31
За територіальною ознакою розрізняють глобальні, субконинен-
тальні, національні, регіональні, субрегіональні і локальні (місцеві)
ГІС.
ГІС різняться предметною основою інформаційного моделюван-
ня, наприклад, міські (або муніципальні) ГІС (urban GIS), природо-
охоронні ГІС (environmental GIS) тощо. Особливо широке застосу-
вання мають земельні інформаційні системи. Проблемна орієнтація
ГІС визначається тими завданнями (науковими чи прикладними),
що в ній розв’язуються, серед них інвентарізація ресурсів (у тому
числі кадастр), аналіз, оцінка, моніторинг, управління і планування,
підтримка прийняття рішень. Інтегровані ГІС суміщають функціо-
нальні можливості ГІС і систем цифрової обробки зображень (даних
дистанційного зондування) в єдиному інтегрованому середовищі.
Полімасштабні, або масштабно-незалежні, ГІС (multiscale GIS)
базуються на множинних, або полімасштабних, зображеннях прос-
торових об’єктів, забезпечуючи графічне або картографічне відтво-
рення даних на будь-якому з обраних рівнів масштабного ряду на
основі єдиного набору даних із найбільшою просторовою розділь-
ністю. Просторово-часові ГІС (spatio-temporal GIS) оперують прос-
торово-часовими даними. Реалізація геоінформаційних проектів,
створення ГІС в широкому смислі включає такі етапи:
¾ передпроектне дослідження, в тому числі вивчення вимог ко-
ристувача і функціональних можливостей програмних засобів ГІС,
техніко-економічне обґрунтування, оцінку відношення «затра-
ти/прибуток»;
¾ системне проектування ГІС, включаючи стадію пілот-проекту,
розробка ГІС;
¾ тестування ГІС на невеликому територіальному фрагменті або
тестовому майданчику, створення дослідного зразка або прототипу;
¾ експлуатація і використання ГІС.
Наукові, технічні, технологічні і прикладні аспекти проектуван-
ня, створення та використання ГІС вивчаються геоінформатикою.
До сучасних геоінформаційних систем належать такі структурні
елементи:
¾ просторові дані, які поділяються на позиційні (географічні),
що визначають місцеперебування об’єкта на земній поверхні), та
непозиційні (атрибутивні), що описують об’єкт;
¾ апаратне забезпечення (ЕОМ, мережі, накопичувачі, сканер,
дигитайзери тощо);
¾ програмне забезпечення;
¾ технології (методи, порядок дій тощо);
¾ спеціалісти.