Мазуркевич А.Й., Данілов В.Б., Куц Н.В. Патофізіологія тварин

Подождите немного. Документ загружается.

150

Стан

Просвіт судини

(в поділках)

Вихідний

Після нанесення жовчі, хв:

і т.д.

5. Аналіз отриманих результатів і висновки заносять до прото-

колу заняття.

Дослід 4. Вивчення впливу жовчі

на дихання

Хід досліду: 1. Жабу фіксують за допомогою тасьми на дощечці

у спинному положенні, залишивши вільними бокові поверхні жи-

вота.

2. Реєструють дихання на кімографі у вихідному стані протя-

гом 20 – 30 с. Для цього в центрі міжщелепного простору проко-

люють шкіру і приєднують гачок, з’єднаний з важільцем Енгель-

мана.

3. Підшкірно вводять 1 – 2 мл жовчі і повторно реєструють ди-

хання через кожні 5 хв до повної його зупинки.

4. Результати досліду заносять до протоколу заняття у формі

таблиці:

Стан

Частота

дихання

за 1 хв

Глибина ди-

хання, мм

Характер

пневмограми

Вихідний стан

Після введення жовчі, хв:

і т.д.

5. Розтинають жабу. Звертають увагу на колір крові.

6. Аналізують отримані результати і роблять висновки про по-

рушення дихання під впливом жовчі.

151

НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКА

РОБОТА

Дослід 1. Дослідження в експерименті на жабі

впливу жовчі на рефлекторну діяльність

нервової системи

Хід досліду. 1. Двох однакових жаб декапітують і підвішують

на штатив за нижню щелепу.

2. Через 5 хв у кожної жаби визначають час рухового рефлексу.

Для цього задню лапку жаби подразнюють 2 % розчином соляної

кислоти. Період від моменту подразнення до початку захисної

реакції — час рухового рефлексу.

3. Одній із жаб (дослід) підшкірно вводять 2 – 3 мл нерозведе-

ної жовчі, другій (контроль) — таку саму кількість фізрозчину.

4. Через кожні 5 хв в обох жаб визначають час рухового рефле-

ксу. Результати досліду заносять до протоколу у формі таблиці:

Час рухового рефлексу, с

Стан

Дослід Контроль

Вихідний стан

Після ін’єкції, хв:

і т.д.

Дослід 2. Вивчення in vіtrо

впливу жовчі на кров

Хід досліду: 1. У дві центрифужні пробірки вносять по 3 мл

свіжої цитратної крові, розведеної фізрозчином 1 : 10.

2. В одну пробірку додають 10 крапель жовчі, в другу — стіль-

ки ж фізрозчину. Вміст пробірок струшують і залишають на 15 хв.

3. Центрифугують проби і відзначають результати.

4. Аналіз результатів і висновки заносять до протоколу заняття.

Теми рефератів

1. Механізм і наслідки портальної гіпертензії.

2. Порушення пігментного обміну, зумовленого недостатністю

печінки.

152

3. Порушення холестеринового обміну при недостатності пе-

чінки.

Література

Покровский А.А., Крыстев Л.П.

Печень, лизосомы и питание. — София,

1977.

Романенко В.Д.

Печень и регуляция межуточного обмена. — К.: Наук.

думка, 1978.

Сокол А.С.

Печеночно-почечная недостаточность. — К.: Здоровье, 1977.

Уша Б.В.

Ветеринарная гепатология. — М.: Колос, 1979.

Використати також літературу до заняття 25.

Запитання для самоконтролю

1. Якими є основні порушення функції печінки?

2. Що таке печінкова недостатність?

3. Якими методами можна моделювати печінкову недостатність?

4. Які є методи вивчення функції печінки?

5. Які основні зміни біохімічного складу крові відбуваються при недостат-

ності печінки?

6. Якими є основні прояви недостатності печінки?

7. За якими основними напрямами відбуваються зміни вуглеводного об-

міну при недостатності печінки?

8. Якими є основні порушення жирового обміну при недостатності печін-

ки?

9. Які основні зміни білкового обміну при недостатності печінки призво-

дять до гіпопротеінемії?

10. Які основні порушення азотного обміну при недостатності печінки

призводять до азотемії?

11. В чому виявляється порушення бар’єрної функції печінки при її недо-

статності?

12. Як називається функціональна недостатність печінки?

13. Що характерне для порушення депонуючої функції печінки?

14. Який основний синдром супроводжується порушенням жовчовидільної

функції печінки?

15. Які бувають основні види жовтяниць за механізмом їх походження?

16. Що характерне для патогенезу механічної жовтяниці?

17. Що характерне для патогенезу гемолітичної жовтяниці?

18. Як називається явище відсутності жовчі в тонких кишках внаслідок

припинення її виділення з печінки?

19. Яким є основний наслідок впливу надлишку жовчі, яка резорбувалась

у кров, на діяльність серця?

20. Як впливає жовч, яка надійшла в кров, на органи дихання?

21. Як впливає надлишок жовчі на еритроцити крові?

22. Як впливає надлишок жовчі на артеріальний тиск?

23. Як впливає резорбована в кров жовч на нервову систему?

24. Якими є основні наслідки недостатнього надходження жовчі в кишки?

25. Що характерне для портальної гіпертензії?

26. Якою є провідна ланка в патогенезі портальної гіпертензії?

27. Якими є основні наслідки портальної гіпертензії?

153

Тема 15

ПАТОФІЗІОЛОГІЯ НИРОК

Теоретичні положення

Нирки відіграють головну роль у забезпеченні водно-сольового

гомеостазу в організмі. Разом з тим вони беруть участь у регуля-

ції артеріального тиску: у юкстагломерулярному апараті нирок

(ЮГА) виробляється ренін, що надходить у кров і стимулює утво-

рення ангіотензину, який підвищує тонус судин; у мозковому ша-

рі нирок виробляються простагландини, що знижують тонус су-

дин. Доведено участь нирок у гемопоезі завдяки виробленню ни-

ми еритропоетину, що стимулює еритропоез. Відома також роль

нирок у підтримці антикоагуляційної системи: синтезована нир-

ками урокіназа (фермент) активує плазміноген плазми крові,

який підвищує фібриноліз. У зв’язку з цим великою є роль нас-

лідків для організму порушень функції нирок. Їх основними по-

казниками є порушення: сечовиділення, складу виділюваної сечі,

водно-сольового обміну; складу крові і її властивостей (анемія,

уремія, порушення гемокоагуляції).

Виділяють дві групи чинників, які викликають порушення

функції нирок:



екстраренальні

(зміна складу крові, порушення системи кро-

вообігу, травлення, стану нервово-гуморальної регуляції);



ренальні

(запальні і склеротичні процеси в нирках, пухлин-

ні, дистрофічні явища, симптомокомплекс під загальною назвою

«нефроз» і т.ін.).

Порушення сечовиділення можливе на стадії утворення сечі

первинної (фільтрація) і вторинної (реабсорбція).

Порушення утворення первинної сечі:

зменшення клубочкової

фільтрації

виникає при зниженні артеріального тиску, спазмі ар-

терій і артеріол нирок, зменшенні кількості функціонуючих клубо-

чків нирок внаслідок спазму судин або ушкодження клубочків, при

порушенні відтоку сечі;

збільшення клубочкової фільтрації

спосте-

рігається при підвищенні гідростатичного тиску в капілярах клу-

бочків (нормальний гідростатичний тиск у капілярах 70 – 90 мм рт.

ст., в інших тканинах — у середньому 40 мм рт. ст.), розширенні

судин, по яких кров притікає, і звуженні судин, по яких кров відті-

кає, зменшенні онкотичного тиску крові тощо.

Порушення утворення вторинної сечі:

епітеліальні клітини

ниркових канальців забезпечують зворотне всмоктування (реаб-

сорбцію) речовин у кров, а також секрецію у просвіт канальців

154

сполук, які підлягають видаленню з організму. Цей процес пере-

буває під регулятивним впливом нейроендокринних чинників,

протікає з використанням значної кількості енергії макроергів і

за участю групи ферментів і молекул-переносників. Завдяки цьо-

му нирки у змозі виділити сечу, в 4 рази гіпертонічнішу за плаз-

му.

У механізмі розвитку порушень канальцевої реабсорбції голо-

вну роль відіграють:

 порушення структури канальців (дистрофія, некроз), запа-

лення, порушення кровопостачання, отруєння деякими отрутами

та ін.;

 зниження активності ферментів канальцевого апарата (дія

інгібіторів, уроджені ферментопатії, виснаження ферментних си-

стем надлишковим перевантаженням і т.ін.);

 перевантаження реабсорбційного апарату надлишком пер-

винної сечі і речовинами, що містилися в ній.

Наслідками порушення реабсорбції

в канальцевому апараті

можуть бути порушення реабсорбції:

 глюкози (розвивається глюкозурія — підвищення вмісту цу-

кру в сечі);

 білка, що спричинюється до розвитку протеїнурії — підви-

щення рівня білка в сечі;

 амінокислот, що зумовлює розвиток аміноацидурії — підви-

щення вмісту амінокислот у сечі;

 води і натрію, внаслідок чого порушується концентраційна

здатність нирок — її зниження

(гіпостенурія),

коли виділяється

багато сечі (поліурія) з низькою об’ємною масою (1,006 замість

1,016 – 1,020), чи збільшення

(ізостенурія),

коли виділяється ба-

гато сечі з високою об’ємною масою. Реабсорбція води, крім того,

контролюється антидіуретичним гормоном (АДГ) гіпофіза, а на-

трію — альдостероном кори надниркових залоз. При зниженні

активності зазначених гормонів реабсорбція води і натрію знижу-

ється.

Зменшення добової норми сечі (

олігурія)

чи повне припинення

її виділення

(анурія)

виникають через зниження або припинення

її клубочкової фільтрації (спазм судин) чи посилення канальцевої

реабсорбції. Можливе також порушення відтоку сечі по сечови-

відних каналах.

Показником порушення функції нирок може бути і наявність у

сечі циліндричного епітелію (циліндрурія), складових частин

крові (гематурія), лейкоцитів (лейкоцитурія), осаду солей.

Основними наслідками порушення функції нирок є:

набряк,

анемія, ниркова гіпертензія, порушення зсідання крові, уремія.

155

Набряк.

Патогенез ниркового набряку складний. Спочатку

внаслідок зниження реабсорбції білка (протеїнурія) знижується

онкотичний тиск плазми крові, що зумовлює перехід води із су-

дин у тканини (початок набряку). При цьому знижується артері-

альний тиск, регулюючі системи для приведення його в норму

стимулюють виділення надлишку альдостерону, що зумовлює за-

тримку натрію і підвищення осмотичного тиску плазми. У підсу-

мку стимулюється виділення гіпофізом АДГ, що спричинює за-

тримку води. Набряк зростає. Його розвитку сприяють підвищен-

ня проникності судин через активацію протеолітичних ферментів

та інші чинники.

Анемія.

При недостатності нирок у них зменшується синтез

еритропоетинів, водночас збільшується синтез інгібіторів еритро-

поетинів. Крім того, у крові з’являються так звані гемолізуючі

чинники — речовини, що руйнують еритроцити.

Ниркова гіпертензія

розвивається внаслідок змін, які призво-

дять до розвитку набряку, а також через вироблення ЮГА нирок

надміру реніну (при ішемічній нирці, склерозі судин нирок тощо).

Порушення зсідання крові.

Встановлено, що при захворюван-

нях нирок знижується активність виділеного ними ферменту уро-

кінази, внаслідок чого зменшується фібринолітична активність

протизсідаючої системи.

Уремія

виникає у разі порушення реабсорбційної властивості

нирок. При цьому продукти, особливо азотисті (сечовина, креате-

нін, амінокислоти, аміак), замість виділення, затримуються в

крові. Накопичення їх у загальному кровотоці зумовлює розвиток

ознак отруєння організму з порушенням функції центральної нер-

вової системи.

Заняття 26. ПОРУШЕННЯ ВИДІЛЬНОЇ

ФУНКЦІЇ НИРОК

Мета: дослідити в експерименті на тваринах зміни діурезу в

умовах порушення його регуляції.

При підготовці до заняття треба засвоїти теоретичний мате-

ріал про: регуляцію фільтрації, реабсорбцію і секрецію в нирках

і їх порушення; порушення гомеостазу при зміні функції нирок;

чинники, що викликають порушення функції нирок; порушення

клубочкової фільтрації (утворення первинної сечі); порушення

канальцевої реабсорбції і секреції (утворення вторинної сечі);

основні показники порушення функції нирок; наслідки недоста-

тності нирок; механізм розвитку ниркових набряків, гіпертензії

й анемії.

156

Студент повинен уміти: аналізувати етіологію і патогенез по-

рушень механізму нейрогуморальної регуляції діурезу, а також

процес утворення первинної і вторинної сечі; виконувати ін’єкції,

працювати з еритрогемометром і рефрактометром.

Література

Мазуркевич А.Й., Тарасевич В.Л., Клугі Дж.

Патофізіологія тварин: Під-

ручник. ― К.: Вища шк., 2000. — С. 271 – 284.

Патологічна

фізіологія: Підручник / За ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця. — К.:

Вища шк., 1995. — С. 525 – 544.

Патологическая

физиология

/ Под ред. А.Д. Адо и М.А.Адо. — М.: Триада-

Х, 2000. — С. 547 – 574.

Патофизиология

: Курс лекций

/ Под ред. П.Ф. Литвицкого. — М.: Меди-

цина, 1997. — С. 574 – 592.

Лютинский С.И.

Патологическая физиология сельскохозяйственных жи-

вотных

— М.: Колос, 2001. — С. 405 – 422.

Мазуркевич А.И.

Патологическая физиология сельскохозяйственных жи-

вотных. Практикум. — К.: Выща шк., 1991. — С. 159 – 164.

Руководство

к практическим занятиям по патологической физиологии /

Под ред. Н.Н. Зайко и Л.Я. Даниловой. — С. 158 – 164.

Руководство

по патологической физиологии / Под ред. Н.Н.Сиротинина. —

Т. 4. — С. 617 – 645.

Посібник

для практичних занять з патологічної фізіології

За ред. Ю.В. Би-

ця, Л.Я. Данилової. — К.: Здоров’я, 2001. — С. 344 – 351.

Оснащення: кріль, жаба, білі миші; шприци ін’єкційні на 2,0,

10,0 мл, голки ін’єкційні, лійки діаметром 10 см із сіточкою для

розміщення тварин, градуйовані пробірки, штатив для тримання

лійок із тваринами і пробок, секундомір, клітка для кроля з по-

двійним дном для збору сечі, ножиці, ваги, катетер, урометр,

прилади для визначення вмісту гемоглобіну і еритроцитів, гема-

токриту, рефрактометр для визначення білка плазми крові; 50 %

розчин глюкози для ін’єкцій, 0,65 % розчин NaCl, фізрозчин для

ін’єкцій, 2 % розчин сечовини для ін’єкцій, пітуїтрин в ампулах,

5 % розчин йоду, гепарин.

Дослід 1. Вивчення змін діурезу в жаби

після введення антидіуретичного гормону

Хід досліду: 1. Збирають установку для збору сечі дрібних тва-

рин (штатив, лійка скляна із сіточкою, внизу градуйована пробі-

рка для визначення кількості виділюваної сечі).

2. Підбирають 6 жаб однакової маси і статі (3 дослідні, 3 конт-

рольні).

157

3. Жабам дослідної групи вводять підшкірно залежно від маси

0,5 – 1 MО (0,1 – 0,2 мл) пітуїтрину (можна застосовувати вазо-

пресин). Жаб вміщують по одній у лійку.

4. Через 10 хв усім жабам у різних місцях тіла вводять однако-

ву кількість (5—10 мл залежно від маси) 0,65 % розчину NaCl і

знову вміщують у лійки.

5. Спостерігають за виділенням сечі жабами протягом 60 – 70 хв,

реєструючи об’єм її через кожні 20 хв.

6. Середні показники досліджень дослідної і контрольної груп

тварин оформлюють у вигляді графіка.

7. Отримані результати, їхній аналіз і висновки записують до

протоколу заняття.

Дослід 2. Вивчення змін діурезу при навантаженні

організму надлишком сечовини

Хід досліду: 1. Для досліду підбирають дві білі миші однакової

маси і статі. Одній з них (дослідній) підшкірно вводять залежно

від маси 1—2 мл 2 % розчину сечовини, другій — таку саму кіль-

кість ізотонічного розчину натрію хлориду.

2. Мишей вміщують у скляні лійки під сіточку й у градуйовані

пробірки збирають сечу протягом 80 – 90 хв.

3. Порівнюють кількість сечі, виділеної дослідною і контроль-

ною тваринами.

4. Результати досліду, дані їх аналізу і висновки заносять до

протоколу заняття, як у досліді 1.

НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКА

РОБОТА

Дослід 1. Вивчення порушення діурезу і складу

крові у кроля після навантаження його організму

надлишком глюкози

Хід досліду: 1. Кроля зважують і вміщують на 3 год у спеціа-

льну клітку для збору сечі. Визначають кількість виділеної сечі.

2. З крайової вушної вени беруть 1 – 2 мл крові в гепаринізо-

вану пробірку для аналізу і вводять внутрішньовенно 50 % роз-

чин глюкози з розрахунку 5 мл на 1 кг живої маси. Кроля знову

вміщують на 3 год у клітку, відзначаючи об’єм сечі через кожні

30 хв.

158

3. Беруть кров щогодини. У взятій з вушної вени крові до й під

час досліду визначають вміст гемоглобіну і кількість еритроцитів

(еритрогемометром), гематокрит (спіральною центрифугою) і від-

соток білка (рефрактометром).

4. Порівнюють показники сечі й крові за вихідного стану і під

час досліду, оформляють їх у вигляді такої таблиці:

Вміст

Стан

Об’єм

сечі,

мл

Кількість

еритро-

цитів, Т/л

гемогло-

біну, г %

білка в

плазмі

крові, %

Вихідний

Після ін’єкції глюкози через, год:

5. Аналіз результатів і висновки заносять до протоколу занят-

тя. Звертають увагу на динаміку показників крові до і під час до-

сліду, а також на кількість сечі.

Теми рефератів

1. Роль нирок у підтримці гомеостазу в нормі і за деяких пато-

логічних станів екстраренального походження.

2. Основні механізми полі-, оліго- та анурії.

Література

Гомеостаз

/ Под ред. П.Д. Горизонтова. — М.: Медицина, 1981.

Шюк О.

Функциональное исследование почек: Пер. с чеш. — Прага, 1975.

Використати літературу до заняття 26.

Запитання для самоконтролю

1. Яке основне призначення нирок?

2. Які є основні групи чинників порушення функції нирок?

3. Якими є основні екстраренальні чинники порушення сечоутворення?

4. Якими є основні ренальні чинники порушення сечоутворення?

5. Які бувають форми порушення сечоутворення залежно від порушення

етапів утворення сечі?

6. Які основні форми порушення процесів клубочкової фільтрації?

7. З яких причин посилюються клубочкова фільтрація і процес утворення

первинної сечі?

8. З яких причин послаблюються клубочкова фільтрація і процес утво-

рення первинної сечі?

159

9. Які є основні види порушення канальцевої реабсорбції?

10. Якими можуть бути наслідки посилення канальцевої реабсорбції?

11. Якими є наслідки послаблення канальцевої реабсорбції?

12. Які порушення механізмів гуморальної регуляції сечовиділення при-

зводять до посилення канальцевої реабсорбції?

13. Які основні причини послаблення канальцевої реабсорбції?

14. Які основні показники порушення сечовиділення?

15. Що таке поліурія?

16. Що таке олігурія?

17. Що таке анурія?

18. Що таке глюкозурія?

19. Що таке протеінурія?

20. Що таке циліндрурія?

21. Що таке гематурія?

22. Що таке аміноацидурія?

23. Що таке гіпостенурія?

24. Що таке ізостенурія?

25. Що таке лейкоцитурія?

26. До якої групи набряків (онкотичні, осмотичні, застійні, мембраноген-

ні) відносять ниркові набряки?

27. Який механізм розвитку ниркового набряку?

28. Який механізм розвитку ниркової гіпертензії?

29. Як впливає розлад функції нирок на систему крові?

30. Як впливає розлад функції нирок на серцево-судинну систему?

31. Як впливає розлад функції нирок на водно-сольовий обмін?

32. Що характерно для патогенезу нирково-кам’яної хвороби?

33. Що таке уремія?

34. Які основні причини порушення виділення сечі?

35. Що таке поллакіурія?

36. Які її основні причини?

37. Що таке енурія?

38. Що таке ішурія?

Тема 16

ПАТОФІЗІОЛОГІЯ

ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ

Теоретичні положення

Регуляція основних фізіологічних процесів в організмі здійс-

нюється за участю нервової та ендокринної систем. Якщо нерво-

вий імпульс викликає вузьколокалізований і короткочасний

ефект, то залози внутрішньої секреції, що перебувають під регу-

ляторним впливом нервової системи, котра змінює іннервацію

гормонів, впливають на перебудову функції організму зміною

внутрішнього середовища. Відомо, що не тільки нервова система

впливає на ендокринні залози, але й останні можуть змінити її