Михалевська Т.В., Ісаєнко В.М., Гроза В.А. Основи статистичного обліку і банки інформації в екології. НАУ-друк, 2009

Подождите немного. Документ загружается.

лічити. Прикладом може бути концентрація забруднювальних речо-

вин, вага або зріст людини, площа земель, що відведена під захоро-

нення небезпечних відходів, та ін.

За часовою характеристикою ознаки діляться на моментнi та

iнтервальні.

Моментні ознаки — це кiлькiснi ознаки, які характеризують

явища у певні моменти часу, визначені завчасно згідно з планом

статистичних спостережень. Наприклад, чисельність населення

України на кінець кожного року, інвестиції підприємства в енерго-

збережувальні технології на кінець певного періоду та ін.

Інтервальнi ознаки — це кiлькiснi ознаки, які характеризують

результати зміни явищ, процесів за деякий період часу: рік, місяць,

добу. Наприклад, кiлькiсть новонароджених дітей протягом кожного

року, норми ГДВ для підприємства за рік та ін.

Моментнi ознаки мають розмiрнiсть ознаки, яка вивчається. Інтер-

вальнi ознаки мають розмiрнi

сть ознаки, яку вивчають за певний час.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. За яким принципом проводиться класифікація ознак одиниці стати-

стичної сукупності?

2. Наведіть приклади моментних та інтервальних ознак.

3.4. Статистичні показники та їх класифікація

Статистичний показник

— це узагальнювальна характеристи-

ка явищ i процесів. Показник — це не тільки одне число, а i його

назва. Статистичний показник виражається числом i розмiрнiстю.

У статистиці введена класифiкацiя статистичних показників

(табл. 3.1).

Таблиця 3.1

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ СТАТИСТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ

За якістю За кількістю

За

характеризованою

властивістю

1. Показники властивостей

конкретних обсягів

1. Абсолютні 1. Прямі

2. Показники статистичних

властивостей будь-яких масових

явищ, процесів

2. Вiдноснi 2. Зворотнi

За якістю розрiзняють показники: властивостей конкретних об’єктів

та статистичних властивостей будь-яких масових явищ i процесів.

До показників властивостей конкретних об’єктів належать

такі показники: економiчнi, мароекономiчнi, демографiчнi та ін.

Показники статистичних властивостей — це узагальню-

вальні показники статистики, які використовуються для будь-яких

явищ i процесів незалежно від їх конкретного змісту. До показників

статистичних властивостей належать: середні значення, середнє квад-

ратичне відхилення, коефiцiєнти варiацiї, структури i характеру роз-

поділу, швидкості i темп зміни, коливання в динамiцi та ін. У наступ-

них

підрозділах буде розглянуто методику пiдрахункiв таких показ-

ників і аналіз явищ та процесів на основі цих показників.

За кількісною характеристикою розрiзняють

абсолютні i

вiдноснi показники. Абсолютні показники відображають сумарні

властивості об’єкта і виражаються у натуральних одиницях виміру.

Вони характеризують суму значень первинних ознак об’єктів.

Вiдноснi статистичні показники дістають через порівняння абсо-

лютних або відносних показників у часі, просторі порівняно з де-

яким рівнем. Вiдноснi величини можуть бути безрозмірними або

відносними показниками. Відносні показники можна поділити на

групи, що характеризують:

• структуру об’єкта — відношення частини об’єкта до всього

об’єкта. Частка виражається у відсотках або промiлях (тисячних).

Вiдноснi величини структури дають можливість порівняти склад

iнгредiєнтiв об’єкта у рiзнi моменти часу, тобто виявити структурні

зрушення;

• динаміку процесу — відношення показника об’єкта в поточ-

ний період часу до цього показника об’єкта в попередній період.

Такі показники називають

темпами зростання. Вони виражаються

у разах або відсотках. Темп зростання показує, у скільки разів показ-

ник змінився в поточному перiодi порівняно з попереднім. До від-

носних показників динаміки процесу також належать: темп прирос-

ту, параметри тренду, коефiцiєнти коливання, iндекснi показники

динамiки;

• щiльнiсть взаємозв’язку між різними ознаками. між варiацiєю

результативного показника i варiацiєю факторів. До цих показників

належать коефiцiєнти еластичності, кореляції, регресії, детермінації;

• спiввiдношення вторинних ознак одного i того самого об’єкта.

Наприклад, коефіцієнт очистки повітря дорівнює відношенню маси ви-

далених шкідливих відходів до об’єму повітря, яке підлягає очищенню;

• відношення фактично спостережуваних величин ознаки до йо-

го планових, нормативних, максимально можливих;

• вiдноснi показники, що характеризують відношення ознак різ-

них об’єктів.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Що називають статистичним показником? Наведіть приклади.

2. На які типи і за якими ознаками поділяють статистичні показники?

3. Які сторони явищ характеризують відносні статистичні показники?

3.5. Статистичне спостереження

Проблема інформаційного забезпечення є першочерговою не

лише для статистичного дослідження, а й для будь-якої сфери

діяльності.

Статистичне спостереження

— початкова стадія статистич-

ного дослідження. Це планомірний, науково організований процес

збирання даних щодо масових явищ і процесів, які відбуваються в

різних сферах життя, через їх реєстрацію за спеціальною програ-

мою, розробленою на основі статистичної методології. Воно відріз-

няється від інших методів збирання даних характером і масовістю

даних та способами їх

отримання. Одержання якісних статистичних

даних значною мірою залежить від того, на якому рівні збирається

відповідна інформація. Статистичне спостереження проводиться

відповідно до плану статистичного спостереження, що містить про-

грамно-методологічні та організаційні питання.

Програмно-мето-

дологічна частина плану

— це визначення мети, встановлення

об’єкта та одиниць спостереження, складання програми спостере-

ження.

Мета спостереження — отримання статистичних даних,

які є підставою для узагальнення характеристики стану та розвитку

явища або процесу з визначенням відповідної закономірності.

Об’єкт спостереження — це сукупнісь явищ, що вивчається в

процесі спостереження.

Одиниця статистичного спостереження —

це складовий елемент об’єкта спостереження, носій ознак, що підля-

гають реєстрації в процесі даного спостереження.

Програма спо-

стереження

— це перелік питань, на які планують дістати відповіді

в процесі спостереження відносно кожної одиниці спостереження.

Організаційна частина плану статистичного спостереження являє

собою перелік заходів, які забезпечують успішне виконання роботи

зі збирання й обробки матеріалів. Місцем спостереження вважають

пункт, де безпосередньо реєструються ознаки окремих одиниць сукуп-

ності. Час спостереження — це час,

до якого належать дані спостере-

ження. З точки зору організації статистичного спостереження розріз-

няють три основні організаційні форми спостереження та реєстри.

Розбіжність між даними спостереження і дійсними значеннями

показників, що вивчаються, називається помилками спостереження,

які можна класифікувати на кілька груп.

Відповідно до Закону України «Про державну статистику» (ст. 9)

статистичні спостереження в нашій країні проводяться органами

державної статистики через збирання статистичної звітності,

здійснення одноразових обліків, переписів (опитувань), вибіркових

та інших обстежень. Державні статистичні

спостереження прово-

дяться органами державної статистики відповідно до затвердженого

Кабінетом Міністрів України плану державних статистичних спо-

стережень або за окремими рішеннями Кабінету Міністрів України.

Інші статистичні спостереження проводяться відповідно до Поло-

ження про проведення статистичних спостережень та надання орга-

нами державної статистики послуг на платній основі, яке

затверджується Кабінетом Міністрів

України.

Органи державної статистики зобов’язані організовувати і проводи-

ти статистичні спостереження за соціально-економічними і демо-

графічними процесами, екологічною ситуацією в Україні та її регіонах.

Задля забезпечення держави і суспільства інформацією Держав-

ний комітет статистики України за участі інших центральних

органів виконавчої влади та зацікавлених організацій щорічно

розробляє план державних

статистичних спостережень, який за-

тверджується Кабінетом Міністрів України. Державні статистичні

спостереження виконуються за рахунок коштів Державного бюдже-

ту України.

Статистична інформація, отримана у процесі державних стати-

стичних спостережень, а також первинні дані, отримані у процесі

інших статистичних спостережень, є державною власністю, що зна-

ходиться в оперативному управлінні органів державної статистики,

які володіють, використовують і розпоряджаються цією статистич-

ною інформацією, визначають правила її збирання, поширення, збе-

реження, захисту та використання.

Спостереження є фундаментом статистичного дослідження.

У процесі спостереження формуються дані, які на наступних етапах

підлягають обробці й аналізу. Якщо статистичне спостереження

проведено недбало, з порушенням вимог статистичної методології, а

одержані відомості невірогідні

, то, хоч би як добре вони були

опрацьовані, результати статистичного дослідження будугь низької

якості, не відображатимуть дійсного стану явищ і процесів, оскільки

недоліки первинних матеріалів не можуть бути усунуті навіть най-

досконалішою їх обробкою. Тобто від якості даних спостереження

залежать результати подальшого статистичного дослідження. Тому

вони мають відповідати певним вимогам.

Перша вимога — це вірогідність даних, тобто їх відповідність

реальному стану. Вірогідність даних статистичного спостереження

забезпечується багатьма умовами. Це компетентність працівника,

який здійснює спостереження, досконалість інструментарію (блан-

ки, інструкції, система оціночних показників), зацікавленість і

готовність об’єкта та ін.

Друга вимога — це повнота даних як за їх обсягом, так і по суті.

Повнота забезпечується, по-перше, охопленням одиниць досліджу-

ваної сукупності, по-друге, системним добором кількох взаємоза-

лежних ознак явища, і по-третє, при вивченні явища у часі повнота

передбачає отримання даних за максимально тривалі періоди.

Третя вимога — своєчасність даних. Інформація має дійти до

користувача перш ніж застаріє, інакше вона втрачає корисність.

Четверта вимога — порівнянність даних у часі або у просторі.

Дані мають бути порівнянними: за складом сукупності (забезпечен-

ня зіставності показників при структурних зрушеннях — змінах у

складі елементів досліджуваної сукупності); за одиницями

вимірювання; за методикою збирання даних та обчислення стати-

стичних показників; за територіальною належністю одиниць.

П’ятою вимогою є доступність даних. Доступ до статистичної

інформації забезпечується через: систематичну публікацію її в дру-

кованих виданнях; поширення її засобами масової інформації; без-

посереднє її надання органам державної влади та органам місцевого

самоврядування, іншим юридичним і фізичним особам. Порядок та

умови доступу до статистичної інформації визначаються в ст. 24

Закону України «Про

державну статистику».

Одержання якісних статистичних даних значною мірою залежить

від того, на якому рівні збирається відповідна інформація. В Україні

діють дві системи: централізована (загальнодержавна) та децентра-

лізована (відомча, окремих економічних структур). Централізована

система збирання має ширші можливості для якісного спостережен-

ня: наукову методику, кваліфіковані кадри, технічне забезпечення

тощо. Проте децентралізована система

є оперативнішою завдяки

меншій тривалості часу між збиранням даних і використанням

готової статистичної інформації.

Статистичне спостереження здійснюється в

три етапи:

Підготовка спостереження — найвідповідальніший етап,

оскільки тут постають і вирішуються основні методологічні та

організаційні питання: хто, де, коли проводить спостереження і що

для цього необхідно. Тобто на першому етапі складається до-

кладний план статистичного спостереження.

Реєстрація статистичних даних. На цьому етапі здійсню-

ється безпосередній процес збирання даних, який потребує чіткої

взаємодії, скоординованості всіх виконавчих служб. Від якості зби-

рання залежать точність, повнота, вірогідність та своєчасність

статистичної інформації.

Формування бази даних. Цей етап передбачає контроль та нако-

пичення даних спостереження, а також їх збереження. На цьому

етапі відпрацьовується система оперативного доступу та пошуку

необхідних даних.

Статистичне спостереження проводиться відповідно до плану

статистичного спостереження, що містить програмно-методологічні

й організаційні питання. План статистичного спостереження включає

широке коло питань методики та організації збирання

статистичної

інформації, контролю її якості і вірогідності.

Програмно-методологічні питання

статистичного спостереження

Розробка програмно-методологічних питань плану спостережен-

ня полягає в науково-практичному обґрунтуванні та визначенні суті

явища, умов його формування та прояву.

Комплекс програмно-методологічних питань може бути поданий

у послідовності їх появи та розв’язування (рис. 3.1).

Для чого? Мета спостереження

Що?

Об’єкт спостереження

Одиниця

сукупності

Одиниця спостереження

Звітна одиниця

Складові?

Носії

інформації?

Джерела

інформації?

На які питання

дістати

відповідь?

Програма спостереження

Рис. 3.1. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження

Програмно-методологічна частина плану — це визначення мети,

встановлення об’єкта та одиниць спостереження, складання програ-

ми спостереження.

Мета спостереження — отримання статистичних даних, які є

підставою для узагальнення характеристики стану та розвитку яви-

ща або процесу з визначенням відповідної закономірності. Вона

формулюється ясно, чітко, конкретно з урахуванням завдань стати-

стичного спостереження.

Відповідно

до мети визначають об’єкт і одиниці спостереження.

Об’єкт спостереження — це сукупність явищ, що вивчаються в

процесі спостереження. Чітке визначення суті та меж об’єкта дає

змогу запобігти різному тлумаченню результатів спостереження.

Для цього застосовуються цензи. Ценз — це набір певних кількісних

обмежувальних ознак, за допомогою яких ті чи інші

об’єкти

відносять до досліджуваної сукупності.

Щоб грамотно і методично правильно визначити об’єкт спосте-

реження, в плані мають обумовлюватись його матеріальні, адміні-

стративно-правові, територіальні та часові межі, в яких проводити-

меться спостереження. Характерною особливістю об’єкта стати-

стичного спостереження є те, що його не можна вивчати в цілому.

Вивчення

об’єкта передбачає виділення в його складі окремих оди-

ниць, які підлягають спостереженню.

Об’єкт спостереження як сукупність складається з окремих оди-

ниць. Одиницею сукупності може бути підприємство, людина, факт,

предмет, процес тощо. Одиниця статистичного спостереження — це

складовий елемент об’єкта спостереження, який є носієм ознак, що

підлягають реєстрації в

процесі даного спостереження. Вибір

об’єкта та одиниць спостереження залежить від мети і конкретних

умов проведення спостереження. Так, наприклад, студенти як об’єкт

спостереження можуть бути вивчені на рівні навчального закладу,

факультетів, курсів, академічних груп та окремих студентів. Таким

чином, одиницю спостереження можна назвати складовим елемен-

том об’єкта спостереження, про

який роблять окремий запис і озна-

ки якого реєструються під час спостереження.

Від одиниці спостереження слід відрізняти звітну одиницю.

Звітна одиниця — це джерело інформації, тобто елемент сукупності,

від якого мають одержати відомості про одиниці спостереження.

Якщо елемент об’єкта спостереження є одночасно і носієм ознак, що

підлягають реєстрації, і джерелом

отримання інформації, то одини-

ця спостереження і звітна одиниця збігаються. Можливі ситуації,

коли одиниця спостереження і звітна одиниця не збігаються. Так,

при проведенні перепису промислового устаткування одиниця спосте-

реження — одиниця устаткування, оскільки реєструються ознаки, що

відносяться до верстата чи механізму, а звітною одиницею є окреме

промислове підприємство, від якого одержують інформацію.

Після визначення носіїв ознак і джерел інформації складають

програму спостереження. Програма спостереження — це перелік

питань, на які планують дістати відповіді в процесі спостереження

відносно кожної одиниці спостереження. Програма статистичного

спостереження має бути підпорядкована меті та

завданням дослід-

ження і включати лише ті питання чи ознаки, що відображають суть

явищ, які вивчаються. При цьому редакція запитань має бути кон-

кретною і ясною. Складається такий перелік запитань, який за

мінімуму залучених даних дає максимум інформації.

Для реалізації програми статистичного спостереження розробля-

ється статистичний інструментарій. Статистичний інструментарій —

це

набір статистичних формулярів, а також інструкцій і роз’яснень

щодо проведення спостереження, реєстрації даних.

Статистичний формуляр — це обліковий документ, що містить

адресну характеристику об’єкта спостереження та статистичні дані

про нього. Статистичні формуляри можуть мати форму статистич-

ного звіту, переписного або опитувального листа, анкети, картки або

простого бланка.

Застосовують індивідуальний (картковий

) та списковий форму-

ляри. В індивідуальному формулярі записують відомості лише про

одну одиницю спостереження, у формулярі-списку — про певну їх

множину. Спискова форма статистичного формуляра більш економіч-

на, ніж індивідуальна, і зручніша для перевірки та машинної обробки.

Забезпечити правильні відповіді на поставлені в статистичному

формулярі запитання допомагає інструкція, тобто сукупність

роз’яснень і вказівок щодо програми спостереження. Залежно від

складності програми спостереження інструкція може бути окремим

документом або написана на формулярі спостереження. Коротка і

чітка інструкція забезпечує успішне проведення спостереження.

Організаційна частина плану статистичного спостереження являє

собою перелік заходів, які забезпечують успішне виконання роботи

зі збирання й обробки матеріалів. Організаційний план

статистично-

го спостереження визначає місце, час і органи спостереження, ка-

лендар спостереження, графік підготовки та інструктажу кадрів,

джерела і способи одержання даних, матеріально-технічну базу спо-

стереження, систему контролю результатів спостереження (рис. 3.2).

Організаційні питання тісно пов’язані з програмно-методологіч-

ними і залежать від мети та умов обстеження.

Насамперед з’

ясовується, на які органи покладено відповідаль-

ність за проведення обстежень, їх підготовку (організатори і вико-

навці), визначаються права й обов’язки виконавців. Залежно від

масштабності об’єкта спостереження, а також зацікавленості щодо

його результатів можна виділити такі групи органів:

Хто проводить?

Де?

Коли?

Як і звідки?

За допомогою чого?

Час спостереження

Органи

спостереження

Місце

спостереження

У які терміни?

Календар

спостереження

Джерела і способи

одержання даних

Матеріально-

технічне

забезпечення

Рис. 3.2. Організаційні питання статистичного спостереження

1. Державний комітет статистики України та його регіональні

відділи проводять державні обстеження на макрорівні. До таких об-

стежень належать переписи (населення, земельного фонду,

технологій тощо), обстеження соціально-демографічного та еконо-

мічного характеру (обстеження міграційних потоків населення,

зайнятості населення, бюджетів господарств, діяльності суб’єктів

бізнесу тощо).

2. Статистичні відділи міністерств і відомств

проводять державні

обстеження локального та тематичного характеру. Наприклад, об-

стеження, що їх проводять Головна податкова адміністрація, Комітет

митного контролю, Державна служба приватизації майна тощо.

3. Спеціальні інститути, агентства, міжнародні організації прово-

дять обстеження, що ґрунтуються на вивченні суспільної думки або

мотивації та оцінок окремих суб’єктів суспільно-економічного жит-

тя (Інститут

соціології НАН України, філіал Інституту суспільної

думки Геллапа, Міжнародний інститут соціології, Міжнародна орга-

нізація праці та ін.).

4. Аналітичні відділи окремих економічних структур (підпри-

ємств, організацій, фірм, банків, бірж, страхових компаній тощо)

проводять обстеження на мікрорівні, які мають маркетингове або

контрольне спрямування.

Перед статистичним спостереженням здійснюється ряд підготов-

чих заходів. Насамперед

проводять розрахунок потреби в кадрах, їх

підбір і підготовку. Кожний орган спостереження визначає кадровий

склад, який забезпечує підготовку і проведення спостереження, про-

водить інструктаж апарату обліково-економічних служб і залучених

до збирання даних осіб щодо організації спостереження та обробки

його результатів.

Наступним питанням є обґрунтування місця спостереження.

Місцем спостереження вважають пункт, де безпосередньо реєстру-

ються ознаки окремих

одиниць сукупності. Здебільшого воно збі-

гається з місцем знаходження одиниць спостереження. Наприклад, ста-

тистичну звітність підприємств, організацій та установ складають за

місцем їх знаходження. Проте місце спеціально організованого спосте-

реження треба визначати точно, тому що можуть бути різні тлумачення

місця його проведення. Так, наприклад, перепис населення здійснюють

за місцем проживання,

а не за місцем роботи.

Для забезпечення вірогідності та своєчасності інформації слід

вирішити питання часу та періоду спостереження.

Час спостереження (об’єктивний час) — це час, до якого нале-

жать дані спостереження. Статистичні дані характеризують дослід-

жуване явище або за

певний період часу, або на певний момент часу.

Якщо об’єктом спостереження є процес, то обирається інтервал ча-

су, за який накопичуються дані. Якщо об’єкт спостереження — пев-

ний стан, то обирається момент часу, станом на який здійснюється

реєстрація даних.

В організаційному плані визначаються джерела та способи одер-

жання даних у процесі спостереження. Задля отримання статис-

тичної інформації

органи державної статистики можуть використо-

вувати такі джерела інформації:

• первинні та статистичні дані щодо респондентів, які підляга-

ють статистичним спостереженням;

• адміністративні дані органів державної влади, органів місце-

вого самоврядування, інших юридичних осіб;

• статистичну інформацію міжнародних організацій та стати-

стичних служб інших країн тощо.

Рішення щодо вибору джерела статистичної інформації прийма-

ється органами державної статистики самостійно, з урахуванням

якості і своєчасності подання інформації, витрат, а також обов’язків,

які виникають у зв’язку з цим у респондентів.

Основними способами одержання інформації в процесі спосте

реження є: безпосереднє спостереження, документальне вивчення та

опитування.

Проведення будь-якого статистичного спостереження потребує

відповідного матеріально-технічного забезпечення: обчислювальної