Машина Н.І. Міжнародне страхування

Подождите немного. Документ загружается.

на яку поширюється діяльність страхових компаній, з різних

точок зору: скупченості населення, характеру будівель,

імовірності виникнення масових пожеж, осідання ґрунту і тех,

ногенних аварій, умов безпеки руху і т.д. Після встановлення

основного тарифу до нього звичайно застосовуються надбавки

і знижки, а також різні підвищувальні і понижувальні ко,

ефіцієнти.

Якщо це будівлі, то приймаються до розрахунку такі фак,

тори, як нестандартні конструкції, ризик затоплення, умови

експлуатації систем життєзабезпечення і будинку в цілому,

способи захисту від аварій, застосовувані системи зв’язку і ба,

гато іншого. Широко використовується франшиза.

Встановленню остаточної величини тарифу передує вели,

ка і кропітка робота, що спирається на багаторічну статистику

збитків і практику страхування. В умовах розвинутого страхо,

вого ринку різниця в сотих частинах тарифної ставки порівня,

но з конкурентами може збагатити страхову компанію або ро,

зорити її, сприяти втраті або припливу клієнтів. Конкурентна

боротьба на страховому ринку розгортається в основному са,

ме на тлі страхових тарифів. При страхуванні житлових

приміщень або будівель на велику суму страховик може нада,

ти значну знижку на вартість страхового поліса.

Усе це потребує великих знань, професіоналізму і досвіду.

Тому при розрахунку тарифів використовуються наукові роз,

робки в області актуарної математики і допомога фахівців по

застосуванню її в страхуванні – актуаріїв. У розвинутих

країнах вартість послуг актуаріїв дуже висока, і далеко не всі

страхові компанії можуть дозволити собі розкіш мати такого

фахівця. Та це і не завжди виправдано. Актуарія можна найня,

ти на період проведення конкретної роботи. У деяких країнах,

наприклад у Великобританії, актуарії об’єднуються в

спеціальні союзи, що відповідають за їхню професійну підго,

товку, контролюють підтвердження ними професійного рівня,

усіляко сприяють підвищенню кваліфікації, привласнюють їм

ступінь кваліфікації, видають дозволи для роботи на страхово,

му ринку і т.д.

201

Ãëàâà 8 ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß ÌÀÉÍÀ

Додатки 2 і 3 ілюструють характерний фрагмент, з одного

боку, актуарної роботи, з іншого – ретельного підходу до виз,

начення ціни страхової послуги в англійській страховій ком,

панії Tillinghast, що спеціалізується на страхуванні будівель.

Це не сама велика страхова компанія країни, тим більше її ро,

бота характеризує високий професіоналізм страхового ринку

Великобританії.

З метою диференціації тарифів у компанії Tillinghast вся

карта Великобританії поділена на райони (на карті вони по,

фарбовані в різні кольори) залежно від діючих тарифних ста,

вок у кожному із них. Природно, що для віддалених або непро,

мислових районів тарифні ставки нижчі, ніж для густонаселе,

них і промислових. Можливо, беруться до уваги і деякі інші

фактори. Додаток 2 відповідає першому етапу роботи, додаток

3 – етапу завершення, на якому вже не тільки вся Великобри,

танія, а й її столиця детально диференційовані відповідно до

застосовуваних тарифних ставок.

Подібна робота з визначення ціни страхування проводить,

ся англійськими страховиками для всіх видів майна. Цікаво,

що, наприклад, при страхуванні автомобілів має значення, на

якій конкретно вулиці і навіть на якому її боці знаходиться га,

раж власника машини. Враховується вік водія, стан його здо,

ров’я. Деякі страховики застосовують страхові тарифи по

страхуванню автомобілів залежно від кольору машини,

оскільки ряд досліджень свідчить про те, що імовірність аварії

збільшується для автомобілів, пофарбованих у неяскраві ко,

льори. Точно так само тарифи диференціюються залежно від

статі водія. За деякими даними, імовірність страхового випад,

ку для жінки,водія нижча, ніж для чоловіка.

У додатку 4 наводиться анкета, яка застосовується однією

зі страхових компаній Великобританії при страхуванні авто,

мобілів, що характеризує скрупульозний підхід страховика до

визначення ціни страхування.

202

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

Договір страхування майна

Договори страхування можуть мати кілька видів. Особли,

во видова різноманітність договорів характерна для страху,

вання майна промислових підприємств. Таке страхування

охоплює їх основні й оборотні фонди. На страхування може

бути прийнято як все майно, що належить підприємству, так і

отримане ним від інших осіб на договірних засадах. Може бу,

ти застрахована частина майна або певний його вид.

У зв’язку з цим передбачаються наступні види договорів

страхування майна:

• основний – договір страхування всього майна, що нале,

жить підприємству;

• додатковий – договір страхування всього майна, отри,

маного підприємством за договором майнового найму

(якщо воно не застраховано у наймодавця) або прийня,

того ним від інших організацій та громадян для пере,

робки, ремонту, на комісію, зберігання і т.ін.;

• договір вибіркового страхування – договір страхування

частини майна, яке належить як страхувальнику, так і

прийнятого в оренду;

• спеціальний – договір страхування, який забезпечує

страховий захист майна в період проведення експери,

ментальних і дослідницьких робіт, а також під час екс,

понування на виставці.

Взаємовідносини сторін при настанні

страхового випадку

Ліквідація збитку складається з двох етапів. Перший

містить у собі встановлення розміру і причин збитку. Другий

– розрахунки страховика зі страхувальником по збитку. До

встановлення причин і розміру збитку часто залучаються ней,

тральні організації, що спеціалізуються на цій діяльності.

203

Ãëàâà 8 ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß ÌÀÉÍÀ

Трохи гумору. Юрист і програміст ловлять рибу на Канарах.

Юрист говорить:

– Я тут тому, що у мене згорів дім і все майно, але страхова

компанія повністю все виплатила.

– Який збіг, – говорить програміст, – я теж тут тому, що я

втратив свій будинок і всі речі під час повені і страхова фірма ви,

платила мені страховку.

Юрист якось зам’явся, але, не витримавши, запитав:

– Цікаво, а як Ви організували повінь?

У розвинутих країнах виявлення причин страхового ви,

падку і підтвердження розмірів страхового відшкодування до,

сягається на основі діяльності незалежного експерта – сюр,

вейєра (аварійного комісара), якого може найняти будь,яка

фізична або юридична особа. Роль його можуть виконувати

фірми, які спеціалізуються на подібній діяльності. Зазвичай

страхувальник також має право за власний рахунок провести

незалежну експертизу із залученням експертів за своїм вибо,

ром.

Сюрвейєр, на відміну від інших служб (поліції, пожежної

охорони і т.ін.), на основі своєї професійної підготовки робить

огляд місця подій, виявляє обставини, пов’язані з ним, доклад,

но описує розмір пошкодження, оцінює збиток і складає кош,

торис збитку. Результатом його діяльності є аварійний сер,

тифікат, що є основою для страховика при визначенні розміру

страхового відшкодування. У разі загибелі або пошкодження

застрахованого нерухомого майна страховик має право замість

оплати претензії грішми відновити пошкоджене або знищене

майно.

Страхові компанії часто воліють найняти сюрвейєра для

складання акта про збиток, ніж довіряти цю вкрай важливу

для них справу державним службам, не зацікавленим у скру,

пульозному вивченні збитку і докладному його описі.

204

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

8.2. Ñòðàõóâàííÿ ³íòåëåêòóàëüíî¿ âëàñíîñò³

Під інтелектуальною власністю мається на увазі су,

купність прав на результати інтелектуальної діяльності (тво,

рити, фонограми, винаходи і т.ін.) і засоби індивідуалізації

(товарні знаки, фірмові назви і т.д.). Інтелектуальна власність

– досить нове поняття в сучасному житті.

Сплеск інтересу до питань захисту інтелектуальної влас,

ності викликаний широкомасштабним розвитком сучасних

інформаційних технологій, мережі Інтернет, глибоким про,

никненням в усі сфери життя аудіо і відео техніки, який су,

проводжується широко висвітлюваним засобами масової

інформації безпрецедентним порушенням законодавства і

присвоєнням результатів чужої праці.

Нові технології в комунікаційних процесах, розвиток гло,

бальних мереж типу Інтернету приводять до заміни вироб,

ництва віртуальним бізнесом, і інтелектуальна власність з на,

ростаючою інтенсивністю стає багатством не меншим, ніж ма,

теріальні блага. Так, наприклад, торгівля копірайтами і патен,

тами в США вже охопила майже 20% її ринкового обороту.

Щорічно у світі витрачається сотні мільярдів доларів на

інноваційні розробки. Не завжди можна відразу оцінити нове

відкриття, його рентабельність і роль у майбутньому. Часто

мільйонні витрати не приносять прибутку, а ідея, яка раптово

прийшла людині в голову, здатна принести великий прибуток.

Таким чином, інтелектуальна власність у сучасному світі має

своє і аж ніяк не мале грошове вираження. А якщо так, то не,

обхідна і потужна система заходів для її захисту.

Очевидно, що поки це є економічно вигідним, порушення

авторського і патентного права були, є і будуть. Нині у світі

вживаються необхідні заходи для захисту інтелектуальної

власності. Створено Всесвітню організацію інтелектуальної

власності (ВОІВ) і підписано декілька Договорів ВОІВ, що

стосуються авторського права. Прийнято міжнародні кон,

венції й угоди з охорони інтересів виробників фонограм від

незаконного їх використання, захисту нових сортів рослин і

205

Ãëàâà 8 ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß ÌÀÉÍÀ

низка інших. Серед них Ніцька (1957 р. зі змінами 1979 р.),

Мадридська (1989 р.) і Гаазька (1999 р.) угоди.

Однак переваги застосування правового механізму сто,

совно об’єктів інтелектуальної власності стають очевидними

тільки при відповідному керуванні ними. Керування інтелек,

туальною власністю в ринковій економіці як фізичної, так і

юридичної особи – це способи здобуття максимальних до,

ходів. Методи ці будуть ефективними тільки тоді, коли витра,

ти на оформлення і дотримання прав на результати творчої

діяльності перекриваються доходами.

Якщо існує матеріальна цінність, то виникає проблема її за,

хисту. Нині вона вирішується в основному шляхом розвитку

правової бази. Питання ж відшкодування авторам матеріальної

і моральної шкоди, яка спричинена несанкціонованим викорис,

танням їхньої інтелектуальної праці, вирішується рідко через

відсутність у багатьох випадках розроблених методик розрахун,

ку збитку, а також через матеріальну недієздатність відповідача.

Однак у світовій практиці порівняно недавно, але успішно

для відшкодування матеріального і морального збитку у разі

порушення прав інтелектуальної власності використовується

страхування [46]. На пострадянському просторі, незважаючи

на завойовані позиції страхування по захисту різних майнових

ризиків, страхування інтелектуальної власності тільки почи,

нає заявляти про себе.

Під страхуванням інтелектуальної власності розуміють

сукупність видів страхування, у яких об’єкт страхування

пов’язаний зі створенням, використанням або оборотом ре,

зультатів інтелектуальної діяльності, а також наданням кон,

салтингових чи посередницьких послуг на ринку інтелекту,

альної власності.

Звичайно йдеться про страхування на випадок встанов,

лення факту використання інтелектуальної власності іншими

особами, титулу власності або обвинувачень у використанні

чужих результатів і досягнень, а також професійної

відповідальності представників інфраструктури ринку інте,

лектуальної власності.

206

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

Страхування інтелектуальної власності – повністю сфор,

мований сегмент страхового ринку на Заході. Так, практика

страхування у Франції, яка вважається однією із найбільш

розвинутих у страховому відношенні країн, дозволяє зробити

висновок, що найбільшою популярністю користується страхо,

вий захист інтелектуальної власності в інформатиці, приклад,

них технологіях, виробництві і поширенні відеопродукції.

Страхова практика Німеччини додає до уже зазначених видів

страхування збитку, якого завдано автору або власнику літе,

ратурної, наукової та іншої праці в результаті її незаконного

використання або відтворення.

Страхування ризиків, пов’язаних з інтелектуальною

власністю, є дуже складним, оскільки багато елементів ав,

торських прав, їх підтвердження і доведення незаконного ви,

користання важко встановити.

Крім того, існують більш глибокі причини недостатньої

розвиненості цього виду страхування, особливо в країнах ко,

лишнього соціалістичного табору, які криються не тільки в

технічних проблемах і некоректному ставленні до прав на

інтелектуальну власність. Проблема у власне потенційних

страхувальниках і страховиках.

Потенційні страхувальники, які не звикли до значимої

оцінки своєї інтелектуальної праці, не бачать сенсу в страху,

ванні і тільки останнім часом у зв’язку з прийняттям законо,

давства про інтелектуальну працю і широке обговорення цих

питань у пресі почали цікавитися цією послугою.

Страхові ж компанії займають очікувальну позицію,

оскільки дотепер були лише одиничні спроби пропозицій по

укладенню договорів страхування об’єктів інтелектуальної

власності. Не маючи можливості сформувати стійкий страхо,

вий портфель, страхові компанії вважають цей вид страхуван,

ня досить ризикованим і проблематичним.

Про доцільність страхування інтелектуальної власності

свідчить як досвід розвинутих країн світу, так і тенденції, які

намітилися в Росії. Те, що незважаючи на скептичні настрої

таке страхування можливе не тільки в країнах Заходу, а й у ко,

207

Ãëàâà 8 ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß ÌÀÉÍÀ

лишніх країнах СНД, показує досвід діяльності російського

страхового альянсу “Фиделити” [57]. Безумовно, життя і прак,

тика страхування скоригують ці правила, але те, що вони за,

пропоновані на ринку і затребувані, можна розглядати як ваго,

мий аргумент на користь можливості і необхідності такого

страхування.

До предмета страхування належить широкий перелік за,

реєстрованих і підтверджених відповідними документами

об’єктів інтелектуальної власності (ОІВ): винахід, корисна мо,

дель, промисловий зразок, товарний знак, наукова праця, літе,

ратурний, програма для ЕОМ, база даних, інформаційні ресур,

си, інформаційні системи, технології і засоби їх забезпечення,

науковий і (або) науково,технічний результат науково,

технічної діяльності. У кожне поняття вкладається зміст, що

несуперечить законодавству, який дозволяє розглядати його

як страховий ризик.

Винаходу надається правова охорона, якщо воно є новим,

має винахідницький рівень і застосовується в промисловості.

До корисних моделей відноситься конструктивне виконання

засобів виробництва і предметів споживання, а також їх скла,

дових частин. До промислових зразків належить худож,

ньо–конструкторське вирішення виробу, що визначає його

зовнішній вигляд.

Товарний знак і знак обслуговування – це позначення,

здатні відрізняти відповідно товари і послуги одних юридич,

них або фізичних осіб від однорідних товарів і послуг інших

юридичних або фізичних осіб.

Програма для ЕОМ – це об’єктивна форма представлення

сукупності даних і команд, призначених для функціонування

ЕОМ та інших комп’ютерних пристроїв з метою одержання

певного результату. Під програмою для ЕОМ маються на увазі

також підготовчі матеріали, отримані в ході її розробки, і поро,

джені нею аудіовізуальні відображення.

База даних – це об’єктивна форма представлення та ор,

ганізації сукупності даних (наприклад, статей, розрахунків),

208

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

систематизованих таким чином, щоб ці дані могли бути знай,

дені й опрацьовані за допомогою ЕОМ.

Інформаційні ресурси – окремі документи і масиви доку,

ментів, документи, масиви документів в інформаційних систе,

мах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, інших інфор,

маційних системах).

Інформаційні системи, технології і засоби їх забезпечення –

організаційно упорядкована сукупність документів (масивів

документів) і інформаційних технологій, у тому числі з вико,

ристанням засобів обчислювальної техніки і зв’язку, які ре,

алізують інформаційні процеси.

Науковий і (або) науково#технічний результат науково#

технічної діяльності – продукт наукової і (або) науково,

технічної діяльності, що містить нові знання і зафіксований на

будь,якому інформаційному носії.

Страхуванню підлягають економічні збитки страхуваль,

ника, викликані втратою або відмовою в одержанні охоронних

документів на ОІС, внаслідок таких подій:

1. Непередбачене розголошення змісту ОІВ і витік інфор,

мації, що призвели до появи відомостей у відкритій пресі і до

втрати пріоритету, широкого безоплатного використання ОІВ

конкурентами, одержання охоронних документів конкурента,

ми на ОІВ і закриття ринку збуту ОІВ.

2. Некваліфіковане оформлення заявочних матеріалів на

одержання охоронних документів на ОІВ, що призвело до

втрати пріоритету, широкого безоплатного використання ОІВ

конкурентами, одержання охоронних документів конкурента,

ми на ОІВ і закриття ринку збуту ОІВ.

3. Виявлення патентів – аналогів з більш раннім пріорите,

том, до втрати пріоритету або визнання ОІВ недійсним у ре,

зультаті заперечення третіми особами.

4. Економічні збитки страхувальника, викликані викорис,

танням ОІВ без дозволу страхувальника – власника ОІВ, що

спричинило широке безоплатне використання ОІВ конкурен,

тами, плагіату в літературі, мистецтві, науці.

209

Ãëàâà 8 ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß ÌÀÉÍÀ

5. Судові витрати, у тому числі на сплату державного та

іншого мита, відшкодування витрат, пов’язаних з розглядом

справи (сум, що підлягають виплаті за проведення експертизи,

призначеної арбітражним або загальногромадянським судом,

або органами державного патентного відомства, виклик свідка,

огляд доказів на місці), а також витрат, пов’язаних з виконан,

ням судового акта внаслідок необхідності захистити порушені

третіми особами права страхувальника на ОІВ, витрати по оп,

латі послуг стороннього адвоката, який спеціалізується на ве,

денні таких справ, та ін. При цьому страхувальник може висту,

пати як у якості позивача, так і відповідача.

Страховою подією є:

по,перше, документально підтверджене порушення

третіми особами права страхувальника (незаконне заво,

лодіння цим правом і/або його незаконне використання) на

приналежні йому на законних підставах ОІВ, зазначені в дого,

ворі страхування;

по,друге, позов з боку третіх осіб стосовно страхувальни,

ка з метою анулювання його прав на ОІВ, зазначених у дого,

ворі страхування.

Розмір базових страхових тарифів по страхуванню майно,

вих інтересів, пов’язаних з порушенням або втратою прав на

ОІВ встановлюється у відсотках від страхової суми (ліміту

страхового відшкодування за рік) на підставі табл. 8.1.

Страхова сума встановлюється при укладанні договору

страхування за згодою сторін. При цьому страхова сума по ри,

зиках, пов’язаних із порушенням прав страхувальника на ОІВ,

встановлюється не більше середньої вартості річного обсягу

реалізації продукції по ОІВ у цінах на момент укладення дого,

вору страхування.

Страхова сума по ризиках, пов’язаних із втратою прав

власності на ОІВ, не може перевищувати оцінну вартість цих

прав. Оцінювач для оцінки вартості прав на ОІВ повинен ма,

ти відповідну ліцензію на право здійснення оцінної діяльності

і вибирається за згодою сторін.

210

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß