних чи запозичених

з інших мов вербальних засобів; принцип доцільності у термінот-

воренні, завдяки якому виникають найоптимальніші й семантично

ємнісніші засоби для називання/ кодування спеціальних понять;

принцип аналогійності, яким забезпечується класифікаційна регу-

лярність термінів у відповідності до подібної регулярності спеціаль-

них понять, що в діалектичній єдності скеровано на гармонізацію,

уніфікацію, стандартизацію української термінології мови права в

сенсі актуалізованих часом завдань та національних пріоритетів її

лінгвістичного впорядкування в умовах прагнення науки до єдності

(Г. Онуфрієнко).

Література

1. Александров А. С. Язык уголовного судопроизводства: Автореф. дисс.

… докт. юр. наук. — Н. Новгород, 2003. — 56 с.

2. Александров А. С. Исходное рассуждение о языке и праве // Проблеми

культури професійної мови фахівця: теорія та практика. Матеріали V все-

української наук.-метод. конф. 25–26 січня 2005 р. — Донецьк, 2005. —

С. 3–11.

3. Баранов В. М., Александров А. С. Проблема правопонимания в кон-

тексте теории текста постструктурализма и герменевтики // Право і лінгвіс-

тика: Матеріали Міжн. наук.-практ. конф.: У 2-х ч., 18–21 вересня 2003 р. —

Сімферополь, 2003. — Ч. 1. — С. 26–33.

4. Прадід Ю. Ф. Вступ до юридичної лінгвістики: Навчальний посіб-

ник / За ред. чл.-кор. АПрН України Ярмиша О. Н. — Сімферополь, 2002. —

104 с.

5. Прадід Ю. Ф. Юридична лінгвістика як окрема галузь знань // Вісник

Луганського інституту внутрішніх справ. — 2001. — № 3. — С. 46–255.

6. Онуфрієнко Г. С. Українська правнича термінологія: Програма спец-

курсу. — Запоріжжя, 2002. — 16 с.

7. Онуфрієнко Г. С. Мова юридичного фаху в управлінській діяль-

ності: Навчальна програма спецкурсу для слухачів магістратури. — Запо-

ріжжя, 2002. — 37 с.

8. Артикуца Н. В. Мова права і юридична термінологія: Навчальний по-

сібник. — 2-ге вид., змін. і доп. — К., 2004. — 277 с.

НАУКОВИЙ СТИЛЬ Галина

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ОНУФРІЄНКО

— 122 —

9. Малько А. В. Юридическая доктрина как важнейшее направление со-

временной российской правовой политики // Российская юридическая док-

трина в ХХІ веке: проблемы и пути их решения / Под ред. А. И. Демидова. —

Саратов, 2001. — С. 14–16.

10. Онуфрієнко Г. С. Производные лексемы с иноязычными интер-

национальными корнями: коммуникативный потенциал в национальном

терминологическом пространстве / Семантические реалии метаязыковых

субстанций: Межд. сб. науч. трудов. — Карлсруэ-Краснодар, 2001. — С. 204–

210.

11. Онуфрієнко Г. С. Термінологічний потенціал мови спеціальності як

потужний чинник професійної підготовки правника // Українське право. —

2002. — № 1. — С. 235–238.

12. Онуфрієнко Г. С. Лінгво-термінологічний компонент юридичної ді-

яльності // Мова і культура. — Випуск 7. — Том VI. Національні мови і куль-

тури в їх специфіці і взаємодії. — Київ, 2004. — С. 261–267.

13. Онуфрієнко Г. С. Гибриды как стилеобразующий лексичес-

кий элемент языка науки и техники // “Słowa, słowa, słowa w komunikacji

jezykowej. — II. — Pod redakcja Marceliny Grabskiej. — Gdaňsk, 2004. — C. 127–

135.

14. Онуфрієнко Г. С. Термінологічний знак в юридичному дискур-

сі // Укра їнська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць / Під ред.

Л. О. Симоненко. — К., 2003. — Вип. V. — С. 65–69.

15. Онуфрієнко Г. С. Філологічна парадигма сучасної юридичної освіти

в Україні // Право і лінгвістика: Матеріали ІІ Міжн. наук.-практ. конф. У 2-х

ч., 23–26 вересня 2004 р. — Сімферополь, 2004. — Ч. 1. — С. 111–118.

16. Włodzimierz V.Lejczyk, Luba Biesiekirska. Terminoznawstwo: przedmiot,

metody, struktura. — Białystok, 1998. — 184 c.

17. Словник іншомовних слів/ Уклад. С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. —

К., 2000. — 680 с.

18. Меркель С. Э. Семантико-дистрибутивная верификация терми-

нологического знака (на материале документов немецкого гражданско-

процессуального права). — Автореф. дисс. … канд. филол. наук. — Волго град,

2001. — 18 с.

19. Кияк Т. Мовна політика і термінознавство // Вісник: Проблеми

української термінології. — Львів: НУ “Львівська політехніка”. — 2004. —

№ 503. — С. 8–11.

РОЗДІЛ 2. АЛҐОРИТМІЧНІ ПРИПИСИ ЯК РЕГЛАМЕНТОВАНІ СХЕМИ НАВЧАЛЬНИХ

ДІЙ ПРИ КОМПОЗИЦІЙНО-ЗМІСТОВОМУ АНАЛІЗІ НАУКОВОГО ДЖЕРЕЛА

— 123 —

2.3. Конспектування наукової інформації,

що сприймається на слух

Наукову інформацію, що сприймається на слух (лекцію, допо-

відь, виступ, повідомлення тощо), доводиться майже завжди пись-

мово фіксувати, аби за записом відтворити (а в разі потреби і нео-

дноразово) її зміст абсолютно точно, без перекручень, інтерпретацій

і у повному (достатньому) обсязі для використання її в подальшій

навчальній, науковій та професійній діяльності.

Процес конспектування такого виду є складнішим від попере-

днього і складається з трьох взаємообумовлених та паралельних

мисленнєво-мовленнєвих дій: а) аудіювання (розуміння інформації,

що сприймається на слух); б) мисленнєвої переробки почутого (ви-

значення головної й неголовної, допоміжної інформації, перефор-

мулювання); в) письмової фіксації інформації. При цьому має бути

реалізованою установка на утримання в короткочасній пам’яті всієї

основної інформації до завершення наукового повідомлення, лекції,

доповіді тощо.

Завдання 2.3.1. Ознайомтеся з наведеним алґоритмічним при-

писом, звертаючи особливу увагу на коментарі в рубриках

Пам’ятайте! Примітка. Усвідомте кожен “крок” мисленнєво-

мовленнєвих дій та їх послідовність під час конспектування

наукової інформації, що сприймається на слух.

АЛҐОРИТМІЧНИЙ ПРИПИС ДО КОНСПЕКТУВАННЯ

ДЖЕРЕЛ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ,

ЩО СПРИЙМАЄТЬСЯ НА СЛУХ

1. Записуючи назву теми лекції (доповіді, повідомлення, висту-

пу тощо), спробуйте спрогнозувати загальну схему того, що

почуєте, та уявити цю тему в колі інших проблем і питань цієї

навчальної дисципліни, спецкурсу (конференції, засідання

тощо).

2. Сприймаючи на слух наукову інформацію, намагайтеся ви-

значити головне в ній за зміною інтонації, темпу, голосу, за

НАУКОВИЙ СТИЛЬ Галина

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ОНУФРІЄНКО

— 124 —

паузами, які завжди передують висновкам, за риторичними і

проблемними запитаннями.

3. Намагайтеся швидко знайти підмет (логічний суб’єкт) і при-

судок (логічний предикат) фрази; саме це допоможе вам зро-

зуміти її загальний смисл і структуру, навіть якщо ви не до-

пишете якісь слова.

Пам’ятайте! У текстах наукового стилю дієслівна сполучуваність є

дуже вузькою та спеціалізованою, тому за дієсловом і записа-

ною частиною фрази можна легко відтворити незафіксовані

на папері об’єктні та обставинні компоненти змісту.

4. Слухаючи, здійснюйте одночасно мисленнєво-мовленнєву

переробку наукової інформації на внутрішньофразовому та

міжфразовому рівнях з метою підготовки її до запису.

Пам’ятайте! При аудіюванні лекції (доповіді, повідомлення тощо)

необхідно постійно усвідомлювати й переробляти зміст по-

чутого, максимально лаконізуючи інформацію, але без втрати

головного і цінного в ній. Цей процес мисленнєво-мовленнєвої

переробки наукової інформації має здійснюватися двома ета-

пами:

а) на внутрішньофразовому рівні:

— слухаючи фразу, відкидати неголовне, надлишкове;

— скорочено фіксувати об’єктні та обставинні поширювачі

дієслова, які легко відтворюються або входять до складу

терміносполук;

— рему (нове) записувати якнайточніше та якнайповніше;

— ті частини речень, що складають тему (відоме), записува-

ти скорочено: іменники замінювати особовими займенника-

ми, вживати прислівники місця, знаки-символи, абревіату-

ри; виключати несуттєві прикметники при іменниках та

прислівники при дієсловах;

б) на міжфразовому рівні:

— слухаючи, обов’язково зберігати актуально значуще в кож-

ному блоці інформації, співвідносити кожну рему (нове) з

попереднім контекстом;

— уникати фраз, що дублюються;

— здійснювати лише можливе переконструювання речень,

обов’язково залишаючи при цьому всі предикати речень з

головною інформацією та всі слова при предикаті з сильним

РОЗДІЛ 2. АЛҐОРИТМІЧНІ ПРИПИСИ ЯК РЕГЛАМЕНТОВАНІ СХЕМИ НАВЧАЛЬНИХ

ДІЙ ПРИ КОМПОЗИЦІЙНО-ЗМІСТОВОМУ АНАЛІЗІ НАУКОВОГО ДЖЕРЕЛА

— 125 —

керуванням, що входять до складу речень, якими розкрива-

ється зміст теми.

5. Здійсніть самоконтроль, з’ясувавши:

а) чи всю головну інформацію згідно з темою відбито в конспекті;

б) чи не порушено логічний зв’язок під час скороченого запису

інформації;

в) чи всі використані символи та абревіатури є абсолютно точ-

ними відповідниками слів і словосполучень;

г) чи залишилася точною інформація при здійсненні перекон-

струювань речень;

д) чи не припустилися орфографічних, лексичних та граматич-

них помилок при записуванні.

6. Відредагуйте за результатами самоконтролю зміст, структуру

та мовне оформлення одержаного конспекту.

Завдання 2.3.2. Складіть конспекти лекцій з опановуваних дисциплін,

спираючись на модель алґоритмічного припису (див. 2.3.1), та

здійсніть за його вимогами самоконтроль й відповідне редагу-

вання виконаної роботи. Проналізуйте, що при такому виді

конспектування саме для вас є найлегшим і чому.

Завдання 2.3.3. З’ясуйте, які з мисленнєво-мовленнєвих дій під час

конспектування усного джерела наукової інформації вам най-

важче виконувати і чому. Здійсніть тренінг саме цих етапів

конспектування на матеріалі фахових текстів за вашою спе-

ціальністю.

Завдання 2.3.4. Слухаючи та паралельно записуючи на відеомагні-

тофон телевізійну інформацію науково-публіцистичного ха-

рактеру з актуальних гуманітарних проблем (наприклад, про

мовну політику в Україні, захист прав людини і дитини), скла-

діть конспект. Здійсніть після цього самоконтроль виконаної

роботи за відповідним алґоритмічним приписом при повторно-

му сприйнятті інформації. Відредагуйте, у разі потреби, свій

конспект.

НАУКОВИЙ СТИЛЬ Галина

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ОНУФРІЄНКО

— 126 —

Завдання для само- та взаємоконтролю

до розділу 2

Завдання 1. Поясніть цілі складання плану джерела наукової інфор-

мації.

Завдання 2. Схарактеризуйте, порівнявши, різні види планів текстів

та назвіть сфери їх практичного використання.

Завдання 3. З’ясуйте, який вид плану в науковій роботі студента до-

мінує і чому. Проілюструйте відповідь переконливими прикла-

дами.

Завдання 4. Схарактеризуйте цілі конспектування письмових та

усних джерел наукової інформації в навчальній та професійній

сферах.

Завдання 5. Поясніть відмінність плану від тез і конспекту джерела

наукової інформації.

Завдання 6. Проаналізуйте свої конспекти лекцій з різних опановува-

них навчальних дисциплін, з’ясуйте їх переваги та недоліки і

складіть для себе пам’ятку.

Завдання 7. Сформулюйте основні вимоги до плану й конспекту дже-

рела наукової інформації.

Завдання 8. Відтворіть по пам’яті алґоритмічний припис до складан-

ня плану джерела наукової інформації. Прокоментуйте най-

складніші “кроки” мисленнєво-мовленнєвих дій при підготовці

планів різних видів.

Завдання 9. Відтворіть по пам’яті алґоритмічний припис до конспек-

тування: а) друкованого джерела наукової інформації; б) усно-

го джерела наукової інформації. Прокоментуйте найскладніші

“кроки” мисленнєво-мовленнєвих дій при підготовці цих видів

конспектів.

РОЗДІЛ 2. АЛҐОРИТМІЧНІ ПРИПИСИ ЯК РЕГЛАМЕНТОВАНІ СХЕМИ НАВЧАЛЬНИХ

ДІЙ ПРИ КОМПОЗИЦІЙНО-ЗМІСТОВОМУ АНАЛІЗІ НАУКОВОГО ДЖЕРЕЛА

— 127 —

Завдання 10. Адресуйте практичні поради укладачу різних видів пла-

ну друкованого й усного джерела наукової інформації фахової

тематики.

Завдання 11. Адресуйте практичні поради укладачу конспекту друко-

ваного й усного джерел наукової інформації фахової тематики.

Завдання 12. Опрацюйте наукову статтю (параграф, розділ підруч-

ника тощо) актуальної тематики з обраної вами спеціальнос-

ті. “Згорніть” (“спакуйте”) інформацію наукового джерела до

рівня номінативного плану та стислого конспекту. Здійсніть

само- і взаємоконтроль виконаної роботи та з’ясуйте рівень

якості підготовлених плану й конспекту і їх відповідність ви-

могам засвоєних у попередніх розділах алґоритмічних приписів.

Завдання 13. Наведіть і прокоментуйте дефініції понять “план” і

“конспект” у контексті навчальної, науково-дослідної та про-

фесійної діяльності.

Завдання 14. Проілюструйте сполучальні властивості термінів

“план” і “конспект”, склавши з ними словосполучення за двома

моделями: “прикметник (дієприкметник) + іменник”, “іменник

у Н.в. + іменник у Р.в.”.

Завдання 15. Поясніть, чому в номінативних планах наукових джерел

переважно використовують віддієслівні іменники (наприклад,

здійснення, розробка, огляд), а не дієслова.

Завдання 16. Проаналізуйте в аспекті виконуваних функцій план

(зміст) підручника, навчального посібника (або їх окремого

розділу) з опановуваної дисципліни.

Завдання 17. Обґрунтуйте, зміст якої з трьох запропонованих назв

джерела науково-навчальної інформації (Публічне мовлення /

Специфіка публічного мовлення / Культура публічного мовлен-

ня) якнайточніше розкриває наведений план.

1) Цілі та завдання публічного мовлення.

2) Якісні та кількісні параметри публічного мовлення.

НАУКОВИЙ СТИЛЬ Галина

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ОНУФРІЄНКО

— 128 —

3) Види та жанри публічного мовлення.

4) Сучасний етикет публічного мовлення.

Завдання 18. Запропонуйте, аргументувавши, перший пункт до на-

веденого без нього плану розділу “Основи полемічного мисте-

цтва” в навчальному посібнику з риторики для студентів.

1) ..?

2) Сутність, різновиди та функції публічного спору.

3) Історичні витоки публічного спору.

4) Полемічні правила і прийоми.

5) Алґоритмічний припис для учасників дискусії,полеміки.

6) Етикет полеміста.

7) Ознаки ораторського таланту і риси індивідуальності в по-

лемічному мистецтві.

Завдання 19. Сформулюйте і деталізуйте підпунктами (а, б, в,

г) останній пункт для наведеного без нього плану розділу

“Стилістика” в навчальному посібнику з української мови

для студентів.

1) Основні поняття стилістики.

2) Стилі мови і стилі мовлення.

3) Стилістична система української мови.

4) Стилістичні засоби української мови.

5) Розмовний стиль.

6) Художній стиль.

7) Публіцистичний стиль.

8) Офіційно-діловий стиль.

9) ..?

Завдання 20. Доберіть найточніші і найдоцільніші заголовки до дже-

рел наукової інформації, плани яких наведено.

1) Вплив національно-культурних

чинників на процес спілкування.

2) Національно-культурна специ-

фіка мовленнєвого етикету.

3) Комунікативні табу.

4) Невербальні особливості між-

культурної комунікації.

1) Суспільна природа мови.

2) Суспільні функції мови.

3) Суспільний характер мов-

ної норми.

4) Мова як найважливіша

етнічнаознака.

5) Мова і нація, держава,

суспільство.

РОЗДІЛ 2. АЛҐОРИТМІЧНІ ПРИПИСИ ЯК РЕГЛАМЕНТОВАНІ СХЕМИ НАВЧАЛЬНИХ

ДІЙ ПРИ КОМПОЗИЦІЙНО-ЗМІСТОВОМУ АНАЛІЗІ НАУКОВОГО ДЖЕРЕЛА

— 129 —

1) Українська термінологія в історії й розвитку.

2) Українська термінографія: здобутки і прорахунки.

3) Українське термінознавство як наука і навчальна дисципліна.

4) Актуальні проблеми сучасного українського термінознавства.

— 130 —

РОЗДІЛ 3. АЛҐОРИТМІЧНІ ПРИПИСИ

ЯК РЕГЛАМЕНТОВАНІ СХЕМИ

НАВЧАЛЬНИХ ДІЙ ПРИ

АНАЛІТИЧНОМУ ОПРАЦЮВАННІ

ІНФОРМАЦІЇ НАУКОВОГО

ДЖЕРЕЛА

Набувши досвіду композиційно-змістового аналізу наукового

тексту, кожен може і має розвинути навички анотування, реферу-

вання, рецензування наукової літератури зі спеціальності у відповід-

ності до вимог нормативних документів. Анотування й реферування

наукових джерел — важливий чинник професійної підготовки в сис-

темі самоосвіти. В опануванні цими видами писемної мовленнєвої

діяльності реальними помічниками стають відповідні алґоритмічні

приписи, які визначають “кроки” розумової діяльності, їх логічну по-

слідовність за загальною моделлю, як-от: визначення і вилучення не-

обхідної інформації, переформульовування її та аргументований ви-

клад за логікою й вимогами відповідних жанрів наукової літератури.

3.1. Анотування наукового джерела

Анотування — це процес створення анотації* (лат. annotatio —

зауваження, помітка, від annoto — позначаю), під якою розуміють ко-

ротку, стислу характеристику змісту книги, статті тощо.

* Словник іншомовних слів / За ред. чл.-кор. АН УРСР О. С. Мельничука. —

К., 1977. — С. 54.

Словник іншомовних слів / Уклад.: С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. — К.,

2000. — С. 42.