Машина Н.І. Міжнародне страхування

Подождите немного. Документ загружается.

Відповідно до цих ознак уся територія Німеччини поділе,

на на три страхові зони, що визначають розмір страхових

премій:

перша зона – густонаселені райони і мінімальний розмір

страхової премії;

друга зона – середньообжиті райони і середній розмір

страхової премії;

третя зона – малонаселені місця і високий рівень страхо,

вої премії.

Приналежність до конкретної страхової зони визна,

чається на підставі п’ятизначного поштового індексу. Існує пе,

релік поштових індексів з поділом їх на зони. Принцип тери,

торіальної класифікації страхової премії використовує пере,

важна більшість страхових компаній Німеччини, які

спеціалізуються на страхуванні майна.

Перш ніж укласти договір страхування, страхувальнику

рекомендується ознайомитися з умовами страхування якомо,

га більшої кількості страхових компаній і вибрати для себе оп,

тимального страховика. Так, далеко не всіх страхувальників в

умовах страхування VHB 84 і VHB 92 може влаштувати прин,

цип призначення розміру страхової суми, тому що в цій ситу,

ації програють мешканці великих квартир старої забудови з

дешевою обстановкою, оскільки вони будуть змушені платити

дуже високі страхові премії, і ті, чия обстановка відрізняється

особливою цінністю (у разі тотального збитку вони виявля,

ються мало захищеними, оскільки існує небезпека одержання

в якості компенсації половини, а то й третини вартості пост,

раждалого майна).

Ïèòàííÿ äëÿ ñàìîêîíòðîëþ

1. Яке місце на світовому страховому ринку посідає страхуван,

ня майна?

2. Чим пояснюється популярність цього виду страхування?

3. Назвіть основні ризики при страхуванні майна.

221

Ãëàâà 8 ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß ÌÀÉÍÀ

4. Які принципи визначення тарифів при страхуванні майна?

5. Що таке актуарна математика?

6. На підставі яких ознак застосовується диференціація та,

рифів у майновому страхуванні?

7. Як диференціюються тарифи при страхуванні автомобілів?

8. З якою метою застосовується франшиза при страхуванні

майна?

9. Що таке превентивні заходи і для чого вони застосовуються

при страхуванні майна?

10. Які види договорів застосовуються при страхуванні майна

промислових підприємств?

11. Як відбувається ліквідація збитку в майновому страхуванні?

12. Хто такі сюрвейєри і яке призначення їхньої діяльність?

13. Дайте характеристику страхуванню інтелектуальної влас,

ності?

14. Розкажіть про досвід страхування майна на прикладі діяль,

ності швейцарської страхової компанії?

15. Дайте характеристику страхуванню домашнього майна в

Німеччині.

Якщо Ви знайомі з умовами страхування майна в якій,не,

будь національній страховій компанії, зробіть порівняння

правил страхування швейцарської, німецької і національної

компаній.

222

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

Ãëàâà 9

ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß Â²ÄÏÎÂ²ÄÀËÜÍÎÑÒ²

9.1. Îñîáëèâîñò³ ñòðàõóâàííÿ â³äïîâ³äàëüíîñò³

Відповідальністю називаються зобов’язання, визначені

законодавством, договором або іншими обставинами.

Розрізняють цивільно,правову відповідальність, відповідаль,

ність за невиконання зобов’язань за договором, карну,

адміністративну, професійну, сімейну, відповідальність това,

ровиробника та ін.

На міжнародному страховому ринку страхування

відповідальності є найважливішою галуззю страхового бізне,

су. Організаційно,правова основа страхування відповідаль,

ності спирається на відповідні законодавчі норми, які у тій чи

іншій формі діють у всіх країнах. Економічна основа його

пов’язана з постійною грошовою й іншою відповідальністю

громадян та юридичних осіб за будь,які свої дії, оскільки бага,

то видів необхідної для нормального функціонування

суспільства діяльності приховують у собі одночасно мож,

ливість нанесення збитку третім особам.

Відповідно до загальноприйнятої світової практики вину,

вата сторона зобов’язана повністю компенсувати збиток

третій стороні навіть у разі, якщо збиток мав незначний і ви,

падковий характер. Система страхування відповідальності са,

ме й призначена для відшкодування збитку третій стороні.

З одного боку, вона спрямована на відшкодування страху,

вальнику фінансових втрат, які він може понести внаслідок

пред’явлення до нього позовів третьою стороною, з іншого –

захищає майнові інтереси третіх осіб, оскільки у винуватої

сторони може не вистачати коштів, щоб оплатити збитки, або

якщо винувата сторона не встановлена.

Залежно від видів відповідальності виділяють такі види

страхування відповідальності:

223

• страхування цивільної відповідальності (відповідаль,

ності підприємців перед найманими робітниками, авіапе,

ревізників перед пасажирами, судновласників за забруднення

моря нафтою, водіїв транспортних засобів за майновий збиток

і каліцтва внаслідок дорожньо,транспортної події і т.ін.);

• страхування професійної відповідальності (відпові,

дальності осіб певних професій – лікарів, будівельників,

юристів, адвокатів, аудиторів та інших за шкоду, яку вони мо,

жуть заподіяти в результаті своєї професійної діяльності);

• страхування відповідальності за якість продукції

(відповідальності товаровиробників перед споживачами);

• страхування відповідальності за договором (згідно

умов договору).

Оскільки практично будь,які збитки відбуваються з чиєїсь,

нехай навіть непрямої вини, багато видів страхування можна

розглядати під кутом зору страхування відповідальності. Тому

ряд страхових аналітиків до страхування відповідальності

відносять види страхування, які традиційно розглядаються по,

за цим видом: страхування від вимушеного простою устатку,

вання (внаслідок пожежі, аварій, дій третіх осіб), страхування

кредитів (внаслідок непогашення позичальником суми кредиту

за договором та у визначений термін) і т.ін.

Страхування відповідальності є досить складним для стра,

ховиків, тому що у значній кількості випадків важко визначити

межу між злочином і необережним поводженням; недбалістю і

вимушеними діями через певні обставини. Саме тому основну

роль при визначенні відповідальності відіграє юридичне понят,

тя “безвинної провини”, трактування якого має різне забарвлен,

ня, наприклад, в американському і європейському праві.

В усіх видах страхування відповідальності об’єктом стра,

хування є відповідальність страхувальника згідно із законом

або відповідно до договірних зобов’язань перед третіми особа,

ми за шкоду, нанесену життю, здоров’ю або майну третіх осіб

внаслідок дії або бездіяльності страхувальника. Страховою

подією є факт нанесення такої шкоди. Застрахованими є

будь,які особи (треті особи), які виявляються тільки при на,

станні страхового випадку.

224

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

Через складність нормативно,правових відносин і мас,

штабність можливих ризиків при страхуванні відповідаль,

ності використовується два підходи до визначення набору ри,

зиків, або дві бази страхування:

• специфічне страхування відповідальності;

• загальне страхування відповідальності.

Відповідно до першої бази здійснюється страхування

цивільної відповідальності власників автотранспортних за,

собів і підприємців перед найманими робітниками. У цьому

випадку в договорі страхування перелічуються конкретні ри,

зики, за які несе відповідальність страховик.

При загальному страхуванні відповідальності в договорі

страхування застосовується застереження “від усіх ризиків” і

перелічуються ризики, які не підпадають під відповідальність

страховика. Зазвичай це:

• навмисні або протиправні дії страхувальника (застра,

хованого);

• груба необережність страхувальника (застрахованого);

• керування транспортним засобом або роботою персона,

лу в стані алкогольного, токсичного, наркотичного

сп’яніння;

• проведення робіт або керування транспортними засоба,

ми особами недостатньої кваліфікації або без права на

керування;

• порушення правил техніки безпеки;

• шкода, заподіяна майну, яким страхувальник володіє

на правах власності або на іншій законній підставі;

• навмисне приховування інформації страхувальником

(застрахованим);

• різні форс,мажорні обставини: воєнні дії, громадські

заворушення, акти непокори владі, страйки і т.ін., а та,

кож ядерний вибух, радіація, радіоактивне зараження.

При страхуванні відповідальності виплата страхових

відшкодувань передбачається у разі нанесення:

• шкоди життю і здоров’ю третіх осіб;

• матеріального збитку;

225

Ãëàâà 9 ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß Â²ÄÏÎÂ²ÄÀËÜÍÎÑÒ²

• морального збитку (образа особистості, помилковий

арешт або взяття під варту, незаконне виселення, пору,

шення прав приватної власності, наклеп, навмисне пе,

реслідування);

• збитку внаслідок рекламної діяльності. Такі ризики

стали включатися відносно недавно. Хоча вони в основ,

ному відносяться до ризиків морального збитку, серед

них виділяються і специфічні ризики: порушення ав,

торських прав, професійної етики, наклеп.

Особливістю страхування відповідальності є те, що в дого,

ворі страхування можуть бути передбачені два види покриття:

• відшкодування власне збитку;

• надання захисту в суді.

В останньому випадку страхувальнику гарантується те,

що страховик захищатиме його інтереси у разі пред’явлення

йому судового позову. При цьому страхова компанія покриває

всі витрати страхувальника по судовій справі і різні додаткові

витрати.

Загалом, страхування відповідальності не повинне перед,

бачати встановлення страхової суми. Однак через імовірність

надзвичайно великих збитків страхові суми найчастіше вказу,

ються. У цьому випадку загальноприйняте застосування

терміна “ліміт відповідальності”, тобто максимального об,

сягу відшкодувань, який може бути виплачений за договором.

Найчастіше використовуються такі ліміти:

• на одного застрахованого, тобто максимально можливе

відшкодування на одного потерпілого;

• на одну страхову подію, тобто максимальне відшкоду,

вання на одну подія незалежно від кількості по,

терпілих;

• агрегативний ліміт, при якому встановлюється макси,

мальне відшкодування протягом усього терміну дії до,

говору.

До ліміту відповідальності страховика можуть бути вклю,

чені деякі види витрат, здійснені страхувальником у зв’язку з

настанням його відповідальності перед третіми особами. До

таких витрат відносяться необхідні і доцільні витрати з попе,

226

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

реднього з’ясування обставин заподіяння шкоди і ступеня ви,

ни страхувальника. При цьому критерії необхідності і

доцільності визначаються страховиком.

З урахуванням різноманітності видів відповідальності і

необхідності з боку держав гарантувати своїм громадянам

відшкодування непередбаченого збитку в різних країнах існу,

ють різні види обов’язкового страхування відповідаль

ності. Обов’язковими, згідно із законодавством, є:

• страхування відповідальності водіїв автотранспортних

засобів, оскільки, за статистикою саме внаслідок дорожньо,

транспортних подій (ДТП) наноситься збиток найбільшій

кількості людей. За базу розрахунку відповідальності береться

принцип фінансової компенсації понесеного постраждалою

стороною збитку: витрати на медичне обслуговування, ком,

пенсації втрат у заробітній платі (аж до пенсії), витрати по об,

слуговуванню у разі інвалідності, ремонт розбитого авто,

мобіля і т.ін.;

• страхування відповідальності роботодавця перед най,

маними робітниками. Законодавство всіх країн світу передба,

чає відповідальність роботодавця за надання робітникам та

службовцям безпечних умов праці. Страхування в даному ви,

падку є одним із найважливіших елементів соціального захис,

ту працюючого по найму;

• страхування відповідальності перевізника перед паса,

жирами. Економічна необхідність цього страхування обумов,

лена колосальною кількістю пересування людей за допомогою

громадського транспорту і, відповідно, кількістю несприятли,

вих подій при цьому.

Факти. Одним із яскравих прикладів є виплата страхових

відшкодувань родинам загиблих внаслідок вибуху в 1988 р. на

платформі “Piper Alfa” у Північному морі, який забрав життя 167

чоловік. Страхові компанії негайно виплатили по 1 млн. дол.

кожній родині за позовами, що були пред’явлені компаніям,влас,

никам платформи. Загальна ж сума збитку, оплаченого страхови,

ми компаніями, склала 2 млрд. дол. Сюди ж можна віднести і ви,

плати постраждалим працівникам компанії,власника.

227

Ãëàâà 9 ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß Â²ÄÏÎÂ²ÄÀËÜÍÎÑÒ²

• у деяких країнах обов’язковому страхуванню підлягає

відповідальність, пов’язана з екологічними ризиками. Страху,

вання відповідальності судновласників за забруднення моря є

прямим врахуванням у національних законодавствах вимог,

що випливають з міжнародних конвенцій 1954, 1969, 1972

років та інших про запобігання забруднення моря нафтою й

іншими шкідливими речовинами.

Крім того, багато країн ввели в якості обов’язкового стра,

хування відповідальності при проведенні робіт, пов’язаних з

освоєнням космосу, відповідальності підприємств – джерел

підвищеної небезпеки і низка інших.

9.2. Ñòðàõóâàííÿ â³äïîâ³äàëüíîñò³ òîâàðîâèðîáíèêà

Страхування відповідальності товаровиробника – це стра,

хування відповідальності виробників товарів широкого попи,

ту перед його споживачами у разі, якщо внаслідок використан,

ня продукції через її погану якість споживачеві був за,

подіяним майновий збиток. Практика проведення такого стра,

хування показує, що більшість претензій пов’язана з лікарсь,

кими препаратами, споживчими товарами і транспортними за,

собами. У роботі [55] наводяться характерні ситуації,

пов’язані з відповідальністю товаровиробника: поранення ди,

тини внаслідок користування іграшкою, нанесення травми

при відкоркуванні пляшки з водою та ін.

Міжнародний досвід страхування відповідальності това,

ровиробників нараховує вже не один десяток років і бере свій

початок з 20,х років ХХ ст. У 1985 році підписана угода в рам,

ках ЄС про поширення дії цього виду страхування на країни

Європи. Нині воно надзвичайно поширене, і майнова

відповідальність за виробництво і наступну реалізацію про,

дукції, яка може стати причиною нещасних випадків, є однією

із найбільш актуальних проблем в області страхування

підприємницької діяльності.

228

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß

Поява дефектів продукції неминуча у зв’язку з непередба,

ченими обставинами, тому продукція набуває характеру

об’єктивного ризику.

Дефекти продукції можуть бути виявлені на всьому шля,

ху її проходження до споживача:

• у виробництві (дефект конструкції або виготовлення);

• при продажу, коли продавець створив у покупця по,

милкове уявлення про споживчі властивості товару

(маркетинговий ризик);

• коли виріб, небезпечний за своєю природою, незважаю,

чи на попередження, які містяться в інструкції, завдає

збитків споживачу (ризик попередження).

Цивільне законодавство багатьох країн передбачає висо,

кий рівень відповідальності виробника продукції, яка має явні

або приховані дефекти, користування якою небезпечне для

споживача.

Відповідальність при страхуванні виробника продукції

охоплює:

• смерть, ушкодження тіла, розлади здоров’я будь,якої

особи, яка не перебуває на службі в страхувальника;

• знищення або зменшення обсягу чужого майна, яке на

момент страхового випадку не належить страхувальни,

ку або особі, яка на нього працює.

Звичайно виробничі фірми не допускають, щоб їхня

відповідальність не була застрахована. Незначне збільшення

вартості товару за рахунок сплати страхової премії гарантує

фірмі істотні переваги у разі претензій з боку споживачів. З

одного боку, це відшкодування збитків, з іншого – впевненість

щодо захисту в суді, який забезпечить страховик. Крім того, у

разі потреби страхова компанія може організувати експертизу,

консультаційне або інше обслуговування.

У сучасній практиці страхування претензії за заподіяний

збиток висуваються як на базі вини товаровиробника, так і у

зв’язку з порушенням умов контракту продажу. За існуючими

юридичними нормами споживачу достатньо довести, що зби,

229

Ãëàâà 9 ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß Â²ÄÏÎÂ²ÄÀËÜÍÎÑÒ²

ток був нанесений конкретною фірмою, і відповідальність її

визнається незалежно від наявності або відсутності провини.

При цьому розмір стягнень навіть з незначного приводу

оцінюється значними сумами. Вони включають не тільки май,

новий збиток, але й відшкодування за переляк, біль, моральні

і фізичні страждання, що також оцінюється дуже високо.

Останні роки характеризуються зростанням кількості пре,

тензій до товаровиробників практично у всіх країнах. Це знач,

но скоротило прибутки страховиків, які страхують

відповідальність товаровиробника. Природно, що як страхо,

вики, так і страхувальники вживають певних заходів з метою

недопущення занадто великих витрат, які можуть підірвати

саму основу страхування відповідальності.

Так, з метою стабілізації американського ринку страху,

вання відповідальності і недопущення п’ятикратного підви,

щення тарифних ставок виробниками товарів широкого попи,

ту були внесені пропозиції:

• ввести загальнонаціональні стандарти безпеки і

надійності виробленої продукції;

• збільшити гарантійні терміни, протягом яких товарови,

робник повинен відповідати за неякісну продукцію.

У європейських країнах, на відміну від США, практично

не існує штрафних санкцій за переляк, біль, моральні і фізичні

страждання. У цьому зв’язку розміри виплат страхових

відшкодувань за заподіяння збитку або шкоди, які виникли

при використанні неякісної або небезпечної продукції, у

Європі значно нижчі.

З метою ліквідації розбіжностей понять у європейському

законодавстві прийнято визначення терміну “продукт”. Воно

включає всі предмети, у тому числі ті, які вводяться до складу

іншого рухомого або нерухомого майна, а також енергоносії та

первинні сільськогосподарські продукти.

Оскільки відповідальність товаровиробника поширюється

на тілесні ушкодження, смерть і матеріальний збиток особистої

власності потерпілого, то, відповідно, ці ризики і страхуються.

Обмеження відповідальності не встановлюється. Страхові та,

230

Í.².Ìàøèíà Ì²ÆÍÀÐÎÄÍÅ ÑÒÐÀÕÓÂÀÍÍß