Мочаліна З.М., Склярук Н.І., Федоренко І.А. Фінанси

Подождите немного. Документ загружается.

5. Охарактеризуйте державні фінанси як інструмент регулювання економіки

країни.

6. Проблеми державних фiнансiв у період ринкової трансформації економіки й

забезпечення фінансової стабiлiзацiї.

Література: 13,15,18,22,29.

СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНІ СХЕМИ ДО ТЕМИ 5 ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ

Схема 5.1 – Система державних фінансів

Схема 5.2 – Система державних доходів

Ланки системи державних фінансів

Фінанси

державних

підприємств

Фінанси

державного

сектора

Фінанси

муніципальног

о господарства

Державний

кредит

Державні

позики

Позики органів

місцевого

самоврядування

Цільові фонди

Загальнодержавні

фонди

Регіональні

фонди

Бюджет

держави

Державний

бюджет

Місцеві

бюджети

Загальнодержавні

фінанси

Місцеві

фінанси

Резервні та страхові фонди

Державні доходи

Бюджет

Децентралізовані доходи

Державні

цільові

фонди

Податки й

обов’язкові

платежі

Надходження

від державного

майна і угідь

Державні

позики

Пряме

вилучення

доходів

Централізовані доходи

Схема 5.3 – Система державних видатків

Схема 5.4 – Грошові потоки сфери державних фінансів

Державні видатки

Поточні видатки

Децентралізовані видатки

Державні

цільові

фонди

Бюджетні

кредити

Кошторисне

фінансування

Субсидії і

виплати

Централізовані видатки

Капітальні видатки

Бюджет

Державні

дотації

Міжнародні організації і фінансові

інституції

Фінансовий ринок

Бюджет

Державні цільові

фонди

Юридичні особи

Фізичні особи

Інвестиції

ТЕМА 6. БЮДЖЕТ І БЮДЖЕТНА СИСТЕМА

1. Сутність державного бюджету і його значення.

2. Бюджетний устрій і бюджетна система України.

3. Критерії розмежування доходів і видатків бюджетної системи.

4. Етапи бюджетного процесу.

5. Бюджетні права державних органів законодавчої і виконавчої влади. Задачі

бюджетного процесу в ринкових умовах.

Бюджет - це план створення і використання фінансових ресурсів для

забезпечення функцій, здійснюваних органами державної влади, органами

місцевого самоврядування. Державний бюджет затверджується законодавчо.

Державний бюджет - розпис доходів і витрат держави на певний період

(на рік). Являє собою централізовані фонди коштів, акумульовані головним

чином за допомогою податків і використовувані для державного регулювання

економіки, стимулювання господарської кон'юнктури, фінансування соціальних

програм, науки і культури, збройних сил, утворення фінансових і матеріальних

резервів, утримання органів державного керування.

Державний бюджет як економічна категорія, виражає фінансові

відносини, пов’язані з утворенням і використанням централізованого фонду

грошових ресурсів держави. Ці відносини складаються, з одного боку, між

державою і суб’єктами економічної діяльності й населенням – з іншого.

Бюджет будується на принципах цілісності, повноти, вірогідності, гласності,

наочності й самостійності всіх бюджетів, що входять у бюджетну систему

країни.

Ключові слова: бюджет, бюджетний механізм, бюджетний устрій,

бюджетний процес, бюджетні організації, бюджетне планування,

кошториси, коди економічної класифікації, видатки, доходи,

бюджетний дефіцит, бюджетний надлишок, ієрархія державної влади

Бюджетні відносини охоплюють основні елементи вартості ВВП і різні

напрямки й рівні його використання. Бюджетні відносини створення й

використання централізованого фонду грошових ресурсів організовуються i

реалізуються у вигляді основного фінансового плану держави.

До чинників, що визначають центральне місце бюджету в системі

фінансових планів держави, відносяться наступні:

− у державному бюджеті концентруються основні державні прибутки,

приблизно 2/З фінансових ресурсів держави;

− за рахунок державного бюджету фінансуються основні державні

витрати: капітальні вкладення. формування державних матеріальних резервів,

оборона, управління i т.д.;

− упорядкування i виконання державного бюджету ув’язане з

упорядкуванням i виконанням інших фінансових планів, балансування яких

здійснюється за допомогою державного бюджету;

− державний бюджет є основним джерелом фінансування

зовнішньоекономічної діяльності держави;

− державний бюджет виступає інструментом фінансового контролю за

формуванням i використанням грошових фондів в економіці держави;

− державний бюджет – головне джерело коштів, необхідних для

діяльності держави.

Функції Державного бюджету:

−

акумуляції – пов’язана з концентрацією коштів у централізованому

фонді держави за допомогою прибутків бюджету;

−

розподілу – реалізується через систему витрат, що повинні

здійснюватися в інтересах економічного i соціального розвитку держави i

задоволення потреб населення;

−

контролю – проявляється у виявленні й аналізі відхилень фактичних

прибутків i витрат бюджету вiд запланованих.

За джерелам спрямування коштів бюджет може бути:

– поточним – у ньому зосереджені всі витрати, обумовлені діючими

нормами i сформованим рівнем соціальної забезпеченості. Поточний бюджет

повинен бути збалансованим (за рахунок субсидування бюджетів: дотації,

субсидії, субвенції), його витрати спрямовуються на фінансування: науки,

соціально-культурних заходів (освіта, охорона здоров’я, соціальне

забезпечення, культура. мистецтво), зовнішньоекономічної діяльності держави

(зовнішня торгівля, сплата відсотків по зовнішньому боргу), централізованих

суспільних потреб (оборона, управління. утримання правоохоронних органів).

За рахунок коштів поточного бюджету створюються резерви грошових фондів,

а також здійснюються витрати з обслуговування боргу.

–

розвитку – в ньому передбачаються витрати, що спрямовуються на

розвиток процесу відтворення i фінансування пріоритетних соціально-

економічних заходів. Витрати бюджету розвитку здійснюються в межах

отриманих прибутків – власних i позикових коштів.

За суб’єктом формування бюджет буває:

−

державним, який зосереджує прибутки й витрати, що відносяться до

компетенції держави;

−

місцевим, що містить прибутки й витрати, віднесені до компетенцій

місцевих органів влади.

Бюджетна система – сукупність усіх видів бюджету країни, що

ґрунтуються на економічних відносинах і юридичних нормах. Складовими

елементами бюджетної системи є:

− структура бюджетної системи;

− принципи побудови;

− організаційні функції.

Бюджетна система складається з Державного бюджету України,

республіканського бюджету Автономної Республіки Крим (АРК) і місцевих

бюджетів, зведеного (консолідованого) бюджету. Зведений бюджет України

складається із сукупності всіх бюджетів, що входять до бюджетної системи

України. Він використовується для аналізу й визначення засад державного

регулювання соціально-економічного розвитку України.

До місцевих бюджетів належать бюджет АРК, обласні, міські, районні,

районні в містах, селищні й сільські бюджети.

Зведені місцеві бюджети включають показники відповідних бюджетів

територіальних одиниць.

Бюджетна система України будується на засадах справедливого й

неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і

територіальними громадами, відповідно до Бюджетного кодексу України [ ].

Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які

видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування

цих видатків.

Рис. 6.1 – Структура бюджетної системи України

Конкретна величина бюджету залежить від ряду факторів:

Держаний

бюджет

Місцеві бюджети

Бюджет АР

Крим

Бюджет міст

республіканського

підпорядковування

(Київ і

Севастополь)

Бюджети

областей

Республі-

канський

бюджет

Місцеві

бюджети

Міський

бюджет

Бюджети

районів

Обласний

бюджет

Бюджети

районів

Бюджети міст

обласного

підпорядкування

Міський

бюджет

Бюджети

районів

Районний

бюджет

Бюджети міст

районного

підпорядкування

Селищні

бюджети

Сільські

бюджети

Консолідований державний бюджет України

− рівня розвитку економіки;

− методів господарювання на СПД та організаціях;

− завдань, які вирішуються суспільством

− інші.

Бюджетний устрій - це організація і принципи побудови бюджетної

системи, її структури, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної

системи.

Бюджетний устрій України визначається з урахуванням державного

устрою та адміністративно-територіального поділу. Структура бюджетної

системи України наведена на рис. 6.1.

Частка загальнодержавного бюджету в державному бюджеті України

досить значна. Це дає підстави говорити про високий рівень централізації в

розподілі й перерозподілі фінансових ресурсів. У зв'язку з цим зростає

актуальність проблеми подальшого пошуку оптимального співвідношення між

загальнодержавним і місцевими бюджетами.

Бюджетний устрій базується на принципах:

− єдності – існування єдиного рахунку доходів і видатків кожної ланки

бюджетної системи, єдиної правової бази, бюджетної класифікації, єдності

форм бюджетної документації, принципів бюджетного процесу, грошової

системи, соціально-економічної політики, надання необхідної статистичної та

бюджетної інформації з одного рівня бюджету іншому;

− повноти – відображення в бюджеті всіх доходів і видатків;

− достовірності – формування бюджету на основі реальних показників,

науково обґрунтованих нормативів та відображення у звіті про виконання

бюджету тільки тих доходів і видатків, які є результатом кінцевих касових

операцій банків;

− обґрунтованості – формування бюджету на реальних макропоказниках

економічного і соціального розвитку, формування доходів і видатків;

− гласності – висвітлення в засобах масової інформації показників

бюджетів і звітів про їх виконання;

− наочності – відображення показників бюджетів у взаємозв'язку з

загальноекономічними показниками в Україні та за її межами через

використання засобів максимальної інформативності результатів порівняльного

аналізу, визначення темпів і пропорцій економічного розвитку;

− збалансованості – бюджетні витрати здійснюються відповідно до

надходження до бюджету на певний бюджетний період;

− самостійності бюджетів усіх рівнів, що забезпечується наявністю

власних доходних джерел і правом визначення напрямів їх використання

відповідно до законодавства України;

− субсидіарності – видатки державного і місцевого бюджету, а також

видатки між місцевими бюджетами повинні розподілятися максимально

наближено до суспільних потреб;

− цільового використання коштів – бюджетні кошти мають

використовуватися лише за бюджетним призначенням;

− врахування загальнодержавних інтересів за складання бюджетів усіх

рівнів;

− відповідальності учасників бюджетного процесу за свої дії (чи

бездіяльність) на кожній стадії бюджетного процесу.

Бюджетний процес – це регламентований законодавством порядок

складання, розгляду, затвердження та виконання бюджетів, здійснення

контролю за виконанням, затвердження звітів про виконання бюджетів, що

входять до бюджетної системи України. Стадії бюджетного процесу показані на

схемі 6.1.

Учасниками бюджетного процесу є Президент України, Верховна Рада

України, Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів, Державне казначейство,

Національний банк України, Рахункова палата, розпорядники бюджетних

коштів різних рівнів, інші органи, які здійснюють бюджетні, податкові та ін..

повноваження згідно із законодавством України.

Регулятором функціонування Державного бюджету є

бюджетне право.

Бюджетне право – сукупність юридичних норм, на яких ґрунтується бюджетна

система держави, визначаються компетенції органів влади різних рівнів щодо

планування, розгляду, затвердження і виконання бюджету. Законодавче

закріплення бюджетної самостійності кожної гілки влади є запорукою

прийняття обґрунтованих рішень як центральними, так і місцевими органами

влади. Чіткий розподіл бюджетних повноважень передбачено Конституцією

України, Законом «Про місцеве самоуправління» та Бюджетним кодексом

України.

Правила складання і виконання бюджетів, що входять до складу

бюджетної системи України, затверджуються в порядку, встановленому

Кабінетом Міністрів України. Кошти Державного бюджету України

витрачаються лише на цілі та в межах, затверджених законом про Державний

бюджет України. Кошти республіканського бюджету Автономної Республіки

Крим, місцевих бюджетів витрачаються лише на цілі та в межах, затверджених

відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами

народних депутатів.

Бюджетний процес від початку складання проекту бюджету і до

затвердження звіту про виконання бюджету проходить під контролем

Верховної Ради України і місцевих органів влади. Це дисциплінує всі органи

управління, які виконують бюджети відповідних рівнів.

Етапи бюджетного процесу: планування бюджетних даних, прийняття

закону про Держбюджет та виконання бюджету.

Таблиця 6.1 – Основні етапи планування бюджетного процесу в Україні

Дата Етапи

Визначення основних напрямів бюджетної політики наступного бюджетного

періоду

До 1 червня

року, що

передує

плановому

Передача до Верховної Ради розроблених Кабміном Основних

напрямів бюджетної політики наступного бюджетного періоду,

що ґрунтуються на прогнозних макропоказниках соціально-

економічного розвитку, із зазначенням прогнозних ВВП,

індексів споживчих цін, рівнів обмінного курсу гривні (у

середньому за рік і рівня на кінець року), прогнозованого

рівня безробіття

100

Дата Етапи

До 1 липня

року, що

передує

плановому

Верховна Рада приймає постанову відносно схвалення чи

взяття до відома Основних напрямів бюджетної політики

наступного бюджетного періоду (Бюджетна резолюція)

Підготовка і аналіз бюджетних запитів

Липень -

серпень року,

що передує

плановому

1. Розробка і доведення до головних розпорядників Мінфіном

інструкції щодо підготовки бюджетних запитів

2. Розробка бюджетних запитів з пропозиціями щодо обсягу

бюджетних коштів для забезпечення діяльності наступного

бюджетного періоду розпорядниками коштів і подання їх

Мінфіну.

3. Аналіз бюджетних запитів та підготовка пропозицій проекту

Держбюджету України та проекту закону про Держбюджет.

Прийняття проекту Держбюджету

До 15 вересня

року, що

передує

плановому

Розгляд проекту Держбюджету і проекту закону про

Держбюджет КМУ та подання їх до Верховної Ради України.

Розгляд і прийняття Держбюджету України Верховною Радою України

1. Розгляд проекту закону про Держбюджет України

народними депутатами, відповідними комісіями і фракціями.

2. Розгляд проекту Комітетом Верховної Ради з питань

бюджету спільно з уповноваженими представниками КМУ,

підготовка висновків та пропозицій з проекту закону,

підготовка таблиці пропозицій суб’єктів законодавчої

ініціативи.

3. Обговорення проекту Держбюджету на пленарному

засіданні Верховної Ради:

а) перше читання – розгляд висновків і пропозицій до

проекту закону про Держбюджет (у разі схвалення – набувають

статусу бюджетних висновків);

б) друге читання –затвердження загального дефіциту

(профіциту) бюджету, доходів і видатків наступного

бюджетного періоду, обсягу міжбюджетних трансфертів, ін.

положень, необхідних для формування місцевих бюджетів;

в) третє читання – голосування щодо статей бюджету, не

прийнятих у другому читанні та щодо закону про проект

Держбюджету в цілому

Прийняття закону про Держбюджет

До 1 грудня

року, що

передує

плановому

Верховна Рада приймає закон про Держбюджет