Машина Н.І. Міжнародне страхування

Подождите немного. Документ загружается.

світової війни. Використовується в різних видах страхування,

але найчастіше – по договорах страхування цивільної

відповідальності власників транспортних засобів за збиток, за,

подіяний третім особам у результаті ДТП. Непропорційне пе,

рестрахування також застосовується в усіх видах страхування,

де немає верхньої межі або межі відповідальності страховика.

У практиці непропорційного перестрахування не застосо,

вується принцип участі перестрахувальника в платежах і ви,

платах страхового відшкодування, виходячи з відсотка перест,

рахування. При пропорційному перестрахуванні інтереси це,

дента і перестраховика в цілому збігаються. При непро,

порційному перестрахуванні інтереси сторін можуть набути

суперечливого характеру. Зміст протиріччя в тому, що досяг,

нення додаткових фінансових результатів цедентом не супро,

воджується аналогічними результатами, досягнутими перест,

раховиком. Більше того, перестраховик може понести збитки.

Спонукальним мотивом до розвитку непропорційного пе,

рестрахування з боку цедента є прагнення мати гарантії на всі

наявні фінансові інтереси, що піддаються невеликій кількості

винятково великих збитків або великій кількості винятково

дрібних збитків.

До непропорційного перестрахування вдаються з метою

забезпечення фінансової стійкості за результатами діяльності

за тривалий період, звичайно рік. Механізм перестрахування

задіюється у разі, якщо певний фінансовий показник не

відповідає обумовленому рівню за різними результатами. З

урахуванням цих потреб набули розвитку два типи непро,

порційного перестрахування – перестрахування перевищення

збитків і перестрахування перевищення збитковості за ризи,

ками певного виду. Певні труднощі в практиці непро,

порційного перестрахування були пов’язані з вирахуванням

перестрахувальних платежів, які були б адекватні прийнятим

зобов’язанням перестраховика на умовах укладеного перест,

рахувального договору. Тільки розвиток сучасних методик ак,

туарних розрахунків дозволив вирішити ці проблеми.

171

Ãëàâà 6 ÏÅÐÅÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

Статистичний аналіз великих збитків дав можливість

скласти таблиці розподілу їх імовірностей, оцінити їх розмір

та відхилення дійсного збитку від очікуваного. На підставі на,

копичених статистичних даних по збитках і збитковості по

всьому страховому портфелю цедента практика актуарних

розрахунків дозволила зробити прогноз розміру збитку і збит,

ковості та імовірностей їхніх майбутніх відхилень від прогно,

зованої величини.

Обслуговування договорів непропорційного перестраху,

вання є досить простим. Воно дешевше, ніж обслуговування

договорів пропорційного перестрахування.

Розрахунки між сторонами договору охоплюють остаточні

фінансові результати цедента, а не окремі договори страхуван,

ня і збитки, як при укладені договорів пропорційного перест,

рахування. Це одна причин зростаючої популярності непро,

порційного перестрахування і виникнення його нових

варіантів і модифікацій.

Договір ексцедента збитку

Договір ексцедента збитку є найбільш розповсюдженою

формою непропорційного перестрахування і служить для за,

хисту страхових портфелів компаній по окремих видах стра,

хування від найбільш великих збитків. Під збитками страхо,

вої компанії за рік розуміється сукупна сума страхових

відшкодувань у цілому або по окремих ризиках.

За умовами цього договору інструмент перестрахування

набирає сили тільки тоді, коли остаточна сума збитку по заст,

рахованому ризику в результаті страхового випадку або серії

страхових випадків, яка є наслідком тієї самої події, переви,

щить обумовлену суму. Відповідальність перестраховиків

зверх цієї суми обмежується певним лімітом. Це призводить

до того, що ризики основного страховика можуть виявитися

не повністю перестрахованими. Щоб уникнути цього, страхо,

вику варто укладати другий, третій і т.д. договори ексцедента

збитку.

172

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

Перестрахувальна премія звичайно встановлюється у пев,

них відсотках до річної брутто,премії по страховому портфе,

лю. Тому даний тип договору дає високий прибуток перестра,

ховику. Однак оскільки до початку дії договору може бути

відома тільки оцінна або очікувана сума премії, то спочатку

сплачується певна сума авансу премії з наступним перерахун,

ком остаточної суми на базі фактично отриманої суми брутто,

премії за рік.

Приклад 6.4. Нехай за договором перестрахування участь

перестрахувальника складає 2 млн. дол., а ліміт перестрахуваль,

ного покриття – 3 млн. дол. Тоді будь,який груповий збиток на

суму 2 млн. дол. покривається перестрахувальником.

Якщо ж збиток складає від 2 до 3 млн. дол., то суму понад 2

млн. покриває перестраховик, але не більше 1 млн. дол. Якщо ж

збитки перевищують 3 млн., тобто вище максимальної межі

відповідальності перестраховика, то перестраховик оплачує суму

в межах одного мільйона. Збитки, які перевищують цю суми, па,

дають на перестрахувальника. Якщо ж він бажає мати впев,

неність у тому, що будь,які збитки будуть оплачені повністю, йо,

му варто укласти договір другого ексцедента збитку і т.д. або про,

думати інший перестрахувальний захист.

Договір ексцедента збитковості

Під збитковістю в страхуванні розуміється відношення

суми збитків (страхових відшкодувань) до зібраних премій.

Договір ексцедента збитковості ще називають договором

“стоп лос”. Він аналогічний договору ексцедента збитку з тією

різницею, що страхова компанія захищає спільні результати

роботи (звичайно за рік) на випадок, якщо не збитки, а збит,

ковість перевищить обумовлений у договорі відсоток або

розмір.

Розмір збитковості, понад яку діє договір, звичайно вста,

новлюється з таким розрахунком, щоб передавальна компанія

не мала можливості фінансової вигоди по відповідальності,

яка припадає на її частку. Таким чином, договір має на меті не

173

Ãëàâà 6 ÏÅÐÅÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

гарантувати передавальній компанії прибуток, а тільки захис,

тити її від додаткових або надзвичайних втрат.

Ліміти відповідальності перестраховиків за договором ек,

сцедента збитковості встановлюються в межах певного відсот,

ка збитковості, наприклад, від 100 до 105% збитковості за рік

(або в абсолютній сумі). До договору при цьому вноситься за,

пис: “збитковість залишена на рівні 105%” або “стоп#збит#

ковість 105%”.

Незважаючи на те, що договори ексцедента збитковості

набули поширення, їх застосування доцільне лише в тих ви,

падках, коли по певних видах страхування результати проход,

ження справи різко коливаються або коли один або кілька

страхових випадків можуть сильно вплинути на кінцеві річні

результати.

Договори ексцедента збитковості часто використовуються

для доповнення звичайної схеми захисту, наприклад, на дода,

ток до пропорційного договору.

Приклад 6.5. Договір перестрахування укладений на умові,

що розмір збитковості понад ліміт у 105% від страхових платежів

буде оплачений перестрахувальником. Виходить, збитковість

понад 105% повинна покриватися перестрахувальником за раху,

нок власних коштів або захищатися іншим договором перестра,

хування.

Оскільки збитковість може бути дуже великою, для захи,

сту інтересів перестрахувальника в договір вносять обмежен,

ня. Наприклад, у договорі може бути встановлена максималь,

на відповідальність перестрахувальника.

Приклад 6.6. Нехай у договорі перестрахування встановлена

особиста відповідальність перестрахувальника, наприклад

105–130%. Якщо за даний рік збитковість склала 160%, то перест,

рахувальник покриває тільки 25% загальної збитковості

(130–105), а перестрахувальник – 135%: свої 105% плюс додатко,

во 30% (160–130), що складає суму перевищення верхнього

ліміту відповідальності перестрахувальника.

174

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

6.4. Ïåðåñòðàõóâàííÿ â Óêðà¿í³

Механізм перестрахування українськими страховими

компаніями відповідно до загальних тенденцій світового рин,

ку використовується повною мірою, оскільки потужності

внутрішнього ринку не вистачає для поглинання всіх прийня,

тих на страхування ризиків.

За підсумками останніх років частка ризиків (у грошово,

му вираженні), передана в перестрахування перестраховикам,

нерезидентам України, коливається на рівні від 52,6 до 61,5%.

При цьому страхування життя має 100% перестрахування у

нерезидентів. Державне обов’язкове страхування взагалі не

перестраховується [12].

Найбільші українські страхові компанії більш ніж за 10

років діяльності зарекомендували себе як надійні партнери по

перестрахуванню і налагодити міцні зовнішньоекономічні

зв’язки зі страховими і перестрахувальними компаніями бага,

тьох країн. Наприклад, ринками перестрахування однієї з

найбільших страхових компаній України “АСКА” є:

Внутрішній, на якому відбувається співробітництво з

відомими українськими страховими компаніями, такими як

НАСК “Оранта” (Київ), Оранта,Дніпро (Дніпропетровськ),

Авто (Київ), Гарант,ЛІКО (Київ), АКВ,Гарант (Київ), Ук,

раїнська транспортна страхова компанія (Київ), Енергополіс

(Київ), Мономах (Одеса), Скайд (Київ), Скайд,Вест (Київ),

Алькона (Київ), Народна страхова компанія (Київ), Кримська

страхова компанія (Севастополь), ДАСК (Дніпропетровськ)

та ін.;

Російський, де партнерами “АСКА” є страхові компанії

“Россгосстрах”, “Росяно”, “Цюрих,Русь”, “Авикос”, “AIG Рос,

сия” та інші, і перестрахувальними компаніями: “Русское пе,

рестраховочное общество”, “Московское перестраховочное об,

щество”, “Транссибирская перестраховочная корпорація”,

“Находка Ре”;

Європейський. Тут “АСКА” співробітничає зі страховими

і перестрахувальними компаніями Європи – Munchener

175

Ãëàâà 6 ÏÅÐÅÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

Ruckversiicherungs Gesellschaft (Німеччина), Kolnische

Ruckversiicherungs Gesellschaft (Німеччина),

Forsokringsbolaget Zurich – Scheiziskt Aktiebolag (Швейцарія),

Zurich Insurance Company (Швейцарія), Royal & Sunalliance

(Великобританія), Alterna (Латвія), Balta (Латвія),

Winterthur (Швеція), Gerling Conzern (Німеччина), а також зі

страховими і перестрахувальними брокерами Llоуd’s: Willis

Faber & Dumas (Великобританія), J & H Marsh & McLennan

Ltd (Великобританія), Heath Group Insurance Broker Ltd (Ве

ликобританія), Harris & Dixon Insurance Broker Ltd (Велико

британія), CICP (Франція).

Однак на ринку перестрахування переважають оп

тимізаційні схеми та схеми відмивання, про що свідчить, на

самперед, структура потоку перестрахувальних платежів з Ук

раїни в 2002 році, представлена діаграмою на рис. 6.5 [57].

Рис. 6.5. Потоки перестрахувальних платежів з України за 2002 рік, %

Максимальна частка перестрахування припадає на так

звані “м’які” ринки. Так, близько 55% від усіх перестрахуваль

них платежів припадає на Латвію, 16% – на Росію, близько 9%

– на Молдову, тоді як на такі “тверді” ринки, як німецький і

швейцарський, – усього 2% і 1,5% відповідно.

176

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

Латвія

54,49

Росія

15,8

Англія

10,88

Молдова

8,19

Литва

3,0

Німеччина

2,07

Швей царі я

1,56

Інші

4,01

При цьому, якщо цільове використання перестрахування

на “твердих” традиційних ринках не викликає особливих

сумнівів, а в надійності таких перестраховиків, як Munich Re,

Swiss re або Allianz, навряд чи доводиться сумніватися, то

відтік коштів у прибалтійські країни і навіть на російський ри,

нок звичайно пов’язують з різними тіньовими схемами, які до,

тепер відіграють значну, якщо не визначальну роль в ук,

раїнському страхуванні.

Нині державна комісія з регулювання ринків фінансових

послуг підготувала постанову, що регламентує питання пере,

страхування у нерезидентів. Комісія наполягає на тому, щоб

українські страховики перестраховували ризики тільки в тих

закордонних компаніях, які перебувають під наглядом регу,

лювальних органів у себе вдома.

Вважається, що цей документ повинен вирішити пробле,

му з псевдоперестрахуванням, що є одним із найболючіших

місць українського ринку. Так, за даними комісії, на перестра,

хування в нерезидентів щорічно йде 32,6% від загального об,

сягу премій, що збираються українськими компаніями. При

цьому у вигляді виплат в Україну, як правило, повертається

лише близько 2% цієї суми. Причому лідерство в списку країн,

куди відправляються українські ризики, вже багато років ут,

римують країни Балтії і Молдова.

Ці цифри свідчать про те, що перестрахувальні операції в

більшості випадків не є реальним перестрахуванням. Були ви,

падки, коли перестрахування проводилося в Прибалтиці, при,

чому в компаніях, які не перебували під наглядом регулюючо,

го органу, не мали ліцензій, статутні фонди яких були незнач,

ними – 5 тис. дол.

Ïèòàííÿ äëÿ ñàìîêîíòðîëþ

1. Що таке перестрахування?

2. Які існують економічні передумови для укладення договорів

перестрахування?

177

Ãëàâà 6 ÏÅÐÅÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

3. Що означає термін “власне утримання” передавальної стра,

хової компанії?

4. Поясніть схему перестрахування і ретроцесії.

5. Назвіть види перестрахувальних операцій і поясніть їх еко,

номічну сутність.

6. У чому суть пропорційного перестрахування? Чому воно на,

звано “пропорційним?

7. Розкажіть про взаємини між сторонами за квотним догово,

ром перестрахування.

8. Припустимо, що портфель перестрахувальника складається

з трьох груп ризиків з оцінкою в 600, 300 і 100 тис. дол. Влас,

не утримання перестрахувальника – 200 тис. дол. Квота, що

складає 25%, передана в перестрахування. Поясніть, яку

відповідальність несе кожна зі сторін. Чи досягається

подібним договором необхідний рівень перестрахування для

страхової компанії?

9. Розкажіть про взаємини між сторонами по ексцедентному

договору.

10. Нехай власна участь страховика дорівнює 100 тис. дол., а су,

ма ексцедента – 200 тис. дол. Яка ємність перестрахувально,

го договору? Який відсоток перестрахування для ризиків зі

страховою сумою 1500 тис. дол.?

11. Поясніть суть непропорційного перестрахування. Чому воно

названо “непропорційним”?

12. Що в страхуванні означає термін “збиток”?

13. Які взаємини між сторонами за договором ексцедента збитку?

14. Відповідно до договору ексцедента збитку участь перестра,

хувальника складає 1 млн. дол., а ліміт перестрахувального

покриття – 3 млн. дол. Поясніть, як у цьому випадку оплачу,

ються збитки.

15. Що означає в страхуванні термін “збитковість”?

16. Якими є взаємини між сторонами за договором ексцедента

збитковості?

17. У договорі ексцедента збитковості присутній запис: ”стоп,

збитковість 110%”. Що вона означає?

18. Договір ексцедента збитковості укладений на умовах

відповідальності перестраховика, яка дорівнює 110–125%.

Який відсоток збитковості за результатами діяльності пере,

страхувальника за рік покриває перестраховик і який – сам

перестрахувальник?

178

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

Ãëàâà 7

ÎÑÎÁÈÑÒÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

7.1. Îñîáëèâîñò³ îñîáèñòîãî ñòðàõóâàííÿ

Особисте страхування – це різновид страхування, при,

значений для забезпечення страхового захисту особистих до,

ходів громадян у результаті здійснення ризиків, пов’язаних із

життям або станом їхнього здоров’я.

Історичні відомості. Вважається, що особисте страхування

сформувалося вже в XI–XII ст. У деяких країнах Західної Євро,

пи на ту пору передбачалася виплата допомоги не тільки у разі

смерті, а й у випадках інвалідності та хвороби (проказа, сліпота та

інші захворювання). Однак існують історичні дані про те, що осо,

бисте страхування існувало значно раніше. Такі Страхові відно,

сини цього плану відомі серед римських легіонерів, у Давній

Греції, Давньому Єгипті, у Давній Русі.

Існує багато видів особистого страхування. Класифікація

їх може здійснюватися за різними критеріями:

• згідно із законами держави – обов’язкове і добровільне;

• за характером ризику – страхування на випадок дожит,

тя або смерті, на випадок втрати працездатності, стра,

хування медичних витрат;

• щодо кількості осіб, зазначених у договорі, – індивіду,

альне, колективне;

• за тривалістю страхового забезпечення – короткостро,

кове (менше одного року), середньострокове (1–5

років), довгострокове (5–15 і більше років);

• за формою виплати страхового забезпечення – з одно,

разовою виплатою страхової суми, з виплатою ренти;

• за формою сплати страхових внесків – з одноразовою

страховою премією, з періодичною сплатою страхових

внесків.

179

Нині найчастіше виділяють такі основні види особистого

страхування:

• страхування життя;

• страхування від нещасних випадків (н/в) і хвороб;

• медичне страхування, які можуть мати багато видів, ос,

новні з яких наведені на рис. 7.1.

У багатьох країнах законодавством передбачені різно,

манітні види обов’язкового особистого страхування. Най,

частіше це страхування пасажирів громадського транспорту

від нещасних випадків, що сталися з ними в дорозі, страхуван,

ня туристів, деяких категорій громадян, які перебувають на

державній службі, страхування від нещасного випадку на ви,

робництві, страхування працівників підприємств з особливо

небезпечними умовами праці і т.ін. У ряді країн деякі з них на,

були рис соціального, наприклад медичне.

Рис. 7.1. Класифікація особистого страхування

180

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

Îñîáèñòå ñòðàõóâàííÿ

Ñòðàõóâàííÿ

æèòòÿ

Ñòðàõóâàííÿ â³ä

íåùàñíîãî âèïàäêó

Ìåäè÷íå

ñòðàõóâàííÿ

Ñòðàõóâàííÿ íà

âèïàäîê ñìåðò³

Ñòðàõóâàííÿ íà

äîæèòòÿ

Çì³øàíå

ñòðàõóâàííÿ æèòòÿ

Ñòðàõóâàííÿ ðåíòè

(àíó¿òåòíå)

Ïåíñ³éíå

ñòðàõóâàííÿ

Ñòðàõóâàííÿ íà

âèïàäîê ñìåðò³

Ñòðàõóâàííÿ íà

âèïàäîê âòðàòè

ïðàöåçäàòíîñò³

Ñòðàõóâàííÿ â³ä

ñìåðòåëüíî íåáåçïå÷íèõ

çàõâîðþâàíü

Îáîâ’ÿçêîâå

Äîáðîâ³ëüíå